ub8e0608 |
Previous | 3 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
21 червня 1033 — Число 25
А л'л л А іАі ііл А Л іА А
Богдан Лепішй
Є
ІСТОРИЧНА ПОВІСТЬ— ТОМ НІ
Л ♦ А іА А іА А іА_ А_ А
(Далі)
Гатунок під царя "р надходив
Кочубеїсі стало моторошно
Невже аіслаиці не доручили
листів?
Один мусів дійти бо не було би
ціло: тігї історії
А може ЗІазеиа переловив їх
доноси може нередагчінаї зрадила
їх і замість до царя пішли з ли-
стами до Малеїні?
Жалувала шо не казала чоло- - і
вікові щоб їм дав більше грошей
на дорогу і іірііобіциіі ще більшу
шіна городу якщо добре сповнить
СВОЄ діло І
Усього догадувалася Кочубсїха
тільки правди пі Ніяк не могла
полуматп шобір хпіриіі Мазепа і
ним разом вимотався з тіш сітки І
яку вона так нпіьііо іі уіягіио роз !
снувала кругом нього виставляю-- 1
чи на полику небезпеку Василя Лс !
онтішіча і цілу родину
Пяідо гетьман перехитрив царя
— пропали вони!
ЩО ПОЧАТИ?
Чуйкевич довідавшися про вте-
чу свого тестя перестрашився чи-
мало
Він знав про ненависть Любовн
Хведорівпн до гетьмана про її
коверзн та про хороблнве змаган-
ня знищити ненависного старого
хитруна
Недавно від Зґурн довідався про
донос Посилав Лотрю до батьків
і таіікп сам бачився з Кочубесм
благав заклинав по руках цілу-
вав тестя щоб з гетьманом при-
мирявся — не помогло Він як
хмара ходив аж ЗІотрІ жаль було
днвитнея на нього
Тоді вона ніби якоюсь блніцою
і сердечнішою зробилася до нього
Недоля п а бл п псувала їх
Та хоч як приготований зжах-пупс- л
Чуйкевич Особливо жаль
було йому Лотрі Що з нею ро-
бити? Годі затаїти правду А
всеж таки хотілося відсунути від
неї тую чашу горя — хоч на
час хо"ч на кілька днів Може між
тим налагодиться діло Апостол
близький до г-пііма-
иа чоловік Об
станс за своїм сватом хоч свахи
він таїатж не лмбніь (Чимало
було непорозумінь як ц1цавав
свою доньку за її сипа) 1 Чуйке-вп- ча
батько і другі просити муть
Гетьманові також не наруку ціла
тая прикра історій
Треба Моїрю вислати до Натурний
закп вона див'дасіьгн про псе
Моїря і так збиралася па прошу
Монастир в глухому куті і досить
далеко від полиці не скоро дохо-
дим туди такі вісти
'''паши Митрепько' -- - іазав
— ''тобі треба ї V : і ііі ноьн поіодл
тепер весна можуть цупитися до-
щі ііогіііпііапіть ріки і тоді це
пушу я тебе - їді тепер"
ЛІогря зтодніаса Чуйкевич сам
догллпуг повозу паваппіжнн па-
лубу всілякими дарами для моїп-стпр- я
і ііідіін)вадні! діукину мало
що не па саме місце Мала там
перебути не менше двох тижнів
щоб в обителі СВЯТІЙ ВІДПОЧИТИ ВІТ
густи мірської і від житейських
турбот
Чуйкевич вернувши п Натурнії
двиався дальших подробиць про
долю свого тестя і його спільника
[Іскри
Сумніву не було то гепман
хотів їх рятувати Післансць Ід
Апостола прибув до Кочубся скор
ше ніж Троишнпськпй і ІГожухж-ськп- іі
Іі'очубеЙ прочитавши лист
Апостола зараз таки вислав свого
Вірного слугу 'їавадоиського до
[Іскри в Полтаву щоб він приїз-
див у Діікапьку Тоїж ночі перед
досвіті! приїхав 1 Іскра Лараз
таки пустилися втікати ж роз-впдніопало- ся
переїхали по містку
збудованім проти Диканьїн через
Ворсклу і прибули у село Гавроїщі
Гут вони мабуть відбули наріду
що їм дальше робити Втікати на
'Запорожжя Крим чи куди там
риачилоб подавати в сумнів прав-
дивість свого доносу Тіар сказав
бн -- ш що всякому прийшлої) па гат
кт а саме — видно совість у них
#'{ А (А_ А і іА Лі Л ' Л щаяа~нумт
ОТ
ч А А )]! і л іА А_ 5?
нечиста коли бояться стати перед
царські очі Треба значиться не
затирані за собою слідів а вести
діло дальше шукаючи дороги до
самого цари
Гнала їх туди охота поставити
на свому
Ахтпрськпй царський полковник
Осіиов був добрим знайомим
Нскри і заговірннкн пустилися до
цього Застали його в Красному
Куті городі Ахтпрського полку
Почувшії таке Чуйкевич дуже
зажурився Тесі ь зробив велику
дурницю Заміси сховатися їм
якийсь може іі не дуже довгий час
і пересидіти бурю чого як видно
і гетьман також хотів вій віддав!
себе в руїн Москалів покладаю-!"1- 0
чнея па свою впсокру рангу маст-
кії синн'і волос значіння а може
й на протекцію Осіпова
Дивно як 'Генеральний суддя
знаючи Москалів по від нині мо-
же їм довіряти свою долю!
Чи забув пю робили царі з
українськими гетьманами поперед
Осіиову хочеться 'виставити себе
вірним царським слугою а долею
Кочубся і ііого приятеля Нскри БІЙ
так само турбується як торішнім
снігом?
Погано зробив Кочубей! Тепер
або він Перекопа о царя що Мазе-
па зрадник або Мазепа що воші
кленетішки
'Одно чи друге цар поступить
жорстоко і невблагано не поща-
дить свогї жертви У помсті він
страшний не чоловік а звір
Чуйкевич почув запах кровн і
це прикре почутл не опускало
його
Не хотів ані упадку гетьмана
апі кари на Кочубся Уява малю-
вала йому пайжахлнвіші картини
ніде не міг знайти собі спокою
В тЗезеоині ночі гадкою звертав-
ся до Мютрі
Як же вона змінилася І Де вже
не та сама Мотря Ш сліду ко- -
ліпших примх тісї дивної афекції
того демонізму котрий1 доводи
його до розпуки Була спокійна
тиха ніби рішена на тс щоб по-
кірно принятн присуд судьбн і ви-
повнити його "Видно так Бог хо
тів" казала нераз Ніколи пс
чув від неї докору не нарікала на
нікого навіть на маму не з пер-
цем а з серцем підходила до лю-
дей ніби чекаючи чогось великого
супроти чого теперішнє її життя
змаліп і втратить усяку вагу
Чуйкевич не а нас: чи Мотря по-
любила його але бачить що вро-
билася для нього найвірнішою
товаришкою і иаПщиріпюю повіряй
нею його бажань і думок Хоч не
говорили багато але чули що ол-ио- го
бажають
В очах свого влюбленого мужа
зробилася ще кращою ще більш
достойною Дивився на неї як на
образ Світлиця в якій перебу-
ла в з нею перетворилася в свя-
тиню Брехати бажати чогось
недоброго або поганого було для
нього свитотангвом
За щож доля мас так важко
карати тую гарну людину?
