Vilne Slovo, August 12, 1972

              Детройтські Вісті
ОЕГГКОІТ іжкашіаіч N ЕУ5
ЕЛІТОКІЛЬ ВІЖЕАи: 1142 МеІХжваІІ Аїє — Оеігои Натігашск піісііі(ап 48212 ІІЗА
Е й І ( о г & АсітегтШп Иіді(ег ТеІерЬопе: ТУ 1-58- М Релапс Редакційна Колег ія
Рік ІІ1 Ч Н-- 'Л І''"юіа 12 і Ю сипи і ІЧ"2 --Зашгйзу Айв 12 & 19 1972 УоІ XIII N0 33-- 34
ЕСТОНІЯ НЕ ДАСТЬ СЕБЕ ЗРУСИФІКУВАТИ
Детрпіітськиіі "фрі Пресе" з 17 липня помістив цікаву
статтю кореспондента агенті Ассошіетсд Пресе про Есто-
нію Наголовок цієї статті с: "Естонія ассимілюе росіян а
не навпаки" Стаття цікава тим що вказує на те що на-
ціональна свідомість получена з неустрашимістю та за-
взятістю дас змогу задержати до великої міри національне
обличчя навіть під тиском брутального режиму
Цьому станові в Естонії помагає до певної міри її без-
посередні контакти з сусідньою Фінляндією звідки прибу-
вають не тільки всякі туристи але також всякі фахові ро-
бітники Радіо-переда- чі та телевізійні програми інформу-
ють естонців про світові події що маПже неможливе в ін-
ших республіках Советського Союзу Естонці мають рів-но- ж
нагоду приглядатися таким "капіталістичним та не-
моральним театральним виставам" завдяки Фінляндії що
г недопустимим в Совєтському Союзі
Не так як на Україні в столиці Талліні всюди чути
литовську мову Помпмо цього що одна четвертина (13
мільйонового населення Естонії — це росіяни що мають
і адмініструвати та русифікувати естонців) вони стрі-- і
П
10
пуіьіи л мевдйчем ик твердінь їм іивсьіча комупи пічна Народжений 18У7
партія Перший секретар цієї партії Поганес Кебііі заявив ше '„ тдентм г
Іван
ЩО ПРИЧИНОЮ ЦЬОГО ТЄ ЩО 80 ВІДСОТКІВ членів ЦІЄЇ Пар-люційн- ий а від 1УІТ р був воякоч Армії УНРес
ТІЇ Становлять ЯКІ НЄ ДОПУСТЯТЬ ДО ЩОб публіки слчжив у Коші Слобідської
нити народний характер країни Щоб задержати народні
традиції в народі притінюється естонська преса: з 36 по
важніших часописів в краю 29 з них друкується естон
ською мовою з перевагою щодо числа читачів
боях
ПП~гр тін V™™ вгиииа СИСТЄМІ Кр СІДЬСЬ"0-ІОСПОДЗрСЬК- ОІ АКЗ лті-'ПраЦЮ-
Вав
ДЄМІІ НаК - ! чп п --гл ралми ас оп„ і"„"„_" вліл Переїхавши бра активу праін-- О оіаіп луріоі у уу у оілічііл іирліал ьіцпці циюи ііі- -
буються в пісні наслідком чого створено велике число хо-
рових ансамблів Для їхнього головного попису побудова-
но стадіон "Поле Пісні" в якому може виступати тисяча
співаків нараз
згідно совєтською системою сстонію переоудовано вались
на різні індустріяльні та фермерські колгоспи рівнож
включено загальну союзову економічну систему Проте
по сплаченні данини Ліоскві естонське громадянство за-
безпечене все потрібне навіть можна сказати що ма-
ється краще головно щодо провіянтів як населення Мо-
сковщини Ось як стверджує цей факт одна з горожанок
—
кЯВНіЕПЄВИ0ІІВВ'Л
Т
Карпатської
брав
у
з
Ні
на
Я
Є р
С та
Після
Т- - и„
пи п~
до
її
в
у а
НТШ Переплітались
очолил
кансько-Украінсьм- іх ветеринарних
по
на
на
барв у ретак-велнк- у
Ті
міста "насправді тут краще лучше Похоано на Церкви-Пдчяїник- а доване все краще зорганізоване та є якв Сав„д БРук 15 дипняОстанті
В ІНШИХ (відправи за дшу очолив 15л
Споріднення Сусідство З ФІНЛЯНДІЄЮ служать якому протопресв А Селе-тільк- и
Заходом підтримкою Ф Шпачеако про: II
на та на будуччіїну Затруднення фахових ко Прощальне слово
ФІНЛЯНДСЬКИХ робітників ЩЄ ЯЗує Ву-нн- ку виголосив владика тстічіав
пріІЯЗНІ та Співпраці МІЖ народами Ось'злуїи перед українським
вони побудували 20-т- и поверховий готель "Віру в
В порівнянні з іншими совєтськими готелями це справді
модерна та солідна будова З нею не можуть рівнятись на-
віть готелі в де будова обстановка стають по-
сміховищем для чужинецьких туристів
Читаючи цю статтю мимоволі насуваються в контрасті
сумні думки Україну Чому на Україні приміром в
чі
мі
к
у
і1 і"л її ! п Києві чути української Чому „„ І1КЧ11 „ іКй
Переважають РОСІЙСЬКІ ВИДаВНИЦТВа таоднімнни
часописів? Чому в Україні а голов-РНк-'лРн'- 11 Нрі
В ВИКЛаДОВОЮ Є рОСІИСЬКа? ЯКИМІСЬ і Причіп
культурні здобутки?
