Ukrainski Visti, May 18, 1932

              Сторона 4
У К Р А Ш С Ь К І В І С ТИ
Одинокий Український Католицький
Тижневик в Канаді
п Виходить що тижня кожної середи
ВАСИЛЬ ДИКИЙ Редактор
"' Річна Передплата
В Канаді $200
До Злучених Держав $250
До Европи $300
Ціна за дрібні Оголошення
За ірібиі оголошення платиться належитість з
горі інакше не будуть поміщені — Одно-цале- в
на одну ншальту оголошення коштуо за один раз
75цт за дна рази $125 за три рази $150
ІЖКАІМШ4 №5
РиЬІі$Ьеі Ьу
ІІККАІіУІАМ іЧЕУ8 РПВШИЕПИ ЬШІТЕВ
РиЬІізІїесІ еуегу 7ейпез(1ау
ВАЗІЬ ПУКУ Есіііог
ЗиЬзсгірІіоп іп Сагайа рсг уеаг $200
То Ппііссі Зіаіез $250
То Еигоре $300
ІЖКАШШЧ ІЧЕУУ5
10012—10951 Есітопіоп Аііа
Середа 18 травня 1932
ПРЕСА
Преса — це найбільша проповід-
ниця й провідниця народу Преса —
це найбільший суд Преса — це най-
більша вчителька пародньої маси
Преса це найбільша сила світа Вона
має великанський і рішаючий вплив
на все життя народу Вона рішає не
лиш про добрий вислід науки штуки
літератури промислу але має вплив
на судьбу Церкви її держави на вихо-
вання будучих поколінь — а тим са-
мим на будучність народу Хто не
розуміє значіння преси той не розу-
міє наймогутпішого середника яким
підносяться народи її гинуть народи
Добра преса є найцінніший скарб
народу від якого залежить його
судьба Добра преса приносить це
що треба знати народові те що його
вчить підносить дисциплінує Вона
приносить вісти про нові винаходи
про нові події про нові досвіди про
нові закони
Зла преса
Зміст злої преси — це сплетні
наруги клевети очернепня обмови
безтямна ланка пасквілі "вічна кри-
тика" Зла преса подібна до великої
сплювачкн чи помийної ями в якій
все те вчера і позавчера тому рік і
тому два і десять — грязь болото
лож ненависть і поза тим — пустка
А редактори подібні до цего малого
жучка що ніколи1 не сяде на цвітку
а на гній а рекрутуються з недоуків
недокінчених що беруться писати
про Церкву мораль державу соціяль
ні справи про нарід чесноту про по-
літику — про все об чім і поняття не
мають а помагають собі лайками і
клсветами Горе народові в котрім
переважить зла пуста преса добру
пресу Тоді думка бідного такого
народу стає також злою стає помий-
ною ямою Нарід десятками літ ди-
хаючи випарами тої ями переймаєть-
ся і стає сам помийним Сварня лай-
ка взаїмиа докучливість ненависть
так всякає в нього що він стає не-
здібний до ніякої організаційної пра-
ці до ніякої будови поступу Зі-
псуття зіпсувало цілу суть його жит-
тя — життя домашнього церковного
організаційного Ідеали щезли а
остала ненависть гризня нездібність
до нічого У нас зла преса розбила
наш нарід на еміграції і зробила його
лиш спосібним щоб став погноєм чу-
жих народів В ніякім другім народі
не видно так сумних наслідків злої
преси як між українським народом
Тому члени греко-католицьк- ої Церкви
і нашого народу в Канаді повинні зро
зуміти важність так злої як і доброї
преси і всякою силою своєї енергії
поширювати н попирати "Українські
Вісти" одинокий католицький часо-
пис для українського народу п Канаді
Як поширювати і попирати
"Українські Вісти"
1 Кожний повинен постаратися
приєднати хоч одного платного пе-
редплатника — Не стидайтеся робити
доброго діла "Розділювати і поши-
рювати між людьми добру пресу" вже
є добрим і святим ділом по гадці Па-
пи Пія ХІІ
ГІ)К
Зєднайте лиш одного передплат-
ника для "Українських Вістей" а вже
Ви много зробите Як би так кожний
зробив не було би такого лиха і нащ
нарід в Канаді став би сильніший і
йото --майбутнє було'б веселЧше
Помагайте "Українським Вістям"
2 Всі члени католицької Цер-
кви належать до найсильнішої орга-
нізації на світі їх всіх личнть духо-
ве "побратимство" Члени кожної
організації повинні бути чинні й
спільно собі помагати до спільної
ціли Вони повиннГмати ясну ціль-іде- ю
вони повинні дбатиі про дис-
ципліну організації вони повинні
бути послушні командантові-голо- ві організації Є воля Голови като-
лицької Церкви щоб найбільшу
