Ukrainski Visti, June 27, 1963

              СТОРІНКА 4
українські ві
ЙСШИІАШІАН КЕ1У5—
укппТпгіій кятолішькнй тижневик МишЬег Сипасіїап тееекіу иеу5рц л
Видає Спілка "Українські Вісті" під адресою: РиЬІкЬесІ еуегу мопоау оу
Мгаіпіап Кслуя ГиЬИзІїегз ІЛтІІей 10967 - 97 Зігсеї Есітопіоп АІЬегІа
Телефон СА 2-57- 08 Рпопе
Річна передплата в Канаді $350 Усагіу ВиЬзспрІІоп ш апасіа $350
Поза Змі'а адрес: 10 центів $400 ВігдашмічОаиїзсіспшілкаСиаспавсіідаповідає за оголошез-ин- иня
"Аиіпогігесі аз зесопа сіазз таіі Ьу ІКе Розі ОГГісе Оерагітепі СЖаа
апсі £ог раутепі ої розіаее іп сакп"
262-п- А Шипа: Шпало VI
ІСоикляв кардиналів у п'ятницю 21
червня чнбран наступника Папи Інана
XXIII Новим Вселенським: архиєреєм є
карл Джонаппі Моитіпі який буде зна-
тись Панлом VI
Два Панн — 'Павло III і Павло IV
— викопували верховну владу в Церкві
і'і час Трндемтського Собору найбільшо-
го в історії Вселенських Соборів Папа
наших днів — Павло VI — уже сказав
що 21 Вселенський Собор започатков-іші- і
Папою Іваном XXIII буде 'продовжу-
ватись
Ім'я нового Вселенського Архнерея
який є 262 наступником верховного а-ііюст- олп
Перта його рішення довести до
кіпця велике діло теперішнього Вселен-
ського Собору мимохіть 'приводять па
думку чічний іпарадокс яким є історія
і діяльність Католицької Церкви
Історик імперської Англії Томас Ма-коле- й
(1800 — 1859) написав про це та-
кі пам'ятні слона: "Нема і не було па
цін землі другого твору який заслуго-
вував би па таку увагу як Католицька
Церква"
"В історії тієї Церкви — сказав про-
тестант Мсколей — поєднані дві великі
епохи людської культури Не залишилась
пінка інша установа яка б нагадувала
там ті часи коли "жертовний дим зносив-
ся вгору з Пантеону а а амфітеатрі Фля-ні- н
стрибали жирафи і тигри Найвелнч-иіііі- і
королівські роди р тільки вчорашні
в порівнянні з лінією Вселенських архи-єре'- ш
Венецька республіка була ще од-
ною установою найближчою до старо
Шопфлікт поглиблюється
(І С) Центральний комітет кому- ністичної партії Сон'єтського Союзу я-к- иії раніш 'публікував свої листи до "то-
варишів" у Пекіні та їхні відповіді те-
пер став обережніший і' созєтських га- зетах цими днями появилось повідом-
лення ЦІС КПСС про те що з Пекіну
прийшов 'іпе один лнсг однак у Моск-
ві не --будуть на нього відповідати тцоб
не загострювати полеміки У перших днях літня — як відомо — до Москви приї-
дуть делегати Мао Цзе-дун- а 'щоб 'по-
лагодити "ІДЄОЛОГІЧНИЙЙ" КОІїфлІКТ
Можливо що російсько-китайськ- і
розходження мають деяку домішку "і-деологіч-
иого конфлікту'' однак в ос-
новному конфлікт є просто конфлікт І
всі ознаки вказують на тс що ідей коп-флі- кг буде іпоглиблюватись навіть як-
що у липні у Москві його "іполаднають"
лагодити "ідеологічний" конфлікт
Ще в лютому 1955 року у час ко-
ли за прем'єра Булґаніпа ніхто не чував
'про ніякі ''ідеологічні розходження"
автор цих рядків написав таке: "Поки-т- о спільмніжої Москвою і Пекіном є ще шмат і паралельної дороги Одначе
