ub8e0818 |
Previous | 3 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
27 грудня 1933 Число 52
111 & ? і?? }? 4 & & ? &
Богдан Легший
ІСТОРИЧНА ПОВІСТЬ — ТОМ IV
уі V $ & $ $? & і & & & & в
(Далі)
Пізно в печії) вертала Мотря ВІД
мани В переулку під замковими
мтвіші хтось ластушш їіі дорогу
Хотіїї ухопити за руку блиснула
штіілстом ста
Пізнала Іпана Носа старшину
прилуцького полку котрий перед
кількома роками підлабузнювався
до неї а на котрого вона П диви-
тись не хотіла
"Чого нам треба ?" — спитала
"Пачу Гіді самотнл жінка про-
вести хотів"
"Опікуни! 'Грі по пі город об-
логи дожидає а він на лпги па
ііиок !:иодіігь Останки сорому
віубин"
"Моїрс І5асііііііііа! 11с такого
слова л під пас пюдіпавея Гадав
рагу пат н вас з того пекла яке туї
і-чин-
ігпся :іа кілька днів Послу-хаі'- ш!
мене Тікайте шкода нас
їй Гюіу шкода Я нас люблю Пі-дом- те
л и ідеї і готі Наведу нас у
безпечне місці' заховаю перед
людським оком береггп нас буду
ік своїх) власного ока Не відтру-
чуйте непе не робіть безгалашпім
Па то ші ждете Лотре? Вони
ике не вернуться Між памп іі ни-
ми непрохідна прірва Мате зги-
нути або попасти в московські ру-
ки -- - ходіть зі мною иіаеаіігссіг
поки час"
'Ти іоііоріпі старшина поіро-і- ч
гетьман залііппіи для оборони
іороду? ііодліп!"
Хотіла і'гін Спинив
Бічіпо иптінтУ Пі: по пупіі-іе- "
()1Ц і Лі ЧИЇ Митро Тії ПО ДИ-
ШИ! аіаіап шо після пішішшого
їм м дальше не жппі"
"Чому?" І
"Ти іюжалу і'шсл Мечекчн' на]
мене він мій невблаганнії ворог
Мотрл надумалася хвилину
"Нікому не скажу" відповіла
'Не вірю Нам треба іюбаіака-і- п
по доору Маю щось дуже важ-іін- іо
сказати"
"ЩЇ"
"Піші пі :'ашра :и і іемнієїі-с- и
аду тебе бі'а старих воріт"
Моїрі ла саму гадк) то зав-
тра :ііоіі мас стріну і неп з тим чо-
ловіком мороз ніпюв по тілі але
івчадала собі то мілке він дііі-іі- о
на є їіі тінь важного сказати
і :аопіласіі
До завтрі нікому не каиаі Сю
їм даіі!"
Чесно слово даю" вішовііа
Хіо"і здалеку падгодив Ніс
иілнкі аж на піе насунув і скрутив
у бокову вулицю Міпри побігла
до диму
Довго вснуш не могла Неспо-
дівана зутрі'і з Носом збентежила
її Нахаба Як він смів то пін
собі під:": за кого він її держить?
Ношо вона давала слово? Паіікра
що з таким чоловіком відразу про-
пити порадив Пашів її в городі
котрому гюзнтт облога
Пропало Завтра мусить а ним
мати розмову Ммже щось дійсно
вааіпого ночує
Заснула аі над рипом ('пала
камлпии гліом досипляли кілька
повисівших ночей
Гуло недалеко полудня як мура
"Пані вставай-
те
постукав у двері
пегаііпо пані!1'
Скоренько накипу™ " і"000'
плані гслпула попі п фуряпі зір-ін- ти
пнИшіа
"Що такого?"
"Мешпіші з князем Ґодінпиом
ідуть"
'"Де?"
"ПЇ їх не видно Але наш чо-
ловік я Обмачова па копі приска-
кав попи там иочуіши чи сіючіша
лн і Соболевським розмову поли"
"ГІікчснпніі зрадник" — крик-
нули Мотрл — "Не такиїї стра-іппп-
й
горог як спої Зиао
князь Мсіипікотт кули гетьман по-
їхав?"
"ЛІабуть пнас Паш чоловік ка-
зав що Мспшікоп до гетьмана п
Пітрзпг їхав коло Мети Дігпап ио--і
Лішгнков з листом під иапа
гепмапа ідо пан гетьмап у Бату- -
рнні і віп подався туди II о до
розі стріпнувся я Ґоліщиюм доїх
а шш Я 4 Ж і!? & к 'і 'Ь £? Шт
ІМ
4 & Ь і & & $? ?? з?
їй -- до Обмачоза і тут до них Со-болевсь-
кий
нідіГішоп"
::
Мотря одягнулася й пішла ла
замок
В городі напувала трігога Уво-
дили мости замикали брами наво-
дили гармати
Па ґалєріях що бігли здовж му-
рів стояли озброєні люди старши-
ни зазирали крізь прорізи в мурах
Особливо пнльпуналі шляху під
Обмачопа Ллє іі других сторін зам
ку не занедбували
Кеніґзеп спокійно ходив від гар
мати ДО гармати провіряв на піл
дула справляв Чечеть па чорно
му копі пробігав вулицями городу
іаючн прпказп старшинам щоб
кожний був біла своєї частішії
Знали то князі Меїшіікоп і Го-
ліннії наближаються до Батурнна
але піхто не міг знати чи за ними
не надтято вііісько І н Батурнпі
стояли Москалі Дехто ради щоб
їх перебити Чечель не згодився
Відставив тільки сердюцькнй иіт-ді- т
нюб пидіпувап казармін і вію-
чі казав забрати амуніцію Мо-
скалі перестрашилися і з казармін
своїх по виходили їх офіцери сп
или тут лі у прснігі
Коло полудня з паіівіїїіілї вежі
залупало: "їдуть! їдуть!"
Чечель вибіг туди
Па виднокрузі появився певе-лнткп- іі
вініл драґуніи а за ним
дві нариті кілька возім і знову
дві-тр- п деі'Яіки їщіін їздці п
карній поспішали Паіідальше за
пін годнші будуть іііі містом Гар-
маші ''ііаін ч-:- ш біля своїх гар-
мат закілчк ми курки мушкетів
їх дула як індичі лзшаї висунули
ся з муріп Гердюдькі виділи
усгпшілпся біля поріг
їдуть! їдуть!" -- - понеслося по
городу
Хвилина те більшої трівогн і
пішнна Город притаївся
Чечель усе піе стояв на вежі П
дншінся чи за князями не іпдтл- -
гас вііісько Пі
Лііііиов Усе готове Хай при-
водять
Як же ліпило проходить цеп
час! Здасться іі зівсім не проха-
ти гь и на місці стоїть
Чогож тая валка зупинилася па
шіпху? Персетроїоються чи від- -
ііміаіоіь шіішу-- ' -- ьике зане]і- -
п'мь?
Чомуж би ронп вже раз не їдуть
а стоять?
Ось кількох їздців ш'діілнтосл
під валки іі поскакало вперед під
бігли мало що не до самого городу
стають копі тунцю юті па місці
їздці озираються їм подають якісь
знаки з карнт і вони повертають
управо Озирають палії дниляїь-с- я
па мури бачуть озбросипх сер- -
діокіп котрі кидають їм якісь глум
типі слова іціл ніби викликають
на герць
Це мабуть князі післалн їх па
звідп Псрташь інідомлеііші
да ють
Іі'-іріп- ті рушають з місця але про
їхавши яку сотню сажнів знову
стають
Чомуж воші не їдуть?
