Vilne Slovo, June 15, 1957

              і
аі
й
9
І
і
Й
-и--
І'л---— дяС Д а!
Рік XXIV Ч 24 субота 15 червня 1957 "ВІЛЬНЕ СЛОВО"
ПРО ПОЛІТИКУ ГІТЛЕРА В УКРАЇНІ
БУНТ
БАТАЛЬЙОНУ
В цих днях Герре на-
ткнувся при одній із сво-
їх поїздок до Берліна на
підполковника Гансена Він
випадково довідався що
цього колишнього шефа
штабу "командира добро--
польчих з'єднань при на-
чальній команді Захід" пе
ренесли до Берліна до "Ін-
спекції 15" яка мала опі-
куватися у-с- іх
чужих народів що бо-
ролися по боці німців от-
же не тіль
ки т зв "східних наро-
дів" але і французами ма
дярами італійцями
"Сумна справа" сказав
Гансен до Герре Все поза
відділами Власова що ма-
ло ще силу і значення пе-
рейшло до "зброї СС"
Г$се інше в упадку Відділи
без зброї Відділи із свої-
ми родинами в утечі Шпи
'плі в утечі Відділи ши-
роко розкинені в Італії
Голяндії Норвегії Данії
на еґейськпх островах Пов
стайня Голяндії"
Герре насторожився: "В
стання в Голяндії"
"Так" сказав Гансен
''перший грузинський ба-
тальйон на острові Тек-сел- ь
збунтувався і цей
бунт коштував нас кілька
сог вбитих"
це перший випадок
сказав зажурено Герре
Гансен потакнув голо-
вою "Так Акт розпуки
Грузини бачили наш кі-
нець Сподівалися разом з
голяндськими підпільника-л'і- і
дістати допомогу від
Англії і заробити собі по
боці англійців один плюс
:цо міг би врятувати їх пе-
ред видачею Москві Це з
людського боку таке зро-
зуміле що ми при дрібці
розуму з такими фактами
мусимо рахуватися Але ан
глійці не клопотали собі
голови тими людьми і спо
кійно приглядалися як ми
взяли назад у свої руки
острів Бунт постав у хвн
лині коли грузинський ба
тальйон дістав наказ пе-
реправитися на сушу щоб
заступити одно німецьке
з'єднання Пізніше вияви-
лося що провідник пов-
стання поручник Лоладзе
хотів власне почати пов-
стання багато пізніше Ні-
мецький командир баталь-
йону Брайтнер не дові-
дався нічого про приготу-
вання хоч третина баталь-
йону складалася з німців
Навіть більшість грузинів
но на яку годину перед
повстанням Повстання ви
бухло в ночі перед
на човни
Лоладзе і найближ
чі довірені пустили поміж
грузинських вояків вістку
що о 3-і- й годині вночі ан-
глійці зроблять висад на
острів що в Голяндії має
вибухнути загальне пов-
стання і4 що також усі ін-
ші східні батальйони на
суші мають
Англійці допоможуть по-
тім грузинам боронити о-ст- рів
перед
німців і втримати його
у своїх руках Пізніше
грузини довідалися про
обман було вже запізно
для повороту
В 1-
-ій одині впали пер-
ші постріли Грузинські ко
манданти оборонних гнізд
на острові постріляли ні-
мецьких командантів гнізд
у їхніх ліжках Грузинські
телефоністи постріляли ні
мецьких телефоністів що
сиділи біля них До німець
--їЛіуа£ТмізИ
Звіт про велику зраду
(Продовження)
ГРУЗИНСЬКОГО
добровольцями
добровольцями
збунтуватися
протинаступа-м- и
іік з життям тільки завдя-
ки тому що не був у тому
часі у своєму бункрі Він
переповз попід колючі дро
ти і поміж міни Біг 10 кі-
лометрів аж до одної на-
шої морської батерії щоб
п заалярмувати Прибув
ще саме в пору
Ще в ночі два грузини
з одним голяндським капі-
таном поплили у рятунко-
вому човні до Англії Що
з ними сталося ніхто не
знає На всякий випадок
англійці це рушилися Два
німецькі морські батальйо
нп здобули потім острів
назад При тому ми побачи
ли чого можуть доказати
грузини при обороні Най
