Ukrainski Visti, January 30, 1964

              0'
і' К Р Л 1 Н С І К І ВІСТ! іп 40 СІЧНЯ 100 1 число я
С ГОРШКА 4 укшжмсі
-- §ііккаіміарГнеуі
УирГіп:іМ!ІІ кіііоііііііміП іііаімчіі Метпсг ишаацт сскіу шс -
Ните Спіікп "Українські Піст і" пі і адресо-- - РііШіМш] оогу Д Іоппау й
Гкгяіпіан Хен-- 5 1иЬ1Ь1ісг ЬііпНсії Ш7 - 97 Зігсеї Ьііпіоиіоп Аіисгіа
Ісіеіію: ГЛ Й-57- 08 ІМнше
Річіїі !ісісдіі іата н Каналі ЯІ 50
Пгпі Канадою ?І ПО
'Мил а ірссп: 10 цспііп
"ЛіііЬогісгі ач кесопсі сіазч піаіі Ьу
апсі оГ роіасе ііі
а
Хоч прем'єр ІІірсои порипим иеш-к- і
зміни и кабінеті міпісгрін досип
і рудію иідіюиіпи па питання: що иіпс-ІІ- С змінилось?
' Вже декілька місячім ходили чут-м- і
що і5 О папі 'будуть зміни Люди
нпідуналп ілто нідіііде Мабуть Вол і
І'ордои Аабуіь місс ЛпЛиірш
Може цс дехто Зміїні прийшли і ба-- і
аго хто нідіипю але дна найбільш
Горлом і Ла-іМар-
иї коїпроізерсіїіпі міністри - -
— залпіпплпсь З цього люжпа
роби ги чшенопок що зміни мають ли-
ше ядмппетатіпшпіі харакіср І тякпїі
нисноьок сиранді роблять
У кабінеті міпісгрів сталось бага-
то особистих пересунень і змін Про ге
пікше в око передусім зміцнене стам о --
кпще Квебеку В наслідок "адміністра-
тивної"' ЗМІНП міпістер іміграції і гро-
мадянства Гі Фавро стан міністром спра-чсдлинсс- пі
і лідером уряду в Пала і і
і помад Таким чином людина з Квебе-
ку є головним намісником прем'єра Ка-
нади Пірсои здається покладає бага-
то надій па Фаврс икіиі більш між хто-псбуд- ь інший з теперішніх міністрів
може допомог і и Оттаві знайти спіль-
ну "мову з Квебеком
До давніх федеральних міністрів з
Квебеку прем'єр Пірссп додав те двох:
Моріса Сове та Івопа Дішпоі Цс — яс-
на річ -- - не може не подобатись насе-
ленню франкомовної провінції
Алмімістра іншії зміни в кабінеті
міністрів мабуть ще не закінчені Пре-
м'єр рад би мати ширшу і вужчу раду
міністр і я Діяльність уряду — сказав
Пірсоп - розширюється щораз біль-
ше вже потрібно створити декілька
нових міністерств
Чим зручний розподіл міністрів па
дві ради — і вужчу? Тим що
поточні справи нпрішує тільки вужча
рада Більшість міністрів до неї не на-
лежані через не не витрачаючи часу
на засідання кабінету можуть країні1
працювати в своїх департаментах По-
діливши працю кабінету міністрів між
дьі групи межпа сподіватись більшої
ефект іівпост п Цс хіба ясне Проте мож-
на сподіватись також несподіваного
зросту кількості! міністерств Вже те-
пер маємо в Оттаві 26 міністерств Кож-
ний міпістер без уваги па ефектив-
ність - одержує 35 тисяч доляріп Ко-
ли ж до плати міністра додати плату
ііпіг аспетепгіз і секретарів одержу- -
Єшраф Дутумаи Ну прізвище
нівроку Зверху вчене всередині — мси-ш- е
І Гоголі) не вигадав би кращого А
проте прізвище Євграф Дутумаи невп-гадан- е
а справжнісіньке Належить но-
но справжній певнгаданій особі фахом
чч'ої є боротьба з релігійними вигадка-
ми
Про існувать! Євграфа Дулумана
аспіранта кагедри іісторії і теорії науко-
вого атеїзму Київського університету
повідомила "Радянська Україна"
січня) вмістивши довгу статтю назва-
ного вченого мужа
Як з пропагандою безбожництва?