1 Гатл-рниеьког- о подпіря висіса- -
кус двох мосіопсьтііх драі'уиів бі- -
нгать до свого іомандапта щось
йому передають Па мурах шум
"Чому ми їх по перебили?"
Чечель пробіпи: здоігле мурів і
заспокоює сердюків і міщан Поки
по падтяпіуп московські сили не-
безпеки нема Цс тільки Мешні-ко- п
з 1'оліциіюм їде Гадав що
гетьмана застане
"Не пустити його!"
"Пустити ХаП скаже чого йо-
му треба Не годиться зражуватн
кплзя"
"Не пустити! Не пустити!"
"Не пускаймо троянського ко-
ня!" — какс хтось із козацьких
етаршнн
"Не пускаїіпо пе треба поіцої"
Бід палкії двох сурмачів під му-
ри иідїзджас зл ними Лппспков
Сурмачі сурмлять мабуть Лп- -
чепков псрсговоріопатн хоче слу-
хайте слухайте не шуміть!"
Па мурах тихне Козаки збира-
ються на тому місці куди підїз- -
дасас Лшіенкон
Піліхав етап гукає Його не
чують і
"Плнше! бі і: ще! Тихо там'
чуіпе лнненкол щось шинка!
Царський полковник під'їхав ще
Ґілншс долоні до рокі як трубу
нрііложпи кричить: "Козаки і ви1
мешкіїнці городи Патурина!'
'і'олосиіше голосніше!"
Аннеиков кричить а:к йому очі
з лоба вилазять: '"Чого це ви за-зброїл- нея
мов проти ворога?" —
питається
"Бо приятелів не сподіваємося"
відповідають йому з мурів
"Чого цс ви позачіпновалп воро- -
іта чому не пускаєте князів і ме
не?"
"Бо не треба вас тут" — відгу-- і
кують йому
"Відчиніть сеіічаг пустіть князів
у місто а з ними іі царських рат-
них людей"
"Пусти вовка в кошару По
греби не треба"
Лнненкову жили на шиї на біга-
ють Такої сміли пости від хахтів
він ніяк не сподівався Видимий
бунт Натурнії з Мазепою у змові
Лшіонкоп хоче повернути конем
і вертії! н до Мсншікопа іі Гоііцн-н- а
Надумується Спробує ще
раз — може вговорить
А на мурах мій тим новий шум
'"Чого тут ждать? Пали!"
Старшини насилу здержують ко-
заків Так не можна Лппенков
па переговори прийшов Па го-
ніться "Змести їх усіх москов-ік- у
залогу перебить менше во-
рога менша небезпека Пали!"
Іі'ічііГзеп наводить пістолю: "По-і-- р
х або смерть"
Нерадо заспокоюються "Тихо
іам! Лппенков знов баіака"
Лнпенкоп кричить: "Козаки і
ви чесні мешканці городи Натурн-
ій !"
"Голосніше не чуємо!"
Лппенков ак нищить- - "Отямте-
ся не гнівіть їх мнтостсГг князів
і не стягайте на себе страшного
гніву його веінчсства наря Від-
чиняйте ворога по доору! Гиджу
нам!"
Козаки гомонять Дехто каже
щоб вичинити нема чого боятися
цек жміика людей нічого вони не
іробляїь
"Попю?" відповідають другі
"Щоб побачили лк ми зазброїлп- -
ся? Пе треба"
"Утретє взиваю вас" — гукає
нпсііков — "щоб ви відчинили
ворота Чому не пускаєте нас?"
З мурів відіїогітаю'іь йому: "По
гетьман не ве'ів пікого в город
пускати''
"Може Шведів не велів гетьман
у город впустити а не нас?" —
питається Лннепков
"Не ІІІветів а Москалів"
"Москалів? Чому?"
"По через них Українцям чи-
ниться велике зінііценія через них
немало вже сіл і міст іюііроііада-то- "
"Цілі міста й села Москалі по-
палили а людей помордували"
"Не пустимо! Гетьман не ве-
лів!" --- - гукають
"Л дгж гетьман?" -- - питається
Лппенков
"До Коропу поїхав"
Аниечков повертає копи трубачі
їдуть за ним їх иропожають з
мурів насміхом і глумливішії сло-
вами "їдьте до чорта в зуби!"
Лппенков прискакує конем до
карпт Щось князям кіпко рука-
ми розкладає нараджується не
шиють що робити
боюсь
і просить спати
ІГарнтн завертають Исрсдпя
сторожа робить зворот уліво же-
не инеред карнтн за
сторожа повертається місці і
ціла валка посувається зразу тим
самим шляхом що перед годин-
кою приїхала а пізніше скручує
п напрямі Корона
Вартові ложах за
Моекаллмп "До поїхали
га дії ють гетьмана застати там"
"Боже провадь дідько
Патурип заспокоюється Від-їха- ін
Може вернуть
На Шведа підуть Гетьмап Ба-турип-
ові
відбій посніє
Город не тратить Така
вдача людська шо в найгір-
шому все собі якоїсь надії шукає
дурить себе
дупать себе Чечель Знає
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Сторона З
він які наслідки матиме нинішня
розмова Натурнії виповів послух
івіреві обнднв Ного любимця Діен- -
шікова й київського воєводу і'олі- -
шині котрому нар довірив догляд
плі цілою Україною зробив ііого
ніби споїм намісником Натурнії
не пустив царського полковника
Линей копа до свого полку Нату-
ри нові Москалі не можуть того
прости пі Чечель скликав своїх
старшин на раду
Прийшли всі схвильовані тим
хвпльопанпям яке викликує в лю-
дях свідомість дуже відповідально-
го вчинку
"Панове товариство! Козаки іі
Натурниці виповіли цареві по-
слух"
"Двом напам годі служити"
"Або слухаємо царя або гсть-мап- а"
"Або Москва абс Україна!"
"Гетьман нам реґімептар його
прпказп для пас свиті"
"Не перечу" — відповів Че-
чель — тої мислі Але
не дурім себе надією на помилу-
вання царське"
'Цар митус нікого по-
милує іі нас"
"Таї тоді знаєте шо воно зна-
чить? Коли гетьман поспіє нам
па двобій так за днів кілька спо
діваймося московського війська"
"Хай прийдуть Чорні з'їдять
Пе бачили Москви!"
Вулиця шуміла: "До зброї до
зброї!"
--Молодші хлопці невеликими гур
тами бадьоро вправлялпея маґг-да- пі
В церквах правили молебень
'Кіпки лежали хрестом Горіли
свічки як мечі з кадильниць сну
валися дими лк з пожарищ
"Панове товариство" —
рив до зібраних Чечель — "По ті
шмося то відігнали від Патурина
князів і не гадаймо що вони не
приїдуть Мешиікон зневаги не
простіш хоч би й сам цар хотів
простити Взиваю вас усіх гур-
том і кожного зокрема щоби ви
іобро пильнували діла :ін
оучіте нічого ще може причинити-
ся до скріплення нашого городи
Га ще прошу і взиваю вас щоб
ви дооре стежили не лінії за тим
чи по підходить ворог але чи нема
ііого мін памп Воутрішинй горог
гірший усіх"
"Постоїмо як мур"
"За Патурип за гетьмана за
Україну!"
[гтн Піс мовчки прислухувався
нараді Піхто від нього слова не
чув
Мовчки від Ч стеля поплівсь до
прилуцького полку
ПІСГІПА ЛІКРТНЛ
Иізннм почепом в понеділок 27)
ковша самої диннії як москов
ських князів Натурниці не впусти-
ли в город Мотря заткнувши за
пояс нгпілст і зазброївпшея до-
брим пістолем скрадалися до ста-
рих воріт
За назирцем тінь ішов
най попід плоти іі мури з того
боку котрім надала тінь
Іван Ніс побачивши Мотрю
сунувся із заглиблення муру
"Пе піїходіть до мене" — ска-
зала Мотрл в оборонній
поставі - "Кажіть чого вам тре-
ба"
"Вас!"
