Homin Ukrainy, June 05, 1954

              гі'-Дз- = ГЧЯІаиятпгп?мтппвґьипгА'іопгппііяента' ' г ' "
- ШШ ІГіііі Шх кий й л г н и к
у' Ч --л Та-:$- {
£
ЛЛА і
-- ! "
-- ) І
~
с --- Ч
ТІтовська несподіванка —
Чнтерво проТрІе'ст —
"ємні ГрозіовнТв 'Лондоні —
" г'і}' ' Італія" незадоволена
- На маргінесі світових подій
Диктатори завжди люб
лять щоб про них говорили
Навіть коли нема про що го---вори- ти
чи писати Особливо
маленький диктатор на Бал
канах — маршал Броз-Тіт- о
— любить бути осередком
1 світової уваги його остан-
ню дипломатичну подорож
до Туреччини затемнили ва-
жливіші світові події — Ін-
докитай і женевська конфе
ренція — і це ного мабуть
дуже непокоїло Тому він на
початку травня вчинив
щось таке що пробило
байдужість політиків і публі
цистів до його невеличкої 0-собис- тости
та сучасної юго
славської проблеми Не над
то важливої в порівнянні з
!к - і"
С-- ''
З листів до редакції
Пане Редакторе!
Дуже прошу не відмовити мені Б
поміщенлі цього вияснена на сто-
рінках "Гомону України" У ко-
лонці "Про все і звідусіль" ("Го-
мін Укпаїнп" ч 20 (2С1) Всч о
П Фалько обурюється на мене за
те що я нібито обвинуватив во-
линське населення у співпраці з
'н'астушаючнчн большевпцьким
арміями" Звичайно я не мав най-
меншої інтенціі обвинувачувати
українське населення Волині в та-
кій співпраці Такої співпраці не
було Про те яка була постава
українського населення Волині під
час німецької та'поновної боль-шевнцьк- ої
окупації я написав до
сить обшнрно в доповненні до
"Історії українського війська"
(вид І Тнктора Вінніпег 1953)
Зокрема про події на Волині мені
доводилось в цій історії таки ба-
гато писати У статті: "По крива-
вих слідах" ("Америка" ч 67) я
старався пригадати українським чи
тачам про трагедію Холмської зем
лі в 1944 році а коли згадав про
волинське населення у зв'язку з
польською поліцією на Волині то
думав про польське волинське на-
селена яке дійсно з наступаючи-
ми большевпцькігмн арміями спів-
працювало так як і перед тим спів
працювало з большевицькнчн пар-
тизанами Про те що я мав на
думці польське волинське населен-
ня видно в наступного речення я-- ке
чомусь пропустив Всч о П
Фалько у своїй нотатці дарма що
запевнив читачів "Гомону Украї-
ни" що не лишатиме "ані йоти ні-же'т- ієї
коми" Це речення звучить:
'"Це не подобалось німцям (оче-
видно — ця співпраця — Л Ш)
і вони частину польської поліції
роззброїли о Ковлі і багатьох по-
стріляли" Чому ж німці мали роз-
стрілювати польських поліцаїв за
те що українці співпрацювали з
большевнкамн? Звичайно вони їх
роззброїли й розстріляли ва те
що волинські поляки співпрацюва-
ли в большевнкамн тоді коли
большевнцькі армії захопили Рівне
й Луцьк
! Очевидно мені дуже прикро
що якийнебудь читач не виключа
ючи Всч о П Фалька міг поду-
мати що мова була про україн
руг"3ВГ1
Суспільно політичний тижнем
видав В-ч- а Спілка Токін України"
з обк пор Редагує КОЛЕГІЯ
!7-- ( Складання кожного чергового чя--' 'ч сла закінчується у понеділок До--''л- п
писи і оголошення до кожного
"'{: чергового числа приймається де
і) А п'ятниці включно Редакція не авер
тавТвадісданихіитеріяігіа І Д г?РІгв"собІжираво їх скорочувати та
'£ГуЧ справляти Статті підписані прізвж
С-'ще- мад Ініпіялами автора не а во-?"'-73 яєчно' висловом становища Режаж
ПІТ За змк оголошень" РедаиЛі л''-- £ и 'І'Гч'-- ' "-- " -- г' 'Т1" -- НЄ
'Г-'- С V УМОВИ ППЧ
-
' -- -
(
ч
"
'
-- "
' '
'
„ Ідровіваа -
РППЛАти к кгАмлт
і"'''! г- -1 і _ 5ЦВЗСКПКШ КЛТЕЗ:
ЧСажвА''Г4!и8Ауірегі(уеяг
вхтаї рег яао нюяш іЩім: рег
-- і г- -і
світовими подіями останніх
тижнів