вагу класти в теперішніх часах на
наймогутнішу силу світу — пресу
Каже Папа Пій XI: "Ніколи не
можете ви щось забогато зробити
для доброї преси для її зросту й по-
ширення" Отже і наш часопис по-
требує помочі Він потребує щоб
хтось занявся поширенням його пе-
редплатників щоби хтось занявся
агітацією передплати Це обовязок
всіх добрих членів католицької Цер-
кви
Тепер часи' тяжкі При неточній
вплаті пренумерати не є можли-
вою річчю видавати часопис а ще
видавати його добре цікаво об- -
ширно Є люди що вдоволяються
цим що позичать собі в другого
часопис і прочитають а самі не пе-
редплачують Та якраз добрий
член католицької Церкви заплатить
і підіпре добру пресу своїм датком
Як сам не може то знайде другого
і на спілку заплатить передплату
часопису А навіть кілька осіб злу-
читься щоб помогти добрій пресі
Добрі члени так окажуть свідомість
що зрозуміли значіння доброї пре
си
Часопис потребує також допп- -
сувателш добрих що присилати бу
дуть цікаві відомости а також
дописи які можуть цікавити загал
і є пожиточні для передплатників
Тут треба більше свідомості! в до-
писуванню Ніхто не стає відразу
журналістом кожний потребує
вправи Не треба зражуватися хоч
може редактор статтю викине до
коша
Затямте собі добре: "Надармо
будуєте церкви якщо не будете
підпирати доброї преси" Це сло-
ва це клич голови цілого христіяи-ств- а
який знає найліпше теперішню
потребу хвилі Тому агітуйте пе-
редплачуйте і старайтеся зєднати
найбільше передплатників для
"Українських Вістей"
ВИБОРИ В МАШТОБІ
Дня 28 червня буде пять літ
як в Мапітобі вибрано парлямент
який саме тепер розвязано й назна-
чене нові вибори Уряд премієра
Брекепа скористав вповні з прислу-гуючог- о
йому права й пішов до
нових виборів не по чотирох роках
а ще рік пізніше Нові вибори на-
значено на день 16 червня Між
розвязанням старого парляменту а
виборами нового мине всего один
місяць тому виборча кампанія буде
коротка але зате завзята
Теперішні вибори в Манітобі
викликують сильніше зацікавлення
як попередні бо в них прогресивна
група Брекена піде спільно з лібе-
ральною партією Ця злука викли-
кує живе зацікавлення не лиш в со-м- ій Манітобі але і в цілій домінії
Проґресивн яких для кращого
зрозуміння їх програми требаб на-зв- ат Зєдипепими Фармерамп Мані- -
тоби мали тісне порозуміння з лібе
ралами ще в часі попередніх вибо-
рів в 1927 році Зараз потім прий
шло між обома партіями до ство-
рення спільного фронту в справах
провінціопальної політики В 1928
році наступила між ними умова яка
вирішувала що в доповняючих ви
борах прогресивні не будуть стави
ти свого кандидата в тих округах
де ліберальний мав більшість голо
сів в останніх виборах В січні б р
прийшло між обома сторонами до
остаточної умови в справі найбли-щи- х
виборів і участи лібералів в
уряді ломимо того що опозиційна
меншість серед лібералів цему спро
тивилася Ця меншетіь правдопо-
дібно злучиться тепер з консерва-
тивною партією Щоби ще сильні
ше задокументувати перед вибора-
ми спільний бльок лібералів з про-
гресистами премієр Брекен на днях
заявив що в найблищім часі два
або три ліберали увійдуть до його
уряду
Другий момент що викликує
живе зацікавлення манітобськимн
виборами це рішуча постанова кон- -
сервативної партії вернути до влади
по сімнацяти роках нудного й при
УЛ Р А І II С Ь К І ВІСТИ Число 20 — 18 траиня 1932
мусового висиджування на лавках
опозиції В 1927 році консервати
збільшили число своїх послів з сі-
мох на пятнацять Сторонннки уря-
ду мали 29' послів ліберали пять
робітнича партія три незалежні два
Прогресивна партія дісталася
до влади в 1922 році В обох сой-мов-
их каденціях урядова група ма-
ла чисельну перевагу над всіми ин-ши- ми партіями разом тому премієр
Брекен не мав ніяких клопотів в пе-
реведенню своєї політики' Кажуть
що в останніх часах престіж тої
партії захитаний і тому консерватив
на партія готується заняти її місце
до чого вона зрештою підготовля-
ється від двох літ
Вибори в Манітобі мають для
