Vilne Slovo, November 16, 1968

              {мддяТьаяияяятцддаьядцутгурягятгтгд'
П її
ОДИ І люди
з минулого тижня
НОВИЙ ЧОРНОМОРСЬКИЙ ПОРТ
„ІЛЛІЧІВСЬН"
Київ — На геоі-рафічни- х ' воі гавані А далі — суціль
жапах світу ще яе позначе-
не нове 30-тнсяч- не місто в
УіфаГні назване Іллічівсь-ко- м
хоча місцеве населення
А одесити називають ту міс-
цевість Сухим Лиманом вже
від віків В Іллічівську за
останні два-гр- и роки виріс
но&нй модерно обладнання
пер? і судиобудЬелькі дос- ліди водні станції радіо-льокацій- на
станція „Рас-ка- т'
що „бачить" і крізь
наигустішиД туман все що
п сться в морі на віддалі до
50 кілометрів „Радянська
Україна" з 5 жовтня подала
такий опис нового порту:
Сухий Лиман врізається
в суходіл на 14 кілометрів
З моря до нього веде глибо--!
водний канал З північ
ного боку біля самої води
гтоггь триповерховий буди-
нок де розміщується рвдіо-іьокацій- на
стаїїція „Рас-ка- т
' 3 допомогою „мудрих"
надчутливих приладів від-шукав- ши
корабель у відкри-
тому морі своєрідний „елек-
трон 14 ний лоцман" не тіль-
ки вводить його в акваторію
п ірту а й пришвартовує до
місця навантаження
Південний берег почина-
ється Іллічівським маяком
що кораблі „Радянська
ВСУПЕРЕЧ УСІМ ФАНТАМ
цієї повер- -
членів канвдійської комуніс
тнчноі партії на чолі з Тім
Паком зокрема з кількома
комуністами із українськими
прі (війнами які повернув-
шись я України потвердили
факти русифікації України
вислано другу комуніс-
тичну канадійську групу
Нова група мала в своєму
гкіаді комуніста Ланіеля
Шаруна що опублікував у
київській газеті „Сільські
Вісті" з 14 серпня ц р від
критого листа в якому за-
певняє колгоспників що во-
ни живуть заможно Л чис-
лив то в Україні нема --з
ні русифікації ан{ нафо-іаіьн- ої
дискримінації До
речі автор цього листа був
лише Два Дні в Україні і
ІвдікждЦ в Азербайджані
е „досліджував" умови
нття азе рбавджанських
жидів
1 Шарун писав у
Вістях":
„Прибувши з Азербай-
джану на я дізнав-
ся що одна канапіиська де-
легація викликала тут по-
чуття здивовання бо деякі
Ню Порк — Група лнтов-ьки- х
жидів з Вільна й око
іиць написала звернення-акін- к
до ІІК комуністичної
"артп ССР у я-- ь
му прохає дозволити їм
ви хати Ізраїлю бо у тій
ьрині їх ие бажають бачи-
ти- Лист потрапив за кор-- :
н його оприлюднив
пнир Наган Глезер з Калі-- і
іонійського університету
і назвав 26 осіб авто- -
в того звернення У листі
ні причали склади густая
ліс кранів лід ноги яким
щодня і щоночі підТждять
залізничні вагони Поруч
причалюють судна Вчора
стояли Летр Алексев"
„Джузеппе Верді" „Ореолі
на" „Песіта" а сьогодні во-
ни вже десь по той бік Бос-
фору"
Ло Іллічі вська заходять
кораблі 64 країн світу а за
розвитком і товарооборотом
він уже випередив одеський
порт У сусідній Одесі кож-
ний третій мешканець вв'я-
заний працею з морем в Іл-
лічівську — все доросле на-
селення міста Планують
розбудувати Іллічівськ за
кілька років так щоб там
могли жити понад 100 тисяч
людей В порту стоятимуть
також рибальські судка
фльотнлії „Советская Укра-
йна" та деякі військові ко-
раблі Чорноморської фльо-т- и