Все гаразд каже Євграф історик і те-
оретик атеїзму Пропаганда добра ли-
ше пропагандисти нікчемні От недав-
но київський Євграф був на селі і па
власні очі 'бачив поразку не будь-ког- о
а обласного пропагандиста
"По місцевому радіомовленню спо-
вістили що лекція супроводитиметься
показом біблійних чудес" — пише Єв-
граф Дулумап Народу зійшлось бага-
то "Сільський ктюб 'був переповнений"
Тк"иЛоїдевіксьткооорбглоаспнртиоейтояргелотемикктаодрвіопхііуіюгводпирмвисуптарнтиоаскстут-і
расно доводив що Христа не було без-
смертної душі немає чудес не буває існування Бога (и 'київській газеті о-чеви- дпо з малої літери) навіть не' пе- редбачається"
Піхто із слухачів не озивався Лек
Кастро повіз до дому торго-
вельну угоду а Хрудцов опуб-
лікував спільний комунікат
про мир
Після 10 днів перебування в
Совєтському Союзі Фідель Ка-
стро вернувся на Кубу з но-
вою торговельною угодою і
новими совстськимн обіцян-
ками Зате в спільному кому-ніка- ті
Хрущова і Кастро ка-
жеться що "під час зустрічей
і розмов мап місце обмін дум
місті
_ _ - і ні 1-
-І Т_іппппс Лвс'п
УоаіІУ 5іт-егірію- п іп сапана оіи
ПіНчіНп Папаха Ь4пП
Ііііміпііі'іі сгіік1 п ііішшГіає п оіочоїмеиті
і її РоЧ ОІГісс Пераіітопі ОНаи-- а
Іог раутові сачії"
іліііш кяТтшті мшіетрм
ер
Джуді
'ширшу
(23
(-і- ьс1 '"точніше: витрачається) сума по-
над 100 тисяч
Квебекське населення в тому па-
ніть платники податків можу і ь раді пі
тіи що мачіть в Омані вдвоє 'більше
своїх міністрів але платники податків
і' інших провінціях повніші 'бти задо-
волені тим то покищо мають лише
один федеральний кабіисі міністрів за-
мість плянсвапнх двох
Ще юлопіїпі
Радіо "Визволення'' подало сенса-
ційну звістку запевняючи то нона
правдива
5' Москві - твердить згадане ра- діо — міркую і ь над тим ик віддати біль-
ше землі селянам
Коли Сонет сікому Союзові дове-
лось восени киш іп й західних країнах
10 мільйонів іоин пшениці то виправ- дання мовляв поганин випав рік не пе- реконали пікоіс Поганин рік шіпап не лише на сені велетенській території СС-С- Р поганші рі захопив теж сателіті
країни які кипіли -- 1 мільйони топи пше- ниці Хрущов негайно почав юворити
пбмруиодселопбвооітлсрьтешіб!уе Дхраловізбшбаіудгое вибільхшеемічдпообїривпро-
Покищо нема більше добрив Про-
те вже тепер кремлівських колах є лю-д- п які сумиіваюіься чи капіталовклад
-- 12 більйонів рублів у хемічпі фабрики
буде корисніший п'іж дуже коштовне
засвоєння цілішії Коли б от дати зем-
лю селянам то швидко б з'явився хліб навіть без хемічппх фабрик
Високий службовець комуністичної
країни — сказало радіо "Визволення"
заявив що в Москві думають над
тим як би дати селянам землю назад
та пс втратиш контролі над селян-
ством і не завдати шкоди иресіижеві
партії
Чи ця сенсаційна вістка є вісткою
чи тільки сенсацією годі сказати Од-
нак певне що н засліплений марксист-
ський доктринер не може не бачити
піо земля без господаря не родить До
Леніна теж не було хемічиих фабрик
а земля родила та те як Головинії
клопіт отже не в тому ще не було і
нема хемічппх фабрик головний кло-
піт у і ому що був Ленін і ще не пере-
вівся
Піеого иема?
тор оув певний що вже все доведено:
Хрпсга нема душі нема Ііога нема
"Та після лекпії — пише з 'болем
київський теоретик атеїзму слухачі
задавали лекіорові майже однотипні
запитання:
— Як це так піо нічого немає?
