Ukrainski Visti, December 26, 1934

              і-- % V ч 'і 2б! рудня 1934" Число 52 УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Сторона '3
+
4&$ФФ4'4?4'Ф4'4ФФФ'4ФФ4Ф'!І
Богдан Лепкий ч
л ПОЛТАВА
І НАД ДЕСНОЮ
ІСТОРИЧНА ПОВІСТЬ ПЯТА КНИГА
ФЬ4&444Ф4Ж4НЬ4і4&!І?
Молодий осаул зі своїм де- -
сятком чекав Що дерево то
козак Ніби попримерзали до
цих дерев пари з уст не пу
скали Тільки коло одпого де
рева стояло двоїх бо і'і дере-
во було роздвоєне як вилиці
Поспирали мушкети на тії гн-ля- ки
дожидаючи ворогів
"І в тебе є мушкет?" — пи-
тався усаул свого товариша
шепотом бо стояли рамя об
рамя
"А як же ти хотів без муш-
кету? У Векли є їх кілька Та-
кі часи!"
"А не боїшся?"
"Чого? При тобі?"
"Тут не важко за смерть"
"Не переживу тебе не бій-
ся! У мене кулечииця повна
В лісі на дорозі на право
ніби щось застогнало як вітер
у каглі
"Наближаються" — шеп-
нув ооаул до Одарки а серце
його вдарило голосніше бо
отеє перший раз у свойому
життю дістав команду над лю-
дьми п такій небезпечній фак-ці- ї
"Надтягають!" — повторив
голосніше і на право й па ліво
гукнув: "Готовись!"
А лісова доріжка чим раз то
гірше шуміла й гуділа щось
свистало й постогнувало на
ній ніби полоз якийсь сунувся
туди От уже й храпання ко-
ней чути вже лаються й ма-тіркуга- ть
Москалі злітаючи з
коней на прикрих закрутах у
рови Коні не звиклі до туте
шніх сторін і до таких доріг
людям здається що в тім лісі
лихий зна що бо не були в ньо
му — страх перед ними і за
ними страх перед ними страх
невідомого а за ними — цар
Наближаються Це пже не
полоз не стоголовий змий а
гураґан якийсь котрому зда-
ється і впину нема Люди ре-
вуть стогнуть і охають коні
збруя брязчить дзенькотить
земля дудонить ніби розтпо-рюєтьс- я
перед ними
Перші ратники вітром про-
майнули попри останніх коза-
ків що ждали з притаєним під
днхом заслонюючи лівими до-
лонями курки щоб вітер не
поздував а сніг не замочив по-
роху
Нараз виск вереск стопи мі
шаються з проклонами чути
тріск ломіт — зайки напов-няпт- ь
лісову прірві'
"Пали!" і десять внетрілів
влучає у валку викликуючи
ще гірший перестрах і збіль-
шуючи трівагу Ще раз і ще
раз а за кожним разом коні
зриваються стають дуба ки- -
апа сан ог
дають собою на боки або з
безтямним жахом жен'ть нав
мання збиваючи з ніг і трату-ючи- х
тих що перед ними Ні- -
хто пс розуміє не розбираєть
ся що це сталося нараз у тому
дідьчому гаю
"Обертайсь! Перед себе
бігцем!" — гукнув осаул і де-
сять тіней майнуло поміж де-
ревами тільки сніг посипався
з гилпк котрих вони доторкну
лися в бігу Ще дим курився
з їх дул Ще мушкети гріли їх
у руки як нараз заджигтіло і
кілька куль полетіло за ними
"Ох!" — почув осаул біля
себе і серце йому завмерло
Та не надумуючись багато
вхопив Одарку завдав собі на
праве рамя два кріси стиснув
під лівою пахою і зі здвоєною
силою летів перед себе Од
но йому було на гадці щоб не
настиглії його Москалі і щоб
раненої живою не захопили в
руки
Того тільки боявся забува-
ючи про власну небезпеку
На гони перед пасікою Мру-чк- о
дожидав їх а побачивши
осаула з раненим товаришем
па плечах вдарився руками об
поли "От тобі й хрестини!
