Ukrainski Visti, August 29, 1934

              29 серпня 1934 — Число 36
++
І їй
Богдан Легший
Батурин
ІСТОРИЧНА ПОВІСТЬ — ТОМ IV
тттттттттттттттттттХ
За возами ступали відділи
московського війська Брудні
обляпані кровю притрушені
саджею і ди мами грімко ви-
стукували чобітьми Кармани
повіддувалися Годі їм було
поховати всього добра
Офіцери приставали до них:
Бач як набухався злодюга"
"Дещо запопав ваше висо-
кородіє Гріх щоб марнува-
лося добро"
За військом везли ранених
їм одним не поталанило Ви-
возили з Батурина порозбива-
ні голови та покалічені руки й
ноги В Батурнні боронилися
навіть жінки
Перед Сеймом спинилася та
довга ріжномапітіїа валка
Ворог не напирав на них з
заду Чекали иа чергу поки
їх впустять па міст розявлю-вал- и
роти й дивилися па Сейм
Вдруге такого не побачать
Сеймом плили дошки коло-
ди тратвн
До дощок і колод поприби-
вані або попрнвязуваиі коза-
ки Тільки вбрання на них що
власна кров Це їх червона
китайка заслуга козацька
Приймає Сейм козаків у
свої обійми несе колише гой
дає їх на своїх хвилях ніби
заспокоїти хоче їх болі важкі
і їх сором великий Колоди
иа криги попадають борика-ютьс- я
з ними криги беруть їх
під спід перекидають переска
кують через них То знову
крига вдаряє об колод}' ви-
скакує з неї і лягає козакові
на груди З берегів і з мосту
розлягаються крики і сміхи
"Накрився щоб тепліше бу-
ло!"
Через другого лиш перева-
лилася шкуру поздиравши з
нього
"Не все в середу Петра" —
гукає товпа
Крига колоду під спід бере
"Той уже має спокій"
Другу до берега прибило
"Відбивай відбивай хай і
там люди побачать!"
Відбивають колоду від бере-
га і вона дальше посувається
хитається підпрнгує крутить-
ся гуляє як тріска
Пливуть червоні страхітні
дошки й колоди долі річкою
Сеймом звіщаючи мешканців
чуторів і сіл прибережних про
силу і славу великого царя
"Тратва тратва пливе!" —
і товпа захиталася схвилюва-
лася збентежилася
Та не зі страху перед тям
що побачила а з цікавості!
якої не може позбутися иа вид
мук і страждань своїх ближ-
ніх
Нічого цікавішого не знас
Штовхаються тручаються де-
руться кожний хоче дістатися
па місце з котрого краще ви-
дно Вдруге такого не поба-
чать
Па тратвах шибениці а иа
них козацькі старшини Чуби
їм пообдирали Висять неначе
н червоних шапках З голов
кров червоними поясами спли-
ває на їх голі тіла Червоні
тратвн червониться вода
Тратви теж попадаються иа
криги але їх криги не спинять
пливуть похитуючись злегка
Хитаються шибениці а пові-
шені гойдаються на них як на
дзвінниці дзвони Вимахують
руками н ногами — грізно-сміш- ні
Товпа реве
Тратви перепливають і гу-
бляться в імлі Вже не видно
ні дощок ні трупів тільки на
сірому небі бовваніють черво-
ні плями Гаснуть" кругом
імла густа важка гнітука
Зривається вітер Хвилює
Сейм шумить ніби сердиться
Валка посувається до мосту
Перевалилася
За ним остається руїна Тру
44Ф
пи калюжі крови недогризені
кістки гній
Дивується Сейм що так ти-
