Ukrainski Visti, August 15, 1934

              15 серпня "1934 — Число 33
шШт
'Ч?'іІ?4'8?4'44'і'
Богдан Легший
Бату рий
ІСТОРИЧНА ПОВІСТЬ — ТОМ IV 44"4ФК
Любов Хведорівна одно ма-- 1 рожа вартівники з ліхтарками
ла на гадці ' щоб заспокоїти й галябардамн проходили ву-Мот- рю Кожної хвилини мо- - лицями й вигукували: "осто
гла заїхати карита бо світлі-
ший велів щоб ще нині вночі
зрунувати двір до основ Тре-
ба Мотрю забрати І Любов
Хведорівна нахилилася над
постілю Монастир недалеко
від Десни А за Десною ти
знаєш прошепотіла Донька
глянула на маму Повіки під-
носилися повіки росли іі на-
ливалися життям
"Як поїду за Десну не верну
аж на весну"
"їдьмо мамо!" — і пробу-
вала встати Але голова тягну
ла її назад до подушки
Любов Хведорівна натирала
виски старим вином "Я тобі
доню і вбраня тепле вривезла
шубочку соболеву тую що ти
так любила Дай я вберу те-
бе"
Мотря не противилася Ле-
жала без чуття Думки по-
розліталися як птахи і в го-
лові зробилося тихо Лиш
того почуття немов її розтяга-
ють і розшарпують не могла
позбутися Почуття прикре
аж болюче
Коли б заснути кріпко кріп
ко й не будитися більше
Погасла коротка днина Лю
бов Хведорівна запалила свіч-
ку й готовилася в дорогу
Мотря лежала вбрана Не ру-
халася Заснула
В Любови Хведорівної тіль-
ки н гадки було щоб її ви-
рвати з того пекла й перевез-
ти в монастир За тою гад-
кою забувала за все про свої
маєтки й про сипів Сини —
дадуть собі раду а маєтків —
пощо їй маєтків Сини і Лю-
бов Хведорівна здрігнулася
Пригадала собі сипа Василя
що був оженений з Апосто-лово- ю
донькою Апостол з
Мазепою пішов Коли б цар
не хотів карати зятя за прови-
ну тестя Але ж бо Василь
покійного Василя Леонтієвича
син Що сни то не зять Бать
ко ближчий від тестя
І вона заспокоїлася Якось
Бог дасть колнб тільки ща-
сливо перевезти Мотрю За-
торохтіла карпта хтось легко
постукав у двері "Увійдіть"
Увійшов офіцер котрому
Мсншіков доручив конвой У-двій- ку
винесли Мотрю примі-
стили в карнті обтулили і ка-
рита двигнула з місця То-
рохтіла по замерзлій землі
Любов Хведорівна нахилила
ся над доньку долоні свої три
мала над її очима Боялася
щоб Мотря не побачила стра-
хітних палів
Але Мотря не приходила до
себе Втратила память чи
спала Карита скоро переїха-
ла вулицю і повернула на по-
ле
Потонула в густій імлі як
у фнлях моря [
Лишала за собою згарища
трупи руїну — жахливе діло
переможців
Стада ворон і круків наліза-
ли як хмари
Кракали іі билися над тру-
пами хоч їх було скрізь так
богато Тисячі
Перед мостом карита зупи-
нилася Тут збивали тратви
на котрих мало пускати шибе-
ниці з козаками
Любов Хведорівна перехре-
стилася відвернулася від Мо-т- рі
і важко заридала
"Беззаконіе моє прости і
гріх мої пред Тобою єсть
вину" — шептала слова псаль
мопівця
ДИВУВАВСЯ СЕЙМ
Дивувався Сейм переплива-
ючи попри Батурин чому там
нині так тихо
Звичанно навіть серед ночі
світнлося у деяких вікнах
Вїздовнх брам і замкових му
рів пильнувала узброєна сто- -
рожно з вогнем!"
