Ukrainski Visti, August 13, 1946

              13 серпня 1946 Число 33
ГОСПОДАРСЬКІ СПРАВИ
ЩО ФАРМЕР ДІСТАБ
Такі є головні точки пшенич-
ної політики яку проголосив
міністер торговлі МекКиннон
1 Початкова ціна для захід
них продуцентів зістала підвн
щепа о 10 центів на бушлеві до
$1 35 Ця підвишка зобовязуе
взад від 1 серпня 1945 і буде
стояти на тій самій висоті до
31 липня 1950
2 Достави в 1945-4- 6 р що
були оперті на старій ціш $1 25
зістали підвищені до $1 35 в
такий спосіб що фармері діс-
тануть 10 центів доплати за
бушель всіх греидів
3 Доплата за пшеницю з
1944 року на основі цертнфіка-ті- в
участи буде піднесена до
16 центів на бушель
4 Ціна пшениці яку Канада
вивозить заграницю була до
цього часу $155 Відтепер
на буде достосовуватисп до
ни по якій злучені держави
вивозять заграницю свою пше-
ницю Це є тепер більше як $2
за бушель Однак до країв з
котрими Канада має угоду на
доставу пшениці а такою кра-
їною є тільки Британія ця дво-доляро- ва
ціна не відноситься
5 Канадінська Пшенична Ра
да далі буде скуповувати й пе
репродвати пшеницю Вона є
одинокою агенцією для кана- -
дінської пшениці
6 Домашня ціна пшениці
$1 25 останеться така сама і у-р- яд
буде далі доплачувати
м тинам ріжннцю між 77 іЗ8
цента і $1 25 за бушель пшени-
ці призначеної для людської
консумци
Всі ціни в заяві міністра Мек-Кинно- на
є оперті на основі Но
1 Нортерн в містах переладо-вуванн- я
— Форт Виллям Порт
Артур і Ванкувер
Цертифікати достави аоо у
части в доставі будуть видава- -
(Докшчення)
Які сорти купувати?
В першу чергу треба прид- -'
бати випробувані сорти які
вже добре знані на степах і не
вимерзають Дтя родинного
садку про який тут іде мова
можна радити такі яблньки
дрібні овочі — Долґо Осман
Колумбія Флоренс Рескю о-во- чі
середнього розміру — Ге-е- р
ч 12 Паиотет
Ростка Тренл Елкгорн ово-
чі ветикі — Гибернал Гарал-со- н
Велті Блошд Калвил Пат- -
тен Ґріннінґ Яблуні що ро-
дять ветим овочі не є такі
витреваті як ті що родять
овочі дрібні але їх варт мати
хоч з дві бо дійсно велике
вдоволення приносять як за
родять
За цпкоч витривалі сливки
вважають ті що походять з
дикої Ось тут
готовніші Асинибонн МкРо- -
берт Мамот Сливки мішанці
виптекані схрещуванням дикої
з ліпшими пів-
денними сортами звичайно ма-
ють високу якість хоч і не та-
кі витревалі як маштобські
Зпоміж них згадаємо сливку
Памбіна (дуже великий овоч)
Оджибва і Крі сливка Ванета
є мішанцем американських сор
тів і не має ветикої витрева- -
Яйця
ТЕПЕР ЗА ПШЕНИЦЮ
ти фармерам у дотеперішній
спосіб однак гроші за ті цер-тифіка- тн
виплатять їм допер
ва по пятьох роках після 31
липня 1950
Міністер подав дальші детай-л- і
кажучи Не буде ніяких об
межень у справі ириннчання
від фармерів пшениці з уро-жа- ю
1945 46 Також заміром у-ря- ду
ь повчити Канадіиську
Пшеничну Раду щоб вона
приймала всю пшеницю яку
продуценти схочуть відстави-- 1
ти з урожаю в 1946-4- 7 р По
всім найліпшим інформаціям
яку уряд міг зібрати недоста-
ток муки в світі буде тревати
в збіжевім році 1946-4- 7 Однак достава в останніх
трьох роках пулу (від 1947 до
1950) буде залежати від про
дукції і ринків Уряд видасть
кожного року пе
РОДИННИЙ САДОК НА ФАРМІ
ДжуелРідо
манітобської
манітобської
жнивами як і кілько буш
лів буде приймати однак у