хо кругом Тільки гайворони
хмарами на зруйнований го-
род налітають крилами бють
кричать за смачніший шматок
деруться як люди
По городі бігають собаки
Шукають своїх хазяїнів а знай
шовши їх неживими сідають
біля трупів і виють
По кладбищу снується сто-
літній дід Як Агасфер як
Вогом забутий грішник ко-
трий умерти не може
У його тепер діла дуже ба-
гато На дідовій голові весь
Батурин — останки життя що
зберіглося між ними
Хоч погасиш пожар вогонь
ще довго в
ф попелищу тліє
Дід певний що так само іскри
нашого життя ворог не пога-
сив до краю Дід у Батурнні
хазяїном тепер Перешукає
його перериє загляне в кож-
ний куточок в кожну щіль і
добуде звідтіль усе що живе
й цінне Недужих лічитиме
голодних накормить Він знає
де є хліб
А тоді п на трупів черга
прийде Добре що зимно По
лежать Не дармуватиме дід
Сто літ трудився потрудиться
й тепер Не боїться праці не
праця страшна а лінивство
охота жити з легкої руки та
ще з чужої Дідові треба
впевнитися чи не лишив тут
князь яких караулів або чи
не посіфії валися тут які маро
дери Ця порода людей нан- -
погапіша з усього — гієни
Дід добуває зпід домовини
рушницю набиває її іде
Озираючися наслухуючи
ловлячи кожний шелест сухо
го листка обходить кладбнще
і зазирає у город Тихо
тільки трупи круки й собаки
Вночі може й вовки до того
товариства иадтягиуть а з ни
ми і всіляке гультяйство що
Бога не боїться Багато в діда
роботи Він перешукує го-
род Знає оподалік від замку
один тайник не великий але
безпечний
Туди стягає всіх исдобитих
ранених і здорових Знає чо-
го ворог не знав: де в якій
пивниці заладоиапо збіжжя і
мясо де заховано білля й
одіж Усе знає Комуж би
знати як не йому!
"І Ісма дітоньки гетьмана в
пашім Батурнні ані Чсчеля ні
Кспіґзсікі так слухайте мене
Хтось приказувати мусить
Від безладдя і від непослуху
все наше безталання"
І діда слухають Здорові
виходять разом із ним пере-
шукувати город Переносять у
тайник тих що в гробниці ле-
жали Улаштовуються там як
перші хрнстіяпн
Дід нікому плакати не до-
зволяє Закуси зуби і жни
Жпй ворогам на злість иа пе-
рекір цареві
"Не винищить він пасі Жит
тя сильніше від насилн"
А коли втомлений цілоден-
ною працею стає під вечір иа
останках мурів і дивиться ту-
ди куди Менш ікон зі своїм
військом відійшов то подоба
на опнра або на духа пом-
сти Ніби дух Батурина з
гробу встав і грозить цареві
Петрові "Не приборкаєш
нас!"
Круки з криком літають по-
над його лисою головою
"Проженемо вас підождіть"
каже до них
Бездомні пси пізнають діда
ласяться до нього скомлять
Він і про них обіцяє подбати
накормить їх щоб тільки не
бралися до трупів бо це гріх
Потішає що на руїні пічнеть
ся нове життя спалахне те-
плий вогонь жінки варити
муть страву собакам знов
своє діло буде Не забуде дід
про нікого і про ніщо
Сходить з мурів бо ніч Як
привид по пожарищу снуєть-
ся Як тінь всувається до по-тайни- ка
Життя винищене угорі по-
кищо мусить сховатися вниз у
підземелля
УКРАЇНСЬКА ДУШЕ!