завзятіше оопонпли вони
леговища оо завжди ще
сподівалися що англійці
прилетять літаками
Все це коштувало на-
ших моряків кількасот лю
діч'і вбитими Х)дна сотня
причалила на острів в силі
150 люда а відптпла з вісь
мома Останні грузини ви
садили себе у повітря у
люрській вежі"
Гансен замовк Поглянув
на Герре Вони розуміли
себе без слів Тексель був
тільки пізною відплатою
за сліпий націоналізм за
сліпу гордість і шовінізм
ВЛАСОВ І ГЕН
ДРУК
ШАН- -
При кінці січня не було
ьже сумніву що надходи-
ла катастрофа великої мі-
ри Було ясно що коли
російські а р м і ї взагалі
пожна буде стримати то
в найкращому випадкою
над Одрою і Нісою
Панцир н п к и військової
групи Жукова перейшли в
кількох місцях Одру біля
Кюстріна і Франкфурту В
Берліні був алярм для пан
цирників Великі частини
Шлеську були зайняті Бре
сляв загрожений
День 16 лютого був зим
ний Лежав сніг 1 дивізія
Власова стояла відкритим
каре Наспіли делегації ро
сійських робітників і ро-
бітниць Власов робив пе
регляд своєї першої ДИВІ
зії
Наступний день був та
кож зимний засніжений з
новими мало потішаючими
вістками із сходу і захо-
ду Власов їхав у товари-
стві Герре до Гойбергу
щоб побачити стан 2 ди-
візії яка почала формува-
тися Під час того як ко- -
льона авт посувалася вкри
повідомили про бунт щой- - 1ІІМ„ ожеледою дорогами
ванта-
женням
ного
ко-
ли
Власов оповідав Герре про
мд справ в останніх міся-
цях у Берліні Спочатку
його обличчя було сіре і
понуре Але потім оживи-
лося коли почав оповіда-
ні що тепер все таки на-
пруження між ним і по-
одинокими з а с т упішкамп
націй злагіднилося Коза-
ки шукали контакту Ос- -
тровськпй був вправді все
ще такий непохитний у сво
ему запереченні як Велі
Хаюм Хан або Кедія Але
становище Островського
виглядало Власову тим-біть- ше
дивне що його 1
дивізія яку він саме пе-
реглядав складалася част
козо із тих саме білорусів
які впродовж 1944 року
знайшлися в 30-і- іі СС-добровол-
ьчій
дивізії Зіґ-лін- ґа
(Білоруська Ч 1)
Пому виглядало це на до-
каз що білоруський сепа-
ратизм був справою протії
природною Але найбільше
ес-
тонський такий
потяг
на-
віть
здисцішлінова
масовість: Ось у
вже
порушило його те що
Шандрук у січні зна
йшов нього дорогу 0- -
оидва на тому то вони у боротьбі проти
спільного больше-внзм- у
будуть
усі міжнаціональ
ні суперечності Вони
що Україна піз-
ніше вирішить чи схоче
висти самостійне
и иття чи ні а коли так
то у якій
(Від В наступ-
ному числі подамо спро
стування ген Шандрука і
докладний опис ходу цілої
з Власовим які
і єн Шандрук помістив у
журналі "Розбудова дер-
жави" З за січень 1954
під паз "Це було так!")
Власов заговорив нагло
про фаталізм російських
людей Він сказав що
його і ро-
сійської людини їх най-
більшою сплою в часах
біди і безнадійності!
"Андрею Федоровичу"
сказав він "Андрею Федо
роричу Шан-
друк Що
Ритмічні дівчат в
1 червня
„Нас тільки один мільйон
ЧОТИРОДЕННИЙ ЕСТОНЦІВ НАДИ
Мене засоромив під час естонського фестивалю один
естонець Він сидів біля мене і захоплено
так само зрештою і я оплескував хорові та гім-настично-ритм-
ічні
продукції естонської громади що
з'їхалася своє чотироденне свято до Торонта з
цілої Америки і Канади Під час одної перерви запи-
тав мене мій сусід: "Чи це правда що вас українців
є щось аж 40 мільйонів?" потакнув і навіть додав
з гордістю: "Навіть більше! Приблизно сорок п'ять!"