Усе добро все придане яке
взяв за ОІотрею і яке ще мас ді-
стати під Кочубоїп віддав би без
найменшого вагання щоб тільки
горе відвернути від неї
Т Чуйкевич молився по до ікон
а до того великого Бога котрого
маестату цапіть уявити собі тіс
міг щоб він змилосердився над
тою найкращою душею яку создав
щоб відвернув грізне горе від
Мотрі
УПКАЧТ
Кочубей і Пскра сіли в Красно
му Куті
Почували себе безпечними під
ирсикцісіо хитрого Осіпова і сну-
вали пляпп лк би то найкраще
попости діло дальше
Пі па хвилину не сумнівалися
що побіда по їхньому боці Буду-
вали свій донос по на брехні а
На словах самого гетьмана забу
ваючи шо 'верба голяїгг скріпта
шнент' Гетьман мав сильніші
докази невннностн бо закріплені
чорнилом на папері а то напи-
шеш пером того не шпигнеш ВО-
ЛОМ
І забували наші загонірникн
що нар Петро визначався не тіль-
ки иевговкаиою дикою вдачею а-- ле
також хитрістю правдиво мон-
гольською
Признати Мазепу зрадником
зппчнться або дістати його в свої
рукн або довести до того щоб він
перейшов з частішою своїх військ
па сторону ворога Чи так чи
ншікше цар утратив Гш одиноко
союзника котрий на кожний' за-з- нп
царя умів добути військо як
зпід землі до того мав гроші до-
свід і тримав па Україні лад Без
нього почалосяб там безголовя
якого цар тоді більше ніж коли
будь боявся
Натомість не дати послуху доно
тикам все одно шо показати себе
великодушним тля гетьмана і при-
неволити його до шляхотпої від-
плати
Цареві кути більше залежало
на Мазепі ніж па Пскрі і Кочубс- -
01! І
Попи значиться перечистилися
у всоїх рахунках Москалі труча-іі- і
їх у пекло а вони тішилися
до і)Ш0 1ть- -
( кожне ніж дожидали явився
у Красному Куті московський офі-
цер з листом царського канцлера
Ґоловкіпа до Осіпова
Канцлер писі в що донос полу—
чнв що діло вважао важним і хоче
про нього побалакати особисто з
[Іскрою та Остовим Тому нехай
вони або цуп сеі'ічас через Смо-
ленськ до головної квнтнрн царя
Пба вони можуть бути певні мило-
сті! і нагороди царської
Про Кочубея не було згадки
Чому? — того зрозуміти по могли
Гадали ізза його старого віку а
може щоб нокн-щ- о не робити ве-
ликого шуму
Осіиов з Пскроігі зібралися Ко-
чубея гадали і пініті па Слобід-
ській Україні котра до реґімспту
гетьмана не належала і тому туди
рука його не сягала Кочубей
відпроваджував своїх спільників до
Кіл городка та ледвн вони доїхали
до Богодухова як по дорозі зу-
стріну™ якогось шляхтича го поль-
ському вбранню котрий- - зразу ви-
питувався в них ігро найблнишй
шлях у Батурин а впевнившися
хто вони такс скинув личину і
пнявив себе офіцером царської
Гвардії Озоропим У нього був
Лііст від канцлера до Кочубся
Капцлср шісап шо цар і його
Генерального суддю і свого стольнії
ка Василя Лсоптіовнча Кочубся
кличе до себе під Смоленськ щоб
побачитися з ним побалакати 11
порадитися як би то можна краще
ІІ певніше иогадаипи задум зрад-
ника Мазепи в самім народ! вби
ти і ЛГ0Г0 то певпого чоловіка по
садити па його місці
Кочубей зрадів Пиачіггьсл не
забули про нього Сам батюшка
цар хоче радитися з ним когоб то
на нсце діаясип українським геть
мапом робити А когож би як не
його Кочубея?
Поїхали
їхали з ними не тільки люде пю!
могли свідчити проти гетьмана!
але також і великі пади що по-- 1
біда по їхньому боці що здеруть І
личину з поганого зрадника Мазе-- 1
пн виберуть нового гетьмана і
ооспиаиі ласками царськими вер
нися па Україну І
Кочубей і Пскра приневоленії
пули як які гііьтіп втікати
скривитися а тепер прийде пора
щоб їх вороги кидали все і спа-
сали життя — страшний бо сеті
батюшка цар у великім і слушнім
гніві своїм!
"Прибули до Смоленська Гол о в
кі'п стояв тоді зі свопо канцелярі-
єю у Вітебську Донідовинісл про
приїзд донощиків післав по них
иіднідковішка Лввапіова щоб нрн
віз їх зі Смоленська в Поріччя
сухопуттям а звідси до Вітебська
ворою
Лева німі доставив яагопірннків
до Пітебська дня 18 квітня ст ст
їхали з ними піп Святайло сот-
ник Кованько небіж Нскри двох
ннсарі'В і вісім служок Петра
Яцспка доставлено окремо з Мм-кв- и
де ііого й досі тримали
Всіх розміщено по ріжннх сві-
тлицях норожиого панського двора
за містом
На другий день надтлгпуп канц-
лер Головків зі своїм товпрпшом
Іїїафіровим Почали переслухай
ня від Осіпова ТоІІ сказав що
пронісшій попом Сішгтайлом при
оув на розмову я Пскрою до
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Сторона 3
чіісіін на річці Коломия! і від ньо-
го почув обвинувачення гетьмана
в зраді його величенну цареві
про що ' донос кому слідувало
Потім до нього до Красного Кута
прибули Кочубей і Пскра втікаю-
чи перед гнівом гетьмана Кочу-
бей пін перше не зи і в а Искру
знав по військовим ділам Па тім
і покінчив Осіпсп
Царські міністри веліли покли-
кати тоді з других покоїв Кочубся
і Искру Припили їх ласкаво і
сказали: "Государ міілосіпвпіі до
вас надійтеся па милість царську
і докладно нічого не жахаючися
виложіть усю справу"
Головній відпустив Искру ли-
пнів при собі самого Кочубея і той
підбадьорений ласкавим привітан-
ням розговорився починаючії з
давніх часів
Пригадав зраду Брюхопешкого
що навела на Україну колотнечу і
кровопролиття пригадав як після
того коли заспокоєно край пар
гнівався па генеральних старішії!