9-- го травня ц р американ
ська газета Ню Иорк Тайме
опублікувала окрему стат-
тю свого співробітника Ц Л
Зульцберга що була напи-
сана на основі інтерв'ю з Ті-то- м
В цьому- - інтерв'ю Тіто
знову порушив пекуче й бо
лісне питання майбутньости
Трієсту Це інтерв'ю спричи
нило велику дискусію в ці-
лому світі і зіпсувала дещо
крови дипломатичним колам
Заходу
Гордіїв вузол Европи
Проблема Трієсту невелич
кої але економічно важли-
вої території -- з великим пор
том тієї ж самої назви стала
в останніх роках однією з
найтурботливіших проблем
повоєнної Европи Навіть ні
мецько - французький спір —
за Саарську територію не є
ське населення Волині Таке твер-
дження миналось би з правдою і
коли йдеться саме про українсь-
ке волинське населення то й дуже
Цс й є причиною чому я прошу
ПРО ПОМШіеННЯ ЦЬОГО ВІІЯСІїеННЯ На
сторінках "Гомону України" її
звичайно подбаю про поміщення
вияснення на сторінках "Амери-
ки"
Всч о П Фалько в своїй нотат
ці не обмежився до відмічення са-
мого твердження яке йому могло
не подобатись коли пін йою так
розумів як подає Він те ііісіі-ну- ує
мені й Редакції "Америки"
злочинні інтсиціГ Образливі під
моєю адресою інсинуації замаює
обнльно московськими цитатами
та обдаровує мене орденом Лені-
на Можу запевнити войовничої о
о Фалька що лаятись вмію незгір
шс від нього але з цього вміння
свідомо не скорпетаю Шаную ду
ховппх осіб навіть тоді коли вони
не знають чи вабулп Другий Лист
св Ап Павла до Тимофія — 2
24-2- 5
18 5 1954 р
Філядельфія Па
З правдивою пошаною
Лев Шанковськнй
А Гладиловнч
Спогади незвичайного
червоноармійця
"Макі де Дье" ("Боже підпілля")
— так зветься книжка що її пере-
кладено з англійської мови на
французьку й надруковано в 1951
році в Парижі В 1952 році появн-внве- я
другий наклад цього пере-
кладу — доказ що написані ц Ню
Иорку в 1948 році "реветції о
Жоржа які зібрала Ґрета Палмер"
— онайшлп на Заході своїч чи-
тачів
О Жорж (по англійському —
Джордл) — псевдонім хорватсь
кого священика Після наїзду цім
ців на Югославію в 1941 році він
працював у хорватському підпіл-
лі виконуючи там обов'язки ду-ховни- ка
й професора таємною
університету Від 1944 року був лі
карем інтернаціональної партизан
ської і рупії на Словаччині (о
Жорж має закінчені теж медичні
студії!) До цієї групи прилучи-
лося багато російських парашути
сіів і вкінці большевнкн собі її
повністю Таким
чином о Жорж не признаючися
до свого духовного стану став по
неволі "червоним" офіцером і був
свідком неймовірних насильств
що їх поповнювали в різних "ви-
зволених" країнах переможні ро-
сіяни Один російський генерал
який потай визнавав Христа до-
відавшися від о Жоржа хто він
такий допоміг йому дістатися в
1945 році до СССР і нав'язати там
звязкн з члеліамн російського ре
лігійного підпілля В СССР о
Жорж перебував шість місяців
Був м ін в Україні де на власні
очі побачив геройську боротьбу
українців і нелюдські злочини ро
сійських окупантів Коли приїхав
у Прагу його арештувала комуні
стична поліція і тортурами дарем-
не намагалася змусити
х
його вирек
тися Церкви Все ж некомуністнч
ннй-чеськ-
нй суд його авільннв і
і
ять ЧМ1СЯ- -
і занавісою о
цікавився -- о-
знову
таким небезпечним і запаль
ним як проблема Трієсту Та
кож і стратегічне значення
його є далеко важливіше
Трієт забезпечує підхід до
важливих альпійських про-смик- ів
які відкривають до-
рогу евентуальним агресо-
рам до Італії і Франції Трі-
єст може бути італійським
причілком і брамою на Бал
кани Трієст з своїми порто-
вими спорудами становить
важливий чинник в европей
ському господарстві бо мо-
же правити за канал торгів-
