Ukrainski Visti, August 23, 1933

              23 серпня 1933 — Число Зі
V? 1$? її? Я? Й? ж пї? ч? "ї? Ч?
Богдан Лепкиїі
ІСТОРИЧНА ПОВІСТЬ— ТОМ НІ
А 4 4 $ {? 5? Ч "І1 Ч? ♦?
(Далі)
"Не знаю" відповів гетьман
чн цар мені їх до помилування
ирсдложнть Мабуть ні Лав би
помилувати помилував би сам
Цар тільки присуд лнконати ве-
лить тут для більшого постраху
щоб ніхто на гетьмана доносити
не наживсь"
"Отож то і с!" — підхопив Ло-мнковеьк-
пй
— 'Кара па Нскру й
Кочубся віднесе апторітет гетьма-
на в очах старшин і народу Може
це і здержіть не одного під подіб-
ного крону Будуть боятися А
пустині чн дозволиш пихоїшутиея
їх зпід меча Тсмідн таї скажуть:
"Можна доносити на гетьмана Пе
карас"
Ге плі а н бився з гадками При-
гадувався йому Пилах і вмивання
рук І Те хотіи того Шукав яко-
їсь розвязкн "А колнб я здержав
екзекуцію і від себе царя о по-
милування прохав — як гадайте
панове?"
Ломнконськнй стояв на своїм:
Того ніяк не годиться робити Цар
може наново розглядати діло мо-
псе П нас покликати на суд а в
першу чергу Апостола 11с знаю
чи видержить хто катування мо-
сковські а говорити на муках с
тепер що"
"Це іГравда с тепер що зізпа-ватн- "
— притакували старшини
"А винен же Кочубей чи ні?"—
спитав нараз гетьман
"Перед царем — ні перед Укрп
їною — таї"
'Щоб нрннодобнтіїен цареві ара
джував паші таїіпн"
"Свого гетьмана продавав"
"Давнього товариша іі добродія1'
"Що дякуючи йому дійшов їо
маєтків і значіння"
'"Треба раз покінчити цс діло"
'Треба"
"Треба"
Всі притакували отіш Оріиі
мовчав
"А твоя гадка яка?" спита її йо-
го гетьман
"Моя річ ваша милосте ииса
ти Хай говорять старші"
Гетьман глянув на свого пи-
саря зпід ока
"Молися Пилипе яіо хошет
Господь да устроїт"
Орлик очі спустив
Гетьман відпустив старший і лн
шився сам
"Значиться треба покарати
Важко"
Нараз пригадав собі Чуйкешіча і
І Ге слід щоб лін був у таборі Він
асе Ііочубеїн зять Казав покли-
кати його
'Ти не жінка а козак Пе по-
тріпую таїти перед тобою правди
І] тестем твоїм погано діло стоїть
Цар хоче скарати його на горло
Присуду я ще не читав Може він
і не такий то жорстокий Бог ла-
скав"
Чуйкевнч мовчав Дивився пе-
ред себе Гетьман глянув на ньо-
го й продовжав: "Тесть твій за-
винив Не персдімноіо а перед
справою Доносом своїм міг на
цілий край стягнути велику біду
міг попсувати всі наші сподіва-
ння"
"Міг" — потвердив Чуйчепич
"Жаль мені тебе Хоч вчинок
тестя на злтя ніякої тінн не кине
а вееж таки прикро бо це тесть
Розумію і спочуваю тобі"
Гетьман подав Чуйкевнчсві ру-
ку "Ще більше жаль мені твоєї
дружніш Цеж донька тсотра вееж
таки батьтса свого любила Не
треба її самою в такому горю остав
лятн їдь у Батурин розважай
потішай кріпи Скажи що геть
ман жалус Мотрю 'Василівну і спо-
чував її горю але бачить Бог —
для загального добра треба завда-
ти ґвалт своїм почуттям особи-стнм- "
Чугїкевич поклонявся
"їдь тоді зараз таки янні
Візьмеш козаків десятків два Ба- -
турнпців Дорога пе близька по
спішай Ломпковському скажу
щоб вирядив тебе"
А помовчавши хвилину: "В Ба
"ї? "Ж 2 Ч? к? ? V ? ч''? чїі '"
!Л
4
? "І Ч? Ч? V ч? --
?? Чгі? 35
іурни лаю для тебе роботу Слу
хай!"