за те що вони пробуваїпчн близь-
ко гетьмана не помітили його зло
чинного заміру і заздалегідь не
сповістили царя "Не хочу щоб
гнівався на мене його нелнчество
цар і тому бічучп лихі заміри те- -
іісріиіпіого гетьмана Івана Мазе-!К„„да-о- ю сюронош і з попраною
пн і почувши па власні уха відк-- положення вони стануть екоио-пьог- о
що нам конечно бути іп"д 'мічпо сильніші і буду 1 1 купунігпі
Ляхами приходжу виявити це По- - гіілііім фабричних виробів
го царській величності! Не роби- - Недавно пречіср Правилі в І)т- -
мо того для власної корнети тіль-
ки величаючи превисоку значність
великого царя"
Кажучи по подав донос на инсі
мі В 11 пунктах були тут подані
всі слова і діла Мазепи що ви-
являли ііого намір відірватися від
царя і пристати до його ворогів
Нарешті додав ше Гг пісню про
згоду яку скомпонував гетьман а
в якій "значна проти держави цар
ської уявляється щютнвніеть"
Кочубея відпустили і він нічого
поганого пс прочуваючп пішов у
свою світлицю
Чого ж би йому боятися? Донос
був оснований і правдивий Ні-
чого з воздуху не схоплено все
чиста правда Матеріалу па кіль-
ка зрад доволі не на одну
Та інакше дивилися на це діло
царські судді Для них важна не
правда а воля царська Знали
що цар лис двома листами засію
коїв гетьмана впевняючи його
що доносові не вірить значиться
треба й діло так повести щоб до-
нос цей показався брехнею
Ані Пскра ні Кочубей білого
по назвуть чорним і зізнань своїх
не підкличуть "Значиться треба в
тих зізнаннях дошукатися протп-ворічпос-
тн
щоб можна иричінптії-с- я
до них і взяти їх на муки
Па муках звісна річ будуть
співати як їм кат заграє Що
схочуть судді те скажут запере-
чать підкличуть назвуть себе
брехунлми клеветннкамн людьми
без совісти і чести — чого не
зробить чоловік щоб рятувати се-
бе від царських тортур
І судді взялися розеліджуватн
донос
УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ У ПРАЗІ
Стан пожертв на Українській
дім у призі на день 1 1 травня
І !): Всього плинуло досі 2'2'1
пожертви на загальну суму 20-(1107- 0
чеських корон
Академін: С Омалі-Отоцькп- іі пе-
редав вкладну кннжочку па суму
І'2Г1ЯГ чеських корон колишньо-
го Українського Клюбу в Празі
що переводив збірку иа будову У-країись-
кого
Дому в Празі ще в
1022 році Діти з українського
дитячого притулку в Подєбрадах
заощадили й передали пожертву
1280 чеських корон а діти одної
української родннн на Буковині по
жертвували спою різдвяну ялинку
й пристали 300 румунських леїв
Два чужинці передали по 100 ко-
роп чеських
Пожертви па Український Дім у
Праз! прислати на адресу дирек-
тора музею нроф Д Антоновича:
Ргог V Ап1оі)оуус
РгаЬя ІМиїїе 245
йгссИачІоупкІя Бигсрп
АМЕРИКА ВИПРОДУКУЄ
МЕНШЕ ПШЕНИЦІ
Обчислюють що цього року Злу
чопі Держави вииодукують 0П5
міліоніп бушлів шпеннці зимової
1 весняної В порівнянню з ми-
нулим роком це означає зменшен-
ня продукції о 120 міліоніп букі-л- ів
5Й? 'ї- гг£-£4гі $їхї$-г4'гї-г!Ш- ! і її На Господарські Тер гг і
іуР фгкезф$гхгї$ФФЗг? 2
РУЗВЕЛТ ОПОДАТКОВУЄ
ПШЕНИЦЮ
ІГа основі униважиоїшя конгресу
американський президент' присту-
пно до виконання свого плану о-но- могп
фармерстну З початком
ліпиш пічне в Злучених Державах
обовязупатп поний податок під
пшениці який буде виносити ЗО
центів від бушля Той податок бу
чл гіг платити млинарі її інші по-
середники між продуцентом і кои-сумепт- ом
Податні мап принести
ІГ0 мідіонів доіярів і ті гроші
будуть виплачені як бонус фаїш—
рам за те то нони менше будуть
управляти пшениці Іі той спосіб
коштом консумсіпа будуть винаго-
роджені фармі'рі-ирод- у центи
ЦеІІ И1ЯІІ СТрІИуіН'а ' ІфІІТТІ Кп'О
зі сторони тих котрим ІіріІПДРТЬПІ
іііяітггіі податок зглядіш купува-
ти дорогий хліб Гтороіінпкн уря-
дової політики 'іііоГиі кажуть і по в
існуючих учошіїїах Фармері с по- -
таці а преміє] Ьепет на лондон-
ській конференції заявилися утлін-і- ю
за "меншгнчич управи мшгшіці
в Західній ІГа наді Західна Преса
занила негативне становище до
тих ПЛЯПІЦ мотивуючи що такий
план : можливий до переведення в
:іученпх Держаних де при насе-
леним І1І0 міднлііи душ с ішснііп
великий ринок збуту і цего року
майже вся ннкчінця в Америці
буде сконсумоіііша самим амери-
канським населенням Інакше н
Канаді лка чотири питих спосї
пшениці мусить вивозити до чу-
жих країв Канада не моіе тому
наложити податку на своє населен
п я а ціпа пшениці залежна під
нотоїшіі на чужих ринках
ЗВИШКА НА ПШЕНИЧНІМ
РИНКУ
Па пшеничних ринках и Вінні-
пегу і Шнкагу підскочила ігдна
пшениці о 2 центи Спекулянти
почали купувати пшеницю па
вістку що спека і посухи її захід-
ній Канаді пошкодила заспіам
ПЕРШИЙ ГРАД
В суботу вечором вішав град по-
личний цитрини на схід від Ед-
монтону в околицях Вейпрмііт
Гтетіер і Мнрплм Ііінд за н ям
невеликі просторії але до вішав
там поробив великі спустошеним
В Мирним шібпв ябіі"іа іі го родо-
ніту иа просто])! три милі в шири-
ну і десять МИЛЬ В ДОВЖИНУ
ШПАГАТ ДО ВЯЗАЛОК БУДЕ
ДОРОЩИЙ
На думку посла з Атабаски Фал
коїіерп "баііидер твяйіГ бутс копі
тупати фермерів дорощо а продав
ці будуть муеілп понести страти
і--
іи ноші будуть м усіли достанії і и
і] ерам шпагату на основі по- -
!
ного акту ирр шпагат
'Гой акт протвиджує морґедж дгі
продавців іішаїтпу але донор ва па
другому МІСЦІ після коштів моло
чення і ікгтткін ообіїгязаііінг за
піна Гаг гарантує ліпи збір збіжжя
з одного року Крім того п родіш-- ці
мають понести ще кошти регі- -
страпії лорґеджу і ііерешісіті зі гс
ми елевейторами
Уряд заручив банкам за довги
ню походять :і шпагату але за
два роки ще лишилося їм по до-
плачено --тії 12000 тому І БОНІ!
ІіеВДОІЮЛеїН З ТОЇ СІїраїШ 1КІНЧІ!
тнея воно може па тому що' фар-ме- рі
будуть мугітп платити більше
а шпагат я купці понесуть пгра- -
ти за минулі іюісн
НАДВУШКА ПШЕНИЦІ В СВІТІ
БІЛЬША ЯК ТОРІК
'] днем 1 травня її евіті було
напипінки шпеннці 771000000
бушлів або 19000000 більше як
в тому чагі в минулому році
БІЛЬШЕ ПРОДАНО РОГАТОЇ
ХУДОБИ
Яа чотири перші місяці в 1ПЛЗ
іірогтаио в Канаді 101075 V) фун- -!
