000159b |
Previous | 1 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
аююьшшапсщшш ІГ тгт дчз~т?с П і ?§рр л чиї "'НІ ЧАСОПИС НАЦІОНАЛЬНОЇ Рік ХХХШ Ч 32 ндустрїялїст Степан Для належної оцінки ка- р'єри Степана Б Романа треба подати лише кілька даних: у 1936 р він пра- цював на господарстві сво го батька в родинному се- лі Велькі Русков на Сло- ваччині у 1937 р він при- був до Канади 16-літн- ім хлопцем і пробував щастя у фармерстві коло Порт Перрі Онт у 1942 р піс- ля залишення Канаді Сіської армії з уваги на здоров'я він працює на агрегатній лінії в Дженерал Моторе у 1945 р завдяки своїм фі нансовим здібностям він стає відомим у колах фі- нансистів на Бей Стріт } 1957 р маючи ледве 36 ро ків він був уже одним із £анадійських мільйонерів Сьогодні цей незвичайно успішний імігрант є керів ником компанії Денісон Майне найбільшого в сві- ті незалежного продуцен- та урану Як він добився нього? С Роман пояснює що він мав більше щастя як хто інший але гірниче товари- ство запевнить вас що цим щастям насправді є наполеглива праця відва- га розсудлива оцінка ситу аціі та непохитна воля пе- ремоги Першим кроком Романа в гірничому світі і ЦЗуло організування Гірни- чого Синдикату Конкорд Після початкового етапу розвитку він реорганізував його в Конкорд Майне Лтд і Нью Конкорд Діве-лопмен- т Корпорейшен Да лі він включився в нафто- - Субота 6 ву промисловість району Ледук в Альберті та в ЗДА Згодом він зі своєю групою зайнявся новим проектом: у пущі між Сад бері та Су Сен Марі в Он таріо його компанія при- дбала гірничі ділянки Ри- скуючи певним капіталом на пробні свердловини ио го компанія відкрила там Т Голова Президії Консисторії ПРОТ Т0МА КОВАЛИШИН упокоївся Оцим ділимось з нашим громадянством сумною вісткою що в п'ятницю 22 липня цр о годині 10:30 вечора в лікарні Ст Бонифас у Зінніпезі упокоївся в Бозі на 52-м- у році життя Голова Президії Консисторії Української Греко-Право-славн- ої Церкви в Канаді — Високопреподобний Отець Прот Тома Ковалншин Прот Т Ковалншин народився в Рама Саск 15-г- о червня 1915 р У сан Священика був руко-положен- ий 7 серпня 1940 р Крім своєї душпастир-сько- ї праці Отець Тома Ковалншин чимало по- трудився на ниві як українській так і загально В канадійській — на становищі капеляна канадін- - ської армії ректора Інституту ім Петра Могили в Саскатуні члена Дирекції Колегії Св Андрея і в інших суспільних ділянках життя На пост Голови Президії Консисторії був обраний 1963 р і переобраний Церковним Собо- ром 1965 р на чергову каденцію — до 1970 р Покійний осиротив дружину Анну з дому Бі- лоус і троє дітей а в тому 12-літн- ю донечку Іванку Похорон відбувся з Катедри Пресв Тройці в Вінніпезі в середу 27 липня на цвинтар Глен Іден у Вінніпезі ВІЧНА ЙОМУ ПАМ'ЯТЬ! КАНЦЕЛЯРІЯ КОНСИСТОРІЇ ЄДНОСТИ 1966 Заіигсіау Аиизі 6 1966 Роман найбільші в світі родови- ща урану Це був задум не для несмілих або недосвід- чених осіб але й С Роман не був одним з них Він організував потрібний в сумі 59 мільйонів урану Від жовтня 1959 р ця компанія виплатила сво їм акціонерам 37 мільйонів долярів у дивідендах на зарплату працівникам ви- трачено 53 2 мільйон:: до- лярів а 47 мільйонів дол витрачено на купівлю по- стачання Все це мало знач ний вплив на економіку Ка нади Тепер його компа- нія має контрольну пози- цію у виробництві бетоно- вих бльків має свої вкла- ди у нафтовій газовій зе мельній та різних фінанго вих галузях промислу Це лише початок