"Ха-хн-- ха ! Збожеволів"
"М-отр- е без тебе пе жити мені
Поки тут був Чуііксвпч л не
запібіль хочу рятувати себе іі
тебе"
"Гатуіімо Натурнії"
"Пого вратує навіть Бог По
іім що піші сталося — пропа
де!"
"Таку тайну мав мені сказати
Гван Ніс?"
"Пропаде!" — повторив а в
його голосі почувалася злоба не
жаль Не ооороппть Ватурпна
хоробрий полковник Чечель
Гсрдн к ні навіть Німець Кеніґзеп
пі усі гетьманські зпуппшки вкупі
пропаде І"
"Пс кракайте Іване Дмнтрієпн- -
пу!"
"Пе' крпкаю — а зпаю Кого
ше не за наморочило дорештп спа-
сається з життям"
"Втікап? З потопаючого кора-
бля втікають щурі- - Хто такий
утік?"
"Не один між іншими
Меінпіков стає у повозі підмів нишіпн вашого щастя"
посіп і руку кулаком Натуріпюві І "Боявся"
грозить Гіого гарпе обличчя по- - ] "Я висе і чорта пе Все
пініє — одна місті Ґоліцнп за-{од- но мені Не хотів Совісті не
снокоює світлішого тягне за нукав давала А тепер як бачу твою
нею задня
на
па стежать
Корона
пхай!"
вже й не
па
надії
вже
Пе
"Я самої
не Не
не
на
гово
Пе нед
тої
нею як
її
по
вп-- і
стаючи
хо- -
пе
то
ані
гстьмаїї- -
Лж
#$£чгч$:їггч$$:ек
'Іт
{їк Ш
іШ 8кгїгк!$х£$5фх5£к їїк8$ччїчгЄї-- г
БОРОТЬБА ЛЮДИНИ З
МАШИНОЮ
Написав 10 Крохь:алнж
В нинішніх часах опановують
світ дві такі справи: суспільно- -
національний рух і техніка С
це час найбільшого розквіту тех- -
нічних наук і машини Світ ді--
литься сьогодні па промислові (іп- -
дустріятьні) країни і країни від- -
сталі такі що із споїм технічним
розвитком залишилися позаду і їх
використовують країни іпдустріялі
ні
Гозіїін техніки й машини змінив
цілковито цпвілізаційне обличчя
людніш І то не лише лазверх
себто що т0 її суспільного стано- -
- - ВІІЩа ЛЛЄ ЗМІНИВ І ТУШУ і СІІОСІО
туманна людний
Одші з нізверхпіх змін у су
спільному ЖИТТЮ ЛЮДНІШ ЗМІН 1110
зайшли нідо впливом широко роз _
винених технічних наук є сучасна
кріза іі безробіття
З появою складних машин що
почали заступати роботу люднпн
щєтьея відчувати падмір робітних
рук Опіслиж машина причинила
ся до піднесення рівня життя лю-
дніш Вона мала змогу продукт- -
Сьогодні
винаходом
н л
(полотна сукна нові
І лепіевіпе ти взагалі щоб па серце
внроої Через нодешевіння
працюють то
Іф
й завеппутнея до шлунок не
ОбОрОТНІ
робіт виробництва травить шлунок
них рук по фабрикат тож почало
зростати настав загальний до
бробут Світова війна і'т нарешті
пннахп нових складних машин
автоматів зпоіи зробили своє Сьо
годні маємо Фабрики які обслу-
говує ледвн кілька людей 'замість
тисячок: усе роблять машини
Ремесло зникає: ковалі шо ви
робляли ланіпогп чн цвяхи — енлт
по розішнепа колись галузі рем- о-
— тепер уп-- е нозникалп в кои-куреп- иії
з манпіно-- ю
Те що ковалі виробляв тиж
нями машина викопує сьсодіп за
кілька хвилин і то дешевше
Півень що 12 років тому був го-
ловним достаїінем доброго
взуття зійшов із дорогії
ппппм- - ішпібмтітт- - Ппм- -
ішпітр'і ттііп тій ні 1І1ПППТІ1МІ тп
ЩО ТЬ Гіпл-пт- ! „п„іт Ґііітіі! пП
боти як залізні брами решітки
(ґрати) тощо викопує машина
Таким чином затікає поволі реме-
сло уступаючи хоч неохоче місце
досконалішій скоршій і дешевшій
машині Часи буйного
"ікніі каненіярпст Чуіі- -
'евпча по сіужої лндриї ьандіі- -
ба" і
"Прошені!" -- -- крикнула збеите
ікона такою злощасною вісткою
Мотря "Прошені щоб І
чепе чорте
"Богом клянусь!"
"Пе вірю Пусти мене Ну
стн!"
"Пе пушу! Не пручайсь По
1 пилась!"
в Нога віруєш пупи!"
кричала іі просила -- Мотря маючи
гопор одпо на лепти до
синніовання
обраного
технічного
силуючись
забутим
доцільно
ззаду за шию перегнуло і
віп повалився на землю
Мотря схопилась закн здер-
ла з голови бурку котрою обкру
чепо аж
боротьба скінчилася
Па локан умираючий паж
Івана Носа пс було
"Гатунку люди ратупку!" —
посилаючи за
чорною тішо що втікала попід
мури в папряїіі забутого всімн ба-турипсь-
кого
потайпипа
Надбігли люди й помогли Мотрі
перенести уміраючого пажа її
двора
ратупку пс
було
ч
іІДгфУЬі
„V ЗхгХ--$- ?і 5уxіVніxччічіУіV #й£
ремесла в середновіччі минули НІ
більше не повернуться По бюрах
і в урядах окремі машини до лічен і
[ця писання зиакуванпя як прак І
тичнііпі та швидші повідбирали
працю численним нераз дуже зруч
ним робітникам Працю людських
мязів повідбирали мотори
Настав час коли машин більше !