У порту с митниця з офі-
церами прикордонниками і
каґебістамн Недавно при-
кордонники заарештували
двох італійських матросів з
кораблів „Ірканія" та „Гра-
ція" які пробували перепач-куват- и
товари не передба-
чені ніякими угодами інфор- -
запрошує до но-- мус Україна"
Після груповоі поїздки і члени делегації
і
„Сіль-
ських
Україну
Литовської
до
і
нувшись у Канаду заявили
що на Україні начебто недо-цінюю- ть
української куль-
тури і мови Пробувши кіль-
ка днів на Україні відвідав-
ши підприємства колгоспи
я переконався що для таких
заяв немає ніяких підстав
Український народ — нарів-
ні з народами всіх інших со-
юзних республік — мас не-
обмежені національні права
і можливості для безборон-
ного розвитку своєї на 4 ю-наль- ної
культури і моді а
також відігравати належну
йому ролю у справах СРСР
і всього світу як повноправ-
на визнана нація Обіцяю
що зроблю все можливе в
моїх силах аби чесно ін-
формувати канадійський на-
род про повне торжество со-
ціальної і начиняльної рів-
ності! всіх народів СРСР"
Таку вірнопідданчу зая-
ву комуніста Даніеля Шару-
на використало КҐБ для
пропаганди серед українців
за кордоном: „Вісті з Украї-
ни" ч 34 передрукували пов-
ний фальшу лист Шаруна
під заголовком „Я це все ба-
чив своїми очима"
„Ню Йорк Тайме" згадус про
переслідування жидів в Україні
не
сказано про нову хвилю ан
тнеемітнзму в Литві про ДИі
скрнмінацію жидів хоча за-
значається що становище
25 000 жидів у тій „респуб-
ліці" ще відносно краще
ніж у інших частинах Соввт-ськог- о
Союзу „Особливе
жахлива дискримінація суп-
роти наших' людей є в Ук-
раїні" сказано в тому лис-
ті адресованому провідни-
кові комуністичної партії в
Литовській ССР Атвнаеові
Снекусові
іканськии експорт у вересні
становив $3245900000
Вашингтон — Депарга- - Ь'ТЗООООО Вереснева над- -
мент Торгівлі повідомляє вишка експорту над імпор- -
експорт ЗСА у вересні то 6Л найбільшою місяч- -
на Р11 вимобсінльаше$32як159у00се0р0п0и !вІоюсер"упдниі цц мр0°надвиш"катромекну 4 р коли вивезли були то-- сила тільки $59 мільйонів
йарв на суму $2915500000 ' Надвишка експорту над ч-Експ- орт мільйони пімерпеоврмтщуаввермеасні$25я-2- рпоорктуомвинвотсриелтаій$ч2в1ербтіільцйьоогноа
яккиийй визбніолсьишвивс$я293ві3д70с0е0р0п0ня лворгіочнроомкуу вніадднвоишшекнані екМспиорн-у-н
і 4 коли привезли були ту над імпортом виносила
1 ) ЗСА товарів на суму $2- - $4 1 більйона
СОВІТСЬКА АМПАСАДА В МЕХІКО СИТІ в Меді-ханські- й Республіці с великою базою для комуністичного
шпигунства та підривної діяльносте — заявив голова Па-
латної Підкомісії Міжамериканських Справ конгресмен
Армістед Селден Він сказав що в цій амбасаді затрудне-В- о ба бпоннаайдбіл1ь0ш0 епрацівників хоч до обслуги амбасадн тре- 12-о- х осіб Конгресмен Селден називає цю
совстську амбасаду в сусідньому Мехіко одною з ключе- ві соьчлчгькнх шпиіунських і політично агітаційних
станиць в цілому вільному світі"
З ПОЛЬЩІ ВТі:і11іі від березня ц р 2000 жидів
і щомісяця виїздить в дпль по кругло 500 жидів Комуніс- тичний уряд Г му їй п їв вши ангисемгську кампанію
г-р-иас віґзг е яси" в "з г тн здеЗ -- ьаіа д? Палестини