гїі ПП1ЛТЇ1МІІТ II ТЛЛІГ ЛПЛіЛЛЇІ !ТПГЇ
в 1032 році іпюдаио 7017305
фунтів
ВПЛИВ ВОЄН НА ПРОДУКЦІЮ
ПШЕНИЦІ І ЇЇ ЦІНУ
Війни мають дуже ііажіїиіі вплав
на продукцію шпеннці і на а
ціни однак цей вплив не псе бу-
ває рішаючий Часто війна може
бути лині другорядним чинником
Винахід іі удосконалення баііп-дер- а
мало далеко більший вплив
на продукцію пшениці в світі і иа
її ціну ніж всі гайни в історії
Пез байндера ншешіид ще нині
буія би люксусовою поживою і на
селения світа ніколи не булоб зро
сто так скоро як с нині
Винахід дешевих способів про-
дукції штучних на возів також має
важний вішці па пшеничну ситуа-
цію в дійсності! пеіі винахід вря-
тував нерпа сі'іт від голоду і мі-ліо-
ни
людей1 віт голодопої смертп
Поз фосфаіііі Авегриліи ніколи не
була би веп'іі пюиебуді з ніасіїн-- ці
вивезти и чужі краї Рільники
п ІЗнроні збільшили видатність
збіжа з акра тише завдяки великій
кількості! уживаних штучних по-
гноїв які там с дешеві
Лк би учені не були виплекали
Гатунку шпеііічі1 то вчасно до-
зріває згт погребуй мало часу до
росту й дозріпишія то в Пахідній
Канаді буднб під управою пшениці
незначні простори землі і в сшті
не було бн нині шідішпнаї хліба
Також виплекання Гатунку шпе-ан- ці
то н великій мірі г витре-ва- та
па посуху збільшує запаси її
в світі Тут можна ще згадати про
способи які поборюють ржу я:і
теж рятують величезні КІЛЬКОСТІ!
того зерна
Виливи довгих наиалооїісікнх
нош на запаси пшениці не можуть
іти п порівняння з винаходом паро
них машин Без парових машин
залізниць і пароплавів не можна
бн було перевозити збііігл'а дешево
з місця продукції до міст і других
провінцій та країв Якби пс було
дешевого способу перевозу то ціна
пшениці і взагалі зерна була бн
висока у всіх краях світа Винахід
тракторів та інших машин також
мас першорядне значіння на про
дукцію І ціну збілгжа
З того виходить що вплив воєн
на шнспнціо під яких сто літ с
лише припадковий і іюрівнуючо
невеликий і він не може рі тіпати-
ся зі лначініїпу наукових винахо-
дів людства
АЛБЕРТІЙСЬКИЙ ПУЛ
ПЛАТИТЬ
У рад ЛлОсрти па днях дістав
вд Албертійоького Пшеничного
Пулу $ 152050 иа рахунок сплати
рсіігу що похопіть з титулу іаран
тії провінції яп тоіі пул :і поверх
двох років
НЕ ВИ НИЩУПТЕ ЛАСИЦЬ
В Західній ІГппаді ласиця п ио- -
наїточіпім сопіоіпшіям для фармо- -
рів оявдякн їм гинуть міііопп
Гофрів І 30 я ці в
В
СПРАВА ОБМЕЖЕННЯ ПРОДУК
ЦІЇ ПШЕНИЦІ НА ЛОНДОН-
СЬКІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ
Важною точкою в програмі сві-
тової економічної конференції в
Лондоні о справа ціп пшениці
Илучепі Держави П Канада заяви-
лися за зменшенням продукції під
услівям шо європейські кряї збііь
шать і-онф-
'мцію хліба і будуть
більше спроваджувати пшениці з
держав що є голошиїми продуцен-
тами па вивіз Проти зменшення
продукції заявилися Аргентина іі
Австралія в яких пшениця с паїі-важнішн-
м
жерелом доходу
БОРОТЬБА ЗІ СКАКУНАМИ
В полущеній Адберті о поважно
знгрожеїшх 1 "(00000 акрів зсм-леило- дів
спільними кониками Нп
площа продукує 2Г до Г0 мідіонів
бушлів пшениці 00 ста цій роздає
денно по -- 100 тси тріііла поміж фар
мерів які борат ьея з тою язвою
ЯК ПІДВЯЗУВАТИ ПОМІДОРИ
Вирощупашиї помідорів ліпи з
оіпіім бнюм без розгалужень і
ирпнязувапнії їх до тичок стало
вже загально розновліодікеипм я і
па малих точніших городах так
і па пфодач проміїсдовах Тачки
нжпнпіпьпі ниті футін високі і як
ню вони з дерева то ліпше нако-
ли 1 х 12 цал я в перерізі як що
металеві то гінтарчнгь Я8 цал я
Тому що металові тички внкорнсто
вупться довіппіі час вони обходить
ся деіиевче чим дерепляні
Такоя: можна нравязуватн по-
мідори до дротів натягнених на
кілочках В такім випадку по-
трібно принаймні три дротн на-
тягнені одні над другим на від-
далі 9 до 12 цадіп між ними
Так скоро як лині рослини о по-
саджені ях треба принизити мяг
ким шпагатом або рафісю чи то
до тички чи до дроту Всякі роз-
галуження які звичайно вироста-
ють між листками та головним
стеблом потрібно обрізати або ші-щінлюв- атн
Це сіірпял кращому
розвиткові овочів що ростуть на
головнім стоблі скоршому дозріван
ню і в додаток овочі тоді завжди
чистенькі
Інший метод який висипається в
тористих місцевостях Притійської
Колумбії полягає в тому що по-
мідори садять півтора фута в ря-
дах і ціптротя фута поміж рядами
але як лиш аапяжеться на бнлі
три гролпа овочів дальший ріст
рослин пріїнінпостьоя зрізуванням
вершків
В інх місцевостях де ие мож-
ливо мити дозрілі іМмідорн з огля-
ду па коротке Л'то там їх зринають
ще зеленими ІГола помідора за-
чинають вняішти зміну барви з
темно-полоііо- ї на бітовато-жовт- у
вони легко можуть дозріти КОЛИ
їх покласти в темне іі ііезнмне
місце С"г Р")
"
НОВИНА! НОВИНА!