Діявольська куля таки в люд-
ське тіло влучила А околілиб
вони дубини московськії лах-м- аї
безобразнії Я їх десятьох
за цього одного козака чор-
тові на снідання пішлю! Бі-
жи хутчіш в омшаиик!"
Осаул ускочив туди За ним
ускочила й решта втікачів
Браму до пасіки замкнули цвя
ховані двері дубовими берве-нам- и
попідпирали трицять і
вісім козаків на своїх місцях
по приказу свого ватажка до-
жидало приходу невідомої
ближче ворожої сили
"По три стріли дали?"' —
питався Мручко своїх людей
"По приказу!" відповіли
"А влучали?
"Мабуть їх кількох полягло
бо рев було чути великий"
"А місток?"
"Поломили собі кости на ньо
му"
"А ломив би їх чорт та мняв
би їх як бабу гостець Ні дня
ні ночі спокійної чесним лю-
дям від них немає І диви мо-
лодика устрелили нам Десь
завороженими кулями стріля-
ють чи що що в ночі десь
серед лісу не в дерево а в мо-
лодецьке тіло попала І Та я їх
десятьох за цього одного на
локшину посічу лахмаї товсто-
пузії"
Аж увійшовши в омшаник і
побачивши кого то молодий
осауу до намити доводив сні
Оаіги
І-іті-
ІєсіІ
ТЬє (йападєтєпі
ЕхЬєпсНо
І-Ьє- іг єивіготєге
а псі Мєпсіб Ніє}%
ьєабоп'б
ОгєєИпдб
ь аІІ доой
ІшібпєвРог
СНШ6ТМА6 6
ІПЄ №У УЄАП
гом біле чоло розтираючи та
вино вливаючи поміж сціплені хати над ярком щоб їх стріли
дрібну зуби несамовитим го- - не полошили хоч хозацькі ко-
лосом верескнув: "Та 'же це ні рівно як і козаки до такої
дівка!" і музики звичні
VI
Пасіка сотника Імжицького
до котрої Мручко щасливо' зі
1
одна з кращих на Україні І
суботівської не соромилася б І
Видно що і сотник Імжицький '
як колись батько -- Богдан не'
лиш у бжолі вельми кохався
але іі не від того був щоб на
дозвіллю з добрим товари- -
„тіигз„гі„ -о ипгаглі ті їж іг тігг-чтгт- т лго ЧТ" ил ти іш іишу їй ииіі-іім- и иііиА" І
лік від заздрого людського
ока та бабських скромних лиз
нів мавши лиш небеса над со-
бою а ліси кругом душею від-
почити а тілом побайдикувати
а то й широко по молодець-
ким а що найважніше безкон-
трольно погуляти Любив по-
жити пан сотник Імжицький
зі шляхецька та по козацьки
Мрзгчко аж про козаків за
сув як у тую пасіку вскочив
Наче на нього рідним духом
дунуло "Та ж це добродію
ти мій не пасіка а прямо "ма-їіонто- к"
та ще який! Та з 'неї
хазайських наділків три або й
чотири можна би викроїтиі"
І дійсно Не знаючи чи з
пізнього обіду та до скорої
печері обійшов би ти цілу тую
попесію обведену здоровим
частоколом обкопану ровом
та ще скріплену кількома га
ківницями у критих віконя- -
стих вежах
Хто б не знав то гадав би
собі що це якась лісова крі- -
пость наланка погранична до
якої не бджоли мід зносять а
нарід з добром своїм перед во-
рожим наскоком ховається
Омшаників було не один як
Мручко зразу гадав а два й
обидва великі дильовані з
замчастими густо цвяховани-
ми дверми Не добереться ту-
ди бо не розвалить їх не то
медвідь але й Москаль хоч
який він мистець валити І не
гадайте що стояла тут яка па-
січна катряга або прямо ку-
рінь над гнилою комбанею ку-
ди там! Серед пасіки в добір-
ному садку пишався двір ви-
сом на аршин з причілками
повпрічуватними по мистець-
ки з віконницями щедро роз-
мальованими та ще зі східця-
ми такими широкими й вигід-
ними що по них не тільки вхо
дити хочеться але й на підве-чір- ю
посидіти любо слухаючи
як шумлять липи і як співають
птахи величаючи красу та ба-гацт- во
рідної землі
Як собі про все те нагадав
сотник Мручко то така його
лють за серце взяла що мов
ужалений підскочив
"Та ж тут тільки жити а не
з московськими мамулами
маган ласитися!"
