Ukrainski Visti, January 22, 1936

              22 січня ' 1936 гі і Число 4
♦4'4уИ?+!И+4иИ£чИ?ч£4?чИ
Богдан Лепкий ' Илтава ' ' II БОЇ
ІСТОРИЧНА ПОВІСТЬ —ШОСТА КНИГА
4" Чь 4?'4 4? 4? 4? 4і
Даром супротивлявся геть-
ман казав що вже присягали
йому а він їм і впевняв що
віри в своїх людей не втратив
— не заспокоїлися поки Ор-
лик не поставив 'хреста між
двома ярими свічками й не
засвітив їх Повторилося те
що було колись у Києві після
підїзду царя з гетьманського
двору на Печерськім
"Кличу всемогучого Бога на
свідка во Тройці святій всю-
ди сущого і Матір Божу за-
ступницю нашу і святого Ми-
хайла опікуна лицарського у-країнс-
ького
кличу н заприся-
гаю вам і народові нашому
споконвіку вольному а тепер
невблаганим ворогом нашим
катованому що не ради корн-
ети власної не задля почестей
марних для багацтва нікчем-
ного а для вас усіх що під
моїм реймептом єсьте для
жінок і дітей ваших для віч-
ного добра Матсри нашої рід
ної України безталанної для
користі! війська запорожсько-г- о
й усього народу українсько-
го для збільшення її помно-
ження прав і вільностеіі на-
ших хочу й бажаю всією ду-
шею моєю і всім помишлепісм
моїм за поміччю Божою так
зробити щоб ви з жінками й
дітьми своїми і ввесь наш край
з військом преславним запо-рожськи- м
ні під царською ні
під ніякою другою кормигою
чужою не пробували лиш у
своїй власній державі як лю-
ди вольні й від нікого неза-
лежні хіба від власних зако-
нів своїх во віки вічні прожи-
вали що дай Господи — а-мін- ьї"
Сірілн шибки перлилися зі-
ниці козацькі то синяві то зе
леиаві відтінки блукали по не-
виспаних обличчях
Линяли саєти па коїітушах
старшин
Розпяття між горючими
свічками колисалося в очах
Ніби Христос був перемуче-
ний до краю й ніби за хвили-
ну промовить голосом благаль
ним: Боже Боже пощо Ти
оставив мене?"
Але Христос мовчав
Орлик трівожно споглядав
на двері Коли ж відчинять-
ся вони? І коли на порозі по-
явиться дід ростом вищий від
царя з очима полинялими від
сонця в сорочці на дощах
праній на вітрах сушеній з
великою незгійпоіо раною на-грудя- х?
"Що за жаль що за
шум! Тілький край тільки
дум стільки в народі сили а
кругом лиш могили і кінця їм
немає Слава воскресепня че-
кає від Воскресепня до Возне-
сений з року на рік ввесь вік і
нема нам спасення"
Він чи не він? Живий чи
смерть? Увійшов чи так тіль-
ки Орликові здається?
Сверлував простір — діда не
було Це був лиш образ за-
кріплений в душі Бажання так
сильне що аж вбиралося в ті-
ло
Двері були зачинені й ніхто
не відчиняв їх
Дід не входив і не кричав
наступаючи на гетьмана: "дви-
гни цей камінь! Двигни!"