великих пля нів що їх укладає тон фі- нансист на різних ділянках промисловості! Канади інших країн Як давній громадянин Канади Степан Б Роман вважає її такою ж країною можливостей для іміґран-ті- в якою вона була для нього чверть століття то- му Пригадуючи що в йо- го компанії працюють ро- бітники 39-т- и національно стей Роман каже: гМи всі розв'язуємо наші пробле- ми на базі рівности інтере- сів та спільної мети Це по казує світові що кілька національно с т є й можуть жити в мирі й гармонії та посідати свободу Еислову що її покищо даремно на- магаються здобути наші брати за залізною заві- сою" Незалежно від біз- несових справ Степан Ро- ман цікавиться теж громад сько-політични- ми справа "ВІЛЬНЕ СЛОВО" Український тижневих Заснований 1934 р Виходить кожної суботи Бндає: Видавнича Спілка "Вільна Преса" в Торокті Річна передплата: в Канаді 5600 ЗДА 5700 ПООДИНОКЕ ЧИСЛО 15 Листування замовлення і гроші висилати ка адресу! "Уііпе Зіоуо" ІЛздаг 5т Тогопіо 3 Оп Сапасіа ІЕ 5-99- 55 АиІЬопгесІ аз зесопй таіі Розі ОШсе Берагітепі (Жата апсі раутепі о£ розіаее іп сазЬ серпня — ка- пітал і в ми У 1962 р він був чле- ном 7-член- ноі делегації на Конференцію Атляитичної Спільноти НАТО в Парижі В Канаді він є головою Канадійської Ра- ди Фолкльорного Мистец- тва Колись він був редак тором часопису "Сльовеи-ск- и Гляс" і ще тепер під- тримує Об'єднання Кана- дійської Етнічної Преси в Торонті Як справжній демократ він вважає що_ не може бути компромісу з комуніз мом і тому закликає етніч ні групи до активної уча- сти в громадському„житті мене сумніву що етнічні групи мають істо- ричне завдання в теперіш- ній політичній ситуації Ка нади При енергійному ке рівництві та уточненій ме- ті вони можуть зайняти належне їм місце так ізза свого числа як і здібнос- тей та вкладу Але цю ви- няткову ролю воші мо- жуть виконати лише як ка талізатор а не як підбу- рювач на теперішніх схви- льованих водах" Одним із завдань усіх етнічних груп є на думку Романа розви нути канадіїіство на базі гордого почуття на своє 'походження "Я погоджу юся з найбільшим канадці ським приятелем етнічних груп проф В Кірконне-ло- м в тому що нема нічо- го більш безплідного й по рожнього за людину яка відрікається своїх предків З досвіду знаємо що лю- дина яка не була вірна країні свого роду не мо- же бути вірною теж країні свого поселення Проф Кірконнел правилььно твер дить: "Хто вважає своє на ціональне походження ком неповноціиности той є хуліганом хоча б за зван ням він був адвокатом полковником міліції чи єпископом" Більшість ка-надій- ців уміє усвідомити багату різноманітність на- ціональних талантів на цій землі та силу що її витво- рюють расові коріння в окремій особі Канадійські етнічні групи повинні змі- нити атмосферу в канадій ському суспільстві та роз- винути велику Канаду яка дала б свій вклад у побу- дову кращого майбутньо- го для світу" Степан Роман та його дружина словацького ро- ду (кол Бетті Ґардон) жи вуть зі своїми семи дітьми у домі збудованому на 565-акрові- й фармі Роман-дей- л поблизу Торонто Праця там є для нього го- ловним засобом відпочин- ку й розваги Ніхто теж не дивується що колишній селянський хлопець зі Сло ваччини є власником од- ної з найкращих черед ко- рів гольштинської породи в Півн Америці Цю статтю про нашого доброго приятеля Степана Романа принесла ''Канадій-ськ- а Сцена" і з гордістю помістила її преса ет- нічних груп у Канаді! ТНЕ РКЕЕ ТСОІШ (Лсгаіпіап