"Навіть бджілка робітниця
Божа спокою від них не має
І що ж ви святі угодники Бо-
жі Зоснме й Саватію на таку
нечесть кажете?" — питався
різьблених святців що стояли
при головній пулпці під роз-гіожистн- мн
деревами і покло-
нився їм А кинувши оком на
старезним вулик витесаний з
колодки на подобу козака
усміхненого безжурно з ви-
шкіреними зубами та ще з
люлькою в тих зубах гукнув:
"Здоров будь брате! Не до-
жидався таких гостей серед
зими що? Та їх мабуть куди
ще більше йде Але ми тамтих
не пустимо Проженем дія- -
вольське племя проженем не!
даром же мене так руки свер-- 1
блять як мою бабу язик!"
Так приговорюючи щоб і і
сеос розпалити і козакам тлі
того завзяття додати бігав
мов парубок перед весіллям по
нях та в1 клунях далеко від
Накидано їм повні драбини
сіна і що лиш тоді як те сіно
з нідрів здіймали виявилося
що там сиділо декілька сот- -
никових табунщиків та коню1
хш схованих перед наскоком
невідомих людей
"Я собі так і думав" гово-
рив сотник що в такому ма-
єтку мусять же якісь сторожі
бути Злазіть небоги з тих ви-жо- к
та будьте нам товаришами - пособниками!'
у _ и віддали догляд над
кіньми а одного з них пред-
ставлено до кабиці (походна
піч) щоб розпалив вогонь та
готовив теплу страву Вияви-
лося що пасіка була не без
окорму І наїдків і напитків у
потайнику вдовіль знайшло-
ся Стояла тут у бочках па-стро- ма
(вуджена баранина)
і паструда (сушена риба) і на-
віть загреби (пшенншні кор
жі) напечені спокійно ждали
Та стали тоді отті табунщи-к- и
стябла (плетені полуми-
ски) з рибою та з вудженим
мясом з підвалів виносити та
їх на сирнах (довгі столи з не- -
піольоваиих дощок з ногаміп
навхрест) уставляти стали в
коряки сотникові меди деся-
тирічні наливати щоб несподі-
вані гості розігрілися покрі-
пили та гідно Москву приві-
тали бо це лиш цар є тієї
гадки немав то голодний во-
як мов вилощена собака від
ситого кращий бо лютіший
Козаки інакше мізкували
Отож ускакувало по десят-
кові до цеї клуні в якій зго-
товлено пнр а Мручко всякого
наказував щоб бережливо по-
водився зі склом бо не спо-
дійся нині хміля присипляти
Тут такої роботи буде ба-
теньки ви мої як косярям у
сінокоси казав і всі слухали
його хоч мід був не сотннків-ськн- й
а прямо гетьманський і
відірватися під нього не було
легко
Собі ж велів Мручко подати
глечик старої слнвянки й ви-дудл- яв
його самотужки "От і
спасибі Москалям Давно я та
кої настій ки не пив і може не
пив би коли б не загнали мене
до отсеї Богом хранимої пас-
іки" Сказавши це порозпи-
нав кожух бо почув горяч у
тілі
Обійшов вежі й оглянув га-
ківниці "Не від віватів вони
панове не від віватів! І навіть
кулі до них є мабуть і порох
знайдеться бо з наших ріжків
тим горлаям не велика потіха
була би"
І дійсно в потайнику в од-
ній стіні кілька бочівок сухо-
го пороху знайшлося Мручко
так ними втішився як хлопець
молодою дівчиною якої бачи-
ти не сподівався
"Дали ложку дадуть і юш-
ку" — приговорював Ми ще
мабуть і для наших рушниць
порох знайдемо"
