Ukrainski Visti, April 15, 1936

              ~Дч'--
Сторона 2" УКРАЇНСЬКІ МСТИ
"}і-- і-
Віш зїкраіншк Земель
♦♦♦♦♦+♦++♦♦♦♦+♦♦♦♦+♦
----
%
іл' :'"
Ш: 2: 2- Січня
— - 1І22 СІЧНЯ И919Р
(3 нагоди недалекого і Українського Державницького Дня
%__ у ошшіїсіу
Крім 22 січня 1918 р„в ко-трімТі!проголо- шено
державну
самостійність 'Великої України
і про котрий була мова в попе
редній 'статті є в нас іще дру-
гий 22 січня 1919 р в котрім
проголошено державне обєд-нанн- я
українських земель б
Австро-Угорщин- и з Україн-
ською Державою над Дніпром
Як акт з 22 січня 1918 р вже
нині Г історія таксамо історія)
вже нині й акт 22 січня 1919 р
Тому будемо говорити про ньо
го'як про історичний факт я-к- нй
як кожний історичний
факт повинен бути освітлений
зі всіх сторін Бо тільки тоді
історія може бути правдивою
історією А тільки правдива
історія може бути "учитель
кою життя"
Яка ж історія 22 січня 1919
року?
_ Коли Австро-Угорщин- а вже
розліталася проголошено дня
18-г- о жовтня 1918 р V Львові
українські землі що тоді на
лежали до Австро-Угорщин- и
окремою українською держа
вою Проголосив це зїзд всіх
українських послів парлямен-тарни- х
і соймових~"'та пред-
ставників усіх українських-па- р
тій Галичини' і Буковини За-
карпаття прислало тоді пись-
мо в якім висловило бажання
належати до Української Дер-
жави 'Вже тоді підносилися
голоси "щоб ті землі відразу
зєдналнся з Українською Дер-
жавою котра в тім часі існу-
вала над' Дніпром Та біль-
шість заявилася за думкою У-країнс-
ької
Парляментарної Ре-
презентації щоб тої справи по
кнщо не ріщатн Зроблено це
з'таьих причин: ' 1) з уваги на
те? що коли б Антанта рішила
полишити Австро-Угорщин- у
при життю то її українські зем
лі проти волі Австро-Угорщин- и
й Антанти не тільки не змо
гли би зєднатнся з Україн
ською державою над Дніпром
зче ще погіршили би своє по-
ложення в Австро-Угорщи- ні
2) з причини несконсолідовано
сгн і непевності! Української
Держави над Дніпром з якою
зєдинення внставлялсб україн-
ські землі б Австро-Угорщин- и
на непевну будучність 3) вкін-
ці з уваги на те що Велика У-краї- на
берестейським миром
стягнула на себе гнів Антанти
за те Українці Австро-Угорщин- и
маючи на увазі становище
Антанти до народі' Австро-Угорщин- и
'могли ""сподіватися
допущення на мирову конфе-
ренцію!
'Перший офіціяльїііій крок у
наш ямі зєдинення Української
Де'ржави над Дністром з Укра
їнською Державою- - над Дні
прЬм"зроблеГю дня 10 листо-
пада' 191 8 розробила його У-крашс-
ька
Національна Рада
Йдучи на зустріч бажанню вій
ська Українська Національна
Рада прип'яла того дня в спра-
ві 'зєдинення такеі рішення:
"Українська'Національна Ра-
да як найвища влада україн-
ських земель бувшої австро-угорськ- ої
монархії в змаганню
до здійснення національного
ідеалу 'в'сего укр'аїнського на-
роду'' поручає Державному
Секретареві ' поробити потрі-
бні заходи ) для зєдинення всіх
українських земель' "в одну дер-жав- у"
'
Маючи' на увазі де рішння
Рада 'Державних' Секретарів
розпочала "з Директорією як
найвищою' тоді владою Вел У- -
краіни переговори в справі зє
динення1 Ті переговори по
кінчилися заключенням'у Хва--
стові дня 1-- го грудня 1918 р
"передвступного договору'
про зєдинення
' Четверте! точка того перед
вступного договору звучала:
Ч'іі- - фффф
"4 Західно-Українськ- а На
родня Республика з 'огляду на
витворені історичними оо стави
нами окремими правними ш
ституціями н соціальними ріж
ннцями окремішности життя
на своїй території й її'населен
ня як будуча частина неподіль-
ної Української Народньої Рес-публи- ки
дістає територіяльну
автономію якої межі' означить
у хвилі реальної злуки обох
республик в одну державну
цілість окрема спільна комісія
за ратифікацією її рішень ком-
петентними законодатннми і
правительственними державнн-міГорґанам- и
Республик Тоді
також установлені будуть де-
тальні условнни злуки обох
держав"
Відтак справа зєдинення при
йшла до Української Націо-
нальної Ради Вона на засі-
данню дня 3 січня 1919 р при
няла одноголосно отсю ухва-
лу:
"Ухвала Української Націо-
нальної Ради дня 3 січня 1919
про з л у к у Західно-Україн-ськ- ої
Народньої Республіки з
Українською Народньою Рес-
публікою
"Українська Національна Ра-
да постановила:
"Українська Національна Ра-
да виконуючи право самови
значення українського народу
проголошує торжественно зє-
динення з нинішним днем За- -
хідно-Українськ- ої Народньої