ніж треба товарів пасмо
забагато і замало покупців
І тим то деякі люди задумалися
над тим чи не сііт бутоб для до- -
бра людини обмежити і спішити
розвій техніки пс допустити до
виробу нових машин та до вико- -
нових винаходів
Пригадаймо собі недавню вістку
"Р° "і10 винахід вічного сірника
Зпнахід дуже практичний але він
не ііГг ті піітіпіл и'чп іііл„ "и1-"'-"-- - лчишіи ііііііі чі-)іі--
і
те що викликав би попу хвилю без піший А як що чоловіка посадп-робіїт- я
в сірниковій промислово-"ї- й до темної пивниці де иовіїря
сні Те сіімє сталося з недавнім мило --- - то віп навіть довго іі
бритви (жілєтки) до го- -
лення вона трпмаласяб роками й А корона ж є таке саме сотво-и- е
треба О ЇЇ гострити Усе зале- - ріпнл лі і чоловік Для неї так
жало від великої зміни у складі само потрібне свіже щоб
сталі І винаходу нових волокон була здорова А чи воіііі ж має
що біля 50 разів сильпіші від те- - чистпіі поздух малій темній стаіг
исрінпп'х не використовують і три "і? Пс має бо воздух в тій стайні
мають його в тайні щоб пс зіініціі-лУ--'-- Я- і '-"-
-'-і
"-- ' бдо такою удо- -
вати оагато оільше товару пр І ' " ч
мануфактури ііові0'ЮІІ-- у
'-Ч'опад- жуватн май в" ніж птпиуіи Д0 ™'™новгго виробництва
тн волоконної промисловості! Ля
ІІП1ЯІ1ІІП иітпіітілі[1 гпіт-- г ліічпі! іп
- "
і навіть така туліка ' (11 оід ''кошж ' виро- - і
- 'деякий час дати машнпам ---
чиї)
І
" -- іспчп недооре іг
НІН II Пер'іНОІ 3р0- - собі відпочити травин і а недо- їмо ЇХ ЗаИОТребоВаїІПЯ
збільшилися іпріїмітивпіїх засоби °Г-- С то іі молока
запотребопапня
ста
Ссупорпіщтв]")
готово-
го і машії- -
залн
1
і
'
розросту
товариш
-
заманити
-
-
"Як -
гадці:
Закн
сильно
кулі тою
Прикликали хірурга
пирогів
'ристовуїіпння
і
-
&$&$&&$$2&Ьф'%&£
Х"?5'ї4!г'е'Ч€і
иовіїря
ПОТрсбіІ
У тому блудному колі в якому ! міровп мала кілька- - дже:і
опинилася людина назрівають по- - колена мама знає що коли мало
гляди що машина винайдена для І™"' ііПо " фн '" нема що
помочі іі нолекші прані — зачн- - Г'11ЇП дитині
пас людину иипіптії Повторює! ь- -
]і'іи11 'чодипа чи тварина дихає
ся час коли взагалі появилися пер Г( :! І10'1' шіходііті пана на хо-і- ні
мапіпнп Тоді доходило до то- - и'Лному нов'прі ця пара осіїає бо
ю шо робітники ніішіііп іі розбп-- 1 ппйиає і ми її шиймо ІГолп
вали иоустіїиопіюпані маппіип Це чоловії нзу: і'умові чоботи то на-
тяг! ос я доти доки інші суспільні Рі іючус що ііого йоги ніби ЗВО- Г-
1111111 и їм и 'іОіимі' 10 1' )1
спосоііііііір:і то повну посіпшої по
'змінили втертих шляхів па нові ™арнпі дихають цілим тілом а
'такі що прпенособлені до техніки ИР Л1!"° 1(том- - л іол І1М'1 '1:-я- ка
почала щораз більше розіаі- - ("П111У '1І-11-
1 оиригн Гумою або її
ватпся і дуже зііііечпстптп то тією частп- -
Те саме повторюється И гсиер 101° ТІ-К-
І 1І0 Дпхап ІІ:11К1 залшпа-Зііо- п
економічні науки та ругііІлі-пть- іІ
1! ті--
і ' ті-'-
° !(Гшть здорошім
на орґапізація людства залишила-!- л чп М0'I'' '''ГПІ ті-1-
0 -- Дорове в на
ри дотримуючи на „„„: МІМ'Ш -Л 1 І І іг ' ' те й
І І"" "1"1 "л'"ш-- " '"іп іім і іні--
тронами лютетва та загально-сн- і-
І розріл'то ''°ІІ!:'
в та
Чечеія докласти йому про втечу не буюб поворотом
І'аіппбп про небезпеку яка з бокуіузаі Тпмто техніки по думають
втікачів городові грозить повертатися з шляху
Піс ранила ііого піти-- 1 шлях розпитку веде до
лотом у руку 'піймав її в віекінення праці іі їіі засоби
обіймах підняти її і і найти через те більше часу до
поносні з собою городу потайнії-- ! праці над собою Залишається
ком уеімн Мотря слово за економістами які повніші
пручалася кричала затулнп її! йти рівномірно з технікою вперед
буркою обкрутни не- - та розбудовувати світове
П цей мент щось ухопило І господарство Криза вказує що
його
її
болючо норіпиа
землі
кричала
до
літ не було Світ поборе те 111X0-діг- га
тіпне тоді котп йому вдасть
ся наладнати як сіп звязок між
продукцією дібр і їх споживанням
Гозвязку найдеться на йолі пере- -
рооу загальних основ господарства
І саме ми живемо таких
іереробів краще — спроб
таких иорепоои Гіольшевнзм і
німецький націоналізм є такі сиро- -
іп переробити за-таріі-
ий світ та1
пових обетаїшн Першому не ма -
Їлося про другий не можемо ше
сьогодні нічого сказати
Про насильний зунпії розвитку
іохнікн як пе думають сьогодні
окопом !стп годі думати
(Сама криза II економічні обстави- -
ції самі синіиоіоть н постуй Наспль
економічні залишилися дале
ко позаду Вони не могли побо-
роти обягів безробіття що ііого
викликав розвитої хоча
від сто років від появи першої ма-іііі- иїн
передбачити погані
сторони
Внелід такий з приводу того
пеоднородного розвитку техпічпнх
і спономічпих повстають за-
думи (пропити) нрнинпитн розви-
ток техніки замість — ііоенллти
розвій господарських наук А це
зпачпть тілько шо спинити розви-
ток людської культури взагалі
'зииозсь тпїіі сн чзаіиЛн
'инсикіїф с иззсізіні зпУеяО(]м
-
-
- йй
ЧИСТОТА СТАНІ
Всім нам відомо які то в біль- -
июї частішії наших фармерів стаіі
ні Малі темні брудні По наш
недосвідчений фармер так міркує:
(Не будую великої стайні бо буде
холодна а мала стайня тепліша
не буцую й світлої стайні бо нащо
коровам світла: воші Газет не чн- -
гають А світла стайня буде холод
ніша не буду гній часто внбн- -
рані зі стайні бо від гною пара
йде таіі гріє корову Так міркує
поважне число наших фармерів і
думають вони пю добре роблліь
Ні не добре Кожний ґазда сам
на собі иореколівсл шо на евіжо- -
му повітрі якось лекше дихає чоло- -
Т(їі' - ТЛППРМІПІ її 11 V І 1 1 І 1 1 1 1 1 і І І МІН — чі'' " - і ччі
"с витримає -- - захворіє
"'ПЛПЛЇП ' Ч„Г—ПЇА" І"І'' І"1Т"І 11 Іімл'111-"- "І " !- -
ІППОСТОІІІИ СТІННІЇ У 1101 ССІШП ПО
І
Доорі- - розгоняє кров по тілі і вгепі педооре працюють бо чн- -
иін ігідкчі взялася ті вогкість-- '
іоні мшшиіа і тіііі чсиовп і
іоннії гнпі ше з минулого року і
то майже на половині тіла? пев-
но що пі Оюж і не дивуйтеся
Іі'ажмь чопі лііарі що в котрій
хаті багато сонна там мало хоро-
ни Цс правда Бо де сопне за-
світи іь там гине всяка
всякі антітілпні бекторії А до
темної стайні декотрих наших фар
мерів не лишень сонне не може
заглянути але взагалі там завжні
темно Тол скільки там мож" на-
плодитися тих заразливих бакте- -
Піиаізять вони корову а чо
'Р03 КОР01У ' '1ІТ0ІІ фапміфа Отже
"іг" ма "мі собі ро- -
бллть ті мало поступові в рільниц
тві фармері
Що треба робити щоб корова
ііпуіііі більше молока?
Найпершо все треба будувати
тайні просторі світлі й теплі Коли
ми вгорі під єіетею зробимо двоє
невеликих вікон то стайня буде і
світла іі повітря буде в ній чисте
Гній викидати зі ста Пні найменше
раз па день і ніколи не лишати
його під коровами Також корів
треба чистити греблпцею щіткою
п деколи ІІ МИТІ!
7С влзнів перевезли літаками —
Серед лісових робітників над
озером Теміскейсіиґ в Квебеку ви
бух™ заворушений внаслідок чого
поліція арештувала 70 осіб Пла-
нів перевезено літаками до най-біпщ- ої
тюрми у віддалі ПО миль
Це перший того роди транспорт
Сепігаї РізЬ
& Роосі Мкі
1045С Іпхргг Луг- - Е(Ітоп(оп
ГЬопе гз1)!!
