Ukrainski Visti, August 16, 1933

              Сторони 4
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
Одинокий Український Католицький
Тижневик в Канаді
Виходить що тижня кожної середи
Річна Передплата
В Канаді $200
До Злучених Держав $250
До Европи $300
Ціна за дрібні Оголошення
За дрібні оголошення платиться надеаштість з
лріі інакше не будуть поміщені —Одио-цале- ь
на одну шпальту оголошення коштує за один раз
75цг за два рази $125 за три рази $150
Редакція за оголошення не відповідає
ІЛСКАІМАІЧ ІЧЕУ"5
РиЬШНеі Ьу
ПКЕА1ШАЯ АЕЇУ8 РЯВЬІЗПЕВЦ ЬШІТЕБ
РиЬІЬЬей еуегу Уе(їі)еа1ау
ЗиЬвсгірІіоп іп Саїшіа рег уеаг $200
То Ипііей Зіаіев 1250
То Епгоре З3-0-
0
ЦККА1МАІЧ №У5
10012 —10951 ЕЛтопіоп Аііа
Середа 16 серпня 1933
"МОЛОДА УКРАЇНА"
Організація Української Католицької
Молоді в Канаді — Марійське
Товариство Молоді
Якби мене запитав хто що під
цю пору є найважнішнм завданням
української суспільності! в Канаді я
відповів би сміло що — виховання
нашої молоді! Та не лише під цю
пору й не лише в нас є виховання мо-
лоді першим завданням Ніколи ні
один народ не має більшого завдання
й важнішої справи як виховати свої
діти свою молодь
Молодь — це цвіт і надія народа
І благословенний цей народ що вміє
ці квітки плекати а горе тому наро-
дові! який позволить тим квітам звя-нут- и
змарніти!
Це розуміють народні провідни-
ки навіть і руїнники — й тому так
дуже побиваються за молодісь щоби
захопити її щоби в її ніжних душах
і молодих серцях засіяти своє зерно
І томуто також усі сміливі й дбайливі
народи не жалують жертв ні трудів
щоби виховати гарно свою молодь
Це велике та важне завдання сто-
їть сьогодня більше — як коли іноді
— й перед нашим українським наро-
дом на якого молодь закидують свої
сіти всякі вороги так Божого царства
як і українського народу й держави
Канадійська Україна має також
свох окремих "опікунів і благодіте-лів- "
і тому двічі й тричі важніше це
завдання для всіх нас під цю пору
Найліпшою установою яка може
причинитися до гарного й успішного
виховання української католицької
молоді в нашій дієцезії є — Марійське
Товариство Молоді
"Марійське Товариство вже близь
ко 400 літ гуртує найкращі католиць-
кі сили ріжних станів і віку — й тво-
рить із них духову армію Божого цар-
ства під святим покровом Марії ца-
риці Марійського лицарства
Марійське Товариство мало досі
між своїми членами Святіших Отців
царів королів князів вождів і намі-
сників єпископів і магнатів учених
артистів а головно многих святих
Основувалися Марійські дружини ду-
ховенства військових і міщан студен-
тів і ремісників слуг і челядників А
в усіх тих дружинах розцвиталися
такі чесноти які пригадують часи пер
тих христіян Горяча любов Преч
Діви Марії глибока побожність бу-
дуюча чистота життя геройське са-
мовідречення діяльна любов ближніх
зазначена ділами милосердя для душі
й тіла — оце чудові цвіти не з цього
світу які своїм запахом наповняли
досі світ і спліталися в вінок — без-
смертної слави Марійських дружин
А як додамо до цего ще й мученичу
постійність у вірі й надзвичайну като-
лицьку апостольську ревність ріжних
"Марійських другів" то зрозуміємо
легко велику вартість Марійської ор-
ганізації про яку основних Чина на-
ших Отців Редемптористів — св Аль-
фонс Лігорій говорив словами св
Павла що на мурах Церкви — вона
гтпї'ть як та оборонна "вежа Давида
з якої блищиться тисяч шеломів"
І так було всюди де зорганізова-
но й ведено знаменито — Марійське
Товариство
Маючи до своїх послуг таку істо-
ричну успішну В СВОЇЙ ДІЯЛЬНОСТІ!
організацію ми священики станьмо
однодушно в цілій нашій канадійській
дієцеції під Марійським прапором і —
як провідники місцевих дружин
згуртуймо в них всю українську като-
лицьку молодь виховаймо її на най-
ліпших дітей Марії католиків апосто
лів а тим самим створимо з них
найідейніших горожан Канади й
членів українського народу!