ЖекІу ЕзІаЬІізЬей іп 1934 РиЬІізпесі еуегу Заіипіау Ьу ТЬв ТоГОПГО Ргвв РГЄ5Ї РцЬИсаНош Уеагіу ЗиЬзсгірНоп: іп Сапасіа $600 іп ІІ5А $700 і 5ІМОІЕ СОРУ: 15 286 сіазз Ьу ІЬе £ог при "В нема зна вся Псі УоІ ХХХШ № 32 Українські опери в Тороні Ще цього року буде по- ставлена в Торонті опера П Чайковського "Мазепа" яку перший раз поставив Українськії іі Театр під ке- рівництвом Дмитра Чутра в Нью йорку ще в 1933 р Український Оперний Ан самбль який ставить опе- ру "Мазепа" а спонзорує Союз Українських Канадій ських Ветеранів в наступ- ному ювілейному році: 100-літт- н Державності! Ка нади і 50-річ- чя проголо- шення Української Народ- ної Республіки — має в пляиі поставити оперу М Лпсенка "Тарас Бульба" яку Дмитро Чутро перший раз поставив у Нью йорку в 1940 р а в Торонті Ді-трой- ті і Філядельфії в 1946 р та в Чікаґо в 1949 Про оперу "Мазепа" чи- тайте в цьому числі на сторінці "Вояцька Думка" СССР АТАКУЄ ПЕН-КЛЮ- Б ЗА ВИСТУПИ ТАРЗІСА И УКРАЇН- СЬКИХ ЕМІГРАЦІЙНИХ ЛІТЕРАТОРІВ Правління Спілки Пись- менників СССР опублікува ло в московській "Литера турной Газсте" заяву із го стрим засудженням прово- ду міжнародної письменнії цькоі організації ПЕН-Клю- б за те що він дозво- лив на "антисовстські й ан тикомуністичні" виступи під час 34-г- о Конгресу ПЕН - Клюбу в Нью Йор- ку в червні цього року В заяві кріп кується прези- дента ПЕН - Клюбу амери- канського письменника Ар тура Міллера за його зав-ваг- и в справі членства со- - пншншнннані БЛ ПАІУІ ПЕТРО ЗВАРИЧ В четвер ЗО червня 1966 року вечором помер у Ве-ґрев- ил Алберта на 89-м- у році життя Петро Зварич що належав до найсвітлі- ших і найбільш заелз'жс-нн- х постатей серед канадій ських українських піоне- рів Панахиду над тлінними останками померлого Пет- ра Зварнча відправлено в неділю 3-г- о липня вечо- ром а похорон відбувся в понеділок 4 липня рано ЖаліЗну Літургію відпра вив Впсокопреосвящеині-пш- й Армієпнскоп Аидрей Асистували йому парох у-країнс- ької православної церкви у Всґревил о Ми- рослав Крищук та інші священики Петро Зварич був завж- ди молоди'і і тільки в ос- танніх роках коли вже очі й ноги йому не служили сповільнилось темно Ного енергійної громадської пра ці але літа не притупили ані його бнетроумности ані його широкого заінте-ресувани- я долею українсь- кого поселення в цій кра- їні Це була людина що вповні заслуговувала на титул справжнього україн- ського інтелігента Петро Зварич мав середню освіту зі старого краю і крім то- го був обдарований при- родними здібностями Ос- новною рисою його вдачі була прямо невичерпна енергійність молодечий за пал і незламний ентузіпзм Був добрим промовцем і мав легке перо А понад цим усім в нього доміиува ло бажання працювати для піднесення свого народу Це була людина з іпіціяти вою Треба було б окре- мої статті щоб вичислити усі його почини на коопе- - вєтськпх письменників в ПЕН- - Клюбі що об'єднує 80000 членів із 56 різних країн світу за виключення СССР і Альбанії зокрема за поставлену ним вимогу щоб совєтські письменни- ки боролися за свободу слова й публікації і що президія конгресу дозволи ла на антикомуністичний виступ Валерія Тарзі'са до недавнього совєтського пи сьменника який виїхавши із СССР почав за кордо- ном широку антисовєтську кампанію як також толе- рувала "наклепницькі зая- ви" еміграційних українсь ких та естонських пись- менників проголошувані на форумі Конгресу В 40-И- И ДЕНЬ СМЕРТИ БЛ ПАМ о ЯРОСЛАВА БЕНЕША відправиться