Vilne Slovo, November 06, 1971

              6
ИИСмК79
Рік Я Ч
Вільна Трибуна№ьл Америки
Ямняк
НЕ РОЗБАЗАРІОПМО НАШИХ ЗАХІДЛІХ ЗЕМЕЛЬ
Такі думки насунулись
прочитавши статтю п
Олекси Ячорського в ч
4(Мм Вільного Слова під
наголовком Хто і що уне-
можливлю украТн с ь к о-польс- ьку
співпрацю
Не раз слухаючи радіо і
чуючи як то полчки виспі-
вують про наш Львів хо-
четься просто сміятись із
їхньої наївности та убого-
сте духа Такі закукурічені
патріоти а їм не ста тем
щоб співати про їхню Вар-
шаву Краків і т п Бідні
ам й мало іушиі — хочеть
ся сказати за нашим без-
смертним генієм Т Шев-
ченком!
В лольькій хроніці запи-
сано: вистачить вийти з
Кракова 10 км на схід а
натовпляться на чисто ру-
ські села! Ось куди сягала
руська земля майже під
сам Кракп І насувається
само собою питання: Що
казали б як реагували б
поляки якби ми наприк-
лад посягали руку по їх
Демблін Санюмир та інші
землі Я собі приставляю
якого крику вони б наро-
били Пили б у всі дзвони
й кричали б так що цілий
Світ крутився б від того
конку
Очевидно як сьогодні
так й до 2-г- ої світової вій-
ни не бракувало в нас тве-
резого голосу за співпра-
цю обох Ллє тоді
коли ми широ того хотіли
в обличчі московської не-
безпеки поляки далі мрія-
ли ппо 2-г-
иП Лндрусів
дану обіцянку Богу
чу№"їЗЯі РЛ
Іоронто - Ньиі Иорк
Петро
народів
Здасться ло в Європі не-
має другого такого наївно
го й непоппавного народу
поляки Вони вічно ще
думають категоріями XV
чи якогось там століття
Ми ніколи не посягали
поо не наші землі ніколи
не поичілались до наших
сусідів Але ми не можемо
мовчати коли наші сусіди
вічно претендують на наші
історичні іемлі Нехай же
вони не забувають що чи
то скорше чи пізніше наші
історичні землі мусять по-
вернути до матегика Так
як поляки по майже 1000
роках відзискали свої зем-
лі від німців так вони му-
сять повернути нам наші
історичні землі і а хюа ж
можна залишити полякам
Холм — історичне й коро-
лівське місто короля Да-
нила в якому вій спочив?
Та чи ми можемо відсту-
пити княжий город Рости-сдавич- ів
— Перемишль?
Чи місто Ярослав що його
задожив нязь Ярос лав
Мудрий? Тз чи ми смісмо
залишити в польських кор
донах нашу зелену Лемків-щин- у
з її історичними міс-
тами хоч би Сяноком Ліс
ком та іншими містами
Люблин можемо забути
але ми ніколи не можемо
забути за наш Грубешів
нашу Холмщину Полісся
та Підляшшя
Сьогодні ми мовчимо
бо така ситуація але ми не
можемо не пригадувати по
лякам що відвічні історич
ні наші землі й вони мусять
Всесвітні сусіди
Протестантський пастор Джон Петерс приділений
до війська брав участь у війні на Філіпінах Один раз
лежачи и окопі під час бою обіцяв Богові: Якщо і
виберуся жнвий із цього пекла то обіцяю робити що-небу- дь
(корисного) якимнебудь чином де б то не було
Пізніше вже по закінченні війни ного 40-в- у ди- візію було псіюкинуто в Коїюю На нього тяжке вра- ження зробило все те що він бачив на Філіпінах і в Ко-
реї: чорний ринок з давннх часів залишені несправе-
дливості евдального ладу гордовитість небагатьох ба-
гачів і безпомічність маси бідняків Пого бентежила "і
поведінка декого з американських салдат і офіцерів лкі
у відповідь на поднвугідну гостинність коюйців нази-
вали їх гук понижуючи їх
Подібні думки примушували його відчувати себе
винним що він зробив так мало від часу коли дав зга
американськими
чив докторат в університеті Сил і став викладачем в уні
верентеті міста В той час він був проповід-
ником у методистській церкві св Луки
18-г- о квітня 1951 р вже приготовивши свою не-
дільну він включив радіо й слухав промову
Дуглаеа Мек Артура до спільного засідання Конгресу
(обох палат) Він говорив про наїюди Азії чк їм тепер
бракує пошани й зрозуміння трохи більше їжі до їхньо-