т"а рЗСсАебт3о Чв ех? о С—ваччинн ви'хали в д 20-2- 1 серпня - - нгт севет ькнх г _ьк іл0 жвдл
'ВІЛЬНЕ' СЛОВО — "УІІЛЕ ЗЬОУр" 5аЬжйау МоуєдЬєг 16 1568
Советська воєнна
фльота на
Середземному морі
В д недавньої ііраііь
СЬкО-фіОС'к- ОІ ніини СЧСР
іначно чмімиив сное стан"-ниіи- е
на Середземному мо-
рі та Біи?кон Сході Під
ПОкрИШкОИі Д" І 'ОГИ а-рЛОС- ЬкИМ
Л ііА і і А В о '
броєнні СССР ід 'в піп
ні впливи р сімох оабгі яі
державах- - Єгиі:т Сиі І
раці Ємен Піні(іном '
Мені АІЬАІір Ті І Діп
ди висиіа- - не л' с
але й своїх ній '--
они
радників та фах ні їв
На Серед н-мн- е м 5р
нулих МІСЯЦЯХ ИИ ПИ І'
воєнні кораоь і'клю'і'
ЛІТаКОНОСІКМ ЧоСкНі
ЯКОГО СОВкІЧЬкІ ИоЯкИ Ь
жуть наплагм ч як і --
б}дь крана а лопомогомі
ГеІІКОПТеріВ СоВкТч-ЬК- І По
енні кораблі мають воі го-
ловні бати л Олексам іп та
Порт-Саї- ді Совати с-
іряки розб)довнть ій-сьи- мй
порт Тартс им та-
кож Гпде морською ' ою
для совітських корап і в
Противагою для V вт-ськ- ої
фльоти на Сере ізем-ном- у
морі є Шоста ф іьота
ЗДА яка має 50 воєнних
кораблів в тому два лі-таконо-
сці Занепокоєні со-ьєтськ- ою
фльотою на Се-
редземному морі держави
оборонної системи МАТО
створили нову летунську
команду якої завданням
буде координувати діяль-
ність розз:дчих літаків що
мають свої бази в ТЛреччи-н- і
Греції Італії і на Маль-
ті
У зв'язлУ з совітською
загрозою '!ДА почали далі
постачли зброю до Греції
Американці не давані зброї
грекам після втечі їхнього
короля Окупація Чсхо-Словаччин- н
та зріст совєт-ськи- х
впливів на Близько-
му Сході змушують уряд
ЗДА змінити стініення до
нового рнд НІИСЬкОЗИКІН
Греції
Манітобські французи
дістануть допомогу в!д
Оггавського уряду
Делегація манітобсь ких
французів шо репрезентува-
ла Освітню асоціяцію канл-дійськи- х
франіузів у Мані-тоб- і
відвідала минулого
тижня Оттаву І відбула роз-
мову з міністром внутрішніх
справ п Пеллетіе і преміє-ро- м
Трудо Делегація яку
очолював Маріс Ґатіе скла-
далась з трьох осіб крім
нього При розмовах був та-
кож міністер Джеймс Ри-чард- со
Завданням делегації було
дістати запевнення конкрет-
ної і поважної допомоги віл
федера л ь н о г о уряду на
скріплення культурного жит-
тя французької меміїостк в
Манітобі І обіцянку такої
допомоги преміер Трудо де-
легації дав Міністер Пелле-
тіе сказав делегації що уряд
шукатиме способу дати фі
нансову допомогу франко-
мовній Колегії св Боніфатія
в Ст Воніфас Він додав що
це можна буде зробити на
основі мовного законопро-
екту що його преміер Тру-
до представив у парляменті
на схвалення
У заяві виданій після роз-
мов з французькою делега-
цією преміер Трудо сказав
що уряд активно працює
над формул ьовкою конкрет-
ної і значної допомоги для
меншостей не тільки в цілі
збереження але й збагачец
ня їх мови і культури"
Статистика про
воєнні жертви
Від 1Я98 р бло в снігі
125 збройних конфліктів:
73 від другої світової вій-
ни
Жертви є людях були та-
кі в японській війні (1904-5- )
13000 людей в балкан-ськи- х
війнах (1912-13- )
162500 людей в колумбій-
ській домашній війні (1948-53- )
200000 людей у В'єтнамі - досі 317000 лю-