не маєте своєї самостійності!?" щиро здиву-
вався він потім додав: "Нас є один
мільйон і двісті тисяч "
Може саме тому що
нарід чи-
сельно малий є мабуть в
ньому якийсь до ім
а може
монументальності! Во
ни люблять
ну пояс-
неннях до їхнього фестива
лю читаємо що в
ге-
нерал
до
погодилися
ворога
намагатися
покопати
по-
годилися
формі
Редакції:
розмови
ч
фа-
талізм народу
є
що значить
значить
естонських
старшин
сумно тільки
1869 році під час царсь-
кого російського забору
у універ-
ситетському місті Тарту на
першому народному фести
валі хор із 800
співаків який відспівав 25
пісень Подібні фестивалі
перейшли в естонську тра
ськпй? Що значить те чи
ми з собою ворогуємо чи
любимося? Ми про
бували доконати пеможлп
ву річ ми всі стоїмо перед
едною і тою самою до-':е- ю"
Герре хотів протистави-
тися і заперечив йому Бу
ли самі і І ерре перший раз
заговорив до нього вираз
про майбутнє Він за-
явив перший раз те що
кілька тижнів скривав уже
г собі Він заговорив про
допомогу що її мусять
дати Власоиу переможні
західні потуги тоді коли
і'імці не зможуть вже йо-
му помагати Він сказав
нагло що його намагання
ідуть ще тільки у тому на-
прямку щоб створити Вла
сову можливо якнайбіль-
шу силу для майбутності!
по другому боці німецької
катастрофи і що тому 1
дивізія мусить себе оправ-
дати
(В наступному числі:
ГЕН П ШАНДРУК: "ЦЕ
БУЛО ТАК!")
вправи на фестивалю естонської культури Торонті
1957
а
З'ЇЗД АМЕРИКИ І КА У ТОРОНТІ
як
на
Я
"І ви
А
нозантности
державне
Осіроп- -
виступав їхньому
зложений
мабуть
но
ціопального фестивалю в
1010 році в Талліпі співав
хор який мав 10 'тисяч
співаків і співав пісні тіль-
ки естонських композито
рів Після осягнення само-
стійності! в естонській ви-
звольній війні 1918-2- 0 рр
естонські традиційні народ
пі фестивалі повторювали-
ся в Талліпі що 5 років
У дев'ятому з черги фе-
стивалі взяло участь 20-0- 00
співаків Фестиваль
тривав три дні і йому при
слухувалося 100000 слуха-
чів Третій день фестива-
лю був завжди присвячува
ний виступам чужонаціо-
нальних хорів які приїзди
ли з інших країн Енроии
Так само багато місця
ліцію Під час 7-о- го на- - присвячували і присвячу- -
"Енм НЧІ ? ЛРЦ ' лч у 1 Шт 4ь& "гШЯКж9 г ЖтТЬ 'ґ'лТкш ї шЛіП& г 4Л вВІЇЇивЯН --4ГВвяНРЯЦН
ких бнкрів вкидали в'язки Великим хором в якому взяли участь 500 співаків чле нів 16-т- и естонських хорів Північної Америки дири-гпяна- т
Майор Брайтнер у- -' ґував естонський композитор Юган Аавік що приїхав на З'їзд із Стокгольму
5АУЕ-УА- У БЕРТ 5ТОКЕ
442 ОПЕЕМ 5Т N _ ЕМ 8-12- 26
РАШ5 КМТТСАК
597 ВЦООК 5Т V _Е 5-29-
25 ЕЛЕГАНТНІ
ЯІШЖОДЯДГЗОВМІвУШКРИАЇНСЬКНІ АЙНКОРВАІШМІ НИЦІ ВЕСНЯНІ ФАСОНИ #?х#в ПЛАЩШ ШЙШГ О ЗІШЙІ ШИЙ' Щ® ЖАсКуЕкТоІВнь
# ЕгЖ' - л+дайч&
VI т іі Кч Ш £ Ж ШШ "V
Вперше в Торонті !