нже нині видно ті роздоріжжя які за- рисувались поміж ними ті розходжен-
унякрасїуницеярмшщттзроебай судпоекрлеачднноості вяиквічантаим]
'муЩпкрооирсбйакїдонтевасскььдкикеомонїгьочдиеннраіожмшмаповегнрлооіеясглтшвііиз'е"мз"вузоб(л"а'ейУгннВнвуіяітсдитбзі"удкодооквло2иип9 лютого 1955 р)
Щойно декілька років пізніш що ча- лії появлятись чцораз частіші чутки про китаисько-російськ- і розходження Тепер не вже не чутки а-- факт --хоч політичні
коментатори -- ще й далі здебільшого не іролять заглядати іпоза "ідеологічну"
ширму конфлікту
нмеамирнСоуосчівайєстьсзкьаокгиїибйіілмьспоеюряізкїа—Івмжпецеерізюупсатз'ртаіолафжорд-е ін-"- " - імперії Скільки їх уже було на світі тільткииЬхуліампемроігйу!тнУя сі Авосниирія'зан—епаллиишився --маленький Ірак
лишиБвусляа ззгонедїомслащбеосиблілььншийа ІПраенрсія —
Була світова імперія македонця О-лексап-
дра Великого - залишилась ті 'провінція Македонія чь-к- "
Була довго була римська' імперія
РЕСТОРАН У СЕРЕДМІСП
ЕДМОНТОНУ
Кіуїега КезГаигап
І00М - 100 8Є Еатопіоп РЬопе: СА 4-23-
82
напроти готелю Мекдоналд
власник І Тимчишин
Поручае себе увазі Шановного
Українського Громадянства
Едмонтону та околиці
вини Все ж Венецька республіка в (по-
рівнянні з папством була модерна і -- чопа
'щезла а п ач їсти о залишилось"
"ЧЗоно залишилось і ис знає зане-
паду воно не аппічіппї залишок воно
сповнене життя і молодечої енергії Ка-
толицька Церква далі посилає в паї'ідаль-чи- і
закупиш велілі сину місіонерів так
само ревних як ті що колись --з Авгус-тппо'- м
іпрпчалііпі до берегів Кенту Во-
на виходить назустріч ворожим коро-
лям з такою самою відвагою з якою
Гнила назустріч Аттілі 1 не бачимо нія-
кої ознаки що зближається їй кінець
Вона бачила початок усіх держав-
них режимів і всіх інших 'церковних ус-
танов які існують у світі і я не почу-
ваю певностн щоб заперечити можли-
вість що їй призначено бачити також
їх к і н с ц ь"
Що для протестантського історика
на підставі його студій здавалось мож-
ливістю і є для нас є певністю: Като-
лицька Церква буде завжди і завжди
буде Вселенський архиєрей намісник
Господа Ісуса і наступник верховного
апостола Петра
Чи є н цьому містерія? Авжеж що
є і то велика Вона базується не на са-
мому прочутті чи бажанні а па непо-
хибній і всесильиіі обітниці Христа за-
писаній V Євангелії ск Матвія '(1618-19- ):
"Ти єси Петро-скел- я і на гціп скелі
збудую мою Церкізу і ворота пекла не
переможуть її 1 дам тобі ключі царст-
ва небесного і що зв'яжеш на землі
буде зв'язане на небі і то розв'яжеш
на землі буде розв'язане па небі"
— залишилась Італія яку не перетвори-
ли імперські -- мрії 'Муссоліні
Була монгольська імперія Джінґіз-хан- а
— лишилась Монголія розбита на
дві частини
Була турецька імперія яка була іпос-трахо- м
Европи — тепер у страху живуть
самі турки
Була австрійська імперія — ис за-
лишилось з неї нічого
Була англійська імперія — а тепер?