о А Трух ЧСВВ
УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ
ЕПИСКОПАТ
Галицької Церковної Провінції в
справі подій на Великій Україні
до всіх людей доброї волі
УКРАЇНА В ПЕРЕДСМЕРТНИХ
СУДОРОГАХ!— Населення вимирає
голодовок) смертю Оперта на не
справедливості обмані безбожнице
тві та деправацп людоідна система
державного капіталізму довела ба-
гатий недавно край до повної руїни
Перед трома роками Зверхник Като
лицької Церкви св Отець Папа Пій
XI енерґічно протестував проти
всього що в большевизмі є против-
не христіянству Богові та людській
природі перестерігаючи перед
страшними наслідками таких зло-
чинів — і цілий католицький світ а
з ним і ми злучилися з тим проте-
стом Днесь бачимо наслідки по-ступован- ня большевиків: положен-
ня з кожним днем стає страшніше
Вороги Бога і людства відкинули
релігію — основу суспільного "ладу
відібрали свободу — найбільше до-
бро людини зі свобідних горожан-селя- н
— зробили невільників і не
мають досить розуму щоби їх кор-
мити за тяжку невільничу працю в
поті чола
На вид таких злочинів німіє
людська природа кров стинається
в жилах
Безсильні принести якунебудь
матеріяльну поміч конаючим бра-
там взиваємо Наших вірних щоби
молитвами постами всенародньою
жалобою жертвами і всіми можли-
вими добрими ділами христіянсько-го_житт- я
випрошували з неба по-
мочі коли на землі нема ніякої надії
на людську поміч
А перед цілим світом знову
протестуємо проти переслідування
малих убогих слабих і невинних
та гонителів оскаржуємо перед Су-
дом Всевишнього
Кров робітників що в голоді
орали чорнозем України кличе про
пімсту до неба а голос голодних
женців дійшов до ушей Господа
Саваота
Усіх христіян цілого -- світа усіх
віруючих в Бога а особливо всіх
робітників і селян передовсім усіх
наших земляків просимо прилучи
тися до цього голосу протесту та
болю и розповсюднити його у як
найдальші країни світа
Усі радіостації просимо розне
сти Наш голос цілому світові: може
дійде він і до убогих хатин конаю
чих з голоду селян
Нехай перед страшною емер
тю серед лютих страждань голоду
буде для них хоч малою потіхою
гадка що їх брати знали про їх
страшну долю над ними боліли і
терпіли за них молилися
А Ви страждучі голодуючі й
конаючі Браття призивайте Мило-
стивого Бога і Спаса нашого Ісуса
Христа люті терпите муки — при-нимай- те їх за гріхи свої за гріхи
цілого народу й кажіть з Ісусом Хри
стом: "Хай буде воля Твоя Отче
Небесний!" Принята для Божої во
лі смерть це свята жертва що з
жертвою Ісуса Христа злучена при
несе Вам Небесне Царство а цілому
народові спасіння
Надія наша в Бозі!
Дано у Львові в день св Ольги
дня 24 липня р Б 1933
Андрей Шептицький Митропо-
лит — Григорій Хомишин Стани-славівськи- й
Епископ — йосафат
Коциловський Перемиський Епи-
скоп — Никита Будка Патарськнй
Епископ — Григорій Лакота Пере-
миський Епископ Пом — Іван Буч-к- о Львівський Епископ Пом — Іван
Лятишевський Станиславівськнй Е--
пнекоп Пом
НАЙСТРАШНІША ІНСТИТУЦІЯ
НА ЗЕМЛІ
З большевії вернув недавно ан
глійський публіцист Малколм Меґ- -
ґеридж котрий їхав туди як при
хильник болшевизму Побачивши
на місці як виглядає "прекрасна
ідея Карла Маркса" вилічився
основно й тепер описує в лондон-
ськім щоденику "Морнінґ Повст"
як виглядає той рай Ось зміст йо-
го статті про чрезвичайку:
В центрі Москви напроти комі-саріят- у
заграничних справ стоїть
велика будівля ГПУ (чрезвичайки)
Зрештою той комісаріят це тільки
філіяльний відділ ҐПУ І то під кож-
ним оглядом ГПУ має величаве
УгіРАТНСЬКІ ВІСТИ 10 серпня 1933 — Число 33
бюро тюрму місце для розправ знаїруках дуже мало що Вони торгу
менитий ресторан обильні склади
харчів і товарів все те виключно
для персоналу ҐПУ Вигляд того
місця на зовні гарний і навіть при-
тягаючий там все повно людей
спритних добре одягнених з важ-
ним виглядом що шниряють вперед