лі між Німеччиною та Ав-
стрією і середземноморськії
ми країнами
Беручи до зваги важли-
вість Трієсту аль
янти відділили його після
закінчення другої світової
війни від Італії' розділили
його на дві зони (зона "А"
і зона "Б") та оголосили
вільною тимчасово окупова
ною територією: зона "А"
до якої належить саме місто
Трієст була окупована захід
німи альянтами а зона "Б"
була віддана як окупаційний
терен Тітовській Югославії
Ця тимчасова розв'язка
трієстської проблеми стала
причиною пізніших клопо- -
тііїи тла роітпптіу ттлтир 14пп -- "'1 -- очулзчл иі_)і лад
справою Трієсту відбулось
вже не одно засідання в Ра-
ді Безпеки і ОН взагалі але
в наслідок московської за-
диркуватої та агресивної по
літики до остаточного рі-
шення не можна бзгло ніяк
дійти Наприклад в наслідок
кремлівського вета Трієст і
досі не має губернатора хоч
про це вже існує ухвала
В 1948 році західні велико
держави пооачивши куди
веде московська політика
вирішили взятись до цієї
справи енергійніше і щоб
допомогти демократичним
силам Італії на тодішніх ви
борах заявились за повне і
прилучення Трієсту до італій
ської республіки Ця пропо
знція була зроблена однак
в нещасливу пору Майже
декілька днів після того Ті
вєтських людей Він переконався
що довголітні зусилля большеви-кі- в
знищити релігію не увінчали-
ся успіхом Християнство має в
СССР мільйони визнавши Воно не
має нічого спільного з офіційним
православям що ним керують
большевнкн О Жоржсві повело-
ся познайомитися з багатьома чле
нами російського релігійного під-
пілля яке й є головною темою йо-і- о
книжки (звідси її назва "Макі
де Дьє" — "Боже підпілля"!)
Бандерівці — борці за
самостійну Україну
Крім "релігійною резистансу" на
терені СССР існують за словами
о Жоржа різні групи т зв "нс-хрнстиянськ-
ого
резистансу" Най-числегші-
ша
мабуть між ними —
це мовляв група "дезертирів чер
воної армії й цпвілів що є в кон-
такті з ними В лісах коло Брян-
ська чверть мільйона чоловік від
мовилися скласти зброю при кін-
ці війни Це були комплектні ча-
стини з офіцерами Великі скуп-
чення цих людей були коло Льво-
ва Києва й Станпславова в 1946
році Воші є ще н сьогодні Селя-
ни які о ними симпатизують по-
магають їм ховатися й пршюсять
їм харчі"
Нема сумніву що о Жорж че-
рез непоінформованість до групи
"дезертирів" зачисляє українських
повстанців '(назва УПА — йому
не відома!) Все ж він внає теж
про існування націоналістичних
груп" і каже що "деякі в них ба-
жали самостійності! ще за царату
українці ніколи не прийняли при
хильно комуністичного режиму
ненавиділи систему колективних
господарств і всю філософію по-ліцій- ної держави"
'Крім принагідних вгадок про у- -
крашців кнігжка "Боже підпілля"
має довший розділ (сторінки 205-22- 1)
що є в цілості присвячений
Україні й зветься "Резнстанс в
Україні" В цьому розділі о Жорж
розказує про свої враження коли
АУ-Д"-
0? Л р9'і опинився на
українських ь аемдях'ГИого' пеое
Непереможна Україна
(Ревеляції хорватського священика)
підпорядкували
переможні
жевріє
то зробив свій славнозвісний
скок з московського вікна на
Захід і несподівано став при
ятелем альянтів так що ці
останні вже не могли вико-
нати своєї обіцянки для Іта-
лії
Знову минали роки а трі-
єстська справа стояла на мі-
сці Аж 3-- го жовтня 1953 р
західні держави висунули
іпМиЛоПу„ ІпІпиічипиязппіцтііїліЛ- 1- рПиЛОдПдПііЇшІТшІІ
Трієст між обома противнії
нами віддавши Італії зону
"А" а Югославії зону "Б"
Цією пропозицією Захід ви
кликав лише гостре незадо-
волення по обох сторонах
барикади Тіто загрознв що
він виступить збройною си-
лою проти італійських пре- -