— Ке може бути щоб нічого не бу-
ло
- Шось воно та є мабуть
Лектор знову: ніякого "щось" не- має
— Отак таки нічого й немає? —-- багато хто недовірливо посміхався"
Недовірливі посмішки селян врази-
ли київського Євграфа і вій написав
довгу статтю як краще весні пропа-
ганд)- безбожництва Не вистачить --к- аже
-- він — юворити: нема Бога нема
душі нема нічого треба говорп-іи- :
щ о є?
Що ж є? Є велике вчення маркенз-му-леніпізм- у
є велика програма кому-
ністичної партії Треба отже говори-
ти що д одного боку нічого немає!
але з другого бку щось таки є а саме
вчення Маркса й Леніна Так треба на-
родові з'ясовувати справу — автори-
тетно повчає теоретик Євграф Дуту-
маи
Хоч мав змогу сам перевірити сво-- ю
рецепту па испїігойиу недугу релігії
Євграф Дулумап людина історії і те-
орії залишив справу обласним і
ра-ііоііов-
им
лекторам і "вернувся у Київ
Кастро теж за співіснування
ками також в актуальних пи-
таннях світового і комуністич-
ного руху В усіх обговорюва- -
АДВ її КУЗІІК
ПОМЕР Н АВСТРАЛІЇ
Кол суддя в Дрогобичі і
адвокат в Підбужжі Володи-
мир Кузик помер 8 січня в
австралійському місті Сидні
на 73 році життя
Похорон відбувся 11 січня
них питаннях підтвердилася
повна єдність руху"
! Кубинський провідник так
захопився співіснувальн ою по-
літикою Хрущова що обіцяв
не чіпати нікого "Товариш
і Фідель Кастро в ході розмов
знову підкреслив що політи-
кою республіки Куби було і є
забезпечення міцного миру в
районі Карібського моря Ре-іволюці-
йна Куба не загрожує
нікому" — каже комунікат
БАТЬКІВЩИНА І МИ
Юрій КОВАЛЬСЬКИЙ
ІІс сниш буіо піпп іошспс 22
сімпн з фрапцуикп'ї рі'діосіап-ці- ї
п іііімііііішіі н час рпідісшрп-ірім- и
Псіпрі'іі країпціи клго-ііік'- іі
Що таке' батьківщина?
скизпв:
Батьківщина — цс які гпстерігатись критикан-належат- ь
до одного народу с т в а Це також велика хиба
земля мова [ С люди незадоволс-їхн- і
звичаї' та культура В пер-- ' пі псе що роблять інші зав-ш- у
чергу під батьківщиною жди зле Таке постійне нарі-розуміс- мо
з с м л ю що її за- - канші не веде до добра
мешки: народ зв'язаний лише зменшуй відвагу її охо-спільи- нм
походженням сиіль- - ту до праці Треба додати ще
мовою історісіо г1ерсз цс й що звичайно найбільше
народ почуття спільної критикують і нарікають ті :і-прннале-
жностн
і відрубноетн кі самі нічого не роблять
від інших Творчі люди люблять
Любов до ікгіькіііщіііііі Лю-
бити батьківщину — це обо-
в'язок що його на кожну лю-
дину поклав сам Бог Цс —
обов'язок ррлігійннн і мо-
ральний так що не може бу-
ти добрим християнином лю-
дина не с патріотом себ-
то не мас любовн до батьків-
щини
Хрпстосвоплочен]ій Божий
Син любов до свосї зем-
ної батьківщини Христос от-
же дас теж пресвітлий зразок
патріотизму
Християнин любить вітчиз-
ну з любовн до Бога лю-
бить її тому що Бог цього
домагаються любить її так як
Бог цього домагається Тому
не вільно ніколи ставити бать-
ківщину вище понад Бога не
вільно теж допускатися гріха
— Божої образи хоч би це
мало принести хвилеву ко-
ристь вітчизні
Справжній тривалий патрі-
отизм можуть зродити тільки
ті сили що їх дас релігія
Тільки вона може випалити в
людських душах себелюбство
і і на ного місце запалити во- -'
гонь святої любовн до батьків-ківщнн- п
Без релігійного фун
даменту патріотизм висить у
повітрі часто стаг: модою
спортом і засобом д ія здобут-
тя лбТіуллрностп і майна
Патріотизм позбавл є н н й
релігійності! легко вироджу-
ються у сліпий шовінізм
перецінює свій -- і народ за-
криває очі на його недостачі і
провини логорджус іншими
1 народами ненавидить їх і до- -'
пускається у підношенні до
І несправедливості! і кривд
! С і друга небезпека Без ро
дороговказу патріо національні
і тпзм втрачас свою силу і теж
1 в безбатьків-ськн- н
інтернаціоналізм який
не визнає нічого рідного
і
Любов — ці' жертва Кож-
на справжня любов — то не
лише саме почуття а переду-
сім дух жертви Також любов
! до батьківщини треба внявля-Іт- н
не лише почуваннями але
І передусім вчинками Тому
в і народних
ненависті!
