Ukrainski Visti, May 02, 1930

              і
'V--
-- !' V
Сторона 6
І НА ГОСПОДАРСЬКІ ТЕМИ І
ФАРМЕРСТВО Є БИЗНЕг
СОМ
Кожний фармер має
свою причину чому він
є фармером чи то тому
що в нього власне така
'професія хліборобство
чи тому що мусить Де-
хто вибрав собі її тому
що любить працювати на
рілі а бодай волить ту
працю більше чим міську
фабричну Більшість ма=
буть і не вибрала собі
професії а стали люде
фармерами просто тому
що виросли на фармі і
знають як біля неї хо=
дити Дехто дістав її в
спадщині а що може на
ній вижити то й зостав-
ся тут жити Дехто сів
на фармі тому що хоче
бути "сам собі паном" а
дехто просто сподів&єть
ся на фармерстві зробити
гроші Одначе у всіх ви
падках воно в теперішг
нім часі перестало бути
такою простою справою
як бувало колись і зро=
билося "бизнесом" тай
то доволі трудним бизне
сом
В давніщих часах в А-мер-
иці
як з рештою і
всюди инде фармер мав
собі за ціль щоб випро
дукуватн те все що йо=
му та родині 'потрібне для
життя: хату одежу і хар-
чі Він сіяв і садив пле=
кав і ховав те чого треба
було самому та родині
Тепер він продукує пере
дівсім на продаж Звичай
но деяка городовина та
садовина молоко масло
яйця то-щ- о служить йо
му для домашнього у
житку але в прешій мірі
все те йде на ринок То
му він мусить знати вже
щось більше крім влас-
них потреб а саме по
треби того ринку що ку
плять і чого не куплять
і на що яка ціна і які бу-
дуть кошти його продук
ції — землі машинерії
засівів праці — щоби о
платилося продукувати і
продавати і Для того фармер му
сить вміти влаштувати
своє господарство так
щоби використати ті си-
ли природи від яких за
лежить його успіх і не=
вдача: ґрунт воду світло
теплоту гній та всякі
штучні навози що може
зробити його землю біль
Я г--- — ""
ше родючою і дати біль-
ший прибуток Крім того
він мусить розумітися на
всякій хліборобській ма
шинерії та на живім ін
вентарі — конях коро-
вах безрогих Він мусить
комбінувати всі ті речі
так щоби його продук
ція була як найбільша та
щоб відповідала потре
бам ринку
В Джорджії Спол Дер-
жавах фармер що про
дукує вовну має звичай-
но лшень кілька акрів зе
млі його машинерія зів
сім проста господарські
будинки невеликі й деше
ві і майже всю роботу
він може зробити сам не
потребуючи робітників
Для своїх потреб вистар
чить одна до дві корови
та кілька курок з тим
всім він може вийти ду-
же добре а як трапить
ся то й дуже зле так
як його добробут зале
жить передівсім від аме
риканського а то и від
між народнього ринку на
бавовну В Пенсильвенії
тнпічний фармер моло
чар мусить мати яких сто
акрв землі порівнуючи
великі й' дорогі будинки
яких двайцять коров
пять або шість коней та
яку сотню курей Для
праці на господарстві
треба весь час двох чо
ловіків а в час сінокосів
треба ще зо двох найми-
тів В Індіяні фармер три
має богато свиней і дро
бу та може іх сам про-
годувати цілий рік На
пшеничних ланах в Кен
сас господарських бу-
динків не богато і жи
вий інвентар не важний
але фармер мусить обро
бити яких триста акрів
землі потребує богато
машинерії яких десять
коней і хоч в зимі сам
має мало роботи за те
в літі треба богато ро-бітник- ів
Фармер мусить розумі
тися на ріжницях в ґрун- ті в машинерії1 в живім
інвентарі мусить вміти
вибрати що йому в да нім 'випадку корнсніще
чи в --даних обставинах
краща? більша фарма чи
навіть краще не купува-
ти своєї а арендувати і
коли хоче мати більші
зиски то мусить нераз і
ризикувати як у всякім
иншім бизнесі
"г " --- --- т-г-- --- 5
ВЕСНА!