го шлунка трохи ліпшого одягу на їхню спину і цо
вони шукають приятельського керівництва а не члад-мог- о
наказу
той промовляв Дж Иетерсу згадалась Азія:
матері що шкандибають із своїми внголодалнми маля-
тами до допомоговнх пунктів батьки що намагаються
зберегти свою гідність коли жебрають про можливість
заробітку трохи грошей
Пого обіцянка в окопах почала гризти й пекти
Він кинув геть свою готову проповідь і коли в неділю
сходив на катедру то ледве знав що мас говорити
Він говорив про голодні маси людей що мають
свої прагнення мрії що люблять надіються казав:
Якщо ми не звертаємо увага на людські потреби про-
повідуючи побожні банальности то ми виправдуємо пре-
зирство комуністів до ])елігії як опіюму для народу
А коли ми беіемо цю проблему як чисто економічну то
ми приєднуємося до комуністів з їхнім грубим матерія-лізмо- м
Вік запропонував вийти назустріч реальним
реальними рішеннями плян допомопі людям
щоб вони могли допомагати самі собі не стільки даю-
чи скільки беручи в тім участь а найголовніше — під-
креслював вій — програм що його ми приймемо повинен
бути наскрізь просякнутий Духом Ісуса Хрнста
Наступний вечір зібралося душ 300 й прижали йо-
го до стіни: Що ви хочете робити?
Я — каже він — приголомшений Я пробу-
вав лише сказати щонебудь зіюбнти щось такого
Цілий тиждень вони обдумували й обговорювали
справу але не могли скласти якогось пляну Кінець-кінце- м
сказали: Добре їдьте до Нью-Порк- у до
Вашінгтону й виробіть плян Він відвідав бюра різних
місій людей що працюють над господарською допомо-
гою у Вашінгтоні в Об'єднаних Націях
Він довідався про величезні потреби й недостачу
грошей Він розмовляв з конгресменами н сенаторами
Повернувшись до Оклагоми він і члени його цер-
кви випрацювалн плян Вони не йти з по-
дачками з милостинею а щось робити з люльчи а не
для іюдсй Вони вирішили не бути звязаними з яко-
юсь сектою щоб облегшити співпрацю з усіма церква-
ми Вони рішили також уникати фінансової допомопі
І
Субота 6 листонаїа 1971
колись повернути до мате-
рика
Дивним стає що знахо-
дяться в нас ще такі люди
що розбазарюють своїми
рідними землями Поляки
повинні пам'ятати що в
Ялті коли парцельовано ук
раїнську землю не було
там господаря української
землі Це сталося проти во
лі українського народу
Бо коли б там засідав гос-
подар української землі
він ніколи не допустив би
до того щоб княжу землю
перемиську із княжим го-
родом Перемишлем відсту-
пити Польщі! Це був би
абсурд А тому що нас пар
цельовано без нашої волі
ми ніколи не погодимося
на те щоб від нашого ма-
терика відривати наші іс-
торичні землі А тому то
непростимий гріх що зна-
ходяться і серед нас люди
які думають п'ятами а не
головою і завчасу парце-
люють свою рідну землю
Та про те ще завчасно го-
ворити пристосувавши до
тієї проблеми нашу стару
приповідку: Ще не зловив
а вже скубе
Цю проблему по мирно-
му повинні розв'язати са-
мостійні держави: україн-
ська й польська для спіль
ного добра Поляки повин-
ні запам'ятати що в їх ін-
тересі повинна закнувати
на Сході Европи сильна
українська держава бо ко
ли такої не буде то вони
вічно будуть сателітом
Москви вічно між ковад-
лом і молотом: між Берлі-
ном і Москвою Правда
вже є багато поляків які
бачать що в їхніх інтере-
сах с сильна Україна Тіль
кн у щирому союзі спів-
праці українці та поляки
можуть почувати себе пев
ними за свос майбутнє
Те що сказано вище во
по відноситься і до Закар-
патської України Букови-
ни та Бесарабії І хоч би
тисячу разів нас викидали
з рідної землі рідної хати
ми в нашій державі знову
повернемо до свого матери
ка Ще ніхто ніколи само
вільно не зрікався своего
й ми не зречемося те по-
винні запам'ятати наші су-
сіди з якими ми хочемо
жити в щирому спокої та
союзі