щоб легковаження
розум- - мови і наклісць
ними членами народу
Дорослі громадяни повинні
працювати сумлінно в витри-
вало в тій яку
вибрали отже: на ріллі чи в
ремеслі чи варстаті чи в
фабриці чи в школі в
чи на інших місцях До-
ля народу кується передусім
трудами будніх днів
На випадок потреби громадя-
ни повинні бути готові посвя-
тити не лише манно але
теж здоров'я а навіть і життя
для батьківщини
Чим маємо жертвувати для
батьківщини в нашому щоден-
ному житті?
Треба нам уміти
зректися свого п о г л я д з'
від цього с шкода длд
загального добра Буває не
раз окремі люди чи навіть
гурти-груп- н мають думки і по-
гляди їм здаються корис-
ними для вітчизни на-
справді від цих поглядів
корнети а навпаки інко-
ли с шкода народу Хто
справді любить свій народ
повинен дати
тим громадянам мають
правильний зректися
своїх шкідливих думок і при
йняти здоровий погляд
і Інакше буває деколи Дся- -
кі люди через зарозумілість
стають такі вперті не
'можуть нав'язати думки
іншим то взагалі відмовля- -
ються і відходять від громад--I
ської праці : буде по-моє- му
то взагалі я не буду
робити нічого"
Справжній патріот знас
г о л о с л о в п о с т її про яку
вже Шевченко "вели-
ких сліп великії сила — і
більш нічого" Любити вітчиз-
ну — не значить багато гопо-рнт- и
п її о неї і про спої почу-
ла вші до неї любити батьків-
щину — то щиро працювати
для
Крім голослопиоетн треба
люди
їхня діра їхня які всім
ноно
ною те
мас
часи
лка
мав
що
них
своє
які
не-
ма
для
які
свосї
неї
в яких живуть її люди не
сліпі на хиби але вміють теж
відкрити гарні і добрі сторо-
ни І якраз це додао їм охо-
ти щоб не нарікаючи пра-
цювати над поправою недос-
тач над поборюванням забТу-ді- в
і зла
Патріотизм не сумісний з
духом са м о в о л і Треба
зректися духа шкідливого
самсобіпансгса Наші часи ви-
магають зорганізованої пра-
ці Для того треба виректися
себелюбства піддатись про-
водові встановленої чи обраної
влади Спільнота у якій кож-
ний хотів би бути сам собі па
ном ні до чого не дшде
Здоровому патріотиз мові
чужий дух м є г а л о м а н і ї
(манії уявної велнкостн) Є
лпюокдлиикаянкіі думають ніо вони вченого
діл
діл рідко а на- - створив
віть то вони найбільшу теорію еволюції
таких людей без під- - наших Твори
готовн чином такі лю- - кого
ди не приносять корнети бать-
ківщині Тому треба дуже зва-
жати т зв м а л і обов'яз-
ки і старатися їх постійно н
добре виконувати Захопитись
чимось на хвилинку потра-
пить кожний Але безперернв-н- о
"наломлювати" себе з ран-
ні' до вечора виконуючи сум-
лінно свої обов'язки —
справжня велич
Треба накіиець пе
й слово про с к н а р с т в о
Батьківщину легко любити з
глибини серця трудніше лю-
бити її з глибини кишені До-
бро батьківщини внмагас
також грошевих пожертв Ко
ли хтось думає що загально-- '
Ілігіпного справи
вироджується
стояти з' його оюджсті десь на
самому кінці той не патріот
Патріотнзм — це християн-
ська чеснота це — труд і жер-
тва Коли так будемо розумі-
ти високі вимоги християн-
ського патріотизму то легко
помітимо як і як
провннясмося протії
до батьківщини Бо кожний
вчинок що виходить на шко-
ді' батьківщини с гріхом
лінощі й байдужість до
вже дитячому юнацькому справ сіяння незго- -
віці всі повинні витривало Ди й поміж члена- -
працювати вад ми народу рід- -
стати морапьнпчн й [ ної зрада на- -
професії собі
у
чи бю-ра- х
насамперед
коли
що
хоч
себе перекона-
ти
погляд
що коли
"Коли не
ие
ио- -
на
оце
багато час-
то любо-
вн
зок-
рема
роду
22 січня Саме сьогодні 22
січня минає --16 років від від-
новлення української держав-
ності! тобто від
самостійності! і 45 років
від проголошення соборності!
