ub9e0036 |
Previous | 6 of 7 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
' "Ш№&%&:
31 січня 1931 — Число 5 УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Сторона 7
ВІСТИ ик
БРАЦТВА УКРАЇНЦІВ-КАТ- О ЛИКІ В КАНАЛИ
АЛБЕРТІЙСЬКА СЕКЦІЯ
Рік 1 1931 Число 5
Статут
Брацтва Українців Католиків у Каналі
(2) (Продовження)
VIII Доходи
Доходи' БУК-- а складаються о членських вкладок добровільних
лсертв датків зау внзнчсішя книжок приходів з вистав викладів
концертів базарів прпиягь пікніків збірок дарів па нресфопд і
завіїцань З долодін покриваються сі видатки БУК-- а
'
IX Відділи
1 Кожний відділ БУК-- а складається найменше з 10 членів
згуртованих на засаді територіяльно становій
2 В окрузі иешюї місцевостн що с тернторіяльшім осередком
наших членів тпорнтьея територіальний відділ БУК-- а но становому
добору з немсіїшс лк 12 членів Коли і сіількн членів ста-
ново дібрати годі ііалеінть залишити становий характер а відділ
доповниш на засаді територіальній
3 Відділи розчислюстьея по часу їх повстання арабськими
цифрами
І Колений член відділу є рівночасно члепом цілої організації і
як такому прнслугують йому всі права й обовязкн всі обовязують
про котрі глава V
5 Кожний член відділу мас право вглядати в рахунки відділу
по їхнім замкненні під кінець листопада кожного року або з почат-
ком грудпя
Є Кожний член мас обовязок бути присушим при иринятті
нового члена і на загальних зборах відділу як також братії активну
участь в життю цілої організації
7 Кожний член новішої поступати не лишень після букви
статута але радше після духа панрямннх організації бути льоятьішм
у праці відділу та сиомагати її після своїх найкращих зусиль та
ісртвсііііости
8 Кожпий член иітділу мопсе бути вибраним так до місцевого
заряду як1 і до Головного Виконавчого Заряду
9 Відділ кермую іся в праці всімп постановами цего статута
одпак узгляднює також місцеві обставини В рухах с вповні авто
номною часпшою котра з цілістю БУК-- а звязана тим сгатутом а
напрямні праці одержу від ГВЗаряду через ВІСТІ ШК (відділ БУК-- а
в Українських Вістях)
10 Відділ дбає про якнайбільшу активність і а присднус: нових
членів Він тпорить більші вітділн якщо нрндбао нових 23 членів
11 Про свою всю діяльність звішао через ВІСТШІК та подає
річний уіііг у ньому
12 Всі місцеві спори чи зажалення залагоджують місцеві судді
під проводом голови відділу Празі дальших непорозумінь розсуд
прислуг} с'тром Головним Суддям з ГВЗаряду Рішення Голошиїх
Суддів 'а кінцевим з межах організації' Хчо з членів БУК-- а не хоіів
бц' Пою узнати та йому пцчннигнсн апіомагичио нерест ас бути
членом БУК-- а і трапі 1 1 всі набуті права
13 Відтіля с мужеські й жіночі як повно- - і рівноправні
X Місцеві заряди
1 Кожний відділ БУК-- а вибнрас свій місцевий заряд з голови
його заступника писарів діловою і скарбового скарбника двох
ировіршікІн і двох суддів — а ЛГіночнїї відділ добпрас і цс окремо
ґаздиню
2 Україпсікніі каголицькнй Кшіскоп Канади іменус духовного
провідника лідтДіу котрий п одночасно членом місцевого заряду без
іяіОору- -
_ 3 Членами зариту можу п буш тільки члени відділу ЬМі-- а
Вибирають їх запільні річні збори відділу ні нрогяг одного року на
внесення двох члені більшісію юлосіп
1 Місцевий заряд творінь місцеву автономну організаційну
ґруп}' котра ио найкращим зразкам дбав про утревалеппн і поширен-
ня БУК-- а живою діяльністю па всіх царнпах людського духа при
помочі середників вказаних ним статутом
3 Місцевий заряд представляє відііл па Головних Загальних
Зборах БУК-- а а коли не може прибути в цілосгп впсплас уповио-важпе- шк
відиоручинків з правами цілого заряду
XI Загальні збори
1 Голова відділу або ізза його перешкоди йот заступнпі:
щорічно склпк)юп загальні збори відділу з початком місяця грудня
кожпого року
2 Загальні збори скликуються або писемним повідомленням у
ВІСТШІКУ місяць наперед — або устипм попцомлеішнм кожного
члена два тижні перед наміченими зборами
3 Три члени но черзі складають звіт зі своєї діяльності!
