u15e1178 |
Previous | 1 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
Коментар ГПОТЬОМКІНСЬК1 СЕЛА „„м — 3 квітня цр роз- - млягя в Москві світова еко " ппт номічча КОН()СрЄ'миш ""К"- - ичні делегати стверджують вистави ісгь кошрс- - небувалу ПРНШЇ люксусове урядження конференцімної залі з усіми мл „ппрптними 'ІІП- - а-- ля ип г — шєннйми вигодами для журна ЛІСТ)В телевізією прнміщен-- -- та поіегатів іностазлен кар ~- - „ 10 і диспозиції наинові- - Шиї моделі в совєтськич авл 314 тошо Для створення }' делегатів враження великого торговельного руху в СІХН и щасливого совєтського покуп- ця цьогорічну знижку цін за- початковано вгс як попередн- іми роками на 1 березня але 1 квітня пару днів 'Перед від- криттям конференції Делегат- ів вітав іпосадник Москви Яснов говорячи шро „вільну іі одверту виміну думок" пл кон ференції До 18-т- и членної президії вибрано иреідстайни-ьі- в майже ївсіх західних країн я представника Франції до ге- нерального секретаріату Із-вєст- ія" — офіціоз ряду на- писали вро те що світовий конфлікт не невідхильний бо можна „розв'язувати всі міжн- ародні квест'п мирними засо- бами на базі міжнародньої співпраці рівности та поша- - нтвання взаімних інтересів" Завершенням всіх тих со~ шських ходів була заява пре здента совєтської торговельн- ої палати Несторова шро те що СССР готовий включитися в торгівлю з некомуиістични-м- и країнами Заходу на досі небувало високу квоту 30—40 мільярдів карбованців (75 — 10 (мільярдів дол) Торговель- ні пропозиції совєтів мали бути тією зброою яка мала остаточно розбити всі застер- еження Заходу Як ісудити що голосах преси та 'відповідальних державних мужів головно СІІІА торгов- ельні пропозиції Несторова не викликали такого вражен- ня якого могли собі совєти сподіватися Ню йорк Тайме" називає куліси конференції потьашінськими селами підк- реслюючи що сьогоднішні майстри безмірно перевищи- ли своїх попередників з часів Катерини Однак британська делег- ація заступає як до тепер ін- ше становище подиктоване тільки інтересами Британії За чарований високими торгов- ельними замовленнями СССР Британії (нехай і прийдеш-Нши- ) голова бритаиської де- каді! льорд Бойд Ор загово- - Іоак:ін:чен5ня нса с:гор 5) Нова фаза совєтського економічно-політично- го наступу Річні підсумки командування НАТО — Расизм в Південноафриканському Союзі — Британія і економічні плян СССР ЧИ ВІДСТУП СССР? Індуський амбасадор в Москві Сервепалі Радгакріншен від- був зі Сталіном півгодинну роз мову після яжої склав заяву про те що він переконаний в можливості мирної розв'язки спірних проб тем між Заходом і Сходом Щоб цього досягти повинна відбутися конферен- ція Сталін - Труман - Черчіль і Неру Коли йдеться про Ста- ліна то він погоджується на таку конференцію Ця заява разом з відповід-дяіМ- и' Сталіна американським журналістам сттатею в „Ізвєс-тіях- " і економічною конферен іцією в Москві й готовістю СССР відновити торговельні взаємини — вказують" на те що СССР імає на меті якісь по ТЯГНеННЯ ЛрО# 'ЯКІ покищо ближче нічого не відомо Мож на теж іпри пускати що це так- тичний крок взад щоб після того зробити два кроки впе- ред "ЧИ МОЖЕМО ТОРГУВАТИ З СССР" і В "Ню Иорк Тайме Магази- ні" від 6 4 поміщена стаття відомого британського журна- ліста Бдварда Креншав авто- ра публікації "Щілини в крем- лівській стіні" який тепер ос-новиі- ше зупинився над питан- ням торговельних взаємин між Заходом і СССР та його сате літами Привід до написання тієї статті дала економічна кон ференція яка розпочалася в Москві 3 4 іц р і Креншав стверджує що цю конференцію треба зачислити до найбільших іподій що відбутая після війни поза за лізною заслоною і хоч офіцій- но за нею не стоїть советсь-ки- й режим — він усе таки є її головним майстром Конфе- ренцію треба розглядати як один з інструментів в генераль ній кампанії совєтської систе- ми проти Заходу "Одним з головних завдань старого Комінтерну і завдан- ням що ставляє перед собою Комінформ — це ленетрація багатих спільнот і розсаджен- ня їх зі середини Це завдання перебрала на себе теж Світо- ва Рада Миру про що не зна- ють більшість її ентузіястич-ни- х прихильників" Що західній світ імає роби- ти в такій ситуації? На гадку Креншава підхід Заходу має бути опертий на реалізмі і має дати у внеліді заспокоєння потреб та інтересів західніх держав Коли мова про Брита нію — то "Велика Британія потребує торгувати з Росією Британія критично 'потребує багато речей за які вона му- сить платити в долярах які чимраз тяжче дістати Серед тих речей є зерно і ліс а Ро- сія потребує імануфактурних виробів і сирівців що їх може постачати Британія" Креншав пригадує у своїй статті такий факт як те що гітлерівська Німеччина і СССР знаючи іпро невідхильність збройного зудару торгували зі собою Ув актуальному ви- падку тільки тоді можна б від мовитися від торговельних вза ємин з СССР коли б Захід уже був цілком рішений № війну і на насильне знищення совєтського режиму "Це була в задовільна мета — пише Креншов Але чи на справді це ь нашою метою?" Доки вдержуються дипломати ні зв'язки і доки ми зі собою говоримо — твердить Крен- шов — доти в нас надія що ми досягнемо таки тіорозумш- - ня Звідси висновок щоб від торгівлі не відмовлятися хіба тільки в тому випадку коли Захід рішений позбутися Ста- ліна будьякою ціною АИЗЕНГОВЕР ЗВІТУЄ 2 квітня 1951 р в Парижі було створене Головне Коман- - Колоніальна політика Та не тільки у Південноаф- риканському Союзі політика режиму підриває позиції віль- ного світу з неменшою мірою підриває ті позиції нпр про- довжування іколоніяльної полі тики Францією Зокрема гос- тро це вилвляєтьоя в питанні відношення до теренів заселе них арабами в Тунісі чи Ма- рокко Намагання провести свої ко лоніяльні плями в Тунісі і нє-допусти- ти до створенЕія там незалежного місцевого уряду допровадили до політичної кризи яка найшлася вже пе- ред Радою Безпеки ОН Для західніх держав це створює делікатну ситуацію бо з од- ного боку вони не-- хочуть по- ставити проти себе Францію а з другого — арабів ' 3 тих без сумніву причин уряд СІІІА нпр доручив своїй делегації не брати участи в дебаті над тією оправою Але ціїжом опра веддиво було поставлене пи-танн- ня делегатом Пакістану: пугрцдА НАРОДАМ! Антибольшевицьвий Бльок Народів - Канада повідомляє про те велике віче на якому дування Збройними Силами Альянтів в Евроіпі В річницю цієї події ген Аііїзенговер як головнокомандуючий зброй-нн- х сил НАТО подав до відо- ма звіт з проробленої за той час праці по лінії організації оборони європейського конти- ненту На самому початку збройні сили НАТО складалися а 15 дивізій при чому половина з них належала до окупаційних військ у Німеччині В розпо- рядженні було тоді тіпьки 1000 боєвих літаків при чому багато з них вже були за- старілі Тепер збройні сили НАТО подвоєно оформлено голов- ний штаб як теж штаби окре- мих секторів створено надійну повітряну і морську збройну силу Розроблений і схвалений на конференції НАТО в Лісбоні плян на 1952 рік шередбачає організацію 25 дивізій першої лінії і 25 дивізій в ірезервї які можуть бути введені в дію від трьох до тридцяти днів Ді- - тунство має начислювати під кінець року 4000 боєївих літа- ків в тому значна частина бу-- де літаків реактивних Все це на гадку Айзенгове-р- а недостатнє число коли по рівняти що СССР в Евролі начкелює 175 дивізій з 20000 літаками З того ген Айзенго- - до ікого ж у такому разі має звернутися Туніс якщо ОН відмовиться вглянути в цю оправу? Безперечно можна дати 'відповідь: до СССР якцій напевно скористається з наго- ди щоб іще раз виступити в обороні поневоленій імпе- ріалізмом народів Африки А цього ніяк не хочуть бачити французькі іміперїялЗстичні ко- ла яким як пише „Ню Иорк Тайме" присвічує ідея вдер- жання в цілому французьку ім перію і перетворення її насе- лення у „агтільноту зі сто міль йонів французів" Бо що говорять цифри і факти? Франція займає територію 213000 кв миль з населенням 42200000 її колонії (т зв члени Французького Союзу) займають простір 4365000 кв миль з населенням 72200-00- 0 Політика Франції в краї- нах отих членів Союзу була визначена на конференції ко- - лоніяльних адміністраторів в що в неділю 13-г- о МА$$ЕУ НАїХ відбудеться протикомуністичне вер робить заключення що іпе ред головним командуванням і НАТО в цілому ще велика робота щоб збудувати таку збройну силу яка з успіхом може протиставитися можли- вому нападові СССР ЧОРКІ В БОРОТЬБІ ЗА СВОЇ ПРАВА Останні іпсцдіі в Південноаф- риканському Союзі говорять іпро те як незручною і екстер-мінаційно- ю політикою можна послабити не тільки позиції самої держави але позиції ці- лого вільного світу Націоналі стичний уряд Малона намагав ся провести в державі цілий ряд заходів які б мали за- твердити супіремацію білої меншості у відношенні до чор них тубильців Супроти ту-бильц- ів мали бути застосова- ні гострі расові закони за я-ки- ми була б обмежена свобо- да рухів можливість прийма- ти участь в управлінні держа- вою нижчий життєвий рівень і т ін Найвищий Суд Південноаф- риканського Союзу уневажнив всі постанови уряду і парля-мент- у в тій оправі визнаючи їх як протиконституційні Це дало змогу місцевому населеи ню розпочати широку акцію в цілій країні в обороні своїх прав людини Акцію очолив Африканський Національний Франції Брезвіл (Французька Екватор-н- а Африка) в 1944 році в та- кий спосіб: "Ефектом цивілізаційної ро- боти яку довершує Франція у своїх колоніях має бути роз- віяння всякої ідеї про автоно- мію всяку можливість еволю- ції поза французьким імлері-яльни- м бльоком Навіть відда- лене встановлення самоуправ- ління в наших колоніях має бути відкладене в сторону" Того принципу як бачимо з останніх подій в Тунісі при- держується Франція Треба сумніватися чи таке ставлен- ня справи окріпить Францію і її колонії чи навпаки роз- валить одного дня французь- ку імперію Думаємо що ста- неться таки те друге А іза той час те все що діється у фран цузьких колоніях — тільки дає аргументи в руки комуні- стів і совєтської Росії Та цього Франція не до- бачає ' " квітня 1952 о год 7 буде промовляти Голова Центрального --' іі_ Конгрес під керівництвом д-- ра -- у' Морока ' - - г & Напружену ситуацію вже зу ї " міли використати місцеві ко- муністи які цілком піддержу- ють боротьбу тубильчого 'на- - " 4 селення за рівноправність в державі в якій ч становлять більшість і в якій хочуть ма- - ти однакові права з білими Комуністи теж зуміли включи- тися в акцію Африканського Національного Конгресу Такі конкретні наслідки політики що в свою основу поклала ра- систські принципи організації суспільного життя і яка голо- сить вищість однієї раси над іншою ЗА СВОБОДУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ 3000 українців маніфестува- ли ЗО 3 цр у великій залі Моск Театру в Нюарку в обо- роні прав українського наро- ду за українську державну не- залежність проти московсько- го імперіялізму Маніфестацію г аташтував М а н іфестаційний Комітет під головуванням М Леськова а проводив нею І Романишин Сенатор А Смит який промовляв на маніфеста- ції сказав що від визволення України залежить доля світо- вої цивілізації та домагався но 'воївиразної американської політики суп роти Москви Проф К Меннінґ говорив про історичну тяглість і незмінні- сть московського імперіялізму якому кран положить вільна і від нікого незалежна українсь ка держава Від українців про мовляли: ред В Душник під- креслюючи що визволення України залежить в першу чер гу від самого українського на роду та його героїчної бороть би на рідних землях д-- р Л Мишуга вказував на поневоле- ні Москвою народи як на най певніших союзників західньо-г- о світу в майбутньому зуда-- рі з Кремлем та голова УКК проф Л Добрямський що ре комендував створення націо- нальних військових виїзвоьних частин у Зах Евролі із втіка- чів з-по- за залізної заолони Відчитано численні привітай ня від сенаторів конгресменів та інших визначних американ- ських діячів в 'цьому числі від голови Демократичної Пар тії МекКіні і голови Республі- канської Партії Гебрієлсона та губернатора стейту Ню Иорк Т Дюї Привіти побажання і вислови солідарности з укра- їнцями в нашій боротьбі про- ти московського 'імперіялізму склали представники білоруси-і- в латвійців литовців естон- ців та словаків'Виїслано'івідпЬ { відду телеграму до президента' Трумана та схвалено ч резолю-- " 1111 '"- -' ♦ 'і іЛ У' ""- - - яіудиін '7-- щ л вечора в ТоронтГ ЯРО С ЛАВ 'СТЕПЬЖО:': ЖЖШІВ
Object Description
Rating | |
Title | Homin Ukrainy, April 12, 1952 |
Language | uk |
Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
Date | 1952-04-12 |
Type | application/pdf |
Format | text |
Rights | Licenced under section 77(1) of the Copyright Act. For detailed information visit: http://www.connectingcanadians.org/en/content/copyright |
Identifier | HominD30000130 |
Description
Title | u15e1178 |
OCR text | Коментар ГПОТЬОМКІНСЬК1 СЕЛА „„м — 3 квітня цр роз- - млягя в Москві світова еко " ппт номічча КОН()СрЄ'миш ""К"- - ичні делегати стверджують вистави ісгь кошрс- - небувалу ПРНШЇ люксусове урядження конференцімної залі з усіми мл „ппрптними 'ІІП- - а-- ля ип г — шєннйми вигодами для журна ЛІСТ)В телевізією прнміщен-- -- та поіегатів іностазлен кар ~- - „ 10 і диспозиції наинові- - Шиї моделі в совєтськич авл 314 тошо Для створення }' делегатів враження великого торговельного руху в СІХН и щасливого совєтського покуп- ця цьогорічну знижку цін за- початковано вгс як попередн- іми роками на 1 березня але 1 квітня пару днів 'Перед від- криттям конференції Делегат- ів вітав іпосадник Москви Яснов говорячи шро „вільну іі одверту виміну думок" пл кон ференції До 18-т- и членної президії вибрано иреідстайни-ьі- в майже ївсіх західних країн я представника Франції до ге- нерального секретаріату Із-вєст- ія" — офіціоз ряду на- писали вро те що світовий конфлікт не невідхильний бо можна „розв'язувати всі міжн- ародні квест'п мирними засо- бами на базі міжнародньої співпраці рівности та поша- - нтвання взаімних інтересів" Завершенням всіх тих со~ шських ходів була заява пре здента совєтської торговельн- ої палати Несторова шро те що СССР готовий включитися в торгівлю з некомуиістични-м- и країнами Заходу на досі небувало високу квоту 30—40 мільярдів карбованців (75 — 10 (мільярдів дол) Торговель- ні пропозиції совєтів мали бути тією зброою яка мала остаточно розбити всі застер- еження Заходу Як ісудити що голосах преси та 'відповідальних державних мужів головно СІІІА торгов- ельні пропозиції Несторова не викликали такого вражен- ня якого могли собі совєти сподіватися Ню йорк Тайме" називає куліси конференції потьашінськими селами підк- реслюючи що сьогоднішні майстри безмірно перевищи- ли своїх попередників з часів Катерини Однак британська делег- ація заступає як до тепер ін- ше становище подиктоване тільки інтересами Британії За чарований високими торгов- ельними замовленнями СССР Британії (нехай і прийдеш-Нши- ) голова бритаиської де- каді! льорд Бойд Ор загово- - Іоак:ін:чен5ня нса с:гор 5) Нова фаза совєтського економічно-політично- го наступу Річні підсумки командування НАТО — Расизм в Південноафриканському Союзі — Британія і економічні плян СССР ЧИ ВІДСТУП СССР? Індуський амбасадор в Москві Сервепалі Радгакріншен від- був зі Сталіном півгодинну роз мову після яжої склав заяву про те що він переконаний в можливості мирної розв'язки спірних проб тем між Заходом і Сходом Щоб цього досягти повинна відбутися конферен- ція Сталін - Труман - Черчіль і Неру Коли йдеться про Ста- ліна то він погоджується на таку конференцію Ця заява разом з відповід-дяіМ- и' Сталіна американським журналістам сттатею в „Ізвєс-тіях- " і економічною конферен іцією в Москві й готовістю СССР відновити торговельні взаємини — вказують" на те що СССР імає на меті якісь по ТЯГНеННЯ ЛрО# 'ЯКІ покищо ближче нічого не відомо Мож на теж іпри пускати що це так- тичний крок взад щоб після того зробити два кроки впе- ред "ЧИ МОЖЕМО ТОРГУВАТИ З СССР" і В "Ню Иорк Тайме Магази- ні" від 6 4 поміщена стаття відомого британського журна- ліста Бдварда Креншав авто- ра публікації "Щілини в крем- лівській стіні" який тепер ос-новиі- ше зупинився над питан- ням торговельних взаємин між Заходом і СССР та його сате літами Привід до написання тієї статті дала економічна кон ференція яка розпочалася в Москві 3 4 іц р і Креншав стверджує що цю конференцію треба зачислити до найбільших іподій що відбутая після війни поза за лізною заслоною і хоч офіцій- но за нею не стоїть советсь-ки- й режим — він усе таки є її головним майстром Конфе- ренцію треба розглядати як один з інструментів в генераль ній кампанії совєтської систе- ми проти Заходу "Одним з головних завдань старого Комінтерну і завдан- ням що ставляє перед собою Комінформ — це ленетрація багатих спільнот і розсаджен- ня їх зі середини Це завдання перебрала на себе теж Світо- ва Рада Миру про що не зна- ють більшість її ентузіястич-ни- х прихильників" Що західній світ імає роби- ти в такій ситуації? На гадку Креншава підхід Заходу має бути опертий на реалізмі і має дати у внеліді заспокоєння потреб та інтересів західніх держав Коли мова про Брита нію — то "Велика Британія потребує торгувати з Росією Британія критично 'потребує багато речей за які вона му- сить платити в долярах які чимраз тяжче дістати Серед тих речей є зерно і ліс а Ро- сія потребує імануфактурних виробів і сирівців що їх може постачати Британія" Креншав пригадує у своїй статті такий факт як те що гітлерівська Німеччина і СССР знаючи іпро невідхильність збройного зудару торгували зі собою Ув актуальному ви- падку тільки тоді можна б від мовитися від торговельних вза ємин з СССР коли б Захід уже був цілком рішений № війну і на насильне знищення совєтського режиму "Це була в задовільна мета — пише Креншов Але чи на справді це ь нашою метою?" Доки вдержуються дипломати ні зв'язки і доки ми зі собою говоримо — твердить Крен- шов — доти в нас надія що ми досягнемо таки тіорозумш- - ня Звідси висновок щоб від торгівлі не відмовлятися хіба тільки в тому випадку коли Захід рішений позбутися Ста- ліна будьякою ціною АИЗЕНГОВЕР ЗВІТУЄ 2 квітня 1951 р в Парижі було створене Головне Коман- - Колоніальна політика Та не тільки у Південноаф- риканському Союзі політика режиму підриває позиції віль- ного світу з неменшою мірою підриває ті позиції нпр про- довжування іколоніяльної полі тики Францією Зокрема гос- тро це вилвляєтьоя в питанні відношення до теренів заселе них арабами в Тунісі чи Ма- рокко Намагання провести свої ко лоніяльні плями в Тунісі і нє-допусти- ти до створенЕія там незалежного місцевого уряду допровадили до політичної кризи яка найшлася вже пе- ред Радою Безпеки ОН Для західніх держав це створює делікатну ситуацію бо з од- ного боку вони не-- хочуть по- ставити проти себе Францію а з другого — арабів ' 3 тих без сумніву причин уряд СІІІА нпр доручив своїй делегації не брати участи в дебаті над тією оправою Але ціїжом опра веддиво було поставлене пи-танн- ня делегатом Пакістану: пугрцдА НАРОДАМ! Антибольшевицьвий Бльок Народів - Канада повідомляє про те велике віче на якому дування Збройними Силами Альянтів в Евроіпі В річницю цієї події ген Аііїзенговер як головнокомандуючий зброй-нн- х сил НАТО подав до відо- ма звіт з проробленої за той час праці по лінії організації оборони європейського конти- ненту На самому початку збройні сили НАТО складалися а 15 дивізій при чому половина з них належала до окупаційних військ у Німеччині В розпо- рядженні було тоді тіпьки 1000 боєвих літаків при чому багато з них вже були за- старілі Тепер збройні сили НАТО подвоєно оформлено голов- ний штаб як теж штаби окре- мих секторів створено надійну повітряну і морську збройну силу Розроблений і схвалений на конференції НАТО в Лісбоні плян на 1952 рік шередбачає організацію 25 дивізій першої лінії і 25 дивізій в ірезервї які можуть бути введені в дію від трьох до тридцяти днів Ді- - тунство має начислювати під кінець року 4000 боєївих літа- ків в тому значна частина бу-- де літаків реактивних Все це на гадку Айзенгове-р- а недостатнє число коли по рівняти що СССР в Евролі начкелює 175 дивізій з 20000 літаками З того ген Айзенго- - до ікого ж у такому разі має звернутися Туніс якщо ОН відмовиться вглянути в цю оправу? Безперечно можна дати 'відповідь: до СССР якцій напевно скористається з наго- ди щоб іще раз виступити в обороні поневоленій імпе- ріалізмом народів Африки А цього ніяк не хочуть бачити французькі іміперїялЗстичні ко- ла яким як пише „Ню Иорк Тайме" присвічує ідея вдер- жання в цілому французьку ім перію і перетворення її насе- лення у „агтільноту зі сто міль йонів французів" Бо що говорять цифри і факти? Франція займає територію 213000 кв миль з населенням 42200000 її колонії (т зв члени Французького Союзу) займають простір 4365000 кв миль з населенням 72200-00- 0 Політика Франції в краї- нах отих членів Союзу була визначена на конференції ко- - лоніяльних адміністраторів в що в неділю 13-г- о МА$$ЕУ НАїХ відбудеться протикомуністичне вер робить заключення що іпе ред головним командуванням і НАТО в цілому ще велика робота щоб збудувати таку збройну силу яка з успіхом може протиставитися можли- вому нападові СССР ЧОРКІ В БОРОТЬБІ ЗА СВОЇ ПРАВА Останні іпсцдіі в Південноаф- риканському Союзі говорять іпро те як незручною і екстер-мінаційно- ю політикою можна послабити не тільки позиції самої держави але позиції ці- лого вільного світу Націоналі стичний уряд Малона намагав ся провести в державі цілий ряд заходів які б мали за- твердити супіремацію білої меншості у відношенні до чор них тубильців Супроти ту-бильц- ів мали бути застосова- ні гострі расові закони за я-ки- ми була б обмежена свобо- да рухів можливість прийма- ти участь в управлінні держа- вою нижчий життєвий рівень і т ін Найвищий Суд Південноаф- риканського Союзу уневажнив всі постанови уряду і парля-мент- у в тій оправі визнаючи їх як протиконституційні Це дало змогу місцевому населеи ню розпочати широку акцію в цілій країні в обороні своїх прав людини Акцію очолив Африканський Національний Франції Брезвіл (Французька Екватор-н- а Африка) в 1944 році в та- кий спосіб: "Ефектом цивілізаційної ро- боти яку довершує Франція у своїх колоніях має бути роз- віяння всякої ідеї про автоно- мію всяку можливість еволю- ції поза французьким імлері-яльни- м бльоком Навіть відда- лене встановлення самоуправ- ління в наших колоніях має бути відкладене в сторону" Того принципу як бачимо з останніх подій в Тунісі при- держується Франція Треба сумніватися чи таке ставлен- ня справи окріпить Францію і її колонії чи навпаки роз- валить одного дня французь- ку імперію Думаємо що ста- неться таки те друге А іза той час те все що діється у фран цузьких колоніях — тільки дає аргументи в руки комуні- стів і совєтської Росії Та цього Франція не до- бачає ' " квітня 1952 о год 7 буде промовляти Голова Центрального --' іі_ Конгрес під керівництвом д-- ра -- у' Морока ' - - г & Напружену ситуацію вже зу ї " міли використати місцеві ко- муністи які цілком піддержу- ють боротьбу тубильчого 'на- - " 4 селення за рівноправність в державі в якій ч становлять більшість і в якій хочуть ма- - ти однакові права з білими Комуністи теж зуміли включи- тися в акцію Африканського Національного Конгресу Такі конкретні наслідки політики що в свою основу поклала ра- систські принципи організації суспільного життя і яка голо- сить вищість однієї раси над іншою ЗА СВОБОДУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ 3000 українців маніфестува- ли ЗО 3 цр у великій залі Моск Театру в Нюарку в обо- роні прав українського наро- ду за українську державну не- залежність проти московсько- го імперіялізму Маніфестацію г аташтував М а н іфестаційний Комітет під головуванням М Леськова а проводив нею І Романишин Сенатор А Смит який промовляв на маніфеста- ції сказав що від визволення України залежить доля світо- вої цивілізації та домагався но 'воївиразної американської політики суп роти Москви Проф К Меннінґ говорив про історичну тяглість і незмінні- сть московського імперіялізму якому кран положить вільна і від нікого незалежна українсь ка держава Від українців про мовляли: ред В Душник під- креслюючи що визволення України залежить в першу чер гу від самого українського на роду та його героїчної бороть би на рідних землях д-- р Л Мишуга вказував на поневоле- ні Москвою народи як на най певніших союзників західньо-г- о світу в майбутньому зуда-- рі з Кремлем та голова УКК проф Л Добрямський що ре комендував створення націо- нальних військових виїзвоьних частин у Зах Евролі із втіка- чів з-по- за залізної заолони Відчитано численні привітай ня від сенаторів конгресменів та інших визначних американ- ських діячів в 'цьому числі від голови Демократичної Пар тії МекКіні і голови Республі- канської Партії Гебрієлсона та губернатора стейту Ню Иорк Т Дюї Привіти побажання і вислови солідарности з укра- їнцями в нашій боротьбі про- ти московського 'імперіялізму склали представники білоруси-і- в латвійців литовців естон- ців та словаків'Виїслано'івідпЬ { відду телеграму до президента' Трумана та схвалено ч резолю-- " 1111 '"- -' ♦ 'і іЛ У' ""- - - яіудиін '7-- щ л вечора в ТоронтГ ЯРО С ЛАВ 'СТЕПЬЖО:': ЖЖШІВ |
Tags
Comments
Post a Comment for u15e1178