Vilne Slovo, February 25, 1967

              "-- а
~---- -
тгтгтггггіл _ _ -- : " ' — _' і- -г т? '„' л:ч „ь_ ггг_~й -- ггг:т:=іг:_ііі_ — - —- - ГШіРШ - _і ил „і і ВЛ1а-ліц--иі- !' аа"'г'сдп:іл1га)''''' ішал~глюя4жтшиік!тґьт!п ДлЛДЩиЩАі
т-г-77~-ттттгтг-
т-г:гттг~ тгтгтіа'гггкдгкгдгуздйтавтаяяваиа -"""-- у?"?г-г~~і~гтгтд
-'--иіиууІддцід!£:-
стігтгиі
іІііІЧ'''' '
00! „' _ -- '„'' ' ВІЛЬНЕ СЛОВО" _ "УЇ1ІІ&5ЬОУб? ЇЬЙіагу 2б" 1967'_ Рік XXXVI Ч 8 субота 25 лютого 1967
Ч І Шв ' ' громадське свіжий V "~ ( Л ЛУНСЬКИИ і- - І І і { ' ЬШШЯЯі )) зрдеозиройвуподгулмядку на біжутчвіе V 'етдарОТ І ін вігілни ПРОХОДА ОКУЛІСТКА ОЧУЛТСТ
І 1 Г %Ш%ЩЯ проблеми патріотизм сер ( ЦрШдУ V Б БУКОВСЬКА КО =-- "Р--
% ПІП ВАО ТУгБУЬ це й теплий усміх однако-
во
її1 ) ОАПІГІОПІГІ ( вьуяярі - )) солодкий для ЧЛЄНОК од (( ЩШ&МщШк V 274 Кспсе5у3Є5 Аує Говоримо по українськії
'''І А ))ШЙШ$Ш ної чи другої політичної Щр&ШШт НРПҐШІРЛІЛРПГП І) рьопє: іе 2-54-
93
47° СоІе'е 5Ь А 1'3924 кЬ віяповіді пода )) партії Всі головства в на У ЩШ&тШт
& І "і 1 ЛІгаІКНІ ших жіночих організаціях )) Приймає:
6 І гі ! іванна савицькл-мусі- л всі провідні пости по різ-
них
) Ш%Ф$шШю Л
Ч і І "г II ІННИкНН відділах жіночих Іі дру (І €іРА"ШїшШшк СТОПИ Національного від 10-- сї — 9-- ої вечоиа Ві Г ї " к №" Я Ж &г'Л&йШ'У£ШЛЯЛ І ~
А А
?
&'
?
Яке щастя бути "першою лей-ді- "
країни і яка шкода що те
щастя таке для нас недосяжне
Марія
Мало хго уявляє собі
що значить бути "першою
леііді" все одно чи мова
тут про королеву чи про
дружину президента Це
не тільки привілей модно і
дорого одягатися блисті-т- и
на прийняттях правди-
вим (не підробленим) на-
мистом подорожувати й
читати з картки кимось
написану промову
Обов'язком "першої лей
ді" країни є видержати го-
стру критику мільйонів жі
нок які бистро слідкують
навіть за тим чи вітер не
зависоко підвіяв спідничку
королеви чи лицює дружи
ні президента сідати на
слона й показувати коліна
чи немодна (в той час)
гривка потрібна над чо-
лом чи ні і чи штучна ус-
мішка "першої лейді" од-
наково солодка для членів
одної і другої політичної
партій
Не всі дружини прези-
дентів почували себе в Бі-
лому Домі щасливими і не
всі королеви приймали ко
рону з почуттям щастя
Дружина президента Вил-соп- а
красуня - автократ кг
сама майже володіла кра-
їною коли її чоловіка зло-
мив частинний параліч І
правда виконувала цю по
ЩО ПИШУТЬІНШІ
В
І
Після виступу совєтсь-ки- х
поетів Дмитра Павлич
ка і Івана Драча у Віиніпс
ґу де вони читали свої
поезії в театрі бібліотеки
Манітобського університе-
ту а пару дній пізніше в
шкільній залі Колегії св
гАндрея на кемпусі зчини-
лася велика "буря" Заагі
товаиі одною газетою у
Вінніпегу і ще деким де-
які громадяни висловили
здивування і негодувашм
з приводу того що управа
Колегії дозволила мовляв
поетам висту-
пати в Колегії Та не тіль-
ки поведено кампанію про
ти управи Колегії але іі
не залишено в спокою са-
мого університету Один
такий добродій з Вінніпе-
гу на ім'я Д М ільчіішиіі
написав листа до прсзнден
та університету д-р- а Гю
під датою 5-г- о
січня в якому між іншим
пише:
"Здасться установлено що
принанменше один виступ со-встськ- нх
аґонтів замаскованих
як поетів зорганізувала особа
або особи в Славістичному Де-
партаменті Чуткн вказують на
те що багато студентів були
присутніми не з власної волі
але щоб не наражати свого ста
новнща з учительським персо-
налом
"Вищеподані факти якщо во-
ни справді факти вказували б
на те що комуністи займаються
своїми давніми хитрощами І
сверлення з нутра і що вони
мають отрутну клітину яка ус-
пішно діє в межах Універсн
тету
"Чн можу запитати чн вища
згадані комуністичні пропаган-
дисти були запрошені н дані їм
всі можливості! виступати на
Університеті за відомом схва-
ленням і згодою університет-
ської влади чн ні та чи Уні-
верситет зазнав будь-як- і витра-
ти відносно їхнього виступу на
Університетському кемпусі чи
ні?"