всякому разі буде приймати
не менше як 14 бушлів з авто-
ризованого акра
Френк Ілайсон секретар Злу-
чених Фармерів Канади сказав
що нова пшенична політика у-ря- ду
є кроком у добру сторо-
ну однак те що уряд підніс
ціну пшениці на вивіз до чу-- лих країв з $155 на $2 за ви
нятком пшениці до Британії є
очевидним доказом що Кана-
да дає грошеву підмогу Брита-
нії Бо Британія купує канадіи-
ську пшеницю по дешевій ціні
і відтак буде могла відпроду-
вати н чужим краям по вищій
ціні
Дж Бікертон директор до-
сліджувань світових ринків
висказав побоювання що Бри-
танія свідомо або "несвідомо"
зможе при такій угоді вести з
компетищю проти Канади на
заграничннх ринках пшеницею
яку вирощено в Канаді
лости все ж родить і на сте з
пах Овочі Ванетн мають пов-ни- х
два цалі в промірі й доброї
якостн
Поруч правдивих сливок
маємо ца степах ще и піскові
сливки що своїм виглядом на
гад) ють кущики лози а овочі
луже подібні до терносливи
Англійські пюніри назвали їх
"сенд черрі" бо ці кущики ро-
стуть на пісковатих грунтах і
мають округлі овочі ніби виш
ні Зпоміж диких кущиків ПІС
кових сливок виплекано тепер
кілька ліпших сортів але по
смаку вони не нагадують ви
шень і дуже часто мають в собі
терпкість Внтревалість їх ду
же велика і скоро зачинають
родити десь на другий або тре
тин рік
Хто хоче посадити собі піс
кових сливок нехай питається
за сортом Брукс це є найлш
ший Том Том також досить
добрий але овочі дрібні Піс-
кові сливки легко розмножу
вати насінням і як зачнуть ро-
дити ліпші можна лишити а
решту викорчувати
Ці сливки дуже легко схре-
щуються з правдивими слив-
ками і в цім напрямку зробле-
но добріш поступ Згадаємо тт три цінніші мішанці які
варті поширення На першім
місці треба поставити сливку
—-—-== І
і Дріб
"—
ДОСТАВЛЯЙТЕ
до Вашої кооперативи для збуту дробу 1 застановіться
над цими поліпшеннями для Вас:
Механічне знаряддя для ґрейдування яєць
ф Услуга ґрейдування в залізничцх вагонах
Скриньки для яєць на бажання
Найвища початкова виплата
Платимо відворотною почтою
# Кінцева виплата всім членам
Шліть або привезіть впрост до котроїбудь галузі ко-
оперативи якої Ви є власником І яку ведуть продуценти
АІЬегіа РоиІІгу Ргоиисегз ІМеи
Відділи по цілій Алберті
10207 108 8ІГЄЄІ Егітопіоп -- 1 437-1- 0 Ае Е Саірігу
Опату бо добре родить і до-
сить витревала Потім сливка
Сапа що має більші овочі від
попередньої але не така ви-
тривала Сливка Ока має округ-т- і
овочі мов великі черешні
Дерево досить витривале але
галузки часто обламуються
На ринку зявилося чимало н р
ірушок але певного ще мало р
відомо Грушку Драпмор-Теи- т
вважають за витривалу и родю-
чі Потім радять сорт Патген
та кілька ноноіі іеклних що ві-
домі під загальним іменем Мин
несотських і ще не мають сво-
їх власних назв
Досвідні фарми 60 літ на
службі рільництву
Услугу експериментальних
фармів у Канаді заведено в
1886 отже цей рік є ЬО літньо
го річницею Від того часу ці
фарми зробили неоціниму
службу для рільництва
В західній Канаді експери
ментальні фарми були тими
що найбільше попрацювали
над способами зберігання вог-кост- и
грунту Великі) слуги во-
ни зробили також винайден-
ням кращих відмін збіж зокре
ма відмін для боротьби з ір- -
жою мухою стиначкою і та
і ких відмін що скоріше дозрі