Пронірипші внеказуюгь епос одобрешш або нагану Заіатьні збори
уділюють зарядові устуилеппя або вибирають пайово
І Загальні збори вибирають повий місцевий заряд па сліду-
ючий вносять два члени потім слідує рік Іменування до заряду
голосування явне або таПпс Гішас більшість нрнсутпнх голосів
членів Однак ніхто не ютосуп на себе Такий голос неважний
5 Загальні збори вислухують спраноздаипя про скарбовий стан
і рішають про скарбову надвишку коли така о Це рішення завнеп-м- е
від одобрснин ГВЗарядом і до часу одобрення здержується у
виконанні
С Загальні збори намічують місцевий плян праці на оудуче
розглядають побажання і внески членів -
7 Всі члени відділу повинні бути присутні на загальних зборах
відділу Коли би однак' не зійшлося бодай 75 процент членів тоді
збори вибуваються за тиждень без огляду на число ирнсугипх
8 ' Загальні збори зачинаються торжественною Службою Божою
котру виправить духовний провідник а обовязаиі бути прнсутнпмн
И щшегуннтії до сії Причастя в той день всі члени в наміреиш
організації Підчас сходин в домівці збори отворясгься піснями:
"О Україно" і 0 Канада" а закінчується піснями "Ще пс_ вмерла"
і "Ґад сейп дн Кінґ"
XII Надзвичайні збори
1 В разі надзвичайної потреби голова місцевого заряду в
порозумінні з двома членами тогож заряду скликує надзвичайні збори
вітділу оголошенням устннм або писемним до кожпого члена пс
скорше однак 'як тиждень після оголошення
2 Надзвичайні збори наслухують причину скликання і розва-
жаю п над нею
3 Надзвичайні збори можуть рішати лишень в границях і па
основі цего сіаіута Окремі нобажлппя нредкладіїогь до вирішення
ГВЗа рядові
XIII Головний Виконавчий Заряд
1 Голошиїй Виконавчий Заряд складається з: Почесного Го-
лови Дійсного Голови його Заступника Головного Ділового Писаря
Скарбового і Помічною Головного Скарбника Трьох Головних Суддів
і трьох Провіршіків Редантра й Духовніша
2 Почесним Головою ГВЗаряду с все з уряду і без вибору
український католііпькиії Епнскоп Канади Віп уособлюс маестаг
нашої церкви й організації та вяжо духово всіх членів в одно Він с
наелідшіком Апостолів і тому провідником апостольської акції БУК-- а
Тому с моральною запорукою едностн і сталості! БУК-- а
3 Почссппй Голова мас всі і ті самі права що Дійсний Голова
БУКЧа
і Членами ГВЗяряду можуть бути тільки члени БУК-- а їх
вибирають головні загальні річні збори безглядною більшістю голосів
на внесення номіиаційної комісії
5 Дійсний Голова с представником ГВЗаряду перед властями
і відвічальний за діяльність перед ГЗЗборамн перед котрими здав
звіт з цілорічної прані -
С Він наглнтас за всею працею орґапізації береже її пазверх
і впугрі скликує наради ПВЗаряду та иредсідус на них склнкус
ГЗЗборн БУК-- а під кінець грудня кожного року їх огвпрас та прово-
дить ними Підчас голосопаиня мас рішаючий голос на случай ріп-нос- іи
голосів за і нрогп якогось внесення
7 Він підписує всі рішення й урядові инсьма ГВЗяряду
8 В случаю неприсутності! або иерешкодження Дійсного Голови
перебирає його права і обовязкн Заступник
9 Діловий Писар веде ділову переписну і всі протоколи орґапі-
зації разом з Дійсним Головою підписує всі урядові письма ГВЗа-ряд- у
складає щорічно зніт і передає до номіїцепня в ВІСТШПГУ
10 Голошиїй Скарбовий Писар веде скарбові письма БУІЇ-- а
висилає посвідки на всі одержані суми і веде точні рахукн при-
ходів і розходів Що три 'місяці поміїцус скарбове справозданпя в
ВІСТШІКУ В місяці грудні поміїцус цілорічний гвіт
11 Помічний Головний Писар допомагає в праці другим писа-
рям ГВЗаряду і веде писемну пронаґапду в хосен БУК-- а та наших
ідей серед співгорожан Канади
12 Головний скарбник переннмас всі гроші БУК шоб негайпо
зложити їх в банку на добро БУКа Під бапком розуміється один з
чартерованнх банків Канади Виплати слідують чеками за підписом
ГСкарбннка і ГСПнсаря
13 Бодай раз у році перед ГЗЗборамн всі три Головні Провір-пнк- н
ировірюють правильність рахунків і скарбовий етап БУК-- а і
складають про не звіт па Голоішнх Загальпнх Зборах БУК-- а Після
цеї пропіркн кожний член БУК-- а може вглядати в рахупки
1 Головні нровірннкн бережуть рівнож чистоти ідсольоґії та
правильності! організаційної тактики і дбаю і ь про теоретичну та
иодійсну згідність актпвностп так цілості! як відділів БУК-- а
15 Веі спори в межах організації поладпюс Мировий Суд що
складається п трьох мирових суддів Воші вирішують вгі відклики
від рішень місцевих суддів їхпв ріїненпя є обовязкове і остаточно
для всіх членів БУК-- а Перед кінцевим вирішенням відносять одпак
по вказівки та одобрешш до Почесного Голови ГВЗаряду
10 Редактор складає ВІСТІШК БУК-- а
17 ВІСТШІК друкується в "Українських Вістях" як офіціальна
частина БУК-- а
18 Духовного Провідпика призначує Український Католицький
Епнскоп Канади і тільки перед ним вій відвічальппй за свою працю
19 Кожний член ПВЗаряду може знова бути вибрапнй па сті-ІУЮЧ-
ИЙ
рік діювнії Однак норядочпий час урядовавня тредло одип
рік
20 ГВЗаряд творить голошиїй організаційний звязок і осередок
пропійнії приймає і організує відділи проводніь иітосгіо праці в
пропійнії дбає про її ііоснлсшія та темп і творчгь ідейлніг провід
БУК-- а
(Докіпчення буде)
9 П СЗ исшгша
Питання
Юрко Шксарон
Iпі а т иП шП IIииЛш) Є й П
і Суспільне
Реферат виголошений на з'їзді
Бке довго до того часу закн
Карто Маркс оновістив спої теорії
соціалізму то їх п інших часах
в Росії но революції почали пере в
водити г життя наші фільософи
й тсольогн католицької Церкви па
підставі паукн Христової учили
про способи суспільного життя н
оріпнізовапнх державах не тіль-
ки
і
то вони можливі до переведен-
ня в практиці але й волею Божою
остаточно мусять бути здійснені і то
тим скорше якщо мається уник
нути загальної руїни народів Бо
вже тепер говорять про всесвітню
війпу гіршу як була
Початкн лиха походять зі зне в
ваги головної заповіді! ьожої:
Люби бтішіього твого як себе
самого лсоомежспа свооода ді--
лапь капіталізму самолюбний іп- -
дііпііуалізм і нестримна компстп-ці- я
довели до того іцо як слушно С
завважує сам с Отець Папа Пій
XI в своїй енцикліці "Квадраґссімо що
анпо":
"З одпого боку мале число
богачіп вживають майже всі
добутки які п так великій КІЛЬ-
КОСТІ! дають новомодні винаходи
а з другого боку величезна
маса робітників зійшла на
скрайпу пужду з якої безуспіш-п- о
силуються видобути"
Уряди держав не зважаючи па
норми суспільного алптл які го