ЗАУПОКІЙНА СВ ЛІТУРГІЯ З ПАНАХИДОЮ в суботу 13-г- о серпня 1966 о год 9-- ій рано в церкві Св Покрови при вулиці ЗО ЛІдс Торонто Для вшанування св пам Незабутнього нашого Душпастиря і Духовного Провідника церковних організацій приятеля молоді катехити Рідних Шкіл члена численних українських організацій і великого українського патріота та виховпика — запрошуємо всіх наших парохіян членів і представників цер- ковних і національних організацій все українське громадянство і нашу українську молодь знайомих і друзів — до якнайчисельнішої участи в цьому Поминально- му Богослуженні щоб у цей спосіб віддати По- кійному належну та заслужену пошану і спільно помолитися за спокій його Благородної Душі о прел Петро Каменецький парох о Степан Хабурський о Маріян Цурковський о Маркіян Стефанів Церковний Комітет Братство Українців Католиків Ліга Українських Католицьких Жінок Українське Католицьке Юнацтво Діти Марії та Вівтарна Дружина Братство св Андрея і Запомогове Братство св Миколая ративно-торговельні- їі і ос- вітній громадській І цер- ковній ділянках Він був інІціятором Народної Тор ювлі її заохочував наших людей закладати власні підприємства Був шанова- ний не тільки серед своїх але й серед інших своїх співгромадян Одну школу в Всґревил названо в йо- го честь Бував він на багатьох з'їздах Союзу Українців Самостійників на соборах УГПЦсркви і на з'їздах Ін- ститутів які щедро підпо- магав Був одним з найбі- льших жертводавців на ук раїнські справи якщо не найбільшим В 1911 році він переклав і власним ко- штом видав читанку ("По мічипк для малих школя- рів до ужиткуй початко- вій шкільній науці в Алч берті і Саскачепані") Був також добрим ярхітектом і будівничим Українська піонерська хата в Елк Ай-леп- д Парку в Албсрті це його задум і твір Одним словом це була людина що залишила за собою гли бокнй слід в історії україн цін Канади як один з пай-(Закіичен- ня на ст 8) © О N ТА ПІ О РНОУШСЕ ОГ ОРРОНТІШІТУ ІіОтЄП1ІНЄІІ1 І11ЇОГШЧІІ4Ш З ДЕПАРТАМЕНТУ ПРАЦІ НАВЧАННЯ НА МІСЦІ ПРАЦІ У сьогоднішньому світі висо- кої спеціалізації люди з пороз- пинаними талантами не мають великих можливостей вибисисі на праці Високошдустріялізопана еконо міка Онтаріо та її швидкий роз виток ставлять високі вимоги які Відділ Промислового Нав- чання старається заспокоїти не тільки через посередництво че-лядницьк- ого навчання але та- кож через короткотермінові про грами які мають за завдання вдосконалювати знання фахо- вим робітникам По закінченні "навчання на місці праці" з якого мають пра во користати всі особи від 16-г- о року життя що мають принай- мні 10 клясну або ріві'орядну освіту свідоцтво челядника дає їм можливість на кращу робо- ту і кращу плату Інший рід служби Відділу Промислового Навмання — це порали н допомога працедавцям при організуванні фахових нав- чальних курсів пристосованих до їхніх потреб можливостей і обставин Тагї курси с звичай- но короткотермінові й трива- ють від 2 місяців до 2 років По успішному зокінченні такого на вчаиия відвідувач стрнмус від Департаменту Праці відповідне свідоцтво яьо вказус на його кваліфікації їла КопЛогіп КоЬагІз Ргітв МІПЇ2ІЄГ ої Опіагіз я V - --Г " --о ':--? л& ?! І! ! ні
Object Description
Rating | |
Title | Vilne Slovo, August 06, 1966 |
Language | uk |
Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
Date | 1966-08-06 |
Type | application/pdf |
Format | text |