ваюгь у нашім кліматі
ґрунт стає яловий
Земля в степових провінціях
тратить плідність застрашаюче
скоро Передовсім тратить
фосфор Це хемічний склад-
ник що вичерпується через п
паву збіжжа 3 часом потреоа
додавання фосфору б) де зрос
тати Через постшне вичерпу
вання мінеральних сктадпиків
грунту щораз більше тратять
на відживши вартості! зоїж- -
жа і корми для тварин Одино
ким ратміком є додавати штуч
ні погної і коло 1955 року сте
пові провищи будуть потребу
вати біля 200іюо тон річно
Так каже професор С І Беитлі
саскачеванського ушверситє- -
ту
ЩЕ ОДНА ВІДМІНА
ПШЕНИЦІ
Наука постійно працює над
уліпшенняч відмін збіжжа і ви
плеканням гатміків що від
порні проти недуг У Свифт Ко
рент знову виплекано відміну
пшениці що є відпориа проти
мчхи-стиначк- н Вона зветься
"Рескю" є надзвичайно видат
на однак мука з неї не зовсім
добра і тому може дістати най
вищий греид
ПРОДУКЦІЯ СВИНЕЙ НА
ЗАХОДІ ВПАЛА
В степових провінціях буде
продукція свиней за цілий 1946
рік 31 8 процент менша як у
1945 Зате в східній Канаді про
дкціи піднеслася о 10 процент
КАЮТИ НАПАДАЮТЬ НА
ВІВЦІ
Від товариства годівельників
овець в Алберті зявн іася деле-
гація в провінціонаїьшм уряді
в Едмонтоні з наріканнями на
каютів Власники овець жалу-
ються що каюти і пси папада
ють на стада овець і заподіяли
ветикі шкоди Де ієгащя дома
галася якоїсь акції
ЗМІНИ В САСКАЧЕВАНСЬКІМ
ПЛЯНІ НАВЧАННЯ
Міністер шкільництві Лтонд
оповістив що з початком
шкільного року будуть нороб
леш певні зміни В П ПІНІ нл
ки дтя девятого грепд і в 10
ґреиді заведуть нлк історії
(сошіял стадіс)
САДЖЕННЯ ДЕРЕВЕЦЬ НА
СТЕПАХ
Напротязі 45 літ домиіяльна
шкілка деревець в Іідєн Гед і
Готепченл і£а": ?„љ³Іп?
ВеЦЬ звичайно безплатно ДЛЯ
насаджування на фармах ' го -
ловно для захистних гайків а - Ґп жнппптіптіі
КОШТ ХОВУ СВИНЕЙ
Агрікалчюрал Інформеишнн
подала обчислення що кошт
виплекання 200 фунтової сви
ні в Алберті виносить $17 78
з того праця коштє $4 76 а
корм $1277 Продуцент продає
таку свиню за $27 78 якщо во
на має греид "В 1" і заробляє
'коло $10
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Сторона З
Англія зробила угоду з
Данією на доставу свинини
Бритпіськин уряд виявив в
парляменті що Англія зроби-
ла угоду з Данією на доставу
90 процент усеї вепровини до
Англії напротязі трьох років
Англія згодилася платити Да
ції $5 більше за 100 фунтів
ніж платить Канаді
Міністерство рільництва в
Оттаві заявило що воно "не
бачить можливости" щоб бри-тіись- ка
угода з Данією пошко-
дила вивозові каїпдійського
беикону до Анґлп Один з "ав-
торитетів" в Оттаві сказав що
Канада не може заспокоїти всіх
потреб британського ринку
Канада має угоду з Англією
на доставу щонайменше ац
міліонів фунтів свинини в 1947
і 400 міліонів фунтів в 1948
це найвища кількість яку
Канада може вивезти в році
Збільшили пайку цукру о
три фунти
Рада цін в Отіаві оповісти
та в вівторок підвинік папки
цукру Кожна особа истане до
кіпця року 3 фунти бі іьше Та-
кож збільшено при її і цкр
для шдустріяльних заведень
що внроб ІЯЮТЬ СОЛОДОЩІ со
доні води для готелів пекл
рсиь і ресторанів
Рада сказана що запаси пук
ру в Канаді збільши іися хоч
світові запаси далі не заспо
коюють всіх потреб
Звишка пайки піднес іа річну
квот дія особи на 31 фунтів