"Слухаю мнлостн вашої"
"Батурин резиденція наша У
війні всяко з резиденціями буває
Воші в першу чергу виставлені
на небезпеку Там усякого мого
добра чимало Дам тобі новно-влает- ь
порядкувати ним Що
можна в землю зарити або заму-
рувати зарин і замуруй що ні --—
приладь щоб скоро можна на па-
луби покласти Опіці Божій" ио-руча- ю
тебе"
Гетьман пригорнув Чуйкешіча до
груди Цей чув як щось здавило
його за горло запекло в очах
Насилу здержуючи сльози вибіг
з шатра
Гетьман нровожав його очима
"Так воно так! Терплять пе-
вніші люди Жалі такого доброго
козака Пильний і терпілнвий Пе
висувається вперед не жадає для
себе багато Таким найгіршо па
світі За тс нагородив його Бог
тим чого другим відмовив —
Мотрею Терпить за себе і за неї
бо любить її Тяжко Пому А
ІіеїШ'Ж мені лепсо?"
Гетьман подзвонив па муру
"Подач н мені коїш!"
'"Хто поїте ще?"
'"Двох дежурннх старішій і ти
Вііьше піхто"
Гетьман обїхан та бор і новер
пув на полену дорогу Пустив сію
Г0 коня вперед Онодалік їхали
старшини і чра
Хвилювала степова трава пах-
ли цвіти сонце пекло
Гетьман довго не вертав до та-
бору
ІЗ БАТУРІІТП
Чупкевнч їхав і думай про Мо- -
і'рш ппіі що вона вернула з
прощі і з хутора переїхала в На
турнії у батьків двір иа котрому
декілька світлиць відведено для
молодого подружжя: В другому
дворі жила Любов Хвсдорівпа від-
окремлено як покутниця
Біля неї була лиш одна людина
з прислуги парта не допускає ні
кого молена собі уявити що ді
ться в дуии тої гордої жінки
Гулкрвич не жалував тещі
Ногато нагрішила Тестя жаль бу
ло слабни лав намовити себе до
злого
"Що робить Мотри?"
По так давно розлучився з нею
а здасться — роки не зазнав її
ласки а тужить ліс за коханкою
не жалувала його а він віддав би
тепер половину свого життя щоб
облсчіпнтн її горе
"Що робить Мотря?" І па тую
згадку нринагліовав коня Козаки
Натурниці 'насилу поспішали за
ним Літс не спинялися довго
Спочивали стільки щоб не заїхати
коней Добрий кінь річ дорога
А ще н чає війни
На останньому нічлігу снилася
Чуйкепнчепі Мотря Нищим роз
давала гроші З піднесеною голо
вою горда
Такою на своо превелике диво
вчг і застав її
'Стрінулися в городі як тоді в
Коваліпці коли з листом від гсть_
мана приїхав
Не дзвонили нільпі дзвіпки не
цвіла дівина стара няня не шкан
дибала в покої підпираючися ко-
стуром
Мотря почувши тупіт кінських
копит пустилася до брами
Зіскочив з сідла підбіг при
горнув до себе
Усміхнулася усміхом сумовитим
"Тн звідки тут узявся?"
"Гетьман прислав"
"Гетьман? Пощо?"
"Невже нерада що приїхав?"