чесну функцію з вдоволен
ням і гордістю Та вже дру
жина президента Гувера
поважна мовчазна пані за
цікавлена геологією зов-
сім не відчувала щастя на
пості "першої лейді" За-
те пані Рузвелт енергійна
розумна рішуча з вираз-
ними провідницькими здіб
ностями стояла в осеред-
ку всіх державних справ
забуваючи про такі дріб-
нички як мода балі й
прийняття Пані Трумап
звичайна пересічна жінка
захоплена ролего "першої
лейлі" країни почувала се
бе добре проте Меймі А:і
зенгавер постійно тужила
за тихим приватним жит-
тям і є куди щасливішою
сьогодні поза мурами Бі-
лого Дому Правда пані
Ліксон гірко оплакувала
провал свого чоловіка в
часі президентських вибо-
рів та хто знає чи оте ви-
мріяне щастя здалеку було
б казкою в дійсності
Молоденьку освічену й
амбітну паню Кеинеді до-
бру маму й опікунку мис-
тецтва зустріла важка осо
биста трагедія саме па по-
сті "першої лейді" країни
Отож чи варто мріяти
про оте недосяжне щастя
що часто вщерть налите
гіркістю коли пост "пер-
шої лейді" чекає на всіх
тих що хочуть проявити
свій організаційний хист
НАВКОЛО "ВІТРУ" НАСЛІДОК ВИСТУПІВ
ПАВЛИЧКА ДРАЧА У ВІННІПЕГУ
ГІДНА ВІДПОВІДЬ ПРЕЗИДЕНТА САНДЕРСОНА
комуністам
Сандерсона
Ціль листа ясна: поста-
вити "особу" чи "особи" в
Славістичному Департамен
ті (йдеться тут очевидно
про професорів україн-
ців) в становище якихсь
винуватців і стягнути на
них якусь "кару" зі сторо-
ни університетської влади
Президент університет}''
д-- р Сандерсон дав гіди}
відповідь згаданому доб-
родієві Ми думаємо що
приватних листів не слід
публікувати без згоди їх
авторів Вважаємо що так
не етично робити але раз
лист д-р- а Сандерсона вже
опублікувала одна газета
він тим самим став публіч
ним матеріялом отже ми
його нижче подаємо Лист
до Ільчншииа датований
'17-г- о січня:
Я маю до відповіді Вашого
листа з 5 січня в якому Ви пи-
тали мене про відвідини Івані
Драча і Дмитра Павлнчка на
університетському кемпусі ми-
нулого грудня Я перевірив цю
справу з моїми колегами в на-
шому Славістичному Департа-
менті і проф Я Б Рудннць-кн- н
прислав мені насгупчу
заяву!