БУН-- а в Мондері Аяберта
лоенть Христова Церква допусти-
ли до ілкою етапу річей Що ті
фальшиві теорії Маркса увійшли
практику в Росії позбавленій
світла паукн католицької Церкви
(хоч як вже показуєшся па іі
власпу руїну) пс дужо дивно
Ллє такий стан річей витворився
в Німеччині де комунізм почав
щораз більше ширитися Одпак
далекоелглпй ум Біттсра догляпув
небезпеку завчасу і її зліквідував
Навіть у Злучіїїпх Державах отво-рнл- н
очі до чого може довести
такий стан річей
Та пас більше інтересує країна
якій жнемо Капада Такий нс- -
вцрадний стан як його опнеус
Пана Пій XI знаходиться і в
нас І в пас з тої причини ви
творився комунізм а в лекшія
формі соціалізм або партія С
І
Прнклонинкн соціалізму кажуть
цей рух с для рятувапня наро-
ду а противники кажуть що на-
слідки цего руху будуть руїною
Тепер прпгляпьмося хто мав
рацію бо п теперішнім часі цс є
важне суспільно питання Ми за-
здалегідь зазначимо що п дечім
нам треоа погодитись а дещо
опрокнпутн але вцілости не може-
мо поппратн такий рух де добрі
ідеї змішані зі злігмн ідеями бо
[тоді ціла справа стає злою Даль
ше треба зазначиш то не йде тут за себе відокоемлюватнея від ре-- о
політику але розходиться о і піти людей — і покланятися оди-сусніль- не
добро Над цим добром нокому неумолнмому праву невмоли
радять спільно ріжні політичні! мої компе пінії Мн пе є природні
провідники як ось недавно мала) ми ворогами так як дикі звірі в
місив в Вгнкгпері конференція '-лі-
сах нічно насюрожепі один
між преміерамн Ллберш Саскачс- -
вану й Маніюби та Бр Колумбії
кожний з ппх з іншої партії Ллє
ми застановимося над соціялізмом
лише тому шо соціалісти ставлять
собі преіенсію що лиш воші в
силі розвязатн суспільне питання
і тому баігають взяти в руки кер-
му держави Католицька Церква
з другої сторони безінтересовно а
лиш як організація Божа яка ні- -
клугггься_ і матеріальним добробу-
том людства давала свої поради в
минувшині і тепер радить як по-
ліпшити добробут людей на заса-
дах христіянськнх
Партія ССФ щиро ирнзнасіь
ся то вона с соціалістична Іпі-ціяго- рн
цеї партії вагаються па-зва- тн
її комуністичною з одного
боку шоб не паразптися па неле-
гальність хоч за тс стягають на
себе гнів бойових комуністів а з
другого боку шоб пе відстрашити
від себе протипппків комунізму
Ріжшіцю між собою а комуністами
кладуть лише в тім що вони ле-
гальним способом хочуть здобуті!
тс що комупістн хочуть здобути
пагальнога сплою Є пе отис со - 1
ціятізм канадшського типу" але
правдивий соціалізм який вже в
пас є зорґапізованпй в політичну
партію і мас на меті взати керму
держави в свої руки
Соціалізм це в зародку комунізм
або предтеча крмунізму як пока-
залося в інших дераавах бо тео-
рії соціптізму взаті в практику
приневолюють до комунізму
Та про це пізніше
Ідея кооперації (співділання)
в соціялізмі
З ідеєю кооперації ми зовсім
годимося І з ними можемо ска-
зати: смерть злочнппому іиднві-дуатізмо- пн
(ідеї — „сам про се-
бе") з якого зродилася пелюдяпа
економічна самоволя що спричи-
нила стільки руїни і хаосу з лко-г- о
ми піші не годні видобутися
Ми не повніші дбати лиш самі
З науки і природи
Море -
Чи моглнб ми собі уявити хоч
би сучасну могутню Англію без
моря без сильної фтьотн — запо
руки тієї могутності!? Міркую шо
пі У відвічній боротьбі з грізною
стихією в непереможному гоні до
розросту — горді сішн Альбіону
сталили свойого духа росли мо-
гутнішали і врешті стали папами
єпігп
І Гол н переглянути гсесвітпю
історію то неважко помітити шо
народи відтяті від моря непоміт-
ні ніким нпродку пались і гинули
зате ті що мали доступ до моря
зростали міцнішали панували й
створили основи сучасної культури
Досить вказані на Грецію па
Рим і
Морс — добрий учитель Море
— шлях широкий вільний Морс
— сильна границя Морс — про-
харчовує міліопп поселених над
тім людей Морс — певіїчернана
скарбппця ріжпих мінеральних ба-гаї-
пв
тл енергії
Тнмто й иеднво що дапен-дяв-- на
зокрема ж тепер доступ до мо-
ря є для кожної нації життєва ко-
нечність
Українське Чорне Морс невели-
ке й замкнене звідусіль Та проте
воно відо грало велику ротю в істо-
рії україпськоге народу Воно на-
читає грецьких та арабських куп-
ців що в заміпу за збіжися мід
віск футра везли па Україну до-
рогі парчі срібло золото мистець-
кі вироби свою культуру Памя-га- с
човпи наших князіп-леремож-ц- ів
шо на суднах-луїігпнн- ах зага-
нялися з хороброю дружиною аж
під мури енльпого Царгороду добу-
вати слави для землі своєї Пама-га- о
ридання безлічі нещасних
бранців яких вивозили з нашої
країни Татари Турки у світ широ-
кий Помагає своїх любимців —
"чубатих ставяп" наших козаків
що в обороні батьківської віри та
братів своїх невільників гпалися
аж під береги далекої Анатолії
Памятао ту святу дтя кожного з
нас хвилину коти 21 квітня 1918
року після довголітньої неволі за-
гув громом могутнім наказ: "Фтьо- -
проти другого в щоденній боротьбі
за жппя де смерть одного є на-
живою другого А однак в нас
так діється що "чоловік чоловіко-
ві вовком"
В величезних економічних зу-
силлях які гнуть людство до зем-
лі ми всі злязані одні з другими
вузлами язаїмної нідвічальностн
ми всі економічно залежні одні від
других Це вже такс право при-
родне що ми потребуємо одні
других Ми спільно собі помагаємо
ми працюємо разом щоб забезпе-
чити всім добро і для кожного з
нас зокрема Ми сотворені для
співпраці для кооперації І як
би так дух кооперативний пріїняв-с- я
в пашім економічнім життю в
продукції і консумції і інших ді
лянках економічного життя то
депресії піші пе було би
Але коли ми говоримо що годи-
мося з соціалістами щодо коопе-
рації то це відноситься лише до
їх заклику що кооперації нам по
треба Ми не годимося одпак з їх
способами введення кооперації у
формі загальної націоналізації що
с їх метою
Кооперація дириґована
Вся людська активність вима-
гає правил певного плану ділан-н-а
щоб осагпутн бажану ціль
Без такого пляпу ціль годі ося-
гнути вповні Сили які зма-
гаться без провідної ідеї розпада-
ються а часто себе взаїмно губ-
лять Економічні зусилля с вия-
вом найбільшої актпвностп людства
а ціллю цеї активності! не є і не
повинні бутн пішо інше як до-
бробут людства взагалі а кожної
одиниці зокрема шо бере участь в
таких зусиллях І чи можна по-
думати щоб така кольосальна ак
тивність екопомічпа людства з
такою важною ціллю провадилась
без правил без плану і осягнула
свою ціль — добробут?