Rights | Licenced under section 77(1) of the Copyright Act. For detailed information visit: http://www.connectingcanadians.org/en/content/copyright |
Identifier | VilneD3000029 |
Description
Title | 000159b |
Rights | Licenced under section 77(1) of the Copyright Act. For detailed information visit: http://www.connectingcanadians.org/en/content/copyright |
OCR text | аююьшшапсщшш ІГ тгт дчз~т?с П і ?§рр л чиї "'НІ ЧАСОПИС НАЦІОНАЛЬНОЇ Рік ХХХШ Ч 32 ндустрїялїст Степан Для належної оцінки ка- р'єри Степана Б Романа треба подати лише кілька даних: у 1936 р він пра- цював на господарстві сво го батька в родинному се- лі Велькі Русков на Сло- ваччині у 1937 р він при- був до Канади 16-літн- ім хлопцем і пробував щастя у фармерстві коло Порт Перрі Онт у 1942 р піс- ля залишення Канаді Сіської армії з уваги на здоров'я він працює на агрегатній лінії в Дженерал Моторе у 1945 р завдяки своїм фі нансовим здібностям він стає відомим у колах фі- нансистів на Бей Стріт } 1957 р маючи ледве 36 ро ків він був уже одним із £анадійських мільйонерів Сьогодні цей незвичайно успішний імігрант є керів ником компанії Денісон Майне найбільшого в сві- ті незалежного продуцен- та урану Як він добився нього? С Роман пояснює що він мав більше щастя як хто інший але гірниче товари- ство запевнить вас що цим щастям насправді є наполеглива праця відва- га розсудлива оцінка ситу аціі та непохитна воля пе- ремоги Першим кроком Романа в гірничому світі і ЦЗуло організування Гірни- чого Синдикату Конкорд Після початкового етапу розвитку він реорганізував його в Конкорд Майне Лтд і Нью Конкорд Діве-лопмен- т Корпорейшен Да лі він включився в нафто- - Субота 6 ву промисловість району Ледук в Альберті та в ЗДА Згодом він зі своєю групою зайнявся новим проектом: у пущі між Сад бері та Су Сен Марі в Он таріо його компанія при- дбала гірничі ділянки Ри- скуючи певним капіталом на пробні свердловини ио го компанія відкрила там Т Голова Президії Консисторії ПРОТ Т0МА КОВАЛИШИН упокоївся Оцим ділимось з нашим громадянством сумною вісткою що в п'ятницю 22 липня цр о годині 10:30 вечора в лікарні Ст Бонифас у Зінніпезі упокоївся в Бозі на 52-м- у році життя Голова Президії Консисторії Української Греко-Право-славн- ої Церкви в Канаді — Високопреподобний Отець Прот Тома Ковалншин Прот Т Ковалншин народився в Рама Саск 15-г- о червня 1915 р У сан Священика був руко-положен- ий 7 серпня 1940 р Крім своєї душпастир-сько- ї праці Отець Тома Ковалншин чимало по- трудився на ниві як українській так і загально В канадійській — на становищі капеляна канадін- - ської армії ректора Інституту ім Петра Могили в Саскатуні члена Дирекції Колегії Св Андрея і в інших суспільних ділянках життя На пост Голови Президії Консисторії був обраний 1963 р і переобраний Церковним Собо- ром 1965 р на чергову каденцію — до 1970 р Покійний осиротив дружину Анну з дому Бі- лоус і троє дітей а в тому 12-літн- ю донечку Іванку Похорон відбувся з Катедри Пресв Тройці в Вінніпезі в середу 27 липня на цвинтар Глен Іден у Вінніпезі ВІЧНА ЙОМУ ПАМ'ЯТЬ! КАНЦЕЛЯРІЯ КОНСИСТОРІЇ ЄДНОСТИ 1966 Заіигсіау Аиизі 6 1966 Роман найбільші в світі родови- ща урану Це був задум не для несмілих або недосвід- чених осіб але й С Роман не був одним з них Він організував потрібний в сумі 59 мільйонів урану Від жовтня 1959 р ця компанія виплатила сво їм акціонерам 37 мільйонів долярів у дивідендах на зарплату працівникам ви- трачено 53 2 мільйон:: до- лярів а 47 мільйонів дол витрачено на купівлю по- стачання Все