до цього часу було 28 фунтів
Прнділ додаткових трьох фун-
тів відбудеться в такий спосіб
що два додаткові к!юііи бу-
дуть признані в місяці вересні
один кмюн 6 грудня
Отже в новій 5 ні пайковій
книжечці пять кпоіин на цу-
кор стануть важні 1е) вересня
два інші в жовтім три в лис- -
Иоиаді і три в грдпі
Др Шуґар знову арештований
у звязку зі шліонажею
Поліція в Оттаві знову ареш-гунал- л
дра Давиді Шугара
що в шину працював над ви-
находом проти ворожих субма
рин Суд випустив ного на во
но за клвціью ІМІЮІ) Шгар колишній і мігрант з
Польщі бн арештований м
тіотого п оскаржений за видан
ня державних тайн однак суд
пе мав достаточннх доказів і
звільнив його Шгар тоді го
ворпв що правда вийшла на
верх бо він невинен Уряд
прийняв ного наново до уря
дової прші
Однак кінцевім своїм звіті
королівська комісія заявила
що Ш гар таки нинеи у видачі
таиних інформанти для Роси і
на тій основі по пція лрешту-в- а
іа ного дргпи раз
ДІТИ ПУСТИЛИСЯ ПІШКИ 85
МИЛЬ У ДОРОГУ ЩОБ
ЦИРК ПОБАЧИТИ
Щоби побачити цирк у Кал-гара- х
12 літній юпець і його
10-літ- ня сестра іпстилися піш
ки з Бенф у 85 милеву дорогу
Родичі дали зніти поліції і о-бо- їх
дітей винайдено коло
Кенмор Вони зробили 14 миль
і ще мали йти 71 А цирк виїз-
див тоді з Кат гір до Едмонто
ну
Чого то пе вдіє діточа уява
МАЛІ АВТА ЗА $600
В Ричмонд Ьр Колумбії був
ший робітник в іетунських вар
статах Арнолд Марнер запо
вів що він зіпмує в скорому
часі виробляти малі авта и
продавати і по $600 Марнер
вніс подання за дозволом ви-
робляти авта до спілки з бать- -
Іком і двома робітниками На
думку щирооляпі малі н деше
ві авта він виш н шину кили
працював в Едмонтоні
-С- ПИНІТЬ СВЕРБЛЯЧКУ —
— ОЧИСЬТЕ ТІЛО —
Чам терпіти (1 стогнати безрадпо
при мкіх зі снербіячкою? ґ
ЕІЛК'8 ОІОТМЕОТ N0 5
щип отой ший досштчсішмії Аптпчші
МИ ХСМІК1МИ МШШШ1СЯ ПОМІЧНИМ и
ТІІСЯПХ ШІІПЛкПЧ ЗОВНІШНІЇ ШКфЯ
" П0Л7'Г1г°ог5я
' 'її ВОРМ СВСРЬЛЯЧКИ НА
ПОПЗОН АПШ ГТЛТС ФУТ та ба
пто інших шкіряних клопотах Но 5
°сяг"10 " "пя МЖ"ШІ жшок '
І __-- л "_ "' „пінні Пі Угьгніїиш III к'1 '-- " ідси " - -- к— —
Ряш неліги по а пріпоьсне на
тертячі шкір свае іскі черво
ш тями щезають й шкіра прибирає
природні форми Поміч гарантована
або звертається гроші
Ціна $100 і $2 00
Гарантоване або зворот грошей
Ми отачемо пошті
Замовляйте в
ЕІЛК'8 МЕБІСЮЕ СО Бер 45
303 201Ь 81гее У1
Заякаїооп 8азк Вох 231
Платня на жнивах у
Саскачевані
Саскачеванські фармерські ор
ґанізащї згодилися щоб фар-
мері платили $5 50 денно за
штукований і $6 50 при моло
ченню "добре збудованим і до-
свідченим робітникам"
Горяча температура в пер
шім тижні 'серпня приешшнла
дозрівання пшениці і заходить
нагла потреба більше робітни-
ків
Діючий параліж у Канаді
Монтреал має 109 випадків
діточого параліжу і є одино
ким містом в домінп де ця не- - дга осягнула так поважні роз-
міри В Онтерю и інших схід-
них провінціях нема алярмую-чог- о
числа хворих Три випад
ки є в Маштооі три в Саскаче
вані в Едмонтоні цього року
було чотири випадки в Бри- -
тінськіи Котмбп нема ні од
ного В Алберті бу ю 20 випад
ків в 1946 р
Лов закинув лібералам
приязнь до комуністів
Урядуючий премієр Сі Ло
ран сказав V парламенті що
нема підстави для закиду я
кип зробив сспільно-креднт- о
вий провідник Сопон Лов у