Не було ночі щоб до геть-
манського двора не прискакав
на баскому копі якийсь післа-нец- ь
щоб не надтягнув опі-
знившися в дорозі якийсь пол
ковник сотник або другий
старшина Шумаки радо спочи
вали в Батурині знаючи що
тут їм не буде ніякої шкоди
Чужі купці приїздили з воза
ми навантаженими всяким до-
бром По заїздних дворах не-р- аз
і цілу ніч забавлялося ве
селе товариство
Нині ніби гураґаіг перелетів
туди Камінь на камені не
остався Ні один двір не за-
лишився цілим
Ані краса ні старниність бу-
динків не спинили руїнницько
го завзяття Гинули жінки за-рів- но
як мужчини діти і стар-
ці внмордувано дідів батьків
і внуків
Трупи не похоронені лежать
там де їх заскочила смерть
Для більшої зневаги для по
страху населення відмовлено
їм останньої христіянської при
слуги
Нехай над ними ясні зорі
замість ярих свічок світять а
вовки хай їх вічную співають
Заміть людей гайвороння
всяка чорна птиця з усіх сто-
рін зліталася на похорони
Але зорі не хочуть світити
місяця не видно тільки вітер
виє раз ніби плаче то знов
ніби злобно регочеться Ди-
вується — бо ніщо не спн-ню- є
його лету ні хати ні му-
ри ні навіть дерева кріслаті
Ще тільки останки замкових
мурів торчать ніби останки
зубів у розторощепій щоці
велнтпя Але й цей останній
слід могучости колишнього Ба
турина залишиться тільки до
слідуючого ранку
Замок мають знищити до
основ щоб нелегко було ного
відбудувати
Прнказ царський і завзяття
Меншікова повисли над геть-
манською столицею Батурин
має стрінути доля Нііпшії
Трої Картагіпи Єрусалиму На
вербах над Сеймом мають по-
виснути не гарфн старозавіт-
них співців а трупи повіше-
них Батурнпців щоб степові
вітри як на струпах грали на
них свою журливу пісню
— яка дош'о-довг- о лунатиме
широко й далеко крізь просто
рп віків
Дивується Сейм переплива-
ючи попри Батурин що такс
сталося нині з резиденцією
гетьманською
Лиш не дивуються москов-
ські караули Привикли до
руїни Слова "цар" і "кара"
зливаються в одно поняття
Іван Грозний і Новгород Вели-
кий цар Петро і Батурин Цар
Петро цілі новіти нищив і ви
люднював Основно безпо-
щадно Буде як він велить
Двох вартових на руїнах Ба
турина розмовляє з собою
"Завзятий народ ті Черкаси
Боронилися як чорти Сором
но казать але від мене один
дід відбивався голіруч Я на
нього зі штиком а він на ме-
не з кулаком"
"І що?"
"Що ж биі Все таки що
штик то не кулак Поклав я
його Але натомився чимало
Прискакував проклятий під-пригув- ав
присідав і кілька ра-
зів так мене штовхнув що аж
свічки засвітилися в очах"
"Зі мною брат ще гірше
було Вбігаю до якоїсь міщан
ської хати а там жінка зі ша-
блею в руці Так на мене на- -
[перла проклята баба що тре- -
ба було подаватися назад на
подвірря Як вовчиця вовче-
нят так вона боронила своїх
дітей"
"І ти втік?"
"Не втік а завалив двері і
хату підпалив"
"Згоріли?"
"А вжеж Ні живої душі не
випустили ми звідси Знаєш
коли б не те що був таки до-
бре випивший то мабуть не
діждав би нинішньої ночі Нам
не жалували горілки а горілка
додає відваги"
"Розігріває"
"Не лиш різігріває а таке
щось робить з чоловіком чорт
зна що Такої хоробрості! на-
бираєш що по тверезому і зга
дувати страшно Сам себе не
пізнаєш"
"А все таки брат страшно"
"Чого?"
"Людей ми порізали не по
росят"
"Звірі звірів гризуть а лю-
ди людей Не будь війни то
намножилося б тільки народу
що й плюнути не було б де
Та ще Черкасів Дуже то пло
дючий народ ті Черкаси"
"Плідна земля так і народ
плідний Вся сила від землі
Коли б ми не знищили Бату-рнн- а
то він за декілька літ
виріс би як Москва"
"Може б і на Москву пі-
шов"
"Може б і пішов А' не хо-
дили козаки на Турків?"