тенсій на зону А та вже
почав скупчувати свої вій-
ська на трієстській терито-
рії Італія відповіла тим са-
мим Напруження й сутички
тривали кілька тижнів і були
лише з тяжким трудом злі-
квідовані
Від того часу справа Трі-єст- з'
була дещо знову затих-
ла і здавалось що нарешті
дискусії навколо неї перене-
слись на властиву площину
— до стола при якому засі
датимуть в першу чергу 1-т- алійці
та представники
Тіта
Таємні конференції
І дійсно справу Трієсту
як тепер виявилось обгово-
рювали за спільним столом
але ані в Римі ані в Београді
а саме в Лондоні Там від
січня ц р постійно зустрі-
чались представники СІНА
Великої Британії Франції та
Югославії і шукали виходу
з тяжкої ситуації' В наслідок
цих конференцій західнім
великодержавам вдалось на-
решті переконати Тіта про
доцільність поділити Трієст
в цей спосіб покінчити з не
потрібним сусідським спо-
ром між Югославією і Іта-
лією
А цей спір є дуже небажа
ним для Заходу Він майже
більшу частину розділу "Резнстанс
в Україні" подамо в перекладі
"Я рішився виїхати' з Росії —
— Виїхати в Росії? Але ж пев-
но товаришу — сказав полковник
який мені поміг у багатьох моїх
проектах — Мн маємо групу ав-тодіаш- ин
які їдуть на другий тнж
день через Україну їдучи з ними
будете певні за свою безпеку
— Я мусів мати трохи заінтри-
гований вигляд бо полковник до-
дав: Деякі західні окруїн є трохи
неспокійні
— Я цього не знав Як міг би
я про це знати? Від шести місяців
моїм єдиним джерелом інформа-ці- й
була совєтська преса й радіо
звідки дбайливо усувалося кожну
некорисну вістку Але я вже був
навчився що воно негарно ста-
вити запити
— Я захоплений що побачу У-кра-
їиу
— сказав я Підштемплю- -
вали мені папери й подали день
коли маю бути в казармі в Мос-
кві звідки вирушить наша валка
Цс була одна з найбільш ціка-
вих і позчальних подорожей Вона
показала мені щось що дуже
дбайливо ховалося перед зовніш
ніч світом: факт що в листопаді
1915 року величезні загони про-тнеталінськ- их
вояків які ие дали
себе здемобілізуватн боролися
ще в лісах і юрах півтора року
по закінченні європейської війни
Наша валка складалася з більше
ніж двісті автомашин озброєних
у кулемети й гармати Коли ми
прибули до першого великого мі-
ста була тільки четверта година
пополудні Не зважаючи на цс
м н одержали наказ тут заночу-
вати
— Чому? — спитав я одного
офіцера о яким розмовляв вдень
коли ми перевалювалися сидячи
на купі мішків з поштою
— Через бандитів! — пробур
мотів він — Зрадників! Російсь
ких партизанів чи як їх вам подо
бається називати В цій країні чер
вона армія бе'зпечна тільки в най-
більших і найкраще освітлених
містах А й там ми не відважує-
мося показуватися на вулиці по
десятій годині вечора Побачнтеї
— Справді я побачив Другого
дня вранці принесли на ношах
двох наших тяжко ранеашх чоло
віків Самотні стрільці наскочили
на них на краю ліса
Помалу я довідався що це таке- -
Офіцери
унеможливлює скріплення
Балканського відтинку анти
московського фронту „Вже
два роки тривають розмови
про так званий Балканський
пакт між Грецією Туреччи-
ною і Югославією але Трі-
єст є завжди головною пе-
решкодою- для здійснення
цих плянів бо і Югославія
і Італія відкрито вимагають
ліквідації цієї проблеми пе-
ред тим закн мав би плян
бути здійснений Через існу
вання трієстської проблеми
задержується також і здій-
снення Европенської Оборон
ної Спільноти бо Італія зав-
жди засуджена на небезпе
ку лишитися без уряду ко
ли під час ратифікаційної
дебати у парляменті екстре
місти виступлять із трієст-сьок- ю
справою
Інтерв'ю Тіта
Останнім своїм виступом
