Ukrainski Visti, February 15, 1929

              і4йсл67:-- „
3 - - шхмгсс млх к§
Як поживає наша Гуцульщина
Гарна та пишна наша
Гуцульщина! Прекрасні
верхи вкриті безмежни-
ми лісами зелені полони-
ни з пахучою пашою у
котрій пасуться сотки о-веч- ок волів та наших
буйних сорокатих коний
'гуцуликів" гарні царип-к- и
вкриті стогами на при
чуд добірного сіна! Хоро
ші молодиці та легіні! Аж
серце радується як стань
та подивися коло церкви
в Жабю в серці Гуцуль-щнн- и
на Успенія Богоро-
диці коли там відбуваєть
ся храм та велике віче
Варто подивитися як і-д- уть
з потоків і царинок
стежечками тисячі пест-ри- х
гордо убраних хоро-
ших гуцулів Горді бо си-
ни славних Карпат де
споконвіку живе гей орел
наш гуцул Паші було до-
статком в лісах повно
звіря а в селі худоби як
співається у старій гу-
цульській пісні: "по шти-рист- о білих овець у кож-ді- й
царині!" Плнла наша
Гуцульщина молоком і
медом
Та "перед 50 роками зя-внла- ся
і тут горівка кор-шм- а
а в коршмах поча-
лося роїти від наших газі
дів гуцулів богатих і буй-
них Зачалася пити горів-к- о
Пили діди пропили
корови і воли пили бать-
ки пропили коні потім
полонини а нарешті най-
кращі царникн Гуцули
попали тоді в тяжку тем-
ноту Був час коли в Жа-
бю не було письменного
чоловіка а війти тримал
руку з шинкарями як най-
гірше використати нашо-
го гунула
Але на щастя найшло-
ся кілька провідників ко-
трі поклали собі покори-
ти темноту та~"екоиомічпу
нужду Перший з них 10-р- а
Соломійчук ІОзенчук
заломиш читальню Про-
світи" в Жабю в читаль-
ні крамницю заложнв
"Січ" у Жабю та довко-личии- х
селах пішла пра-
ця вперед Заложувалисі
читальні кружки Сільсь-
кого Господаря україн-
ські склепи Зростала иа-род- ия свідомість Але сві-
това війна фронт і рекві
зиції знищили цілком 1
так незаможне гуцульсь-- І
ті-чивши'"'-"-
г=2ї
к у сплізхі:
ЮС А СРК ІІЬІс
ІЗДтопІоіі ЛНп
ке селлянство Гуцульщи
на паче завмерла Тягнуло
ся те все до 1926 року
І повіяв добрий дух се
ред нас і знову взялися
ми до праці якій посвя
тилися свідомі люде За
ложуємо свої кооперати-
ви читальні кружки Рід-
ної Школи крамниці в
Жабю і в инших селах в
найдальших закутинах
Розвиваються кооперати
ви ростуть "Луги" і дух
росте
Вибори до громадської
ради відбулися в літі 1927
року громада Жабє здо-
була половину радних та
мають відбутися в пай-блищі- м
часі нові вибори
при котрих свідомі грома
днин повинні знову чесно
постояти за своє право
Відбувся в Жабю також
плебісцит проти кор-ше- м
дня 28 жовтня ко
трий увінчався успіхом
Ми (маємо повну надію
що слідами лчаоя підуть
'ооколичиі села Гуцуль-щии- и
У нас відбувають-
ся збірні лекції курси
для дорослих при читаль
нях і недалекий до того
час то Гуцульщина сво-
єю свідомою працею здо-
буде собі перше місце в
українськім народі вер
нуться нам втрачені через
горівку маєтки вернуться
полошиш в наших руках
буде весь промисл чер з
сі'ої установ
ви поправимо свою расу
худоби і копни І уцул у- -
же розуміє добре ЩО СІЮ
пі полонині чи цариш
треба додати штучних
погноїв щоби ліпша бу
ла паша та сіно розуміє
що лише наші кооперати-
ви пас визволять від ни-
вок і спекулянтів прий
де час коли буде в кож-
ного поступового госпо-
даря кружлівка буде ко-
жний виробляти добірний
сир Мусять розвинутися
кредитопі кооперативи
Мусимо свою вроджену
гуцульську буйність ви
користатииа працю для
добра нашого покоління і
цілого народу Віримо в
наше відродження Тільки
більше єдпостн і витри-
валості! !
