Vilne Slovo, December 14, 1956

              '
йч
_' ( Чім її' Ш№Ш
рг Уїлу&фф? РікХХШ Ч42 п'ятниця 14 грудня 1956 ВІЛЬНЕ СЛОВО 'Стор '3- - ЩЩ
'І
%у
і
8
ІV2
З
І
В_?Хт Мта ІІаА вЗ'Зг Зї''" ?"' А"Т'Я еЛикС
Ш&:&1їШ&ЖІТь1-1Г+1-і~гї-Л'і-?ГА&- ї!
Мі-ггег-жж--з ш л?зг гоаіі
№№&?§£17--іЛ'АЛ-
СЛ~-і- _ т1_Ч- - йМШШЖМЖА№ЯЗмг&и_4і?їАїї4З іі
Митрополит Андрей — це
без сумніву найвизначніша
постать українського грома-
дянства в останніх десятиріч
чях постать що шириною
свого світогляду глибиною
свого підходу до проблем
великою далекоглядні стю
своїх ідей і їх послідовною
реалізацією та великою осо-
бистою культурою відвагою
і тактом помітно перевища-л- а
своїх сі часників і виро-
стала понад рівень загалу
Під тим поглядом митропо-
лит Апдрей нагадує чи то
митрополита Іларіона з кня
жих часів чи Петра Могилу
з козацької доби — чи з-- по
серед діячів інших народів
такі постаті як бельгійський
кардинал Мерсіє
Митрополит Андрей похо-
див з давнього українського
боярського-шіяхетськог- о ро
ду що видав у XVIII віці
двох видатних київських ми
трополитів — Атанасія і
Льва
Народився митрополит Ан
дрей 29 VII 1865 вЛІрилби-ча- х
коло Яворова в селі що
було власністю його батьків
і дістав при хрещенню три
імена: Роман Марія Олек-саігде- р
Навчання в обсягу народ
ньої школи і нижчих гімна-
зійних кляс пройшов під дог
лядом домашніх учителів зо
крема своєї інтелігентної ма-
тері графині Софії з роду
Фредро Вже як шестирічний
хлопець писав листи по-француз- ьки
Вищі гімназійні
кляси покінчив у Кракові і
здав з відзначенням ісгшгзрі
тости 11 VI 1833
Одномісячна подорож до
Венеції нещюрічна військо-
ва служба при кавалерії
(звільнений з війська через
запалення суставів спричине
не шкарлятиною) студії на
правничому факультеті в
Кракові Вроцтаві і знову в
Кракові поїздка до Києва
1887 і зв'язки з українською
громадою авдієнція в Папи
Льва XIII та промоція на
д-р- а права 19 V 1888 — це
дальші важливі події його
життя коли дозріли в нього
два вирішення — повернути
ся до віри і народності! своїх
предків та вступити до гре-ко-к- ат
манастиря Чину св
Василія Великого
Ґрунт для рішення стати
українцем підготовила до-
машня українська традиція
родоводи в яких розпитував
ся Роман згадана поїздка
до Києва та зв'язки з україн
ською громадою
1883 р вступає Роман Шеп
тицький до манастиря Васи-лія- н
у Добромиті її дістає як
чернець ім'я Андрей Наступ
ного року складає свої черне
чі обіти і студіює теологію в
Кракові в Колегії Єзуїтів які
саме тоді реформували ЧС-В- В
Закінчує студії двома
докторатами — філософії і
теології а перемиський єпис
коп висвячує його на свяще
ника 1892 — 1896 р покли-
кують брата Андрея на ігу-
мена львівського манастиря
св Онуфрія по трьох роках
(1899) на станиславівського
єпископа а рік потім бо
вже 1890 р по смерті львів- -
5ТУІЕТЕХ
555 КВІН СТ ВЕСТ (проти вул Деннсон)
Телефон: ЕМ 6-09- 34
Текстильні матеріали для пачок в Україну
Вовняні матеріали на --жіночі й чоловічі убрання всякї
перкалі та великий вибір імпортованих швайцарськнх
хусток (т зв кашмірові п шальонові)
ВСЕ ЦЕ ДЛЯ ТИХ ЩО ВИСИЛАЮТЬ ПАЧКИ В УКРАЇНУ
ПО СПЕЦІЯЛЬНО ЗНИЖЕНИХ ЦІНАХ
ВЛАСНИК: СЕМЕН МЕДИЦЬКИИ
итрополит Андреи шептииькии
ЗНАГОДИ ДНЯ СВЯТОГО АНДРЕЯ
ського архиєпископа Куїлов
ського на львівського мит-
рополита
Діяльність митрополита
відзначається великою все- -
Мойсей Андрей
О Новаківський олія 1923
бічністю Він не обмежувався
до однієї царини — церков
но-релігій- ної а охоплював
усі без вилннтку ланки укра
шської культури й українсь-
кого жигтя та мав на увазі
всі українські землі вклю-
чаючи всі закутки українсь-
кої еміграції
Усю його ді-
яльність пронизувало декіль
ка провідних ідеіі:
л
ЗУЗ?