"Рада але пощо він тебе при
слав? В канцелярії тепер богато
роботи"
"Більше ніж енл і часу Але
І в Батурнні не сидітиму даром"
"Сподіваюся"
Прямували до оброслого внпог-град- ом
ґанку і Чуйкевнч розказу-
вав своїй дружині пощо його геть-
ман прислав
"Вндпо нічого доброго Ватури-
пові сподіватися"
''Звичайно — війна — а це
столиця"
'Та її' я собі й гадала Знаній
Знасш Натурниці начеб щось_нро-чуваі- п
готовляїьса Направляють
вали прочитують рови частоколи
скріпляють ' Звідси гндио Ось
глянь"
Стояли па східцях і Мотря ру-
кою показувала в напрямі замку
"Бачиш навіть вежі лаштують
Час потрушував каміння Такніі
гарний замок Гармати теж но_
прочитували й наготовили кулі" —
додала тихішнм голосом Пс бо-
ронила коли муж узяв її руку і
приклав до своїх уст
"Ходжу туди що днини"
"Куди?"
"А на замок "
"Щож тн робиш па замку?"
"Помагаю Жінки теж працю-
ють Невже я гірша від них?"
"Краща!"
"Пс жартуй"
'"Говорю щиру правду"
"Тихо юсе!"
1 рукою загулнлла йому уста
(Ноже тн мій вона мабуть не
зпас! Мабуть ще вість до Бату-рпн- а
не наспіла про допитії Кочу-
бся про муки і кару І Як їй цо
сказати?'
"Тільки й моєї потіхи Іване" —
казала міняючи голос "А то пе
знаю щоб я тут робила сама без
батька мами і — без тебе"
Пригорнув її до грудей і гладив
волосся рукою Яке гарне буйне
і мяпсе як шовк (Як їй це
сказати?'
"Підемо п хату Ти здороже-
ний Скажу подати води перезуй
ся і перебери біля"
І (ІГібп музики грали)
Побігла Стояв серед світлиці
простуючії кости Тріщали
Про козаків забув
Вибіг До них
Там уже ціла топиа: батьки рід-
ня дівчата Божо ти мійі Яка
радість Скільки питань! Де
таких слів узяти щоб ними від-
повісти у се нараз -- - скоро скоро
скоро!
Тільки мура осторонь стояв В
нього не було нікого Иа людську
радість крізь свій смуток дивився
Чуйкевнч козаків до завтра від-
пустив чуру з собою забрав
Вертаючії до гайку питався кож-
ного дерева і кожної квітки: "Як
ііі це сказати?"
Важнішого питанії и цей мент не
було для нього па світі
ВмігіпП і перебраний' увійшов
до світлиці де чекала на нього з
печерою Мотря
Про перше забув иа другу за
дивився
"Не бачив мене?" спитала исмі_
хаючнея злегка
"Не надішлюся М-отр- с Ти
щораз краща ста сіп Тільки прп- -
блідла мені"
"Сонця мало а богато хмар"
"Над Натурпиом?"
"Над нами"
"Знаю Мотоепько знаю"
(Як їй цс сказати?)
"Гетьман здоровив тебе По- -
здоровн казав Мотрю Василівну
І передай то щире спочуваю її
горю"
"Спасибі і за спочуття Щож
він — ностарівся?"
"Пі такий як був"
'То й добре Тепер молоднітн
треба не старітися Кажуть над
цілою кіннотою нашою і москов
ською командувати мао"
'Ти й це чула?"
"До Батуріша всякі вісти до
ходять А щож у таборі нового?"
"Особливих новин нема хіба те
що перед кількома днями мал0 до
пролину кроїш не прийшло"
"Аж так? Що сталося? Роз
казуй!"
Чуйкевнч розказував про нічну
грівогу в таборі
Повисла йому очима на устах
Аж горіла Коли дійшов до того
місця як то гетьман явився перед
тонною встала "Невже!" І при-
сіла бтнще до нього
Як скінчив спитала: "Ти був?"