повторити разів ЇК-ї- ї: ГхнГ'Жії
вертаючись замітне останнє речен- - естонцем в гзяггггЕ? --- г
твердження можна сказати: "Важко бути українцем в
Україні" Але: Чорновіл Світлнчний Сверстюк Ша-бату- ра
Караванська Сергієнко десятки інших
доказали що таки бути українцем в Україні хоча
приходиться з них сидіти в тюрмі бути по-
збавленим одержати п'ятно "зрадника"
доживати в негідних для людської істоти караль-
них таборах поза межами дорогої незабутньої землі
Іван Бек
Інтерв'ю З ІНЖ В Колодчином
на телевізії
' Іитервю відбулося неді-
лю 2 липня 1972 р го-ди- нн
2-м- у каналі теле-
візійної ЕЗс в Дет-'рой- ті
Цю найближчу
Дня Незалежности" ви-
значено тому підкрес-
лити боротьбу українців за
незалежність Україн-
ської Держави
Інтерв'ю переведено н а
програмі „Лет'с спонзо-ровані- й
Радою Церков в Де-
тройті під керівництвом д-р- а
Люїса ґегарда У телевізій-
ній програмі Гайд"
яку розсилається льокаль-ки- м
телевізійним станціям з
Реднор в Пенсилвенії над-
руковано : Колод-
ний с Гангеріян фрідом фа-йте- р"
Виходить
нашому ворогові залежало
щоб укра-
їнець не дісталося
телевізії яка радія
преси є найважливішим за-
собом масової інформації
розчарувалися місцеві
мадяри коли замість їхньо-
го за волю"
на українця
добре презентувався і гово-
рив бездоганною англійсько-- ю
мовою
В інтерв'ю Інж Василь
Коллдчин в приступний спо-
сіб свос особисте
переживання під другої
війни будучи тоді
молодим хлопцем з україн-
ськими політичними астра-ціям- и
і громадськими
Розказав прз
ну боротьбу українського на-
роду за неіалеж-ніст- ь
зокрема про Лоротьбу
під проводом Т
Чупринки в -- 1&52
Говорив про сучасний стан
в Україні московсь ким
комуністичним про
переслідування Церкви
молодих українських
інтелектуалістів які домага-
ються українського на-
роду прав гарантованих со-встськ- ою
конституцією про
і русифікацію
майже всіх україн-
ського
Перейшов він і на місцеві
справи заявивши що в мст-рополітально- му
Детройті
приблизно сто тисяч ук-
раїнців зорганізованих
громадських
йних і політичних
ціях Об'єднаним фронтом
вони влаштували в Детройті
в неділю 7 травня ц р
протестаційну маніфестацію
проти московського комуніс-
тичного терору в Україні й
стараються всякими
способами облегшити неза
долю братів і сестер
в ) країні
Порівняв історію боротьби
українського народу з боро-
тьбою американського наро-
ду за незалежність
побажання шоб
український нарід
і добробуту
яким користуємося в З-С- А
Інтерв'ю відбулогя з
мена Метрополітальнлгл Ви
ділу УККА в Детройті
БЛ
ЛИПНИ II
'визначніїїі
член і
за Київ
ПРОФ
і і
В і їм
г
КІ'
РОЗГІН дження про участь
іі'і-м- и тост
ділення гостя Голови
иіичічіа Ро?і'н Ревая членів і до
Соїіму заспівали
вммчнв-- я в "Лїногая Господар попросив мене
еСТОНЦІ ТОГО ЗМІ- -
України яким командував Петлюра участь!