"Хочу додати що згідно з
моїм розглядом справи вечір
відбувся на високому академія
ному рівні і був корисний для
тих які зацікавлені предметом
а особливо для студентів модер
ної української літератури В
прнлозі пересилаю заяву проф
Розумного про читання поезії
Драча і Павлнчка'
Заява проф Розумного:
"У вівторок 20 грудня 1966
року за згодою проф С М
Джовнса голови відділу модер-
них мов і Вас я влаштував
для двох совєтських українсь-
ких поетів Івана Драча і Дми-
тра Павлнчка які булн в Він-
ніпегу в цьому часі читання їх
поезій в театрі бібліотеки
"Читання поезії відбулося у
зв'язку з моїм курсом Модер-
ної Української Літератури (52
334) головно для хористи моїх
вироблення
гих організацій все одно
якого характер}' релігій-
ного політичного суспіль
ного наукового виховно-
го чи харитативного це
саме і є ті місця що чека-
ють своєї "першої лейді"
І не такої що її мрією є
модно й гарно одягатися
збирати поклони підхліб-
ства й оплески засідати в
президіях і блистіти на
списках манекенних комі-
тетів Всі оті пости чека-
ють "першої лейді" —
працівниці без амбіційної
гордости партійної заслін
лености тактовної опано-
ваної розумної і надівсе
доброї з відкритим сер
цем і щирою душею
Коли ж із якихось при-
чин і ті пости для нас не-
досяжні будьте взірцевою
"першою лейді" своєї ха-
ти Там стільки ділянок
стільки праці стільки по-
ля до попису і нагод для
блискучого вияву таланту
Там же потрібно працьовн
тости відданості! поєднав
ня ощадності! з гостинні-
стю терпеливості! націо-
нального і релігійного ви-
ховання дітей усміху од-
накового для всіх і перед-
усім серця що не знає ні
крихти егоїзму Хіба ж
пост "першої леііді" сім'ї
не відкритий для вас? Тоя-навіщ- о
мріяти про уявне
щастя коли правдиве так
дуже дуже близько
студентів з огляду на те що
праці цих поетів с частиною
курсу студій Члени універси-
тетського персоналу та інші
студенти також були присутні
"Подібні літературні вечори
для цих двох поетів улаштува-
ли університети і Колюмбійсь-ки- й
Гарвардський Рутґерський
Ньюйоркськнй Південною Іллі-но- н
Колегія Ля Саль у Філя-допоф- ії
та багаю інших амери-
канських університетів"
Маючи якнайбільше довір'я в
чесність проф Рудннцького я
с особисто задоволений що не-
ма жадної підстави що вказу-
вала б на подібні конспірації
які Би висловлюєте
Відповідь президента є
коректна і гідна За ге не-
гідною є поведінка таких
людців що цькують на
професорів українців і на-
магаються підірвати їх ав-
торитет своїми інсинуаці-ям- и
Це медвежа прислуга
не тільки для Славістично-
го Департаменту але й
для відділу українознавчих
студій де українська мова
ще змагається за своє зи-знан- ня
нарівні з іншими
модерними мовами
Ми віримо що станови-
ще Ільчишина в ніякій мі-
рі не віддзеркалює опінії
думаючого української о
громадянства ( "Українсь-
кий Голос" ч б 8 лютого
1967 року)
МУДРАГЕЛЬ
' Якщі говорять про вас
зле то будьте вдоволені
що не ображають вас Як-
що ж ображають вас то
тіштеся що вас не б'ють
Якщо вас б'ють то тіште
ся що вас не забивають
А якщо вас уб'ють то бу-
дьте вдоволені що поки-
даєте такий паршивий світ
Не цілуйтеся на про- тязі й уникайте катару
Не мовчіть тоді коли
повинні ви говорити і не
говоріть тоді коли повин-
ні ви мовчати
Голіться щодня бо
цього вимагає естетика г-
іде не давайтеся голити що
дня бо цього вимагає еко-
номіка
6 ЗДйЙ&ЙН усвідомлення ЖИТТЯ і) е суботу- - 13 рано — 6 вечора
) шшк'Л''бйІЩЯШїІк і діяльності! звичайного А