"Був біля гетьмана"
"То добре Треба віри доховатп
йому бо аиі він без нас ані ми
без нього не вдісмо нічого Треба
забути геть усе треба забути Іва
не навіть біль навіть кривду пай-біль- шу
треба тямити що й він
лиш чоловік хоч незвичайний бо
без того не сповниться те чого ба-
жаємо собі"
Уста її наливалися як вишні
очі більшали лиця паленіли
Чуйкевнч глянув І погадав собі
"Нема їй що казати"
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ іторопа У
"А війна?"
"Розгоріопться як пожар з
кожним днем більшає Король
Карло в Росію вступнії"
"А па Україну прийде?"
Чуйкевнч глянув иа свою дружи
ну
"Чекаєш його?'
""Як спасеним"
""Я також"
Руки їх спочивали п собі
"Може й прийде" — говорив
Чучевнч — "Карло висе з Радо-піков- нч
двигнувся Говорять що
Перезміні примус Піхто не зпас
чи на Москву ніде чи на Україну
поверне Москалі ніш не можуть
вгадати його илянів"
"Так і треба А готьман?'
'Гетьманові -- наказ прийшов з
Білої Церкви до Кінва йти"
"Блшце Батуріша буде"
"Дав би то Бог щоб наші з
України пе виходили"
"Гадасш щоб припали тут Шве
дів і сполучилися з ними?"
'Так булоб найкраще"
Мотря зітхнула "Знаші" я
впевнена що наші бажання здій
СНЯТЬСЯ Чуо Серце МОЄ Ні КП1ГІС
кл ні шитво не тягнуть мене щось
мене кличе на замок до окопів до
валів Скріпляй їх обновлюй бу-
дуй щоб не було запізно! Ми все
спізняємося Іване От добро що
тн приїхав"
"Добре?"
'"А нжеж Будемо вкупі журитися
і працювати"
"Моя ти!"
"Але не так ні'" — перечила
відсуваючи його голову від себе —
а там у кріпосні Ногато там ро-
боти"
"З тобою ніяка робота не стра-
шна"
Журилися й розважали себе
Чуйкевнчсві так дивно було Пе
давно та бор військова канцелярія
шум гамір кріп а нині старий
двір в городі зелень квіти він
з Мотрею за столом сидить бала-
кають з собою вона така добра
до нього ввічлива щира Ніби з
пекла до раю ускочив
Чн на довго?
і він зажурився
"А про батька мого не чув?" —
пштала нараз Мотря
Чуїїксвнча ніби хтось у болючу
рану вразив Як їй не сказати?
Відразу так як воно о не зата-
юючи нічого
ІП ці! Ще хвилину стрівай
Пощади її Диви яка гарна до-
бра як можеж біль їй завдавати!
"Про батька мого не чув? —
питав тебе"
"Нічого доброго не чув Мотре"
"Доброго я й не жду Знаю що
хто цареві в руки попав тому висе
добра не буде кажи"
Приказувала спокійна рішуча
горда як королева
(Пощади її пощади! Краще не
томи тріпожним дожиданням Прав
да гірка але здорова Кажи!)
"С така вість що царський суд
признав Василя Леоптісвнча вн- -
ну-ва-тп- м"
"Його Нскру й усіх прім Осі- -
попа"
"Перед царським судом за ним
впин пема Внпуватнй вій перед
нашою будуччнпою Бач яка сира
ведлпвість царська"
"Це треба їм було знати вперед"
"Тепер завізно"
Чуйкевнч глянув на свою дру-
жину Змінилася зіпяла Деж
тая гордість королівське пурпура
уст сяпво очей від котрого яспо
ставало в хаті?
Припав до пеї потішав
Не попадай у розпуку Мотре
Бог батько — може простить"
"Бог простить п Україна?"
Цілував її руки — — —
"А якоюл то карою покарають
його? Може вже й покарали?"
"Ні Мотре ще ні Як я від- -
їздив з табору Василь Леоптісвпч
пробрав у Кінві"" Ще до Білої
Церкви пе прибув"
"До Битої Церкви його прпве- -
зут?"
"До гетьмана? Гетьмапові цар
карати велить?"