Тепер колишній гордий Альбіон дарем-
не ПрОСИТЬСЯ В 'Лріі'ЙМИ ДО Де ҐОЛ'Я
Російська імперія була і 'покищо є
В будові інших імперії було інколи тро-
хи -- чесної 'праці в будові російської ім-
перії тієї праці -- не було Наш Шевченко
в поемі "Кавказ" геиіяльно здемаскувап
російських 'поневолювачів які говорять
'про визволення і несуть ' народам раб-
ство
Уже н минулому сторіччі російська
імперія почала клонитись до занепаду
В нашому сторіччі російська імперія дві-
чі вирятувалась від провалу — обидва
рази завдяки зовні ш п і й допомозі
а не власній внутрішній силі Піс-
ля тершої світової війни російська ім-
перія не розпалась тому що західні дер- жави хотіли зберегти' її і зберегли --її
В другій сзітові'іі війні російську імпе-
рію врятував не Сталін а Птлер і Руз-зел- т
— Птлер своєю божевільною (ПО-
ЛІТИКОЮ а Рузвелт --своєю велетенського
допомогою Справедливо можна сказа-
ти що-- Гітлерова допомога російській
імперії була -- куди більша від Рз'звелто-во- ї
На Заході щораз менше сліпих і ва-їзн- их які хотіли б ще раз рятувати ро- сійську тюрму народів Тому Москва
нже з довгого масу точила розраховува-
ткиінцніа 'жКииттатйя і АСзтіаюліншаагсатлаін К"сиотюатзінинакпорми"-
і "вірним другом" Совєтського Союзу
Наступники Сталіна побачили що "ки-
тайський союзник" є передусім небез-
печним сусідом убогим на землю і пре- багатим на населення
Таким чином колія розвитку істо-
ричних -- подій уже -- визначена Кремлів-
ські деспоти далі говорять про загрозу
з боку західних імперіялістів але од-
ночас тривожним оком кидають на сво-
го китайського сусіда
"Шашкевичіяна
Бюлетень заповідника Мар-кіян- а Шашкевича у Вінніпе-
гу що поставив собі за ціль
служити культові великого
Маркіяна викликав значне
зацікавлення серед україн-
ської спільноти Канади і ЗДА
Приходять листи побажання
і грошеві датки щоб "Шаш-кевичіян- у"
видавати друком
стає журналом
а не циклостилем
Маючи моральну і матері-яльн- у
підтримку спільноти
кураторія задумує видавати
"Шашкевичіяну" друком і то
періодично Перше число
"Шашкевичіяни" появилося
точно в 120-річниц- ю смерти
о Маркіяна
КІ М
укр А ТІІ СЬІСІ ВІСТІ 27 ЧПРШІЯ 19ЄЗ ЧИСЛО 20
ПАВЛО VI
ІІГЛЧІІІІП КАРДИНАЛ ПАНИ ШАНА ХХШ
С ПОГО НАСТУПНИКОМ
Першим кардиналом якого
призначив Папа Інан XXIII
був мілянськиґі архнопископ
Джопанні Баттістп Монтіні і
спмо пін ся'ап його наступни-
ком нп Петровому престолі
Новий Папа Павло VI мас
65 років Він середнього р'ос-т- у
худощазин У час першої
сесії Вселенського Собору
журналісти гараховувалн но-
го до "ліберального" крила
Проте ця характеристика ко-
ли і щось клже то зовсім не
багато Справжніми "консер-
ваторами" серед церковної іс-прар-
хіГ
в першу чергу між
кардиналами с ті нечисленні
особи' які не бажали Вселен-
ського Собору Величезна
більшість кардиналів підтри-
мала і підтримує великий про-
ект обнови Церкви шляхом
Вселенського Собор}' Отже
майже всі воші — "ліберали"
За таких улов назва "лібе-
рал" якою преса користуєть-
ся аж надто часто не здасть-
ся дуже щасливою
СИН ПОЛІТИКА
Павло VI с сином політика
Батько редактор газети в іта-
лійському місті Бреші був
тричі обраний на посла до іта-
лійського парляменту Май-
бутній Папа який народився
26 вересня 1597 в Кончесіо
близько Бреші успадкував по
батькові дипломатичний хист
і зацікавлення політичними і
соціальними справами Вирі-
шивши стати священиком
Джованні Монтіні закінчив
богословські і юридичні сту-
дії в Мілино Деякий час він
студіював теі у Григоріансь-
кому університеті в Римі
На священика був висвяче-
ний 29 травня 1920 На корот-
кий час бук приділений для
душпастирської праці після
чого перейшов до церковної
