Vilne Slovo, February 13, 1960

              щ
г1е
ьта
І
і
"к ~ %? 1 т~" —
'ЧЖШ
Рік XXVII Ч 7 субота 13 лютого 1960 ВІЛЬНЕ СЛОВО"
г=
3)
І нарешті пані Доля при-
хильно всміхнулася: сту-
дійців Яновського прийня-
ли до провінціяльної опе-
ри І ось Лариса вже то-
ненький закоханий Зібель
в оксамитній ьдрточці спо
куслива циганочка з монн-стам- и
в Ріголетто — і на-
віть така дозріла і темпе-
раментна Одарка
"Ой казала мені мати
ще й приказувала"
Золота нитка мрій що
снувалася від дитинства
ставала вже реальністю
У столичній опері оголо-
шено конк'зрсовий прийом
співаків Ареопаг сидить у
непривітній від порожнечі
оперовій залі і нудьгуючи
слухає Вертерів та Фавстів
Маргарит та Лякме Арео-
паг позіхає: безнадійна
справа ті конкурси Переве-
лись таланти
Та не має байдужніших
та скептичніших критиків
як оперові оркестранти
Похваліть якогось співака
при першії! скрипці
— Що? — знизить він
плечима — це по вашому
співак? Він же абсолютно
неритмічний
Або: "Та ж він (або во-
на) школи немає А звук?
Звук який ріденький Тут
якщо перша скрипка бала-
куча посиплеться сто імен
"справжніх співаків" яких
власне перша скрипка чув
— і ті справді співаки а
"ці — ці верещать"
На конкурсі оркестранти
лише уїдливо посміхають-
ся Вони бо знають що ща
сливців яких буде прийня-
то мабуть не знайдеться
Ось оголошують ще од-
не ім'я якоїсь там молодень
коі співачки з провінції
Співатиме арію Даліли
Можна собі уявити
Вона починає І за кілька
тактів наступає чудо: ор-
кестранти один за одним
підіймаються зі своїх місць
щоб подивитися хто ж то
вона що так нагло вирвала
су і струснула душею'"
А коли скінчена —
друге чудо: вся оркестра
стоячи аплодує Давно сто-
лична опера не приймала з
таким тріюмфом нову спі-
вачку перші партії
Це було навесні коли у-рочи-
сто
пломеніли столич-
ні каштани білим полум'ям
свічок коли столицю обгор
тала ласкава тільки їй цій
столиці притаманна весна
Та надійшов червень пе-
рецвіли каштани на Фунду-клеївськ- ій
й Шевченківсько
му бульварі натомість роз-
цвіли троянди коло опери
і вже ставало душно вдень
Стіни паркани були густо
заліплені різнокольоровими
афішами що анонсували
приїзд і славетного тено-
ра і славної кольоратури і
Аосковського театру У цю
неділю столичні мешканці
збиралися на урочисте від- -
м етеорит
Галина Іванова (Пам'яті Раїси) ~
криття великого стадіону
"Динамо" Лариса прокину
лася у цю неділю вдосвіта
від завішаний сирен і гулу
літаків Сердито подумала:
"Знову з тими маневрами
— подуріли Ще й в неділю
маневри!" Засипала і про-
кидалася знову А сирени
завивали
А це було 22 червня і
кружляли німецькі птахи і
вили сирени на сполох не
по маневровому а насправ-
ді
Львів Вінниця Дні-
пропетровськ Київ
Лариса лишилася в сто-
лиці
Насунулася зі'ма люта й
голодна Місто лежало мер
цем без світла трамваїв
води Потворні румовища
залишилися від його цен-
тру: не пізнати було навіть
де проходили вулиці Цег-
ла глина обгорілі дошки
бите скло
Кілька ліісяців не давали
хліба А коли почали дава-
ти — він був золотавого
кольору розсипався на по-
рох і був гіркий З висівок
проса
Театр проте не хотів за-
вмирати Голодні артисти
приходили на проби вчили
нові партії
Навесні готували поста
новку "Кармен" Хозе й то-
реадор були минулорічні а
партію Кармен дали Ларисі
Здається ніколи ще не
було на сцені такої моло-
дої по справжньому моло-
дої гнучкої і буряної Кар-
мен З таким блиском очей
зубів з таким тонким ста-
ном з такою сміливою гра-
цією Ось вона з'являється
вперше Біла блюзка робіт-
ниці тютюнової фабрики
засукані рукави пишна ци-
ганська спідниця хустка у
квіти чорносині буйні ку-
чери переможна усмішка і
зухвальство
— Коли вас покохаю? —
запитує в закоханих з тон-
ким глумом
— Сама не знаю Може
іі ніколи Може й завтра
їх із звичайного їх скепси- - Сьогодні вже ні Ні Ні!