закінчення студій ветеринарії проф І Рсзііія
посвятився науковій праці в царині біології]
лили- - папп участь
про
УВЛІІ Технічно-- і полониш короткі
кому інституті коломийками приіравав
"гусляш" —
залишив собі багато праць
фахових розвідок з ветеринарії н Омлош друку
фахових ветеринарних видлнмил и
Харкові ше 1920-193- 0 рр еми
виданнях НТиі УИАН і УТГІ Крім того І
Української
пооу- -
Розгона Митри- -
дусі
ДВОма народом
Православною могилою
протопресв
УПЦерквн
Баранський Об'єднання Українських
Вічная нікому ірудівникові
МОСКОВСІКОЇ ПЛТРІЯРХІЇ англійською мовою '!'
столиці мови?
ЩОДО ТИраЖІВ )ніік'ко:о
школах оишчьо
Москокикої оітавної Ісркип
МОВОЮ
наші
чому можна ?"
Одначе статті
"Важко бути Естонії!" Парафразуючи
Мороз
можна
життя
1015 по-
луднем
повну
„Василь
цьому
екран
Якже
невпин
державну
аре-
шти
релігі
іншими
видну
повну
висказав
наукози
Замша
Колодчин
домий суспільної
турені Детройту
каденції головою
УККА тепер с
ступником с голово-- ю
головою Українського Аме-
риканського Осередку зас-
тупником голови Культурно
Громадського
заступником Українсь-
кого Фестивального Коміте-
ту пластовий соньйор
місцевій
стовій
заробітковою
ельоквентний послідовний
прислужитися ук-
раїнській справі цього
переводиться інтерв'ю з
політиками професора и
визнач
наслідувати суспільні
скупченнях
нашого лог'-лгнн- я Треба
тєлрвізійній
поавду
'ІІНРІП-КП-
Й
ЇЙ:Х£ГХ9'&
ЇСиагО иітефан І СПОМИНИ
І ДЕЩО ІСТОРІЇ
КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ
І
'££і£: #~ --ххг УС
Походження Карпатських Українців
Археологічні 'нлмімі виявили в Україні
в молодшій кам'яніи в десь коло —
хліборобські пііменл кінцевій фазі неоліту о енеоліті
250О-2іні- О закарпатські племена
бронзових сокир топірців були племена'-- 1 Невідомо
бронзовій добі 1 Закарпаття прийшли
індо-европейс- ькі плинна розвинули бронзовий
промисел в Галичині через Попрад-сьмі- й
Ужоцький Версчанський перевали
в Закарпаття виробляли
знаряддя керамічні продукти
аапаооппюпаооаоапоо00оа00аоаааоаоооааооаоооаопооа0с
21 ДЕНЬ ЕВРОПІ
Зустріч І гослша БерінгснІ
Наш Зустріч словом господар
дчороцй Голяк ішлючи присутніх
Підкреслив нагоди Зус
згадав національне
ІВАН Заклрплття й у державному
на ннітчдівництві Карпатської України здоров'я
України Апгустина
Штефана прем'єра Уряду
Поділлі ПокіАни Карпатської України Присутні закарпат- -
і'"-ськ- е літ!"