ж Орлик приступив до стола
І здмухнув свічки
Шведська армія як це влуч-
но передбачував гетьман заня-л- а
чотирокутннк між Ромнами
Гадячем Лохвнцею Л Прилу-
ками яких десять миль просто
РУ- -
Була це земля доволі густо
залюднена й не дуже виснаже-
на війною
Скрізь по селах і хуторах
сиділи люди курилося з дима
4 4 4? 4 4 ! 4? 4 4 4 ш
рів чути було іржання коней
і рев худоби Урожайна" земля
и народ скоро багатів а роз-
багатівши не радо кидав ті
багацтва Це лиш пани при
першій трівозі кидаються з мі-
сця як наполохані птахи а
селянин кріпко тримається зем
лі Він покидає її як мусить
коли бачить що вже все про-
пало і що осталося тільки од-
но: спасати життя
З отсього ж'чотнрокутника
ще й того не втікав ніхто бо
гетьман перед шведською ар-
мією післав туди свої універ-
сали толкував у них "їх мнло-стя- м
панам полковникам і па
нам осаулам полковим панам
сотникам отаманам війтам їх
мостям благородним особам і
всякого чина людям в городах
і селах обрітающнм" задля
чого то він покинув протек-
цію царську і приєднався до
високовладиого короля швед-
ського котрого побідоіюспа
армія увіходить отеє у їхні
гради й весн Не як ворог
вступають Шведи в глиб Укра-
їни а як союзник вірний і без-
печний котрий нікому її нія-
кої кривди пі на здоровлю пі
на маєтку на зробить
За те ручився гетьман сло-
вом своїм і своєю особою
Л що із Січи доходили теж
голоси до гетьмана прихильні
так тутешній народ не турбу-
вався дуже і спокійно дожи-
дав приходу ПОбІДОІЮСШІХ
військ короля Карла
Аж і прийшли а з ними
прийшло все те що звичайно
як тінь волочиться за всякою
армією: недостача кватир для
людей а стаєнь для коней су
перечка за провіянт і фураж
та всякі непорозуміння неми
нучі особливо де одні других
ііє розуміють бо не знають чу
жоі мови
Хоч Шведи вже по Польщі й
по Білій Русі таки добре похо
дили та деякі слова затямили
собі а котрий так і речення
умів "полюдському" зліпити а
все ж таки був це чужинець
людина другої віри та ще до
гого лютер
А тут і від царя маніфести
як чорні круки надлітають а
новий гетьман Іван Іліч Скоро-
падський і свої царською кан
целярією вимушені прокляма-ці- ї
надсилав
Тож і не диво що подекуди
до сутичок між Українцями і
Шведами доходило дехто вже
й нишком нарікав "чому то ми
царя не держимося" а інший
гак прямо й погрожувався що
до царя верне якщо гетьман
шведського нахабства не спи
нить А цар як на те й не
далеко стояв
Бо невже з Гадяча до Лебе-
дина далеко? Тільки рукою
подати А в Ніжині і в Мир-
городі як два ножі в тіло геть
манщини встромлені два цар
ські сильні полки залогами
стояли головні ж московські
сили розтаборилися здовж
східньої границі
Так тоді гетьманові негайно
треба було спішитися до ко-
роля Карла Раз що гостям
краще коли хазяїн у хаті а
друге що небезпечно відста-
вати від головної сили щоб
ворог не скористав з того і від
Ніжина або від Глухова не на-
пав на невеличку козацьку ар- мію
Сула і її численні притоки
замерзали не треба було дуже
й оглядатися на ті мости що
їх позрушувала шведська ар- мія у своїм переході — мо-
жна було поспішати
І поспішало тих три тисячі
вірних гетьманові козаків які
залишилися під його рукою
По дорозі дехто приставав
а дехто відставав але зміни ці
були не дуже то Д помітні Від
'ставали звичайно ті що з' пе
ревтоми або ізза недуги не
могли поспівати а ''приставали
охотники до боротьби зі зне-
навидженою Москвою котра
своїми "безеценствамн" скрізь
собі чимало ворогів натвори-
ла
Довгою начеб то безконеч-
ною валкою тягліїся козацькі
відділи як мереживо чорне по
білій скатерті снігу Вершни-
ки піші сани вози Женуть
череди овець гукають чабани
за стадами скоту підлнгують
собаки висолопивши червоні
лизні
На возах жінки діти дома-
шня птиця котячі очі визира-
ють цікаво зпід діточого ту-
лубця Хочуть затямити собі
дорогу щоб вернути назад
Бахмач з пригородкамн сво
їми зірвався з місця і пустив-
ся за гетьманським військом
Де? Куди? На який кінець?
Тікати тікати тікати І
Доля безталанного Батури-н- а
червоним опирем попід пло
тами блукає і трівожнть лю-
дей Хочеться бути якнай-
дальше від нього Хочеться
забути що був таки город на
світі нехай він переміниться в
казку в творпво буйної уяви
в дійсності! не було його ні-
коли
Тікати тікати тікати!
"Чого лізеш на голови лю-
дям? Шлях на гони простя-
гнувся широко а йому місця
нема!"
"Як барани збиваються лю-
ди до купи боки оббивають
собі І чого?"
"Глота як біля дверей у
церкві в час пожежі"
"І воюй же тут з такими!"
"Бо то найгірше як невоєн-
ний народ поміщається з ко-
зацтвом тоді вже і ладу не
вдержиш!"
"Який тут лад! Безладдя
окаяиня Отсьому особливо
спішно Так підіждн голуб-
чику Підіждн! Не першим
а останнім прибудеш!"
І висували віз чи там сани
із довжезної валки становили
на полі і не дозволили їхати
скорше поки вся валка не
перекотиться
"Я тебе парубче страх ко-
хаю" — приговорював Мруч-к- о
до котрогось зі своїх —
"прямо душі в собі не чую
але як що ти мені лінії не три-
матимеш то здмухну тебе
як свічку! Побачиш!"