Республіки а Українською На-
родньою Республікою в одну
одноцільну суверенну Народ-н- ю
Республіку
"Зміряючи до найскоршого
переведення цеї злуки Україн
ська Національна Рада затвер
джує передвступнни договір
про злуку заключений між За- -
хідно-Українсько- ю Народньою
Республікою і Українською
Народньою Республікою дня
1 грудня 1918 р у Хвастові та
поручає Державному Секрета-
реві негайно розпочати пере-
говори з Київським Правнтель-ство- м
для сфіналізування до-
говору про злуку
До часу коли зверуться
Установчі Збори зєднненої Рес
публіки законодатну владу на
території бувшої Західно-На- -
родньої Республіки виконує
Українська Національна Рада
"До того ж самого часу ци-
вільну н військову адміністра-
цію на згаданій території веде
Державний Секретаріят уста
новлений Українською Націо
нальною Радою як п виконую-
чий орган
Одночасно вибрала Україн
ська Наіцональна Рада делега-
цію котра мала нотифікувати
Директорії наведену вище ухва
лу про зєдинення
Вкінці відбулося святочне
проголошення акту зєдинення
22 січня 1919 р на Софій-
ській площі в Києві З того
приводу Директорія видала
отсей Універсал:
"В імя Української Народ
ньої Республіки проголошує
директорія цілому українсько
му народові велику подію в
історії нашої української землі
"Дня 3-г- о січня 1919 року в
місті Станнславові Українська
Національна Рада Західно-У-країнськ- ої
Народньої Респу-
бліки! як представниця волі
всіх" Українців''Австро-Угорщи-н- н
і як найвищий законодат-нн- і
їх орган святочно прого-
лосила зєдинення Західно-У-країнськ- ої
Нар"одньої Респу-
бліки з Українською придні-
прянською Народньою Респу-
блікою в 'одну суверенну На- -
родню Республіку
"Витаючи з 'великою раді-
стю цей історичний крок на-
ших "західник братівДиректо-рі- я
Української Народньої Рес- -
(((Н?'г[(НБг'"і£[[(((((В1
НнШШвИ "
Еверест найвищий верх Гімаляів на пограниччю Індії й Китаю
і найвища гора світа її шпиль сягає 28000 стіп понад мор
ське плесо Дотепер не вдалося вийти на верх Евересту
нюднш експедиції хоч це коштувало около мілюн долярів
і життя кількох відважних подорожників Тільки одному
англійському летунові вдалося облетіти довкола верху Еве
ресту Літом цього року внонрається на ьверест нова експе-
диція з трьох мужчин і одної жінки Кошт експедиції обра
ховано на 200 тисяч долярів
публіки рішила прннятн до
відома це зєдинення і ввести
його в життя згідно з умова-
ми які означено в ухвалі Укра-
їнської Національної Ради з
дня 3 січня 1919 р
"Від нині во єдино зливають
ся століттями відірвані одна
від одної частини єдиної Укра-
їни Західно-Українськ- а Народ-н- я
Республіка (Галичина Бу-
ковина н Угорська Русь) і над
дніпрянська Велика Україна
Здійснилися віковічні мрії я-ки- ми
жили і за які вмирали
найкращі сини України Від
нині є єдина незалежна Укра-
їнська Народня Республика
Від нині український нарід у-вільне-
ний
могучим поривом
своїх власних сил має тепер
змогу зєдинити всі змагання
своїх синів для утворення не-
роздільної незалежної укра-
їнської держави на добро і ща-
стя робочого народу"
УКРАЇНЦІ НА
Нові відомості про них
Дня 3 січня б р президія
Центрального Виконавчого Ко
мітету СССР на врочистому за
сіданні в Кремлі давала наго-
роди "знатним" людям "совіт
ської" України Нагороди ді-
стали т зв "майстри соціялі-стичног- о
хлоборобства з ріж-н- и
областей України числом
260 осіб Цікаво що з цих 260
"соціялістичних героїв" совіт-
ське преса подала тільки 7 у-країнс-
ьких
прізвищ Решта то
самі Іванови Сідоровн Рубін-штайн- и
та інші ""чистокровні"
українці
-- А "в цей час 3 січня по зане-
сеній снігом серед болот і
пущ мурманській (тепер кірів-ські- й)
залізниці в темряві пів-
нічної ночі тягнувся довжез-
ний товаровий поїзд під чер-
гою 3720 що в своїх 70 ваго-
нах віз нове '"поповнення"
для совітських концентрацій-
них таборів — 2509 Українці
з Винницької Харківської Дні
пропетровської і інших обла-
стей Місцем призначення цих
нещасних був мурманський та-бо- р
"Аппатітн"
На полустанку Лижма на пів
ніч від стації Медвежа Гора —
цей потяг пропустив вперед
другий товаровий потяг що
їхав на Мурманськ з україн-
ським хлібом — призначеним
за кордон на вивіз
Як часто бува з вини стр-
ілочника цей другий поїзд врі-
зався в перший Наслідок —
велика кількість ранених і 'по-
калічених серед засланців Пер
шу' лікарську допомогу дали
їм щойна 5 січня коли потяг
--с
--—- ~г~: ~ _ 7 " " ?
