Ukrainski Visti, May 31, 1938

              31 травня 1938 — Число 22
~"-:~И- У
СТАРОГО
поспішними
кораблями
- Еигооа
поїзди при пароплавах Бремен І Европа
в Премеріаиен виїідну подорож
до рідною міста
- АБО ІДЬТС НА ПОСПІШНИХ ПАРОПЛАВАХ СоїитЬив
Напва ОеиівсЬІапсІ НатЬиг Шеляг ¥огк
ДОБРІ'' ЗЛЛІЗІІІІЧІ ПОЛУ'ШІІІІЯ
з СІ'ЕЛІЕІІ до ГАМБУРГА -
Лін вам поможемо дістати юстиниі й
иіаіі'Д'ш наших еііроііе'ікькіїх'сиоикіїї --
іїлпжчж Інформації! даси ііаі місцсішй 'аґеііт або
- — ЕОМОКТСШ — МОІЧТПЕАЬ
ЛУШШРЕСІ — ?
НАМВШС-АМЕВІСА- М мокти сеймам поїв
++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++"£
♦г
♦ Новинки
X
+♦♦♦♦♦+♦♦♦+♦♦♦♦♦♦+++♦♦+++++++++++++♦+++++++++♦+++
32705 осіб поселено
фармах у
Відповідно до зьіту Ізюра
Праці розміщено було па сас-качеванськ- их
фармах у фіс-
кальнім році що СКІНЧИВСЯ ЗО
32705 осіб У минулім
' число поселенців по фар-
мах 31368
Щодо самії них безробітних то'від 1 січня до 15 травня
дано було занятто па фармах
1945 мужчинам у минулім році
у тім самім протязі часу одер-
жали занятія по фармах 3941
мужчин
ПЯТЕРНИТА БУДУТЬ ЖИТИ
З РОДИНОЮ
В Корбієл Ошеріо в Кана-
ді побудують повнії дім де ня
тернягаі Діон житп-муг- ь вже
разом з родиною
Дня 28 травня воші маш-мут- ь
по 4 роки
КАРДИНАЛ ВІЛНЕВ
ПАПСЬКИМ ЛЄГАТОМ
Пана Пін XI назначив його
Еміненцію Кардинала Р Вілне-в- а' квебекського архиепііскопа
папським легатом па Евхари-стійни- й
Конгрес що відбуде і ь
ся в Квебеку
Намічено будову нового
сіенарського двірця
З досіовіріїих джерел пові-
домляють що па лісгі проек-
тованих урядом
робіт належить також будова
нового сіенарського двірця в
Саскатуні
Нона має стануїн по
тій "самій стороні що й тепе-
рішній будинок иаііроїн 3-мі-ліоно-
вого готелю ІЗесборо
Будову цієї стадії було розпо-
чато ще" перед надходом де-
пресії однак опісля п зансча-н- о
В ВИБОРІ
8-Г- О ЧЕРВНЯ
ВИ МАЄТЕ ЛИШ ОДИН
РОЗУМНИЙ ВИБІР
ВСІ ГОЛОСУЙТЕ НА
1-р- а ЮРІЯ
ДРАҐАНА
і
Чіт"
ДО КРАН)
ЛИШ 7 ДНІВ
якщо їдете
Вгетеп
Поспішні
запешнокль
імІґрацМііІ
ТОТІОІЧТО
УАЛСОиУПП 1ІИЕ
"квітня
році'
виносило
домініяльннм
сіація
ДЕНЬ
з Канади
+
+
Сто міліонів доларів на
всякі допомогові щ
У біжучім фіскальнім році рі
шився кападіііський доміпіяль-нн- й
уряд видати на допомого-в- і
цілії $100000000 Зі згада-
ної суми па всякого рода про-
екти робіт що мають дати за-
няття безробітним призначиїь
ся $40000000 згадані проект
робіт розпічпеїься викопувати
по всіх часі (їх домінії У до-
датку дасться канадійським"
провінціям іще $17500000 по-
зички на несення допомоги
своїм безробітті
92 відсотки пшениці
Алберті
З останнього тижневого зві
ту рільничого департаменту
Сппяру виданого у пяміицю
27 травня показується що в
Ллберп і Саскачеваїп засіяно
вже 92 відсотки пшениці н що
ще має бути засіяних 8 відсот
ків Вчасно засіяне зерно схо
дить вже в едмоіпопськім дис- -
трикті одначе потрібно є ще
більше дощу щоб запевнити
сталий ріст збіжжя Також у
Піс Рнвер днсгрикті посіяне
зерно зійшло але конечно пот-
рібно ще дальших дощів
Щодо шорсткого збіжжя то
досі засіяно в Алберті і Саска-чева- иі
62 відсотків вівса іі 60
відсоїкін ячменю Тільки кіль-
ка місцевості у піннічно-схід-ні- й
Алберіі і нівнічпо-східні- м
Саскаченаиі иоіребує ще біль-
ше дощу
ТОРГОВЛЯ РИБОЮ
ЗБІЛЬШИЛАСЯ
В 1937 році вивезено було
з Канади рнбн іі рнбячнх про-
дуктів вар і ост и $28833 себіо
13 разів більше як попередньо
го року
X
Виборні в Окрузі Канора!
