Ukrainski Visti, June 13, 1944

              Сторона 4
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
Український Катвлицькнй Тижневик
Видає кожного вівтірка
Видавнича Спілка Українські Вісіи
під адресою:
10012-10- 9 Стріт Едмонтон
Алберта Канада
Річна передплата в Канаді $200
Поза Канадою 'ло
Редакція за оголошення не відповідає
ЦККАШІАИ НЕ№5
ТРЕЕКІЛГ а
(МешЬег СапасШт'УГеекІу
Адвосіайоп) ч
РпЬШЬеД ту Тмавау
ГЛгаШш Итга РиММівд ШМ
ші 1М12-1- 0 ЖД—іііа
АІЬеги
ЗГеагІу иЬасгІрШт 1п Сапай $100
Інвазія
З інвазією в Західній Европі війна вступила в рішаючу
фазу В найближчих днях може зачатися велика російська
офензива Третім воєнним тереном є Італія аліянти занялн
Рилі і посуваються на північ Появилася вістка велика
аліянтська фльота кружляє в Ліґурійськім заливі недалеко
Генуї і можна сподіватися інвазії північної Італії або полудне- -
вої Франції Про Балкан мало пишуть появилася непо-твердже- на
вістка з Анкари в Туреччині що аліянтські частини
висадилися на Пельопонезі в полудневій Греції Отже цього
літа треба сподіватися воєнних операцій на всіх кінцях Евро-п- и
не виключаючи Скандинавії
Заході інвазія находиться в початковій стадії Алі-
янтські війська висіли на 100-милеві- м фронті на східнім по-
бережжі Нормандії між великими портовими містами
Шербурґ і Гавр Найближчим завданням аліянгів є зайняти
півостров Нормандію з великим портовим містом Шербурґ
і створити базу для дальшої висадки військ а далі зай-
няти також Лє Гавр Німецька начальна команда подала
Моитгомері який командує групою бритійсько-канадій-ськи- х
армій висадив у Франції в перших трьох днях інвазії
дивізій не вчисляючи парашутистів на задах німецького
фронту Монтґомері має мати розпорядимости дивізій
Можливе є що в перших днях
Меііррі
Ьу ІЬа
ви
де
що
але
На
там
що
ген
15
до 80
ЗиІвМе Сашиї 360
інвазії він хоче відтягнути на
інспекції в лютім наказав укрі
Франції зможуть зайти
фортифікації районі Кале
фронт у Нормандії якнайбільше німецьких резерв від місця
де має наступити головний удар
Так прийшов час що Німеччина і своїми маліючими
ресурсами ослабленою воздушною силою і здесяткованою
армією по роках війни виставлена на всі небезпеки і тяжкі рі-
шення в війні на два фронти Це рішаючий момент для неї
Вислів тому дав маршал Ґерінг який сказав що "інвазію
треба відбити навіть як би це означало смерть для німецької
воздушної сили" а начальний вожд протиінвазійного фронту
маршал Рунштедт дав наказ армії "боронити Атлянтійський
мур до останнього вояка"
Чому аліянти заатакували найперше Нормандію?