"І наших вони побивали
Згадати Конотопі! Мій батько
під Конотопом упав"
"Там наших вигинуло бага
то"
"Ото ж то брат Знає ба
тюшка цар що робить"
"Знає"
Вітер ухопив якийсь сніпок
і крутив ним
Сніпок підскакував як жи
вий
"Чорт весілля справляє '
"Багато нині радостн між
чортами"
"Людям горе а чортам ра
дість
"Не згадуй чортів серед
ночі
"Хрестилися тричі й відріка-
лися сатани і всіх діл ного
"Чуєш?"
"Що?"
"Наче хтось стогне"
"Пустяки Це так Після
кожної різні причувається чо-
ловікові ніби хтось стогнг і
плаче Поналазить того в уха
і не дає спокою"
"Ні таки стогне Піду по-
дивитися що"
"Іди Постою сам І так
нічого бояться В Батурині
самі мерці"
За хвилину той другий вер-
нувся
"І що?"
"Козак якийсь не міг умер-
ти Не дорізали добре Про-
сив добити"
"І ти добив?"
"Щеб там! Маю досить на
совісти того гріха Я йому
дай свій штик Проколовся"
"Страшно брат"
"Чого?"
'"Стільки кровопроливствг
ми сьогодні учинили"
"Ми? Робимо те що при-
казує нам цар"
Присунулися до себе й ше-
потом розмовляли дальше
"Цар? А може не цар лиш
антихрист"
"Може А нам не один
чорт"
"Певно що не один За
антихриста Бог каратиме"
"Як антихрист побідить то-
ді він буде Бог"
"А як ні?"
"Дурний! Малчать і ііе раз-ґапаріва- ть
Що таке ми?"
І салдат сплюнув "От ба-
чиш що наш брат: тьфу! Я
перше боявся теж Хотів уті-
кати в ліси душу спасать
Кажуть по наших лісах чима
ло таких що перед антихри
стом тікають Але гадаю собі:
пощо? Душа від Бога хай
Бог турбується нею Що я
тут мудрого своїм дурним ро-
зумом придумаю? ' Або Бог
сильний а тоді треба слухати
його Ми тільки люди"
"Люди!" — і другий злобно
засміявся "Людні Христос
приказував любити ближньо-
го прощати"
"Або я знаю що приказував
Христос? Попи знають а по
У Н Р А І Н С Ь К І ВІСТИ ЦГОрОА X
пи за царем"
"Не всі"
"Правда що не всі Але ж
попи благословлять нас хре-
стом святим випроводжаючи
в похід Чорт їх знає де прав
да Краще не думати над тим
бо збожеволієш"
"Кажуть у Батурині було нині
багато божевільних особливо
жінок"
"В жінок розум слабший Не
витримували довго Я сам ба-
чив таку що подавала себе за
святу Катерину"
"Одна казала що вона ан-гелн- ця
з неба Підскакувала
руки розгортала як крила ні-
би до неба летіла і" — не
могла Богато сміху було
поки ми її не вбили-- '
"Гарна?"
"В Батурині багато гарних
жінок Аж жаль Я на таку
дівчину попав кажу тобі на
таку гарну що хоч пальці ці-
луй"
"І?"
"Салдат тільки рукою ма
хнув "лотів з нею отак —о
погратися трохи розумієш а
вона як не лусне мене в пику
аж мені зуби захиталися Кра-
суня!"
"І — що? Що?" — допиту-
вався товариш йому хотіло-
ся почути щось веселого жи-
вого
"Вбив я її А тепер жалую
бо вже на таку гарну не попа-
ду Але не міг я поздержати
злости І таки заболіло
Сильно вдарила"
Присунулися ближче Шеп-
тали собі до уха
"Знаєш брат у нашім ба-таліо- ні
є такий що живих жі-
нок не любить"
"Ні?"
"Навіть не дивиться на них"
"А як?"
"До вмерлих охоту має"
"До вмерлих?" — і той дру-
гий' сплюнув "Того я навіть
слухати не люблю Живі з
живими а вмерле то вже дру
гий світ Нам до них не тор
катися"
"Грішно"
Замовкли й дивилися перед
себе в пітьму ніби хотіли роз
вязатн загадку що таке вмер-
лі і що другий світ
Нараз ліктями один другого
торкнув
Бачиш?