Чечель з недобитками козац
тва крізь гетьманський сад
насилу з обложеного Батурина
вийшов Ворожих відділів тут
не було Вороги на досить
далеких звідси пунктах вдира
лися в город і заливали його
Попадалися тільки москов-
ські варти кінні й піші чури
погнбших царських офіцнрів
конюхи котрі перед кнутамн
й батогами повтікали з обо-
зу і всілякий другий хибкий
народ Як вовки студепою зн
мою крутяться біля хуторів і
дворів щоб зарватн яке теля
або хоч вівцю так вони миш-
кували кругом города чи не
кине їм даля який шматок зі
свого богатого стола Геть-
манський двір прималював їх
зокрема Казки про його бо-гацт- ва
розпаляюалн їх уяву
Закрадалися туди забуваючи
про небезпеку Або пан або
пропав
Зі сторожами треба було
зводити бій І то скоро на-
гло бо це рішало про життя
і смерть Цеж не будь хто а
полковник Чечель з останками
козаків з городу вискакував
Щоб сторожі не подали про
це знак}' треба їм навіки зату-
лити рот Розлюченими зві-рям- н
кидалися на них зводи-
ли короткий і жахливий не
пальною зброєю а ножами
келепамп кулаками і щасливо
добігали до Сейму
Гонив за ними рев добутого
городу що конав на ножах
серед жахливих мук Гонили
за ними зойки різаних жінок
і дітей останні вигуки завзят-
тя хоробрих батурипських обо
ропців Червона лупа присві-
чувала їм дорогу Батурин
горів як мученик на кострі
А вони втікають!
Чечелсвс серце розпадалося
на дві половині
Одна казала: "вертай і гинь
разом з другими" друга ра-
дила втікати спасаючи спосіб- -
нпх до дальшої війни козаків
Батурин 'це тільки один стан
у визвольній боротьбі хто
знає які бої чекають ще його
Жаль кожного живого чоло-
віка Треба щадити кожну му
жеську долоню що може дви-
гнути меч Чуття і розум бо-
ролися в Чсчелсвій душі Ро- -
зз'м перемагав Перейти Сейм
пробратися до Десни до геть-
мана до Шведів це було його
теперішнє бажання Кожний
козак якого туди приведе за
сотню парній — бо він Бату-
рин пережив
Полковник Чечель провадить
свою невелику ватагу Були
тут не тільки сердюки і всяких
полків козацтва останки але
її міщани а навіть дещо чер-
ні що настягалася до Батури-
на ще перед облогою і пере-
жинала недолю цього безта-
ланного міста Ціла ватага —
одна велика рана бо ледвп чи
був тут один здоровий чоло-
вік один з котрого не спли-
вала б кров один котрого
душа не страдала б на саму
згадку про Батурин Втомле-
ні виснажені до останка з
мозками розпаленими хоро-блпви- м
жаром з серцями пов
ними невпсловленого жалю з
очима в котрих горіла охота
помсти бігли за своїм провід-
ником навмання обідрані пів-го- лі
здержуючії насилу стопи
тіла й ридання душі Тільки
зуби дзвонили кланцали як
сікачі і калічили до крови
уста
Деяких покидала сила При
лишалися падали на землю
зимну заморожену на сніг у
болото тонким ледом як за-
падня покрите і
Тратили пампть на хвилину
а вернувши до неї зривалися
знову бігли хотіли дігнати
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
своїх Щоб лиш разом щоб
не конати одинцем на вітрах
у стужі на бездорожних по-
лях серед страху що кожної
хвилини настигне їх погоня
Біжать падуть головами роз-
бивають літ з ран останки кро
ви витікає не спасти не спа-
сти їм життя! Обезсилені з
морозом а не з кровю у жи
лах лежать у шуварах і лозах
понад Сеймом борикаються
зі смертю Лежать і слуха
ють як десь далеко скиглить
зітхає ридає йіриве їх безта
ланний Батурин як чоловік
що гине і сконати не може
А зпоза Сейму з лугів і оче-
ретів світять як вогники блуд
ні голодні очі вовків
Маліє Чечелева ватага Чий
крик зачує полковник того
піднесе з землі візьме за ру-
ку ратуе
І другі роблять так як він
Але годі вертатися до' тих що
прнлншилнсь Полковник Че-
чель провадить тих що за ним
ідуть І сам він порубаний та
посічений кров з псосмотре-ни- х
ран спливає в жилах то
жар то лід Завзяття його на
ногах тримає почуття відпові-
дальності! не дає покластися
на землю і сказати: "робіть
собі що знаєте й дальше не
можу йти"
Полковник Чечель хоче ді-
братися до гетьмана та здати
йому звіт Розказати як ви-
конав приказ свойого вожда
хоче почути від нього виправ-
дання або догану готов прн-нят- и
кару за те що городу не
вдержав а втративши всяку
надію утік і
Полковник Чечель на всякий
випадок перед приходом Мо-
скалів декілька човнів сховав
у шуварах
Знає де вони боїться тільки
чи ворог їх не добачив і не за-
брав
Тепер туди дібратися мож-
на бо на болотах замарозь
стоїть Човна славити Бога
є!