це мало знач ний вплив на економіку Ка нади Тепер його компа- нія має контрольну пози- цію у виробництві бетоно- вих бльків має свої вкла- ди у нафтовій газовій зе мельній та різних фінанго вих галузях промислу Це лише початок великих пля нів що їх укладає тон фі- нансист на різних ділянках промисловості! Канади інших країн Як давній громадянин Канади Степан Б Роман вважає її такою ж країною можливостей для іміґран-ті- в якою вона була для нього чверть століття то- му Пригадуючи що в йо- го компанії працюють ро- бітники 39-т- и національно стей Роман каже: гМи всі розв'язуємо наші пробле- ми на базі рівности інтере- сів та спільної мети Це по казує світові що кілька національно с т є й можуть жити в мирі й гармонії та посідати свободу Еислову що її покищо даремно на- магаються здобути наші брати за залізною заві- сою" Незалежно від біз- несових справ Степан Ро- ман цікавиться теж громад сько-політични- ми справа "ВІЛЬНЕ СЛОВО" Український тижневих Заснований 1934 р Виходить кожної суботи Бндає: Видавнича Спілка "Вільна Преса" в Торокті Річна передплата: в Канаді 5600 ЗДА 5700 ПООДИНОКЕ ЧИСЛО 15 Листування замовлення і гроші висилати ка адресу! "Уііпе Зіоуо" ІЛздаг 5т Тогопіо 3 Оп Сапасіа ІЕ 5-99- 55 АиІЬопгесІ аз зесопй таіі Розі ОШсе Берагітепі (Жата апсі раутепі о£ розіаее іп сазЬ серпня — ка- пітал і в ми У 1962 р він був чле- ном 7-член- ноі делегації на Конференцію Атляитичної Спільноти НАТО в Парижі В Канаді він є головою Канадійської Ра- ди Фолкльорного Мистец- тва Колись він був редак тором часопису "Сльовеи-ск- и Гляс" і ще тепер під- тримує Об'єднання Кана- дійської Етнічної Преси в Торонті Як справжній демократ він вважає що_ не може бути компромісу з комуніз мом і тому закликає етніч ні групи до активної уча- сти в громадському„житті мене сумніву що етнічні групи мають істо- ричне завдання в теперіш- ній політичній ситуації Ка нади При енергійному ке рівництві та уточненій ме- ті вони можуть зайняти належне їм місце так ізза свого числа як і здібнос- тей та вкладу Але цю ви- няткову ролю воші мо- жуть виконати лише як ка талізатор а не як підбу- рювач на теперішніх схви- льованих водах" Одним із завдань усіх етнічних груп є на думку Романа розви нути канадіїіство на базі гордого почуття на своє 'походження "Я погоджу юся з найбільшим канадці ським приятелем етнічних груп проф В Кірконне-ло- м в тому що нема нічо- го більш безплідного й по рожнього за людину яка відрікається своїх предків З досвіду знаємо що лю- дина яка не була вірна країні свого роду не мо- же бути вірною теж країні свого поселення Проф Кірконнел правилььно твер дить: "Хто вважає своє на ціональне походження ком неповноціиности той є хуліганом хоча б за зван ням він був адвокатом полковником міліції чи єпископом" Більшість ка-надій- ців уміє усвідомити багату різноманітність на- ціональних талантів на цій землі та силу що її витво- рюють расові коріння в окремій особі Канадійські етнічні групи повинні змі- нити атмосферу в канадій ському суспільстві та роз- винути велику Канаду яка дала б свій вклад у побу- дову кращого майбутньо- го для світу" Степан Роман та його дружина словацького ро- ду (кол Бетті Ґардон) жи вуть зі своїми семи дітьми у домі збудованому на 565-акрові- й фармі Роман-дей- л поблизу Торонто Праця там є для нього го- ловним засобом відпочин- ку й розваги Ніхто теж не дивується що колишній селянський хлопець зі Сло ваччини є власником од- ної з