земель України Акти 22 січ-
ня 1918 і 1919 рокіп мають
вирішальне і переломове
в історії українського
Бо вони: (а) підтвер-
дили наш у незломному
переконанні що ного майбут-
ність не в якійсь автономній
самоуправі в межах чужої
держави але у своїй власній
незалежній державі (б) во-
ни викресали в народній душі
віру у власні сили (в) розпа-
лили духа жертви без якої не
то держави але взагалі
путнього не можна збуду-
вати і (г) поставили наш на-
род у становище з якого не-
ма відступу а с тільки похід
вперед до всенародної мети
не зважаючи на ніякі пе-
решкоди ніякі труднощі аж
доки ця мета не буде досягне-
на
Акти 22 січня не ли-
ше проголошені але политі
річками крови добрих дітей
народу Вони зобов'язують і
нас Зобов'язують в першу
до того щоб ми поваж-
но перевірили себе самих що
ми даємо нашому народові
Пізнавши наші провини і при-
знавшись до них сповнімо
душу нашу справжньою лю-
бов'ю яка закликає до діла і
жертви любов'ю якої дома-
гається від нас сам Бог
скульптура ЛИкельандкельо"Піста" (Страдницька Бо-
гоматір) яка стоїть у соборі св Петра в Римі поїде до Мю
Порку на світову виставку На фото зліва вати-кднськ- иїі
Іііікенср Франческо ВаккінІ Єдпард Кінні (пред-
ставник Американської катольцької конфоіеиції) Джозеф і Керне (ф'(ма цім ьсрскозіпь) і Данієл Янг (фірма яка о- - !
наковує) ютьневб
'Пієта" дуже дбайливо впакована нажиті 11400 фунтів
Що буде далі з теорією еволюції?
ЗАСНУВАЛИ ТОВАРИСТВО їм шлгдкііл
У Мюнхені засновано топа- - гліиськнії біолог Джулісн
риство ім П'сра Теяра де Гакслі написав захоплену пе-Шарде- на
яке мас вивчати і редмову до головного твору
поглибити ідеї французького Іде Шарлсна "Явище люди
лише до великих '
Але нагоди до великих ' Єзуїт Теяр де Шарден па- -
трапляються і леонтолог-досліднн- к
якби трапилися І
застають І днів французь- -
Таким і автора видані після
сказати
І можуть
собою І
I
І
проголошен-
ня
зна-
чення
народу
народ
нічо-
го
були
чергу
Славна
направо:
го смертн ніколи не оулн
формально осуджені Церкво-- ю
хоч Конгрегація Санкті О- -
ффіції оголосила "пересто-
рогу" (монітум) вказуючи на
деякі богословські недостачі і
неясності теорії
Еволюційна теорія фран-
цузького автора яка подає
загальний розвитої: усього
життя від наГшрнмітивнішнх
форм аж до пункту Омега (зу-
стріч з Творцем) викликала
подив у багатьох учених Ан- -
— о
З НОВИХ ВИДАНЬ
ІСТОРІЯ КАЛГАРСЬКОІ
ПАРАФІЇ
Д-- р М Гіадіїїік'ііськіїй Зо-
лотий юні ієн української ка-
толицької ік!-]аф- ії п Кплі'арі
Аітн (1912 — 19(і2) Едмон-
тон 1963 стор 168
Калгарська парафія мас російських
кращих му що
Канаді дістала' очі протягом
не інші: двох української виз- -
власної
ГСРЕДПТІККН
рослав 1 ладпніевськии член
калгарської парафії зібрав
досі опуоліковаш матеріялн
пройшов книги протоколів па-
рафії парафіяльних това-
риств пильно переглянув
річники англомовних кал-ґарськ- нх
газет на підставі
численних виписок
яка є історією не ли-
ше калгарської парафії а
українського життя
Калгарі й околиці
4 великою дбайливістю
складена хронологія всіх свя-