Маю друга з юних літ
який доживає тепер віку в
Польщі скористав з „відли-
ги ' і на перепустку відвідав
колишнє родинне місто
Стрим точніше свою 90-літ-н- ю
маму-старушк- у
Після місячного побуту
так по дорозі у Львові як
і в Стрию вії повернувшись
до „дому" (у Польщу) на-
писав свої вражіння Видно
що і польська цензура стала
і автор і:е ду-
же боявся бо як побачимо
далі зміст листа дуже ціка-
вий Правда в нашій пресі
листів таких обмаль більше
подавала їх польська преса
може дещо тенденційно от
же варт послухати живого
свідка який не мав ііггересу
описів
Отже Львів зробив на пьо
то прекрасне вражіння В
першій мірі ідеальна чисто-
та якої автор (вже старша
людина) не памятав такої ні
за Австрії ні за Польщі Всі
будівлі вибілені і не видно
старих понурих краскою
хоча історичних будівель
Багато зелені понасаджува
ні деревця при вулицях чого
не пам'ятає зперед війни а
1 Ідея любо
ви ближнього що казала ми
трополнтові помагати усім і
двигнути український народ
на вищим моральний ніль
(Митрополит Шеіпицькиіі)
багатогранну
турнии і господарським рі-
вень
Ідея доброго пастиря
виступати безстрашно в обо
ропі свого стада парафую-
чись на великі небезпеки (за
клик до вірности релпіішій
унії у пастирському лис гі і в
проповіді 1914 р під росій-
ською окупацією за що ви-
везли його москвини на за-
слання про і ести про пі иаци
Стрий дійсність
ДІЙСНІСТЬ
ліберальніша
перебільшувати
християнської
всі вільні площі після усу-
нених руш та збомблеких
кам'яниць змінено в менші
і більші парки В парках
кльомби квітники на біль-
ших муравах портрети з жи-
вих квітів визначніших лю-
дей — Шевченка Франка
Коцюбинського інших Ко
ліипня Академічна вулиця
називається тепер бульва-
ром ім Шевченка і справді
має вигляд бульвару
Стрийський парк у Львові
це море квітівсеред них ве-
ликих розмірів годинник та-
кож із живих квітів якого
стрілки з квітів показують
точний час Мало того хто
не знає совєтської ДІЙСНОСТІ!