Він уже був послом 4 роки і зможе далі працювати для
ВАШОГО ДОБРА у саскачеванському парлименті
Голосуйте іак:
ОКАСАІЧ Рг С
?ад1пс:1і:V:лпнV'
Хотятьдавати реліф
1 лиш торожанам Канади
На річній конвенції Унії Ал-бертіїіськ- нх
Муніципалів що
відбудеться дня 16-г- о червня
в Калгарах мають поставити
резолюцію щоб допомогу для
безробітних давати лиш тим
що вродилися в Канаді або
прийняли бри Наське горожан-ств- о '
Інша резолюція буде дома-
гатися щоб о таксовано посі-
лості! приналежні до доміііії
або провінції по містах і селах
за податки щоб просити ал-бертіїіськ- нй
у ряд увести 4 в жііт
ти систему безплатних ліків
або безплатного обезпечення
здоровля а також щоб части-
ну податків від спадщин які
стягає провінція- - віддати мі-
сточкам і селам для "місцевих
цілей"
Дж Павел дістав $4000
"бонусу
Дж Павел дорадник албер-тійськог- о
суспільпо-кредито-вог- о
уряду що в суботу ввече-
рі 21 травня відїхав з Едмон-
тону через І Ію йорк до Англії
одержав перед самим своїм
від'їздом бонус у висоті $4000
як винагороду "за свої услу-ги- "
Цей бопус одержав він
на підставі розпорядку ради
міністрів підписаного лефтен-апт-ґовернеро- м
Разом за час
свого несповна рік треваючого
побуту в Алберіі одержав Па-
вел від албергійського уряду
618 хоч зпочагку було ска
зано що за свої услуги він не
буде платний лиш одержить
зворот коштів подорожі з Ан
глії дд Алберти і зворот кош
тів удержання в часі побуту в
провінції
Гюґил проти Ейбергарта
' Джан В Попіл бувший пре
вніціональніш прашшк в Ал
берті і незалежний посол до
албертшської лєпслятури бе
ре участь у виборчій кампанії
в Саскачевані Він буде про-
мовляти проти суспільно-кре-дитов- ої
пропаганди Ейбергар-
та в Мус' Джо Балкарес Лем-бер- ґ
Мелвнл і Саскатун
КУРКА ХОТІЛА БУТИ
МАТІРІО КОТЯТ
На фармі Маїся Тілена не
далеко Милк Ривср сидяча на
яйцях квочка покинула гніздо
й заопікувалась трьома котя- -
тамн що находились недале
ко Цілий день боролась вона
з кіткбю за посідання котиг і
завзято її проганяла накрива-
ючи малих крилами Вкінці
щоб запобігти виголоджуван-н- ю
кошт треба було їх сило-- ю
забрати від квочки і пере-
дати правдивій матері
ДІСТАВ З РОКИ КРИМІНАЛУ
суддя шеперд засудив у
нитницю 27 травня Сидні Мо- -
рела або інакше Джорджа Ваг
пера на три роки тяжкої виз-ни- ці
у При'нс Алберт Морсла
засуджено за обман який він
поповнив купуючи фарму у п
М Осірнжнюка власника До-мініяль- но
- Кольонізаційного
Бюра в Едмонтоні за яку зап- -
латив йому пофальшованим
чеком $3500 і одержав здачу
у сумі $1675 у грошевих пере-
казах і добрих чеках Морель
признався вповні до поповне
ного обману
Канада спнткує столітні роко
виїїн "Канаді йського повстан-
ня" причинилось багато
того що Канада здобула1