і взад з очевидною погордою до
тих "трудящнхея" народніх мас
про котрі так богато пише Троць-ки- й
Розуміється до нутра будин-
ку ҐПУ туристів ле пускають ҐПУ
це воплочення всіх страхів всіх при-
страстей всіх бажань пімсти всеї
ненавнети до цивілізації та щастя
людства — а все те: душа больше-визм- у
Зразу большевизм оточував
себе підлим лицемірством щоб по-
добатися пересиченій інтелігенції
перецивілізованій Европі та недоци
вілізованін Америці Одначе то йо-
го лицемірство з бігом часу відпа-
дає і большевицька влада показу-
ється в правдивім світлі Така вла-
да то чрезвичайки Хто не бачив її
власними очима то йне може уяви-
ти собі всего жаху який та влада
навіває не на ворогів совітської вла-
ди але на все своє населення З тим
почуванням жаху змішується
якийсь дивний містицизм: я бачив
статтю у большевицькій "Правді"
про основника чрезвичайки Дзєр-жинськог- о
написану його наступни
ком В тій статті представлено
Дзєржинського немов святого аске-
та вищого понад такі дрібні буржу-
азні поняття як жаль терпіння по-
шана людського життя Стаття на-
писана ліричною прозою Коли я
її читав мав я вражіння що переді
мною квінтесенція большевицької
революції І я тоді зненавидів ту
квінтесенцію бо в ній було запере-
чене й відкинене псе що осягнеио'
повільим і тяжким рухом вперед
людській цивілізації а за те ідеалі-
зовано зло прославлювано руїну й
убивання смерть Люди котрі ви-
конують терор чрезвичайки це по
більшій части люди ненормальні біль
шість їх неросійського походження
В президії ҐПУ нарахував я тільки
два російські імена Чрезвичайці ду
же па руку теорія клясової бороть-
би бо "клясовим ворогом" можна
назвати кожну людину без огляду
на її особовість А що ҐПУ має на
цілії знищення клясового ворога от
же може продовжатн свою роботу
майже в нескінченість Наприклад
тепер вже не розходиться про зни-
щення духовенства або останків дав
І1ГШГ л"'ї "йиігптхм'юип"її" о"(илг" " ІіЧ''Г'"о"ії'і"і " Т'р- -
пер вже все селянство зіпхнено на
становище клясового ворога
точки погляду ҐПУ український се
лянин котрий спрятав пару пудів
зерна для прокормлення своїх дітей
це клясовий воріг котрого треба
знищити! ьольшевики виправду-
ють клясову війну тим що без неї
не можна створити такої суспільно-
сті! в якій не булоб ніяких кляс
Тимчасом провідники большевнзму
вже самі відокремилися в правлячу
клясу котра користується такими
привілеями и такою владою над на
родом яких не має ні одна піша
кляса в ніякім іншім краю на земній
кулі Большевицьке змагання до
пирівнання нерівності! довело До
створення такої нерівності! якої ще
взагалі не було і то до нерівности
примусової Те що діється в СС
СР далеко гірше ніж горожанська
війна бо цс винищування всего на-
роду Росія стала ареною нищн-тельськ- ої боротьби Народи Росії
обернено в рабство І в міру того
як падає продуктивність обернено-
го в рабство народа совітське правії
тельство вимагає все нових і нових
жертв па "фронті боротьби кляс"
Так повстає блудне чи радше гріш-
не колесо котре являється немов
здійсненням мрачного пророцтва
Даптопа Як відомо він відіслав-
ши на шафот смерти забагато лю-
дей зрозумів що й сам скінчить
свої дні на тім шафоті Зрозумів
що коли революція не матиме вже
кого більше їсти то зачне їсти своїх
власних дітей
Так тепер пише чоловік котрий
донедавна був прнклонником боль
шевизм}'
Андрій Загарінчук
ФАЛЬШИВІ СТРУНИ
V
Замало енергії
Українців у Вінніпегу є при
близно таке саме число як Жидів
А ріжннця між ними а нами велика
їх адвокатів у Вінніпегу є 60 а на-
ших три: їх лікарів і дентистів є 46
а наших сім То всьо
ІПодо бизнесу то майже поло-
вина Вінніпегу в їх руках У наших
ють промишляють обслуговують
своїх і наших а більшість наших
людей як не на реліфі то близько
нього
Чого воно так? — спитаєте
Причина дуже проста Жиди дума-