нас ще окреме значіння з того згля-д- у
що в тій провінції є виборчі
округи де Українці чисельно пере-
важають подібно як в Алберті З
деякі з тих округів вже послували
Українці Також в найблищлх ви-
борах будуть поставлені в тих окру-
гах кандидати Українці 'з рамени
існуючих політичних партій
Новиною для Українців є став-
лення кандидатів Українців в північ-
нім Вінніпегу де Українці станов-
лять поважне число голосів хоч
далеко ще не рішаюче В цьому
окрузі кандидує дотепер аж двох
Українців один з рамени консерва-
тивної партії другий "незалежний
молодий Каиадієць" Таке подво-
ювання українських кандидатів в
окрузі де може вийти в посли лиш
один і то тільки при солідній під-
держці не лиш самих Українців але
також ще й певного числа неукраїн-
ських виборців свідчить про брак
лримітивного політичного вишко-
лений у нас
ЗАЛЮРДОВАНА ДИТИНА
Цілим світом потрясла жахлива
вістка про брутальний морд викра-
деної дитини Линдбергів Мабуть
нема людини з людськими почуван-
нями' яка не відчулаб глибокого
болю й щирого жалю на згадку зма-сакровап- нх останків невинної дити-
ни на згадку жертви найбільш ци-
нічних і найогидніших звірів в люд-
ському тілі
В історії Злучених Держав не
записано голоснішої трагедії не по-
повнено чорнішого її підлішого
злочину як саме тепер Про без-
межну звірскість злочину свід-
чить хоч бїите що злочинці викрали
дитину лиш па те щоб зараз же
за вікном з кілька мінут пізніше
її замордувати й як непотрібну річ
викинути в недалекі корчі А вер-
шком цинізму з їх боку було запев-нювани- я
до останку що дитина жиє
і що вони (злочинці) не можуть пе-
рестерігати поданої матірю дієти
бо дитина "потребує більше їсти"
Та на цему закінчилася тільки
перша фаза цілої справи Дитині
життя вже не привернуть і батькам
її не віддадуть За те важно тепер
побачити яке слово скаже держава
яка в основних законах зобовязу-єтьс- я
берегти особистого безпечен-ств- а
горожан Цю справу справу
безпеченства особи видвигнула яр-
кіше як ніхто досі невинна кров
малої дитини Обовязком держави
є тепер дати голос Справедливості!
щоби винних стрінула заслужена
кара й щоби життя горожан було
забезпечене
Чи станеться воно?
Самі Американці не дуже захо-
плюються своїм судівництвом На
днях колишній міністер війни Злу
чених Держав Нютои Д Беикер в
промові яку виголосив на зборах
Американського Іоварнства Суддів
в досадних словах нарікав на амери-
канське судівннцтво Порівнюючи
його з англійським він сказав що в
Англії знайде в суді справедливість
найбідніший чого в Америці нема
бо в ній справедливість існує тільки
для богатнх і впливових А знов
инший Аліериканець відомий жур-
наліст Брисбейи з приводу замор-доваин- я
дитини Линдберга пише
що суди в Америці стоять передо-
всім на сторожі грошевих інтересів
Булоб добре пише він щоб від те-
пер до життя людини суд відносив-
ся прииайменше з такою увагою як
до позову на десять долярів
Американці здають собі справу
з того що з їх судівництвом не все
в порядку але про ніяку реформу
такої системи не чути Судді є за
лежні від політичних партій деякі
з них попросту купували собі уряд
за гроші Очевидно що де в суді
панує дух партіїїництва де підзем-
ний Vсвіт ґенгстерів має на своїх
услугах поліцію й суддів там не
може бути мови про бездоганне ви-
конування справедлнвости
Та не само судівництво поно-
сить вину за такий стан який нині
панує в Злучених Державах Нема
вже хіба найменшого' сумніву що
підложем на котрому так- - буйно
цвіте там злочин і деморалізація є
ославлена прогібіція Сказав один
визначний конгресмен що не булоб
прогибіції то й кількість злочинів
впалаби о 25 процент а держава
заощадилаб річно $800000000 не-
потрібних видатків на виконування
прогибіції та на тюрми
Понад те Злучені Держави є
країною де найінтезивніше ведеть-
ся захвалювання й навчання злочи-
нів та инших форм деморалізації
при помочі кінотеатрів Як доте-
пер діється то й сама держава сво-
єю поблажливістю й браком цензу-
ри на фільми пособляє ЗЛОЧИННОСТІ!