права домінії в Брнтіпській Ім
перії
До року 1938 Канада нале-
жала до Англії й мала тільки
автономію Канада мала бути
поділена на дні провінції — ан-
глійську й фрапцуську Вся вла
да була п руках губернатора
якого назначував король Ан-
глії а кападіііський парлямепт
був фікцією
Тим губернатором 1938 року
був лорд Ґосфолд а його ро-
дина головно Роберт Шор
Міниес мала маєтки тисяч
акрів землі й міліонн долярів
у банках
Всі уряди були обсаджені
Англійцями
Повстання почалось з того
що адвокат Людвик йосиф
Паніно вислав до англійського
короля скаргу проти губерна-
тора а король відкинув
скаргу
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Сторона 3
ІРчПічіІОПЗІІПІ-І- І ПАПІГІІІІІІІ ішипаїсоальоїм іішіііліш пай
І тії спільно поборюють
-- 'Ейбергарта '
З Кероберт у Саскачевані
доносять що провідники усіх
трьох політичних партій себ-
то ліберальної консервативної
і сісіефської подали собі руки
у новос твореній "Лідзі для0-борон- и
Демократії" яко'Гзав'-дання- м
є ііоборюваіи інвазію
премієра Ейбергарта і албер-тійсЬки- х
суспільно-кредитовці- в
до Саскачеваиу і вмішування
їх в!-саскачеван-
ськ виборчу
кампанію!}' Згадана (Ліга'" спо-дієть'- сн
'що 'до неї впишеться
до 5000 виборців у'Кероберт-Кіидерс- лі
виборчім окрузі пе-
ред 8 червня себто перед
днем лровиїціоиальних вибо-
рів
Продукція золота в
- Канаді збільшилася
Продукція золота в Канаді з
кожним роком збільшаєіься
У перших двох місяцях б'р
виносила вона 701924 унцій
щирого золота в порівнанию з
638610 унціями добутими в
тім самім часі минулого року
1
Призначено додатково 90000
долярів на світову ви- -
ставу б Низ йорку
На світову виставу в Ню
йорку що відбудеться в 1939
році було призначено домі-
ніяльннм нарнімснгом додат-
ково $90000 Початково було
призначено на цю ціль $75000
Разом призначено тому на
ціль $165000
Втрати по причині страйків
В місяці киііпі було в Ка-
наді 15 страйків які потягну-
ли за1 собою втрату 17548 ро-
бочих днів У тих страйках
брали участь' 2874 осіб У мі-
сяці березні !було 19 страйків
у яких-брал- и участь 2406 осіб
Понад відсотків утрати ча-
су внаслідок страйків спричи-
нив страйк таксівок у Торонті
страйк моряків ііа пароплавах
на Великих Озерах і на ріці
Св Лавреитія і страйк робіт-
ників і тартаках у Форт Фреїн
сне в Онтеріо
Застрашують кандидата
Кандидат на посла в окрузі
Капора д-р- а Драгана напа-
ли були якісь незнайомі люди
у неділю 22 травня коли вер-
тав з виборчії мітіпі'ів і погро-
зами старалися його застраши-т- и
від ведення виборчої кампа-
нії у свою користь Згадані
незнайомі осібпяки їздять у
трьох автах слідом за д-ро- м
Драганом переривають на ви-
борчих мііінгах ного промови
і стараються розбити його ви-- !