Ми просимо товарист- -
0шсІшВаГіс$і1еаш%$
ш
хліборобські
ТЕПЕР Є НАИЛУЧША НАГОДА
СПРОВАДИТИ ВАШУ РОДИНУ
Г1 НРЕВНИХ ДО КАНАДИ
Ми нродінмо пкічдеілчгсш
ІПІІФІиМ'Ш пі исіх сііронеїїськн'
іфп'ж по шількпч січах
Ми діисмоІЮ:т(ШІ]ЇШ п
ЛФідкпнпи (ісзіпііпіо — пл- -
і:і'Л1ИІЧШ НЛПІПОРТИ дш на-ло- т
г- - '-- „ -- п Г'кпгі™
х Краю
- 0 докладну інформацію нлапаП- -
тсся до иаіібліпкчоїо Сі ІІ Яр
Агента або пишіті до:—
п т їлькоу
115 СІМІ Вісіс
Яакісаіопп 8ТІС
1 КШЛСІШК
372 Маїп &І
Уіппірес Мап
Т С СЛ8І2У Опіки І ЛсепІ 371 Маіп 81гее1 ЛУІХХІ ГКО МАК
ПЕРЕСИЛКА ГРОІНЕП ДО ВСІХ ЧАСТІШ СВІТА
во "Просвіту1 "Рідну
Школу" та наш щнро-на-ціональн- ий
- політичний
провід звертати більше
уваги на далеку закутину
Меньшини
Дня 29 листопада на се-
сії ВУЦВК в Харкові по-
дала делегація польсько-
го самоуправного району
ім Станислава Мархлев-ськог- о
(польського кому-
ніста) на східній Волині
на радянській Україні
свою заяву в якій гостро
виступила проти польсь-
кого погрому українсь-
ких установ у Львові
Цілу ту заяву помісти-
ла радянська преса в Хар-
кові
З неї довідуємося що
на території радянської
України є 400 польських
шкіл які удержує держа
па 140 польських сільсь-
ких рад є польські суди
появляються польські га-
зети і книжки істпують
польські професійні шко-
ли педагогічні технічні
школи і иаконець окре-
мий район ім Мархлєі?-ськог- о
на Волині як окре
ма самоуправна польська
адміністративна одиниця
- По відчитанню тієї дс- -
клярації вислухала сесія
реферат ВУЦВК Буцен-к- а
про працю радянсь-
кого уряду на національно-культур-
ному полі со-ре- д
національних мень-іпи- н
З реферату довідуємо-
ся що під теперішню
хвилю є на Україні крім
молдавської (румунської)
республики 23 національ-
ні райони (теж автоном-
ні) і 92 національні селян-
ські ради Серед членів
ВУЦВК є ЗО відсотків
представників національ-
них меньшнн На Україні
13500 національних шкіл
в яких урядуютьі викла-
дають мовами відповід-
них національних мень-
шнн Крім того культурні
потреби національності!!!
обслугує 500 клюбів 470
сільських будинків по-
над 650 хат-читале- пь 1800 шкіл для ліквідації
пепнсьмеиносіи
Попри те істпують чи-
сленні національні театри
та мистецькі установи
що утримуються держав-
ними коштами
Ціле цс засідання було
вже присвячено до кінця
Околиця
Богато наших фармерін
або й таких що доперва
бажають стати фармера-м- н
раді довідатися дешо
про околицю Піс Ривер
в Альберті про яку так
богато останніми часами
говорять і куди богато у-країнс-
ьких
фармерін пої-
хало щоб осісти
Редакція "'Західних Ві-
стей" звертається до сво-
їх читачів з околиці Піс
Ривер щоби надіслали
нам короткі описи землі
й околиці щоб ми могли
поінформувати ширший
загал цих що тою околи-
цею цікавляться
Околиця Піс Ривер цс
не є якийсь малий округ
як може декому здава- -
лобся але величезний
простір землі який обні
має приблизно 90000 ква
дратових миль
Осередок цеі околиці
лежить яких три СОТНІ
миль на північний захід
від Едмонтону Околиця
Піс Ривер немає точно о-значе- иих
границь до не
причислюють землі які
лежать над самою рікою
"Піс" Ривер та над її при-
токами Північна частина
цеї околиці має більш го
ристий вигляд а полуднє
ва — прерії По середині
лежить цей пас землі я-ки- й
найкраще надається
під управу пшениці і до
"західЩ'Вісти Сторона-- 3
воскресаючи ' Гуцульщи- -
ну! V і
Юра Ґерманюк
селянин з Жабя
(Нар Справа)
на Україні
справам національних
меньшин в радянській У-кра- їні
Це цікава річ що дій-
сно на Україні так деліка-
тно аж до найменьших
подробиць розвязують