Козак схоплювався ніби зі
сну будився стягав коня і ста-
рався їхати рівно поруч дру-
гих щоб не допускати нікого
до тих возів на яких везено
гетьманові скарби
Двох товаришів перешіп
тувалося: "У старого Хмеля
не такі скарби були та де во
ни?"
"Виговський добув та й ви
тратив на війну"
"Еге Виговський! Богда- -
нових скарбів чорт береже й
нікому приступу не дає"
"Великі маєтки все нечиста
сила в землю до себе потягне
і пожитку з них чортма!"
"Тому то в тебе і шаг не
загріє місця"
"А щоб ти знаві Краще по-
жити ніж мають у землі гни- ти"
"Може й так Але в когось
же і гроші мусять бути"
"Найкраще коли б їх не бу-
ло на світі"
"Вицідив би пів ведра горів-к- и
і заплатив конем"
"Чогось зараз конем!"
"Не знати куди ми йдемо?"
— питався якийсь піхотинець
на силу витягаючи ногу з гря-
зюки — "Кара Господня не
марш Зимно таке мороз а
до того ще й вітер"
Кашель а до кашлю коль-
ка" — відповідав йому това-
риш
"А щоб ти знав Коле мене
і шпигає під боки ще кілька
гонів поженуть і впаду"
"Не бійся чорт тебе не вхо
пить підеш бо мус"
"Але куди?"
"Або я знаю!"
УКРАЇНСЬКІ МСТИ уіирОНІ о
"Тут мабуть ніхто нічого не
'знає Були за Десною і вер-
нулися на „ Сейм а ' отес вже
й Сулу переходим' А 'за Су-
лою' що? 2
"Побачиш Хочуть щоб ти
світа провидів"
л'Сами вони не знають чо-
го хочуть Коли бити з Мо-
скалем так тоді піти йому на
зустріч і дати баталію а як
миритися так післать людей
з білою хоругвою А то Мо-
скаль туди а ми сюди він
гайта а ми вісьта До чого
воно подібне?!"
"Жаль що тебе гетьманом
не зробили" і
І "З нашої сотні нинішньої
ночі знов двох козаків пропа ло"
"Добрий козак своєї сотні
не покине"
"То колись а сьогодні й
старшини від гетьмана втіка-
ють"
"Бо сьогоднішній старшина
не козак а пан в нього козаць
кої чести немає"
"Ой тото! Мій дід розка-
зує що Богун хоч який пан
був а на війні як звичайний
козак бився все напереді все
перший"
"Нема тепер таких Тепер
полковник до гараздів охот-іііі- к
Що ж тоді від нашого
брата хотіти?"
Я б усім цим дезертирам та
мародерам кулею в лоб За-
порожці який вольний народ
а в поході такий послух три-
мають що кращого й не тре-
ба Послуху в нас чортма!"
"Послух велика річ Без
нього і побіди нема"
(Далі буде)
ВАЖНЕ ДЛЯ РОДИН НАТУ-
РАЛІЗОВАНИХ ОСІБ У
КАНАДІ
Для канадійських переселен-
ців котрі мають родини в ста-
рім краю треба знати що жін-
ка або діти натуралізованих
осіб в Канаді будуть допущені
до Канади в такому порядку:
Відповідно до канадійсько-г- о
закона — канадінськс горо-жанств- о
автоматично набуває
чужинка жінка натуралізова-
ного тоді коли чоловік набув
каиадіїіське горожапство пе-
ред вінчанням У тому випад-
ку жінка має право дістати ка-нпдійськ- ий
паспорт у пайближ
чім бритійськім консуляті в
краю свого походження і за
тим паспортом має змогу ви-
їхати до Канади
Жінки і діти осіб натуралі-
зованих у Канаді вже після він
чання могтимуть їхати до Ка-
нади на заграннчний паспорт
краю походження і виставле
ний ним (коли хтось є в Гали-
чині то Польщею) бо згідно
з канадійським 'законом про
горожапство жінки і діти в
тій клясі натуралізованих да-
лі є горожанами держави звід
ки походять аж до приїзду до
Канади
оОо
ПЯТЕРНЯТА ПРИТЯГАЮТЬ
ТУРИСТІВ
Славні онтерійські пятеоня- -
та Діоіі принесли гроші для ба
гатьох упродовж минулого ро-
ку головно для провінції Он- -
терія для власників готелів
газолінових стацій склепів і
фабрик Важну ролю вони ві-догр-
али
у призбиранні грошей
на будову урядової дороги
Від червня до вересня переїха
ло дорогою до Келлендер де
живуть пятернята 95076 само
ходів а около 380304 людей
оглянуло заведення Др Дейфо
де перебувають дівчатка щоб
їх побачити Пересічна кіль-
кість автомобілів була денно
в червні 570 а в серпні 1486
З продажі самої газоліни у
придорожніх стаціях уряд зі-
брав $74307 податку рахуючи
по 6 центів від гальона А го
телі і ресторани заробили в