Рибу дріб та інше мпсиво
продаємо по найнищих ціпах
Товар свіжий і добрий
позаду не кроку їм1""1 о1"і" К"ін ньому пріміїї- -
тпіою господаркою цей 1' Д:1і: 'IІПII ммока
появився формі " :ІД11 ІППМ'- - -- кризи безробіг"1 '_ ІМ "'
!Я ІіаІібІІЬІШІГО ЯКОГО ПІТ ІРРМПГІІ: Д"аємо при шч
іі
Бо
Але хоч
своїх дає
з тут
геть
уста голову
реміг
в часах
сказати
деякі
науки
техніки
могли її
що
:шук
У
й
'""
оо
нечисть
Дмо- -
Object Description
| Rating | |
| Title | Ukrainski Visti, December 27, 1933 |
| Language | uk |
| Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
| Date | 1933-12-27 |
| Type | application/pdf |
| Format | text |
| Identifier | UkrVid2000261 |
Description
| Title | ub8e0818 |
| OCR text | 27 грудня 1933 Число 52 111 & ? і?? }? 4 & & ? & Богдан Легший ІСТОРИЧНА ПОВІСТЬ — ТОМ IV уі V $ & $ $? & і & & & & в (Далі) Пізно в печії) вертала Мотря ВІД мани В переулку під замковими мтвіші хтось ластушш їіі дорогу Хотіїї ухопити за руку блиснула штіілстом ста Пізнала Іпана Носа старшину прилуцького полку котрий перед кількома роками підлабузнювався до неї а на котрого вона П диви- тись не хотіла "Чого нам треба ?" — спитала "Пачу Гіді самотнл жінка про- вести хотів" "Опікуни! 'Грі по пі город об- логи дожидає а він на лпги па ііиок !:иодіігь Останки сорому віубин" "Моїрс І5асііііііііа! 11с такого слова л під пас пюдіпавея Гадав рагу пат н вас з того пекла яке туї і-чин- ігпся :іа кілька днів Послу-хаі'- ш! мене Тікайте шкода нас їй Гюіу шкода Я нас люблю Пі-дом- те л и ідеї і готі Наведу нас у безпечне місці' заховаю перед людським оком береггп нас буду ік своїх) власного ока Не відтру- чуйте непе не робіть безгалашпім Па то ші ждете Лотре? Вони ике не вернуться Між памп іі ни- ми непрохідна прірва Мате зги- нути або попасти в московські ру- ки -- - ходіть зі мною иіаеаіігссіг поки час" 'Ти іоііоріпі старшина поіро-і- ч гетьман залііппіи для оборони іороду? ііодліп!" Хотіла і'гін Спинив Бічіпо иптінтУ Пі: по пупіі-іе- " ()1Ц і Лі ЧИЇ Митро Тії ПО ДИ- ШИ! аіаіап шо після пішішшого їм м дальше не жппі" "Чому?" І "Ти іюжалу і'шсл Мечекчн' на] мене він мій невблаганнії ворог Мотрл надумалася хвилину "Нікому не скажу" відповіла 'Не вірю Нам треба іюбаіака-і- п по доору Маю щось дуже важ-іін- іо сказати" "ЩЇ" "Піші пі :'ашра :и і іемнієїі-с- и аду тебе бі'а старих воріт" Моїрі ла саму гадк) то зав- тра :ііоіі мас стріну і неп з тим чо- ловіком мороз ніпюв по тілі але івчадала собі то мілке він дііі-іі- о на є їіі тінь важного сказати і :аопіласіі До завтрі нікому не каиаі Сю їм даіі!" Чесно слово даю" вішовііа Хіо"і здалеку падгодив Ніс иілнкі аж на піе насунув і скрутив у бокову вулицю Міпри побігла до диму Довго вснуш не могла Неспо- дівана зутрі'і з Носом збентежила її Нахаба Як він смів то пін собі під:": за кого він її держить? Ношо вона давала слово? Паіікра що з таким чоловіком відразу про- пити порадив Пашів її в городі котрому гюзнтт облога Пропало Завтра мусить а ним мати розмову Ммже щось дійсно вааіпого ночує Заснула аі над рипом ('пала камлпии гліом досипляли кілька повисівших ночей Гуло недалеко полудня як мура "Пані вставай- те постукав у двері пегаііпо пані!1' Скоренько накипу™ " і"000' плані гслпула попі п фуряпі зір-ін- ти пнИшіа "Що такого?" "Мешпіші з князем Ґодінпиом ідуть" '"Де?" "ПЇ їх не видно Але наш чо- ловік я Обмачова па копі приска- кав попи там иочуіши чи сіючіша лн і Соболевським розмову поли" "ГІікчснпніі зрадник" — крик- нули Мотрл — "Не такиїї стра-іппп- й горог як спої Зиао князь Мсіипікотт кули гетьман по- їхав?" "ЛІабуть пнас Паш чоловік ка- зав що Мспшікоп до гетьмана п Пітрзпг їхав коло Мети Дігпап ио--і Лішгнков з листом під иапа гепмапа ідо пан гетьмап у Бату- - рнні і віп подався туди II о до розі стріпнувся я Ґоліщиюм доїх а шш Я 4 Ж і!? & к 'і 'Ь £? Шт ІМ 4 & Ь і & & $? ?? з? їй -- до Обмачоза і тут до них Со-болевсь- кий нідіГішоп" :: Мотря одягнулася й пішла ла замок В городі напувала трігога Уво- дили мости замикали брами наво- дили гармати Па ґалєріях що бігли здовж му- рів стояли озброєні люди старши- ни зазирали крізь прорізи в мурах Особливо пнльпуналі шляху під Обмачопа Ллє іі других сторін зам ку не занедбували Кеніґзеп спокійно ходив від гар мати ДО гармати провіряв на піл дула справляв Чечеть па чорно му копі пробігав вулицями городу іаючн прпказп старшинам щоб кожний був біла своєї частішії Знали то князі Меїшіікоп і Го- ліннії наближаються до Батурнна але піхто не міг знати чи за ними не надтято вііісько І н Батурнпі стояли Москалі Дехто ради щоб їх перебити Чечель не згодився Відставив тільки сердюцькнй иіт-ді- т нюб пидіпувап казармін і вію- чі казав забрати амуніцію Мо- скалі перестрашилися і з казармін своїх по виходили їх офіцери сп или тут лі у прснігі Коло полудня з паіівіїїіілї вежі залупало: "їдуть! їдуть!" Чечель вибіг туди Па виднокрузі появився певе-лнткп- іі вініл драґуніи а за ним дві нариті кілька возім і знову дві-тр- п деі'Яіки їщіін їздці п карній поспішали Паіідальше за пін годнші будуть іііі містом Гар- маші ''ііаін ч-:- ш біля своїх гар- мат закілчк ми курки мушкетів їх дула як індичі лзшаї висунули ся з муріп Гердюдькі виділи усгпшілпся біля поріг їдуть! їдуть!" -- - понеслося по городу Хвилина те більшої трівогн і пішнна Город притаївся Чечель усе піе стояв на вежі П дншінся чи за князями не іпдтл- - гас вііісько Пі Лііііиов Усе готове Хай при- водять Як же ліпило проходить цеп час! Здасться іі зівсім не проха- ти гь и на місці стоїть Чогож тая валка зупинилася па шіпху? Персетроїоються чи від- - ііміаіоіь шіішу-- ' -- ьике зане]і- - п'мь? Чомуж би ронп вже раз не їдуть а стоять? Ось кількох їздців ш'діілнтосл під валки іі поскакало вперед під бігли мало що не до самого городу стають копі тунцю юті па місці їздці озираються їм подають якісь знаки з карнт і вони повертають управо Озирають палії дниляїь-с- я па мури бачуть озбросипх сер- - діокіп котрі кидають їм якісь глум типі слова іціл ніби викликають на герць Це мабуть князі післалн їх па звідп Псрташь інідомлеііші да ють Іі'-іріп- ті рушають з місця але про їхавши яку сотню сажнів знову стають Чомуж воші не їдуть? 