дей в еспанській цивільній
війні 431000 вояків і 225-00- 0 цивільних осіб в корей-
ській війні (1чЗО-5- Д)
=К! ЧЛ 400 000 лич і '
4
1968 ЕІЕСТО&АІ УОТ
ТОТАІ538
ут' НМЇЇ& вд шщриввшдшітивж- - _
НГ777Г73
РдЗД5е ввввІвЯвв ІАКІ2 1ІН М Д™[0(ІАЙ —"""ДИавШі 2Щ
ХллллМ? 'їхІи ""'ч ШАПввШВ ООПдіИ
Президетські чорним)
Огі!АХ'ОВУЮТЬ ЩО ВИБОРЧА КАМПАНІЯ
кошт коло 20 мільйонів долярів а на виборчу кам-
панію демократичного Гомфрі видали понад
10 іОдИЇонів доларів Кандидат Незалежної Воллс
Воанв на 6 мільйонів дол а МекКарп
вдав був на виборчу кампанію також 6 Демо-
крати зберали за тк лниго
Лрезиднтського Клюбу" до якого належав той х
пожептвував 1000 дол і більше Ш
прете"т НА поотекцію у внбрлного првзндант
Кадар живе: йому нічого не сталося
— В Угорщині ніхто не бачив Кадара після совет-ськ- ої
Цей факт стан причиною
що поширювалися по Угорщині Люди говорили що попов-
нив самогубство або шо його до Москви І він уже
не повернеться Минулої неділі Кадар виступив на вічу робітниць
однієї текстильної фабрики І виголосив Робітниці дуже ра-
діли шо Кадара живим і тому він дозволив фотографам
піі своїми знимками: „Знову воскрес" Справді перед рево-
люцією 1956 р„ Кадар перебивав у тюрмі тодішнього сталінського
в Угорщині З іін-- ї його з
на щоб очолив післяреволюційний уряд
Кадара не став реакцій- - генти головно в Словаччи-ни- м
комуністичним урядом Він ні На землях Словаччини де жи- -
був урядом в міру реформісти
ним та ліберальним Великою за-
слугою цього уряду було прове-
дення економічних реформ
від скасування сталінських
колгоспів У результаті економіч-
них реформ Угорщина під
Кадара осягнула
добробуту з-по- між усіх ін-
ших сателітських країн Багато
іоходу черпає Угорщина з тури-пнстично- го
руху який дуже роз-пинув- ся
за останніх 10 років
час чехословацької кризи
старався займати кочпро-місов- е
становище
Все ж таки з
відношень вій взяв
в інвазії посилаючи туди також
угорські контингенти Ці коитин- -
Македонія на-- к
-- к ~ь до тих вч-ни- х
як : ють
тоді коли і вікористовмоть
чужі зовнішні сн-- '! В такому ста-
ні нової опи-
нилось македонське питання й ни-
ні коли й досі над Югославією ви-
сить не виключно теоретична
советської агресії на зра-
зок Чехословаччини
Як метод політичного натиску на
Югославію — кремлівські вожді
вірної Болгарії актуалізують зно-
ву справу Македонії До такого ви-
сновку приходити чи-
таючи інтерв'ю члена
югослов'янського ЦК в лідера ма-
кедонських комун стш К Црвея-ковсько- го
прихильника комуніс-
тичного реформаторського курсу
Як відомо нині
в рамках Болгарії Югославії і
Греції при чому в Югославії мають
вони свою народню республіку
Цраемковський на бол-
гарське твердження і на посилен-
ня болгарської пропаганди то ма-
кедонці — це сказав
За останні бол-
гарська македонська є ду-
же хитко За часів пану-
вав мого погляд шо вігпг' маке-
донську націю й призвав за бол-
гарськими македонцями усі націо-
нальні пгава П - і наступив пе- -
п - _"
за-чж-
ніх
- Ь
ЧУ і-'?- ": хУ7
( показує в яких стейтах виграв вибори Роторд Никсон (позначені
Ніксо-іг- а
кандидата
Лярп!