РЕТРОСПЕНТИВНА ВИСТАВКА
КЛРТІІІІ І КУЧМАКА
Таку виставку свого ми-
стецького дгимбку влашту-вз- в
ь Українському Іііститугі
Америки в Нью-Йорк- у тд
12 --до 26ерс:я 1971 р ми-сте- иь
Іван ЬЧчлагк Кожна
така вистава пройдений
шлях мистця Цей шляхчіе-реживам- т
грння туга й
творчість ііисгця просто-
рий часом і стнишний я ін-
коли терни лий 'і понурий
життям Лроа сам ороиес
горіння тупі тяорчости є
огіею нагородою для мис-ти- м
і Кучма к дав на ви-
ставку усі свої важливіші тво
рн — їх 60 не 60 докумен-
тів нашого минулого нашої
визвольної історії ід 1919
по рр І далі приходи-
ли нові події нові „додат-
ки" — пацифікація -- - 1930
дальше МЛА 3 глибшого
минуїого символ княжої до
би — така і граця --картина
як „На сторожі вмив" а а
гетьманських час „Прися-
га Мазепи" Гетьман Мазе-
па Ч віщий ти" та багато
з нашого побуту
'Нашу уваїу завжди — на
наших і чужинних вистав-
ках займлють иаріки
шкгци мисгии у ннх окри-
вається щирість безпосере-
дність дуїш й серце міктия
Йото мідчуття світу поста-
ва по ашсшігва Це все Лі-
чимо і т і Кучмака в йо-
го давніх перших нарисах
олівцем амварелею Ця пер-
ша янресіїїіа думка -- лінія
мазок тон таки прику-
вав увагу кожного иистец-воонаяц- я
і глядача Берім
такі зі шкгшв як „Похід ти-
фу" (1919) „Стрілецька мо
гила" (в Тульчині 1920)
„Вперед" (1920) „Волочи-сью- а
над Збручем" (1920)
„Читають часопис" (у пол
полоні в Тухолі -- - 1920)
багато ілюстровану міктцем
„Столітня церковця з длі-шщею- "
в сеи Жеребки вел
„Медобори" історичні узгі-
р'я а Поділлі пеж оправ-мйі- і
іролог інтродукцій
яжггнч до його творчості!
За се своє мистецьке жііт
тя яке інколи не було тіль-
ки „'мистецьке" бо ж треба
було 'пробиватись мкетцем
в щоденне життя з родиною
І Кучма викохав снім стиль
І його мистецька творчість
формою і стилем не вдає-
ться у глибину сучасних
проблем мистецтва не зглінЗ
лює пін і амальгами кольо-
рі не іперечулюе віртуоз-иоот- м
рисунку ні іжчуття
композиції не є надто на-
шукане
Усім - 'він щирий спон-
танний завжди серцем запа-
лений до моменту до події
від уряду навіть відмовились від допомопі федераль-
ного уряду бо такі урядові допомопі вимагали б від них
Пройшло б років Він повернувся до ЗСА Закін- - пІаЧювати не„ тлькн з урядовими уста- -
Оклагома
піюповідь
Коли
Він
по-
требам
був
вони
вирішили
1921
ловами але й з бюрократією тих країн що їх вони ма
ли б обслуговувати їхня програма мала на увазі голов-
но харчі й медицину грамотність і родинне плануван-
ня — потреби всього людства
Все це були початий Сьогодні Всесвітні сусіди
— ім'я що вибрали вони для своєї програми співробіт-
ництва — інтернаціональна організація що підтримує
понад 100 різних проектів по цілому світі Вони спів-
працюють майже з 40 різними місіонерськими групами
і з багатьма групами такими що не мають формального
зв'язку з релігією Вони працюють з жидами католи-
ками й протестантами з магометанами буддистами гін- -
Д-У-
Щоб фінансувати ці плянн віддані люди їздять
по країні вздовж і поперек агітують за Всесвітніх Су-
сідів збираючи пожертви Головна рушійна сила їх-
ньої роботи це — зацікавленість цих людей що поза
своїми зайняттями знаходять час щоб допомогти справі
Редакція Гайдпостс наводить кілька прикладів
роботи Всесвітніх Сусідів
Один з представників Всесвітніх Сусідів п Шан-тила- л
закінчивши Корнель університет повернувся у
свос рідне село в Гуджераті в Індії де панує голод роз-
повів там що приятелі в Америці хотіли б знати як во-
ни могли б допомогти Відні селяни були здивовані: Па-
не ніколи за нашого життя ніхто а особливо чужинці
не пнталн нас що треба зробити: нам завжди наказу-
вали Подумавши вони сказали що чули про таку ци-
булю яка ліпше переносить посуху Чи не можна б
знайти таку цибулю?