Тіто заскочив західніх полі
тиків Інтерв'ю це мабуть
не було для них бажане а
головне — не було побажа-
ним прилюдне виявлення та-
ємних лондонських нарад
Тіто в своєму інтерв'ю роз-
казав про них досить вичерп
но і заявляючись за проек-
ти західніх альянтів що мов
ляв були на цих нарадах об
говорені Ці проекти перед-
бачають розв'язання трієст-
ського спору в той спосіб
що зона "А" з головним мі-
стом Трієстом буде віддана
Італії а зона "Б" з другим
трієстським містом Каподіс--
Ще про ]8
У резолюції 18-г- о з'їзду кому-
ністичної партії України є одне
місце де сказано: "Комуністична
партія радянський уряд чека-
ють від України більше хліба м'я-
са молока та інших продуктів
сільського юсподарегва" Однак
про тс чою чекають українці від
партії та уряду — ні в резолю-
ції мів доповіді Кіірнченк'п ні в
промовах делегатів на з'їзді не іо-ворнл- ося
нічого При чому отакі
слова як "партія" "уряд" в усіх
промовах означали московський
ЦК партії кремлівський уряд Де-
які промовці з Кнріїченком включ
но при цьому уточнювали кажу-
чи "уряд нашої країни" цебто —
нашого конвою казали мені що
цей резнстанс числить близько пів
тора мільйона чоловік Вони дія-
ли від іір Підкарпатської Росії аж
до Києва й навіть далі на схід
Інші держалися в брянському лісі
на південь лід іМосквп Одним з
їхніх провідників був Степан Бан
дера — український націоналіст
за якого голову СССР добре за-
платив би Ці партизани звані
"бандерівцями" мали на початку
війни надію що зможуть шгкорн
стати присутність німецьких військ
як привід до того щоб відірва-
тись від Росії іі створити незалеж
ну сорокмільйоиову українську
державу Вони брали участь у ве-
ликому протнкомуністичному заю
ворі що заіснулав був у лоні чер
воної армії Коли вони пізнали
краще німців закинули цю надію
подібно як її закинули й інші про-
відники резистансу Було ясно
що Гітлер не мав жодного наміру
позволити Україні залишитися
вільною Ного псрсмоіа зробила
б її колонією яку поневолював
би Райх так як сьогодні Україну
поневолює СССР Опинившися між
двома лихами українські націона-
лісти рішилися хоч цс їм було
гидко битися щоб допомогти Ста
лінові перемогти ще гіршу тира-
нію Гітлсра Бандера був деякий
час воєнним полоненим у наци-
стів Коли ж прийшов день пере-
моги й нічці виступили визволе-
ний Бандера й його партизани по-
чали знову плекати надію що У-кра'-
їпа буде незалежна Його во-
яки відмовилися віддати вброю
росіянам Вони сталії панами ве-
ликих частин країни й не давали
совєтськнм урядовцям туди повер
татися Під час війни до них вклю
чнлнея численні члени МВД і тому
вони тепер знали яких способів
вживає таємна сталінська поліція
для ліквідації цього роду груп
Коли небезпека в містах стала над
то велика ці загони українців
знайшли собі сховище в лісах
Вони є добрі вояки - партизани
як про це наш конвой переконався
своїм коштом Мимо всіх захо-
дів обережності! не було ночі
щоб з рук цих оголошених поза
законом людей не впала в нас при
наймні одна жертва
Од'ного дня в місті що мало
близько 160000 душ офіцер який
провадив наш конвой попросив
мене піти з ним до генеральної
квартири російського гарнізону
- - ' г
ч
~ :""? ~и трія (чи то якг його тепер
у Югославії називають Ко-па- р)
— буде включена 'до' Ю-госла-
вії
Це місто Каподіс-трі- я
мало б бути коштами
Заходу розбудоване на ве-
ликий модерний порт що
був би пов'язаний новою за
лізницею з' містом Любляна
До цих --проектів 'Тіто додав
у своєму інтерв'ю ще влас-
ні вимоги — щоб новий іта
лійсько - югославський кор-
дон був загарантований Ра-
дою Безпеки ОН
Італійська реакція
Для Італії цей новий ви-