(Далі буде)
Скарб
ті підняти українські прапори!"
Все це иамягас дороге наше слав-
не Чорне море!
Але :к попри госпорадсько-полі-тнчн- у
паї у яку мас кожне море
для па роду воно ціппе ще іі тим
що ховає в собі не тільки безліч
жнпни- - що творить основу торговлі
й поживи а й багато мінеральних
багацтв
Найбільше в морській воді хтьо-рн- ду
натрія себто звнчаПнісіпької
кухонної соли що її вживають від
неііамлгшіх літ Доки люди не
викрили п землі покладі камяної
соли сіль добували тільки з моря
Спосіб той дуже леї кий мало ко-
штує А в тім пнм послугу югься
п пннішніх часах бо камяної со-
ли небагато й пе скрізь воші во-
диться Па березі моря копають
широкі мілкі ставки один побіч
одного Підчас припливу моря
вливається туди вода но якомусь
часі вона випаровує П на дпі озер-с- я
залишається тоненький шар
соли Та верства після того як
вода знову і знову випаровує
грубшає і пареічті стає така гру-
ба шо можна їі згортати заступа-
ми (рискалями) "Тоді її скидають
па куші й розвозять
Так добували й добувають спо-
конвіку сіль па Україні пад бере-
гами Чорного моря Колись була
в нас навіть окрема порода купців-чумак- ів
що розвозили па скрипу-
чих мажах но геїх закутннах Укра
їіш сіль і з нею свою тужливу
піспю чумацьку
У морській воді с яких 3 12
відсотка соли себто 72 фунти на
одну топу водії Здівалосяб —
мало Та не забуваймо що води
морі та океапів покривають майже
три четвертині иоверхпі всієї зем-
лі Сказати інакше: Коли б по-
зносити всі горн та горби одпо
слово — зрівняти поверхню всіх
суходоліп і поскидати всю цю зем-
лю й камінпя п морські глибини то
їх таки не позасинаєш бо тієї зем
ті булоб трнцять разів менше від
води!
З того можемо собі виявити
кілько соли ховають у собі моря й
океани Якщо вдалосяб добути з
них усю сіль то можна булоб ті--
сю сіллю повкривати всі суходоли
"тоненькою" 1 верствою бо всього
17 метрів завгрубшки!
Крім соли я морській воді с ще
два важні хемічпі иервні що їх
використовують сильно в сучасній
меднцнпі Це бром та йод Бро-
му в океанах у свою 0008 відсотка
Мирські вородостн і деякі роди
губок назбирують йод у доволі по-
важних кількостях У їх попелі
буває частенько більше ніж 2 від--
соткн тієї цінної річовипн Від--
тіль її П добувають
А так у водах океапів поро- з-
пускані трохи не всі хемічні первпі
та їх сполуки не диво Бо л:
потоки й ріки що перепливають
суходоли розпускають їх і несуть
в один великий маґазнн-зеї- ш — у
море Не буде дивно коли почу-
ємо що в морській воді є й нікель
і залізо й кобальт і олово Ще
оііьше: навіть — золото н ерю- -
ло металі металі що споконвіку
були мірилом людського багац--
тва отже п сили — і вони с в
морі
Правда — немає там його стіль-
ки щоб можна було срібло та
золото черпати відразу повшгми
пригорщами а проте таки с: зо-
лота 50 міліграмів срібла х у
пягеро менше себто — 10 мілі- -
ґрамів на одну топу води Мало?
Алеж морської води в світі стільки
що й найменші кількості! золота
зібрані докупи дадуть нам дуже
поважну суму: сотні тисяч кільо-ґрам- ів
цього дорогого металю
Ним можна було б позаповнювати
псі банки світа Ще більше: зо
лото сталоб тоді безвартісннм ме-тал- ем
Тоді кожний бідак міг би
їсти з золотої миски золотою лож
кою бараболяпу юшку а кожний
селяпнн міг би купити дешево
золоту косу чи вила до гною
(але ті інструменти не сповналиб
своєї функції так добре як заліз
ні чи то крицеві)
Чому тоді ке добувають цього
золота?
V в тім і справа що досі ба
гато вже хитрунів ламало собі го-іо- ви
щоб легким коштом придба
ти для себе якнайбільше золота
Та внавнлоса шо теперішні спо
соби добувати золото з моря ви
магають страшенно багато коштів
Га може таки прийде той час ко
ли невтомний людський рі внпай- -
де такий добрий та дешевий спо-
сіб діставати з моря ні скарби
Найбільший скарб моря — то
не так ті мінеральні та жнвннш
оагацтва а та непомірна кількість
енергії що ховається в ньому у
виді рухів-струм- ів відпливів та
припливні і різниш температур на
поверхні води й під нею Не
будемо навіть згадувані про те
як багато силової (днпамічної)
енергії можна дооугн коли гикорн
етапувати таке щоденне явище па
берегах морів лк приплив і від
плив Досі не пробував ніхто її
навіть приблизно обчислити!
к відомо в околицях рігппка
різниця температур мм: верствою
вот11 в океані шо її нагріло сонце
іі верствою па дпацать метрів під
поверхнею моря с 10 степенів Ц
І цю величезну теплово силову
(гермо-дшіамічн- у) енергію можна
б було перемінити у працю лк
би нею порушувати турбіни Тоді
можна б дійти до неймовірних про
сто внелідів Вже вироблено в
цьому напрямку відповідні спро-
би
Такі країни як Швеція Нор
вегія і т ті були б неодмінно
дедовими иостарямн ьотнб пе те
плий морський струм який попри
них пливе й якому завдячують по
пи своє існування
В нас на жаль досі шнршнії
загал пе доцішос папі моря А
це ж одно з пайпекучішнх життє-
вих питань україпської нації Не
западнло б щоб собі все те наша
громада усвідомила Може б тут
помогла — традиція Чи пе до
бре було б день 21-г- о квітня зро-
бити — святом українського моря?
