Vilne Slovo, January 12, 1957

              $53? Шльш
5Ьіідацщ ишншииицшіцні н'іЛШ
НЕЗАЛЕЖНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ЧАСОПИС
(давніше "Український Робітник" заснований 1934 року)
Екдас: Еидавнича спілка "Вільна Преса" в Торонті
Виходить кожної суботи
Редагус КОЛЕГІЯ
Адміністраційний керівник: Омелян Тарнавський
Річна передплата 5500 — Поодиноке число 10 центів
Ціни оголошень: 10 центів за лінію "агата" або 5140 за один
цаль через шпальту
УЇІЕ ЗЬОУО
(Рогтегіу ІІкгаіпіап Тоіїег їоілісіесі 1934)
ІІкгаіпіап Іпсіерепсіеп УееИу риЬІі&ЬесІ еуегу Заіигсіау а!
15 Меерауа Аує — Тогопіо 3 Оп
Ьу ТОКОИТО РКЕЕ РКЕ55 РІІВІ- - І--
ТИ
ЕсШесі Ьу ЕсІИогіаІ СоттіНее
Ви5Іпе55 Мападег: Отеїап Тагпауікуі
АппцаІ зиЬісгірЯоп: $500
АсЬеПіііпд гаїе: 10$ рег адае Ііле бг $140 рег іпсЬ Рег соїитп
РІК ЗА НАМИ І ЧЕРГОВІ РОКИ
ПЕРЕД НАМИ
(а) Кожнії її з пас що зривав останню картку з ка-
лендаря на 1950 рік напевно не зривав її байдуже Ніби
обривали ми разом з нею щось із свого серця і наче в
кіш з паперами кидали ми разом з тією карткою на якій
стояла дата 31 грудня 1930 р всі ті мрії надії і пляїш
які ми мали під ніч 1 січня 1950 коли ми до рідних
сусідів чи знайомих казали: "Дай Боже щоб цей рік
'так казали ми в ніч під 1 січня 1950 і в-національн-
ому
і в особистому аспекті І казатимемо і в цьому році
Бо якраз і сила людини і сила людської спільноти є в
тому щоб вірити щоб планувати щоб намагатися реалі-
зувати поставлені собі завдання Це — віра плям і ного
здійснення — наші і від нас залежні речі Все інше зале-
жить від Кого Іншого від Того що кермує світами і сто-
літтями та в Якого є Свої пляни і послідовне їх здійс-
нювання І коли нам в особистому чи національному від-
ношенні це чи те запляноване нами не здійснилося то
це далеко ще не значить що воно не здійсниться в цьому
може аж за кілька чи кільканад-
цять
році може черговому
років Ми тільки маємо бути такі щоб за глибокою
думкою нашого Великого Каменяра —
коли поклик настане
Ані могли щиросердно сказать: "Я готовий мій Пане!"
І тому рік минув і роки є перед нами Той що минув
не був ні роком трагедії ні роком салуїх успіхів Мали
ми в ньому удари але й мали осяги Мали втрати але н
дописали чимало по позитивному боці наших білянсів
І знову це і те — так в особистому як і в національному
аспекті
Коли стоїмо перед черговим Новим Роком таки під-
несім вгору і голови і серця Будьмо мужами а не сенти-
ментальними учнями що зітхають і пишуть плаксиві
поезії Поправмо як вояки що відходять черговий раз
на зміну на позиції ремінь від шолома під бородою
скажімо собі так як казав і входячи в Новий 1957 Рік
великий Богдан Хмельницький:
Перемога в Бога а лицарство наше!