І
ВЖЕ НАДІЙШОВ ТРАНСПОРТ НАЙЛІПШИХ
В СВІТІ --АВСТРІЙСЬКИХ
Правдива Австрійська Староираєва Коса "Боше Помагай" зро-
блена з найліпшої австрійської сталі гартована в оливі
Довга на 39 іичів Повна Гарантія на кожну косу "Гхіжс
Помагай'' п одинока добра коса Ціна ліпне $250
Коса Німецька Старокраєпа 28 інчів довга добриІІ виріб $175
Де нема Ескпрссовото агента належить прислати 20 центів
на рхресилну коси
ціпа з нереснлк
Перетсиі механічні з двома трубами 40с 45с
Бабка Старонрасва гарантована 50с СОс
Бабиа нанадійського виробу менша 30с 35с
Шолотіж старонр Д клепання коси 1-фун-
тоішіі 70с 75с
Молоток на палійського спробу меншин 30с 35с
Брусок староираєвий тесаний з каменя ЗОе 40с
Брусок німецький мотанії 20с 25с
Коснеио старокрлева ручка до коси 95с $120
На Сі-О-- Ді не сасилаємо Гроші моніордером шліть на адресу:
икгаіп&ка КгіуЬагпіа
9916 ЛА5РЕК АУЕШЕ ЕМОNТОN АЬТА
ГЧГОЩЖяУЙ0ИЕЯМІвЛ!ІШХгЛ
в
Object Description
| Rating | |
| Title | Ukrainski Visti, June 21, 1933 |
| Language | uk |
| Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
| Date | 1933-06-21 |
| Type | application/pdf |
| Format | text |
| Identifier | UkrVid2000234 |
Description
| Title | ub8e0608 |
| OCR text | 21 червня 1033 — Число 25 А л'л л А іАі ііл А Л іА А Богдан Лепішй Є ІСТОРИЧНА ПОВІСТЬ— ТОМ НІ Л ♦ А іА А іА А іА_ А_ А (Далі) Гатунок під царя "р надходив Кочубеїсі стало моторошно Невже аіслаиці не доручили листів? Один мусів дійти бо не було би ціло: тігї історії А може ЗІазеиа переловив їх доноси може нередагчінаї зрадила їх і замість до царя пішли з ли- стами до Малеїні? Жалувала шо не казала чоло- - і вікові щоб їм дав більше грошей на дорогу і іірііобіциіі ще більшу шіна городу якщо добре сповнить СВОЄ діло І Усього догадувалася Кочубсїха тільки правди пі Ніяк не могла полуматп шобір хпіриіі Мазепа і ним разом вимотався з тіш сітки І яку вона так нпіьііо іі уіягіио роз ! снувала кругом нього виставляю-- 1 чи на полику небезпеку Василя Лс ! онтішіча і цілу родину Пяідо гетьман перехитрив царя — пропали вони! ЩО ПОЧАТИ? Чуйкевич довідавшися про вте- чу свого тестя перестрашився чи- мало Він знав про ненависть Любовн Хведорівпн до гетьмана про її коверзн та про хороблнве змаган- ня знищити ненависного старого хитруна Недавно від Зґурн довідався про донос Посилав Лотрю до батьків і таіікп сам бачився з Кочубесм благав заклинав по руках цілу- вав тестя щоб з гетьманом при- мирявся — не помогло Він як хмара ходив аж ЗІотрІ жаль було днвитнея на нього Тоді вона ніби якоюсь блніцою і сердечнішою зробилася до нього Недоля п а бл п псувала їх Та хоч як приготований зжах-пупс- л Чуйкевич Особливо жаль було йому Лотрі Що з нею ро- бити? Годі затаїти правду А всеж таки хотілося відсунути від неї тую чашу горя — хоч на час хо"ч на кілька днів Може між тим налагодиться діло Апостол близький до г-пііма- иа чоловік Об станс за своїм сватом хоч свахи він таїатж не лмбніь (Чимало було непорозумінь як ц1цавав свою доньку за її сипа) 1 Чуйке-вп- ча батько і другі просити муть Гетьманові також не наруку ціла тая прикра історій Треба Моїрю вислати до Натурний закп вона див'дасіьгн про псе Моїря і так збиралася па прошу Монастир в глухому куті і досить далеко від полиці не скоро дохо- дим туди такі вісти '''паши Митрепько' -- - іазав — ''тобі треба ї V : і ііі ноьн поіодл тепер весна можуть цупитися до- щі ііогіііпііапіть ріки і тоді це пушу я тебе - їді тепер" ЛІогря зтодніаса Чуйкевич сам догллпуг повозу паваппіжнн па- лубу всілякими дарами для моїп-стпр- я і ііідіін)вадні! діукину мало що не па саме місце Мала там перебути не менше двох тижнів щоб в обителі СВЯТІЙ ВІДПОЧИТИ ВІТ густи мірської і від житейських турбот Чуйкевич вернувши п Натурнії двиався дальших подробиць про долю свого тестя і його спільника [Іскри Сумніву не було то гепман хотів їх рятувати Післансць Ід Апостола прибув до Кочубся скор ше ніж Троишнпськпй і ІГожухж-ськп- іі Іі'очубеЙ прочитавши лист Апостола зараз таки вислав свого Вірного слугу 'їавадоиського до [Іскри в Полтаву щоб він приїз- див у Діікапьку Тоїж ночі перед досвіті! приїхав 1 Іскра Лараз таки пустилися втікати ж роз-впдніопало- ся переїхали по містку збудованім проти Диканьїн через Ворсклу і прибули у село Гавроїщі Гут вони мабуть відбули наріду що їм дальше робити Втікати на 'Запорожжя Крим чи куди там риачилоб подавати в сумнів прав- дивість свого доносу Тіар сказав бн -- ш що всякому прийшлої) па гат кт а саме — видно совість у них #'{ А (А_ А і іА Лі Л ' Л щаяа~нумт ОТ ч А А )]! і л іА А_ 5? нечиста коли бояться стати перед царські очі Треба значиться не затирані за собою слідів а вести діло дальше шукаючи дороги до самого цари Гнала їх туди охота поставити на свому Ахтпрськпй царський полковник Осіиов був добрим знайомим Нскри і заговірннкн пустилися до цього Застали його в Красному Куті городі Ахтпрського полку Почувшії таке Чуйкевич дуже зажурився Тесі ь зробив велику дурницю Заміси сховатися їм якийсь може іі не дуже довгий час і пересидіти бурю чого як видно і гетьман також хотів вій віддав! себе в руїн Москалів покладаю-!"1- 0 чнея па свою впсокру рангу маст- кії синн'і волос значіння а може й на протекцію Осіпова Дивно як 'Генеральний суддя знаючи Москалів по від нині мо- же їм довіряти свою долю! Чи забув пю робили царі з українськими гетьманами поперед Осіиову хочеться 'виставити себе вірним царським слугою а долею Кочубся і ііого приятеля Нскри БІЙ так само турбується як торішнім снігом? Погано зробив Кочубей! Тепер або він Перекопа о царя що Мазе- па зрадник або Мазепа що воші кленетішки 'Одно чи друге цар поступить жорстоко і невблагано не поща- дить свогї жертви У помсті він страшний не чоловік а звір Чуйкевич почув запах кровн і це прикре почутл не опускало його Не хотів ані упадку гетьмана апі кари на Кочубся Уява малю- вала йому пайжахлнвіші картини ніде не міг знайти собі спокою В тЗезеоині ночі гадкою звертав- ся до Мютрі