Добувають їх знаходять ве-
сла тягнуть до води Кожний
до першого спішиться Всі
хочуть першими переплисти
ріку ніби на другому березі
вже ніякої небезпеки нема —
спасення Доводиться бої зі
своїми людьми зводити з тою
нашої природженою безкарні-
стю з тим каригідннм безлад
дям До дозуму приговорює
їм до сумління Бачать же —
він не спішиться жде поки
пспеправляться усі останній
переїде Насилу вговорює їх
як Харон перевозить людські
душі за Лету па другий бік
Допали другого берега при
нишкли до землі дріжать
дзвонять зубами замерзають
Дехто радить розпалити во
гонь
Людям треба огрітися те-
пло дасть їм сили Без нього
воші закостеніють Полков-
ник Чечель противиться Ка-
же що цс божевілля Поба-
чать вороги ніс погадають
що гетьман на підбій поспі
шає Самі себе ворогам ви
дадуть у руки
"Розпалюймо вогонь Спа-
саймо себе Пс слухаймо но-
го"
У товпі почуваються вигуки
зловіщі "Довів Батурин до
загибелі хоче загубити й пас"
"Як бачив що не вдержить
городу чому з Москалем на
переговори не пішов"
Чечель на вигуки не відпо-
відає "Хто хоче хай за
мною іде хто пі хай гріється
біля вогню Відповідаю тільки
за тих що слухають мене"
Українська душе хто тебе
може збагнути!
Як Дніпро ти широка як
пороги шумлива й буйна не
спокійна не довіряєш нікому
сама проти себе стаєш Всю
вину па других складаєш за
собою не признаєш гріха Ко
трого з провідників своїх не
обкидала камінням і болотом
навіть найбільшого з тих що
вічною славою тебе покрив
Чим довше антисемітизм
дає на себе ждати тим сильні-
ше мусить вибухнути — (Ос-нови- ик
Сіонізму Герцель)
ш На Господарські Тем ш
ДОМІНІЯЛЬНИИ УРЯД
ПРОТИ СПЕКУЛЯЦІЇ СІНОМ
Домініяльний уряд повізьме
рішучі кроки щоб охоронити
фармерів перед спекуляцією зі
сторони торговців сіном У
першій мірі це відноситься до
степових провінцій на заході
Саскачеванський міністер
рільництва Теґґарт заповідає
що Саскачеван мусітиме цего
року спровадити 24000 тон
сіна з Манітоби а 3000 тон з
Алберти Саскачеван самий
продукує багато сіна але цьо-
го року в полудневій части
провінції була посуха і тому
запаси не вистарчають
В західній Канаді увихають-
ся також купці зі Злучених
Держав щоб закупити сіно
для потерпівшнх стейтів Аме-
риканський уряд навіть знесе
по $500 мита від тони каиа-дійсько- го
сіна Та канадій-ськн- й
уряд боїться що спеку-
лянти піднесуть ціну дуже ви-
соко і на тім потерплять ка-падійс- ькі
фармері що мусітн- -
муть купувати сіно для власної
худоби Канадійськнн уряд
боїться також за свою кише-
ню бо йому прийдеться купу-
вати сіно для потерпівшнх під
посухи фармерів
Недорід сіна через посуху
був також у декотрих провін-
ціях на сході Звичайно схід
продавав сіно до Европн і цьо
го року Данія замовила 90000
тон також Англія хоче купи-
ти в Канаді Тому доміпіпль-пн- й
уряд мабуть заборонить
усякни вивіз сіна загранпцю
В Саскачсвані за підрахун-
ком міністра хліборобства є
100000 штук худоби яку мож
па вирізати щоб заощадити
па сіні
РОБІТНИКИ НА ЖНИВАХ У
ЗАХІДНІЙ КАНАДІ
Довгі роки до 1930 р був
звичай у степових провінцій
спроваджувати 25000—50000
робітників на жнива Люди