1 Гатл-рниеьког- о подпіря висіса- - кус двох мосіопсьтііх драі'уиів бі- - нгать до свого іомандапта щось йому передають Па мурах шум "Чому ми їх по перебили?" Чечель пробіпи: здоігле мурів і заспокоює сердюків і міщан Поки по падтяпіуп московські сили не- безпеки нема Цс тільки Мешні-ко- п з 1'оліциіюм їде Гадав що гетьмана застане "Не пустити його!" "Пустити ХаП скаже чого йо- му треба Не годиться зражуватн кплзя" "Не пустити! Не пустити!" "Не пускаймо троянського ко- ня!" — какс хтось із козацьких етаршнн "Не пускаїіпо пе треба поіцої" Бід палкії двох сурмачів під му- ри иідїзджас зл ними Лппспков Сурмачі сурмлять мабуть Лп- - чепков псрсговоріопатн хоче слу- хайте слухайте не шуміть!" Па мурах тихне Козаки збира- ються на тому місці куди підїз- - дасас Лшіенкон Піліхав етап гукає Його не чують і "Плнше! бі і: ще! Тихо там' чуіпе лнненкол щось шинка! Царський полковник під'їхав ще Ґілншс долоні до рокі як трубу нрііложпи кричить: "Козаки і ви1 мешкіїнці городи Патурина!' 'і'олосиіше голосніше!" Аннеиков кричить а:к йому очі з лоба вилазять: '"Чого це ви за-зброїл- нея мов проти ворога?" — питається "Бо приятелів не сподіваємося" відповідають йому з мурів "Чого цс ви позачіпновалп воро- - іта чому не пускаєте князів і ме не?" "Бо не треба вас тут" — відгу-- і кують йому "Відчиніть сеіічаг пустіть князів у місто а з ними іі царських рат- них людей" "Пусти вовка в кошару По греби не треба" Лнненкову жили на шиї на біга- ють Такої сміли пости від хахтів він ніяк не сподівався Видимий бунт Натурнії з Мазепою у змові Лшіонкоп хоче повернути конем і вертії! н до Мсншікопа іі Гоііцн-н- а Надумується Спробує ще раз — може вговорить А на мурах мій тим новий шум '"Чого тут ждать? Пали!" Старшини насилу здержують ко- заків Так не можна Лппенков па переговори прийшов Па го- ніться "Змести їх усіх москов-ік- у залогу перебить менше во- рога менша небезпека Пали!" Іі'ічііГзеп наводить пістолю: "По-і-- р х або смерть" Нерадо заспокоюються "Тихо іам! Лппенков знов баіака" Лнпенкоп кричить: "Козаки і ви чесні мешканці городи Натурн- ій !" "Голосніше не чуємо!" Лппенков ак нищить- - "Отямте- ся не гнівіть їх мнтостсГг князів і не стягайте на себе страшного гніву його веінчсства наря Від- чиняйте ворога по доору! Гиджу нам!" Козаки гомонять Дехто каже щоб вичинити нема чого боятися цек жміика людей нічого вони не іробляїь "Попю?" відповідають другі "Щоб побачили лк ми зазброїлп- - ся? Пе треба" "Утретє взиваю вас" — гукає нпсііков — "щоб ви відчинили ворота Чому не пускаєте нас?" З мурів відіїогітаю'іь йому: "По гетьман не ве'ів пікого в город пускати'' "Може Шведів не велів гетьман у город впустити а не нас?" — питається Лннепков "Не ІІІветів а Москалів" "Москалів? Чому?" "По через них Українцям чи- ниться велике зінііценія через них немало вже сіл і міст іюііроііада-то- " "Цілі міста й села Москалі по- палили а людей помордували" "Не пустимо! Гетьман не ве- лів!" --- - гукають "Л дгж гетьман?" -- - питається Лппенков "До Коропу поїхав" Аниечков повертає копи трубачі їдуть за ним їх иропожають з мурів насміхом і глумливішії сло- вами "їдьте до чорта в зуби!" Лппенков прискакує конем до карпт Щось князям кіпко рука- ми розкладає нараджується не шиють що робити боюсь і просить спати ІГарнтн завертають Исрсдпя сторожа робить зворот уліво же- не инеред карнтн за сторожа повертається місці і ціла валка посувається зразу тим самим шляхом що перед годин- кою приїхала а пізніше скручує п напрямі Корона Вартові ложах за Моекаллмп "До поїхали га дії ють гетьмана застати там" "Боже провадь дідько Патурип заспокоюється Від-їха- ін Може вернуть На Шведа підуть Гетьмап Ба-турип- ові відбій посніє Город не тратить Така вдача людська шо в найгір- шому все собі якоїсь надії шукає дурить себе дупать себе Чечель Знає УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Сторона З він які наслідки матиме нинішня розмова Натурнії виповів послух івіреві обнднв Ного любимця Діен- - шікова й київського воєводу і'олі- - шині котрому нар довірив догляд плі цілою Україною зробив ііого ніби споїм намісником Натурнії не пустив царського полковника Линей копа до свого полку Нату- ри нові Москалі не можуть того прости пі Чечель скликав своїх старшин на раду Прийшли всі схвильовані тим хвпльопанпям яке викликує в лю- дях свідомість дуже відповідально- го вчинку "Панове товариство! Козаки іі Натурниці виповіли цареві по- слух" "Двом напам годі служити" "Або слухаємо царя або гсть-мап- а" "Або Москва абс Україна!" "Гетьман нам реґімептар його прпказп для пас свиті" "Не перечу" — відповів Че- чель — тої мислі Але не дурім себе надією на помилу- вання царське" 'Цар митус нікого по- милує іі нас" "Таї тоді знаєте шо воно зна- чить? Коли гетьман поспіє нам па двобій так за днів кілька спо діваймося московського війська" "Хай прийдуть Чорні з'їдять Пе бачили Москви!" Вулиця шуміла: "До зброї до зброї!" --Молодші хлопці невеликими гур тами бадьоро вправлялпея маґг-да- пі В церквах правили молебень 'Кіпки лежали хрестом Горіли свічки як мечі з кадильниць сну валися дими лк з пожарищ "Панове товариство" — рив до зібраних Чечель — "По ті шмося то відігнали від Патурина князів і не гадаймо що вони не приїдуть Мешиікон зневаги не простіш хоч би й сам цар хотів простити Взиваю вас усіх гур- том і кожного зокрема щоби ви іобро пильнували діла :ін оучіте нічого ще може причинити- ся до скріплення нашого городи Га ще прошу і взиваю вас щоб ви дооре стежили не лінії за тим чи по підходить ворог але чи нема ііого мін памп Воутрішинй горог гірший усіх" "Постоїмо як мур" "За Патурип за гетьмана за Україну!" [гтн Піс мовчки прислухувався нараді Піхто від нього слова не чув Мовчки від Ч стеля поплівсь до прилуцького полку ПІСГІПА ЛІКРТНЛ Иізннм почепом в понеділок 27) ковша самої диннії як москов ських князів Натурниці не впусти- ли в город Мотря