"Мабуть так Василь Леопті-
свпч гетьмапа гсперальппй судь- -
дя"
"Щоб більшої нечнетп завдати
і ще більшого жалю Ох Іване
Іване!"
Перший раз у життю сама при-
тулилася до нього
"Мати в заперло" почала ти-
хо
"Матері нічого не зроблять"
"Батька скарають" Жалува-
лася як дитина
1 $Фїг$53£гї
®і
8&8ггхікгк£г
ДОКІНЧЕННЯ ПШЕНИЧНОЇ
КОНФЕРЕНЦІЇ
Дня 21 серпня в Лондоні збе-
руться представники головних еві
тшшх сііспортерів-держа- в: Злучс
них Держав Канади Аргентини й
Австралії в справі докінчений збі
іісевої конференції Сподіються
то там будуть підписані умови
між тими державами в справі об-
меження продукції пшениці па два
роки
До того часу Злучені Держави
кинуть на евітоїн ринки свою пше
ніііцо по демпінгових ціпах щоб
иозоутнея нагромадженої надвн- -
иікп
ВІННІПЕҐСЬКА БІРЖА УСТА- -
НОВИЛА МІНІМАЛЬНУ ЦІНУ
15 кількох останніх днях на він-ніпеґсьіс- ііі
збіжевій біржі почали
через спекуляцію сильно хитатися
ціни на іишенпцю з будучою доста-
ною Щоб запевнити більш нор-
мальну і спокійнішу працю члени
біржі па надзвичайній сесії одно-
голосно поста імвилп заґвараитува
ти мінімальні ціпи пшениці з бу
дучою достаною і тверде зерно В
ухвалі зазначено що цї міри но-взя- то
з огляду на ненормальні від-іігіпі- іііі
на інших рнках
ПРЕСА АТАКУЄ БЕНЕТА ЗА
ПОЗИЧКУ
Підчас господарської конференції
в Лондоні в котрій брав участь
від Канади преміер Бенст і міиі-ег- ер
фінансів І'овдс відбулися пе-
реговори з англійськими фінансо-
вими кругами в справі позички
тля Канади в сумі 71000000
Цю позичку Канада дістала
Опозиційна ліберальна преса в
Канаді атакує уряд за ту позичку
Вона доказує що для нодатковців
було би краще як би уряд замість
заграїшчпої позички був попросту
надрукував нових паперових гро-
шей на ту суму через що прілі-шіо- б
до незначної інфляції гро-
ша Це внлннулоб на звпшку ній
продуктів булоб лекше поплатити
довгії змепшплосяб безробіття і
ніднесласяб жнтгева стопа наеслеп
ніг Над поміркованою інфляцію
заходиться саме інші держави а
Канада від неї втікає Замість
того всего кападШське населення
буде мусіло відтепер платити що-ічп- о
по $3000000 самих підсот
кін до кишень чужих фінансісті:
$200000000 АМЕРИКАНСЬКИМ
ФАРМЕРАМ ЗА ЗМЕНШЕННЯ
ПОСІВНОЇ ПЛОЩІ
Голова фармерського кредитово-
го уряду в Злучених Держава"
Генрі Морґенто оповістив що цего
року уряд виплатить фармерам
200000000 доларів відшкодо-
ваний за зменшення посівної пло-
щі під ншешппо і бавовну Про
дуценти пшениці дістануть 90 мі- -
ліонів долярів а 110 мітіоніп до- -
лярів продуценти бавовни
Цо лідшкодовашія американ
ський уряд юзначнп тому щоб
через наднродукцію не накопичу-
вати иадвипигн пшениці і 'бавовни
яку нема де збути
САСКАЧЕВАНСЬКІ ПУЛОВІ
ЕЛЄВЕЙТОРИ ВИПЛАЧЕНІ
Дня 1 серпня "Саскачеван Пул
Елевейторс Лимнтед" датя чек на
суму $145-161- 1 шеровцям Саска- -
ґедж після чого путова слевейтор-но- ї
Компанії Це с кінцева рата
пулу за куплене майпо тої ком-
панії в 1926 році Пул мао ще за-
платити з кінцем еерпня $597590
саскачеванському урядовії як мор-ґед- ж
після чого пулова олсватор-п- 5
організація буде мати сплачені
всі довги Ціпа купна всего май
на пипоенла $11 061269
Нараз: "А яку кару йому при-
судили?"