І того добра теж було чима-
ло бо сотник Імжицький до
дбайливих хазяїнів числився
Правда що й заховати вмів
своє добро по мистецьки
але ж що козак ховає тс тіль
кн дугпіі козак знайде більше і
иіхто хіба чорг
О гак воно й туткп сталося
Не минула й година ще не
благословилося на світ як па-
сіка Імжицького була готова
до облоги
ПОЧАЛАСЯ СЕСІЯ УРЯДУ
ДЛЯ ВІДДОВЖЕНЬ
В Едмонтоні почалася сесія
під проводом судді Ювінґа в
справі полюбовного полаго- -
цілій пасіці осмотрював пар-джен- ня спорів між вірителями
капи двері іі вежі та гаразд їй довжниками-фармерам- и як
обмірковував де й кого б то І цс вирішує "Дн Фармерс Крс-ііом- у
поставити щоб краще н днтор Ерснджмент Акт" По
лекше витримати облогу ко- - трьох днях сесію перервано і
трої напевно сподівався бо як комісія виїде до Реджайни де
же воно й було б щоб Моска- - всі три комісії — Алберти Са-
лі занювалн мід та не пішли скановану й Манітоби обгово-йог- о
лизати І рять однакове поступовання в
"Он полижете ви цього ме- - тих справах
ду як ведмідь у казці на цеї
нам моєгкозацькс а якщо його ' Каанадінськпн доляр кпоту-мал- о
так і шляхецькс слово!'1 вався в Нга Норку 22 грудня
Коней казав поставити у стаії 101 18 центів
йї Господарську Теми
♦8ФФФФФФФФФа ♦♦♦♦♦
Ю Шкварок адвокат
Мондер Алта
35ІЖЕ8А КОМІСІЯ
ПРО СТРАЙК
(Докінчепня)
"Вкінці приходимо до спра-
ви коштів продукції проданого
збіжжя Що до цего домаган-
ня то нам навіть не потрібно
робити ніякі завваги воно та
і ке далеке що коментарі злн-ш- ні
Ця фраза захопила кож-
ного й кожен благословить та-
ку думку але без надії на її
зреалізованій Ця суґґестія са
ма собою доказує брак зрозу-
міння теперішньої ситуації й
боротьби яку Західня Канада
тепер веде щоб себе сяк-та- к
піддержати Ця справа однак
подібно як справа цін і розло- -
жень їх не входить під розгляд
цеї комісії отже й не багато
про це можемо говорити
Розглядаючи стан у згада
них місцевостях комісія за
гально говорячи прийшла до
висновку що збут збіжжя від
бувався в задоволяючий спо-
сіб і не могла відкрити ніякого
факту який давав би причину
до негодованпя ним то срар- -
мері перейнялись що будь то у
би вони були кривджені місце-
вими збіжевими компаніями
Ріжні мітінґи були вартісні для
комісії тим що уможливили
нам поправити деякі застарілі
методи іменно ґрейдовання
зразків у ковертах бо це пока
залося непрактичним і розій
шлося з первісною ціллю
"Ми можемо додати ще сло
во в справі ґрейдовання пше-
ниці в тих місцевостях з точ-
ки погляду можности продажі
на світових ринках Якість
пшениці в цих околицях мен- -
ше-біль- ше є Но 4 Нортерн
при всяких інших нижчих ґрей
дах Ьез сумніву вага цеї пше
ниці є значно ушкоджена злим
веремям і який би то нумер
грейду їй не давати то цю пше
ницю на світових ринках ніяк
інакше не можна продати лиш
на підставі того ґренду до яко
го вона належить після загаль-
но прийнятого стандарту Вдій
сности від часу як у листопаді
почалося слідство вдалося
знайти задоволяючий ринок їх
збуту для того рода пшениці