иорчі мітіппі а коли їм це не
вдається задержують д-р- а
Драгана па дорозі і хочуть йо-
го приневолити до понехання
скликування мітіигів Доктор
Драга 1 1 заявив кінній поліції
що переводить слідство у тій
справі що цс залякування по
го є ділом якихсь невідвічаль
них людей і він уважає їх без
ніякого значіння на хід вибор
мої кампанії в його окрузі
Тоді Паніно зорганізував
бойкот англійських товарів
Губернатор розвязав парля-
мепт
У жовтні 1837 р йосиф Па
ніно скликав у Сен Шарлі "Ка-падійсь- ке
Зібрання" і разом з
лікарем 'Волфредом Нелсоном
зорганізував повстання проїм
Англії
В Монтреалі була велика і
кровава битва канадійців льо- -
яльннх супроти Англії з кана- -
діпськнмн повстанцями Льо- -
яльні Ка надій ці здемолювали
редакцію Папіла Заворушен-
ня зліквідувало військо
Папіно втік до Монгреалу і
став на чолі повстанців
Коло Лонгвейл прийшло
битви повстанців з Англійця-
ми Англійський полковник
Горе мусів утікати з військом
з поля бою цеп полковник
був ветераном з битви під Ва-терль- о
Коло Сен Шарль у битві бу-
ло понад 500 Англійців убитих
після чого англійський відділ
СТОЛІТТЯ ПОВСТАННЯ В КАНАДІ
яке
до
80
ту
ПІП
цю
80
10
10
до
Збільшений наплив туристів'
до Національних Парків — Канада має загалом 20 т зв
Національних Парків яких про
стір обіймає 12525' квадрато
вих миль У послідшм фіскаль-
нім році що скінчився 31 бе-
резня 1938 р відвідали ті пар-
ки 1008690 осіб тобто 100529
осіб більше як у передмину-
лім році Найбільша часть ту
ристів тобто 974 059лосіб від-
відали ці' парки на автах а реш
та 34(331-прибул- и там залізни
цями
В Алберіі таких Національ-
них Парків є'-тр-
и аі'імено: —
Бепф Елк Айленд і Джеснер
Найбільше число туристів- - бо
аж 296338 відвідали Пойнг Пс
лі Національний Парк в Онте
ріо
Лефтенант - Говернер може
стало вживати автомобіля
Міністр публичних робіт
Фаллов заявив що лефтепапт-ґоверне- р
може мати кожної
хвилини до розпоряднмостп у- -
рядове авто н шофера коли
лиш зателефонує до парлямен-тарног- о
буднику й попросить
про нього Авто якого вжи-
вав лефтенант-говерне- р сто-
їть тепер у гаражу коло иарля
мен гарного будинку й воно
призначене тільки до розпоря- -
димости лефтснант-говернер- а
Як ведуть виборчу агітацію
в Саскачевані
Вміщання алберііііських сус
пільно-кредитовці- в у виборчу
кампанію у Саскачевані спри-
чинило що ціла виборча кам-
панія пршіяла вужчі границі і
обмежилася до виборчої бо-
ротьби між лібералами і сус-пільно-'креднтовц-
ями
Консер-
вативна партія не має тепер
нанменших виглядів на успіх
Ліберали 'досиїь добре при
готовані до боротьби про їй
суспільно - кредиювців з Ал-
берти Генеральний правнпк
Дейвис 'їздить усюди зі зннм- -
кою авта-лімозин- и премієра
Ейбергарта що має коштувати
000 і показує його вибор
цям додаючи що подібне ав
то купив собі недавно князь
Випдзору На виборчих мі- -
гніґах премієр Ейбергарта є
приявних по кілька соток лю-
дей але публика заінтересо-
вана є теж тим що говориться
на ліберальних мітінгах улаш
товуваних премієром Пегерсо- -
ном Сісіефшікн спровадили
собі лідера албергійськнх сі- -
сіефннків Вилляма Ирвіна що
завзято поборює суспільно- -
кредитовців і ейбергаріизм і
їде в слід за премієром Ейбер-гарто- м
Він стався не меншою
нрніягаючоїо сплою виборчих
мітіигів як сам премієр Ейбер-гар- г
Провіпціоиальпий прав-
нпк Дейвнс згадує по вічах як-т- о
калгарські жонаті безробіт-
ні страйкували протії знижки
їм нужденної допомоги як ал-бертійськ- ий
уряд відмовився
платити відсотки від провінцій
нальнпх бондів як албертій-ськи- й
уряд залишив своїй долі