прибували зі східньої Канади
з Англії Злучених Держав а
кілька тисяч робітників при-
їздило з Бр Колумбії Крім
сезоиової праці був це також
кольопізаційпий рух Від 1929
року уряд вже не пособляв то
му рухові Дехто каже що
то комбайни припинили ман
дрівку тих людей але це від
повідає правді тільки вчасти
Степові провінції мають тепер
подостатком власних робучих
рук наслідком безробіття
НАСІКОМЦІ — НАЙБІЛЬШИЙ
ВОРОГ ХУДОБИ
Модерні досліди поставили
справу годівлі худоби иа здо-
ровій основі і ніхто з фарме-
рів не потребує боятися наслід
ків нерівномірного кормі' бра
ку вітамінів і солі Хто має
чим худобину кормити той
може вивчити раціональну го-
дівлю Наука також досліди
ла бактеріольоґічпі недуги а
пріпіаГімсише їх більшість
Та фармері пс звертають
уваги ще па одну небезпеку
для худоби що походить від
пасікомців Худобячі парази
ти ударсмпюіоть навіть най-
краще плекання худоби як на
них фармер не звертає уваги
Небезпека для цього від худо-
би є велика і паразити у вели-
кій мірі поносять вину за мар-
ний стан канадійської худоби
Щоби з цим лихом боротися
в Оттаві повстав домініяльний
інститут паразитольоґії що
стоїть у звязкох з домініяль-пим- н
провіціональнимн і ін-
шими заведеннями які словом
і письмом дають фармерам
вказівки як винищувати пара-
зитів
Уряд поможе шпагатом у
наглій потребі — Бідним фар-
мерам иа Піс Рнвсрі що самГ
не мають за що купити шпага- -
ту до вязалок албертійськнй
уряд вийде з допомогою Та
це тільки у виїмкових випад-
ках
ЩО ЦЕ ТАКЕ "ПОСУШЛИВА
ПОЛОСА"
і як думають боротися з при-
чинами посухи
Від чотнрох літ на великих
просторах західньої Канади
панує посуха яка катастро-фальн- о
відбивається на ріль-
ництві і вже зруйнувала де-
сятки тисяч фармерів Перед
тою живловою катастрофою
втікають фармері в північні
сторони Саскачевану ії Албер-
ти щоб на гомстсдах почина-
ти нове життя Ця мандрівка
досі числить на соткн але як
посуха потреває ще рік-дв- а
то мандрувати будуть не сотки
а тисячі залишаючи на колись
багатих і врожайних місцях —
пустиню
Канадійські вчені вже заия-лпе- я
досліджуванням причин
посухи і прийшли до переко-
нання що катастрофу посухи
спричинила сама людська рука
нерозумною господаркою на
землі Таке саме сталося в
середущих стейтах Америки'
бачимо його в полудневій по
лосі Саскачевану її Алберти
Процес висушування в степо-
вих провінціях Канади тягнеть
ся від ЗО літ Людська рука
зробила все можливе щоб ви
рубати ' деревину висушити
почву обезводнити озера по
збутися урожайного гумусу '
Візьмім для прикладу околиці
Ріджайпи Цілими роками пле
кано там найкращу пшеницю в
Канаді а від пптьох літ по- -'
стіііио панує там неврожай'
Як так піде далі то увесь по
лудневий Саскачеван буде
мусів перейти на мішану госпо
дарку і
Іпжинірн-аґроиом- и подають
такі пляпи для боротьби з по
сухою: великі шмати землі
засадити лісом як це задуму-
ють зробити Злучені Держави
озера наповнити водою через
повудованпя тисяч збірників
для води зі снігу і дощів це
злагідннть атмосферу Крім
того багато земель прийдеться
обернути па сіножати Через
використовування усеї землі