Гайдамацькому
зокрема
говорив цікавило
випили заспівали
"Многая
Пані кра-
яв
мабуть ніколи салаші
такій близькій
зокрема осподарсьнСТОр0нах на
лмри-ігад- Н жартами
ськиЛ Михайло Попович
ш
там-і- и шп ми ч'тпшп
участь мпті
уваїч- - Пра-!іє- ю 'імпр прш
вославно'і Церкви бчв актнвчим і іаедрим'лощсна
добродієм все покійного цвинтарі
більше мешкань суботу ипокійш
частинах І
та НЄПолит Мстислав сослужилч
естонцям як контакт із пина протопресв і митр Фали
надією над домовиною
ЕСТОНІЇ КріПШе ліидоош
Покійною
Талліні
Москві та
як
вн
іелшна від гчонси-стові- ї
США проф від У ВАН і
памягь
не на Укра- -' ііі п „_її: „іі„ии„іім пік о „ иміі 1мск
ЇНІ з тексіоч н'іінім На №
щодо на ткмі-нщ- ц з бор' лаі боки леїв
Н0 університетах С1аі11 1крк„1шч анмомовнш
нищать Чому видання плтріярх пояснн як "рб сотки „_ ня: не
це
та
за це
праці та
та
від
до 1030 перед
на
сітки Сі Бі
до
щоб
сі"
ТІ Ві
що якомусь
на слово
на
крім і
„борця
екрані який
пов'язав
час
світової
УПА ген
рр
для
таемні
ділянок
життя
жи-"в- е
сто
організа
добився
такої свободи
ми
га
УВЛН
Сойму
Покійний
гшеш
проф
членом
Церквою Промови над
др від
української
правом москалі
чому?
до
Дзюба
декому
декому
побачи-
ли
спра-
вами
під
режимом
Василь ві
зі гвоьї пра-
ці на Через
був Від-
ділу його за
Відділу Т-в- а „Самопоміч"
Клюбу і оста
нньо
працює теж
Станиці
Поза працею
майже ввесь час
гус організаційним справам
С
і вміло находить шлях
де
доказ
— це йот поява на телевізії
де
мистцями й іншими
ними особами
Під тим оглядом повинні
його
діячі інших
ті-
льки підшукати людину яка
ма сптиа на
ГТ'іНЦ допомогою ПО-ііі- іе
т про
::іН Ф
К-- &П втустин
І З
г Л
х у- - :ЗУ
б
що Карпа к-ікі-
п вже
добі неоліті 4000 рр до Хр
жили В
десь коло рр до р — вже ужи-
вали і Хто ці
В — 800-80- 0 до Хр на
траки і гетн
і вели мрпвлю племенами
та
В III до Хр кельти зайняли і там
залізне Десь кодо 170 р по Хр
В
40 в
його
викрив встпним Са-ла- шз
— Степан всіх та
з якої ця і річ ібунас і іся До слова
покликав дні Гусака який відро
мою бу- -
74-- м Підняв на
іи-ьмі-й діяч пр(ф
проф Юліяна послів
мінпи
крансьміи до слова
США
про все потрібне що їх На те ми ще
раз по чарці і учасникам Зустрічі
рухнули і подавали страву Господар
печеного барана Всі не гостилнсь але "пирували" Ме
ні так не смакувало як тут на
мого Теска Голяка в рідній щирій ат- -
мосфе з уявою що я дійсно знаходжусь десь там у рідних
а в кр Менчолі спо
л зюдоч иоднлн!н 3 та до яких
скрипаль
в а пізніше рації
Інж
собі
иеінкі
про
Відтак засіли осі разом і ми продовжували пара
ди Присутні ставили різні шпання на які я відлові
дав коротко але вичерпно і'івіюж говорено про майбутн
ніи Всекрайовий З'їзд Закарпатських Українців у Бельгії
Розіін написав сотки сгагтей громадські теми иш іи ! пі іи- -
активну іромадському Зокремабуде 'Я'хч -- Ірікін м К ірії і и І їм 'Гін ін і
він віддавав проблемам "Виїн і і"В 1 х
іалліна:
в
Союзу"
й
в Церкві-Иамя- т
В Зав
ЗОЛ ЦИМИ
лосили: о А імеїш
в І
Лікарів
ве
ЖУРНАЛ
І
„ її ' „ ї„й її - і і
числа
І
урШк
- чрнаі Пімсн
в
дату
1942
суди
в
дві
голови
Ях
у Пла
він присвя
можна
м
в
] Г
Ук- -
Я
х:
—
які
з
і
рот
але
дня
І
ні
і
і і
і
всім
літ"!