раду обезиеки проти граду і
хоче наложити 7 відсотковий
податок від урожаю тощо
Шібергарі і його міністри та
пости атакують не так уряд Не
терсопа як передовсім східний
капітал
полковника Ветерала виморду
вав сотки повстанців і спалив
місто
Злучені Держави хотіли зра-
зу помагати канадійським пов-
станцям але опісля зголоенли
свою певтральність
Повстанці розбиті коло Сен
Шарль повтікали разом з Па
піном до Злучених Держав
В Сен Евсташі Англійці ви
мордували населення цілого
містечка і вбили вожда парти
заиів д-р- а Шеньє
Все ж останки повстанців
під проводом священика Шар
тьє боролися далі
Англійці спалили Сен Доні і
зліквідували повстання та роз
стріляли ще одного провідни-
ка повстанців Вилляма Лайоиа
Мекензі котрого зловили коло
Ніягари Провідника повстан-
ців Нелсона вивезли до Бер- -
мюдп де він перебув пягь літ
у вязннщ
З нагоди коронації королеви
Вікторії англійський уряд дав
повстанцям амнестію Дуже
скоро Англія була примушена
[надати Канаді права домінії
! НА ШСИОЯШМІ ТЕМИ І 44''1-
В Шевкеннк
ПАРЕНИНА
Вартість парснипи було знай
депо в Західній Канаді випад
ково коло Іігдіян Гед Саск
одним фармером на імя' Анґус
Мекай" На весні тюку 1885
коли' вій' засіяв свою фарму
прийшло' військо та забрало
від нього іі від інших коні та
робітників щоб СИНІШ III 110-рохобн- нх
Індіяп міа півночі
полишивши ного 'з час піною
не засіяної фармн та з одним
конем Цю часіішу доброї
землі він уірнмувіш ціле літо
чіісіою від буряпів Другий
рік був страшенно посушливий
і ввесь хліб в околиці вигорів
не вертаючи навіть насіння на
деяких землях а там де Мекай
мав нареннну зібрав 40 бутлів
з акра Це показало йому та
околичним фармерам що аби
не стати жершою посухи ко
трого будь року треба лишати
частину своєї землі під наре-нино- ю
річно Парсннна є до
бра асекурація
Більшість з пас роблять па- -
ренипу лиш тому щоб очисти
ти землю від буряпів і мало
хто думає про збереження вог
кости хоч ми цс діпсно роби-
мо
Тому що парсннна спричи
нює багато роботи та копну
нам треба старатися виробляїи
іі добре і як з найменшою за-
тратою праці Демо думає
що чим більше він наробиться
на паренині тим ліпша вона
буде Не все воно так вдій-сност- и
є бо часте оброблюпан
ня землі висушує нареннну та
розпилює і впер тоді п легко
зносить
Як виробляїи иарсшіну цс
залежній від яких оуряпів її
треба очисти ги Коли земля
засмічена вшеюгою та іншими
однорічними буряними тоді
ліпше спершу "її продискуватн
рано на весні або попередньої
осени щоб покрити насіння
смітнегнх рослин Більшість
такого насіння проросте па ве
сні і його легко знищити орап
ням на початку червня Дуже
мало насіння зійде в липні чи
пізніше Тому то коли ми йо
му не поможемо ііроросін па
весні воно буде лежати до дру
гого року аж доки знайдеться
рядом з пшеницею
Миоголіїні бурянії пайлегче
заонін оранням десь у полови-
ні липня коли вони в почнім
цвгп бо в цім часі їх коріння
найслабіпс Одначе не є то
добрий звичай лишати щоб
бурянії рослії аж до цієї нори
бо вони вибираю 1 1 баї ато вог
косій з землі майже сплькп
як і збіжжя Ліпше зачати ви
роблювати паренппу скоріше
і тримати її чорною час шм об-
робленням Не маючи рослин-
ності! на верху коріння заіине
під кінець лі і а
Яку машинерію треба вжнва
тн це залежшь від землі На
каменистій землі не можна
уживати "рад відера" хоч 'це
є добра машина Для мпоголіт-ні- х
буряпів окрім пирію На
тяжких грунтах треба уживати
диски бо плуг не буде очищу-
вати Для пирію треба іо-стри- х
дисків або рала або бо-
рін для витягання коріння Вся
ка машинерія вживана на па-