Всесвітні Сусіди знайшли таку цибулю Цей
перший крок вів до поліпшення культивації рижу до
ліпших курей родинного планування грамотності! і на-
віть постав невеличкий часопис
На Філіпінах Всесвітні Сусіди прийшли з допо-
могою неграмотним селянам пов'язуючи їх і їхні потре-
би з такими джерелами державної та приватної допо-
моги про які ті й не знали
Успіх в одній місцевості був стимулом для потре-
буючих людей у другому місці
В Латинській Америці в міру того як селяни на-
бували нових знань і довір'я вводилося складніші зна-
ряддя пробувалося складніші проекти
В Індії селяни Дінабанду з допомогою Всесвіт-
ніх Сусідів збудували громадський басейн що служить
для заводнення ближчих земель і дає фармерам змогу
збирати вюжан рижу тричі на рік замість тільки одного
разу
В Парагваї Всесвітні Сусіди завели рибне гос-
подарство щоб збільшити дохід селян і додати протеїну
до їжі тамошніх родин Риба тишія швидко росте і
стала джерелом нового доходу
до сюжету чи яиатфсяі
до меделю Тамі йоте иаіі
як „А хто іде з нами"
(стріл тосня) За воро-гом- "
Листопадовий Чин"
„Голошу слухняно Льмв
наш!' Перший плякат Ук-райсь-
кої Влади у Львові"
„За наш украмсььігй Львів"
„Листопадові заграви" „Па
щастя" „Будуча зміна " „За
рідні мамі" „Пролом" (Чор
тиівська офензива) „На-
бої!" „Бороніть-берелгіт- ь
наш український прапор!"
(молоді герої) „Злука Ук-раяхь-
ких Земель" (велико-
го розміру картжіа -- студія)
„В світ за очі" „Побрати-
ми" „Похід в тифі" (УГА
— 1921) „Щасливець" „До
послинього набою" нотвер
джують нашу думку: мис-тец- ь
промовляє до нас фак-
тами Н тугою до нашого ве-
ликого минулого та рисун-
ком --коми оонЦгею ііомірко-ваиооіро- ю
гам ою кольорів
і фактурою Усі картини ма-
ють позитивні прикмети ми
стецького твору
Задивлений в минуле ми-стец- ь
не поминув і нашого
побуту і звичаю: він утри-вали- в
те що нині як кажуть
на наших очах пропадає без
поворотно Такі праці мис-тц- я як „Колядники" „Водо-
хреща" „Гаїлки" „Мамина
наука" „Мамині коралі"
„Сівачі" „Перший сніг"
„Чар верховини" „Змова"
„Вишивальниця" „Така йо-
го доля" Проніім'нтна кар-тіяі- а
„Стріча двох епох" і
інші завершуючи їх тужли-
вим фіналом „Рідне село і
околиця" стають багатим
вкладом до історії нашого
минулого яке стало осно-
вою сполукою творчосги І
Кучмака Він свідомо заки-
нувши сякі проблеми мо-
дернізму в мистецтві усіх
екранних напрямків увесь
віддався нашому 'історично-
му побутовому минулому
висловлюючи його у щирій
ясній зрозумілій формі
Пригадую собі — був та-
кий один між іншими день
нашого 'походу перед із бо-
ями: мід Винниці на містеч-
ко Махнівку і дальше Уві-
йшовши до м Червона роз-
квартирувавши своїх хлоп-
ців чет І Кучмак замість
відпочивати витягав зі сво-
єї старшинської торби блок
нот і утривалював варлгші
події дня Тими подіями ми
стець живе до сьогодні
Для доповнення про рет-
роспективну виставку мис
тця І Кучмака треба дода-
ти що рівночасно зі згада-
ною виставкою збігаються
два ювпеї: 50-літ- тя мнете- -
українських
Жяг аШ Щ
ШвяШ 3% гЖ