Як же вона змінилася І Де вже не та сама Мотря Ш сліду ко- - ліпших примх тісї дивної афекції того демонізму котрий1 доводи його до розпуки Була спокійна тиха ніби рішена на тс щоб по- кірно принятн присуд судьбн і ви- повнити його "Видно так Бог хо тів" казала нераз Ніколи пс чув від неї докору не нарікала на нікого навіть на маму не з пер- цем а з серцем підходила до лю- дей ніби чекаючи чогось великого супроти чого теперішнє її життя змаліп і втратить усяку вагу Чуйкевич не а нас: чи Мотря по- любила його але бачить що вро- билася для нього найвірнішою товаришкою і иаПщиріпюю повіряй нею його бажань і думок Хоч не говорили багато але чули що ол-ио- го бажають В очах свого влюбленого мужа зробилася ще кращою ще більш достойною Дивився на неї як на образ Світлиця в якій перебу- ла в з нею перетворилася в свя- тиню Брехати бажати чогось недоброго або поганого було для нього свитотангвом За щож доля мас так важко карати тую гарну людину? Усе добро все придане яке взяв за ОІотрею і яке ще мас ді- стати під Кочубоїп віддав би без найменшого вагання щоб тільки горе відвернути від неї Т Чуйкевич молився по до ікон а до того великого Бога котрого маестату цапіть уявити собі тіс міг щоб він змилосердився над тою найкращою душею яку создав щоб відвернув грізне горе від Мотрі УПКАЧТ Кочубей і Пскра сіли в Красно му Куті Почували себе безпечними під ирсикцісіо хитрого Осіпова і сну- вали пляпп лк би то найкраще попости діло дальше Пі па хвилину не сумнівалися що побіда по їхньому боці Буду- вали свій донос по на брехні а На словах самого гетьмана забу ваючи шо 'верба голяїгг скріпта шнент' Гетьман мав сильніші докази невннностн бо закріплені чорнилом на папері а то напи- шеш пером того не шпигнеш ВО- ЛОМ І забували наші загонірникн що нар Петро визначався не тіль- ки иевговкаиою дикою вдачею а-- ле також хитрістю правдиво мон- гольською Признати Мазепу зрадником зппчнться або дістати його в свої рукн або довести до того щоб він перейшов з частішою своїх військ па сторону ворога Чи так чи ншікше цар утратив Гш одиноко союзника котрий на кожний' за-з- нп царя умів добути військо як зпід землі до того мав гроші до- свід і тримав па Україні лад Без нього почалосяб там безголовя якого цар тоді більше ніж коли будь боявся Натомість не дати послуху доно тикам все одно шо показати себе великодушним тля гетьмана і при- неволити його до шляхотпої від- плати Цареві кути більше залежало на Мазепі ніж па Пскрі і Кочубс- - 01! І Попи значиться перечистилися у всоїх рахунках Москалі труча-іі- і їх у пекло а вони тішилися до і)Ш0 1ть- - ( кожне ніж дожидали явився у Красному Куті московський офі- цер з листом царського канцлера Ґоловкіпа до Осіпова Канцлер писі в що донос полу— чнв що діло вважао важним і хоче про нього побалакати особисто з [Іскрою та Остовим Тому нехай вони або цуп сеі'ічас через Смо- ленськ до головної квнтнрн царя Пба вони можуть бути певні мило- сті! і нагороди царської Про Кочубея не було згадки Чому? — того зрозуміти по могли Гадали ізза його старого віку а може щоб нокн-щ- о не робити ве- ликого шуму Осіиов з Пскроігі зібралися Ко- чубея гадали і пініті па Слобід- ській Україні котра до реґімспту гетьмана не належала і тому туди рука його не сягала Кочубей відпроваджував своїх спільників до Кіл городка та ледвн вони доїхали до Богодухова як по дорозі зу- стріну™ якогось шляхтича го поль- ському вбранню котрий- - зразу ви- питувався в них ігро найблнишй шлях у Батурин а впевнившися хто вони такс скинув личину і пнявив себе офіцером царської Гвардії Озоропим У нього був Лііст від канцлера до Кочубся Капцлср шісап шо цар і його Генерального суддю і свого стольнії ка Василя Лсоптіовнча Кочубся кличе до себе під Смоленськ щоб побачитися з ним побалакати 11 порадитися як би то можна краще ІІ певніше иогадаипи задум зрад- ника Мазепи в самім народ! вби ти і ЛГ0Г0 то певпого чоловіка по садити па його місці Кочубей зрадів Пиачіггьсл не забули про нього Сам батюшка цар хоче радитися з ним когоб то на нсце діаясип українським геть мапом робити А когож би як не його Кочубея? Поїхали їхали з ними не тільки люде пю! могли свідчити проти гетьмана! але також і великі пади що по-- 1 біда по їхньому боці що здеруть І личину з поганого зрадника Мазе-- 1 пн виберуть нового гетьмана і ооспиаиі ласками царськими вер нися па Україну І Кочубей і Пскра приневоленії пули як які гііьтіп втікати скривитися а тепер прийде пора щоб їх вороги кидали все і спа- сали життя — страшний бо сеті батюшка цар у великім і слушнім гніві своїм! "Прибули до Смоленська Гол о в кі'п стояв тоді зі свопо канцелярі- єю у Вітебську Донідовинісл про приїзд донощиків післав по них иіднідковішка Лввапіова щоб нрн віз їх зі Смоленська в Поріччя сухопуттям а звідси до Вітебська ворою Лева німі доставив яагопірннків до Пітебська дня 18 квітня ст ст їхали з ними піп Святайло сот- ник Кованько небіж Нскри двох ннсарі'В і вісім служок Петра Яцспка доставлено окремо з Мм-кв- и де ііого й досі тримали Всіх розміщено по ріжннх сві- тлицях норожиого панського двора за містом На другий день надтлгпуп канц- лер Головків зі своїм товпрпшом Іїїафіровим Почали переслухай ня від Осіпова ТоІІ сказав що пронісшій попом Сішгтайлом при оув на розмову я Пскрою до УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Сторона 3 чіісіін на річці Коломия! і від ньо- го почув обвинувачення гетьмана в зраді його величенну цареві про що ' донос кому слідувало Потім до нього до Красного Кута прибули Кочубей і Пскра втікаю- чи перед гнівом гетьмана Кочу- бей пін перше не зи і в а Искру знав по військовим ділам Па тім і покінчив Осіпсп Царські міністри веліли покли- кати тоді з других покоїв Кочубся і Искру Припили їх ласкаво і сказали: "Государ міілосіпвпіі до вас надійтеся па милість царську і докладно нічого не жахаючися виложіть усю справу" Головній відпустив Искру ли- пнів при собі самого Кочубея і той підбадьорений ласкавим привітан- ням розговорився починаючії з давніх часів Пригадав зраду Брюхопешкого що навела на Україну колотнечу і кровопролиття пригадав як після того коли заспокоєно край пар гнівався па генеральних старішії! за те що вони пробуваїпчн близь- ко гетьмана не помітили його зло чинного заміру і заздалегідь не сповістили царя "Не хочу щоб гнівався на мене його нелнчество цар і тому бічучп лихі заміри те- - іісріиіпіого гетьмана Івана Мазе-!