арія
на
Габанеру починає піяно
легко інтимно Як Макса-кова- !
Ні як Лариса Царин-
на
І раптом з легкої лукаво-
сті! танцюючого ритму ре-
френу таке загрозливе та
пристрасне: "Стережися бу
деш мій"
Партію Кармен цей ві-
нець партії меццосопрано
легко понесли її молоді пле
чі Може й тому що в її
вдачі було щось спільне з
циганкою оспіваною Мері-м- е
і Бізе Спільне звичай-
но більше з оперовою у-шляхетне-
ною
і романтич-
ною позбавленою присма-
ку кримінальності! Бізе роз
винув риси привабливості! і
приреченості! Карменсіти
Чи пам'ятаєте увертюру
Блискучий водоспад тріюм
фуючої радости жаги без-
журності! Та минають хви-
лини — і тьмариться сон-
це закривають його зло- -
ІІНЩМНМ
В одному з наступних чисел розпочинаємо серію
статтей
Д-р- а ЮРІЯ МАКОВСЬКОГО
СПОГАДІВ ПРО ГУЦУЛЬЩИНУ
"ВЕРХОВИНО СВІТНУ ТИ НАШ"
"Лишився в мене спогад працьовитої запопад-
ливої винахідливої а до того ще й до очайдушности
веселої країни де сірник ділили на четверо а пляшку
горілки випивали на раз"
Так закінчує свої цікаві спогади д-- р Юрій Маков-ськи- й
який був від 1927 року до другої світової війни
лікарем у серці Гуцульщини — Жаб'ю Спогади д-р- а
Маковського почнемо друкувати в одному з наступ-
них чисел "Вільного Слова"
'іі'иін'ІНПИ НННННПИНІ ІИМІПНІЧІММИІІНИ ІМН"НММІ м ІНЦННЦ І" І") мі
Пі:
їм
вісні тіні звучить в орке-
стрі невблаганний вирок і
скорбота Два світогляди зу
стрілися: догма і анархія
обов'язок і сваволя лади
і хаос кохання і химера —
і катастрофа неминуча У-пер- та
Кармен у своїй мін-
ливості але упертий і Хозе
у своїй тривалості
Не було ще такої Кар-
мен — говорили в залі хвп
люючись Квіти падали на
сцену барвистим дощем а
вона виходила на оплески
і вигуки "Браво Царинна"
— і тремтіло прозоре мере
живо на чорних кучерях і
червонілії полум'яні троян-
ди на білій святочній сукні
в якій Карменсіта прийшла
ба ні — прибігла на бій
биків
Браво Царинна браво ма
ленька чернігівська дівчи-
но -
Золота нитка розцвіла
вогнистим букетом розси-
палася фаєрверком високо-висок- о
Після успіху приємно
прокидатися Голова солод-
ко туманиться від спога-
дів у кімнаті задушливо
пахнуть темні майже чор-
ні повні гвоздики Лари-
са лежить закинувши руки
за голову мріє
Пригадала що сьогодні
знайома пообіцяла їй дати
романс Січннського "Не спі
вайте мені тої пісні" що їй
так сподобався Треба вста
вати Але втома після ви-
стави бере своє Знову за-
плющує очі Поки встала
поки одяглася — минула
дванадцята
День був тьм'яний душ-
ний з гарячим сухим ві-
тром що здіймав куряву
Лариса йшла притримуючи
легкий літній капелюшок
мружила очі від пороху
— Не співайте мені тої
пісні — проспівала півго-лосо- м
натискуючи ґудзик
дзвінка
Кілька хвилин не відчи-
няли Нарешті чиїсь важкі
кроки і на порозі постать
у зеленому однострої ЦІН
спитав до кого вона при-
йшла І вона — така від-
важна — розгубилася Чи
то втома після вчорашньо-
го не дала змоги орієнту-
ватися? Двері за нею зам
кнулися
Зникла Доходили непев-
ні чутки що бачив хтось
як перевозили її десь ав-то- м
Що вона посивіла Хвн
лювалися її долею а зго-
дом забули Людське жит-
тя коштувало так мізерно
мало Зникали люди пачка-
ми Та ж то були остівці
Може юберменші мають
відповідати за якихось там
остівців?