нввжК Па
внаивч ввавввввнав вввнвншшшвж явНквв— ввввввнавві
навг ввввг(1квввккввгмввмвввиЯі
ВВВ-- ЯТ ЧІВВВІВВВТтН чввіс-вивв- Н 1 1 5пЯ
' ввигввявввввІявввввввввввввввв1
ввиавввявявявявявявявявяяьвввв&иаиаиИ
Нк2вявявяв1
їй жі віків
Історичний Монтаж
з часів упндку Габсбуї-сько- ї Імдері
У півсторіччя 1-- ої світової
Володимир Ри(лк
Отак сВсесвітні працюють всьому сві-
ті як то мав на увазі Петерс: з
не старший братом допомагаючи
раси релігії знаного ссама
ритянина
Журнал Гайдпост відзначив Джана Петерса
президента Всесвітніх нагородою Добрий
Самаритянин 1969 р
Псрск-іа-в Б Лу'нсць
Остання цісарева
Багато відвідує Гортенштайн Стиіюж не противн-яе- ж
відвідинам Приїхала и відвідини королева Еспанії
Вікторія Евгенія сестрінка Зити і зголосилася на ко{ют-кя-й
побут Зголосилася також на короткші побуї Кар-лов- а
мати Марія Иосифа яка є тут гостем
Одне але що не спостерігає що Карло
з ваги кашляє й майже стало мас підвищену
температуру Навіть сама Зита яка має очі і все
бачить не серйозно до уваги стан Кардового здо-
ров'я не бачить потреби засягнути ради спеціалі-
стів лікарів й сама забороняє собі в то вірити лікар
ще в 1918-1- 9 р в Штайнаманґер в зимі
думає що всі ті труднощі є психічної нату-
ри Тому не було вечора щоб Зита не розважувала Кар-л- а
та старалася йому все вияснити що ніякий з
Габсбургів не сміє піддатися!
Зита поробила заходи щоб ПІвайцарія улегшила
свої строгі відносно азилю короля дійсно вко-рот- ці
вона дістала дозвіл на право їзди з чолові-
ком по озері Щодо кореспонденції Берн був не податли-
вий Уряд навіть чути не щоб Карло міг свобідно
чи отримувати листи
Нові надії
Не було нічого приємнішого для як те що
могла передавати й отримувати почту від тих що відві-
дували замок Гортенштайн Відповідь могла Зита отри-
мувати на родини яка опісля привозила
пошту до Гортенштайну й передавала Зиті Але цього
Знті не вистачало II нерви були напружені очікуванні
щоденної кореспонденції яка була заборонена ви-
силала багато поштівок на різні адреси з невинним на
око змістом але тільки на око Але коли розважно пе-
речитати то в кожній картці був глибший Одинока
П турбота була та щоб дізнатися як інші держави став-
ляться до ще одної спроби Карла відвідати Мадярщину
і як до цього поставиться сама Мадярщина
її брати до неї що положення не виглядає
найгірше щоб зробити другий переворот Першими сво-
їми відвідинами Карло з'єднав собі більше прихильни-
ків і зацікавив тих що до були здержливі
Такі відомості багато підтримали на дусі Зиту та
влили багато надії Граф Боровічени прислав також свос
звідомлення : по повороті він мав довгу розмову
президентом Горті Горті докладно розповів про відвіди-
ни Карла світлий понеділок і твердив що Карло був
зовсім не приготований до цієї візити В дійсності це
не була правда Карло може за десять літ зрозуміє що
так поступив як повинен був поступити
(Далі буде)
цької його творчості! та 50-літн- ій
ювілей подружнього
життя п-т- ва Оксани і Івана
Кучнакіе І з тої нагоди на-ц- м юнмяти вирішили скла-