собою
у
і
волів- -
ліклріз
наші
1 1 і
о- -
проф
по-
над
-
мені
ШШШжШШ
ИЮІЇт Й'ТиІ КшН
ВІііііГввгвлвііі іаііпі
Ц а и
Оі -- ''~-'
І ь
41 "Діялог Штефана з Ферком"
Про цей діялог наших природніх комиків з Берінгена
знає ціла Бельгія В програмі нашої Зустрічі він був дуже
забавною точкою Присутні насміялись до сліз Тими коми- -
ками і Степан Голяк із с Золотарева і Федір Кришфалуші
з Кричова Темою діялогу і злобеденні спори між людьми
як позички борги жінки спричинені шкоди тощо Діялог
переплетений співом а вони оба мають знамениті голоси
коломийками жартами і дотепами
По цім славнім діялозі розпочалась танцювальна заба
ва як дальша програма нашої Зустрічі Хоч був змучений
діїкнчю "погонею" в суботу за прапором Карпатської Сі
чі але не витримав щоб і собі не затанцювати закарпат- -
сьі-- л коломийки разом з моїми краянами Ганиював як за
до'рих часів там далеко на рідних землях на весіллях і за
дана у сусідніх селах! Як звечерілось забава з подвіря
л - слась до приміщень у колибі і продовжувалась аж
ньої ночі
І ля мене прийшла тяжка хвилина: Попрощатись роз
л '"ь з моїми дорогими і так дуже близькими краянами
дг ми Але надія на нову нашу зустріч в наступних ро--
ка шила мене на дусі Біля півночі мій давній друг Іван
т привіз мене до свон хати в Льєж Поговорили ще
п усили а в півночі — німецький експрес вже віз мене
в - "ямі Мюнхена
42 Відвідини в полк М Чоботарева в УльмІ
В моїм "купе" не Суло нікого і я спокійно міг укласти
с ' ілян МОГО тридневного пооуту в Німеччині I МВСЦЛІ
Зор нтувався що можливість перервати свою їзду на
_ _ кіл з годин в лльмі і там відвідати передплатника иПоіл!ь-нс- г
Слова" полковника Миколу Чоботарева з яким знався
ще ветеранських з'їздів у Німеччині з 1047 року Вже в
той ас він обіцяв мені здати до друку в моїм видавництві
як в той час я плянував відновити свої спомини що по- -
(Зшнчення на -- ) гтпр)
ііриііііііи ні ім ірімим наїпали і и чіі маїпрівки народів пе-рч- ии
і ні риш ісрмансікі племена авари (обри) гуни ма-
дяри та інші (ІІІ-І- Х піки) )
Гори Карпати згадуніться вже в Географії славного греко-египетсько- го
астронома автора геоцентричної о світогляду Пто-лсм- ся який жив коло 105-17- 0 р по Хр Пін пише що великий
народ венедів (слов'ян) жив на схід від Вістули і на північ від
Карпат-1- )
Грецький імператор Константнії Пагряііородннй (9ОЇ-0Ї- 0)
писав що в Карпатській області слов'яни жили від давніх члеїв
вони діляться на дві частини західні наливаються білі хорвати а
східні бойки-4- ) Н Повісті Нрсмсншіх Літ (Лпопнс Нестора) —
що постала в XI віці її найдавніший рукопис походить із 1 377 р — с вичислені українські племена і між ними в Закарпат п білі
хорвати")
Білі хорвати в 035 чи 033 рр переселилися до теперішньої Хорватії") По їх відході бойки з Галичини разом із залишками
білих хорватів витворили плем'я карпатських українців (кар-
патських або угорських русинів) Зі співжиття з білими хорватами
залишилося в мові карпатських українців кілька сербохорват-
ських сліп наприклад читавий1')
В найстаршім літописі мадярів Тоста Гунгарорум" ( "Діла
Мадярів") автор якого КсзІмсшшП - Анонім Гув по одній
теорії спнекоп Псчка (Петро) по другій теорії іпископ Повша з
XII взгл з XIII сіоліття-"- ) и гл 10 сказано: "многі з русинів
які прилучилися до (мадярського) князя Алмоша поїхали з ним до
Паннонії і іх наслідники живуть у різних місцях Мадярщини аж
до нинішнього дня"
П гл 11 Анонім пише- - " Кеан великий мія-- ч І" - ірії пра- батько князя Салана завоював землю яка ліжііі V Тисою і
Дунаєм аж до границь русинів і поляків і П'чч ип- - пм слов'ян