кампаяпо сенатор
мількхжів
виборчі фонди допомогою
жертводавці можуть
мати
БУДАПЕШТ
численних поголосок
Кадар
внкінкали
промову
під-
писати
режиму забрали повириваними
почи-
наючи
режи-
мом найвищий
рінень
Під
Кадар
виходячи ре-
альних
проблем актчаль-ним- и
політичної активізації
пер-
спектива
-- оаодиться
президії
македонці
реагуючи
болгари
двадцятиліття
політика
Дімітров
М К V Ж Ь"Д- -
д МаКсЛ - -
_ „ г аса и г:- -
-- - за г -
У ' ' -- 'І
вітлина
Інвазії ЧССР
ніколи
бачать
тюрми ніг-
тями руках
Уряд були
участь
жявуть
ве угорське населення вони про-
бували вести ревіндикаиійиу про-
паганду але без результату
Тепер Кадар якому вже 57 ро-рі- в
життя вибрав робітниче віче
щоб виголосити програмову про-
мову Він заявив що інвазія була
потрібною і він узяв повну відпо-
відальність на себе за участь У-горш-
ини
в цій інвазії Одночасно
він заявив що його програма по
іітичних та економічних рефор1
буде продовжуватися З цього ви
никає шо мабуть за можливість
виконування цієї програми Угор-
щина цілком підпорядкувалася
диктатам Москви Може й справді
Кадара ие було тому шо він не-пеб-и- ав
- Москві щоб ло нього
договоритись
Знову Македонія
ська статіктика з 1936 року явно
признає ш в Болгари живе 180
тисяч македонцв компактною ма-
сою на нетчннй території Але в
том ж 1956 р той же статистич-
ний болгарський уряд проголосив то в Болгари македонці нема
Значить болгари стали на шлях
національної асиміляції Не зва-
жаючи на офіщйну болгарську зая-
ву шо Болгарія не мас ніяких тери-
торіальних претенсій до Югославії
(тобто — на югослов'янських маке-
донців) — болгари постійно дока-
зують що Македонія в цілості с
частиною болгарської території
В обличчі подій у Чехосломч-чин-і
— ми вважали за доцільне й
необхідне зробити певні кроки в
напрямі забезпечення нашої тери-
торії а в тому і нашої Македонії
Ходить про крокц Дя унеможлив-
лений блискавичної інвазії На-
шою найбільшою проблемою ті
занепокоєння які панують на Бал-
канах вже десятилттяии Ці неяс-
ності виключають тісі бази на якій
могло б дійти до порозуміння між
балкаисьжимм народами Не зва-
жаючи на протиріччя щодо певних
історичних подій і ситуацій — бал-кансь- кі
народи а я в тому переко-
наний знайшли б швидше шляхи
до порозуміння коли б на Балка-
нах не Сло за нтересувачь чжих
е-"-- Ксі ьк- - -- V і ч а " " вно
{ "
-
~ - --Н5 "З
г - Ж
2 І
ЕРЕй ТО VVN 270
взДіїв-а- — д чі
ТНЕ Т£ЬЕОКАМ ТегеШе V Ког
ЯК І1Л0 ГОЛОСУВАННЯ В ЗДА?
Гегеевіаде
5йЄ оГ Ргесіпсі НвшрЬгеу Мхоп М'яІІасе Пет С0Р АІР
АІЛ 84 ШШ 2ЖИ4 641052 - — 10 АИ5КА 4в 13104 ЮЙчЗ 3151 - 3 - АМ2 79 ЩШ 210812 М897 - 5 - АЙК в Мт ЮШ 131367 - - в
САІЛГ й 3013500 3146013 4489Л5 - 40 - ГС0ОЧЮХ Н%Ю МИ412600Є9 54054787в610 7569126Ю0 -8 6 — - - ОЕЬ ЮО мло 956Л5 27608 — 3 —
0-
- С 100 136452 29617 3 - - П--А 682142 781823 549244 - 14 - 6А 72 384196 262242 410970 — - 12
НАгУАІІ 100 49806 35571 1181 4 - - ШАНО 9$ 82982 150856 33531 - 4 - ІЇММї 8983 17768Є831176 1893931532776 322236356660 -- 1236 ——