землі під пшеницю почва ста- -
Іла відкритою і доступною для
вітрів і сонця а наслідок того
'такий що земля втратила при-
збирані запаси вогкости Крім
ліса сіножати найкраще збері-
гають вогкість землі Управ-н- а
земля сприяє випаровуван-
ню підземних запасів води а
через це падає щораз нижче
позем води з землі через те
й висихають озера
Ця гіґантична боротьба з на
слідками власного нерозуму з
наслідками нерозважного по-веден- ня
урядів що не вміли
передбачити наслідків вирубу-
вання лісів і виростування
всеї землі під пшеницю вима-
гатиме довгих літ часу вели-
ких коштів і дуже багато люд-
ської праці не враховуючи
шкід вже спричинених посу-
хою і тих що їх можуть при-
нести найближчі роки
ЯК ПЛАТЯТЬСЯ ХАРЧОВІ
ПРОДУКТИ В ЗЛ ДЕРЖАВАХ
Цікаво порівнатн життєву
стопу в Канаді й Америці осо
бливо стопу харчових продук-
тів Часопис "Ди Вашингтон
Повст" дуже старанно дослі-
див справу і подає такі детай-ліч- ні
"ціни в американській
столиці":
Фунт масла 34с тузин най-
ліпших яєць 35с 10 фунтів
цукру 55с смалець 12с„ 12 ф
муки 55с кварта молока 13с
бохонсць хліба 10с фунт си-
ра 30с З мяса енрлойн стейк
36с равнд стейк 35с Ціни від
липня підскочили о 1 — б цен-
тів
КІЛЬКІСТЬ ПОЛЬСЬКИХ
КООПЕРАТИВ МЕНШАЄ
Полська преса бідкається
над фактом що кількість поль
ськнх кооператив меншає а
кооператив "національних мен
ш остей" більшає Ось що го
ворять цифри: Польських ко-
оператив було в році 1932 —
6777 а в році 1934 вже тіль-
ки 6441 українських у році
1931 — 3369 а в році 1934 —
3411 німецьких в році 1932
— 888 а тепер 925 жидів-
ських було 928 а в 1934 році
кількість їх зросла до 1005
Самі люди про себе дума-
ють що вони мудріші про се-
бе
АЛБЕРТШСЬКІ ХЛІБОРОБИ
прочитайте цю нашу ВІДОЗВУ
Є життєвою важністю щоби сильний кооператив-
ний елеваторний систем процвітав в Албсрті І є дуже
побажано щоб такий елеваторний систем був під кон-троле- ю
Албсртійців хліборобів — людей що дійсно
займаються продукцією землсилодів
Алберта Пул Елеваторній систем є одинокою орга-
нізацією в Албсртііцо має такі запотребовапия Всі
пулові елеватори па провінції управляються під пу-блнчп-
нм
позволениям і як такі є в стані ирпипматн
збіжс від кожного хлібороба
Албсртійські Пулові Елеватори знаходяться на
кріпкпх фінансових основах і знаменито проваджені н
можуть дати пезрівпану обслугу хліборобам в цій про-
вінції Агенти Албертійського Пулу добре підібрані й
мають стислі інструкції дати солідну обслугу включаючи
вірну вагу і якість ґрейду для всіх клієнтів
Елеватори Албертійського Пулу провадяться на
кооперативній засаді "Один за всіх а всі за одного"
Засада що стремить до поліпшення економічної й
соціяльпої справедливості! мира та добра в цілому
світі
АІЬегІа Рооі Еіеуаіоге
Інфомаційне Бюро
Виробляє позволенмя на вїзд до Канади для жінок
дітей і наречених Виробляє паспорти візи горожен-ськ- і
папери повновластик о н т р а к т н Інформує в
справах подорожі шифкарт білетів і т п Посилає
гроші до краю В справах особистих проситься долу-
чити Зс марку на відповідь
ішчжмлткж вшеат
824 МАТО 8ТКЕЕТ ЛУШМРЕС МАЇ