СВЯТОЧНІ ЧИСЛА КАЛЕНДАРІ
КАРТКИ
Ааємо вже на редакційному столі майже всі Різдвяні
числа наших часописів на поличці коло столика вироста-
ють все більшою стиртою календарі на 1957 рік на всіх
столиках співробітників нашого тижневика лежать милим
безладом святочні і новорічні карточки Прилетіли і ці
і ті як колірові птиці з різних країн почерез океаии_і
далекі простори від знайомих і незнайомих Різна їх
величина різний папір але в усьому є святочна кольори-стик- а
і у всьому змагання відзначити великі Рокові Свя-
та та повідомити братів в іншій частині світу мовляв
і ми живемо і змагаємось
Є щось у цін пестрій святковості друків з життя і
творчості Навіть у скромній "Праці" з Бразилії в "Єд-
ності" з Австралії і "Бюлетенові" з Венецуелі бачимо
руки відомих і невідомих нам земляків що стоять за
важливими національними варстатамн і спільно з нами
українцями Канади та Америки працюють для тієї самої
Великої Мети
іМаємо перед собою і кілька газет з датами 0 і 7
січня з Києва Сірість банальність і одноманітність їх в
порівнанні з святочними друками українців у вільному
світі аж надто б'є в очі Змісця бачимо різницю між на-
казною творчістю поневолених і вільною творчістю тих
що мають щастя жити в нормальному свобідному світі
Коли знаємо якими матеріяльнимн засооамп диспо-
нує поневолювач України і якими українська еміграція —
можемо тільки ствердити:
Одного дня коли ця накинена сірість зникне наші
редакційні столи будуть вгинатися під святочною блиску-чіст- ю
та кольорами українського вільного друку на
Різдво і Новий Рік котрогось в черзі року — і дай Боже
щоб це сталося якнайскоріше!
Ч АС-ОПИЛК- И
Жінки були б багато чарівніші якби можна було
попасти в їх рамена не попадаючи їм в руки
Люди бувають часто так довго філянтропами поки
це їх нічого не коштує
„ВІЛЬНЕ СЛОВО"
Непорозуміння з Аиерикою
(Дискусійна стаття)
ВІД НАШОГО АМЕРИКАНСЬКОГО КОРЕСПОНДЕНТА
Оцінюючи американські
культурні надбання євро-
пейці в тому числі й укра-
їнці виявляють почуття ВИ-
ЩОСТІ! Америку вважають
вони за країну що перетя-жен- а
психозою "доляра" і
просякнута "матеріялізмом"
— американців за людей
некультурних і невихованих
Вони не цікавляться нічим
поза грошима бейсболом
джезом ковбойськими кіно-
картинами боксом Чита-
ють лише т зв "комікси"
не мають ніякої товарись-
кої етикети тощо Клясич-н- а
музика й література їх
зовсім не цікавить і для них
не ісиус політика їх зовсім
не обходить про інші кра-
їни у світі нічого не зна-
ють
Услід за такою оцінкою
Америки й американців при
ходить очевидно вичислю-
ваний моментів вищости єв-
ропейської людини На дум
ку людей що переконані у
вищості європейської куль-
тури й людини над амери-
канцем кожен європеєць а
втім і українець це безу-
мовний "гомо політікус"
тобто знавець політики ен-тузі- яст
клясичної літерату-
ри й музики знавець істо-
рії етикети й мистецтва
Шукання відповіді! чи
так справді є приводить
нас до висновку що погля-
ди ці є вислідом непорозу-
міння і випливають з неохо-
ти дослідів
Культури різних народів
мають багато спільних за-
гальних моментів Є в них
рівночасно безліч моментів
виключних притаманних о-кре- мим
народам Це що
мало хто з нас знає китай-
ську мову літературу му-
зик}' — зовсім не може бу-
ти доказом що ми люди
некультурні або що китай
ські досягнення НІЧОГО не
варті
В Україні мистецьке й лі
тературне життя зводилося
до великих міських центрів
"Европа" доходила до Льво
ва Києва Харкова і може
ще кількох міст Шекспір
Ґете Гюго Аіоцарт Бах і
Дібеліюс — не мали місця в