ступ Тіта був несподіван
кою Теперішній італійський
уряд мабуть був про лон-
донські розмови та альянтсь
кі проекти вже поінформо-
ваний бо як повідомляла
преса американський мініс-те- р
Далес мав перед своїм
від'їздом із Женеви до Аме-
рики розмови з прем'єром
Шельбою на цю тему
Однак прилюдне вору-шен- ня трієстської проблеми
є для італійського уряду -- не
під пору Як відомо прем'єр
ІІІсльба має намір поставити
в найближчому часі в пар-
ляменті справу ЕОС а щодо
цього порушення справи Трі
єсту діятиме лише негатив-
но Все ж таки італійський
уряд зберіг повний спокій
На засіданні парляментарної
комісії міністер Пічмоні за-
явив що Італія повинна ви-
чекати остаточних повідом
лень про лондонські розмо-
ви і не перейматися заявами
- ий з'їзд компартії України
ксесоюзшій кремлівський уряд
Здається тільки одіж промовець
на з'їзді насмілився говорити про
"добробут нашого населення" Цс
і олова колгоспу "Здобуток жовт-
ня" Федір ЛубковецькнГі Цей же
Лубковсцькпй дещо цікаве розпо-
вів про свій колгоспі один з най-передонкн-
их
в СССР і про добро-
бут своїх колюспнпків Ось його
слова — цитуємо з "Радянської
України" від 26 березня:
"За 1953 рік — каже Дубко-иецькп- й
— ми видали на трудо-
день хліба 1 кг 500 г молока по
одному літру і грішми по 4 крб
44 копійки" Далі Дубковецькпй
уточнив що кожний працездатний
Там ми застали дуже схвильовано
го совєтською комісара Він нам
розказав свою пригоду В мало-
му селі що віддалене тільки сім і
пів кілометра від міста бандерів
ці схопили минулої ночі місцево-
го голову й секретаря партії і де
в'ятнадцять агентів МВД Вони по
грабували поштове бюро й забра-
ли пшеницю з державних магази-
нів Опісля зникли а лісі Комісар
міг тільки врятувати своє жіпгя
Він побіг до найближчої генераіь
ної квартири' армії за допомо-
гою але офіцери відмовилися по-
кинути свій гарнізон Вони знали
що неспроможні битися з лісовим
підпіллям
Нсраз від закінчення війни со-вєтськ- ий
уряд пробував підкори-
ти собі ці околиці Спалено великі
лісові простори Відбувалися вели-
кою масштабу офенспвн на їхні
здогадні позиції Нещодавно ба-
гато українського цивільного на-
селення депортовано на пустелі
півночі щоб позбавити бандерів-
ців піддержки з боку їхніх земля
ків які їх ховали Й годували Але
підпілля кріпшало Нові дезерції з
червоної армії збільшували його
лави Сьогодні ще тисячі цих лю-
дей залишилися живими й борють-
ся з режимом їх треба зарахову-
вати до приятелів що їх маємо
в совєтській імперії Навіть ті з-по- між
них що здалися або яких
комуністи забрали творять у кон
центраційннх таборах бунтарсь-
кий елемент"
Голод — кара за спротив
Росії
В одному місті яке "ворог був
так жорстоко зболібив що ие було
В НЬОМУ ПІ 0П11ОГП пітілгп пг" - " О Жорж побачив— д--освч#і- тча мдиилвну
постать що здалека обходила вій-
ськову валку "Малий чоловік у
лахмітті босий якого вік і біда
похилили так смішно що голова
була на одному рівні з колінами
впихав у зав'язану хусточку яка
заступала йому мішечок предме-
ти що їх його проникливі очі від-
кривали на вемлі
— Добридень товаришу — ска
зав я йому — Що ви робите на
дворі так рано? — Він злякався і
зробив крок узад Його очі швид-
ко пробігли по нашому таборі-на-ч- е
просив вибачення Потім поба-
чив що я всміхаюся сказав: — Ах товаришу! — Не будьте" су-
ворі зі млою Гукаю покидьків
вимогу ЧЇІ1
зпекййЙ
лишитигр
и далі нерозв'&
вативсіспробЯг
"я трієстейог А
~аценеїе$
Італійські"ЬбЬ
паР™ виявили
Цьому питанні
тивагу до мів
негайну акцію і5
пломатнчному відгі
Італії така:теперї
мна розв'язки:
проблеми була б
Рнсна Сам тп:?