"Що?"
"Ніби хтось ходить"
"Де?"
"По кладбнщу Бачиш?"
Другий притакнув
На далекій півночі Канади
сподіються цього року вчасної
і
СКАОїШІІТСі
0
ЕМВКОЮЕКУ
Вишиті узори на уборах дода-
ють принадності! вашій фігурі
А це так легко зробити Лиш
поступайте по вказівкам (гл
на понижчнй відтинок) вжива-
ючи нашого трансферу і —
СІЛНК'%"Лпеког"%ТЛЛНл
ОАКК-- 5 "Лпског" ГЕАКЦ СОП'Ч оі
СІАЙК-- 5 "Лпског" етилую'- - :! —
спеціяльно впрядені до виши-
вання нитки що їх дістанете
в ріжннх нелиняючих красках
що не рвуться не розкручу-
ються й не корчаться Питайте
за ними по їх імені
Милварда голки є найліпші
Це продукт якостн від 1730 р
Ж
СІАКК вЯ"Апског
ЕМВЯОЇ НКЕА03
а М4 Ія См4 ку Ції Кикм оі СмЬ' пЛ СЦік'і ҐЇЇ)
! Сойок Г-'Л- г
ТЬе Сапайіап 8роо1 Соїіоп Со
мгти зг
Р О- - Вох 1 Мовігмі
Залучую 5 ц і прошу при-
слати мені книжочку трансфер
і вказівки до вишивання рука-
виць як повижча ілюстрація
Пш
АЛІг
♦♦♦На Госпо♦да♦р♦ем♦] ♦♦Те♦м♦и♦♦♦♦♦
Книжка міністра Стівенса про еконовіічний
визиск в Каналі
Увесь останній тиждень зі сторінок канадійської преси не
сходить імя канадійського міністра торговлі — дост Г Г
Стівенса Як ми вже нераз подавали мін Стівеис започатку-
вав слідство канадійської індустрії і був головою слідчої ко-
ролівської комісії Стівеис зібрав разом усе те що він до-
тепер знайшов і враз зі своїми спостереженнями переиовів на
засіданню консервативного парляментарного клюбу в Оттаві
Опісля його промова появилася друком у формі книжки
Зачеплені компанії загрозили що запізвуть уряд якщо та
книжка буде поширена в Канаді І лремієр Бспет хоч знав
що ті компанії не можуть позивати уряд без згоди уряду
все таки заборонив дальше поширювання тої книжки Хто
знає на чім та справа скінчиться бо кажуть що Бснет уже
дивиться на Стівенса "кривим оком"
Але слідство канадійської індустрії має далі продовжу-
ватись і слідча комісія розпічне роботу знова у вересні Од-
нак заходить питання чи міністер Стівеис по появі згаданої
книжки остане далі головою тої комісії Преса домагається
щоб він уступив з тої комісії бо він опублікованням своєї
книжки вже видав вирок проти деяких компаній хоч слідство
ще не скінчене Далі закндують також міністрови Стівенсови
і те що він не дав змоги
справи
Закиди ці на нашу думку
пише у своїй книжці лише про
слідство 2) Представники тих
переслуханню разом зі своїми
3) Міністер Стівенс висказує в
сті погляди а не заключення
компаніям свій
не є односторонннй у своїх заключеннях бо на всі докази
які вій представив зачеплені компанії не дали протн-арґумен-т- ів
А коли були незбнті докази про визиск фармерів і робіт-
ників коли компанії не то що не дали оправдання на свої
несправедливі бнзнесові методи але навіть не хотіли відпові-
дати на питання в часі переслухань то не лише Стівенс
але кожний інший чесний і справедливий чоловік па місці
Стівенса видав би такий осуд про ті компанії як видав
Стівенс І хоч сьогодні виступають проти Стівенса газети
консервативні й ліберальні то на пашу думку — Стівенс від
самого початку того слідства аж дотепер поводився спра-
ведливо й мужно Тому він повинен стати на чолі слідчої
комісії й докінчити ту може й болючу для декого — опе-
рацію Стівенс по двацятн-трьо- х роках досвіду в парляменті
добрався нарешті до самого дна того багна в яке тягнуть
деякі несовісні фіиансістн увесь наш край І хоч частина
канадійської преси атакує його тепер зі всіх сторін то в
цім випадку та преса не є висловом публнчиої опінії бо за
міністром Стівенсом стоїть сьогодні довговикористовуване й
страждаюче фермерство й робітництво без ріжниці політич-
ної приналежності!