українській провінції Сіль-
ська орхестра Карпенко-Карн- й
і Кащенко — були
притаманними культурними
проявами провінції
Американське життя як
життя кожного народу в
тому і українського має
різні вияви "Аатеріялізм"
що його 'закидаємо амери-
канцям став давно життє-
вою філософією подавляю-
чої більшості! української-еміграці- ї
Кінокартини не є
всі найгіршої якости По-
руч з кінокартинами що в
них повно стрілянини аме-
риканська фільмова інду-
стрія випускає кінокартини
першорядної ЯКОСТІ! під
техпчним 1 під темовим 0-гтя- дом
Кінокартини ці ні
в чому не уступають євро-
пейській кінопродукції Це
саме є в телевізійній інду-
стрії Поруч з програмами
для дітей про мишу" "Мікі
Мавз" і для старших з стрі-
лянням і вбивствами — є
повно програм першорядної
мистецької якости почавши
від Шекспірового "Гамле-та- "
і скінчивши на лекціях
про теорію ВІДНОСНОСТІ! чи
про Ренесанс Мистецьке й
культурне життя міст — ні-
чим не різниться ні кількіс-
но ні якісно — від життя
і мистецького рівня євро
пейських столиць Кожний
будень приносить довгу чер
гу імпрез музичних ми-
стецьких літературних —
що ніяк не гірші від подіб1
них собі в Европі Неділі і
свята переповнені різними
імпрезами що їх варто ог-
лянути
Підсумовуючи залежно
від своїх потреб людина в
Америці може якщо хоче
користати з вільного часу
в різний спосіб Може піти
на оперу "Кармен" або на
ковбойський фільм може
слухати виступів симфоніч-
ної орхестри або джезпета
"Сачмо" Армстронга При-
мусу нема Так зрештою як
і в європейських країнах
Не всі люди в Европі ціка-
вилися Шекспіром і не всі
були захоплені джезом
Важко вияснити- - чому а-- ле
в Канаді теж думають
про Америку як своєрідне
"дике поле" аморальний
напів-дики- й край з людь-
ми що думають лише про
"бизнес" і вигоду Вряди-год- и
канадійська преса здо
бувається на поважніші сту
дії американського життя
але вони проходять непоміт
но Нема найменшого сум-
ніву що комуністи дуже
хочуть щоб решта мешкан
БІЛЬШ 100 ТИС УКРАЇН-
ЦІВ Є ЩЕ В РУМУНІЇ
З репортажу Г Вірьовки
"художнього керівника Дер
жавного українського на-
родного хору" що їздив
до Румунії у зв'язку з "де-
кадою української літера-
тури і мистецтва" і тепер
пише в "Радянській Укра-
їні" довідуємось що "бли-
зько 120 тисяч українців
живуть в районах Сучава
Серет Сігет Тулча та ін"
які входять в склад тепе-
рішньої Румунії Далі Ві-
рьовка пише що "тут пра-
цюють 10 українських шкіл
видається газета "Новий
Вік" є досить активна ху
дожня самодіяльні сть
Шкільні та самодіяльні хо-
ри співають багато україн-
ських народних пісень
Братні зустрічі з україн
ським населенням проходи
ли щиро й задушевно"
І& Н„ £ £Г ~ь~ V І-Д- к 1І" &"г
Також зразок культури! Але якої? -
і ців земного гльобу дивила
ся на американців як на зло
чинців темних типів що
вганяють за наживою не-Еихова- них
і тупих Комуні-
стична преса радіо драма-
тичні твори ("Американці")
й кінотеатри — ставлять
собі за завдання представи-
ти американців у найчорні-ши- х
красках
Та найгірше мабуть що
американці не уявляють со-
бі яка це велика шкода що
про внутрішні сторінки їх-
нього життя дуже мало ві-
домо в світі
Автор цих рядків живе
серед голляндців В околи-
цях де вони поселені —
заборонені шинки В неділю
переповнені церкви — і за
дев'ять років автор цих ряд
ВІДГУКИ МАДЯРСЬКОЇ
РЕВОЛЮЦІЇ
ВИРІЗКИ
Відколи існує французька
комуністична партія у Фран
ції правдоподібно не пере-
живала вона такого велико-
го осамітнення щоб не ска
зати бойкоту з' боку цілої
суспільності! Після великих