найкращих черед ко- рів гольштинської породи в Півн Америці Цю статтю про нашого доброго приятеля Степана Романа принесла ''Канадій-ськ- а Сцена" і з гордістю помістила її преса ет- нічних груп у Канаді! ТНЕ РКЕЕ ТСОІШ (Лсгаіпіап ЖекІу ЕзІаЬІізЬей іп 1934 РиЬІізпесі еуегу Заіипіау Ьу ТЬв ТоГОПГО Ргвв РГЄ5Ї РцЬИсаНош Уеагіу ЗиЬзсгірНоп: іп Сапасіа $600 іп ІІ5А $700 і 5ІМОІЕ СОРУ: 15 286 сіазз Ьу ІЬе £ог при "В нема зна вся Псі УоІ ХХХШ № 32 Українські опери в Тороні Ще цього року буде по- ставлена в Торонті опера П Чайковського "Мазепа" яку перший раз поставив Українськії іі Театр під ке- рівництвом Дмитра Чутра в Нью йорку ще в 1933 р Український Оперний Ан самбль який ставить опе- ру "Мазепа" а спонзорує Союз Українських Канадій ських Ветеранів в наступ- ному ювілейному році: 100-літт- н Державності! Ка нади і 50-річ- чя проголо- шення Української Народ- ної Республіки — має в пляиі поставити оперу М Лпсенка "Тарас Бульба" яку Дмитро Чутро перший раз поставив у Нью йорку в 1940 р а в Торонті Ді-трой- ті і Філядельфії в 1946 р та в Чікаґо в 1949 Про оперу "Мазепа" чи- тайте в цьому числі на сторінці "Вояцька Думка" СССР АТАКУЄ ПЕН-КЛЮ- Б ЗА ВИСТУПИ ТАРЗІСА И УКРАЇН- СЬКИХ ЕМІГРАЦІЙНИХ ЛІТЕРАТОРІВ Правління Спілки Пись- менників СССР опублікува ло в московській "Литера турной Газсте" заяву із го стрим засудженням прово- ду міжнародної письменнії цькоі організації ПЕН-Клю- б за те що він дозво- лив на "антисовстські й ан тикомуністичні" виступи під час 34-г- о Конгресу ПЕН - Клюбу в Нью Йор- ку в червні цього року В заяві кріп кується прези- дента ПЕН - Клюбу амери- канського письменника Ар тура Міллера за його зав-ваг- и в справі членства со- - пншншнннані БЛ ПАІУІ ПЕТРО ЗВАРИЧ В четвер ЗО червня 1966 року вечором помер у Ве-ґрев- ил Алберта на 89-м- у році життя Петро Зварич що належав до найсвітлі- ших і найбільш заелз'жс-нн- х постатей серед канадій ських українських піоне- рів Панахиду над тлінними останками померлого Пет- ра Зварнча відправлено в неділю 3-г- о липня вечо- ром а похорон відбувся в понеділок 4 липня рано ЖаліЗну Літургію відпра вив Впсокопреосвящеині-пш- й Армієпнскоп Аидрей Асистували йому парох у-країнс- ької православної церкви у Всґревил о Ми- рослав Крищук та інші священики Петро Зварич був завж- ди молоди'і і тільки в ос- танніх роках коли вже очі й ноги йому не служили сповільнилось темно Ного енергійної громадської пра ці але літа не притупили ані його бнетроумности ані його широкого заінте-ресувани- я долею українсь- кого поселення в цій кра- їні Це була людина що вповні заслуговувала на титул справжнього україн- ського інтелігента Петро Зварич мав середню освіту зі старого краю і крім то- го був обдарований при- родними здібностями Ос- новною рисою його вдачі була прямо невичерпна енергійність молодечий за пал і незламний ентузіпзм Був добрим промовцем і мав легке перо А понад цим усім в нього доміиува ло бажання працювати для піднесення свого народу Це була людина з іпіціяти вою Треба було б окре- мої статті щоб вичислити усі його почини на коопе- - вєтськпх письменників в ПЕН- - Клюбі що об'єднує 80000 членів із 56 різних країн світу за виключення СССР і Альбанії зокрема за поставлену ним вимогу щоб совєтські письменни- ки боролися за свободу слова й публікації і що президія конгресу дозволи ла на антикомуністичний виступ Валерія Тарзі'са до недавнього совєтського пи сьменника який виїхавши із СССР почав за кордо- ном