875 літ тому прийшли вояки з Нормандії й завоювали
Англію Тепер англійські війська відплатили тою самою доро-
гою
Однак аліянтські вожди вибрали Нормандію на місце
висадки своїх сил з інших причин як та що в 1066 році
Виллям Завойовник зробив звідтам інвазію на Англію Ось
причини чому вони вибрали Нормандію:
1 На кінці півострова є знаменитий порт Шербурґ що
має шість квадратових миль простору й може прийняти най-
більші океанські пароплави Такий порт треба мати аліянтам
щоб висаджувати якнайбільші маси війська і воєнного мате-
рі ялу 2 Пристань Шербурґ немов викута 'зі скали Німці
зі всіма своїми знарядами знищення ніколи не в силі її знищи-
ти до тла 3 Аліянтські війська посуваючись здовж пів-
острова матимуть з трьох сторін море і німці нічого їм не
вдіють 4 Коли аліянти займуть півостров їх кораблів у
Шербургу німці ніколи не досягнуть зі своїх гармат Півостров
є 70 миль довгий а найбільші гармати можуть стріляти
тільки на віддаль 20 миль 5 Півостров є вище положений
як землі на полуднє З висот Нормандії аліянтська артилєрія
може панувати над німецькими позиціями на рівнині далі на
південь 6 Посуваючись з Нормандії на Францію аліянти
матимуть забезпечене одно крило рікою Секваною а друге
крило рікою Льораною хоч уже не так добре 7 Коли гля-нут- и
на мапу переконуємося що посунувшись з Нормандії
доволі далеко на південь аліянти зможуть припечатати ні-
мецькі позиції на півострові Бриттані що лежить на захід
від Нормандії і врізується в море подібно як Нормандія
8 Врізуючись з Нормандії у Францію аліянти знайдуться у
стратегічно дуже важнім північно-західні- м розі Франції Сто
миль від Нормандії лежить Париж найбільший комунікаційний
вузол Франції й тим самим осередок німецького опору Опо-далі- к
Нормандії є другий великий француський порт Гавр
що має 14 басенів для приміщення кораблів і вісім миль доків
Недалеко Гавру є комунікаційні осередки й порти
9 Здовж Нормандії йдуть два залізничі шляхи Один з них
уже перерваний у Баю місті яке заняли аліянти А раз буде
перервана комунікація з Шербургом німці мусітимуть швидко
забратися з півострова 10 Німці тільки недавно почали бу-
дувати солідні укріплення на терені де саме тепер відбува-
ються бої Побережжя Нормандії не було як слід укріплене
и маршал Ромель тільки після
пити його так сильно як укріплені інші побережжя Франції
над Каналом На це вже не стало'1 часу 11 Аліянтські вій
ська посуваючись з Нормандії в
з боків і з заду могутні німецькі
Сапай
глиб
в
інші- -
подібно як німці обійшли француську лінію Мажіно в 1941
році Аліянти однаково добре можуть обійти також німецькі
укріплення над Біскайським заливом на західнім побережжі
Франції
Однак усі ті можливости й ціли є в дальшім пляні Розі-
граються ще великі битви заки можна буде осягнути вище
вичислені ціли
Які сили обох сторін
Бритійська розвідка подає силу німецької армії на 4000-00- 0
війська або й менше Армія поділена на 319 дивізій багато
з них не має повного стану З цього 195 дивізій що мають не
більше як 2450000 війська стоять на російськім фронті Про-
ти них стоїть 5000000-в- а :оветська армія
В західній Европі німці мають мати 67 дивізій -- або 840000
вояків
Проти них стоїть в Англії не менше як 3000000 війська а
на заході й над Середземним морем разом 5000000 вояків з
чого 2500000 американців і 2500000 бритійців канадійців
Французів та Інших В тих числах враховані 'леауни яких є
сотки-тися- ч якщо не міліон Проблемою для аліянтіве пере-везт- и
через Канал принайменше ' 2000000 вояків й' висадити
на сушу-Н- а це треба]багато тижнів часу ' "
Католицька Правовірність Володимира Великого
Починаючи вже від Бере-- :
стеіїської Унії (1596 р уніят-ськ- і
полемісти н історики ста-
ралися виказати що найдавні-
шою релігію в Україні була
релігія католицька Особливо
улюбленим аргументом було
те що в часі коли Володимир
Великий приймив з Византії
христіянство Фотієва схизма
була пригасла а Керулярій ви
ступив аж 1054 року Отже в
кінці десятого століття в часі
коли Володимир Великий
ішипмав христіянство між
Грецією й Римом панувала єд
ність Папу визнавали головою
цілої вселенської Церкви Та
кий погляд став традиційним в
уніятськіи історіографи Вже
св Иосафат висловив його в
своїм творі про хрещення кн
Володимира Стрічаємо цей
погляд і в новішій літературі
аж до останніх часів перед нш