"Знаєш як цар карао Мотре"
"Жорстоко"
"У пього милосердя нема"
"Може на — горло?"
"Не_зпа-ю- "
Без крнку повалилася па землю
ОПЛАТА ЗА СТОРЕДЖ В
ЕЛЄВЕЙТОРАХ
Уряд Збіжевпх Комішенерів ви-
дав розпорядок який від 1 вере-
сня назначує найвищу належптість
за переховок збіжжа в каиадій-ськн- х
елеваторах до 130 цента за
бушелі збіжа денно Минулого
листопада ця оплата було знніцс
на до 1'15 цента з огляду на то-
дішні низькі ціни збіжжа
УРОЖАЙ ПШЕНИЦІ ОБЧИСЛЯ-
ЮТЬ НА 275000000 БУШЛІВ
Цегорічнпй урожай пшениці в
Канаді обчисляють нрові-зорнчн- о на
275 мітіопів бутлів
Иерїсічіїпіі' збір мав би випоєн-
ій 52 процент нормального збору
з чого Атберта вііказус 60 процент
Саскачеван 16 процент Мчнітоба
61 процент
Видатність збіжжа з акра бутс
найбільша в Ллберті 03 процент
в Га скановані -- 16 нроц в Мапі-то- бі
п7 проц Молочення в повно-
му розгарі відбувається в Маїїітобі
й Саскачевапі в Ллберті дещо піз-
ніше
ЧИ БУДЕ ВЧАСНА ЗИМА
Люди які з ріжнпх познак в нрп
роді вгадують про вчасну весну і
зиму посуху мокрі нори року уро-
жай і т д ворожать що цего ро-
ку треба сподіватися вчасної зн_
ми Кажуть що піщуг: про це
вчасне дозрівання декотрих рослин
і гуртований в громади ворон та
інших птиць
Иа те відповідають другі що
вчасне дозрівання рослин треба
приписати посусі і спеці Знову
згромаджена в стада ворон і шпа-
ків треба приписати якраз спеці
від якої вони хочуть втечи і норі
дозрівання Птиця розум іс що як
па полях дозрівають землентоди
то це иригадка для них готовитись
до відлогу — без огляду па те
коди приндо зима
К С Продай
МОЛОЧАРСЬКІ КОРОВИ
(Докінчений)
3 Чи Довго зможе корова
доїтися
Під цим розуміється вік коровії
в протягу якого вона в попллтною
до досиня Пізнати скиько міся_
пін корова доїться по теляти мож-
на пізнати тілько запамяташин ко-
ли отелилася а коли перестала до-
їтися Пожнточність коровії затс-жнт- ь
від років в протягу яких вона
доїться
Дійна корова працює так тяжко
як кінь підчас сіянки або жнив
Ріжпиия є в тім шо кінь має свої
години відпочинку тоді як корова
не мас Вона перетворює корм в
молоко 21 годний на добу Колнж
не доїться попа має привести на
світ теля Такі тяжкі обовязкн
вимагають сильного здоровля вона
зможе робити без устанку прино-сяч- н
щоденну користь
Сильну будову та сильне здоров-
ля вгадують по передній частії ко
рови Ця часть є важною тому
що там знаходяться найпажніші
життєві органи З цих органів сер
цс і легкі є наііважпіпінмії Серце
достарчає крони яка підживляв
цілу систему легкі відсвіжують та
відновляють кров котра приносить
іЗІнсуті клітинки тіла Оба ці ор-'ґаі- ім
с життєдайними
] Груднина мас бути широка Пе-'ред-
мі
ноги днвлючпсь з переду
'мають стояти Іннроко Лопатки с
наГіїпирші в долині і ностененно
звужуються' сходячись вкуну коло
хреота Коли лопатки с довші
і' подалися взад то по цім домилю