Я М Береза
ІНДИК ВРЯТУВАВ ЖИТТЯ
ДИТИНИ
В полудневій Африці Іпднк вря
тупав життя малого хлопця на
очах батька під жовтої кобри якл
готовплася нанаети на дитину
Індик кинувся па гада і кількома
ударами заклював його
Менше говори а більше роби!
Object Description
| Rating | |
| Title | Ukrainski Visti, January 31, 1934 |
| Language | uk |
| Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
| Date | 1934-01-31 |
| Type | application/pdf |
| Format | text |
| Identifier | UkrVid2000266 |
Description
| Title | ub9e0036 |
| OCR text | ' "Ш№&%&: 31 січня 1931 — Число 5 УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Сторона 7 ВІСТИ ик БРАЦТВА УКРАЇНЦІВ-КАТ- О ЛИКІ В КАНАЛИ АЛБЕРТІЙСЬКА СЕКЦІЯ Рік 1 1931 Число 5 Статут Брацтва Українців Католиків у Каналі (2) (Продовження) VIII Доходи Доходи' БУК-- а складаються о членських вкладок добровільних лсертв датків зау внзнчсішя книжок приходів з вистав викладів концертів базарів прпиягь пікніків збірок дарів па нресфопд і завіїцань З долодін покриваються сі видатки БУК-- а ' IX Відділи 1 Кожний відділ БУК-- а складається найменше з 10 членів згуртованих на засаді територіяльно становій 2 В окрузі иешюї місцевостн що с тернторіяльшім осередком наших членів тпорнтьея територіальний відділ БУК-- а но становому добору з немсіїшс лк 12 членів Коли і сіількн членів ста- ново дібрати годі ііалеінть залишити становий характер а відділ доповниш на засаді територіальній 3 Відділи розчислюстьея по часу їх повстання арабськими цифрами І Колений член відділу є рівночасно члепом цілої організації і як такому прнслугують йому всі права й обовязкн всі обовязують про котрі глава V 5 Кожний член відділу мас право вглядати в рахунки відділу по їхнім замкненні під кінець листопада кожного року або з почат- ком грудпя Є Кожний член мас обовязок бути присушим при иринятті нового члена і на загальних зборах відділу як також братії активну участь в життю цілої організації 7 Кожний член новішої поступати не лишень після букви статута але радше після духа панрямннх організації бути льоятьішм у праці відділу та сиомагати її після своїх найкращих зусиль та ісртвсііііости 8 Кожпий член иітділу мопсе бути вибраним так до місцевого заряду як1 і до Головного Виконавчого Заряду 9 Відділ кермую іся в праці всімп постановами цего статута одпак узгляднює також місцеві обставини В рухах с вповні авто номною часпшою котра з цілістю БУК-- а звязана тим сгатутом а напрямні праці одержу від ГВЗаряду через ВІСТІ ШК (відділ БУК-- а в Українських Вістях) 10 Відділ дбає про якнайбільшу активність і а присднус: нових членів Він тпорить більші вітділн якщо нрндбао нових 23 членів 11 Про свою всю діяльність звішао через ВІСТШІК та подає річний уіііг у ньому 12 Всі місцеві спори чи зажалення залагоджують місцеві судді під проводом голови відділу Празі дальших непорозумінь розсуд прислуг} с'тром Головним Суддям з ГВЗаряду Рішення Голошиїх Суддів 'а кінцевим з межах організації' Хчо з членів БУК-- а не хоіів бц' Пою узнати та йому пцчннигнсн апіомагичио нерест ас бути членом БУК-- а і трапі 1 1 всі набуті права 13 Відтіля с мужеські й жіночі як повно- - і рівноправні X Місцеві заряди 1 Кожний відділ БУК-- а вибнрас свій місцевий заряд з голови його заступника писарів діловою і скарбового скарбника двох ировіршікІн і двох суддів — а ЛГіночнїї відділ добпрас і цс окремо ґаздиню 2 Україпсікніі каголицькнй Кшіскоп Канади іменус духовного провідника лідтДіу котрий п одночасно членом місцевого заряду без іяіОору- - _ 3 Членами зариту можу п буш тільки члени відділу ЬМі-- а Вибирають їх запільні річні збори відділу ні нрогяг одного року на внесення двох члені більшісію юлосіп 1 Місцевий заряд творінь місцеву автономну організаційну ґруп}' котра ио найкращим зразкам дбав про утревалеппн і поширен- ня БУК-- а живою діяльністю па всіх царнпах людського духа при помочі середників вказаних ним статутом 3 Місцевий заряд представляє відііл па Головних Загальних Зборах БУК-- а а коли не може прибути в цілосгп впсплас уповио-важпе- шк відиоручинків з правами цілого заряду XI Загальні збори 1 Голова відділу або ізза його перешкоди йот заступнпі: щорічно склпк)юп загальні збори відділу з початком місяця грудня кожпого року 2 Загальні збори скликуються або писемним повідомленням у ВІСТШІКУ місяць наперед — або устипм попцомлеішнм кожного члена два тижні перед наміченими зборами 3 Три члени но черзі складають звіт зі своєї діяльності! Пронірипші внеказуюгь епос одобрешш або нагану Заіатьні збори уділюють зарядові устуилеппя або вибирають пайово І Загальні збори вибирають повий місцевий заряд па сліду- ючий вносять два члени потім слідує рік Іменування до заряду голосування явне або таПпс Гішас більшість нрнсутпнх голосів членів Однак ніхто не ютосуп на себе Такий голос неважний 5 Загальні збори вислухують спраноздаипя про скарбовий стан і рішають про скарбову надвишку коли така о Це рішення завнеп-м- е від одобрснин ГВЗарядом і до часу одобрення здержується у виконанні С Загальні збори намічують місцевий плян праці на оудуче розглядають побажання і внески членів - 7 Всі члени відділу повинні бути присутні на загальних зборах відділу Коли би однак' не зійшлося бодай 75 процент членів тоді збори вибуваються за тиждень без огляду на число ирнсугипх 8 ' Загальні збори зачинаються торжественною Службою Божою котру виправить духовний провідник а обовязаиі бути прнсутнпмн И щшегуннтії до сії Причастя в той день всі члени в наміреиш організації Підчас сходин в домівці збори отворясгься піснями: "О Україно" і 0 Канада" а закінчується піснями "Ще пс_ вмерла" і "Ґад сейп дн Кінґ" XII