ною а то і'г у працях післяво-
єнних
Такші погляд спирався пе-
редусім на довірю до літопис-
ного оповідання яке мовляв
мало про прийняття христіян-ств- а
з Византії ясно говорити
Але ні в літописнім оповіданні
ні в ніякім іншім 'українськім
нема вказівок щоб якраз Ви-зант- ія
перевела христіянізацію
України а вказується лиш на
Корсунь на Криму старші лер-соне- з
таврійський Тимчасом
корсунці ненавиділи византій-ськн- х
греків за обмеження са-
моуправи Корсуня Ми маємо
деякі вказівки що корсунці
мали спещяльні симпатії до
України Наприклад у другій
половиш 11-г- о століття як
греки довели до замордуваиня
князя Ростислава Володимиро
вича в Тмуторокані а корсун-ці- в
повідомив про це вбийник
вони побили його камінням
Ще з 9-г- о століття маємо за-
гадкову вістку про Русина що
в Корсуні мав Псалтир і Єван-
гелію писану "руськими пись-
менами" й від нього мав'учи-гис- я
св Константин-Кирил- о
Врешті з літопису знаємо
що корсунськи й священик
Настас подав Володимирові ві-
стку де були водопроводи
щоб їх перетяв і здобув місто
Видно що духовенство Кор-сунсь- ке
як і загалом корсунці
були прихильні Україні —
подібно як і ті що каменували
вбивника З того можемо за-
ключній що в Корсуні було
багато словян отже — україн-
ців зпоміж них назбиралося
духовенство яке Володимир
і взяв на проповідь до Києва
Видко що воно добре вміло
по українськії отже чисто
грецьким не було А щоб Во-
лодимир брав єрархію чи ду-
ховенство з Византії про це в
літописі (ані в інших місцевих
українських джерелах ані в
грецьких) нема ні слова
Одно пізніше джерело до
того писане далеко в Сирії а
пізніше (около половини 11-г- о
століття) доповнене ібн-Ях- я
говорить вправді про присил-к- у
з цісарівною Анною "Ми-
трополитів (!) і Еписконів" до
України але воно має харак
тер пізніше створеної легенди
Нема там ні слова про похід
Володимира на Корсунь бо
це було для греків неприємне
натомість Яхя фантазує про
"багато церков" які нібито в
Україні вибудувала Анна хоч
про це не знаємо нічого а
на поверх сто знаних у давній
Україні церков (камяних) не
знаємо ні одної в честь св Ан-н- и
Далі згідно з Ібн-Яхіє- ю
якраз ті грецькі "Митрополи-
ти й Епископи" мали ніби то
охрестити Володимира підчас
коли в літописі сказано що
охрестив його корсунський
Епископ а на місці в Києві ріж
по про це говорили Таким спо
собом в ібн-Ях- ії бачимо не
історичне джерело але пізні
ший тенденційний препарат
що мав приписати виключну
Заслугу в наверненні України
— Византії
З огляду на цс все можемо
сказати що Володимир Вели-
кий цілком не мусів приймати
христіянства з Греції (Визан-
тії) Московський учений Прі- -
сьолков поставив гіпотезу що
Володимир приймив христіян
ство з Болгарії (патріярхат в
Охриді незалежний від Визан-
тії) й цей погляд прийняла
багато дослідників-католикі- в і
некатоликів (Томашівський
Кох Андрусяк і ін)
Та рівночасно з тим досліди
проваджені над історією грець
кої схизми виявили що згода
між церковним Сходом і За-
ходом в часах Володимира Ве
ликого оула лиш переминаю
ча Патріярх Сергій що після
Микити Хризоверга займав
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
патріярший престіл у Византії
(999—1019) подбав -- про від-
новлення" схизми і про "кано-
нізацію Фотія Оскільки б
отже Володимир прийняв віру
й єрархію від Византійської
Церкви то був би попав разом
з нею в схизму І були б йо-
го уважали на католицькім За-
ході за схизматика Це був та-
кий час коли відновилося роз
дражнення й коли Захід був
дуже чуткий на схизму Тре-
ба б отже було сподіватися
голосів на Заході що вважали
би Володими В схизматиком
Тимчасом воно не так
Маємо писання двох като-
лицьких німецьких єпископів
сучасників Володимира про
цього нашого князя Один —
це св Брунон з Квербурґу що
був 1007 року в Києві у" Воло
димира Великого Він приїхав
сюди з метою провадити місій- -
иу акцію між печенігами В
тій справі помагав йому Во
лодимир Великий дав свого
сина (князя Святослава)
за закладника н ставився до
св Брунона дуже сердечно
Брунон міг навіть висвятити
єпископа для печенігів У сво
їм листі до цісаря Генриха II
пише Брунон про Володими-
ра якнайкраще й не робить ні-
де ані тіні натяку що Володи-
мир не католик Впрочім це
ясно: не міг би хіба католиць-
кий єпископ не старатися на-
перед навернути князя-схизма-тн- ка ніж користати з його по-
мочі в місійній праці!