Після проголошення зєдинен
ня змінено назву "Західно-
українська Народня Республи-
ка" на "Західна Область Укра-
їнської Народньої Республи-кн- "
Зокрема належить згада-
ти про закордонне українське
представництво та про україн-
ську мирову делегацію після
зєдинення обох українських
Держав Як мали вони вигля-
дати та як поступати про це
свідчать ухвали приняті на за-
сіданню Ради Державних Сек-
ретарів Західної Області! ЗО
марта 1919 р в присутності!
членів Директорії Ч членів Ра-
ди Народніх Міністрів УНР Ті
ухвали затвердила опісля Рада
Народніх Міністрів у Рівнім їх
нотифікував у цвітні 1919 р
віденський посол УНР пред-
ставникам всіх держав акредн
тованих у Відні
(Кінець буде)
СОЛОВКАХ
прибув на стацію Кем Що ді-
ялася в часі тих двох днів у
цьому потязі — не треба дода-
вати!
Про цю подію розуміється
совітська преса нічого не пи-
сала
Мовчить вона також про те
що на трьох "командіровках"
соловецьких таборів: Виго-стрі- в
Майгуба та Сегежа тер-
пись пекольні муки понад 22
тисячі Українців засланців! Се-
ред них1 дві тисячі тих що дав
но вже відбули присуджену ка-
ру але їх не звільнюють і далі
змушують працювати під баг-
нетами чекістів Причина? —
Влада сама не знає куди їх
діти
Дати дозвіл' до повороту до
краю небезпечно — "контрре-
волюція" примістити" десь у
іншомз' місці — також нема
як Через це серед тих від-бувши- х
кару й незвільнюваних
на волю людей" в останньому
часі самогубства прийняли пря
мо масовий характер
Такі жахливі відомості по-
дає закордонне "Українське
Слово"
оСо
ПОЛЬСЬКИЙ НАСТУП НА
"МАСЛОСОЮЗ"
Староство скликало солтисів
з усіх громад повіту Жовкви
як теж учителів та ріжних гро-
мадських урядовців на наради
на яких закомуніковано їм що
мають бути потворені по гро-
мадах сметанкові стації Це
відноситься головно до тих
громад де вже є українські
молочарні Втій акції попите-пол-
ьський1 уряд частина
москвофільських 'провідників
таУшжйщо'' видно добрий Гна-глііі- піг
зтої'спільної акції бо
деякі москвофільські селащо
стояли 'досі осторонь акції
"Маслосоюза" прилучилися
до української акції Так зро- -
бив' Ременів а по нім Кукизів
Польська" влада підходить до
селян з тим що обіцяє креди-
ти' '
В цій же справі з Сокаля
доносять: Польський уряд
відбув наради з польськими
місцевими представниками' в
справі заснування польських
молочарень по 'українських се-
лах Врадили опертися по се
лах в тій акції на сільських
"провідників" з москвофіль -
ського табору
--оОо-
НОВА НАЗВА АКАДЕМІЇ
НАУК У КИЄВІ
З Києва доносять1 що Рада
УССР по- - збірки і гроші негайно пересла
становою з зміни-'- ™ ДО Еп Канцелярії в Ф'ила-л- а
назву Української делфії
Наук Відтепер буде вона зва
тнся: "Академія Наук УССР"
За уряду гетьмана Скоропад-
ського дістала вона була назву
Всеукраїнської Академії Наук
ооо
БОЛЬШЕВИЦЬКМП
Чи найдеться між нашими чи
тачами ще один такий легко-
вірний що вірить в' існування
соціяльної рівиости в
царстві? Хіба ні!