ють про себе добре: вважають себе
вибраним народом мають амбіцію
свою позицію затримати і мають до
того відповідний засіб енергії Це
їх тримає А в нас брак як одного
такі другого Амбіції ще троха є
а енергії цілком замало Студентів
наших у вищих школах та універси-
тетах по троха є та більшість з них
не кінчать своїх курсів Записатися
на курс амбіція є а докінчити його
—нема Хлопець піде до школи
зачне учитися й сподіється що во-
но буде легко а за рік два натра-
пить на трудність стратить відвагу
і лишає в половині дороги Йому
бракує енергії витревалости до кін-
ця Студенти інших народностей
кінчать свої курси а наші лишають-
ся Роблять вони це не задля браку
грошей а задля браку енергії Бать-
ко з посліднього старається й дає
гроші на школу щоб лише син учив
ся а він не хоче Він воліє працю-
вати фізично ніж умово І через
це на наше число замало людей у
нас які працювалиб умово як про-
фесіоналісти або промисловці Че-
рез це саме і гроші не в наших ру-
ках Ми працюємо фізично а су-
сіди наші умово і тому вони мають
гроші а ми відказуємо що у світі
справедливості! нема
Деж причина цему? Де дже-
рело отсеї несправедливості!? чи в
сусідів наших? Чи в сонцю або зві-зда- х?
Ні Причина застою нашого у
нас самих Змінім себе то й обста-
вини кругом нас зміняються Бо не
обставини роблять людей а люди
обставини Не так воно буде як
хтось мені зробить а так як я сам
собі зроблю Коли нам зле то не
винна тому система не світова полі-
тика не сусіди не вороги а ми
самі Поправмо себе а тоді й об-
ставини поправляться
Наші пословиці
Жерелом наших невдач є в
головнії! мірі наші думки про себе
Коли ми думаємо що ми є щось
меншого щось слабшого щось не
так доброго як наші сусіди то ми й
такими будемо бо чоловік є такий
за якого він сам себе уважає Коли
ЧсОібЛіОІпВІК Л''МЯЄажіптюГ вінсизлльониойовииООЗУсМп-о-
НИІ- - ппбпии то ній тяким і було А
коли він думає що він слабий не- -
здібний переслідуваний і т д То
він буде ним І власне такі думки
держать нас мов на припоні Ці
думки передають нам з роду в рід
при помочі нашої матеріяльної лі-
тератури й пословиць Деякі по-
словиці наші на перший погляд ви-
глядають такі влучні та розумні що
кращого нічого й бажати а тимча-
сом убивають вони в нас почуття
гідности а особливо енергію до до-
брих діл Є це фальшиві струни
яких нам треба позбутися й вики-
нути з нашої писаної й неписаної
словесності!
Одною з таких пословець є:
"Наперед не виривайсь й позаду не
лишайсь" Ця пословпця є оспіва-
на широко в нашій літературі й по-
ширена між народом так що зда-
ється нема одного чоловіка ко-
трий не знав би ЇЇ Родичі перека-
зують її дітям своїм і ще чуються
горді що знають таку мудрість без
книжки навіть Пословпця отея ви-
глядає розумна а коли її розібрати
й приглянутися то зобачиться що
вона зла й шкідлива для нашого ви-виховап- ня
"Наперед не виривайсь і поза-
ду не лишайсь" каже батько сіііюви
І син слухає Наперед не вирива-
ється бо" не можна батько -- не казав
і позаду не лишається Ну а деж
він буде? Мусить бути по середині
мусить бути нейтральний Сусіди
його такі самі хлопці як він бав-
ляться бігають переганяються
змагаються здобувають першен-ств- о
в науці в гімнастиці і т д а
він стоїть і дивиться йому батько
казав не вириватися наперед Му-
сить однак уважати аби ие лишити-
ся й позаду бо це також не можна
Тому він оглядається чи він ще не
останній чи ще хто є позад нього
Як є то він підбігає але лише по
трошки так щоби когось не пере- бігти й не стати напередібо там не
можна Нещаслива його доля І
там не йди і тут не можна лишатися
Будь по середині будь нейтральний
так щоби на випадок потреби ще
можна добігти наперед або вернути
взад Жни і роби все так щоби
тебе ніхто не бачив наперед не ви-
ривайся і старайся щоби тебе й
позаді не було видно Десь так