ЮНГА й 444948 574884 62901 - 9 - КАХ5 91 208292 419677 77827 - 7 - Кї в 368499 417891 173867 - 9 - ЬА 7 304041 249387 512627 - - Ю МА1ГЕ 89 200900 153984 5982 4 — —
МИ 100 519787 500600 177 432 10 — — МА55 118582 55555 96640 II - - МІСН Л 139В6 956662 237131 21 - - МИТО 90 785948 612103 &І963 Ю - - МІЙ 98 140716 85714 341956 - - 7 М- - М 701814 890451 175511 12 - - М0Т 71 7188 ЮШ 11515 - і - ХЕВК 91 147Ю2 266913 28368 - 5 - ХЕ' 93 53197 82788 17347 - 3 - Н 9$ 125230 147633 1043 - і _ ї- - 99 1245748 1299461 253411 - 17 - X МЕХ 95 136838 164360 25055 - і - Х--
Т ЮО 3335543 2951114 345 43 - - КС 98 444060 612ЗЙ2 4Я6М5 _ із —
X ОАК 78 74038 106210 10761 - 4 - ОЙЮ 94 16089 189473 44865 - 2$ - (ЖЬЛ 94 278580 406123 175302 - 8 - ОВЕС 2 Ж18А5 306813 40347 - § - ГА 91 2015359 ЩЗОв 38163 29 - - К-- І 100 2394#7 115929 14967 4 - - 5--
Г 91 М7825 246922 202877 - 4 - 5 ПАК 85 89044 113 937 19197 - 4 - Т1№4 9$ 334241 443742 402Ш _ 1 1 _ ТЕХ 85 1044722 1002ЄГО 470354 24 - - ІТАК 98 142039 240445 28 219 - 4 - УТ-- §8 57979 70455 4 381 - 3 - уА 98 435045 578 779 316610 _ 12 - КА5УНА 7955 432547135205 3291 840199 662271819 79 -- _ Т5- - М 737359 798 821 15 406 - 12 - НТО 86 37015 57571 в181 - З
Т0ТА1' УЛ 290 45
Німецька й українсьна меншини в Румунії
Ру4м00-туисячн-наи головнніомепцьскіая мпеончшатшкоаво-в го повсенного застою я недовр — виявляє тепер не лише посиле
ну кудьтурно-посилен- у акию на- магаючись все тісніше нав'язати взаємини із своїм нацональним ко српвеіовнїрехмік каублліелььтйшурезнниаххопдоиртпоьозутмрзеіанбноясзтаОнднолкійуя
румунського уряду Так за словами редактора вімецькомовного лтьра-турно- го місячника Нова літера г-- ра — німецьхомовні видання хо-риста- ють великою популярністю знсгеіаїРдДаЦнеирйвуімдузнелрсіткьеакрлоаюїтустрьннсиіямйецаькотмїоісмяучконлищок-о ний ?сиРмбіопзередтпрлаадтиницкйінвої Квужлеьтур- ру-муись- кої культурної даоторовости
Ще поважний вплив німець- щкоої кнуімлеьцтьукраи вимяевнлшяиєнтаься мі аас ткорнум згаданого літературного місячни- ка 2 денні'к:-- 2 тижневики один
квзр-а-ь- ч -- к та л-- і --- г -- чк д-:-
я
- з Г
Т а --ься і: і::ь--
ОЕМ
РЕР
АМЕЯ
в 1961
кзуовну кніжку Диспонують рУ- -
мч-ісь-
к німці теж двома театрами Не зважаючи на об'єктивно кра-
щі передумови для свого культур-
ного розвитку — Українська націо- нальна меншина в Румуни шо на-лічв- ала в 1932 р кругло 70 000і
дСуРш Сйучапврсоьжкіийваєоблвасстуі сідтанійв зСігет-сУькомС- чу
районі не може похвали-
ттнуиерсяноисмптоиаднбннюниамдирбоалндюноямнриіуммеуцнТьскуьиткхі гркаіусюлтоьт--ь рнШиайчвкнарі ащБурікеоивсшиуінесицдесньтцкапі Безвсаианроавбсііндїіибйртааннняе Б%--кареш- ту з північно-східни-м совст-ськи- м янГвяалзеясттаиимсоьдсНуіязсолівдь1ион9й4ии9хврКкормкіиумсщтекоцдрьівпмкооитчхиіасжнлнуагвеуаврнтпо--окї--л що намагаються плекати куль- ітчсуинрунквуданянсуякзраууїкнкрсрьквунідодвоілютураднпиарцвиічюанфлноляош-гчкнотімла-у ч версфіаткетуль—тетні ембаукачриемштбсьлкьо-ш-- -
= -- ч- - ь '"'чв' а пр-чі-н- а ье р ""- - -- " в т- - " = - „ нЛ вже дн Т 2 КГ"2--ема Й- Вг -Г_- зіучкі-:ь_-- к --_ Іг - ксг_-- с в Рх-- -