Стара мати молилася Бо-
гу Бачила уві сні дочку
Даремно чекала Ходила до
похмурого сірого будинку
може вигляне в котромусь
вікні з ґратами Ларочка
Ні не виглянула Лишило-
ся біле мереживо Кармен
полум'яні троянди усміхне- -
пр гЬптп Д гямз нпия чин
цім ииіін'іп і" і ' ми жнім ініі ми ціні згасіа наче метеорит
УВАГА' УВАГА! 'Куля прошила за Диміїв- -
ІЗ ЛІКАРЯ
НМ'НІІ
кою? Забили чоботами:
Вмерла з голоду в Авшвіці?
А може загазували в Ра-венсбрюк- у?
— Дякую за оповідання
— сказав я Тепер коли
бачитиму падаючу зірку —
згадуватиму Ларису — Тіль
ки пощо ви плачете
— Я не плачу — сказала
пані М відвертаючись —
Але хто? Хто поверне нам
усі наші втрати?
Я нічого не міг відпові-
сти
Кінець
Галина Іванова!
ТУРИСТИ ПРО УКРАЇНУ
"ЩОБ ЖИТИ — МУСЯТЬ КРАСТИ"
Людина що була в підсовєгській Україні значно
довше як звичайні туристи подала у ч 2 тижневика
"Прометен" такі свої помічення:
"Міста в підсовєтській У-кра- іні
досить відбудовані
але села — це одна руїна"
Все майно на селі кол-
госпне себто державне
"Гарні бувають корови і
суп ні --лтоїш гарні коні а
ніименш гарні — люди
Вони перепрацьовані і вто-
млені"
Коло хати є 125 гектара
городу Цей клаптик влас-
ної землі так використаний
що з вулиці до хати є тіль-
ки стежка В декого є ко-
рова і порося Нема чим
їх годувати
Щоб жити мусять кра-
сти в колгоспі За це дуже
карають
По селах є кооперативи
і "закусочна" Можна купи- -
]ти хліба Дуже тяжко з о- -
дягом Великий попит на
покривала на ліжко і вза-
галі на "американські речі"
Речі що приходять з
ЗДА іі Канади перепроду-
ються в містечках Зовсім
явно тримають їх на руках
Молодь у загальному від
чужена від церкви Школя-
рі теж Якщо дитина йде
до церкви то вчителі у
школі переслідують її
Навіть у церкві нема нав-
чання релігії "Катехизму
навчати не вільно" Є тіль-
ки короткі пояснення Єван
гелія Священики мешка-
ють здебільшого у приват-
ній хаті Колишні приход-ськ- і
будинки — переважно
тепер під сільрадами
Шлюби відбуваю! ься в
сільраді а в церкві рідко
і
ВКІТІ5Н СОНШВІД
326 Ноує
10138 ЮО'А' 5гее
5А5КАТСНЕу7АМ
Коот 306 ЬопсЬп ВШд
52-- 9
РЯ 'о'?
За Хрущова дещо зміни-
лось на краще Люди нарі-
кають уже й голосно мож-
на почути таке: "Ого то
вже не за Сталіна!"