Другий католицький єпи
скоп Тітмар Епископ магде- -
бурськии (ГІ0І8) був навіть
неприхильно наставлений до
Володимира але не може йо
му закинути що він схизма
тик Таксамо згадуючи про ар
хіепнекопа Києва 'не робить
найменшого натяку на його не
правовірність Тітмарову от
шю виробляли поляки й німці
під виливом свіжого польсько
українського конфлікту 1018
року увязнення в Києві като-
лицького єпископа Райнберна
і т д — отже що ж природні
ше було б як не покликатися
на неправовірність такого
противника! Коли ж того не
зроблено то видно що годі
було Тим самим також Тітмар
виставляє свідоцтво католиць
кої правовірности Володими-
рові Великому і його архієпи
скопові
Вже ці два свідоцтва вистар
чали б щоб не мати сумнівів
щодо католицької правовірно
сти Володимира Вел Тепер
насувається питання: які були
відносини Володимира до Ало
стольської Столиці? Це питан-
ня іі відповідь на нього незви-
чайно важні: вони могли б
остаточно вирішити справу
На жаль римські архіви й 'досі
не подали документальних ві-
сток в цій справі — може їх
тепер і нема~3ате в однім піз-
нішім московськім літописнім
збірнику в т зв "Никонівськім
літописі" чи радше Патріяр- -
ішім з 1550-и- х років захова
лося кілька коротких вісток
про зносини Володимира Вел
з Апостольською Столицею
Коли ті вістки піддамо як-найгострі- шій історичній кри-
тиці то вони її видержать Па
тріяршии літопис складали
і фанатичні вороги Риму Скла
дений він як уже сказано в
1550-и- х роках у Троїцькій Лав-
рі в Сергіевім Посаді а як
правдоподібного автора того
літопису подають московсько-
го митрополита йоасафа (у
1555р)- - Він довів літопис мб
до 1454 р отже частина що
обіймає часи Володимира Ве
ликого належить його перові
Становище до католиків воро
же в літописі й інших писан
нях йоасафа Він займався істо
рією як про' це свідчить його
бібліотека між іншим у міся
цеслов він вставив імена русь
ких святих: Митр Петра Бо
риса Гліба й Володимира
значить оскільки в літописі
маємо літописін нотатки про
зносини Володимира із Римом
які не відповідають тенденції
літопису1 то ясног'що записки
ті взяті зі старших кодексів
яких оригінал сягає часів Во
лодимира Великого
Отже в Никонівськім літо
пису маємо і короткі записки
про посольства з Риму до Во
лодимира В й про посольства
Володимира до Риму Під р
988 читаємо "Придоша посли
из Рима от Папи і мощі святих
пцинесоша" Це якраз час ко
ли Володимир облягав Кор-
сунь і старався про духовен-
ство для місійної праці в Укра-
їні і Знаємо що Володимир з
Корсуня привіз до Києва мощі
св Климента Це 'була голова
св Климента про яку знаємо
ще в XII ст в Києві Але що
з корсуня мощі св климента
вивезено до Риму (свКирило)
то вони могли бути прислані
лиш із Риму Мощі святих при
значується для церков 1 дій
сно мощі св Климента були
уміщені в Десятинній церкві
першій яку збудував Володи-
мир і поручив Настасові під
опіку
' Під 991 р цей літопис знов
нотує прихід послів з Риму "с
любовію і честію" Це рік ви
кінчення Десятинної церкви й
установлення на західній зра-- І
зок десятини на удержання ду
ховенства З 994 року маємо
тут вістку про посольство Во-
лодимира до Риму
Це все діється за понтифіка
ту Пани йоанаХУ (985—996)
Не очах цього Папи Володи
мир хрестився й заводив хри-- І
стіянство в своїй державі па
па очевидно постарався щоб
Володимир не брав єрархії з
Византії Характеристичне що
грецькі письменники хоч зга--
І дують про подружжя з Анною І
мовчать про хрещення Украї