Та на всякий випадок не за-
шкодить зареєструвати в нас
характеристичного для боль-шевнцько- го
раю факту про я-к- ий
пише офіціяльна москов
ська "Правда"
"З початком 1936 р отви- -
раються два спеціяльні ко- -
льоніяльні склепи під І&З
"Люксусові склепи" У них
продаватиметься найліпші
кольоніяльні і споживчі това
ри краєві й заграннчні і та-
кож найліпших сортів вина
коняки й лікери"
Прекрасно Не згадує тіль-
ки головний орган Комуністич-
ної Партії які ціни обовязува-тнмут- ь
у тих склепах і як уза-
галі їх існування можна пого-
дити з засадою єдности й рів-
ності! пролетаріату На тлі
жахливої нужди голодуючих
мас селянства й робітництва в
Совітах "цей червоний люксус
на який можуть собі позволи-
ти тільки високі достойники в
Москві — мусить кликати грим
ким голосом до помсти
Та найкращою ілюстрацією
до новинки московської "Прав
ди" служить теж коротка но-
винка часопису "Соціялістіче-ско- є
зємлєдєліє" про те що
голодні люди у Вороніжчині
повбивали та позїдали псів
Це знищення спричинює хлі-
боробам великі XI ін
унеможливлює зовсім оборону
перед язвою вовків Але голод
на людина не числиться з ні-
чим
ю°
ЄПИСКОПСЬКИЙ ОРДИНАРІ- -
ЯТ У ЗЛУЧЕНИХ ДЕРЖАВАХ
КЛИЧЕ НА ДОПОМОГУ
ЖЕРТВАМ ПОВЕНІ
Ексцелєнція Кнр Константин
Богачевський видав до паро-хі- й
такий поклик:
Поклик о поміч жертвам
повені
Филаделфія март 1936
Повінь навістила многі наші
громади в Пенсилвенії Вест
Ню Інґленді Ню
йорку і інших стейтах Цер-
кви Народні Доми установи і
домівки понищені Старці
родичі й діти опинились без
даху над головою Домашна
обстановка пропала Бракує
одягів і поживи Місцями
фабрична робота перервана
Український Народе І Гляди
на біду-нужд- у Твоєї Рідні Тво
їх братів і сестер та неповин-
них діточок Це кість від Тво-
єї кости кров від Твоєї кро-ви- !
Це Твій рід!
Хай не оскудіє Твоя рука!
Хай твоє серце обізветься! По
дай помічну руку! Поспіши з
поміччю! Поможи сейчас! Ти
що не втратив майна дай цьо-
го майна в хосен тих котрі
всього лишені! Ділом
Гм[
ЇДЬТЕ ДО СТАРОГО КРАЮ
надновім поспішнім нпііпулріім
моторовім кораблі— ііііцДііпі
Слідуючі відпливи— з Ню Иорку: 22-Г- О КВІТНЯ
І 19-Г- О ТРАВНЯ з Галифаксу: 20-Г- О ТРАВНЯ
ЛИШ ДВҐКЛЯСІ: ТУРИСТИЧНА І ТРЕТЯ
Немає ліпшої 3--ої кляси як на кораблі "ПІлсудський"
ПЕРЕСИЛАЄМО ДО ВСІХ КРАЇН
По інформації вдавайтеся до місцевого агента або до:
СШУША-АМЕКІС- А ЬЕ
10323—98 бігееі Ейтопіоп АІІа
Маіа 8І Шпаїреіг №иь А 0ссп 81 В ТвтевІ Оаі
74в 1Ля4иг МмікяІ'Ом
народніх комісарів
21 лютого
Академії
ЛЮКСУС
червонім
шкоди
Вірджініі
викаже
любов ближнього і патріо
ітизмі
Константин Епп
Впр і Всч Отці зволять пере-
читати це письмо з нагоди Ве-ликодн- их
Свят перевести
--оОо-
Тінь Іжінґісхана
Сімсот літ минає від часу
коли на далеких сибірських
степах ґеніяльний Джінгісхан
зорганізував могутню монголь
ську державу Історики згід-
но признають що ця держава
була свого роду архитвором
іадлпністрацшного воєнного
ґенія людства Даремне шу
кати в дотогочасній історії
прикладів та зразків Органі-
зація античних імперій і всіх
середньовічних європейських
держав стояла у відношенні до
твору Джінгісхана так як на-
приклад організація нині-
шньої Етіопії до Великобритій
ської Імперії
Джінгісхан син неба міг смі
л0 МР1ЯТИ в першій половині
МИ століття про завоювання
цілого світа Внстарчить зга-
дати що лиш одна й то не най
більша частина його могут-
ньої армії під проводом Бату-хан- а