і Оолгарів"
В гл 12: "Тоді князь Алмош і його старшини іі хоче зго-
дилися на раду русичів і заключили кріпкий мир 1 1 княз Га-
личини наказав щоГі дві тисячі стрільців з лука і іри имчі робіт-
ників пішли вперед щоб приготовити їм (мадярам) дорогу через
ліс Гаваш аж до границь Гунга сім полководців які називаються
Гстсмуіор (7 угорців: Алмош батько Арпада Елевд Конд Онд
Таш Губа і прабатько роду Семере і Тугутум батько Горки) і сім
полководців кумлнів (Пд Едумсн Ету Вунгер Оусад Войта Ке-тс- л)
разом з своїми родинами слугами і служницями за ратою
і поміччю руашін Галичини вирушили до землі Паннонії і так пе-
рейшовши через ліс Гаваш спустилися до околиці Гунга і коли
прибули туди місце що перший раз зайняли назвали Мункач"
В гл XII: "Тоді князь Алмош і його старшини почувши це
(що край багатий) надзвичайно радувалися і поїхали верхи під
замок Гунг щоб завоювати його Як тільки розставили табори до-
вкола мурів то начальник замку ЛаборцІ якого звали на їх мові
дукою (князем) пустився втікати і поспішав до замку Зімлій
Пого переслідували вояки князя і спіймали його біля одної ріки
та повісили на тому самому місці І з тою дня ріка ця була нива-н- а
його іменем Лаборці Тоді князь Алмош і його війська увійшли
до замку і принесли безсмертним богам великі жертви і бенкіїу-вал- и
чотири дні"")
Літопис Аноніма с доказом що карпато-украін- ці жил на
теперішній своїй території ще перед приходом мадярів Час піна
мадярських істориків наприклад Янош Туроці М Антоню Гюн-фі- ні
Діосрдь Нраі Мііаль Горвлт Ласло Солоі Янош Кортюні
та інші — признають те Інші мадярські історики як Пал Гун-фол- ві
(Гундсфорфср) Дюла Секфю Армій Вамбері (Памбермр)
ІІІандор Понкало (син карпато-українц- я) та інші твердяп то
"рутени" — це птікачі або переселенці із східніх українських --
моль починаючи XIII віком і Анонім не вірогідний Цю теорію
прийняв і російський історик Закарпаття Алексій Л Петров який
дп І світової війни працював у мадярських архівав на фундації
мадярської влади а від 1923 р поїхав до Праги і служив чехо-
словацьким інтересам Зіідно з бажанням своїх "меценатів" Пет-
ров пересунув початки історії Закарпаття на XIV вік'") Однак
закарпатці: канонік д-- р Василь Гаджега та о д-- р Николлй Л
Ьсікім у своїх працях доказали неправильність теорії Петрови і а
довели що русини займали Закарпаття вже три століття трі і
приходом мадярів"1)
Число закарпатських українців не зменшилося по татарській
інвазії в 1241-4- 2 рр на Ліадярщині бо моїли критися по свму
лнах Навпаки іх число збільшилося галицькими віікачами Чисю
закарпатців стало збільшалося аж до кінця XVIII в природним
ростом іа іміграціями з Галичини та з Центральної України З
них найбільше було переселення князя Корятовича (див точку 4
Вступу) Останні переселення відбулося під кінець XVIII віку коли
більше число галицьких гуцулів поселилося на території Ясшя-Ьіі'ікі- в
") Восьму книгу написав по с мерти Цезара його с
(Нігіи
) І 45 УІІ:5 7 04 75 00 — римські цифри означають 1 1 и
главу
'") ІЛггоІп о сепсії ЕлсігсІор4іа уоі І ТоюпЮ 1943 р 348 і'--
Ю П : Назва "Иоіинь" Літопис Полині ІчЯЗ стор 7- -і і
Г Сишнський: Справа на часі "Свобода Дж Ситі 1994 '
Юрій Ік-рхоров-и'і Забуті джерела до нашої вракторй і
"Америка" ФілядельАія 20 VII 1003 і 142 ")С Шелухин Звідкіля походить Русь Прага 1929 стої
взято більшість цих слів
' ' ГісЬоІаі Ріаіапоуу А Нігіьіу І Яиіііа О© ііпіу Рпм МГ"
р 26
ЧПойлнгер Копрад (1405-154- 7 архівар Авгсбурзі ''
рпСив і неї копії
'МС Шелухин ос стор 17 120 '')) ШШееллууххиинн: - оосс ссттоорр 3252 ") Шелухин: ос стор 25