ТЕПЕР ЯК РАЗ ЧАС КУПИТИ ФАРМУ
Вибирайте одну з цих
1) 160 АКРІВ на полуднє гад Райлей 5(Г акрів парміншг ЗО
аірів сінокосі' решта корчі добрий чорнозем Ціна 10 до-
лари) за аіер Тотшьою 600 дот Решта на сила ги
2) ФАРМА 160 АКРІВ три міпі від Бузбі 80 акрш під
управою хата стайня і) ринв шшчлірі дві ьерипци до- - ' снть юдн дія 300 'штук худоби Ціна 350000 дол готів-
кою лише 500 дот решта на сплати
3) 160 АКРІВ трн міні від Взйлвуд 10 акрів ораного а#-рель- на
і ода хата з дощок Ціна 650 дол Чистий контракт
4) 160 АКРІВ сш міпь на північ від Ва&лвуд 20 акрів орано
15 акрш сінокосу" потічок нертинас фарму мала забудова
Ціна 120000 Готівкою 500 долярів решта на сплати 6
Процент ( 'і }
5) ПІС РІВЕР 160 АКРІВ шість миль від місточка Гіно 30
і акрш під 'управою' рівне положепня добрий чорнозем
хата стайня'' керпіщя жерешіа вода ріка попри фарму
миля і піп до шкоти Ціна 10 долярів за акер полонино
готівкою) решта па сплати
6) БЕВЕРЛЕЙ 5-кімнат-
ова хата цементована щіішнця і ер
пшщ гарадис'Цша'СОО дат
-- - - $г&17)45 іАКРЇВ іапл)ЧШІи „чорнозем два фгш глибоко все
'~Ґ~ ДГУ Т'підправою'Дужедобре начіілекання городовиші піп ми- -' С~ „і ї'Л 1 V" лівід місточка Сейпт Ллберт6'мнльТтгідт Едмонтону при
--лЧ-
іМП ГОЛоВНй дорозі 'Ціпі $337500 Готівкою $150000 решта
„"''і Ч &Ч Ч 7'піішатилЬ'''" " і Чі" д
?
--
3 Г ' 1ІІ ьі МАЄМО'БОГАТО ФАРМІВ- - В:0КОЛИЩ ПС РИВЕР '
~и г'У Маеіо богато' добоих (Ьаомів'вІд'ВІСІМ СОТОК дол Гдо- - І
-- -' - "'0( І пошихлИ' Наколи Ви бажаєте сппоаати спот іЬапмуЧ &''[ ' - " - "" --
--Л
—
- - - - -
м І V її теся ми' Вам ппипиіАип і_ _ ііпшиїкміА ь _
до наса гроші на
_! )ьи вироблені фармй'— ' Вироблясмоаплікації наГ0Р0ЖАН-- с !
{" ' Ш СЬШ 1 ПАПЕРИ ') гГ-1-£" і іН ЧГ Ґ і
"
- 5-- у }
V і' І ' її - і V ' і (у і ґі' ІІ 4 и "
і- - —
♦'і - - - л :!- -} ~- - і с 0"Т'л' V -
--чі - і ---- 1
МОЛОЧАРСТВО Є ШДї
СТАВОК) ФАРМЕРІВ
В АЛЬБЕРТІ
Молочарство нині є
підставою добробуту
фармерів в Альберті На
пшеницю нема що покла
дати великої надії оо
правдоподібно вона мало
принесе доходу в часі
кількох слідуючих років
Тому фармер коли має
яких 10 або 15 коров він
буде мав гроші за моло
ко і сметану кожного ти
жня через цілий рік а
додатку він буде годував
відпадками з молока те
лята безроги і пр' Такий
фармер не буде залежний
від урожаю пшениці і п
ціни але все буде мав
гроші і тим спосооом
буде держатися далеко
від довгів
Звідки дістати бугая
Джерсей
Компанія П Бурне дала
одного бугая для кожної
дистріктової молочарні
Фармері котрі хотять то-
го бугая платять 2 доля=
ри Розуміється в такий
спосіб діставати бугая
коштує о много менше
як годувати свого власно
го
Фармері котрі бажа
ють дістати Джерсей бу=
гая для свого дистрікту
нехай порозуміються з
дистріктовими молочар
нями або нехай пишуть
впрост до управителя мо
лочарні в Едмонтоні П
Бурнса Для отворення
рінґу для бугая грошей
не потрібно тільки напи
сати що в тім дистрікті
є 50 коров а компанія
вже пришле бугая за дур
но Цего сезону компанія стіти і її вага не повинна
вгажїве наелемоажплеікваицсілїатмиожбну-а- 'мбуалтиьнобїільТшілоьюк'-и- вдіідти нпоідр-=-й тепер подавати щоб ді ростки можуть мати біль
стати скорше на другий' шу вагу ніж іх вік і ріст