заткнувши за пояс нгпілст і зазброївпшея до- брим пістолем скрадалися до ста- рих воріт За назирцем тінь ішов най попід плоти іі мури з того боку котрім надала тінь Іван Ніс побачивши Мотрю сунувся із заглиблення муру "Пе піїходіть до мене" — ска- зала Мотрл в оборонній поставі - "Кажіть чого вам тре- ба" "Вас!" "Ха-хн-- ха ! Збожеволів" "М-отр- е без тебе пе жити мені Поки тут був Чуііксвпч л не запібіль хочу рятувати себе іі тебе" "Гатуіімо Натурнії" "Пого вратує навіть Бог По іім що піші сталося — пропа де!" "Таку тайну мав мені сказати Гван Ніс?" "Пропаде!" — повторив а в його голосі почувалася злоба не жаль Не ооороппть Ватурпна хоробрий полковник Чечель Гсрдн к ні навіть Німець Кеніґзеп пі усі гетьманські зпуппшки вкупі пропаде І" "Пс кракайте Іване Дмнтрієпн- - пу!" "Пе' крпкаю — а зпаю Кого ше не за наморочило дорештп спа- сається з життям" "Втікап? З потопаючого кора- бля втікають щурі- - Хто такий утік?" "Не один між іншими Меінпіков стає у повозі підмів нишіпн вашого щастя" посіп і руку кулаком Натуріпюві І "Боявся" грозить Гіого гарпе обличчя по- - ] "Я висе і чорта пе Все пініє — одна місті Ґоліцнп за-{од- но мені Не хотів Совісті не снокоює світлішого тягне за нукав давала А тепер як бачу твою нею задня на па стежать Корона пхай!" вже й не па надії вже Пе "Я самої не Не не на гово Пе нед тої нею як її по вп-- і стаючи хо- - пе то ані гстьмаїї- - Лж #$£чгч$:їггч$$:ек 'Іт {їк Ш іШ 8кгїгк!$х£$5фх5£к їїк8$ччїчгЄї-- г БОРОТЬБА ЛЮДИНИ З МАШИНОЮ Написав 10 Крохь:алнж В нинішніх часах опановують світ дві такі справи: суспільно- - національний рух і техніка С це час найбільшого розквіту тех- - нічних наук і машини Світ ді-- литься сьогодні па промислові (іп- - дустріятьні) країни і країни від- - сталі такі що із споїм технічним розвитком залишилися позаду і їх використовують країни іпдустріялі ні Гозіїін техніки й машини змінив цілковито цпвілізаційне обличчя людніш І то не лише лазверх себто що т0 її суспільного стано- - - - ВІІЩа ЛЛЄ ЗМІНИВ І ТУШУ і СІІОСІО туманна людний Одші з нізверхпіх змін у су спільному ЖИТТЮ ЛЮДНІШ ЗМІН 1110 зайшли нідо впливом широко роз _ винених технічних наук є сучасна кріза іі безробіття З появою складних машин що почали заступати роботу люднпн щєтьея відчувати падмір робітних рук Опіслиж машина причинила ся до піднесення рівня життя лю- дніш Вона мала змогу продукт- - Сьогодні винаходом н л (полотна сукна нові І лепіевіпе ти взагалі щоб па серце внроої Через нодешевіння працюють то Іф й завеппутнея до шлунок не ОбОрОТНІ робіт виробництва травить шлунок них рук по фабрикат тож почало зростати настав загальний до бробут Світова війна і'т нарешті пннахп нових складних машин автоматів зпоіи зробили своє Сьо годні маємо Фабрики які обслу- говує ледвн кілька людей 'замість тисячок: усе роблять машини Ремесло зникає: ковалі шо ви робляли ланіпогп чн цвяхи — енлт по розішнепа колись галузі рем- о- — тепер уп-- е нозникалп в кои-куреп- иії з манпіно-- ю Те що ковалі виробляв тиж нями машина викопує сьсодіп за кілька хвилин і то дешевше Півень що 12 років тому був го- ловним достаїінем доброго взуття зійшов із дорогії ппппм- - ішпібмтітт- - Ппм- - ішпітр'і ттііп тій ні 1І1ПППТІ1МІ тп ЩО ТЬ Гіпл-пт- ! „п„іт Ґііітіі! пП боти як залізні брами решітки (ґрати) тощо викопує машина Таким чином затікає поволі реме- сло уступаючи хоч неохоче місце досконалішій скоршій і дешевшій машині Часи буйного "ікніі каненіярпст Чуіі- - 'евпча по сіужої лндриї ьандіі- - ба" і "Прошені!" -- -- крикнула збеите ікона такою злощасною вісткою Мотря "Прошені щоб І чепе чорте "Богом клянусь!" "Пе вірю Пусти мене Ну стн!" "Пе пушу! Не пручайсь По 1 пилась!" в Нога віруєш пупи!" кричала іі просила -- Мотря маючи гопор одпо на лепти до синніовання обраного технічного силуючись забутим доцільно ззаду за шию перегнуло і віп повалився на землю Мотря схопилась закн здер- ла з голови бурку котрою обкру чепо аж боротьба скінчилася Па локан умираючий паж Івана Носа пс було "Гатунку люди ратупку!" — посилаючи за чорною тішо що втікала попід мури в папряїіі забутого всімн ба-турипсь- кого потайпипа Надбігли люди й помогли Мотрі перенести уміраючого пажа її двора ратупку пс було ч іІДгфУЬі „V ЗхгХ--$- ?і 5уxіVніxччічіУіV #й£ ремесла в середновіччі минули НІ більше не повернуться По бюрах і в урядах окремі машини до лічен і [ця писання зиакуванпя як прак І тичнііпі та швидші повідбирали працю численним нераз дуже зруч ним робітникам Працю людських мязів повідбирали мотори Настав час коли машин більше ! ніж треба товарів пасмо забагато і замало покупців І тим то деякі люди задумалися над тим чи не сііт бутоб для до- - бра людини обмежити і спішити розвій техніки пс допустити до виробу нових машин та до вико- - нових винаходів Пригадаймо собі недавню вістку "Р° "і10 винахід вічного сірника Зпнахід дуже практичний але він не ііГг ті піітіпіл и'чп іііл„ "и1-"'-"-- - лчишіи ііііііі чі-)іі-- і те що викликав би попу хвилю без піший А як що чоловіка посадп-робіїт- я в сірниковій промислово-"ї- й до темної пивниці де иовіїря сні Те сіімє сталося з недавнім мило --- - то віп навіть довго іі бритви (жілєтки) до го- - лення вона трпмаласяб роками й А корона ж є таке саме сотво-и- е треба О ЇЇ гострити Усе зале- - ріпнл лі і чоловік Для неї так жало від великої зміни у складі само потрібне свіже щоб сталі І винаходу нових волокон була здорова А чи воіііі ж має що біля 50 разів сильпіші від те- - чистпіі поздух малій темній стаіг исрінпп'х не використовують і три "і? Пс має бо воздух в тій стайні мають його в тайні щоб пс зіініціі-лУ--'-- Я- і '-"- -'-і "-- ' бдо такою удо- - вати оагато оільше товару пр І ' " ч мануфактури ііові0'ЮІІ-- у '-Ч'опад- жуватн май в" ніж птпиуіи Д0 ™'™новгго виробництва тн волоконної промисловості! Ля ІІП1ЯІ1ІІП иітпіітілі[1 гпіт-- г ліічпі! іп - " і навіть така туліка ' (11 оід ''кошж ' виро- - і - 'деякий час дати машнпам --- чиї) І " -- іспчп недооре іг НІН II Пер'іНОІ 3р0- - собі відпочити травин і а недо- їмо ЇХ ЗаИОТребоВаїІПЯ збільшилися іпріїмітивпіїх засоби °Г-- С то іі молока запотребопапня ста Ссупорпіщтв]") готово- го і машії- - залн 1 і ' розросту товариш - заманити - - "Як - гадці: Закн сильно кулі тою Прикликали хірурга пирогів 'ристовуїіпння і - &$&$&&$$2&Ьф'%&£ Х"?5'ї4!