академії в Римі яка підготов-
ляє ватіканських дипломатів
У 1922 році на 25 році життя
о Монтіні став атташе пап
ської нунц'ипури у Варшаві
де пробув один рік Після цьо-
го його призначено на асис
тента а згодом на керівника
університетського відділу Ка-
толицької дії (акції) Італії
У 1932 році-- о Монтіні мав-
ши тоді 35 років став служ-
бовцем державного секретаоі--
яту Ватикану Після чотирьох
років його підвищено до сту- пня підсекретаря Майбутній
Папа Пій XII теж був на цьо-
му посту
ПОМІЧНИК ЛШ XII
Папа Пій XII який за вла-
ди Пія XI був державним сек-
ретарем Ватикану не призна-
чив окремого керівника зовні-
шньої політики Ватикану Він
сам керував державним сек-ретаріят- ом
Ватикану а його
головними помічниками були
два прелати о Джованні Мон-
тіні і о Доменіко Тардіні Во-
ни обидва були на списку кар-
диналів коли Пій XII в 1953
лпрівизнОачдинвак 2о1биндовваихпокмарічдниинкаи-
Пія XII прохали Папу не від-
значати їч кардинальською
гідністю
У листопаді 1954 року о
прелат Монтіні став мілян-ськи- м
архнепископом Провів-
ши майже ЗО років на дипло-
матичній службі архисп Мон-
тіні виявився також умілим
керівником розлогої дієцезії
Він почав будову нових цер-
ков у Міляно найбільшому
місті Італії та по всій дісце- -
Сшпісгь Папа Г'лио VI їм міс- -
зії Майже два роки він при-
святив на архисрейські огля
дини 1000 цоркоп мілппської
НАСТУПНИК ШАНА XXIII
Пій XII помер 8 жовтня
1958 року В той час кол но-
го головний співпрацівник ар-
хисп Монтіні ще не був кар-
диналом Якщо б він був на-
лежав до Колегії кардиналів
то можливо не Іван XXIII а-Пав- ло VI був би безпосеред-
нім наступником Пія XII Піс-
ля вибору кард Аиджело
Джузеппе Ронкаллі на Папу
були чутки що архисп Мон-
тіні одним із кандидатів
на Папу дарма Що сам він не
брав участи в конкляві Ціка-
во що він був першою особо-- ю яку Папа Іван XXIII при-
значив кардиналом Мілян-ськн- й
архиєпископ Монтіні
гробив тоді таку заяву: "Ра-
ніш мені дозволено відмови-
тись від цісї гідности і за цю
ласку я вдячний Папі ПісвГ
Тепер ЗМІНЄНі
кажуть мені
Іванові чік
Соборі Петра Ри-- 1
починався Дж
бор доручення Папи Івана
XXIII першу Службу Божу
правив кард Монтіні Вмира-
ючи Папа прохав його негай
приїхати Міляно Риму
залишив Колегії
письмове прохання в справі
вибору Папи
У всякому разі вони вибра-
ли Павла продовжувати
велике діло Івана ХХШ
років
Серця
вихцвус --
ц-гжт на
пізнати
учениць
рмілій
Багато
можна пос-
тах
добру спінію в своїх
Число
році було
школу Цей
Сеи'П Юзик - славістів
Сен Павла Юзика обрано з'їзді мовознавців Я
голову управи- - Канадської пиголпсип мтт!
асоціиціїславістіп (КАС) про канадцями
бори нової управи у
нодаїіньогп з'їзду в місті
Близько п'яти тисяч
членів науко-
вих товариств і установ Кана-
ди Королівського топярис-тп- п
мо-познап- ціи
і літературознавців
взяли участь у річних з'їздах
ТІЛ ІІПТІІІІІІПМЧ ІГЛ 111
Ного університеті Ллваля у
архидісцезії
був
днях — червня від-
бувся в Лнпальському універ-
ситеті м Квебеку річний
'з'їзд сла-
вістів взяло участь
біля 60 канадських спеціаліс-
тів з різних ділянок слов'яноз-
навства і в
н чимало
з'їзду
доповідями ось українські
професори: Рудннцький
(Манітобськпн університет)
Старчук (Албертськнй у-ніверс- итет)
Ігор Левицькпй
(Університет Б
(Торонтськнй
Р Олійник-Рахман-нн- й
(Мотреальський універ-
ситет) виступав комента-
тор одній сесій з'їзду
З'їзд обрав нову управу
в складі: Ю-зи- к
(Манітобський
— голова Б
(Албертськнй університет) —
попередній голова Скіл- - XII лінґ (Торонтськнй 1 Тйтл : т ЛпмЯПапь„„й -- лг„„
прийняти і ' треальський університет) —
цю ласку я менш вдячний ' голови І Морав-йог- о