і приватного життя людей
готов зловитись на добро-
бут жителів міста Майже
виключно українські написи
на вивісках по залізничих
двірцях та по трамваях вве-
ли автора листа в міраж укра
шської держави хочби ко-
лись у місті Стрию в часі від
листопада 1918 по 1919 І як
би не приявиість у Львопі
совєтських вояків автор по
вірив би що це справжня
фікації 1930 р проти пален
ня православних церков про
ти скасування релігії в шко-
лах большевиками проти
розстрілів і концентраків за
німців)
3 Ідея поширення і поглиб
лення релігійності! та підне-
сення моралі й етики серед
сіюго народу при чому пря
мував до цього також шля-
хом ширений освіти куль-
турі: та господарського роз-
витку знаючи що лихі еко-номіч- ш
обставини — це при
гоже підложжя для мораль-
ного занепаду
Ідея церковної єдности
і то не тільки в межах україн
ського народу але Л ідея злу
ки всієї Східньої Церкви з
Західньою як це було в
фльорентійській унії 1439
До цієї мети прямував мит-
рополит не якимсь насиль-
ним накиданням а тільки з
одного боку взаємним пізнай
ням розумінням зближен-
ням особистими зв'язками
обопільною тоіераицією і
любов'ю та виміною думок
а з другою боку намагався
митрополит піднести Гр-Ка- т
Церкву в Галичині на такий
високий рівень дати духо-
венству таку високу теоло-
гічну і загальну освіту та й
самих вірних підтягнути до
такого морального ступеня
щоб Гр-'Ка- т Церква вже са-
ма собою промінювала своїм
світлом та таким чином при
тягала до себе всіх
5 Національна ідея що кд
зала йому інтенсивно розви-
вати всі царини української
культури бо гіл'Лчії висока
творча власна культурі і її
вищість від сусідів мо:ке збе
регти недержавний народ не
ред його нинародовленним
га довести до власної держа-
ви
Як здійснював свої ідеї ми
троиоіит показують його
досяіиеиия в окремих цари-
ках українського життя які
(Докінчення на 8 сторї
- ооман -
ЯК ВИГЛЯДАЄ СОВЄТСЬКА НА
я
й
2
й
й
4
р
иолагоді справ при повіто-
вих та залізничих віконцях:
службовці вправді вдоволя
ли бажання інтересентів по
дат українською мовою але
відповідали чи пояснювали
по московськії Народ одяг
нений на загал не тільки при-
стойно а й елегантно Прав
да у Львові студіює багато
совєтської молоді інших на-
родностей також із сателі-
тів при цьому є там багато
урядовців обласних інститу-
цій і це вони всі ирилично
убрані Так само у Львові ні-
яка проблема прохарчува-
тися у протилежності до ін-
ших міст чи місточок І коли
автор листа не стрічав там
нужденних типів а все лише
гарне і приємне йому стало
ясним що все для пропаган-
ди бо до Львова часто наві-
дуються чужинці до закор-
донних кореспондентів
включно
Бо якже інакше виглядає
місто Стрий віддалене від
Львова всього яких 100 км
Коїи автор тільки вийшов з
поїзду у Стрию ка гарно від--
будовапш станш і і пройшов
українська держава Трошки ]т зв колєїекою" яких сто
інакше виглядало вже при метрів відразу вразили його
не тільки понурі жовті лиця
прохожих але їхні одяги
вже не „лахи" а просто ган-
чірки Вії перейшов майже
все місто і не зустрів ні одно
го знайомого обличчя Як
показалось згодом не всі зу-
стрічні були чужі і не псі
старі знайомі повмирали чи
виїхали але він не пізнавав
їх може і тому що майже
всі зустрічні дивилися в
землю Навіть серед краще
одітих прохожих не ПОМІТИВ
погідних лиць Він не пізнав
своїх товаришів не то діто-чи- х