г'е'Ч€і иовіїря ПОТрсбіІ У тому блудному колі в якому ! міровп мала кілька- - дже:і опинилася людина назрівають по- - колена мама знає що коли мало гляди що машина винайдена для І™"' ііПо " фн '" нема що помочі іі нолекші прані — зачн- - Г'11ЇП дитині пас людину иипіптії Повторює! ь- - ]і'іи11 'чодипа чи тварина дихає ся час коли взагалі появилися пер Г( :! І10'1' шіходііті пана на хо-і- ні мапіпнп Тоді доходило до то- - и'Лному нов'прі ця пара осіїає бо ю шо робітники ніішіііп іі розбп-- 1 ппйиає і ми її шиймо ІГолп вали иоустіїиопіюпані маппіип Це чоловії нзу: і'умові чоботи то на- тяг! ос я доти доки інші суспільні Рі іючус що ііого йоги ніби ЗВО- Г- 1111111 и їм и 'іОіимі' 10 1' )1 спосоііііііір:і то повну посіпшої по 'змінили втертих шляхів па нові ™арнпі дихають цілим тілом а 'такі що прпенособлені до техніки ИР Л1!"° 1(том- - л іол І1М'1 '1:-я- ка почала щораз більше розіаі- - ("П111У '1І-11- 1 оиригн Гумою або її ватпся і дуже зііііечпстптп то тією частп- - Те саме повторюється И гсиер 101° ТІ-К- І 1І0 Дпхап ІІ:11К1 залшпа-Зііо- п економічні науки та ругііІлі-пть- іІ 1! ті-- і ' ті-'- ° !(Гшть здорошім на орґапізація людства залишила-!- л чп М0'I'' '''ГПІ ті-1- 0 -- Дорове в на ри дотримуючи на „„„: МІМ'Ш -Л 1 І І іг ' ' те й І І"" "1"1 "л'"ш-- " '"іп іім і іні-- тронами лютетва та загально-сн- і- І розріл'то ''°ІІ!:' в та Чечеія докласти йому про втечу не буюб поворотом І'аіппбп про небезпеку яка з бокуіузаі Тпмто техніки по думають втікачів городові грозить повертатися з шляху Піс ранила ііого піти-- 1 шлях розпитку веде до лотом у руку 'піймав її в віекінення праці іі їіі засоби обіймах підняти її і і найти через те більше часу до поносні з собою городу потайнії-- ! праці над собою Залишається ком уеімн Мотря слово за економістами які повніші пручалася кричала затулнп її! йти рівномірно з технікою вперед буркою обкрутни не- - та розбудовувати світове П цей мент щось ухопило І господарство Криза вказує що його її болючо норіпиа землі кричала до літ не було Світ поборе те 111X0-діг- га тіпне тоді котп йому вдасть ся наладнати як сіп звязок між продукцією дібр і їх споживанням Гозвязку найдеться на йолі пере- - рооу загальних основ господарства І саме ми живемо таких іереробів краще — спроб таких иорепоои Гіольшевнзм і німецький націоналізм є такі сиро- - іп переробити за-таріі- ий світ та1 пових обетаїшн Першому не ма - Їлося про другий не можемо ше сьогодні нічого сказати Про насильний зунпії розвитку іохнікн як пе думають сьогодні окопом !стп годі думати (Сама криза II економічні обстави- - ції самі синіиоіоть н постуй Наспль економічні залишилися дале ко позаду Вони не могли побо- роти обягів безробіття що ііого викликав розвитої хоча від сто років від появи першої ма-іііі- иїн передбачити погані сторони Внелід такий з приводу того пеоднородного розвитку техпічпнх і спономічпих повстають за- думи (пропити) нрнинпитн розви- ток техніки замість — ііоенллти розвій господарських наук А це зпачпть тілько шо спинити розви- ток людської культури взагалі 'зииозсь тпїіі сн чзаіиЛн 'инсикіїф с иззсізіні зпУеяО(]м - - - йй ЧИСТОТА СТАНІ Всім нам відомо які то в біль- - июї частішії наших фармерів стаіі ні Малі темні брудні По наш недосвідчений фармер так міркує: (Не будую великої стайні бо буде холодна а мала стайня тепліша не буцую й світлої стайні бо нащо коровам світла: воші Газет не чн- - гають А світла стайня буде холод ніша не буду гній часто внбн- - рані зі стайні бо від гною пара йде таіі гріє корову Так міркує поважне число наших фармерів і думають вони пю добре роблліь Ні не добре Кожний ґазда сам на собі иореколівсл шо на евіжо- - му повітрі якось лекше дихає чоло- - Т(їі' - ТЛППРМІПІ її 11 V І 1 1 І 1 1 1 1 1 і І І МІН — чі'' " - і ччі "с витримає -- - захворіє "'ПЛПЛЇП ' Ч„Г—ПЇА" І"І'' І"1Т"І 11 Іімл'111-"- "І " !- - ІППОСТОІІІИ СТІННІЇ У 1101 ССІШП ПО І Доорі- - розгоняє кров по тілі і вгепі педооре працюють бо чн- - иін ігідкчі взялася ті вогкість-- ' іоні мшшиіа і тіііі чсиовп і іоннії гнпі ше з минулого року і то майже на половині тіла? пев- но що пі Оюж і не дивуйтеся Іі'ажмь чопі лііарі що в котрій хаті багато сонна там мало хоро- ни Цс правда Бо де сопне за- світи іь там гине всяка всякі антітілпні бекторії А до темної стайні декотрих наших фар мерів не лишень сонне не може заглянути але взагалі там завжні темно Тол скільки там мож" на- плодитися тих заразливих бакте- - Піиаізять вони корову а чо 'Р03 КОР01У ' '1ІТ0ІІ фапміфа Отже "іг" ма "мі собі ро- - бллть ті мало поступові в рільниц тві фармері Що треба робити щоб корова ііпуіііі більше молока? Найпершо все треба будувати тайні просторі світлі й теплі Коли ми вгорі під єіетею зробимо двоє невеликих вікон то стайня буде і світла іі повітря буде в ній чисте Гній викидати зі ста Пні найменше раз па день і ніколи не лишати його під коровами Також корів треба чистити греблпцею щіткою п деколи ІІ МИТІ! 7С влзнів перевезли літаками — Серед лісових робітників над озером Теміскейсіиґ в Квебеку ви бух™ заворушений внаслідок чого поліція арештувала 70 осіб Пла- нів перевезено літаками до най-біпщ- ої тюрми у віддалі ПО миль Це перший того роди транспорт Сепігаї РізЬ & Роосі Мкі 1045С Іпхргг Луг- - Е(Ітоп(оп ГЬопе гз1)!! Рибу дріб та інше мпсиво продаємо по найнищих ціпах Товар свіжий і добрий позаду не кроку їм1""1 о1"і" К"ін ньому пріміїї- - тпіою господаркою цей 1' Д:1і: 'IІПII ммока появився формі " :ІД11 ІППМ'- - -- кризи безробіг"1 '_ ІМ "' !Я ІіаІібІІЬІШІГО ЯКОГО ПІТ ІРРМПГІІ: Д"аємо при шч іі Бо Але хоч своїх дає з тут геть уста голову реміг в часах сказати деякі науки техніки могли її що :шук У й '"" оо нечисть Дмо- - |
Tags
Comments
Post a Comment for ub8e0818