Надзвичайні збори 1 В разі надзвичайної потреби голова місцевого заряду в порозумінні з двома членами тогож заряду скликує надзвичайні збори вітділу оголошенням устннм або писемним до кожпого члена пс скорше однак 'як тиждень після оголошення 2 Надзвичайні збори наслухують причину скликання і розва- жаю п над нею 3 Надзвичайні збори можуть рішати лишень в границях і па основі цего сіаіута Окремі нобажлппя нредкладіїогь до вирішення ГВЗа рядові XIII Головний Виконавчий Заряд 1 Голошиїй Виконавчий Заряд складається з: Почесного Го- лови Дійсного Голови його Заступника Головного Ділового Писаря Скарбового і Помічною Головного Скарбника Трьох Головних Суддів і трьох Провіршіків Редантра й Духовніша 2 Почесним Головою ГВЗаряду с все з уряду і без вибору український католііпькиії Епнскоп Канади Віп уособлюс маестаг нашої церкви й організації та вяжо духово всіх членів в одно Він с наелідшіком Апостолів і тому провідником апостольської акції БУК-- а Тому с моральною запорукою едностн і сталості! БУК-- а 3 Почссппй Голова мас всі і ті самі права що Дійсний Голова БУКЧа і Членами ГВЗяряду можуть бути тільки члени БУК-- а їх вибирають головні загальні річні збори безглядною більшістю голосів на внесення номіиаційної комісії 5 Дійсний Голова с представником ГВЗаряду перед властями і відвічальний за діяльність перед ГЗЗборамн перед котрими здав звіт з цілорічної прані - С Він наглнтас за всею працею орґапізації береже її пазверх і впугрі скликує наради ПВЗаряду та иредсідус на них склнкус ГЗЗборн БУК-- а під кінець грудня кожного року їх огвпрас та прово- дить ними Підчас голосопаиня мас рішаючий голос на случай ріп-нос- іи голосів за і нрогп якогось внесення 7 Він підписує всі рішення й урядові инсьма ГВЗяряду 8 В случаю неприсутності! або иерешкодження Дійсного Голови перебирає його права і обовязкн Заступник 9 Діловий Писар веде ділову переписну і всі протоколи орґапі- зації разом з Дійсним Головою підписує всі урядові письма ГВЗа-ряд- у складає щорічно зніт і передає до номіїцепня в ВІСТШПГУ 10 Голошиїй Скарбовий Писар веде скарбові письма БУІЇ-- а висилає посвідки на всі одержані суми і веде точні рахукн при- ходів і розходів Що три 'місяці поміїцус скарбове справозданпя в ВІСТШІКУ В місяці грудні поміїцус цілорічний гвіт 11 Помічний Головний Писар допомагає в праці другим писа- рям ГВЗаряду і веде писемну пронаґапду в хосен БУК-- а та наших ідей серед співгорожан Канади 12 Головний скарбник переннмас всі гроші БУК шоб негайпо зложити їх в банку на добро БУКа Під бапком розуміється один з чартерованнх банків Канади Виплати слідують чеками за підписом ГСкарбннка і ГСПнсаря 13 Бодай раз у році перед ГЗЗборамн всі три Головні Провір-пнк- н ировірюють правильність рахунків і скарбовий етап БУК-- а і складають про не звіт па Голоішнх Загальпнх Зборах БУК-- а Після цеї пропіркн кожний член БУК-- а може вглядати в рахупки 1 Головні нровірннкн бережуть рівнож чистоти ідсольоґії та правильності! організаційної тактики і дбаю і ь про теоретичну та иодійсну згідність актпвностп так цілості! як відділів БУК-- а 15 Веі спори в межах організації поладпюс Мировий Суд що складається п трьох мирових суддів Воші вирішують вгі відклики від рішень місцевих суддів їхпв ріїненпя є обовязкове і остаточно для всіх членів БУК-- а Перед кінцевим вирішенням відносять одпак по вказівки та одобрешш до Почесного Голови ГВЗаряду 10 Редактор складає ВІСТІШК БУК-- а 17 ВІСТШІК друкується в "Українських Вістях" як офіціальна частина БУК-- а 18 Духовного Провідпика призначує Український Католицький Епнскоп Канади і тільки перед ним вій відвічальппй за свою працю 19 Кожний член ПВЗаряду може знова бути вибрапнй па сті-ІУЮЧ- ИЙ рік діювнії Однак норядочпий час урядовавня тредло одип рік 20 ГВЗаряд творить голошиїй організаційний звязок і осередок пропійнії приймає і організує відділи проводніь иітосгіо праці в пропійнії дбає про її ііоснлсшія та темп і творчгь ідейлніг провід БУК-- а (Докіпчення буде) 9 П СЗ исшгша Питання Юрко Шксарон Iпі а т иП шП IIииЛш) Є й П і Суспільне Реферат виголошений на з'їзді Бке довго до того часу закн Карто Маркс оновістив спої теорії соціалізму то їх п інших часах в Росії но революції почали пере в водити г життя наші фільософи й тсольогн католицької Церкви па підставі паукн Христової учили про способи суспільного життя н оріпнізовапнх державах не тіль- ки і то вони можливі до переведен- ня в практиці але й волею Божою остаточно мусять бути здійснені і то тим скорше якщо мається уник нути загальної руїни народів Бо вже тепер говорять про всесвітню війпу гіршу як була Початкн лиха походять зі зне в ваги головної заповіді! ьожої: Люби бтішіього твого як себе самого лсоомежспа свооода ді-- лапь капіталізму самолюбний іп- - дііпііуалізм і нестримна компстп-ці- я довели до того іцо як слушно С завважує сам с Отець Папа Пій XI в своїй енцикліці "Квадраґссімо що анпо": "З одпого боку мале число богачіп вживають майже всі добутки які п так великій КІЛЬ- КОСТІ! дають новомодні винаходи а з другого боку величезна маса робітників зійшла на скрайпу пужду з якої безуспіш-п- о силуються видобути" Уряди держав не зважаючи па норми суспільного алптл які го БУН-- а в Мондері Аяберта лоенть Христова Церква допусти- ли до ілкою етапу річей Що ті фальшиві теорії Маркса увійшли практику в Росії позбавленій світла паукн католицької Церкви (хоч як вже показуєшся па іі власпу руїну) пс дужо дивно Ллє такий стан річей витворився в Німеччині де комунізм почав щораз більше ширитися Одпак далекоелглпй ум Біттсра догляпув небезпеку завчасу і її зліквідував Навіть у Злучіїїпх Державах отво-рнл- н