демонстрацій в користь Аіа-дярщи- ни
під час яких зде-мольова- но
і спалено примі-
щення і друкарні комуніс-
тичних газет у Парижі і на
провінції чорні дні фран-
цузької компартії не закін-
чилися
В різних часописах поча-
ли появлятися деклярації у-ступл-
ення
з компартії або
зірваний з комуністичним
рухом відомих французьких
інтелектуалістів Такі самі
димісії зголошувано в то-
варистві "французько-совє- т
ської приязні"--
Мин тижня відбула своє
засідання Міська Рада Па-
рижу На порядку напад
був перевибір бюра йшло
ся про те щоб позбутися з
Ради четвертого віцепрези- -
дента яким був комуніст
під час вибору нових чле-
нів бюра Аіської Ради всіх
давніших членів перевнбра- -
но з виїмком згаданого ко
муніста
На тому ж засіданні була
поставлена пропозиція "ви
словити симпатії мадярсь-
ким повстанцям та осудити
совєтську інтервенцію на
Мадярщині Рівночасно Ра-
да рішила признати мадяр-
ським втікачам як першу
поміч ін мільйонів франків
"Українська Думка"
Лондон
Тільки тепер у пресі за-хіднь- ого
світу найшли ми
повний текст останньої пі- -
дозвн Вільної Мадярщини
Канада _
Австралія
Австрія
Аргентіїга
Бразилія
Вел Британія
Німеччина
Фран ція —
Рік ХХІУ Ч 2 субота 12 1957
ків не бачив ні одного п'я-
ного сусіда Після церкви
родини збираються вдома
на вулицях ні живої душі
До самого вечора вони чи-
тають Біблію і лише у вечір
вибираються на відвідини
знайомих Є це "Америка"
що її ніхто не хоче бачити
і тимбільше про неї говори-
ти Америка з великим сер-
цем з вірою в Бога із зро-
зумінням ДЛЯ реШТИ СВІТ}'
Під кінець щира порада
для всіх що критично див-
ляться на Америку Якщо
критика виникатиме з знан-
ня предмету і поважних сту
дій — вона оуде поважна
Нажаль цього в нас нема
Голословність"
Володимир Шемердяк
Чікаго ЗДА
З ПРЕСИ
Про нього читаємо у фран-
цузькому тижневику "Фіга-
ро":
Остання мадярська вільна --
радіостанція звернулася до
Заходу в неділю 18 листо-
пада 1950 р по обіді о 5-- ій
годині з таким закликом- -
"Народи світу! На сторо-жеви- х
вежах тисячорічної
Угорщини починають при-
гасати останні вогні Совєт-ськ-а
армія намагається роз-
чавити нас її танки і її гар
мати заливають Мадярщп-н- у
Наші жінки матері й
дочки загрожені Вони ще
пам'ятають жахливий 1945
рік Рятуйте наші душі
803 — 305
"Це мабуть останнє сло-
во останньої вільної мадяр- ської радіостанції Народи
світу Почуйте нас помо- - '
жіть нам! Не радою не сло
вами але чином військом
і зброєю Не забудьте що
брутальному нападові совє
тів немає ніякого впину
"Черговою жертвою бу-
дете ви Поможіть нам 303 — 803
"Народи Европи ми за-
хищали вас сотнями років
перед нападом азійських
варварів Слухайте тепер
як б'ють на тривогу мадяр-
ські дзвони приходьте і ря
туйте нас! 303 — 803
"Народи світу! В ім'я
УМОВИ ПЕРЕДПЛАТИ
ТИЖНЕВИКА
справедливості! і свободи --
допоможіть!
Корабель тоне Світло га
сне Тіні щораз темнішають
понад землею Мадярщини
Почуйте наш крик! Мар-шуй- те
наперед і подайте
ам вашу братерську руку
Рятуйте нас Допомоги до
помоги — 305 — Хай Бог
буде з вами і з нами"
Одне річна
число передплата
10 ц 500 дол
1 шил 250 фунти
2 шил 10000 шил
150 пез 5000 пезів
300 круз 10000 круз
10 пенсів 200 фунти
050 н м 2000 н м 4000 ф ф 150000 сЬ пі
1ЬІАЬШ
шашшпвяаяш
АДРЕСИ ЗАСТУПНИКІВ "ВІЛЬНОГО СЛОВА"
Інші краї — рівновартість в канадійських долярах
ААВрСгеТнр- атЛінІЯа:: М"РгегVетоЬРао"кіЬ2а5п й1е ВМаагушооп475—9 'ВС-и-е"ппог5 Аіиеїї5 о7АгмУд:еіюпгіііпс}а
КрТТ Кпіітоиїа ІИгїміам игіі ~ґ „ _—„„„ ииаСцег5 а_ па гітц$пег$ 49 ипееп
Сагс1е!?ї' №И'"9 НіІІ Оаіе ипйоп У 2