національне питання за-
безпечуючи всі наймож-ливіщі-прав- а навіть пап-дрібніщ- им
і розсипаним
мепьшинам
Це могло би послужи-
ти за приклад і для ші- -
шнх держав Але дарма
бо наприклад такі людо-- і
жерні держави як Польща і
і і-ум-
унш шукашії за діл- -
ком нншими прикладами
Вони глядять за зразками
як пожирати инші наро-
ди значить ті що їх за-
хопили у свою окупацію
І тому дивляться тільки
взаїмио на себе
околиці
Форт
краще сказав-
ши
Вихідною
були
сидіти
писа-
ний Риве-р- і
Поселенці
ярину навіть
згадується
Щодо задоволення на-(фармер- ів тор-ціопальи- их
меньшин на говців та індіяп році
Україні то не ма-192- 1 число населення зро-ют- ь
нічого проти цього в десятеро і виносн-Ал- е
їм пересада не подо- - ло 20000 душ
бається Бо наприклад' було
республика на ко дістатися ті околиц
східній або Подорож відбувалася
давська па Поділлі це (кіньми або човнами До-вж- е
насилу чужі! ріг не було тільки мало
селам якихізначни'й шлях Доперва
майже всі говорять по у-{- як 1916 році вибудова-країнськ- и
і почуваються ( но зелізницю в се- -
укпаншями зоозуміла
річ коли таку самоуправу
Україна признає російсь-
ким кольоніям в Одещи-
ні бо це дійсно Москалі
Але щодо польської і
молдавської чи по
дібних республик то це
вже нічим недасться о-правд- атн Хиба метою
пропаганди
Але чому большевики
[не наслідують'ерадянськоі
України в Московщині
цебто в російській совєт-ські- й
республиці?
Там же не сотки і не ти-
сячі ані десяткиі тисяч
ані навіть сотні тисяч роз
кинутих українців Там є
цілі міліонові україн-
ські які не то "молдав-
ської автономії" не ма-
ють але навіть рідних
Чи Москвощина не мо-
же бути таксамо справед
лива як Україна?
Ніс Ривер
котрого иапоільше 313- - дяться хлібороби
Північна Аль- - бергн — бО-п- й парал пас
—є теж північною грани-
цею Піс Ривер околиці
В цих границях нахо-
диться отже 47 міліопін
акрів землі або поверх-
ня яка своєю величиною
рівна Ірляпдії та
Скотляпдії взявши їх
часть околиці
Піс Ривер лежить в пі )-пі- чно
- західній частині
Альбсрти а мала часть
заходить теж Брітіш
До недавня мало людей
осідало цій околиці бо
загально думали що це
на північ і хоч
земля там добра то літо
за коротке збіжжа
могло доходити Тнмча- -
сом досвід показав що
клімат і там є відповідний
під управу збіжжа і в ко
роткому часі виїхало ту
ди нових поселен
ців
Історія Піс Ривера
Цю околицю
вже від давиих літ Вже в
1778 торговці футер
дійшли аж до ріки Ата-
баска році 1792 поста-
вив славний канадійський
дослідник і 'член гандле-во- ї
компанії "Александер
Мекензі малий форт
Форк якого руїни ни-- }
ні находяться в
міста Піс Ривер На ті ро-
ки припадає теж основа-ння- ч
до нині істнуючого
Верміліон і других
фортів чи
гандлевих стацій
" точкою до о-кол- иці Піс Ривер був в ті
часи важний Форт Едмон-
тон Це була так би ска-
зати брама якою йшла
вся комунікація до Піс
Ривер Перші білі посе-
лениці головно тор-
говці футер але приму-
шені роками в тих
сторонах бралися до го-
родництва Вже сто літ
тому назад подає
звіт що на Піс
плекали" вся-
ку а малі
загони ячменю1 Трохи пі-зні- ще
вже про
місіонарів
В
українці
сло
Давно дуже тяж-польсь- ка
в
Волині мол- -
накинені
республики в
в
саму
инших
краї
шкіл
границя
Валії
ра- зом
Велика
в
Колюмбію
в
задалеко
щоб
тисячі
знають
ооці
В
ще
знамениту пшеницю з о
„плині Фппт Вепміліпн
ьуйволи паслися ста- -
дами щлПМИІ На СТЄПЗХ
Піс Риверу
Населення околиці Піс
Ривер росло дуже поволі
В році 1911 виказувала
статистика всего 2000
людей В це число вчи-слен- о
вже поселенців- -
редину околиці почали