щеників які душпастирюпа-лн-в"Калґа- рі
Зібрано теж ві-
домості про всі парафіяльні
У книжці д-р- а Гладишсв-ськог- о
подаються статистичні
дані про українців міста Кал-ґа- рі
за офіційними висл
переписів населення при чо-
му автор вказує теж на мож-
ливі неточності
Видана повинна бу-
ти заохотою тем: для інших
більших церковних громад
подбати про докладний огляд
свосї історії
ПОВІСТЬ АРГЕНТИНИ
Володимир Буженко 'На
стену червоної землі Пруден-топіл- ь
стор 176
Червона земля це Місіо-не- с
Аргентині Повість В
Буженка дас образ життя ук-
раїнських поселенців аж до
р Автор звертає особли-
ву увагу на церковне
СПОГАДИ
ВИЗВОЛЬНУ ВІЙНУ
Волицький Па
Львів Київ Воєнні спогади
- рр Торонто в-- во "Гомін України" стор
240 Ціна: 250 дол
ни історик л гониш на-
звав цю книжку найважливі-
шим твором 20 сторіччя
Католицькі філософії бо-
гослови вже написали кілька
десятків книжок і безліч стат-те- н
про теорію Шардсна Всі
висловлюють більші або
застереження проте біль-
шість критиків високо оціню-
ють оригінальність творчої
думки Шардєна
Повоза сноза не мюнхенське
товариство до якого вже на-
лежать видатні католицькі
Німеччини та інших
країн ставлять собі практич-
ну мсту: докладно вивчити
творчість Шардєна виправи-
ти Гі гомнлки й недостачі
створити нову синтезу
і Кол вояк українського вїй- -'
ська В Волнцькин почав пн-- "
І сатн свої спогади в 3 928 р на
підставі двох нотатникіп —
і спого власного і пор II
ьоносюка Автор брав до ува-
ги теж спогади інших
українських польснких
не і Проте в основно- -
тількн одну з церков книжка подас те автор
у вона тепер бачив на власні
те чого мають добре років
опрацьований огляд вольної війни
історії "
Автор цього огляду д-- р Ми- - ] ХРОНІКА
і
дав-
ні
і
нависав
книжку
вза-
галі в
З
товариства
ідами
книжка
:і О
З '
—
в
1922
життя
ПРО
Василь
І
3918 1920
1963
а
і
мен-
ші
вчені
Крн- -
авто-
рів —
Андрій Ііїїчор Хроніка ірі-дитоп- оі
іопіфлтіііи пікнічно-
го Вінніпегу ( 1943 — (М) Віп- -
нїпеґ 1963 стор 56
Двадцять років тому в пів-
нічному Вінніпегу засновано
кредитову кооперативу яка
' скоро розвинулась і тепер мо-
же похвалнпсь неабиякими
і успіхами: майно кооперативи
перейшло суму піп мільйона
Ідолярів
Управитель коопер а т п в н
інж Андрій Качор автор
"Хроніки" каже що "май-
бутнє нашої кредитівкн по-
винно бути гарне і світле"
Прошура подас відомості
теж про інші кредитові коопе-
ративи в Канаді
V
ПЛАСТ В ЕДМОНТОНІ
15-літ- тя Пласту к Едмонто-
ні Едмонтон 1963 стор 62
Діяльність Пласту в Едмон-
тоні почалась 1918 р Мате-
ріялн про працю перших де-
сяти рокіп улее були опублі-
ковані ця нова брошура дає
огляд діяльності! за 1958 —
1963 рр
В 1960 році едмонгонські
пластуни купили дім який
повністю сплачено минулого
року
Книжечку зредагував п М
Хом'як крім нього до редак-
ційної колегії входили пп П
Саварнн і Ол Роїк
РЕСТОРАН У СЕРЕПМІСП
ЕДМОНТОНУ
Кіуіега КезІаигапГ
10064 - 100 51 Ейтовіоп
Рпопе: СА 4-23-
82
напроти готелю Мекдоналд
власник І Тимчншин
Пппучае себе увазі Шановного
Українського Громадянства
Едмонтону та околиці