ни — видно це оув для них неї
приємний факт
Про посольство до Володи
мира від Папи й королів чесь
кого и угорського пише НИКО-нівськи- й
літопис під 1000-и- м
роком а 1001 р нотує посол
ство Володимира до РимуВ
тім часі схизма була вже від-
новлена як доказав вище на
ведений Міхель На тім тлі від
посини Володимира В до Ри
му ще цікавіші: Це ж Воло
димир свідомо ігнорує схизма
тицьку Византію та зноситься
з Апостольською столицею
Яку ж ціль мали ті зносини
Можемо з великою правдопо
дібністю сказати що тут ішл
переговори про єрархію укра
їнської Церкви Адже тоді засі
дав уже на папськім престол'
Сильвестер ІІ-г- ий Наш найдавніший літопи
(т зв Несторів) знає за Воло
димира єпископів (по імені н
названих) що засідали навіт
у державній раді князя але ні
подає звідки Володимир і
узяв На Византію не робит
найменшого натяку
Як бачимо з усіх наведениз
Фактів католицька правовір
ність св Володимира Великого
не може підлягати ніякому су:
нівові Проти закиду като
лицької сторонничости в пре
ставленні можемо — крім д
казів поданих у нашій етапі
—сказати таке: Що торкається
охридської гіпотези початку
української Церкви то її ство-
рив не католик але православ-
ний Прісьолков а піддержу-
ють її не лиш католики але н
протестант Кох — отже хіба
не створено тої гіпотези на ра
дість католикам але тому що
так диктують факти Відносно
ж достовірности вісток про
зносини св Володимира з А-постольс-
ькою Столицею в Ни-конинськ- ім
літопису то до-
стовірність їх чи не перший
доказав якраз ворожий като-
лицькій Церкві православний
московський професор Голу-бинськ- ий
Він говорить про ці
вістки юо вони достовірні бо
не було причини їх підробляти
— радше пізніша цензура ви-
кинула їх з Повісті временних
літ і вони заціліли лиш у Ни-
конівськім зводі Отже краще
про тенденційність не говори-
ти бо вона тут ні причім Ми
опираємося лиш на фактах на
правді
Теофіль Коструба
Киркконнел про дволичність
канадйських комуністів
Проф Ватсон Киркконнел з
і емилтону сказав на річнім зі
бранні Канадійського Королів
ського Товариства при універ
ситеті в Монтреалі що після
розвязання Комінтерну кана-дійсь- кі
комуністи виявили не-
бувалу активність
Замість спокійно розвязати- -
ся сказав Киркконнел комуні
стична партія під новою на
звою робітничо прогресивної
партії перейшла до офензиви
на канадійськім терені
В самім Онтеріо ведуть ін-тензив-
ну кампанію 117 партій-
них клюбів часто під такими
невинними назвами як клюби
Готдейн Веб Ст Павл або
Клюб Чотирьох Свобід
Хоч робітничо-проґресивн- а
партія якої лідером є Тим
Бак у Торонті публично голо-
сить про перемиря з капіта
лізмом а чавіть сміє лаяти сі-сіефс- ьку партію за'ЇЇ 'соціалізм
то в тім самім часі поширює
їгу наці ' Це натяк не кріваву пацифн
кацію українського населення!
н Галичині урядом І Іілсуд-ськог- о
Від себе скажемо таку зав- -
вагу:
Як довго Польща існувала
як держава перед вибухом це!
війни ні в Торонто Сатердеі
Найт ні в едмонтонськім що!
революційну літературу по ці
лій Канаді говорив професор
Киркконнел
Іншою ділянкою її політик
ііоі діяльности є назначуванні
кандидатів для слідуючих де
мініяльних виборів Ще ва
нішим є постійне верчення се
ред робітничого юнійного рз
ху
с
Ми на домашньому
фронті Є МОЛОДЧИМИ
спільниками наших сил
збройних
Ми зробимо з цієї
спілки повний успіх
доставляючи більше й
більше воєнно? муніції
через купно БІЛЬШЕ
ВОЄННИХ ЩАДНИЧИХ
ЦЕРТИФІКАТІВ
А „о і Ш£ МІСЦЕ ПОДАРУВАЛА и
0
БРОВАР НЯНА ІНДУСТРІЯ АЛБЕРТИІ