сезон
Велике стадо худоби
В Дидсбурі Альта
В минувшині мармері
мали трудности в набува
нню коров "Джерсей" то
му що їх було обмаль в
Альберті Але тепер спра
ва значно поліпшшилась
Компанія П Бурне діста
ла цілий ваґон бугаїв тої
раси Рівнож цілий ва-
ґон коров і телиць про
дано к в Ветасківін В
Дидсбурі місцевости між
Едмонтоном і Кальґари
закладає Е Думвил роз
плодову стацію худоби
раси Джерзей Він вже
оголосив що фармері
будуть могли купувати в
нього вже цего літа расо
ві корови чи телиці л
РОБЛЯТЬ ПРИГОТОВА-
НИЙ НА СВІТОВУ ВИ
СТАВУ ЗБІЖЖА
Онтаріо 'старається рі
жними способами заохо-
тити фармерів щоб бра=
ли участь в компетиції
збіжжа яка відбудеться
на світовій виставі в Ре=
джайні 1932 Провінціо-нальни- й
комітет висилає
фармерам ріжні книжоч
ки і обіжники в яких ра
дить і помагає їм набути
найлучшого рода насін-
ня Представники рільни
чого департаменту виго-
лошують ряд відчитів
Представники! іпровЩщіо
нального комітету звіду
ють місцеві вистави насі-
ння і видають осуд яке
насіння може бути висла"
не на компетицію в 1932
році Організується та
кож загальне бюро нови
нок яке буде служити
фармерам в тім напрямі
Того рода підготовка без
сумніву і принесе користь
для провінції { ( г'С'№аска"че'в'а—нсГь""кТи~й ч про-вінціональн- ий
їл'- - комітет
світової гвистави ( збіжжа
видав дуже л інтересну
книжочкувідносносіян
ня'Чприготовання насін
няпризіначеногона ком- -
іістицііи"и-і9а- { V і нсичі
ЗАХІДНІ БІСТИ
тих книжочок розіслано
по цілій провінції Біль-
ше примірників можна
набути в Секретаря С Г
Віґора в парляментарнім
будинку в Реджайні
Провінціональний ко
мітет Квебеку помагає в
набуванню доброго насі-
ння Правительство про
сило Провінціональну ?бі
жеву Раду щоб та коо-
перувала з ним Рільничі
школи і експернменталь
ні стацп дають значну
допомогу Також розі-
слано в тім напрямі від
повідні інформації
Практичні Поради
ЯК І ЩО ЇСТИ ЩОБ БУг
ТИ1 здоровим
Двайцять пять літ то-
му вважалося знаком до
бробуту коли бизнесмен
на снідання їв добрий
кусок свинини на обід
печене а на вечерю з
чверть гуски або курки
При святі добра госпо
диня не подавала менше
як дванайцять страв аж
стіл угинався під нею а
гостям тріщали пояси
Ті звичаї давно минули
ся і тепер люде їдять мен
ше Вони зрозуміли' ЩО
від того буває нещастя
Хто колись обідався то-
му тепер шлунок не ви
тримає більше як мисоч=
ку молока з сухарями
Доктори тепер кажуть
їсти тільки раз на день
мясо то в малій кілько-
сте а решту радять нама
гати яриною та овочами
людина від сорокового
иоку віку не повинна тов
вимагає оо це часом о
хоронює їх від фізичного
занепаду)- - особливо по
всяких дитячих недугах1
Для дорослої людини
надмірна їда тільки не
потрібний тягар і загро=
за здоровлю Від того
може розвинутись висо-
ке тиснення крови і всякі
серцеві недуги Переіда
ння обтяжує людський
організм так само як за
оогато вугля в печі не
дає доброго вогню тіль-
ки тліє і коптить Пере
ідання викликає також у
мову вялість 1 лінивство
В теперішні часи еконо
імічної запопадливости і
великої конкуренції лю
дина мусить бути свіжа
і бодра умом і тілом О
собливо не повинні пере
їдатнея ті люде які ма-
ють сидячу працю і не
зуживають богато фізич