К„„да-о- ю сюронош і з попраною пн і почувши па власні уха відк-- положення вони стануть екоио-пьог- о що нам конечно бути іп"д 'мічпо сильніші і буду 1 1 купунігпі Ляхами приходжу виявити це По- - гіілііім фабричних виробів го царській величності! Не роби- - Недавно пречіср Правилі в І)т- - мо того для власної корнети тіль- ки величаючи превисоку значність великого царя" Кажучи по подав донос на инсі мі В 11 пунктах були тут подані всі слова і діла Мазепи що ви- являли ііого намір відірватися від царя і пристати до його ворогів Нарешті додав ше Гг пісню про згоду яку скомпонував гетьман а в якій "значна проти держави цар ської уявляється щютнвніеть" Кочубея відпустили і він нічого поганого пс прочуваючп пішов у свою світлицю Чого ж би йому боятися? Донос був оснований і правдивий Ні- чого з воздуху не схоплено все чиста правда Матеріалу па кіль- ка зрад доволі не на одну Та інакше дивилися на це діло царські судді Для них важна не правда а воля царська Знали що цар лис двома листами засію коїв гетьмана впевняючи його що доносові не вірить значиться треба й діло так повести щоб до- нос цей показався брехнею Ані Пскра ні Кочубей білого по назвуть чорним і зізнань своїх не підкличуть "Значиться треба в тих зізнаннях дошукатися протп-ворічпос- тн щоб можна иричінптії-с- я до них і взяти їх на муки Па муках звісна річ будуть співати як їм кат заграє Що схочуть судді те скажут запере- чать підкличуть назвуть себе брехунлми клеветннкамн людьми без совісти і чести — чого не зробить чоловік щоб рятувати се- бе від царських тортур І судді взялися розеліджуватн донос УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ У ПРАЗІ Стан пожертв на Українській дім у призі на день 1 1 травня І !): Всього плинуло досі 2'2'1 пожертви на загальну суму 20-(1107- 0 чеських корон Академін: С Омалі-Отоцькп- іі пе- редав вкладну кннжочку па суму І'2Г1ЯГ чеських корон колишньо- го Українського Клюбу в Празі що переводив збірку иа будову У-країись- кого Дому в Празі ще в 1022 році Діти з українського дитячого притулку в Подєбрадах заощадили й передали пожертву 1280 чеських корон а діти одної української родннн на Буковині по жертвували спою різдвяну ялинку й пристали 300 румунських леїв Два чужинці передали по 100 ко- роп чеських Пожертви па Український Дім у Праз! прислати на адресу дирек- тора музею нроф Д Антоновича: Ргог V Ап1оі)оуус РгаЬя ІМиїїе 245 йгссИачІоупкІя Бигсрп АМЕРИКА ВИПРОДУКУЄ МЕНШЕ ПШЕНИЦІ Обчислюють що цього року Злу чопі Держави вииодукують 0П5 міліоніп бушлів шпеннці зимової 1 весняної В порівнянню з ми- нулим роком це означає зменшен- ня продукції о 120 міліоніп букі-л- ів 5Й? 'ї- гг£-£4гі $їхї$-г4'гї-г!Ш- ! і її На Господарські Тер гг і іуР фгкезф$гхгї$ФФЗг? 2 РУЗВЕЛТ ОПОДАТКОВУЄ ПШЕНИЦЮ ІГа основі униважиоїшя конгресу американський президент' присту- пно до виконання свого плану о-но- могп фармерстну З початком ліпиш пічне в Злучених Державах обовязупатп поний податок під пшениці який буде виносити ЗО центів від бушля Той податок бу чл гіг платити млинарі її інші по- середники між продуцентом і кои-сумепт- ом Податні мап принести ІГ0 мідіонів доіярів і ті гроші будуть виплачені як бонус фаїш— рам за те то нони менше будуть управляти пшениці Іі той спосіб коштом консумсіпа будуть винаго- роджені фармі'рі-ирод- у центи ЦеІІ И1ЯІІ СТрІИуіН'а ' ІфІІТТІ Кп'О зі сторони тих котрим ІіріІПДРТЬПІ іііяітггіі податок зглядіш купува- ти дорогий хліб Гтороіінпкн уря- дової політики 'іііоГиі кажуть і по в існуючих учошіїїах Фармері с по- - таці а преміє] Ьепет на лондон- ській конференції заявилися утлін-і- ю за "меншгнчич управи мшгшіці в Західній ІГа наді Західна Преса занила негативне становище до тих ПЛЯПІЦ мотивуючи що такий план : можливий до переведення в :іученпх Держаних де при насе- леним І1І0 міднлііи душ с ішснііп великий ринок збуту і цего року майже вся ннкчінця в Америці буде сконсумоіііша самим амери- канським населенням Інакше н Канаді лка чотири питих спосї пшениці мусить вивозити до чу- жих країв Канада не моіе тому наложити податку на своє населен п я а ціпа пшениці залежна під нотоїшіі на чужих ринках ЗВИШКА НА ПШЕНИЧНІМ РИНКУ Па пшеничних ринках и Вінні- пегу і Шнкагу підскочила ігдна пшениці о 2 центи Спекулянти почали купувати пшеницю па вістку що спека і посухи її захід- ній Канаді пошкодила заспіам ПЕРШИЙ ГРАД В суботу вечором вішав град по- личний цитрини на схід від Ед- монтону в околицях Вейпрмііт Гтетіер і Мнрплм Ііінд за н ям невеликі просторії але до вішав там поробив великі спустошеним В Мирним шібпв ябіі"іа іі го родо- ніту иа просто])! три милі в шири- ну і десять МИЛЬ В ДОВЖИНУ ШПАГАТ ДО ВЯЗАЛОК БУДЕ ДОРОЩИЙ На думку посла з Атабаски Фал коїіерп "баііидер твяйіГ бутс копі тупати фермерів дорощо а продав ці будуть муеілп понести страти і-- іи ноші будуть м усіли достанії і и і] ерам шпагату на основі по- - ! ного акту ирр шпагат 'Гой акт протвиджує морґедж дгі продавців іішаїтпу але донор ва па другому МІСЦІ після коштів моло чення і ікгтткін ообіїгязаііінг за піна Гаг гарантує ліпи збір збіжжя з одного року Крім того п родіш-- ці мають понести ще кошти регі- - страпії лорґеджу і ііерешісіті зі гс ми елевейторами Уряд заручив банкам за довги ню походять :і шпагату але за два роки ще лишилося їм по до- плачено --тії 12000 тому І БОНІ! ІіеВДОІЮЛеїН З ТОЇ СІїраїШ 1КІНЧІ! тнея воно може па тому що' фар-ме- рі будуть мугітп платити більше а шпагат я купці понесуть пгра- - ти за минулі іюісн НАДВУШКА ПШЕНИЦІ В СВІТІ БІЛЬША ЯК ТОРІК '] днем 1 травня її евіті було напипінки шпеннці 771000000 бушлів або 19000000 більше як в тому чагі в минулому році БІЛЬШЕ ПРОДАНО РОГАТОЇ ХУДОБИ Яа чотири перші місяці в 1ПЛЗ іірогтаио в Канаді 101075 V) фун- -! гїі ПП1ЛТЇ1МІІТ II ТЛЛІГ ЛПЛіЛЛЇІ !