У ШШШіШВШт українця- - (
"Одного дня прийшов там якийсь інтелігент в са-
мих калошах" як оповідала мені куховарка Звичайні
заробітчани ходили в чоботях або в лаптях З місцевих
мешканців хто вважав себе "інтелігентом" носив ка-
лоші часом і тоді коли не було грязюки А босяки
часто ходили лише в самих подертих калошах бо
іншого взуття не мали їх протектором був Максим
Горький Товаро-пасажирськи- й потяг з вагонами че-
твертої кляси в якому їздили разом з біднотою бося-
ки — називався "Максим Горький" Проходив цей
потяг по Владикавказькій залізниці раз на добу з пів-
ночі на південь і назад
На сторожі порядку в станиці був отаман та його
помічник урядник (підстаршина) а на станції жан
дармський унтер-офіце- р Мені не довелось бачити щоб
вони когось заарештовували та били Тієї ворожнечі
між людьми недовір'я та нетависти що постала після
жовтневої революції 1917 р тоді не було Працю кож-
ний міг знайти а з голоду ніхто не помер Спокій
порушували іноді п'яні Коли хтось з них аж надто
розходився його відводили до "холодної" при станич-
ному правлінні де він протверезувався
Прихована ворожість виявлялась між християнами
та магометанами Ніхто з християн нр смів заходити
чи заїхати далі від Начальника до гірських аулів коли
не мав там кунака (приятеля) кабардинця який брав
його під свою охорону як гостя Гостинність у кабар-
динців строго дотримувалась місцевість Начальник в
силу свого положення як адміністративний і торго-
вельний осередок Кабарди мав представників росій-
ської адміністрації та торгівців Там навіть мій брат
Грицько займався як посередник купівлею кукурудзи
та проса
Часом кабардинські джигіти на своїх баских конях
проривались в степ для полювання а при пагоді лю-
били пограбувати когось з необережних хуторян Раз
напали вони на хуторець в якому жив мій шеф Смир-но- в
з дружиною та "об'їздчик" Смирчпву пощастило
вискочити непомітно з хати з рушницею бо він ще не
спав Троє кабардинців вірвались до хати Не знайшов-
ши господаря вони розбудили його дружину й загро-
жуючи кінжалами вимагали показати де сховані гро-
ші та цінні речі Тоді Смирнов через вікно висрелив і
поранив одного з них Об'їздчик почав також стріляти
Меткі джигіти колистуючись темрявою втекли з ране-
ним товаришем В цьому нападі Смирнов підозрівав
одного кабардинського молодого князька але офіцій-
но доказати не міг А взагалі приятельські відношення
особливо між заможною верствою кабардинців та
маєтними росіянами у взаєминах економічних інтересах
поступово налагоджувались і кабардинці з часом при-нял- и
російську культуру
Довелось мені побути пару місяців і серед чечен-
ців В передостанній рік моєї праці на сшопресоваль-ном- у
заводі по закінчення пресування сіна на ст Сол-
датській мене післалп на ст Гудермес па Дагестанщині
в прикаспійському степу в селі Шелкозаводському
15 км на схід від залізниці на однім заводі Моїм обо-
в'язком було приймати пресоване сіно що привозили
на підводах на станцію й здавати його шіендантській
команді що вантажила його до вагонів Мешкав я там
в пристанційному селищі у одного багатого чеченця
Був то вродливий сорокалітній мужчина з чорною гар-
ною бородою Мав він сім жінок і кілька дітей його
старший син А б дул Азі був моїм однолітком Він умів
по-російсько- му і вважав мене за свого приятеля Аул
Гедермес находився в двох кілометрах на захід від
залізниці на правому березі ріки Терека Туди я не
смів ходити