напливати поселенці ці-
лими сотнями
Поселювапнняся можна
поділити на дві головні
части Одні поселювали-с- я
на північ від Піс Риве-
ра на гарній плодовитій
полосі другі вибирали
теж незлу землю на полу-
днє від ріки т зв Гранд
Прерії Ці поселення дали
теж почин до засіювання
двох міст Піс Ривер і
Ґранд Прері
Від того часу населення
зростає з кожним днем і
творяться все нові місто
чка И М1СЦЄВОСТИ
Клімат
Хоч околиця Піс Ривер
лежить досить далеко на
півночі то клімат ЇЇ є до-
сить лагідний Воздух
чистий здоровий зимою
сухий літом приємний
Також нема тих наглих
змін температури які так
часто трапляються в дру-
гих провінціях Зима хо-
лодна Морози сягають
часто пищс двайцяткп а-- ле
сухий воздух погідне
небо і мало вітрів злагід-
нюють зиму в великій мі-
рі Часом навіть пробе-
реться через горн теплий
"шінук" який своїм по-
дувом нагадує весну
Весна приводить нагло
земля підсихає в кількох
днях Лід сходить з рік
з кіппем квітня або з по-
чатком мая Сійба почи-
нається звичайно вже в
половині квітня або в
перших днях мая Дощі
перепадають в місяцях
червпн липни та сериип
Пересічно паде дощу я-к- их
12-1- 6 цалів в рік
Жнива починаються в
перших днях серпня Слі-
дуючі місяці вересень та
жовтень звичайно най-
кращі місяці року Дій все
ще теплі тільки ночі хо
лодніші З кінцем жовтня
починає вже лід творити-
ся часом аж з початком
падолиста залежить від
року Зима починається з
падолиста але погода
все ще не дуже морозна
аж до Різдва
(Далі буде)
і ШУКАЄМО
!І солідних І оборотних агентів
0 цо збирання передплатників о
о ашого часопису Добра наго- - °
о ца побічного зарібну Проси- -
1 ' мо звертатися до нашої редак- -
' ції по інформації і
1 НІН лини ніш мни — и
_ _ _ _ іоли хочете спровадити
кревних або знайомих до
Канади купуйте шифкарту
через
УКРАЇНСЬКЕ ІМІҐРАЦІИНЕ
яке має довголітну практику і
-
НАШИМ обошпкоч і цілню с дані ношу мохишу поміч б кож--
дШ сіфіїпі
МИ посіпаємо пюші і шшіач)смо доларами на ііпііблііщіїі ночіі
її Стріч Краю
МИ нршшмасмо аамошеишГиа робігшіїііи і дасмо працю
МИ пупусчо і продаємо реальною п
МИ ипроб ілсмо красні контракти і ноішочочія
УВАЖАЙТЕ щоби Ваша енрапа була нолаюдкспі через
наше бюро
Заходіть або пишіть для Вашого власного добра — до: ІІкгаіпіап & Соїопігаїіоп Азз'п
иШІОХПМ 10327 —Юіьі Вігесі ЛІЛЕКТЛ
Коли Ни с н нісгі :іаодігь_ до нас як до споГгого дому
'— -- 1 чині" ЯМИІН ЧИНІ 11111 ЧИ III І Г 1Ч1ІІ І
МУЖИЦЬКІ ТРУПИ
В' селі Батятичах жов-ківсько- го
повіт}' повстав
спір між селянами а лісо-
вими
ми о ціну вивозу дерева з
ліса В спір вмішався жов
ківськин староста і визпа
чив за перевіз о 1 зл біль
ше а селяни домагалися
трохи більше бо з худо- бою треба намучитися і
два дні заким заробиться
12 зл А паша тепер дуже
дорога Тому батяти-цьк- і
селяни застрайку-
вали Але купці постара-
лися о страйколомів а
для охорони їх прийшла
поліція до Батятич Коли
селяни виступили проти
страйколомів поліція да-
ла кілька сальв в котрих
впало трупом (як пише
"Напшуд") шість селян а
кільканайцять є тяжко ра-
нених [Український клюб
вніс в сенаті наглий вне-
сок щоб до Ботятнч ви-
слати комісію якаб про- слідила справу При тім
Український Клюб зазна-
чив що подія в Батяти-
чах не має політичного
характеру бо тут ходило
о кусень хліба а не очпо-літик- у
Є це вже другий
випадок крівавого сільсь-
кого страйку В осенн був
крівавнй страйк в Равщп-п- і
тепер в Жовківщпні
злодій на злодія
Знаний варшавській по
ліції злодій Душийкевнч
вибрався в свято "Тшех
крулі" з жінкою в гості
до свойого товариша В
часі його неприсутності!