ренині повинна бути все гос-
трою щоб не лишати ростучих
буряпів Досить добру наре-
ннну в деяких околицях мож-
на виробити лишень плугом та
боронами Можна орати дуже
мілко перший раз рано па ве-
сні або попередньої осспп і
потім заволочім н в липні зно-
ву орати але глибше і більше
волочити як будуть сходити
бурянії [Золочення по доб-
рім дощі має велику вартість
тим що помагає землі затри-
мувати вогкісіь
Де вітер мас нахил забирати
Д1'-И'У
землю там ліпше не орати але
тільки дискувати та ралуватн
так щоб лишати якнайбільше
стерні зверху
ПЛЕКАЙТЕ ПОМІДОРИ
і і і
Коли прийде час садження
тоді робимо- - на грядках ямки
в віддаленню 60—80 петимет-
рів 1 1а дно тил ямок даємо
добре нерегинлого гною іі са-
димо розсаду помідорів На-
ми гай тс садиш аж по першу
пару листя і добре підділляти
Навіть найкраща розсада помі-
дорів пастарапніше посадже-
на і піділляті ізніїс після по-
саджений Тим нема чоіо жу-
ритися бо попа по 2— 3 днях
піднесеться і буде гарно даль-
ше рос І II
1 Перш усього муситьсн
підливані землю під помідо-
рами щоб вона була навіть у
часі посухи мірно вогка
Сапання землі треба викопу-
вані кілька разів щоб земля
була все пухка і ірудочкупа-т- а Коло кожного кущика по-
мідорів треба вбити палпк (ко
лик)
2 За яких 10—15 днів від
часу посаджений зачинають
саджепнці сильно рости і дуже
розгалужуватися Коли ми' по
вбиваємо по палпкові коло
кожної саджепнці тоді обти-
наємо всі бічні галузн лиша-
ючи тільки один голошиїй
грубішій гін ГІого иривязу- -
ємо до палнка у висоті 50—60
цеп і йме грів і другий раз ко
ли він доросіе до висоти од-
ного метра
Колпж дали ми паликн у від
далеипю 4-- ох метрів один від
другого тоді прпвязуемо го-
ловний гін (галузь) до дротів
ііривязувати личком або мяг-кпм- и
вовняними шматками
3 Тепер приходить важна
робота Що 10—15 днів треба
докладно переглянути кожний
кущик помідорів і відрізувати
при самій насаді кожну бічну
галузку яка виростає з ку- тів листи Інакше кущ загу-
щується і бата і о поживних со
ків зуживається безпогрібно
на відживу тих бічних галузей
Якщо не обрізуватиб тих га-
лузок тоді малиб ми виравді
багато овочів але дрібненьких
мов орішкп В гущавині галу
зей і лис ні вони не досінгали- -
бн Словом без обтинання не
ма гарних дорідних овочів
Коли головні гони (галузн)
помідорів доростаю і ь до висо
ти у метра тоді обрізуємо
їх щоби спінінги їх ріст До
такої висоти себто до півтора
меіра доходить помідор десь
у друпн полониш серпня Го-
ді нема потреби щоби головні
гони рослії па довжину та по-бира- лп
поживу Ліпше буде
коли тон голошиїй гін переста-
не рости а поживні соки звер-
нуться на сильніше віджнвчю-вапп- я ягід
4 Зачинається збір ягід
Збираємо їх вміру дозрівання
У вересні коли пічнуїься осін-
ні зимні ночі обриваємо всі
малі зелені ягоди бо з них
вже не 'буде ніякого ножнтку
Ліпше хай поживні соки під-
живлюють дозріваючі ягоди
Колиж прийдуть таки справж-
ні пічні приморозки тоді ос-іав- ші незчервонілі але великі
ягоди обриваємо дочиста Во-
ни почервоніють дозріють ко-
ли їх виложимо до сонця
МЕДВЕДИЦЯ МАЄ
ІІИТЕРНЯТА
Робітники в Кенорі Опг що
працювали при закладанню
електричних дротів до Маргач
повітряної о порту мали паго-
ду бачиш медвед'пцю що вела
з Собою пятеро медпедят
Було цс 17 травня в білий
день: медпедиця перейшла по-
при працюючих робі тиків зі
своїми медиедятамп не зверта
ючи па людей найменшої ува-
ги
Кеііапсе Сгаіп Со
Ь І М 1 Т Е Б
Оператори Сільських Елеваторів
у Манітобі Саскачевані
й Алберті
Вуголь І Муку продаємо майже на всіх стаціях
Наш Агент з охотою послужить Вам