ТПГЇ в 1032 році іпюдаио 7017305 фунтів ВПЛИВ ВОЄН НА ПРОДУКЦІЮ ПШЕНИЦІ І ЇЇ ЦІНУ Війни мають дуже ііажіїиіі вплав на продукцію шпеннці і на а ціни однак цей вплив не псе бу- ває рішаючий Часто війна може бути лині другорядним чинником Винахід іі удосконалення баііп-дер- а мало далеко більший вплив на продукцію пшениці в світі і иа її ціну ніж всі гайни в історії Пез байндера ншешіид ще нині буія би люксусовою поживою і на селения світа ніколи не булоб зро сто так скоро як с нині Винахід дешевих способів про- дукції штучних на возів також має важний вішці па пшеничну ситуа- цію в дійсності! пеіі винахід вря- тував нерпа сі'іт від голоду і мі-ліо- ни людей1 віт голодопої смертп Поз фосфаіііі Авегриліи ніколи не була би веп'іі пюиебуді з ніасіїн-- ці вивезти и чужі краї Рільники п ІЗнроні збільшили видатність збіжа з акра тише завдяки великій кількості! уживаних штучних по- гноїв які там с дешеві Лк би учені не були виплекали Гатунку шпеііічі1 то вчасно до- зріває згт погребуй мало часу до росту й дозріпишія то в Пахідній Канаді буднб під управою пшениці незначні простори землі і в сшті не було бн нині шідішпнаї хліба Також виплекання Гатунку шпе-ан- ці то н великій мірі г витре-ва- та па посуху збільшує запаси її в світі Тут можна ще згадати про способи які поборюють ржу я:і теж рятують величезні КІЛЬКОСТІ! того зерна Виливи довгих наиалооїісікнх нош на запаси пшениці не можуть іти п порівняння з винаходом паро них машин Без парових машин залізниць і пароплавів не можна бн було перевозити збііігл'а дешево з місця продукції до міст і других провінцій та країв Якби пс було дешевого способу перевозу то ціна пшениці і взагалі зерна була бн висока у всіх краях світа Винахід тракторів та інших машин також мас першорядне значіння на про дукцію І ціну збілгжа З того виходить що вплив воєн на шнспнціо під яких сто літ с лише припадковий і іюрівнуючо невеликий і він не може рі тіпати- ся зі лначініїпу наукових винахо- дів людства АЛБЕРТІЙСЬКИЙ ПУЛ ПЛАТИТЬ У рад ЛлОсрти па днях дістав вд Албертійоького Пшеничного Пулу $ 152050 иа рахунок сплати рсіігу що похопіть з титулу іаран тії провінції яп тоіі пул :і поверх двох років НЕ ВИ НИЩУПТЕ ЛАСИЦЬ В Західній ІГппаді ласиця п ио- - наїточіпім сопіоіпшіям для фармо- - рів оявдякн їм гинуть міііопп Гофрів І 30 я ці в В СПРАВА ОБМЕЖЕННЯ ПРОДУК ЦІЇ ПШЕНИЦІ НА ЛОНДОН- СЬКІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ Важною точкою в програмі сві- тової економічної конференції в Лондоні о справа ціп пшениці Илучепі Держави П Канада заяви- лися за зменшенням продукції під услівям шо європейські кряї збііь шать і-онф- 'мцію хліба і будуть більше спроваджувати пшениці з держав що є голошиїми продуцен- тами па вивіз Проти зменшення продукції заявилися Аргентина іі Австралія в яких пшениця с паїі-важнішн- м жерелом доходу БОРОТЬБА ЗІ СКАКУНАМИ В полущеній Адберті о поважно знгрожеїшх 1 "(00000 акрів зсм-леило- дів спільними кониками Нп площа продукує 2Г до Г0 мідіонів бушлів пшениці 00 ста цій роздає денно по -- 100 тси тріііла поміж фар мерів які борат ьея з тою язвою ЯК ПІДВЯЗУВАТИ ПОМІДОРИ Вирощупашиї помідорів ліпи з оіпіім бнюм без розгалужень і ирпнязувапнії їх до тичок стало вже загально розновліодікеипм я і па малих точніших городах так і па пфодач проміїсдовах Тачки нжпнпіпьпі ниті футін високі і як ню вони з дерева то ліпше нако- ли 1 х 12 цал я в перерізі як що металеві то гінтарчнгь Я8 цал я Тому що металові тички внкорнсто вупться довіппіі час вони обходить ся деіиевче чим дерепляні Такоя: можна нравязуватн по- мідори до дротів натягнених на кілочках В такім випадку по- трібно принаймні три дротн на- тягнені одні над другим на від- далі 9 до 12 цадіп між ними Так скоро як лині рослини о по- саджені ях треба принизити мяг ким шпагатом або рафісю чи то до тички чи до дроту Всякі роз- галуження які звичайно вироста- ють між листками та головним стеблом потрібно обрізати або ші-щінлюв- атн Це сіірпял кращому розвиткові овочів що ростуть на головнім стоблі скоршому дозріван ню і в додаток овочі тоді завжди чистенькі Інший метод який висипається в тористих місцевостях Притійської Колумбії полягає в тому що по- мідори садять півтора фута в ря- дах і ціптротя фута поміж рядами але як лиш аапяжеться на бнлі три гролпа овочів дальший ріст рослин пріїнінпостьоя зрізуванням вершків В інх місцевостях де ие мож- ливо мити дозрілі іМмідорн з огля- ду па коротке Л'то там їх зринають ще зеленими ІГола помідора за- чинають вняішти зміну барви з темно-полоііо- ї на бітовато-жовт- у вони легко можуть дозріти КОЛИ їх покласти в темне іі ііезнмне місце С"г Р") " НОВИНА! НОВИНА! І ВЖЕ НАДІЙШОВ ТРАНСПОРТ НАЙЛІПШИХ В СВІТІ --АВСТРІЙСЬКИХ Правдива Австрійська Староираєва Коса "Боше Помагай" зро- блена з найліпшої австрійської сталі гартована в оливі Довга на 39 іичів Повна Гарантія на кожну косу "Гхіжс Помагай'' п одинока добра коса Ціна ліпне $250 Коса Німецька Старокраєпа 28 інчів довга добриІІ виріб $175 Де нема Ескпрссовото агента належить прислати 20 центів на рхресилну коси ціпа з нереснлк Перетсиі механічні з двома трубами 40с 45с Бабка Старонрасва гарантована 50с СОс Бабиа нанадійського виробу менша 30с 35с Шолотіж старонр Д клепання коси 1-фун- тоішіі 70с 75с Молоток на палійського спробу меншин 30с 35с Брусок староираєвий тесаний з каменя ЗОе 40с Брусок німецький мотанії 20с 25с Коснеио старокрлева ручка до коси 95с $120 На Сі-О-- Ді не сасилаємо Гроші моніордером шліть на адресу: икгаіп&ка КгіуЬагпіа 9916 ЛА5РЕК АУЕШЕ ЕМОNТОN АЬТА ГЧГОЩЖяУЙ0ИЕЯМІвЛ!ІШХгЛ в |
Tags
Comments
Post a Comment for ub8e0608