вдерлися до хати Данині
кевнча мабуть його таки
колеги по фаху і оголили
"її зівсім Душішксвпч
трохи не трїс зі злости
побач піннії порожні шу-фляд- н
і шафи і не з а ні до --
мляючи поліції почав по-
шукування па свою руку
Смерть в розтопленім зе-лі- зі
У одній величезній гу-- ті
в Катовнцях стався 'жа-
хливий випадок Оце ро- бітник Ґізих який пере-
ходив понад рів з розто-
пленим зелізом ноховз-нувс- я
і впав до нього За- -
кн на крик його приско-
чили до рова товариші —
з Ґізиха зісталн жужлі
Почта і провінція
— міии- -
Маємо Спеціяльні
ІттІ£га1іоп
підприємцями-жид- а
Заощадите богато грошей
і клопоту "для подорожуючо-
го як пішлете АФІДЕВІТ
для Ваших кревних або
знайомих через
і КОЛЬОНІЗАЦІЙНЕ Т-- В0
здобуло довірє межи Українцями
ОТ ТАКІ ПОРЯДКИ
В тих днях розпочина-
ється в Москві суд проти
чекістів Шварца прятеля
Леніна і Троцького якого
оскаржило не багато тіль
ки 64 жінки о аліменти
для дітей від нього
Шварц іменно пустивеч
був на цікавий інтерес До
ш'дувався від товариші
чекістів про богатвіі жін-
ки женився з ними а по-
тілі подавав їх яко контр-
революціонерів до чека
Тізабирали дорогоцінно-
сті! ділилися зі Шварцом
а Шварц виїздив і зни-
кав Опісля виринав він у
другому місці і знову ро- бив те саме В той спосіб
женився і розженювався
150 разів Накінець — як
64 жінки внесли до уряду
скаргу на нього — Швар-и- а засадили за крати От
тобі рай!
Юг £оЬп ЛУИкІпаоп МО8 ІЛХ8
510 Тееіег ВІде ЕДтопІоп Аіїл
- - ДЕНТНСТ -
Телефони: 0фісу"іС65 Дому31б93
ПРЕМІЇ
'Для наших' передпла-
тників які заплатять
свою передплату на
оден рік наперед і не
мають жадних залег-- '
лостей можуть- - ви
брати собі одну з ни- -
ще поданих"киижок в- - лремії
1 Маруся нопісіь Історія
1і']!Іпіі-0сіюппі!епк- л
2 Поміж Ворогами повість
Іпапа Лсшіньі'оіо
9 Захар Беркут 'опонідання
Іпапа Фрппка
4 Микола Джсрп иопісіь I-и-
пиа Лсіаїцьього
5 Тарас Бульба нопісіь Ми- -
коли Гоїоиі
С Ілюстроиамі Спомини з
Геройської України
7 Трагедія Галицької Укра-
їни матеріали описи
злндіці Осип Шсі'ас
8 Борба Українського На-
роду за Волю і Незалсж-иіс- т
Д ДолніїськнП
9- - Мучениця в короні
10 Що кождий Фармср по-
винен знати
Від 1 лютого ц р
тратить свою важ-
ність попе'редна наша
оферта премій
"ЗАХІДНІ ВІСТИ"
КАРТА ЗАЛЛОВЛЕННЯ
Замовляючії часопис вишліть цю картку
цо нашої Адміністрації:
ТГЕ8ТЕКN КЕЛУ8
9757 Тазрег Аус ЕДтоціоп
До Адміністрації "Західних Вістей": —
Прошу виснлат ичасопне "Західні Вісти"
е£сз на що залучаю "Моней Ор-
дер" (або "Постал Нот") на
Моя Адреса: ' „'і
(мя і назвиско