але й парубоцьких літ
— ного однолітки мають
також під 60-тк- у але вигля-
дали як старі на 80-8- 5 ро-
ків
Автор не знає чи вони за-
були говорити і будувати
речення чи боялися наслід-
ків розмови і то не на вулиці
але і в своїх власних домах
у яких віп їх відвідував Ма-
ла приватна власність му-
сить існувати коли мама ав
тора продала недавно хату
щось за 15000 рублів і од-
ному з внуків помогла улаш
туватися Вулиця Дрогобиць
ка засаджена деревами які
вспіли доволі гарно вирости
Не існують уже парки „Віль
шина" та „йордана" але за
те засаджено прекрасний
парк на колишній ріні за
церквою у продовженні вул
Купелспої а над берегом
ріки Стрий збудували н об-
садили квітами гарний буль
вар Автор не згадує чи оба
парки зліквідовано зпрппо- -
ду добування там нафти як
свойого часу хтось згадував
про це у пресі Церква оче- -
пидпо прапославпа але ба-
гато вірних ходить до невід
будованого польського кос-тсл- а
проти також испідбудо
паиої збомблепої гімназії
бо кол костел („колєйо-виїі- ")
коло польського „Со
кола" закритий Передмістя
живуть з управи ярими на
знесоціялізоваких ще досі
городах
Але побував автор листа і
на цвинтарі Один жах Не
мав нретенсії щоб на нього
ждали старі деревяні хрес
ти але і новіші стояли поло
мані написи па кам'яних гро
бівцях позатирані злосливо
червоною цеглою фігури по
товчені світлини понищені
скляні та на смалії потовче-
ні Коротко найти когось з
предків без помочі тих що
не виїздили тоді Але не час
на рефлексії автора сьогод-иіишог- о
репортажу зириво-д- у
знищеного цвинтаря
На закінчення ще одно яви-
ще який народ перестраше-
ний і як нікому пе довіряє
Автор цих рядків ще перед
виїздом автора листя до
Стрия просив його довіда-
тись про своїх нсбіжів в од-
ному з поблизьких сіл Той
приїхавши написав на по-
дану адресу щоб адресат
зголосився Як показалось
згодом адресат-небї- ж поі
мер а з дорослих ного дітей
ніхто пе мав відваги поціка
витись новинами зановідже
ними в листі Коротко боя
лися провокації
Автор листа попри те що
побачив маму на склопі літ
жалкував що взагалі їздив
до Стрия Він волів би був
щоб за його словами: Стрий
залишився в його уяві та-
ким яким 'він залишив його
в молодих літах а не таким
яким йою побачив Це що
бачив — це вже не місто а
цвиїггарище
Стриянин
Різдвяний подарунок
Ціна $125
Закупіть двосторінкову пла
стинку з піснею:
"ІВАН ПІДКОВА"
комп М Лисенка наспівану
відомим хором „СУРЛ1А" в
Торонті
Набути можна: в книгарні
„Арка" Торонто вул Квін
Захід 575 та в канцелярії Ук
раїнського Відділу Канадій-- )
ського Легіону ч 360 Торон
то вул Квін Захід 326
Ж%щрг-ші¥щщш-
Щ
РІЗДВО
підвалина віри
Дух Різдва — благовоління
усім людям — побудований па ч
підпалинах вірите провідна сила
для людства що шукає шляху до
спокійного миру на землі
Син і куючи цього року Різдво
утвердім ще раз іншу віру в людство
присвятім себе ще раз великому
завданню зробити світ кращий
— той світ що нідзеркатюс віру
якій на ім'я Різдво з йою 'вовічішм
посланням: Мир па Землі
Благовоління Людям
сЬс -- оіі5с си 5садгат
Рпфіперії юрілки з 1837 р
ицинн
А РОІШЕК Ш)
ІІЕАЬ ЕЗТЛТЕ
&
Ш8ШІАКСЕ
ВСІ РОЛИ ЛСЕКУРАШЇ
11 ЕІш 81 Еазі
8ШЛЗПИУ ОЯТ
Теї: 08 5—7546
РО Вох 426
Г ІЖЇТ ЇЖ
Похоронне заведення
і обслуга амбутннсом
320 Пшісіаз 51 У'
тошжто омт
РЬопся:
КО 7-11- 70 ІЮ 7-01- 64
КНЗІЯЕя
(- -
А
"і
м
л
ї
}
ГІ1