чотирьох місяцях міліон доля- -
рів від тих що приїхали при
глянутися пятерннтам Біль
шість туристів це Американці
На Господарські Теми 1
?фффффффффф
ВИВІЗ ХУДОБИ З КАНАДИ
В першому тижні по Новім
Році4 вислали торговці перші
ладунки рогатої худоби з Ка-
нади до Злучених Держав на
умовах нового торговельного
договору Один транспорт ві-
дійшов з Вінніпегу другий з
Калгар -
Американські купці вимага-
ють найліпших штук худоби з
Алберти гірші гатунки зовсім
не мають попиту До Алберти
прибули з Америки торговці
й агенти щоб провірити до
яких розмірів може розвину-
тися торговля тученою худо-
бою з Канади Стації де на-
громаджують худобу до ви-
силки є в Едмонтоні Поноці
Лаком Доналда і Медиснн
Гет в Алберті а Мейпл Крік у
Саскачевані
Америка обнизила тарифу
на канадійську рогату худобу
з трьох ца два центи на фунті
від штук що важуть поверх
700 фунтів У теперішнім часі
Канада не є в спромозі доста-
вити в такій кількості тученої
худоби на американський ри-
нок на яку є запотребоваппя
В торговельній умові Злучені
Держави згодилися на привіз
з Канади 155000 штук худоби
річно з канадійських степів
Великі купці кажуть що це
може статися щойно в 1939
році З теперішніх тарифних
пільг можуть корнстатн ті фар
мері в Західній Канаді котрі
мають менші череди н подо-статко- м
зерна на годівлю До-
свід навчив що годівля худо-
би па великі розміри навіть у
найліпших умовннах представ-
ляє певне рпзнко
Західия Канада висилала до-
тепер певну кількість худоби
до Англії однак ця торговля
постепенно устає з огляду на
отворення американської гра-
ниці В кожному разі годів-
ля худоби в мішаних господар
ствах представляє для канадій
ських фармерів певні користн
оскільки її вести практично і в
менших розмірах
ЗНЕСЕНО ДВІ ЗАЛІЗНИЦІ
ВІДНОГИ В МАНІТОБІ
З днем 31-г- о грудня переста
ліі бути чинними дві залізппчі
дороги п Манітобі — одна від
Мордсн у сторону американ-
ської границі а друга на пів-
день від Брсндону Ті заліз-
ниці заінкорпоровано ще в
1907 році Вони служили го- -
ловпо до перевозу збіжжя Ми
пулої осенп до Дулут у Злуче- -
них Державах перевезено з
тнх околиць 1500000 бутлів
збіжжя троками через що за- -
лізнпця перестала себе опла- -
чувати
І?- -
ні Славні
ПРИЗНАНІ
Замовте кейс нашої най-
ближчої гуртівні
АйтогШетепі І поі іпаегіей
♦♦♦♦♦ ♦♦ ♦♦
ДЖЕРЕЛА ПРОТЕЇНІВ
У ПРОДУКЦІЇ ЯЄЦЬ
Досліди з годівлею курей
показали що для продукції
яєць потрібно щоб корми ма-
ли в собі протеїни в тій чи
іншій формі Найбільш поши-
реною практикою є додавання
мясної муки до зернових мі-
шанок (муки що має в собі
від 50 до 60 процент протеї-
нів) і цеї муки звичайно до-
дається 20 процент до мішан-
ки що "стоїть перед курми
увесь час Інші протеїнові
корми що вживаються за-
мість 50 до 60 процент мясної
муки це "тенкедж" рибна му-
ка та сушене молоко
На Екперіментальній фармі
в Скот Саск було переведе-
но цілий ряд дослідів протя-
гом років з метою довідатися
про якість всіх цих протеїно-
вих (білкових) домішок та
поплатність Пятьдесять мо-
лодих курочок було відокрем-
лено кожного року н розділе-
но на дві групі по 25 у кож-
ній Обидві групи 'мали одна-
ковий догляд та однакові кор-
ми за винятком лиш того що
одна група діставала в мішанці
20 процент мясної муки а дру-
га в мішанці мала всі вищезга-
дані протеїнові корми — мя-сн- у
муку й сушене молоко в
кількості! щоб це також вине-
сло 20 процент корму Отже
обидві групи діставали одна-
кову кількість протеїнів але
ті протеїни були у відмінних
формах
Яйця було зважувано і зав-
важено лиш малопомітну різ-
ницю між тими двома група-
ми курочок що вказує на од-новарті- сть
мясної муки з інши-
ми джерелами протеїну
Сухе молоко було найдорож
чим складником у кормі і в
той час воно мало наймен-
ший відсоток протеїну а то-
му воно явилося непоплатним
для продукції яєць Інші скла-
дники були приблизно в од-
наковій ціні і в залежності!