А щоби наші читачі знали що тепер діється в Канаді
й через що ведеться нагінка на міністра Стівенса містимо
тут головні думки з його книжки яка стала вже зовсім за-
служено — історичним документом
(Продовження на стор 7)
ЯК ВИПРАВЛЯТИ ШКІРУ
НА КОЖУХ
(Докінчений)
Друга річ — відмясііііти!
Коли шкіра вимокла витя-
гаємо її потримаємо щоб во-
да стікла і кладемо мясом до
горн на пєлу себто на лату
довжини до 1 метер 20 цм
та притискаємо такою самою
другою латою а тоді тупим
пошем званим ::шкафа" стягає
мо решту плівки чи мяса зі
шкіри й при тім розбиваємо
всі місця шкіри щоби шкіра
птпппппл пгі гппТ 1пітімін ' ідг „„-- г „_ _„„ пу -
дн має зайти молочна заква- -
ІЖіІ ІІІУГШШ ХТО _ІШ_?ШПЬ ІШОиу
і то може це робити й на зви- - і" лжлпї я "
жсм та треба щоби хтось
шкіру притримував) Коли
розібємо
бах
ра не дасться добре виправи- -'
ти
Штука добре заквасити!
Тепер молочну за-
кваску так щоби на кожну
звичайну шкіру припадало 5
уицш кухонно солі 14 уиціи1
жіітної муки маємо
три такі шкіри то
беремо всього 1
солі 2 фунти і 10
грису 2 фунти муки за-
мішку всипаємо до начиння
і вливаємо
води але не забагато бо роз-
чина має бути досить густа
нею можна було шкіру
добре обліпити Та при тім
треба уважати що коли
свіжу шкіру
закваску дуже густу а
чим висушена
бути рідша
Шкіру обліплюємо добре
(розуміється
складаємо так: задні ноги
представити бік
нестійні бо 1) Міністер Стівенс
ті компанії над якими велося
компаній були присутні на
адвокатами й боронились
своїй книжці лише свої особи
комісії а 4) Міністер Стівенс
до середини передні ноги до
середини загинаємо до
середини (на передні ніжки)
хвіст до середині (на задні
ніжки) а тоді оба боки до
середини а нарешті знов пе-
ред і зад складаємо як дві
картки книжки Так обліпле-
ну й зложену шкіру вкладає-
мо в деревляпе начиння (цебер
або бочку) отвореноіо сторо-
ною (тим усім що ми склада-
ли) до горн є більше
то так складаємо одну шкіру
па другу аж до верха
Так лежать шкіри в теплім
'місці 12 годин а тоді перскла- -
ЛПЄМО ЇХ V ЯПУГС 1ІЛМІ111ІІП ТПК
г- - --- - -- —і--- 1
' щ:о йдуть на спід а спі- - о іг-х- - І оп„ „„_ і"111 і-- л і онии іиі і- -
жать 12 годин Так вони її грі
пі т і пупаї--м праі'па п ііііі_
Р"- -
Тяк мт 19 гппті
й солі во- -
- шс ц'Дою на рідко ("покіть" або
приміром
потрійно:
унцій
Цю
легкотеплої
ви-
правляємо то
давніше
сторону)
І
ські папери повновластнк
складаємо як і перед тим і
знов одну по другій вкладає-
мо в начиння та перекладаємо
що 12 годин знов через дві
доби
А в годину по останнім пе-реложеи- ню
(по 4 добах) зали-
ваємо ті шкіри так як є літ-
ною водою так щоби верхна
шкіра була трохи видна з во
ди іак залляті шкіри пере
кладати що 24 години через
б діб щоби всі рівномірно на-
брали білкового квасу (Хто
спішиться може внймитн і по
трьох добах але ліпше буде
потримати бодай пять діб)
Сушення по заквашенню
Так заквашені шкіри виймає-
мо і перевішуємо на дручках
("зпґуємо") а коли з них
стече закваска й вода витрі-
пуємо ще й знов вішаємо вов
пою до середини Таку шкіру
вже сушити і на яркім
сонці але уложену на траві
вовною до трави Коли мя-сни- й
бік висохне ще добре
полочемо вовну але лише на
пливучій воді і лише ВОВН)'
щоби не замочити
заквашеного оокуі виполо- -
кавши сильно стріпуємо і
перевішуємо вже на плоті чи
на жердці вовною до гори
а коли вовна добре висохне
то знов сушимо мясну сторо-
ну
Кінець хвалить!