й деморалізації
Та корінем лиха є брак релігій-
ного виховання в школах Молодь
росте без засвоєння основних засад
моралі і в дуже вчаснім віці підпа-
дає під впливи так званої "суспіль-
ної моралі" якою переймається во-
на в кінотеатрах на вулиці і в ин-
ших публичннх місцях
На такому тлі і серед загально
принятого культу долпра Америка в
скорому часі переміниться в країну
злочину в чому вона нині веде пе
ред у світі як що — розуміється —
творчі уми' пащі заздалегідь не за
побіжуть тому
ЮЛІЯН РОМАНЧУК
22 квітня помер у Львові в 91
році життя довголітній керманич
української політики один з най-
більш заслужених діячів галицького
відродження — Юліпн Романчук
ф
Юліян Романчук уродився 24
лютого 1842 р в Крилосі коло Га-
лича Його батько — народній учи-
тель син збаражського міщанина
його мати — дочка священика з Те-рсбовельщ-
ипи
В 1847 році батько
ІОліяна перенісся до Дуліб коло
Стрия В цім селі скінчив Юліяп
перші три клясн пародньої школи
а до 4-т- ої кляси віддав його батько
до Сгрпя До гімназії ходив в Ста-нпслапо- ві
та Львові де 1860 року
склав матуру Покінчивши універ-
ситетські студії учителював спершу
в німецькій гімназії у Львові а від
1808 в гімназії академічній (до 1900
року) в якому перейшов на смету- -
РУ- - Мого організаційний хпег про-
являється вже на учешщькій лавці:
як учепик 6--
ої клясн гімпаціяльної
видає ученицьку газетку як учепик
8--
ої кляси основує самооспітпу ор-
ганізацію учеників львівських і
про-віпціопальи- их гімназій
Під подихом творчости Кобзаря
розпочинається в Галичині народо-вецьки- й
рух Перший пародовець-кн- й
гурток скупчується біля особи
д-р- а Корнила Сушкевнча До нього
причалює теж як молоденький сту-
дент університету Юліяп Романчук
Галицька інтелігенція того часу
ділиласн на "старих" і "молодих"
"Старі" були це люди що своїми
очима бачили національне пробу-
дження 1949 р ("весна народів")
Колпж після першого подиху кон-
ституційного життя в Австрії знову
запанував абсолютизм а Відень пі-
шов на угоду з Поляками' вони зне
вірилися втратили надію щоби
український нарід міг власними си-- 1
лами вибороті собі кращу долю всі
свої пади стали звертати в сторону
Росії Проти них з усією рішучістю
виступили молоді даючи мисів
своїй вірі у творчі сили українсько-
го народу кидаючи перші підвали-
ни під організацію цих сил До та-
бору москвофільського (табор зне-
віри) належала з початку майже
Педагогічне" ("Рідна Школа")
і і захоплюють під впливи
щораз суспільства
року на рік йде
акція в народшх мас
Ю належить до най-рухливіш-
их народовецьких діячів
В кожному їхньому почині бере жи- -
ву участь Велику популярність -- в
масах здобуває собі першою дійсно
популярною газетою для селянства
"Батьківщина" зачав видавати
в 1879
Ось що пише І Франко про
редаговану Роліанчуком -- "Батьків
щину : Вона рооила всюди вели-
чезне вражіння її дожидали люди
цілими гуртами геть за селом визи
раючи шеланця що мав принести
нумер з почтиі її відчитували пись-
менні на цвинтарях під церквою по
неділях перед цілою зібраною гро-
мадою що слухаючи непривичних
для себе слів звісток і порад забу
вала про іду і недільний ВІДПОЧИ-
НОК"
В 1883 р калуський округ ви-бір- ає
Романчука послом до сойму
Від того часу послує Романчук
до сойму а відтак до парляменту