від стану ринкових цін можна
вживати той чи інший з одна-
ковим успіхом
оОо
Дія ''Господинь
ЩО ЇСТИ
Медівник що завжди удаєть
ся Треба: шклянка меду
шклянка цукру 3 шклянки му--
ки одна ложка запахів себто
товченого коріння цинамону
мушкаталової галки гвозди- -
кіп англійського перцю 1 ло- -
жочка поташу 6 яєць пома- -
ранцевої шкірки горіхів
Цукор терти з жовтками й пивс
І Д Ж В Л Ю
ОСЛАБЛЕНИЙ
АПЕТИТ
ТМа Ьу
їх
їх
же
В И Є
Іііе Воагй ог ІЬе
аж збіліє Дати
муку пересіяну з пота-
шем піну'З білків (перемішу-
вати легко й давати то муку
то піну) вимішати все разом
вилляти на намащену товщем
бляху й пекти в мірно гарячій
Спочатку "люфтиків" не
затикати аж як підросте тоді
заткати і хай печеться три
чвертн години Пробувати со-
лімкою чи патичком Як ви-
ходить чистий виймати
такий медівник пере-
лежимо мармолядою або тер-
тими зо сметанкою й цукром
горіхами з ананасовими крап
лями а зверху полюкруємо
чоколядою то буде ще ліп-
ший
Як дрібніші медівнички так і
медівник ліпше смакують як
їм кілька днів ніж зовсім сві-
жі Тож печіть його завча-
су
Палянички з картоплі —
Треба: 10 бараболь ложка
смальцю або масла (до сма-
ження окремо) 1 цибуля 1
сире 1 жовток 1
зварене шклянка тертої бул-
ки кілька зварених грибків
сіль трошки перцю й зеленої
петрушки Обібрані бараболі
зварити пімпяти якнайкраще
хай стигнуть Тпмчасом під-
смажити на товщі дрібно кра-
яну цибульку (щоб пожовкла
але не зарумяпплася Дати до
миски й терти з сирим яйцем
тавтком додати вилагоджені
терті картоплі вимішати ду-
же добре дати соли до смаку
й дрібочку перцю зварене
дрібно посічене яйце посічені
зварені гриби пушку посіченої
гички з петрушки Гі тертої бул
кіі стільки щоб тримало
ся купи Виробляти в булці
па грубі палянички й
смашпти па румяно на смаль-
ці Подавати гарячі зі смета-
ною або грибкової підливою
Палянички з гороху —В той
самий спосіб можна робити
палянички з вареного відці-
дженого й перетертого горо-
ху додаючи яйця пересма-
жену цибульку н терту булку
Коли до гороху додати зва-
реного будуть ще смач-
ніші
Палянички з каші — Зва-
рену вівсяну ячмінну
гречану коли нам лишається
від обіду використаємо теж
таким чином що додамо до
неї присмажену на
цибулю виробимо добре вн-тачає- мо
в булці полянички
усмажимо й додамо з підли-
вою або до квасної вареної
капусти чи фасольки з підли-
вою
оОо
2 мільйони пезетів на кому-
ністичну пропаганду дістали з
"заграниці" еспанські кому-
ністи це довідалися уря
дові чинники з паперів найде
них підчас ревізії в льокалю
комуністичної партії
Чуєтеся притуплені І змучені? Розкоркуйте фляшку
пива а побачите як скоро ваш млявий апетит віджи-вить- ся
Добре пиво будує енергію й бадьорість
АЛБЕРТІЙСКІ ПИВА
Вироби Албертійських Броварень
ЯК НАЙЛІПШІ НА ЗАХОДІ
з Фляшками шклянкамн
вашім місцевім готелі
ВІ5ТКІВІІТОК5 ІЛМІТЕО
АГЕНТИ БРОВАРНЯНОІ ІНДУСТРІЇ В АЛБЕРТІ
АІЬеги ІЛфіог Сопігої Ьу
медом запа-
хи
рурі
Коли
яйце яйце
тісто
палец
рижу
кашу
яйце маслі
Про
або
Ооюптепі о( ІЬе Рготіпое оі АІЬетій
і !