вспіла в розмірно корот-
кім часі знівечити цілу мілітар-
ну силу тодішньої Русн-Укра-їи- и
Московщини Польщі н У--
горщнни 1 хто знає як що
прийшла б раптова смерть
Джінгісхана і Бату не був при-
неволений вертати у родинні
степи на велику монголську ра
ду "курултай" — чи не був би
він сам покорив цілу тодішню
христіянську Европу Жахли-
ва була сила Джінгісханової
імперії що в тім самім часі
могла чотири одна-
кові як Батієва сильні армії
Дослівно цілий тодішній світ
угинався перед непереможною
силою військ і державної адмі-
ністрації Джінгісхана
Монгольська Джін-
гісхана розпалася безслідно
розплилася впродовж століть
у нових державних формах
що повстали на підбитих нею
землях Але тінь могутньої
імперії монголів не щезла ні з
памяті народів і в підсвідомім
інстинкті білої раси що до
нині відчуває загрозу "жовтої
небезпеки"
Менгуо
Недавно принесли телеграми
вістку про монголь-
ської держави — Менгуо під
протекторатом Японії Це не
від 6-- ої
15 квітня 1936 Число 16
'1і "' і'Г'~С' ~ І
- ГРОШІ
04
8І
-
та
не
поставити
держава
повстання
1 перша але вже третя з черги
монгольська держава під про
' текторатом Совітів від довшо- -
го часу існують вже Монголь
ська Народня Республика (з
зв Зовнішня Монголія) і Рес-
публика Танна-Тув- а що ле-
жить між Зовнішньої Монголі-
єю й Совітами здовж пів-
денної совітської границі Оце
накопичення аж трьох монголь
ських "держав" двох під про-
текторатом СССР і одної під
протекторатом Японії свід-
чить про те що на Далекому
Сході на монгольських степах
звідки колись почав підбій сві
ту ґеніяльний Джінгісхан ви-
рішуються справи великого
значіння Іде бій між Японією і
Совітами за владу в східній і
центральній частині Азії Сові-
ти намагаються створити ко-
муністичну й безбожну мон-
гольську держав}' щоб ужити
іі в боротьбі з національною
й віруючою Японією та Кита-
єм Під їх вливом находиться
нині 23 всіх живучих на мон-
гольських степах себто около
2 міліони Монголів Японія
забезпечила собі вплив ні 1
міліон Монголів для яких теж
створила рямці нової консер-
вативно і національно-аристократичн- ої
державності! — Мен-
гуо
Суть "монгольської пробле-
ми" полягає в тому що й Со-
віти 'і Японія бажають обед-ианн- я
всіх монгольських зе-
мель та племен в одні' держав-
ну цілість Очевидно що ні
одним пі другим не йде про
добро ні про здійснення націо-
нальних аспірацій Монголів
Для Японії монгольські землі
що находяться підо впливом
большещіків мають велике го-
сподарське (багаті поклади
срібла золота вугля заліза й
міді — осе так дуже потрібне
вбогій па сирівці Японії) і стра
тегічие значіння Для больше-викі- в
добуття впливів у Внутрі
шніїі 'Монголії має велике зна-
чіння з огляду па сусідство з
Китаєм отже передовсім у
стратегічних цілях
Наразі між Москвою й Ки-
таєм йде завзята "днпльома-тнчн- а
війна" Чи переміниться
вона в правдиву війнуце пока
же вже найближча будучність
Покищо Японці з одного боку
большевики з другого вишко-
люють монгольські кавалерій-
ські відділи Телеграми доно-
сять що сибірська залізниця
завалена численними траиспор-там- н
зброї амуніції й військ
що з Москви безнастанно від-
ходять на Далекий Схід —у
монгольскі степи Джінгісхана
рано до 2-- ої в ночн
Кіп§ ЕаЧага1 Ноіеі
10180-10- 1 5ТКЕЕТ ЕОМОЛТО АЬВЕКТА
ДІМ ПРИЯТЕЛЬСЬКОЇ УСЛУГИ
ГОРЯЧА ТА ЗИМНА ВОДА И ТЕЛЄФОН
у кожній кімнаті
Едмонтонська Перворндна Кавярня
В СПОЛУЦІ З ГОТЕЛЕМ
Отворена