ч"ши"л1 І0сподарсьі редком Італії Черезг різаність югославец доном від запілля тив би багато на вартв порт а через розбуд вого югославського
він був би зовсім ний на повільне з заву Західні отіпійп:
досі ще не-вислов- иц
пис ми гтпсппііл
несподіванки Мпі„
вони зроблять це вві
чих днях в усякому І Ц" "сїишинянка г нові клопоти і тої
час коли вонУмусН
ко змагатися в Жене]
В
у його колгоспі виробів
ньому по 403 трудові
виходить що а мшт
здатного у колгоспі
жовтня" видано за 1!
пудів хліба 450 літрам
по 1810 крб грішми 1
"Здобуток жовтня" ві
один в найпередовіїш і
України і всього Ражі
юзу сумніватись не
про це майже щодш!
усіх українських і ш
зетах а Федір Дубкомда
багато років томуі її
звання "Героя соцілш
ці" пін є депутат до В
(ЩЕ ПРО 18-и- й З'ЇЗД -
щоб прогодувати своїі
еемеоо голодних дітей
Я подивився на НЬОГО!
но бо місто де ми 12
лежало в центрі пшедо
Укпаїнп — "шпнхліраїі Ек
— Не маєте хліба? -
Тепеп піл мав здивованії
Вій пильно подивився кі
пп тлінним і хитрим П0ГШІ
шо підозріває паств)
— Ви — офіцер ні зН
ми не маємо що киї'
— Ні — відповів і -- І
б'П шість МІСЯЦІВ У віЇП
сії Там не мав я №
з Укпаїнп
Люшша стншилаголк1
боязливий погляд на ьіяШ
капотах авт повівали Я
попи — Вам цього не
населенні і І лс тутешнє
ііяііому стані Ми вмирзЧ
ао 5 лоду але не тому
поганий Наш голод - V
Нас свідомо карають иШ
Нас уважають за з- р-
каже що ті яким не
ти іір ЇГТНМУТЬ
1--
Я повірив Вія іі
очевидно хворий II
тлпя пішії! - 'тіі
Він Я натаврував голод
— Маєте працю г
_ „
--„„ тонкому лахміш
Той- - __ сказав віМ
бриці і показав на ди
сочілн ліворуч за у-виход-
жу
в № з роботи
пгя ЗЗРІ"311'
„є значить багато
можна одержати --
- _- - „шпили! №'
пайок ти "— - -- ущи
день позволяютьЯД
стільки харчів ш° '
„ „о ппя ПНІ ІК" ""
ІІ1ДІ па "" г~- - п Л-т- і ЇГТ11 ОГА
кп вояки проіждаюі
_ „ляжУ СЮД
ГОЮ Я Ліііі— "'
кпх часах не "- - -- яещ
покидьками Ї&1
_ Ппго ВУСИ ДУ"?"
що заплаче ІІ0І _ Підождіть! г 1
_- - оотя В3"'1
Я вернувся д - 'фШ
свій пайок мДй?!
зі сумки и-- ?
прігятеля який Іі3ш
щоб помогти оий
му Я дав о""
му Брук затрйі&
блігжалася Рдав ВЄШІУВСЯ ДО-Г:- !!
тяти VвагV №:&!
-- - - ( _
чА і