ГРАТСТВО 1-- ої УКРАЇНСЬКОЇ ДИВІЗІЇ У II А
СТАНИЦЯ - ТОРОНТО
влаштовує
1(ї червня 1957 р її залі УНО — 297 Каледж Ст
в год 8 вечора
Рімінську Музичну Ревію
"ВЕСНА ЙДЕ"
н ііоініі збільшеній оііслді шісіецьмічн сіімчи ііобіїїіііеної
ріміпськоГ родини при п Олснкн Ґсрдаи- -
Музика і мистецьке и С Гуміїїілоїшч
(Музичний суиропід: її Л Яблонсікий
оформлення: н Г Сосідко
У ПРОГРАМІ: Жіночнії терцет чолонічпН скечі
куплети інсценізації'
Чистий дохід їм залізний фонд укр Іннаіідіп
ють естонці спортові ру-
ханні та народним танкам
і фізична заправа стала в
них рухом характеристнч
ним для наро-
ду Естонці завжди вважа-
ли фізичну заправу спорт
і модерну гімнастику за о-д- ин
з найважливіших фак-
торів у загальному розвит-
ку молоді Характерним я-инш- ем
треба вважати що
одним із найвизначніших
світових провідників руху
фізичного виховання є са-
ме естонець Ернст Ідля
який постійно перебуває
тепер у Швеції Його нові
модерні але дуже природ
ні ідеї у царині
і фізичного виховання при
йнялися по всьому світі
У зв'язку з цією харак-
терною рисою малої естон
ської нації варто тут зга-
дати одне речення із ні-
мецької книжки Юрґепа
Іориальда якої вийнятки
ми друкуємо у "Вільному
Слові" під назвою "Звіт
про велику зраду" Це ре-
чення звучить: "естонсь-
ка бригада СС із своїми
сімома героями лицарсько
го хреста (ріттеркройцтре
і ер) зачислялася до най- -
хоробріших з'єднань" у
бороіьбі проти больїиеви-кі- в
ЕСТОНЦІ НА ЕМІГРАЦІЇ
У 1944 році покинуло
Естонію втікаючи перед
комуністичною т ирапією
коло 70 тисяч естонців які
осіли і живуть тепер у
Швеції Канаді ЗДА Ав-
стралії Англії і західній
Німеччині Найбільшу ува
гу присвячують естонці на
він панні вихованню своїх
дітей В самому Торонті
покінчило в 195057 році
університетські студії 103
естонців на всіх приблиз-
но 7000 естонців у Торон-
ті
ПРОГРАМА З'ЇЗДУ
Чотироденний З'їзд Пів-
нічної Америки який від-
бувся в Торонті в днях ЗО
травня — 2 червня цр р
під протекторатом канадій
ського прем'єра Сен
мав у своїй програмі
багату добре упорядкова
ЗНИЖКА ЦІМ
для
ПОСТІЙНИХ ПОКУПЦІВ
БСЗПР0ЦЕПТ0ШІП
(РСДИТ
ШІПРОДАЖ ПЛАЩІВ
по знижених ЦІІНХ
сііінучлсті
Заклшісікої
керішінцтпо:
Сценічне
мііртет
ириіначеннй
естонського
гімнастики
Ло-ра- на
тури (четвер до неділі) у
мистецькій ґалерії на пло-
щі Канлдійської вистави
(відвідувачів 1500 осіб)
виставу музичної п'єси па
4 дії "Косьясот" в аидпто-рі- ї
І топа (п'ятниця увече-
рі) конгрес естонських ор
гапізаціії ЗДА і Канади
(субота перед пол) Фе-
стиваль пісні гімнастики і
танків у колізеї на площі
Кападійської Вистави (су-
бота по пол) в якому взя
ло участь біля 5000 осіб
і забава (субота увечері)
в автомотор'овій залі Капа-
дійської Вистави в якій
взяло участь 4000 осіб
У неділю на закінчення
З'їзду відбулися відправи
богослужень в естонських
церквах і футбалсіііій матч
Естонія - Латвія
Незвичайно цікавою для
чужинця імпрезою був фе-
стиваль який був саме по
казом тих трьох характер-
них ознак естонської куль
тури про які ми згадували
вище Добрий здисциплі-повани- й
масовий хор (500
співаків) під диригснту-ро- ю
Югана А віка із Сток
гольму і Романа Тоі з То-
ронта напевно зробив би
багато могутніше вражен-
ня в іншій більш акустич-
ній залі Незвичайно вда-
лими і ефектоиними були
масові (200 осіб) жіночі
чоловічі і молодечі гімна-
стичні ритмічні вправи в
яких естонці мають справ-
ді великі досягнення Шко
да що иоскільки нам ві-
домо не було на цьому
фестивалі провідників на-
ших молодечих та культур
но-освітн- их організацій я-- кі
з досягнень цього ма-
лого культурного народу
могли були багато дечого
навчитися Десять різно-родпи- х
оригінальних на-
родних танків виведених у
барвистих народних одя-га- х
(100 пар) дали гляда-
чам живий кольоритний
образ естонської народної
танкової культури і народ-
ного одягу Фестиваль за-
кінчив знаменито виведе-
ний марш естонських пла-
стунів з прапорами і їх ма-
сова деклямація "Присяга
Естонії" при власній духо- -
ну виставу естонської куль вій оркестрі В Л
І
І