в Злучених Державах і ціна
поліпшилася на ґрейд нр б з
розміру 14 58 ц від Но 1
Нортерн до 8 центів — надзви
чайно добре
"Датовано дня 4-г- о грудня
1934 року
"Ми Едвард Баннерман Рем-зе- й
і Джан Рейнер предсідник
і секретар Збіжевої Комісії для
Канади отснм потверджуємо
під печаткою згаданої комісії
що повшцс є то що ця комісія
дослідила в справі зажалепь
представництва ріжппх фармер
ськпх мітіпґів зі Спрінґдейл
Ту Гпллс Ланук Ст Павл Лак
Белву Ксйллснд Вільна Бел-лі- с
Едвапд Рпчвалеіі Годлсіі
Смокі Лейк і Мондер у провіи- -
Ції Алберта протії елеватор- -
ськпх компаній у цих дістрік- -
тах"
"У свідоцтво чого наші під-
писи і печатка згаданої Комі-
сії дня 4-г- о грудня 1934 р
"Е Б РЕМЗЕЙ
Предс Збіж Комісії Канади
"Дж РЕЙНЕР
секр Збіж Комісії Канади"
І Примітка: Надіюся що "У- -
країнські Вісти" ласкаво позво
лять на замітки від наших фар
мерів у справі повищого зві-
ту Збіжевої Комісії і помі
стять їх на своїх сторінках
ІО Ш
ҐАЗОЛІНА ПОДОРОЖІЄ
ЛАИСЕНСИ ПОДЕШЕВІЮТЬ
Албертійськніі премієр Рід
оповістив що по повім році в
тій провінції податок на газо
ліні подорожіє о одпого цента
на ґальоні зате авомобілеві
лаіісепсп від менших моторів
потаиіють на $5
Іван Процьків В8с
Закон про збут
природних продуктів
ЦІлею того закону є — за- -
безпечити для канадійських
фармерів більше упорядкова-
ний ринок збуту як є тепер
іншими словами знайти спосіб
при помочі якого фармер міг
би господарити з більшим
прибутком не кривдячи одно-
часно ні того що перепродує
фармерські продукти ні само
го консумента Метою того за
кону є також запобігти виска-зов- и
та вдержати ціни на пев-
ній висоті і щоб не було так
як тепер коли ціни на рільни-
чих продуктах так нагло змі-
нюються
Щоб вести адміністрацію то-
го закон)' буде іменований
"Домініон Маркетінґ Борд"
зложений із шістьох осіб До- -
мініяльний Борд буде співпра
цювати з подібними провінці-ональпим- и
комітетами Членів
тих комітетів напочатку назна
чує провінціональний уряд а
опісля можуть їх вибирати са
мі продуценти заінтересовані
даній продукції
Маркетінґ Борд має право
не допустити якийсь продукт
на ринок або післатн його в
разі потреби Борд має так
заплатити продуцентові від
шкодований за втрати понесе
ні продуцентом через розпо-
рядження Борду але не в слу-ча- ю
коли якийсь продукт не
надавався на ринок через над-вижк- у
продукції
Приватні покупці зможуть да-
лі торгувати але мусять під-чиняти- сь
розпорядженням та
контролі торговельних коміте-
тів "
Чи цей важний закон буде
переведений успішно в життя
залежить у першій мірі від
існуючих уже господарських
кооператив а далі — від фар-
мерів Що до кооператив то
вони відносяться прихильно до
федерального закону Ті що
вже мають досвід у коопера-
тивнім збуті фармерських про
дуктів зацікавились цим зако-
ном обговорюють його на сво
з'їздах і викладах І так
приміром головна управа ал- -
бертійських пулів заявила не-
давно що доміиіяльний закон
про збут природніх продуктів
добрий і що вони допоможуть