сти енні клплейниГі дар у
формі вибраних пиорів-'кар-т- ші
для музеїв
ЗДА і Канади Рівночасно
подаємо до відома шо н
найближчій буд-учин-і не-
течі І Кучма приготовляє
нмгшій альбом діапозитивів
я картин під иагмі „Я
пм'яіаю мій Рідний Край"
М Островерха
--іечр А
--&
Вввн вГ£вУ№ввЖЗ--
ЛУмВ Оввививв )Щ
війни
гЛ£ акяіР Г І ІЙвЗВк ЧМвивввж ТввТВ
ЩНььзГ"4аІГШ
Східн по
так Джан особою
як брат а як брат з
людям іншої в дусі
Сусідів
частим
ніхто спа-
дає худне
всюди
бере
Вона
що
сказав
Вона
роду
накази І
човном
хотів
писати
Зити
адресу своєї
в
Вона
зміст
писали
тепер
з
в
Горті
своїх
Лш
особа
іншої
своїм
ВІДГУКНІТЬСЯ люди
ДОБРОГО СЕРЦЯ
Ще в 1939 році внесли по- -
дання на прийняття до уні-
верситету в Загребі в Юго-
славії українці і їх докумен-
ти — матуральні свідоцтва
і метрики народження нахо-
дяться в університеті в Заг-
ребі дотепер — неповернени-м- и
назад Ідеться про доку-
менти таких осіб:
Іван Лаврик нар 23 берез-
ня 1913 р Біла Тернопіль
Стефан Осудар нар 5 січ-
ня 1915 р Уторники Стани
славів
Іван ТультаП 1 жовтня
1908 р Глушків Станісла-
вів
їх Родину або Знайомих —
просимо написати на адресу
"ІШьною Слова"
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ
КРЛіІІСЬКОГО МУЗЕЮ В ЧвХАГО
Управа Українського Музею подає п
доуі всім членам Музею що в нсіілю
М аоіїтни ц р о год З ио полудні і
г'іщечні власному Музею відбуду ь
' Зяіаіьні Збори члене Українського
М іїю їм дра М Сіминовича в Чча-- і
3 тої нагоди Управа олрацюсаїл
іт з діяльности за минулу каденцім
ким розіслано усім членам та орган!-- і
тями які інтересуються Музеєм
'і іеіту Управи довідуємось що т ніш каденції себто за останню 'Ч
лмечців Управа Музею під проводок
1 рл Р Вереса як голови триелі ч-- мі
ними ремонт примщення Музею кош
і ч 8444 доіяр'в які покрито з ю
Аїрів громадянства Музей ше час (5 ч
500 долярів довгу який слодіваетьсу
і крити в будудому зі збірки щ 1 1
м іянусться перевести під церквами в Ч-кіг- о
24 жовтня ц р Управа мас лляні
і Докінчити ремонт та упорядкування
Ммск 2 Упорядкувати бібліотеку зо іреі ьі кінчити каталог І крім предчс
ьі и каталогу виготовити також по' -- ' ччии каталог 3 Упорядкувати колек
чч--н та архів 4 Організувати та
н вип0інчаіьню книжок 5 Зі-ат- и
культурно освітню діяль
М ісю маштовуинням доповідей
- их і рецензійних вечорів то
Створ іти для Музею сильну фі
"
V р баї Ь ЯКІМ ГОЛОВНУ ПОЛІП ГТМ
-
„-- б-
і ІіЧК
л
і а іьу
' ш'і ір і М і
і Ціьаіі і' !'
- чис і членів як ог- -
1 ацч Для доповлеііи-- і
к ти різ на рік б'льшу
чк концерт регЧ)
Рип ориут ствоч? Вії і Історії Українці:
км: яким мав би збирати
і іабезік"і' ги матерія™ до історії ч-рпнс- ько
и ічмения в нашому тевен
Створити снітміч і Т-ж- ом Українських
ґ олії' і к - ч Н" КІІ ПріІ М'ЗСЮ УкМ
інськііі' Г О і : 'лфічіїїій Довідковій)
Це'-- чкчн Г--
у "и-т- н кі кра-іь- кі '"'і ч-"- 4 - і п-щйя-
лі чіі
гдн іг - ' гяг ггі' ухгміїп
і-'-
-' ч інфор
' " ач" її"- - кчі ~іціка:іеи"х україпо-V- -
-- рі Г -- о па і л іП-пвл-
міі - ' " П Ч"'Ч " Уп
V
іс
"і
7
'п