вуються що у неї груднина о дов-
га Маючи довгу та широку груд-
нину можемо бути певні що В
неї недостатком місця для серця
і легких В такій трудніші великі
легкі та серце мають де сповняти
свою роботу богато ліпше чим у
тісній
Широкі ніздря як висе раз ска-
зано мають свою вагу Ними
корови дихають Чим ширші ніз-
дря тим більше свіжого повітря
вони вднхують Так само видиху-
ватимуть більше нечистого воздуху
Вдихання і видихання більшої кіль
кости воздуху значить чистіша
крон для коровії тим самим ліпше
'для здоровля
! Крім вінце згаданих заіпіаг ве-
личина пупниі : додатковим пред-- і
мегом По якім здогадуються про
І здоровля корови ІІунпця є місце
котре вривається по народженню
[теляти Через пушту теля дістає
І підживлюючі" соки коли воно є II
! утробі матерії І чим більша ну- -
пінт тим більше ПОЖИВИ ТСІЯ ді-- !
ставало А як так то 1 по наро_
джем пю воно є віпревалнпе живі-
ше та здоровте Зпнчпііно велика
ітіння у корови є ознакою що
вона мас сильну будову та здоров-
ля
4 Вигляд корови
Поглянувши на цілу корову во-
на мас виглядати середпьо-худо- ю
костистою і великою З переду во-
на п ііаїї'ішірша в долині а напн-
ута поверх передніх лопаток З бо-
ку гона п пайпуща знереду є наіі-нінр- ша
там де є ними
Голова у неї середньої величи-
ни з широким ВІІЛНГОВІІСПІМ чо-
лом сильними селюсгамп Очі ве_
ліікі ясні чисті та лагідні ІПия
умірепої довшшчі але тонка по
чіігмсга та груба
Хребет мас бути я і наГінндні-інн- й
хребтові кільця як най-
дальше одно віт другого Більші
простори між кі іьцііміі свідчать що
те то нерви які сполучують хреб-
товий мозок і: великі Будучії та-
кою корова мас здоровля і вптре-падіс- ть
І чим видніший хребет
тим більше вона придасться па
корову молочарського типу
Ціла постать і вигляд корови вас
вказувати па женствепністі (жі-
ночий йол) лагідність і тихість З
цими признаками можна сподіва-
тися від неї доброго молока
Вище згадані вигляди зауваже-
но на коровах котрі добре доять-
ся Оскільки вони с правдивими
тяжко ручній за них тому що не
бачиться середини А середина ко
рови с наііважнішоїо Як би мож
на її побачити тоді напевно можім
би сказати про молочні здібності!
корови "Середина коровії п та-
ємницею" сказав найбільший зна
ток молочарських корон в Америці
и Форд Він правду сказав Ча_
сто корови мають як найкращий та
ііаіісправедлнпіншй вигляд а не п
дуже добрі молочниці тоді ліс ча
сто мс конче добре виглядаюча ко-
рова може бути доброю на молоко
Це псе залежить від родовитості!
та її вродженої придатності!
♦♦ КАРТА ЗМІНИ АДРЕСИ X
V При зміні адреси вишліть цю картку до ♦$♦ V нашої Адміністрації: $ X ІЛСКАІМАИ ЇЧЕгУ5 X
♦!♦ 10012—109 Зігееі Есітопіоп АІІа І
— і фV
Моя стара адреса: ♦
£♦ І™ : X
♦♦ ч дому у"і вулиця ♦♦♦
XVУ Почта й провінМцоіяя нова адреса: VV♦
♦ Імя А
1 ч дому й вулиця у
§► Почта й провінція А
♦♦♦ ♦