святості XXIII" І (Албертськнй
ітет) — ескретар-скарбни- к Коли в жовтні минулого Буйняк (Саскачевансмшй у- -
рокз' в в ніверситет) — програмовий
мі Вселенський Ст
з
з до
голова
що Папа Іван XXIII еькин університет) редак
кардиналів
нового
VI
випускниць
ЗО ака-- 1
ІНСК
чат їнтєліґрнтниу
парафіях
поведінці ввіч-
ливості діяльності
випускниць
записуються
університетах
зустріти
фахах
характером
щорокз'
закінчили
пам'ятний
голова
відбулись
Квебеку
нау-
ковців
істориків географів
Канадської асоціяції
совстознавства
виступили
Вотерлю)
Будуровнч уні-
верситет
А-соція-
ції
Боцюрків
Обставини універсн- -
заступники
універси- -
референт Клер-Собе- л
скромній
останньому
українців
програмі
(Університет Колюмбії)
редакційного комі-
тету Бромке
Карльтон) редактор
"Кенедісн Славонік Пенперс"
Рудннцький (Манітоб- -
Можливо
з'їзді участь заступ-
ник голови Американської а-соці- яції
сприяння слав'ян-ськи- м
студіям проф Бер-ліне- р
Сиракюзького універ-ситет- з'
шкільного року Порктон- - неділя травня
Вже
Дн:
пресвятого ЧНІ
дянок на дочок Пополудні
ПІП г—
кол академії по їх
по їх
та
на студії в їх
на
та в різних Своїм
знанням га
з'чениць зро-
стає В
їх 35 них
На
на
Ви- -
чпс
різних
як
V ПІМ КОМІ'
іі Квебеку
В 11 33
то
му
В
ці
О
та
як
на із
сен П
Ґ
її за
не
В
св
Со- -'
но
Брнт
—
А
—
Я
—
У
19
в ка у о ю С
вірних сво- - в
день" а-компань- лмент
Діяни Литвин
випускницям
Пресв Андрей
нього відбулась сти-
пендій
СТИПЕНДІЇ II
Стипендії уфундували:
Сьогорічні випускниці академії Пресвятого Серця
Рччшншшт
укрпш
якому
Перейди
авднторії
Дипломи
ськш зпторкуючн сира-н- у канадської дномоішостп
сказав що в Канаді крім
офіційної пигло-французіїїс- оі
дномоішостп існує неофіційнії
і різних МЄИІПІІ 'груп в тому англо-укра- щ
сьіса нп заході
Канади
І Канада — сказав доповідач
і — це багатомовна країна
нп дає великі можливості длп
студій міжмовних взаємнії
Черговий з'їзд канадської а-соці-
нції лірня'ння слов'ян
червні 19СП р сц
Всйлс Каледжі и ПІарльотта-□н- і
на острові Принца Кд-ппрд- а
Чотири нові відділи
БУК
В Алберті найближчим ча-
сом будуть нові від-діл- и БУК: у Редвей Торгпл-д- і
відділи БУК будуть віднов-
лені а Редвотері Смокі
Лейк — засновані Таке рі-шен- ня одностайно ухвалено
на окружній нараді в Редвей
Чергова окружна нарада
БУК округ Редвей Ред-воте- р
Торгілд Проспериті
відбулись 6 червня в Народ
ному домі парафії
цій нараді духовний асис-
тент спархіяльної управи
БУК о В Чопей мав доповідь
в якій вказуючи на потребу
існування БУК у парафіях
з'ясував працю світського а-посто-
ляту
п історії Церкви аж
до наших часів та одночасно
зробив висновки орган-
ізації БУК По доповіді розв-
инулася жвава дискусія я-к- ій
виступали о Т Гурко
П Мойсюк та п М Боднарук
Крім священиків участь у нараді взяли представники
парафій а саме пп Мих Пет-ри- к
Микола Бігун і Василь
Бурий Ст Бутков-ськн- н
Василь
Торгілду Дмитро
Петро Палійчук зі Смо-
кі Лейк Онуфрій Продай юк
з Редвотеру Яцко
Бойлу
Урочисте закінчення шкільного року
в Йорктонській академії Пресвятого Серця
ТРИДЦЯТЬ П'ЯТЬ УЧЕНИЦЬ ШКОЛУ
Сьогорічне закінчення ГОТТПЧІІ 7ТОІГІ ГІШІЯПЇ Колюмба їм
иііич-м- и ч~и л
почався о Деляпсз В іш
І Лпог-пгтопип- к- Гплт-Кгм- п ТЗп-г- - ТПП 1 ЧГЯПГЯПИТЯ СобКОІ
сСьекршця буалкоадедмуіжї е врочисте І „пШЯ„тп Божої ьгСв єн ППо0рОктопиосьлк)„ҐІ—клоюдбержКаінлз-а-
повних
дсам ночка
пирптипі ДІВ- -
гппмя І
ьонн
160
для
Яр
гчяв
мові
На
для
(2)
о Іва- - ліаркелія ьелаоерда оі
йорктонськчн клюо Ківанис
дол) — одержала Дарія
Вінґерак (3) Лицарі Колюм-
ба ч 2031 (50 -- дол) — одер- - сї Цепкви і свідомих укоаї- - я-- юа Боесса відбулася спяточ-- !
'
: г-- к „т
НОК Часто святггрникін І ня пппгпямя її ттIVТIпті - " _ -і-- "
— "г— і учениці академії преси с- - можна почути признання щоіПреосв Кпр Андрея великої ця (50 доп ) _ одержала Ве- -
можна
йорк-тонськ- ої
школи
різних
гарно виробленим
здобувають
собі і чу-
жих
з
піди
в
з
універси-те- )
(Універси-
тет
з
в
в
її
в
співелужінні
Редвей
иорктоні
(50
духовенства бать-- 1 роніка Павлів (6) Марійська
ків та гостей ліаркелія псле- - дружіша академії (100 дол)
хата виголосила слово від іме- - _ одержала Елсі Віс (7)
нн випускниць а студент- - м# Стасів (25 дол) одер-ськи- н
хор під управою Сестри жала Везерлі Волчук (8)
Герґонії заспівав підділ ЛУКЖ
келія слава його прощас старший відділ (25 дол)
дзвін" Весело починаю Дарлш По:"
"Синій Дунай" під
вручив
Кир Після
роздача
і медалів
НАГОРОДИ
(1)
Иорктонської
Він
двомовність
двомовність
л- -
в в Принс
чотири
і
в і
для
і
3
редвейської
в
о
з
і Косцсльнюк з
Кільчнць-ки- й
і
і Яцула з
ЗАКІНЧИЛИ
відділ
Пресвятого
тт„пнїп п д
тт —
тт л
кількості!
о
Служебннці зИорктону
одержала (У)
відділ ЛУКЖ з Иорктоіі м-
олодший відділ (25 дол) —
одержала Вівіяна Стасюк
Нагороди одержали ось ці
випускниці: (1) за найкращий
внелід у навчанні —Маргарнта
Данків (нагорода Митрополи-
та Кир Максима) (2) за на-
йкраще знання релігії — ліа-
ркелія Пелехата (нагор Пре- -
осв Кир Андрея) (3) літер-
атура — Діяна Литвин (наго
рода ІІреосв Кир Ісидора)
(4) історія — Маргарита Дай-кі- п
(нагор верх настоятель-к- и
Матері Ісроніми) (5) м-
атематика — Маркелія Бела- -
берда (нагор оо Редемпто- -
рнстів парафії св Гепарда)
(6) спізнка — Шепон Нако
нечна (нагор д-р- а Стефаніі
Потоцької) (7) українознав
ство — Дарія Вінґарак (на
гор о В Кпасвського ЧНІ
(8) французька мова —Шсроя
Наконечна (нагор П Пор-
ола) (9) діяльність у Марій
ській дружині — Лелія Цим-баліо- к
(нагор оо Редемпто- -
рнстів) (30) діяльна ппаші
організаціях школи — Олеся
Проць (нагор п-ст- ва Котср- -
баш) (11) красномовстзо —
Дорін Бадик (нагор п-- ва По- -
сифа Ковбеля) (12) драма --
Маркелія Пелехата (нагор
провінц настоятельки Еоні-фатії- )
(13) музика — Діяна
і Литвин (нагор п-- і Флорентії
(закінчення на 5 стор)