аж до розпаду Австрії Довгі роки
на чолі Української Парля-ментрап- о
Репрезентації а в рр 1908
— 1918 обіймає становище віце-президе-
нта
австрійського парляменту
Одним з перших кроків Роман-
чука як посла було започаткування
вічевого руху в Галичині який зро-
бився відтак першорядною школою
політичного виховання широких
народніх мас
До 1879 Романчук присвя-
чує головну увагу педагогічній та
освітній праці На спілку з А Гх-нянпно- м
і Омеляном ГІартнцькпм
укладає шкільні підручники уста-
лює правопис "до цих підручників
пише киижочки "Просвіти" ре-
дагує для неї календарі редагує
"Правду" і її до 1879
Своїм виступом на загальних
зборах "Русскої Ради" зєднує собі
пошану серед народовців а редагу-
ванням "Батьківщини" популярність
в масах Відійшовши у вир полі-
тичного ЖИТТЯ СПОВНЯЮЧИ СОВІСіО
свої посольські обовязки все вміє
знайти час на літературну й куль-
турницьку працю Працює над кри-
тичним виданням творів Шевченка
дає почин до видання українських
клясиків і під його редакцією появ-
ляється кількаиацять томів "Укр
Письменності!"
На протязі своєї кількадесяти-літпьо- ї
діяльності! Романчук віді-
грає ролю посередника між консер-
вативним галицьким середовищем і
революційним розгоном творчих
духів
1 листопада 1918 року прези-
дент Юліян Романчук як сепіор га-
лицьких політиків відібрав присягу
першого після 600 літ Уряду Га-
лицької Землі
В останньому десятилітті свого
життя з огляду иа свій вік ІО Ро-
манчук не бере вже активної участи
в політичному житті Останній йо-
го політичний виступ — проведення
присяги тисячних мас па Сиятоюр-сікії- і
Горі в першу неділю після
ухвали Рали Амбасадорін з 14 бе-
резня 1923 р
Вічна Йому память М С
БОЛЬШЕВИКИ РОБЛЯТЬ "ПО- - ЛЕКШІ" СЕЛЯНАМ
Після того як радянська влада
дозволила селянам продавати на
ринку "лишки" їх збіжжя яке ли-
шиться після виконання селянами
всіх збіжевнх податків держави те-
пер дозволено селянам також про-
давати свою худобу коли буде в
них "зайва" після виконання всіх
"""" і'"Амки „„іди
"ЮДО забезпечення держави
Цим способом большевики ду-
мають підняти інтерес селян до гос-
подарства Місцева влада одержа-
ла категоричний наказ боротися зі
спекулянтами та ріжпимн посеред-
никами що можуть наживатися иа
торговлі
ськопих літаків на загальну квоту
50 тисяч долярів Крім того Італія
достарчити Совітам військових лі-
таків
Совіти зброяться скоро а на
конференції обеззброєння Женеві
домагаються загального роззброєн-
ня цілого світа
поголовно вся старша інтелігенція
до народовецького табору паї'іак- - Що пише одна ватиканська газета
тивніші одиниці зпбміж молоді! про зброєппн Совітів
Розпочинається процес який за І
кілька десятків років дає незвичайні Ватиканська газета "Оссервато- -
впслідиі В цей процес перші піоні- - ре Ромаио" з певних жерел довіду-р- и
народовецького руху виконують ється що Совіти зам'опили в Англії
величезну працю Повстають що 120 а в Італії 300 танків А треба
раз нові національні установи (в знати що один танк коштує коло
1868 р "Просвіта" 1873 р "Товари- - 50 тисяч долярів Крім того Італія
ство ім Шевченка" в 1881 р Руське мала достарчити Совітам 90 вій- -
Т-в- о
т д свої
ширші кола З
щораз більш пля--
нова гущі
Романчук
яку
р
стоїть
року
для
веде року
від
худо- -
в