широку антисовєтську кампанію як також толе- рувала "наклепницькі зая- ви" еміграційних українсь ких та естонських пись- менників проголошувані на форумі Конгресу В 40-И- И ДЕНЬ СМЕРТИ БЛ ПАМ о ЯРОСЛАВА БЕНЕША відправиться ЗАУПОКІЙНА СВ ЛІТУРГІЯ З ПАНАХИДОЮ в суботу 13-г- о серпня 1966 о год 9-- ій рано в церкві Св Покрови при вулиці ЗО ЛІдс Торонто Для вшанування св пам Незабутнього нашого Душпастиря і Духовного Провідника церковних організацій приятеля молоді катехити Рідних Шкіл члена численних українських організацій і великого українського патріота та виховпика — запрошуємо всіх наших парохіян членів і представників цер- ковних і національних організацій все українське громадянство і нашу українську молодь знайомих і друзів — до якнайчисельнішої участи в цьому Поминально- му Богослуженні щоб у цей спосіб віддати По- кійному належну та заслужену пошану і спільно помолитися за спокій його Благородної Душі о прел Петро Каменецький парох о Степан Хабурський о Маріян Цурковський о Маркіян Стефанів Церковний Комітет Братство Українців Католиків Ліга Українських Католицьких Жінок Українське Католицьке Юнацтво Діти Марії та Вівтарна Дружина Братство св Андрея і Запомогове Братство св Миколая ративно-торговельні- їі і ос- вітній громадській І цер- ковній ділянках Він був інІціятором Народної Тор ювлі її заохочував наших людей закладати власні підприємства Був шанова- ний не тільки серед своїх але й серед інших своїх співгромадян Одну школу в Всґревил названо в йо- го честь Бував він на багатьох з'їздах Союзу Українців Самостійників на соборах УГПЦсркви і на з'їздах Ін- ститутів які щедро підпо- магав Був одним з найбі- льших жертводавців на ук раїнські справи якщо не найбільшим В 1911 році він переклав і власним ко- штом видав читанку ("По мічипк для малих школя- рів до ужиткуй початко- вій шкільній науці в Алч берті і Саскачепані") Був також добрим ярхітектом і будівничим Українська піонерська хата в Елк Ай-леп- д Парку в Албсрті це його задум і твір Одним словом це була людина що залишила за собою гли бокнй слід в історії україн цін Канади як один з пай-(Закіичен- ня на ст 8) © О N ТА ПІ О РНОУШСЕ ОГ ОРРОНТІШІТУ ІіОтЄП1ІНЄІІ1 І11ЇОГШЧІІ4Ш З ДЕПАРТАМЕНТУ ПРАЦІ НАВЧАННЯ НА МІСЦІ ПРАЦІ У сьогоднішньому світі висо- кої спеціалізації люди з пороз- пинаними талантами не мають великих можливостей вибисисі на праці Високошдустріялізопана еконо міка Онтаріо та її швидкий роз виток ставлять високі вимоги які Відділ Промислового Нав- чання старається заспокоїти не тільки через посередництво че-лядницьк- ого навчання але та- кож через короткотермінові про грами які мають за завдання вдосконалювати знання фахо- вим робітникам По закінченні "навчання на місці праці" з якого мають пра во користати всі особи від 16-г- о року життя що мають принай- мні 10 клясну або ріві'орядну освіту свідоцтво челядника дає їм можливість на кращу робо- ту і кращу плату Інший рід служби Відділу Промислового Навмання — це порали н допомога працедавцям при організуванні фахових нав- чальних курсів пристосованих до їхніх потреб можливостей і обставин Тагї курси с звичай- но короткотермінові й трива- ють від 2 місяців до 2 років По успішному зокінченні такого на вчаиия відвідувач стрнмус від Департаменту Праці відповідне свідоцтво яьо вказус на його кваліфікації їла КопЛогіп КоЬагІз Ргітв МІПЇ2ІЄГ ої Опіагіз я V - --Г " --о ':--? л& ?! І! ! ні |
Tags
Comments
Post a Comment for 000159b