Нікого тепер не арешту-
ють міомі роблять цс
7??І(ІІІ ПіІМТТЧІ 1П1ІІІ-1-- '
вань не такі численні
Давніх українських пі-
сень у селі не чуні Є тіль-
ки "сонєтські" Але напід-
питку оживає наша пісня
У селі є електрика зде-
більшого тільки в колгос-
пі Колгоспники живуть зли
денно Часто нема чим
старий дах хати
Багато хто мусить підплп-тит- и
щоб у колгоспі "при-
знали" трохи СОЛОМИ
Великою допомогою є па
кмікн з-- за Але да-
леко не всі дістають їх
ВИДАННЯ МАСОВИХ
РЕПЕРТУАРНИХ ЗБІРНИ-
КІВ
Державне Видавництво
образотворчого мистецтва
і музичної літератури УР-С- Р
почало видавати масові
випуски репертуарних збір-
ників: п'єс інтермедій од-
ноактівок водевілів байок
частівок віршів популяр-
них музичних творів і т II
Ці збірники мають стати
в допомогу колективам ху-
дожньої самодіяльності! у
їх ирпіотуваннях до Дека-
ди української літератури і
мистецтва що має відбу-
тися в 1960 році в Москві
Ф
++-++++4+++д++++++!++++ч++4+- ч++
ж
Братство кол Вояків 1-- ої Дивізії У НА
та
ДОПОМІЖНА ЖІНОЧА ОРГАНІЗАЦІЯ %
при Українському Шпиталі св Аидрея в Торонті $
має шану запросити Вас на
„Вєуіикі Вечорниці" І
що відбудуться п суботу 20 лютого 1960 р %
год 8:00
і--
Оркестра н Дем'янчука
БУФЕТ — НАППТКІІ
РОЗІГРАВКА КАРТІ II II І МІІСТЦЯ О ГРИЩЕНКА
Дохід на Український Шпиталь
Андрея
$ жздтмммімвт
Т-в- о Українців Правників-Іміґранті- в
¥ влаштовує ' пРЛИКІ пРИРПННІІІ
і любителів Львова
Ш в суботу лютого цр в залпх Щ І СоІиглЬиз НаІІ і 582 5НЕКВОІЛШЕ 5Т (нижче Блюру) 1
І ВЛАСНИЙ БУФЕТ УКРАЇНСЬКА МУЗИКА В
1 ВСТУП $200 В
САМЖОА
Читайте "Вільне Слово" І поручайте
Плянуєте влаштувати програшу інформації
про ГРОМАДЯНСТВО?
Якщо ваша етнічна група задумує влаштувати для своїх членів програму на тему
громадянства Відділ Громадянства радо поможе вам влаштувати цю програму
інтересно успішно
ВІДДІЛ ГРОМАДЯНСТВА
послужить вам порадою заплянувати повчаючу програму '
про громадянство
поможе одержати літературу фільми різні експонати
для влаштування вистави
поможе вашій групі порозумітися з другими групами
заінтересованими в подібній виставі або програмі
Тому не вагайтеся порозумітися з котримнебудь бюром Відділу Громадянства
адреса якого подана нижче:
Уапсоцуег 5гее
АІ-ВЕК-
ТА
Есітопіоп -
Зазкаіооп
-
по-
латати
йому
океану
вечора
Іншим!
МАШТОВА
Уіппіред 537 Ротіпіоп РчЬІіс ВІсІд
(ЖТАКІО
Тогоп!о 1200 Вау 5гее!
І-о-
псЬп 120 Оііеепз Ауепце
НатіІІоп 150 Маіп 5 V
(Маіііпд абвгеа: Вох 305)
св
І і
НІ
ОІІЕВЕС
Мопігеаі 1247 Сцу $1
ОчеЬес Сііу РаІаі$ МопсаІт
Коот 24 5П ІоНп 5
АТІ-АМТІ- С РКОУШСЕ5
МопсЮп ИВ НідНПеИ 5 ЛІ
::
Мічістер Громадянства й Іміграції
ГІДДУпТі
+
+
1
8
ЇЙ
13
й
як
та
'В'
128
'і