ної енергії
Дуже мало є таких які
знають що треба їсти і
як треба підбирати харч
щоб приносило здоровля
людині Останніми часа
ми цим питанням заціка
вилися учені і лікарі і всі
вони прийшли " до того
переконання що людсь-
кий харч повинен склада
тися головним чином з
городовини Але дуже
тяжко переконати людей
Почазується що листя
на ярина — капуста са
лата бурачиння салєра
шпінак зелена фасоля і
таке инше — належить
до так званої й охоронної
поживи" В тих яринах є
богато "таких вітамінів
що запобігають таким
недугам г" як туберкульо-з- а
рахтісіс цинга то
що При теперішній тран
спортовіЙ системі -- зелену
свіжу ярину можна мати
все круглий рік морква
бураки бруква ріпа кар
тофля а також всякі ка-
ші теж повинні входити
в щоденну ( людську по- -
жину ' ' 4 Овочі -- повинні завершу
вати добру ' поживу і по
винні £ замінити 'всі солод-
кі ? речіі яких так богато
зїдаютьв Америці ' Об
раховано що на одну лю
дину припадає 100 фунтів
цукру на рік Це рішучо
забогато і таке надмірне
уживання цукру не може
вийти на здоровля Цу-
кор крім тепла не дає
ському організмові! і без
ніякої будучої сили люд-
ного людина може легко
обійтися
Одним з головних зав
дань теперішньої науки
медицини є те щоб нав=
чити людей як треба
складати щоденну людсь
ку поживу щоб вона
йшла тільки на здоровля
а не на згубу людини як
це досі бувало
Як погасити на собі го-рію- че одіння
Коли одіння займеться
на особі положити її на
підлогу і кинути на неї
ковдру простирало о
брус або т п і качати по
підлозі
Як ратувати від удару
сонця або грому
Звільнити одіж поло
Голову трошки піднести
жити хорого в тінисте мі-
сце і прикладати до голо
ви зимної води або леду
Як ратувати омлілого?
Як хто омлієч положи
ти його горі лицем на
свіжім воздусі і кропити
зимною водою
ЖІНОЧИЙ ЕУТОЕ
Як печи пшеничний хліб
Пересійте муку у вели
ку бляшанну миску на
сериш муки зробіть ям-
ку і -- до неї виляйте роз
чину: половина горнятка
розпущеного молоком
або водою дріжда на дві
каварті муки Коли розпу
каєте дріждже теплою
водою то вперед розпу-
стіть уиііій грудку масла
величини курячого яйця
а коли розпускаєте дріж-дже- у
молоком то масла
не ¥реба{Опісля цю роз
чинупеемішати- - з му-
кою 7 алейне" зі всьою а
миску накрити грубим
бленкетом і — колиГце
діється в зимі— постави
ти міГску 'в тепле місце
щоби т тісто добре скис
ло Рано до1 дати-- 1 до тіста
столову ложку соли й у-с- ю
муку перемішати до-
бре з тістом а відтак ви-міси- ти
й оставити в теп-
лім місцн на дві годині
щоби добре виросло По'
цім тісто вибрати на до
шку і виминати1 через
довший час тяти його на
кавалки і знов зліплюва
ти до купи і виминати
доти доки не стане гнуч-
ким По" цім тісто покра
яти на малі кавалки по
робити з них бохонятка
і покласти їх у малі бля-
хи зроблені для печення
хліба Тісто вложене по
винно сягати до полови
ни бляхи а коли виросте
два рази вище від бля-
хи його треба класти до
гарячої братрури Дно
братрури овинно бути
гарячіше як хліб печеть
ся По 15 мінутах бохо
нятка треба пробити ви-
делками в трох або чо
тирох місцях а відтак о-став- ити їх в спокою до
ки не спечуться Печи
треба одну годину
Коли поступите після
цих вказівок отримаєте
хліб солодкий мягкнй і