очі до чого може довести такий стан річей Та пас більше інтересує країна якій жнемо Капада Такий нс- - вцрадний стан як його опнеус Пана Пій XI знаходиться і в нас І в пас з тої причини ви творився комунізм а в лекшія формі соціалізм або партія С І Прнклонинкн соціалізму кажуть цей рух с для рятувапня наро- ду а противники кажуть що на- слідки цего руху будуть руїною Тепер прпгляпьмося хто мав рацію бо п теперішнім часі цс є важне суспільно питання Ми за- здалегідь зазначимо що п дечім нам треоа погодитись а дещо опрокнпутн але вцілости не може- мо поппратн такий рух де добрі ідеї змішані зі злігмн ідеями бо [тоді ціла справа стає злою Даль ше треба зазначиш то не йде тут за себе відокоемлюватнея від ре-- о політику але розходиться о і піти людей — і покланятися оди-сусніль- не добро Над цим добром нокому неумолнмому праву невмоли радять спільно ріжні політичні! мої компе пінії Мн пе є природні провідники як ось недавно мала) ми ворогами так як дикі звірі в місив в Вгнкгпері конференція '-лі- сах нічно насюрожепі один між преміерамн Ллберш Саскачс- - вану й Маніюби та Бр Колумбії кожний з ппх з іншої партії Ллє ми застановимося над соціялізмом лише тому шо соціалісти ставлять собі преіенсію що лиш воші в силі розвязатн суспільне питання і тому баігають взяти в руки кер- му держави Католицька Церква з другої сторони безінтересовно а лиш як організація Божа яка ні- - клугггься_ і матеріальним добробу- том людства давала свої поради в минувшині і тепер радить як по- ліпшити добробут людей на заса- дах христіянськнх Партія ССФ щиро ирнзнасіь ся то вона с соціалістична Іпі-ціяго- рн цеї партії вагаються па-зва- тн її комуністичною з одного боку шоб не паразптися па неле- гальність хоч за тс стягають на себе гнів бойових комуністів а з другого боку шоб пе відстрашити від себе протипппків комунізму Ріжшіцю між собою а комуністами кладуть лише в тім що вони ле- гальним способом хочуть здобуті! тс що комупістн хочуть здобути пагальнога сплою Є пе отис со - 1 ціятізм канадшського типу" але правдивий соціалізм який вже в пас є зорґапізованпй в політичну партію і мас на меті взати керму держави в свої руки Соціалізм це в зародку комунізм або предтеча крмунізму як пока- залося в інших дераавах бо тео- рії соціптізму взаті в практику приневолюють до комунізму Та про це пізніше Ідея кооперації (співділання) в соціялізмі З ідеєю кооперації ми зовсім годимося І з ними можемо ска- зати: смерть злочнппому іиднві-дуатізмо- пн (ідеї — „сам про се- бе") з якого зродилася пелюдяпа економічна самоволя що спричи- нила стільки руїни і хаосу з лко-г- о ми піші не годні видобутися Ми не повніші дбати лиш самі З науки і природи Море - Чи моглнб ми собі уявити хоч би сучасну могутню Англію без моря без сильної фтьотн — запо руки тієї могутності!? Міркую шо пі У відвічній боротьбі з грізною стихією в непереможному гоні до розросту — горді сішн Альбіону сталили свойого духа росли мо- гутнішали і врешті стали папами єпігп І Гол н переглянути гсесвітпю історію то неважко помітити шо народи відтяті від моря непоміт- ні ніким нпродку пались і гинули зате ті що мали доступ до моря зростали міцнішали панували й створили основи сучасної культури Досить вказані на Грецію па Рим і Морс — добрий учитель Море — шлях широкий вільний Морс — сильна границя Морс — про- харчовує міліопп поселених над тім людей Морс — певіїчернана скарбппця ріжпих мінеральних ба-гаї- пв тл енергії Тнмто й иеднво що дапен-дяв-- на зокрема ж тепер доступ до мо- ря є для кожної нації життєва ко- нечність Українське Чорне Морс невели- ке й замкнене звідусіль Та проте воно відо грало велику ротю в істо- рії україпськоге народу Воно на- читає грецьких та арабських куп- ців що в заміпу за збіжися мід віск футра везли па Україну до- рогі парчі срібло золото мистець- кі вироби свою культуру Памя-га- с човпи наших князіп-леремож-ц- ів шо на суднах-луїігпнн- ах зага- нялися з хороброю дружиною аж під мури енльпого Царгороду добу- вати слави для землі своєї Пама-га- о ридання безлічі нещасних бранців яких вивозили з нашої країни Татари Турки у світ широ- кий Помагає своїх любимців — "чубатих ставяп" наших козаків що в обороні батьківської віри та братів своїх невільників гпалися аж під береги далекої Анатолії Памятао ту святу дтя кожного з нас хвилину коти 21 квітня 1918 року після довголітньої неволі за- гув громом могутнім наказ: "Фтьо- - проти другого в щоденній боротьбі за жппя де смерть одного є на- живою другого А однак в нас так діється що "чоловік чоловіко- ві вовком" В величезних економічних зу- силлях які гнуть людство до зем- лі ми всі злязані одні з другими вузлами язаїмної нідвічальностн ми всі економічно залежні одні від других Це вже такс право при- родне що ми потребуємо одні других Ми спільно собі помагаємо ми працюємо разом щоб забезпе- чити всім добро і для кожного з нас зокрема Ми сотворені для співпраці для кооперації І як би так дух кооперативний пріїняв-с- я в пашім економічнім життю в продукції і консумції і інших ді лянках економічного життя то депресії піші пе було би Але коли ми говоримо що годи- мося з соціалістами щодо коопе- рації то це відноситься лише до їх заклику що кооперації нам по треба Ми не годимося одпак з їх способами введення кооперації у формі загальної націоналізації що с їх метою Кооперація дириґована Вся людська активність вима- гає правил певного плану ділан-н-а щоб осагпутн бажану ціль Без такого пляпу ціль годі ося- гнути вповні Сили які зма- гаться без провідної ідеї розпада- ються а часто себе взаїмно губ- лять Економічні зусилля с вия- вом найбільшої актпвностп людства а