урядові перевести той закон у'
життя Подібне тобто при-
хильне становище занялн ко-
оперативи манітобські які вже
кілька місяців працюють у по-
розумінні з урядом у ціли ви-
готовлення практичних плинів
та вказівок у звязку з цим ак-
том
Чи фармері як головні про- -
І
ї£Д
дуценти природшх продуктів
підуть на зустріч урядові й до
поможуть зорганізувати збут
найважнішнх рільничих про-
дуктів покаже час
ЦІНИ ПАШІ ЩО З ЗАХІДНОЇ
КАНАДИ ПРОДАВАТИМУТЬ
ДО ЗЛ ДЕРЖАВ
Минулого літа навістила Злу
чепі Держави посуха й амери-
канський уряд багато паші для
худоби купить в Канаді Перші
траиспорти з західньої Канади
пічнуться вчасно по новім ро-
ці Американським представнн
ком до закупна паші в Канаді
є Дж А Гаґерман у Саскатуні
Ціни паші доставлені в прасо-
ваних пуках (бейле) до ваґону
є такі за одну тону: пшенишна
солома $375 вівсяна — $435
Но 2 дике сіно $750 Но 1 ди-
ке сіно $950 сіяне сіно з до-
мішкою тимоткн й альфальфи
$1250 Дж Гаґерман що при-
буде до Алберти в початках
січня поробить закупна через
торговців пашою елеваторні
компанії кооперативи і через
приватних фармерів
Денно висилатимуть по 100
вагонів паші Залізниці дали
опуст на перевозі
ПАРЛЯМЕНТ З НЕГРАМОТ-
НИМИ
На останньому з'їзді совітів
між вибраними делегатами є
64 процент неграмотних
ЕХ0ЦТ8ГГЕ- -
ші'-іі- - хсюоег
Vі Цей мережаний "лончон
сет" стане доказом вашого
хисту іі смаку в мережанні як-
що ви вживатимете 3 & Р
Соаіз' Мегсег-Сгосії- еі — лиску-
чих нелнняючих ниток до ме-
режання які дістанете в ріж- -
нородних кольорах
Витніть купон і пришліть по
наш повищин узір
Г &Р Сопінт
МСІЕІПОССЕІКІЕ-Т-
виконані в Канаді фірмою
Соаіз' & Сіак'з 8роо1 Соіїоп Со
Завжди вживайте Милварда
сталевий гачок до мережання
— відомий ще від 1730 року
ТНе Сапайіап 8роо1 Соііоп Со
У V 36 В
Р О Вок 519 МопігеаІ Р О
Прошу вислати мені безпла-
тні пояснення на подану" вгорі
мережку
Кате
Адйгезз
БІЛЬШ НАДІЙНЕ РІЗДВО
і
І сьогорічне Різдво застає народи в середовищі
депресії іі клопотів Все ж таки на темному небозводі
заясніла зірка іі послала ясний промінь кращої долі
Народи знов на шляху до ліпших часів Ціпа пшениці
па хліборобських пунктах пересічно піднялася на ЗО
процент у порівнаппі з попереднім роком а багато
фармерських дістріктін мали минулого літа ліпший вро-
жай як попереднього року Правда великі південні по-
лоси па Заході Канади знов потерпіли від посухи Але
навіть і тамошні хлібороби не повинні тратити надії
що іі до них загостять ліпші часи бо — як як цс діялось
у минулому — по кожній посусі приходять там обиль-но-врожай- ні
роки
ЗЕАКЬЕ СКАШ СОМРАХУ ІЛМІТЕБ
ииіііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііпіііііііііііііііііііімшіїїііііііііііііііііиіі:
100-Проце-
нт Чистий Лай
ПЕЛЮСТКАМИ
ПАКОВАНИЙ В ЕДМОНТОНІ
Особливо відповідний до роблений
твердого кила
ПіііІЛіо])отііїЙ стороні II ципки п точні
шсліикії п кшісм:ііі мові ноо 'іо ні:
1Ш1ііОЛ)ІЗІІіСЯ мили
н н соорек импта
ешиолток
ПІІІІІІІІІІІІІІІІПІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІП