Vilne Slovo, January 30, 1960

              'СІ!
1960 --ї ' '„
ІТИ
Ва- -
ЮМІ
вог- -
та
тль- - :у?
за
ого
ку- -
до
ції!
Я
41 М
'пі
Ув
321
-- Я'!
~Ч
'- - 1
ВІЛЬНЕ СЛОВО уіііче зьоуо 4- -
КРАШСЬКИП ТИЖНЕВИК ТНЕ РКЕЕ УОКй — ІЛсгаіпіап УУвкІу
Виходить кожної суботи РиЬІііЬесІ уегу 5ачгс1ау
і Видає: Ьу
1 ВИДАВНИЧА СПІЛКА "ВІЛЬНА ПРЕСА" ТОКОМТО РКЕЕ РКЕ55
1 в Т о р о н т ріівіісатіо№ їло
Річна передплата: т"еагІу 5иЬ$сгіртіоп:
в Канаді $600 в ЗДА $700 іп Сапала $600 іп ІІ5А ?700
Поодиноке число: 15 ц 5іп£іе сору: 15 с 1І
І
©О ШЦШ4НЛ&ФІЛШ
у-1'Я№ІГГ7Ууяя:'о-
я--РДлтастіЦУІ ч-т- — іянигмвята д'ка-улмт-ілнлнміи'і- 'ц тнім чш%дцучн'ятн-я- ч
Рік XXVII Ч 5
ПРЕЗИДЕНТ Д-- Р СТЕПАН ВИТВИЦЬКИИ
НА СВЯТКУВАННЯХ 22 СІЧНЯ В ТОРОНТІ
(а) Торонто мало' в цьо- -
му році спецінльний приві-
лей відзначувати роковини
Проголошення Державно-
сті! й Акту Соборности як
мабуть ніодин український
осередок у вольному світі:
По-перш- е святкування ці
започатковано в сам день
22 січня 1960 (п'ятниця)
врочистим вечором в честь
Пана Президента Українсь-
кої Народньої Республіки
д-р- а Степана Витвицького
з нагоди 75-річч- я — жит-
тя та 50-річ- чя громадської
і політичної праці цього
діяча - державника що є
одиноким ще живим спів-
творцем (це його перу на-
лежить текст Акту Собор-
ности) 1 Листопада 1918
і 22 Січня 1919 років і по-дру- ге
головна промова Па-
на Президента на самому
Святі Державносте і Со-
борности відбутому в най-
більшій торонтонськін залі
Мессей Голл ввечорі в не-
ділю 24 січня цр привела
на залю більш 1500 осіб та
зробила з цього Свята не
зважаючи на поважні недо-тягнен- ня
мистецького харак
теру одне з кращих що їх
у Січневі Роковини пережи-
вало Торонто
РЕПРЕЗЕНТАЦІЙНА
ПУБЛІКА В АВДИТОРІЇ
УНО
Вечір у п'ятницю 22 січ-
ня 1960 що відмічував осо-
бистий та громадсько-політични- й
ювілеї Пана Прези-
дента і схилив у пошані го
лови всіх українців перед
заслугами цього державни-
ка який все життя провів у
службі Великій Ідей привів
до Авдиторії УНО при Ка-лед- ж
не зважаючи на буд-ни- й
день більш 250 осіб з
дібраної публіки Три че-
твертини п складали пред-
ставники українських уста
нов і організацій теж і
преси серед яких мали ми
кільканадцять осіб з-по- за
Торонта і навіть із ЗДА Ве
чір яким вдатно та куль-
турно проводив молодий
лектор Торонтонського уні
верситету інж Василь Яні-шевськ- ий
варт відзначення
вже хоч би тому що на
ньому не було т зв юві-
лейних привітів (ці торо-щат- ь
враження з кожного
подібного свята!) а всі
промови обмежено до ко-
роткої заяви голови Гро-
мадського Комітету інж О
Охрима вояцького поба-
жання Пану Президентові
голови Представництва УН-рад- и
на Канаду ген М Са-довськ-
ого
та змістовного
слова про самого Ювілята
інж Є Пастернака Зреш-
тою головним моментом ве
чора була промова самого
Пана Президента який ска-
зав між іншим:
""%'и'-Гіі'П--=ч?'Ч"Х- - "- -- V
1- -у
і
!
"УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
ІСНУЄ ЯК ГОРІННЯ СЕР-
ДЕЦЬ І її ВИСЛОВОМ €
ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР!"
Пан Президент говорив:
" Ваші почування в лин
бік належать через мене
Маєстатові Української На-
ції та Українській Державі
яка — не зважаючи на всі
труднощі та перешкоди
сьогоднішніх днів — існує
як горіння українських сер
дець і її речником є Дер-
жавний Центр Московсь-
кий режим перемігши часо
во Українську Народню
Республіку терором веде
тепер скажений бій проти
української душі й україн-
ської землі які він завзяв-
ся видерти українському
народові Але проти
цього наступу тирана укра
їнський народ веде свою
оборону і слідкуючи за нею
на таких відтинках як спро
ба відібрати селянам остан
ню скибу присадибної зем
лі та звести їх до пролета
рів - невільників далі на
відтинку школи де уряд
зрезигнував з плебісциту
про московську мову в Ук-
раїні та на відтинку україн-
ської літератури і журналі-
стики — можемо бути гор
ді: Не схилили наші брати
і сестри в Україні ні своїх
голов ні своїх прапорів!
йде бій тяжкий і ми муси-
мо підтримувати в ньому
наших найближчих та рід-
них звідси з вольного сві-
ту Хрущов не в силі уя-
вити собі що цей бій не
йде за хліб збільшенням
приділів якого він сподіва-
ється виграти його Це бій
за душу і за батьківщину
— і український народ йо
го виграє Наше завдання
в цім бою таке ж як було:
Якнайтісніше об'єднання у- -
краінщв з батьківщини і
світу щоб не було двох
культур — місцевої и емі-
грації Я молодий — за-
значив Пан Президент на-
тякаючи на своє 75-річ- чя
— як довго моє серце б'єть
ся з моїм народом і не має
для мене більшого щастя і
чести як служити цьому на
родові А якщо я маю я-к- есь бажання то — щоб
канадійська українська гро
мада яку я особливо ціню
дожила та побачила ще
власними очима відроджен-
ня Української Держави!"
СЛОВО МІНІСТРА
ІВАНА ЯРЕМКА
Слова Пана Президента
переривані часто оплесками
і закінчені грімким "Мно-га- я
Літа" залі замкнули о-фіці-
йну
частин}' вечора в
якій промовляв теж міні- -
стер транспорту Онтарія
Іван Яремко Він прибув
(Докїнчення на 6 стор)
гроші
ЗЬОУО 51 — —
А8
Субота ЗО січня 1960 — ЗаіигсІау Лапиагу ЗО 1960
ІІрРіНрФРШ1 ішііііЧржіі?? Ш
ЩИРЕ ПРИВІТАННЯ ПРЕЗИДЕ НТОВІ-ЮВІЛЯТО- ВІ
з ювілейної гостини а Авдиторії УНО в п'ятницю 22 січня 1960 на якому представники
української громади Торонта околиці пошанували Президента Української Народньої
ліки Д-р- а Витвицького з нагоди життя та 50-рІч- чя громадської й
праці: Пан Президент під оплески залі що піднялася зайняв місце за почесним столом вечора
і на світлині бачимо з ЗО осіб що були за цим с толом в!д лівої інж Пастернака І Гумснюка
Інсп Мельннчука о мітрата П Самця Інж Янішевського Архиепископа Прези-
дента д-- ра Витвицького о прелата П Каменецького міністра І Яремка та ген Михайла
л (Фото
Кастро лає вже Еспанію
КІЛЬКА ГОЛОВНІШИХ ПОДІЙ МИНУЛОГО ТИЖНЯ
Диктатор Куби Ф Ка-
стро відкрив собі новий
фронт: Мин п'ятниці він
несподівано в телевізії заа-такув- ав
Еспанію з якою
Куба ніколи не мала кон-
флікту та якої культурою
живе Амбасадор в
Гавані Хуан Лоджендіо
що слідкував за програмою
поїхав негайно до
і з словами "Мене і мою
державу обиджено!" почав
перед телевізійними
з Кастром суперечку
при чому диктатор визвав
міліцію і вояків які амба-садо- ра
усунули з залі пере-
дач Всю цю несподівану
вставку в передач' - лайку
що у Кастра як
кожна поверх чотири го-
дини бачили десятки тисяч
людей які сиділи при теле-
візорах Чергового дня Ка
стро наказав Лоджендіо ви-
їхати з Куби і він прибув
до Ню Йорку де доповнив
звітування амбасадора ЗДА
на Кубі Філіпа Бонселя
що з дружиною приїхав з
Гавани на виклик мін Гер-тер- а
та вже мабуть і не по-
вернеться на своє місце в
кубанській столиці
Подорож прем'єра Мек
міляна по Африці застав-
ляє його зустрічатися з ко
лишніми підданими Бріта-ні- ї
що не завжди є до неї
прихильні: В Африканській
Федерації що складається
з протекторатів Наясси і
Північної Родезії та само-
управної кольонії Південна
Родезія йому довелося по-
чути що ніодна з Цих кра-
їн не бажає собі перебува-
ти в цій федерації в Кенії
куди має він поступити по
ложення напружене бо пе-
реговори між губернато-
ром Мекліодом і лідером
місцевих чорних
не довели ні до чого в го-
телі Ндолі в Півд Родезії
де Мекмілянові готували
бенкет викрито підложену
сильну бомбу скрізь по- -
їх
чать "Воля!" Африка таки
справді "збудилася" і
з нею старою мо-
вою все тяжче
Японія і ЗДА підписа-
ли договір про приязнь і
взаємну оборону що на 10
років зобов'язує обидві дер
проти на-
пасника кожної з них та
запевшоє американським ле
тунським базам у Японії
Передплату за "Вільне Слово"
можна в Торонті книгарнях:
"АРКА" 575 ОІІЕЕМ 5Т V ЕМ
"БАЗАР" 1609 ОиРОИТ 5Т — ЬЕ
"ПЛАЙ" 344 ВАТНІЛІЗТ 5Т ЕМ 85243
"ПЛАЙ" 768 СЗІІЕЕМ 5Т V — ЕМ
"ПРОСВІТА" 324 ОІІЕЕМ 5Т V ЕМ
Хто платить за роки наперед
заощаджує $200
Лнствання замовлення 1 висилати на адресу: УШЕ 286 Тогопіо 3 Опі Сапасіа ЬЕ 5-99- 55
АЦТН0КІ2ЕО 5ЕССЖО СЬА55 ОКПСЕ ОЕРАКТМЕМТ ОТТАВА
Момент
Респуб
Степана 75-річ- чя політичної
Михаїла
Степана
Садовського Шкурки)
й
Еспанії
станції
каме-
рами
тривала
Мбоєю
го-
ворити
зразу
Уздаг
му
V
ЛГЛЧЧ- - ]
й
Є
В В
П
в
необмежене в часі існуван-
ня Договір підписав у Ва-шінґто- ні
прем'єр Японії Кі-- ші
що на повороті до до-
му побував теж в Оттаві
та був гостем уряду Кана-
ди
До "вершинної зустрі-
чі" що мала б відбутись
16 травня в Парижі
повна підготова: Технічна
комісія ЗДА Брітанії Фран
ції та Зах Німеччини має
у Башінґтоні підготовити
проект рішень щодо Німеч
чини і роззброєння така ж
комісії в Лондоні — щодо
взаємин Заходу із Сходом
та невстрявання у внутріш-
ні справи інших держав у
половині квітня міністра за-
кордонних справ тієї чвірки
переглянуть рішення КОМІ- -
дорозі йому назустріч кри-- 1 сій і предложать у днях
жави виступити
вплачувати таких
— 6-70- 61
1-2-
197
—
3-27-
48
— 8-28- 90
2
МАІХ Р08Т
йде
2-- 3 травня нараді НАТО в
Істамбулі врешті тиждень
пізніше голови Чотирьох
Держав зустрінуться щераз
у Парижі щоб остаточно
вирішити своє становище
для зустрічі з Хрущовом
МУЗЕИ МАРШАЛА
ПЕТЕНА
Як довідуємось з фран-
цузької преси "Т-в- о обо-
рони пам'яти маршала Пе-тен- а"
купило в м Віші бу-
динок у якому мають влаш
тувати музей пам'яток про
цього французького героя
пізніше найбільш оспорюва
ної політичної постаті
Франції якого за співпра-
цю з Німеччиною засудили
були на кару смерти та змі-
нили її на досмертну тюр
тшш проти де т ФРАНЦУЗЬКІ ШОВІНІСТИ РОБЛЯТЬ БЕШКЕТИ
Від п'ятьох років Альжн-рі- я
завдавала Франції тяж-
кі удари та турботи зв'язу-
вала на місці майже пів-мільйон-
ову її армію при-
неволювала Париж бойко-
тувати сесії Об'єднаних На
цій Проблема політики
Франції в цій країні що за-
пеклою підпільною бороть-
бою змагає до самостійно-
сті! звалювала від років
один за одним слабкі уряди
коаліцій поки врешті більш
мільйон білих поселенців
і кольоністів в Альжнрі до
спілки з заправленими в бо-
ях військовиками в цій кра
їні не перевели в травні
1958 справиьої революції та
13 травня того ж року не
привели до влади у Фран-
ції ген де Ґоля І білі і ар-
мія вАльжирі вважали що
правий"! "твердий" "ген де
Ґоль заведе лад у цій краї
ні і запевнить її Францією
ДЕ ҐОЛЬ ПРОТИ БІЛИХ?
Тимчасом ієн де Ґоль
побувши сам в Альжирі де
його тріюмфально вітали
та перевівши розмови з від
иошдальнимн французами
и арабськими політиками
прийшов до висновку що
вдержати Альжирію на до-
теперішньому становищі бу
де годі — і вислідом того
його переконання було про
голоціення 10 вересня 1959
ного пропозиції Альжирії:
Припинити негайно бороть
бу і до 4 років після неї ви-
рішити добровільно під
відповідною контролею чи
буги 'їй самостійною чи в
складі Франції чи у свобід-йом- у
союзі з останньою
Відповідно до того йшла і
політика де Ґоля яка на
місці передавала все біль-
ше управи в руки місцевих
музулмаи та робила йому
прихильність серед арабсь
кого населення якого в
Альжирії 9 мільйонів
У свою чергу такі пер-
спективи сильно обурили
білих поселенців та деякі
кола армії які намагалися
використати труднощі ос
таннього часу в уряді де
Ґоля зокрема відхід кол
прем'єра Жоржа Бідо що
теж має численних при-
хильників в Альжирії і яко-
му недавно заборонили ту-
ди поїхати з промовами
Становище загострювалося
й остаточно вибухло від
інтерв'ю ген Жака Массю
головного героя альжирсь-ког- о
"повстання" в 1958
році яке він дав співробіт-
никові "Зюддойче Цай-тун- ґ"
з Мюнхену Гансові
Кемпскому та в якому не
тільки висловив своє невдо
колення з політики генера- -
Уоі XXVII N0 5
ла-прем'є- ра: Массю пова-
жився заявити що армія п
Альжирі є проти такої по-
літики та "має всю силу
щоб свої вимоги перевести
уряді"
В ОБОРОНІ ГЕН МАССЮ
Можна собі уявити як
закипів ген де Ґоль коли
прочитав це інтерв'ю що
стало світовою сенсацією
Ген Массю викликали до
Парижа куди він негайно
прибув але тут він дістав
тільки "прочухана" від мі-
ністра військових справ
ген Гійома після чого про
голошено що для колиш-
нього команданта альжнр-ськи- х
спадунів найдеться
інше призначення а на йо-
го місце іменовано ветера-
на індо клтайськоївійни
й командираОрану" ген'с
лейт Жана Крепена
Але замість заспокоєння
цей акт викликав в Альжи-
рі справжню "револьту":
Правий "Французький На-
ціональний Фронт" що
призвів півтора року тому
до влади ген де Ґоля те-
пер пішов на демонстрації
проти нього та за поворот
геп Массю на давніше ста-
новище У п'ятницю мин
тижня ці демонстрації в
Альжирі — де більш 20-тисяч-
пий похід намагався
дістатись до будинку уря-
ду що з нього недавно під
нівати населення промов-
ляв де Ґоль — зударились
з поліцією при чому з юр-
би посипались стріли з ма-шинов- их
пистоль Поліція
змушена була вжити зброї
гелікоптерів які скидали
слізні бомби дротяних за
став панцерних авт і ледве
дала раду роз'юшеним ма-
сам що стали розривати
вулиці та будувати барика-
ди Серед юрби були теж
вояки і саме один з них
мав почати стрілянину але
досі поліція давала раду
сама і війська на поміч не
викликала не зважаючи на
19 вбитих (у тім 8 поліци-стів- )
та більш 150 ранених
ВИЙНЯТКОВИИ СТАН
Нач командувач в Аль-
жирі ген Моріс Чаль по-
відомив про все Париж що
знову заставило ген де Ґо-
ля перервати недільний від
починок та пігнати до сто-
лиці де відбулася вночі на-
рада міністрів та найвищих
військовиків У висліді на-
ради в м Альжирі й околи-
ці проголошено вийнятко-
віш стан і обмежено гро-
мадські свободи Водночас
ген де Ґоль заявив що з
(Докінчення на 6 стор)'- -
№
іі
і
МІ
г
ґЛ
'ТІ
-- "— ґ-іЛ--
кі ТЛ
І
а! 1