ціллю цеї активності! не є і не повинні бутн пішо інше як до- бробут людства взагалі а кожної одиниці зокрема шо бере участь в таких зусиллях І чи можна по- думати щоб така кольосальна ак тивність екопомічпа людства з такою важною ціллю провадилась без правил без плану і осягнула свою ціль — добробут? (Далі буде) Скарб ті підняти українські прапори!" Все це иамягас дороге наше слав- не Чорне море! Але :к попри госпорадсько-полі-тнчн- у паї у яку мас кожне море для па роду воно ціппе ще іі тим що ховає в собі не тільки безліч жнпни- - що творить основу торговлі й поживи а й багато мінеральних багацтв Найбільше в морській воді хтьо-рн- ду натрія себто звнчаПнісіпької кухонної соли що її вживають від неііамлгшіх літ Доки люди не викрили п землі покладі камяної соли сіль добували тільки з моря Спосіб той дуже леї кий мало ко- штує А в тім пнм послугу югься п пннішніх часах бо камяної со- ли небагато й пе скрізь воші во- диться Па березі моря копають широкі мілкі ставки один побіч одного Підчас припливу моря вливається туди вода но якомусь часі вона випаровує П на дпі озер-с- я залишається тоненький шар соли Та верства після того як вода знову і знову випаровує грубшає і пареічті стає така гру- ба шо можна їі згортати заступа- ми (рискалями) "Тоді її скидають па куші й розвозять Так добували й добувають спо- конвіку сіль па Україні пад бере- гами Чорного моря Колись була в нас навіть окрема порода купців-чумак- ів що розвозили па скрипу- чих мажах но геїх закутннах Укра їіш сіль і з нею свою тужливу піспю чумацьку У морській воді с яких 3 12 відсотка соли себто 72 фунти на одну топу водії Здівалосяб — мало Та не забуваймо що води морі та океапів покривають майже три четвертині иоверхпі всієї зем- лі Сказати інакше: Коли б по- зносити всі горн та горби одпо слово — зрівняти поверхню всіх суходоліп і поскидати всю цю зем- лю й камінпя п морські глибини то їх таки не позасинаєш бо тієї зем ті булоб трнцять разів менше від води! З того можемо собі виявити кілько соли ховають у собі моря й океани Якщо вдалосяб добути з них усю сіль то можна булоб ті-- сю сіллю повкривати всі суходоли "тоненькою" 1 верствою бо всього 17 метрів завгрубшки! Крім соли я морській воді с ще два важні хемічпі иервні що їх використовують сильно в сучасній меднцнпі Це бром та йод Бро- му в океанах у свою 0008 відсотка Мирські вородостн і деякі роди губок назбирують йод у доволі по- важних кількостях У їх попелі буває частенько більше ніж 2 від-- соткн тієї цінної річовипн Від-- тіль її П добувають А так у водах океапів поро- з- пускані трохи не всі хемічні первпі та їх сполуки не диво Бо л: потоки й ріки що перепливають суходоли розпускають їх і несуть в один великий маґазнн-зеї- ш — у море Не буде дивно коли почу- ємо що в морській воді є й нікель і залізо й кобальт і олово Ще оііьше: навіть — золото н ерю- - ло металі металі що споконвіку були мірилом людського багац-- тва отже п сили — і вони с в морі Правда — немає там його стіль- ки щоб можна було срібло та золото черпати відразу повшгми пригорщами а проте таки с: зо- лота 50 міліграмів срібла х у пягеро менше себто — 10 мілі- - ґрамів на одну топу води Мало? Алеж морської води в світі стільки що й найменші кількості! золота зібрані докупи дадуть нам дуже поважну суму: сотні тисяч кільо-ґрам- ів цього дорогого металю Ним можна було б позаповнювати псі банки світа Ще більше: зо лото сталоб тоді безвартісннм ме-тал- ем Тоді кожний бідак міг би їсти з золотої миски золотою лож кою бараболяпу юшку а кожний селяпнн міг би купити дешево золоту косу чи вила до гною (але ті інструменти не сповналиб своєї функції так добре як заліз ні чи то крицеві) Чому тоді ке добувають цього золота? V в тім і справа що досі ба гато вже хитрунів ламало собі го-іо- ви щоб легким коштом придба ти для себе якнайбільше золота Та внавнлоса шо теперішні спо соби добувати золото з моря ви магають страшенно багато коштів Га може таки прийде той час ко ли невтомний людський рі внпай- - де такий добрий та дешевий спо- сіб діставати з моря ні скарби Найбільший скарб моря — то не так ті мінеральні та жнвннш оагацтва а та непомірна кількість енергії що ховається в ньому у виді рухів-струм- ів відпливів та припливні і різниш температур на поверхні води й під нею Не будемо навіть згадувані про те як багато силової (днпамічної) енергії можна дооугн коли гикорн етапувати таке щоденне явище па берегах морів лк приплив і від плив Досі не пробував ніхто її навіть приблизно обчислити! к відомо в околицях рігппка різниця температур мм: верствою вот11 в океані шо її нагріло сонце іі верствою па дпацать метрів під поверхнею моря с 10 степенів Ц І цю величезну теплово силову (гермо-дшіамічн- у) енергію можна б було перемінити у працю лк би нею порушувати турбіни Тоді можна б дійти до неймовірних про сто внелідів Вже вироблено в цьому напрямку відповідні спро- би Такі країни як Швеція Нор вегія і т ті були б неодмінно дедовими иостарямн ьотнб пе те плий морський струм який попри них пливе й якому завдячують по пи своє існування В нас на жаль досі шнршнії загал пе доцішос папі моря А це ж одно з пайпекучішнх життє- вих питань україпської нації Не западнло б щоб собі все те наша громада усвідомила Може б тут помогла — традиція Чи пе до бре було б день 21-г- о квітня зро- бити — святом українського моря? Я М Береза ІНДИК ВРЯТУВАВ ЖИТТЯ ДИТИНИ В полудневій Африці Іпднк вря тупав життя малого хлопця на очах батька під жовтої кобри якл готовплася нанаети на дитину Індик кинувся па гада і кількома ударами заклював його Менше говори а більше роби! |
Tags
Comments
Post a Comment for ub9e0036