своїй промові в Квебеку Лов
сказав що ліберальна партія
"пляново кокетувала комуніс
тичну партію в часі виборчої
кампанії в 1940 р Лов гово
рив що уряд є відповідальний
за "жалюгідні умовний" які
викрито недавно коти так ба-
гато осіб на держівши стужбі
мають іншу вищу льояльшеть
від льояльности Канаді Хоч
комуністичну партію урядово
визнано нелегальною уряд най
нив іп службу людей сумнівної
льоятьпости
ЗРОБИВ 1950 МИЛЬ А ВТОМ
У ТРЬОХ ДНЯХ
Френк Робнн з Лос Ендже-те- с
у Калифорнп переїхав з
того міста до Бонивнл у трьох
днях зробивши 1950 миль до
рої н в рекордовім часі Він
приїхав у відвідини до родини
БАГАТШІ УРОЖАЙ В
ПОЛУДНЕВІЙ АЛБЕРТІ
Жнива в потудневіи Аіберп
стають загальні і з кількох о-кол- пць доносять про багатий
урожай На фармі Френка Сю-нар- да
в Мегрет зимова пшени-
ця видає 64 бушлів з акра
ПО СПЕЦІ ДОЩ І ВІТРИ
Спеку в західній Канаді пе-
рервали дощі що падали 48
годин і зайняли майже всі три
провищи В Коронсишин Ме
дпсин Гег і Свифт Корспт впа
ло поверх ца іь дои(у від вів
тірка до четверга В околицях
Саскалміу и Прннс Албсрт і
шов дрібний дощ Сильна віт-
рюга перенес іася з заходу до
Манітоби
Дощ і обнижена температу
ра принесла пільгу для збіж
Маделєн де Виршир - героїня Канади
(1678 -
Індіянськс племена "Ірок-во- "
бу пі завзяті та жорстокі
вороні перших французьких
поселенців Вони ненавиділи бі
лих бо дума їй що ці хочуть
відібрати від них їх землю і
простори де вони полювали на
диких звірів Тому вони стара-
лися випхати цих поселенців
з їх краю назад за море відки
вони прийшли Але поселенці
знайшовши Канаду або Нову
Францію як п тоді звали пло
довитий і багатий край котро-
го ріки були заповнені рибою
і де в лісах було подостатком
дерева з якого можна було бу-
дувати доми і опалювати їх і
де було подостатком звіря
здатного на шкіри і мясо не
хотіли покидати цю нову і ба-
гату землю Коли зайшла по
треба вони не вагалися стати
в обороні своїх домів і свого
життя
Одна подій котру з гордіс-
тю памятатимуть нащадки ццх
ПерШИХ ПОСЄ7ІЄНЦ1В спільно з
всіма другими канадійцями
трапилася в 1692 році коли
нідіяни набравши відваги по-
сіпшій свої спроби вигнати бі
тих з Канади І ерошею цеі по
дії була чотирнадцять літня дів
чина — Маделєн де Виршир
Маделєн була дочкою "сіньо-ра- "
Виршир ("сіньори" були
землевласники) котрий мав ве-ін- ку
фарму на полудневім бе
резі ріки Св Лаврентія двад-
цять миль від Монтреалу На
фармі "сіньора" Виршир була
побудована мала камяна твер-
диня обведена ватом і часто
котом В середині валу був
кріпко збудований камяний бу
динок форт де хоронено аму-
ніцію 1 ПОЖИВ)
22-г- о жовтня 1692 року бать
ко Маделєн перебував в Кве
беку на військовій стужбі а ма
тір поїхата до Монтреалу на
відвідини знайомих У тверди-
ні осталн тільки Маделєн її
два молодіш брати два вояки
оден старець та пару жінок і
дітей
Маделєн саме находилася
над рікою коти нагло почула
стріли зі сторони панів де по-сетен- ці працювали бітя жнив
Один чотовік вспів дати її зна-
ти що нідіяни Ірокпо напали
на оселю Помнмо граду куль
вона пооїпі до твердиш ку-
ди нідіяни якраз продиралися
Ледво встигла добігти і зачи
пити браму до твердині коли
ДРІБНІ ВІСТИ
італійська поліц'я запитує
Швлицарно в спраиі викраде
ного тпа Мусоліпія Один з а