У чеченців неприязнь до християн була значно
більша ніж у кабардинців Пристанційне селище було
свого роду торговельним осередком Там щотижня
відбувався базар на який приїздили з аулів чеченці:
князенки які ходили з карабінками та пістолями
крім очевидно кінжалів що були постійною прина- лежністю вбрання Були озброєні й росіяни Хурмани
які возили пресоване сіно завжди їздили лише валка-
ми 15 аж 20 підвід маючи при собі зброю На пооди-
ноких їздців нападали чеченці грабували забирали
коней і зникали в горах Шелкозаводська була пере-
важно українським селом Козаків там не було а тому
чеченці мали перевагу в збройних нападах
Займались чеченці переважно хліборобством та
скотарством Весь тягар праці лежав на жінках Жінки
моєго господаря були на становищі рабинь хоч вони
того самі очевидно не відчували Жодну з них я не бачив з відкритим обличчям Воно все було закрите
чадрою Вони весь час були зайняті працею їздили на
волах в поле іам вони орали й сіяли просо та куку-рудз- у Вони ж жали та звозили урожай додому де
впірдоспоримлоилсотткиівлитансаклтаодкаули а дкоачваенлииккиухкутрруьдозхи моебтирорвалиих
подовгастих плетених з лози кошів де вони просихали й зберігались до обмолоту Абдул Азі та його батько
лише похожали й до жодної тяжкої фізичної праці
не брались
На моє запитання як виглядають жінки й чи є
вони гарні Абдул Азі відповів:
"Моя мама є старшою жінкою моєго батька й хоч їй тепер 35 літ вона вже стара а наймолодша жінка є
дуже гарна Вона на рік молодша від мене але вва-
жається також моєю мамою"
(Далі буде)
1 &'ЇЧ-- ' " ь~
Улг
М
Ч А
--ХЩ
-- - „
Ьзь" ч 4 жвтчееіі
ПІДПРИЄМСТВА
УКРАЇНСЬКІЙ
УКРАЇНСЬКЕ ПОХОРОННЕ ЗАВЕДЕННЯ ШІХІАМ РІЖЕКАЬ СНАРЕЬ
665—669 ЗРАОША АУЄ — ТЕЬ- - 922-210- 1
(нижче ВІ00Г 5ь г)
Власник: ВАСИЛЬ ЗАЛІЩУК
Каплиця на 250 осіб — Приватне паркування
ї ї
КітмсТОМ МЕМОКІАІ5 І--
ТО -В- ласчкк М П ГРИЦЬКО
Виконуємо пам'ятники з граніту — фігури з мармору
написи та бронзові плнтч
(Напроти на цвинтар Проспект)
1357 5Т СІ-АІ- К АУЕ V — ІЕ — 781-737- 4
УКРАЇНСЬКЕ ПОХОРОННЕ ЗАВЕДЕННЯ
КАРДИНАЛ і СИН
366 ВАТНІІК5Т 5ТКЕЕТ
92 АЕТТЕ 5Т (аг Кееіе)
ГРОШІ! ГРОІШ! ГРОІІШ
ПОЗИЧАЄМО НА 1--
ий І 2-- ий морґедж
в Хочете грошей на завдаток? Треба Вам грошей на направу дому? Хочете злучити Ваші довги на вигідніші
сплати? — Не відкладайте а кличте негайно
УКРАЇНСЬКУ ПОЗИЧКОВУ СПІЛКУ
іпуєзішєпїз Со ІМ
(М КОСТЮК)
Телефон: СН 4-58- 96
СКОРА Й ДОВІРОЧНА ОБСЛУГА!
ХЛІВ - ЦЕ ЗДОРОВ'Я
ВАШОГО І ВАШОЇ РОДИНИ
їжте хліб і всяке печиво з української пекарні РУТІШЕ
739 0_иееп 5 УЄ5г
ЯКІ
рЬні
входу
4-75- 61
"ЦМУЕКЗАЬ" БКІУЩС 8СНООЬ
ПЕРША 1 НАЙСТАРША УКРАЇНСЬКА
ШОФЕРСЬКА ШКОЛА В ТОРОНТІ
МИХАЙЛА КУРМАНА
777 Оипсіав 5 У - ЕМ 4-37- 24 - Кеа: ЕМ 8-92- 47
ВЧИТЬ СКОРО СОЛІДНО І ДОБРЕ ЇЗДИТИ АВТОМ
— КОРИСТАЙТЕ З НАГОДИ! -
щ
ТЕЦ: 368-865- 5
ТЕІ: 762-814- 1
ТеІ: ЕМ 8-42- 35
вйиьічім-- - о
РІЖ8 ореп єупЄз
51 V - 368-234- 1
: і
КАЛАЧІ
ІНШЕ ПЕЧИВО
1-- Е 5-74-
45
103 ІлдЬіЬоцгпе Аує
Український часопис - Подбаймо щодбовцуяйммооваукцбреуалїмнасоьвзакавужукдриаїснисльькноаї с—пілрьонзобтуи-
І
ХЛІБИ
ТОРТИ ВСЯКЕ
пресу!
ВДОВОЛЕННЯ — ЦЕ ХУТРЯНИЙ
КАПЕЛЮХ або ПАРКА під $700 вгору
Хутра скорочені до бажаної
довжини 9 Хутряні ковнірн
Капелюхи Підтинання
хутер Поправки
НИЗЬКІ ЦІННІ
КЕІЛАВЬЕ
568 Сіиееп
Купуйте:
ПІДДЕРЖУЙТЕ
ДОПОМАГАЮТЬ
ПРЕСІ!
Іпіапгі
ОСНОВА
найкращої якости
В НАЙСТАРШІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПЕКАРНІ
В ТОРОНТІ
І'ЖшІ
шйшра
'ШіШЩШШк ГШН ЬжШїАМШжЖ
ПАМ'ЯТНИКИ
Вакегу