сховайся щоби про тебе ані слиху
не було по самій середині Там і
безпечно й вигідно там можеш на
дві дудки грати: там нікого не обра-
зиш і нічия рука не досягне тебе
Не буде права: тиж приятель усіх: і
ворогів у тебе нема: ти всіх одна-
ково трактуєш однаково до всіх
усміхаєшся всім помагаєш бож ти
невтральний Тебе ніхто не затягне
до якої небудь організації ти не ви-скаж- еш своє думки прилюдно бо
будеш боятися щоби хтось не вчув
і не переказав другим з котрими ти
не хочеш ворогувати Ти не при-
знаєшся до котрої організації на-
лежиш котру газету читаєш бо бо-
їшся щоби твій сусід не сказав
щось проти тої організації чи газе-
ти А він може сказати щось недо-
брого а ти боронити не любиш бо
цим зрадиш свою приналежність
Отже ти мучишся не знаєш що зі
собою робити не чуєш життя В Со-
бі нема енергії нема амбіції ти хо-
чеш бути нище трави тихше води
Хочеш усім догодити хочеш зі всі-
ми добрим бути хочеш бути пряте-ле- м
усім Ти навіть не знаєш що
хто є приятелем для всіх то він є
приятелем для нікого Він не спо-сібни- й
до нічого й нікому Він як
та вода ні зимна ні горяча лише
літепла яку не пється а виливаєть-
ся
Таких синів дуже богато між
нами і тому незавидна доля наша
Осьта пословпця витворила в нас
масу людей невтральних через ко-
трих усьо лихо діється Горе Укра-
їнцям через невтральних через та-
ких що пі тут ні там Через цих
власне невтральців ми не можемо
самостійності! добитися Наперед
вони не підуть бо не хотять почи-
нати діла не мають амбіції бути пер
ппіми Вони не хотять мішатися до
нічого їм добре так як є Нащо їм
клопоту шукати І ти їх з місця не
рушиш Цс гнилі колоди Колиж
хтось пічне діло й буде тягнути їх
до одної партії то вони вимовля-
ються й скажуть що у них противні
погляди Колиж хто пробував би
тягнуть їх силою то вони біжуті у
другу сторону бо не хотять бути 11(1
заду Сяк чи інакше а користи і
них нема нікому навіть вони самі ие-задовол- ені зі себе
КОРОЛІВСЬКА БАНКОВА
КОМІСІЯ І БАНКИ
На протягу останніх двох-тро- х
літ канадійська банкова система бу-
ла постійно виставлена на критику
яка хоч у великій мірі зродилася на
тлі непевного економічного поло-
ження і депресії то весж таки за-слуг- ує
на пильну увагу На своє
оправдання канадійські банки ма-
ють аргумент що вони вийшли з
тої депресії ненарушепі В Канаді
не провалився ні один з банків та-
кож піхто з населення не попав з їх
вини в руїну бо не втратив повіре-
них банкам грошей В сусідніх
Злучених Державах від 1929 року
збанкротувало около 2500 банків і
в них пропали грубі сотки міліопін
долярів людського гроша
Та це лиш одна сторона так би
сказати заслуги банків Прнхо-дптьс- я
ще спитати що вони зро-
били для піддержання живчика нор-
мального господарського житія
краю в часі иайострішої крізп і як
далеко вони можуть обслужити ін-
тереси населення па будуче Відпо-
відь на ці питання полишено иово-пазиачепі- іі
королівській комісії яка
вже почала доходження в справі
існуючого банкового акту — чи
пю і як треба в ньому змінити щоб
банки як найкраще викопали своє
завдання в економічному відроджеи
ню краю
Започатковуючи свою працю
голова комісії лорд МекМиллен
заявив що звіт комісії по скінченню
доходжень має бути "людським до-
кументом" а не збірником фраз
яких розуміння є доступне лиш лю-
дям обізнаним з банковою терміно-льогіє- ю
Одною з головних причин не
вдоволення і непорозуміння в Кана-
ді між фінансовими інтересами з
одної сторони а населенням з дру-
гої є та що банкир підходить до
справи зі становища чисто фінан-
сового точніше — зиску в долярах
і центах Державної проблеми в
той спосіб розвязати ие можна
Знову певна часть населення ма-
лює банкїіра як ненаситного людої-
да котрий живе з недолі мас і заки-
дає сіти щоб позбавити бідного
чоловіка останнього цента За дс-(Докінчен- ня
на стор 8)