решіовлшч сказав що тіло
закопано ні острові на озері
Лугано
Алберта ь одинокою провін
цією в нападі що має лаву
присяглих з б осіб Саскачеваи
цими днями привернув число
присягіич до давнішої цифри
12
В північнім Онтеріо горить
старші ліс без контролі в 10
місцях а 52 пожежі погашено
яка дасть
1747)
найближчий індіян вже прос-
тягнув руки щоби и схопити
Маделєн як тільки впинила
ся в форті почала готовити все
до оборони Вояки спочатку
сумнівалися чи будуть всилі
оборонитися перед дикунами
Боялися що їх нідіяни вбють
або що гірше візьмуть в по-
лон на муки Вони були за тим
щоб висадити твердиню у по-
вітря щоб ані вона ані її обо
ронщ не попали індіянам у ру-
ки Та Маделєн назвала їх боя-
гузами що бо°лися стати в
своїй власній обороні Цим за-
соромила їх і вони згодилися
помочи її в обороні твердині
В міжчасі нідіяни повернули
назад на поля щоби повбивати
тих котрі ще там остачі! Обо-
рона тревала якийсь час коли
Маделєн побачила що до бере
га недалеко форту наближа-
ється якийсь човен Коли вже
був близько вона пізнала в
ньому одного посе іенця з ро
диною Коли невспіє він схо
ронитися до форту ТО ІНД1ЯНН
напевно забють зрозуміла Ма
де ієн У вояків не було насті ль
ки відваги щоб наражуватися
на певну смергь стараючися
вратувати життя одної родини
Коли Маделєн це побачила са
ма відчинила браму і вийшла
їм на зустріч Ввесь цей час
шдіяни що приготовлялись
поновити напад на форт диви
лися на цю сцену із ліса На
диво всіх не зачіпали ані роди-
ни ані дівчину — правдоподіб-
но думали що у форті нахо
диться багато вояків пригото
ваних на поміч Маделєн пової
лі провадила малу ірупу вті
качів до форту Увійшли в фор
тещо і брама зачинилася за
ними Маделєн післала поселен
ця з родиною до камяного бу
динку а сама з братами стала
знов до оборони цюрту
Тієї ночі звіялася буря Па
дав дощ і віяв сильний вітер
Раз- - раз гриміло а блискавки
мигали по небі мов вогняні
стяжки Маделєн побоювалася
що серед темряви і гуку бурі
нідіяни зможуть закрастися у
форт Вона назначила варто-
вих Ніхто тої ночі не спав бо
всі сподіва інся нападу
І так ці лпи тиждень форт і
ного оборонці сторожили день
і ніч Одного риік зауважили
вони що до форт наближа-
ється якась ірпа людей Обо-
ронці стали на поготові та ко-
ли група наблизилася вони по
бачили що це були французькі
вояки котрі йшли їм на поміч
Один із посе іепців котрим ро-
бив па поті ко пі нідіяни зроби
лн перший напад встиг втекти
і повідомити вшсько про прик
рс положення форту
ІНД1ЯШІ відступили без бит-
ви Форт бмі врятований1
Без смніпу нідіяни були ду-
же злі як довідалися що форт
мав гак с іабу оборону що
ціла залога що вдержала форт
ск ілдалася з одного старця
двох настрашених вояків двох
молодих хлопців і їх відважної
сестри — Маделєн де Виршир
Десять Центів За Бушель Більше!
Фармері дістануть десять центів за бушель більше за
свою пшеницю (яка була доставлена від 31 го серпня
1945) Це є праця Сирл і Гом Пшеничних Компаній за
допомогою тнеячів фармерів які підписали петицію
за тим щоб дістати
ЗА ПШЕНИЦЮ
Більше Грошей ТЕПЕР Фармерам
ВИЩУ ЦІНУ
Десять Центів Не Є Досить
Сирл і Гом Пшеничні Компанії вірять V ще
ВИЩУ ЦІНУ ЗА ПШЕНИЦЮ
для фармерів опираючись на теперішнії! світовий стан
Достави і Попиту
8ЕАШ & НОМЕ СКАШ С0МРАШЕ5
(і)