) Шелухин- - ос стор 20-2- 7
) Шелухин- - ос стор 55-5- 7
'"'І гиіо О Маноп Оиііш е( ІК Ниівг І Ггстса Вог'о' г ' '
"І РоЬП Іооисе Соіог Іо СЬогІтадп ТгапіІ Ьу ІЧ" ''
РЬоїп"і НЯои Паст1е9р6н8ак- - Археологія в СУ І Ліюихєи-Нь- ю П [)ь '
392
") іікгоіп о Сепсії Еп( УоІ І Твгопю 1963 р 577 і
') Сопііапііпиі РогрЬугодпііиі 0 атітмгопдо Ітрапв р ' ? ' "
N А БеїІ'кі КагроіогдііЬоа Тгоііа Нота4 1932 р 75
"І Шгап о с рр 578 Ь 979 а "І Р І 1зг СоІІед 6% Ггдпсв Ут Е ІіпмІЬасЬ АиМ Нщт '
Гіртікд
абикі
"7 2 МИ
і про їм
ІЗ ішли
ГоЛ 196''
цю м'шу
ю 1879
тор 379- -
еііолго
(гг і 4 Со
РНіІаІрЬіа 1906 р 22 ') Це сербське слово ше і сьогодні вживастьса серед закарпатських до-
линок')СПборїоківід)енвтиГчанліистчьиніАніонвімЦа ендтирваильсьнійвідУсиклркаїині4)цеі с6л)овво чнаесвтіидноімеДва Кар-пато-Україніс- ькі Ювілеї С велика правдоподібність що Анонім був спископом
знав слов'янську мову мабуть хорватську і можливо був Пітим хорватом
) Цікаво зазначити шо історичний релн ійиий і літературний двотиж-
невик в Ужюроді Листок в числах 22 і 23 з 1894 р та в числах 1- -0 Ч- - 18-2- 3
з 1805 р опублікував розвідку словацького історика Фр іі Сясинка
и V (гаїт) Арпад і Утри Цитуючи ірецьких німецьких русіких польських
мадярських та інших істориків Сасинек твердив шо Арпад і народ його —
чорні угри — які за дозволом короля Святополка поселились на Потпссі
Сули слов'янської народ ности і говорили слов'янською мовою Констянтин
Багряногюдний назвав Сілими уірами тих слов'ян шо перед приходом Арпада
аили в ІІотиссі Предками мадярів твердить Сасинек були кумани половці
печеніги язиги які Сули маюметаначи і поселилися в Панн- - нп меншими або
більшими трупами в часі від іл до лп віку з татарської землі і тому їх
мову названо мовою магар Кумани за часів угорських королів Коломана і
Степана II дістали великі привілеї (1050-113- 1) і зачали верховодити а за
часів короля Ладислава IV (т зв Кумаиського) вже довершили зміну угор
ської мови на магарську (І272-І2'- Л) Крім цитат з літописів історичних праць
і документів Сасинек подає ше інші доводи з яких згадусмо цікавіші а) пер-
вісна назва народу Арпада — це слов'янське слово угор у юр народ угор-
ський і= з гір С) в мадярській мові с багато словянських слів яких кумани
перебрали від значно культурніших угрів в) від мадярських королів аж до
ХІД століття не вийшов ані один документ писаний по-мадярс- ьки хоч найдено
значне число документів і листів писаних мадярськими королями в словян-
ських мовах кирилицею та латинкою г) магометанські кумани нерадо при-
йняли католицьку релн по і після християнізації ше довго практикували свої
давні звичаї вони по християнізації Сули поселені між Тисою і Лунаєм у так
званій Великій та Малій Кумани в реформації вони масово переходили на
протестантизм і тому мали сильні впливи в Мадяршині
ПРИМІТКА: Оскар Ашбот професор російської мови в Університеті в
Будапешті вчив шо оригінальні мадярські слова с односкладові наприклад
сем сай киз лаб і тд (око рот рука нога і тд) більшість мадярських
слів с слов'янського походження решта німецького латинського та італій-
ського Це автор цих рядків знас з університету де він слухав лекції проф
Ашбота Крім того в Мадярській Історії Літератури Боевті Жолта яка була
підручником в гімназіях і в університеті для нефмолопв які мусіли складати
іспит з мадярської мови та літератури це було цитовано як твердження
Ашбота
м) А Пекар: Нариси о с стор 7 II А Бескид: Карп русекая Правда
)'А Пекар: Нариси о с стор 14 відкл 2 стор 217 і 224 праш В
Гаджеги 11 А Бескид: Карп русекая Правда о с стор 8 пассім