здоровий
Як печи хліб на дріжджах
з молоком
) В полуднє день перед
печенням візьміть пів
горнятка кукурудзяної
і муки і залляйте її солод ' кимкипячим молоком
(
Перемішавши поставте в тепле місце Другого дня
рано вляйте до збанка пів
кварти кипячої води до
неї додайте одну малу
АФІДЕИВІТИ'І ПЕРМІТИ—
Ми виробляємо нашим клієнтам всякі
кументи потрібні до візду Канади
і
ШИФКАРТИ—
Купуйте в нашім бюрі для своєї рідні і
яків — Подорож скора -- і вигідна —Харчі
знамениті
1
ПАСПОРТИ—
до всіх країв дістаємо в скорім часі
ПЕРЕСИЛАЄМО ГРОШІ—
до всіх частей світа
По блищі інформації зайдіть або пишіть
Окгаіпіап Ітті§га(іоп & Соїопігаііоп Д$$9п
10327-10- 1 81 РНопе 2943 Еітопіоп
ложечку соди а' одну ки-
пячої води Коли вже
бре охолоне домішайте
трохи муки щоби зроби
ти густе тісто а відтак
дадатн до него те горня
приготованої вчера куку
рудзяної муки В збанку
буде повно бульок Його
тепер покладіть у теплу
воду зверху накрити зло
женим в кількоро руш
ником і поставте в тепле
місце а здивуєтеся як
скоро дріждже піднесеть
ся до верху збанка Це
дріждже вилляти до
брид додати швто
ра паинти теплої води
або — половину води а
половину солодкого мо
лока а відтак всипте
стільки муки щоби замі=
сити на хліб Місити не
треба довго і як тільки
в бляхах підросте —
дити до горячої води
З цеї розчини можна
спечи пять бохонців хлі-
ба Не позвольте ТІСТОВІ!
вбиорохслтіби бузадне адстуохийп і гокрруу
хин
Як зробити домову
розчину?
ЗВЗПІТЬ ІТІІГТІ Яйпиіму
баОабОЛЬ П ТПОУ піпіпаг- — - - --ч її у і ТЯУ" ППЛИ Ряаг11 о Лппл
болями треба зварити
трошки хмелю завинуто
ГО V МУГЛІИОРт плотми
Зварені бараболі вибрати
а іушку ьнлляти на малу юліиь муки в мисці
1 Справте собі най
кращий - сепаратор
2 Держіть його пра
вильно
Ми Вам в цьому помо
жемо"
Ми маємо і поручаємо
Найліпший Сепаотоп
АVе
Число 18
до
до
сво
до нас
до
пен
вса
іиііииі'
Українське
(міграційне
і Кольонізацінне
Товариство
щоб зробити з неї рідку
розчину яку треба поста
вити на кухню і тримати
доти доки не звариться
Опісля забрати з кухні і
коли вже добре остигне
дадати до цего пімяті ба-
раболі також пів горнят
ка цукру пів столової
ложки джінджер Нехай
стоїть у теплім місци до
ки не підкисне добре а
відтак покласти ного до
камяного слоїка і закор-
кувати тісно Слоїк треба
поставити в холодне мі
сце — Очевидна річ що
слоїк перед ужиттям тре
ба добре випарити
Дві третих частей тор
нятка цеї розчини виста-н- е
на чотири бохонці хлі
ба (
Хто не хоче мати клопо
ту з робленням своєї вла-
сної розчини то може
купити в сторі готову за
дуже низьку ціну
ГРОМАДЯНКИ!
Чи Ви знаєте що нині
лише дуже темна некуль
турна людина не читає ґа
зети? Як що Ви не хочете
до таких належати то за
раз передплатіть свій ти
жешзик "Жіноча Доля""
Ареса:
ЛМІСІІЛ ПОІЛ
Коїопоіі иі Хопи Ко 1
Ь'аьі Саіісії ГоІапсІ
Коштує на цілий рік
лише 2 доляри
Г
-г-- Тінеів кгі УїЯйХІл
Кеер ІТ
Іпа№иппІі§ВфіІ лг
а ніп У л:а йл
Еітопіоп
А4 1 і
- Ш р іу ті ни пупі
ДП_Є пШл ВЗЛ ТвНЕЬауВвЕ5аТпсзі екреасогтатїеопгсі
Ми даємо найкращу ВРЧ&ЩіШЯЯгШшМ
обслугу в продажі се чхд
параторів Уе 9ІУЄ ГПв
Ье$І $ерагаїог
Звертайтеся до нас 5ЄГУІСЄ
кожного часу: СаІІ ОП Ц$ ?ОҐ
біїНег-апуг-іте вупліз апа со
Місцеві Агенти
10619-ІОЗ- гі