Коли заквашені й сполокані
шкіри з боків висохли
складаємо їх вовна до вовни
і так лежать бодай тиждень у
сухім продувнім місці Потім
беремося викінчувати шкіри
Суху шкіру розкладаємо і
мясну сторону добре натирає-
мо платком замоченим у те-
плій Не оминути ні од-
ного місця та вважати щоби
справді лише натирати мо-
крим а не ллятн воду Так
натерту шкіру складаємо до
половини головою до
вовною наверх і най лежить
три години потім поправляє-
мо знов складаємо як по
заквасці і так лежить 12 го-
дин та мякне
Потім так зложену шкіру
кладемо на підлогу і добре
топчемо ногами і то чим дов-
ше тим ліпше По витоптан-
ий) добре розтягаємо її
в кожнім місці Потім витрі-
пуємо з пороху й завішуємо
на мотузі за передню ліву
ніжку витягаємо і кушнір-
ським ключем розбиваємо мі
сце коло місця рівномірно
всюди однаково коли так
завішуємо за праву передню
розібємо в однім напрямі то
ніжку і розбиваємо потім за
одну праву пахвину (не ніж-
ку!) і за ліву пахвину а вкін-
ці за голову — і завжди ви-
тягаємо та розбиваємо тим
ключем
По такім розтягненню знов
вішаємо шкіру вовною до го-
рн але не па сонці хіба в осс- -
Шкіра випаровує а в
отворсні клітини входить по- - ни_і_л і іиі„мі„лі „іи„уш?и„: ' _і у лис„ їй
'
повинна добре висушитися
бояан 24 голпп Потім аппп її
п1ІМ1тті п„ „„„„„ : „„„„
мо від решти плівок наперед
здовж а потім напаперек (і
►♦♦♦♦♦фф
о н т р а к т н Інформує в
добре не шкіри то через дві доби# По двох до_ персключувати" але вже лн-заквас- ка добре не ввійде і шкі „„„мати розкладати наше за задні пахвини і за го- -
робимо
итже
фунт
туди
щоб
да-
ємо
шкіра
тим закваска має
мясну
і
карк
Коли
верхні
МІІІЯТІ
можна
мясного
діло
воді
хвоста
ногою
землі і поправляти закваску: лову По цім другім виклю-зрушуват- и
щоби шкіра в ціло ченню вирівнюємо шкіру на
стн виссала молочний квас у- - столі і на "пєлі" переві-творени- й
з грису й муки Ко- - шуємо легко натираємо мя-р- и
бачимо що закваска дуже сну сторону крейдою та го- -
ніігпулл тп почппйлрмо тппїи гтппіл "ііііпгЬґіл" III пиииша
ПІІІМІИЧІІої муки з
обох
емульзія ) і тим з горнятка то в оба боки — здовж і впо-поливає- мо
шкіру згортаємо перек) а нарешті стелимо
стару 'закваску до середини знов наздовж і вигладжуємо
вимішуємо з рідиною і знов добре витріпуємо вовну — і
розтираємо добре по шкірі шкіра готова
Інфомацїйне Бюро
Виробляє позволєиуч на вїзд до Канади для жінок
дітей і наречених Виробляє паспорти візи горожен- -
справах подорожі шифкарт білетів і т п Посилає
гроші до краю В справах особистих проситься долу-
чити Зс марку на відповідь'
І1ЧРОКМАТКШ ВШЕАГ
824 МАШ 5ТВЕЕТ ШКІЧІРЕС МАК
♦&МФФФФФФФ!$1ф$иЗк8"ФФФі$нЗзФ$