Ukrainski Visti, March 18, 1957

              Сторінка 2
в отаві
З Едмонтону Преосвящен-
ні Владики Кир Іван і Кир
Гавриїл прилетіли літаком до
Тороіпі звідки другою дня
0 бсрелія н товаристві то-ромюпсі- кш
о пшекопа Пре-освя- іц
Кир Іспдора пріібіи
до Омани Тур вони лусірі-лис- я
і Апосіолісіким Деле-
гатом Впреосвищ Дж Пані-
ко з церковними достойни-
ками і представниками канад-
ського уряду Гостями під
час їх одноденного побуту н
столиці Канади зайнявся
дост сен Б Вал
Відправивши св Літургію
в церкві св Івана Хрестителя
Владики були па піідієнції в
прем'єра Сеп-Лорап- а Опісля
відвідали міністра справедли-
вої' пі Сполрм Гарсона і у-- 3
рядового лідера і провідни-
ка сенату Роса МекДопалда
В і од 1- -ій пополудні к 10-еги- в
у себе арміьп їв Лемье
Попол)дні три українські
єпископи були В Апостоль-
ського Делегата Після тірс-сов- ої
конференції А представ-
никами столичної преси Вла-
дики склали візиту міністро-
ві Пірсонові і оглянули біблі-
отеку парляменту Ввечорі то-
го ж дня канадський уряд
влаштував на честь україн-
ських єпископів вечерю в ре-презентацій-
ній залі парлямен-
ту Присутніми були: Апо-
стольський Делегат архиеп
Дж Паніко оттавський архи-
еп їв Лемье ректор оттав-ськог- о
університету Р Нор-маде- н
міністер агрикульту-р- и
Дж Ґардіиер міністер
державних 'прибутків Дж
МекКен міністер праці М Ф
Ґрег і міністер громадянства
й іміграції Дж Пікерсґіл се-
натори й посли Посли Голо-
вач і Дікор були тоді поза
Оттавою Зате були приявни-м- н
на прийнятті оці посли
українського п о ходження:
Ф Заплітний М Стар і Ан-
тін Вессляк
Після прийняття зачалися
промови Найперше говорив
сен Вал який вказав на ва-
гу відвідин українських цер-
ковних достойників Дж Гар-діне- р
мін рільництва вітав
Владик в імені уряду сенатор
Тома Крерар говорив про
вклад українців у розбудову
Західньої Канади Посол Фе-
дір Заплітний привітав Іє-
рархів в імені опозиції в пар-лямен- ті Папський Делегат у
своїй промові підкреслив
"
Ю Варварин
БЛАГА КОМУНІСТИЧНОГО
Організаційне безладдя по-
малу відходило в тінь Уста-білізували- ся
вже райони зі
своїми адміністративними та
господарськими осередками
за районами пішли області
Між іншими постала в Стані-
славі теж Облспоживспілка
якої керівником був Галиць-
кий а головним бухгальте-ро- м
Український (своєрідні
прізвища) Обидва вони до-
бре володіли українською
мовою Отож Спілка ця За-
раз же стала уводити свій
лад зокрема звернула увагу
на справу рахівництва і в тій
цілі вирядила з кожної РСС
одного службовика на пере-вишкільни- й
курс бухгальтерії
до Львова До речі більшість
курсі творили жиди бо
наші люди тобто сільські
кооператори хоч мали вже
таки певний досвід у веденні
кооператив здебільшого пі-
шли в тінь стали "ненадій-
ним елементом" бо так їх
визначили таки свої одно-
сельчани Крім того також і
те наше питоме почуття мен-шевартос- ти
прорідило так
ряди на важливих по-
стах кооперації яка між ін-
шим була одним з важливі-
ших чинників у господар-
ському і торговельному жит-
ті Ті не говорили: "я там не
піду бо тієї роботи не знаю"
але і самі йшли і за собою
тягнули своїх Вони тримали-
ся засади: купив не купив—
а поторгувати можна
Штати — це один з нових
термінів що його дуже часто
було тут чути й не було у-стан-
ови де з цим висловом
не стрічались би Кожний ко-
му цього треба було знав
що штати це стан службово-вог- о
персоналу з озна-
ченими функціями та вина-
городою за працю по ново-
му — зарплату Те все прихо-
дило з надрядних установ І
таким чином обсада Районо-во- ї
Спілки виглядала так:
голова головний бухгальтер
(главбух) секретар-стеноти- -
єпископи з Европи
важливість і значення стпо-ґТеїіп- н
окремої критської
церковної' провінції н Канаді
Признання новоприбулим як
творчому слемешові і) роїбу-дон- і
країни склав Дж Пікерс-м- т
мін м ромадянсіна іі і м і- -і
рації
Впреосняіц Кир Іван тво-
рив по-англійсь- ки і дякував
за вияви сердечності! Він
між іншим сказав таке: "Я
ще ніде дотепер не бачив та-
кої країни як Канада що
стільки добра зробила ново-
прибулим Найширіпіе дякмо
за це п імені Святішою От-
ця"
Сіолнчпа преса подала сер-
дечні звідомлепіія про побут
українських Владик н Оттаві
ІІшр щоденник "Дії О пава
Ситизен" про ці відвідини
писав так: "Одним із достой-
них гостей що без сумніву
впроваджував усіх у подив
був Преосвященний Владика
Гавриїл Букатко з Югосла-
вії Цей церковний достой-
ник якого тяжко забути не
є одиноким єпископом що
виконує свої функції в Юго-
славії Але він є єдиним ук-
раїнським єпископом у гра-
ницях залізної заслоииї який
свобідно діє Вищим ранґою
за нього є архиєп Іван Буч-к- о
з Риму Він є духовим про-
відником українців розкине-
них по країнах Західньої Ев-
ропи "
Внсокодостойні гості при- йняли теж на авдієнції пред-
ставників українського гро-
мадянства міста Оттави Зу-
стріч відбулася в сенаті в
приміщеннях сен Вала в год
9-і- й вечора Присутніми бу-
ли сен Вал з дружиною о
М Блаженко місцевий парох
о В Шек зі Саскачевану д-- р
К Біда д-- р Б Казимира і д-- р
В Кнсілевський Владики жи-
во цікавилися життям україн-
ської громади в столиці Ка-
нади Вони з повним признан-
ням і подивом висловилися
про українські здобутки в
Канаді необмежені можливо-
сті з цій країні успіхи ново-
прибулих у різних ділянках
канадського життя Вони роз-
казували теж про українське
релігійно-національн- е життя
в Европі Час скоро проми-
нав і треба було прощатися
бо в год 11-і- й вечора відхо-
див поїзд до Торонта На
двірці в Оттаві Владик про-
щали представники СУМ і
19
РЕЖИМУ
Піст інструктор плановик
скарбник-статисти- к і приби-
ральниця (уборщиця) — це
т зв адміністраційний апа-
рат бухгальтер бази карто-во- д торговельний референт
(завторг) калькулятор-по-стачальни- к
магазинний (зав-
базою) та його помічник —
торговельний апарат госпо-
дар (завгосп) шофери та по-
гоничі — це т зв гужтран-спор- т Висота поборів уза-лежне- на була від призначе-
ного товарообороту
Система праці Робочий час
виносив шість днів у тижні
(неділя рахувалась як день
"внходной") і вісім а потім
десять годин денно Крім
кількох свят комуністичного
календаря ніякі християн- ські свята не були допущені
Для скріплення робочої дис- ципліни уведено контрольну
систему а саме бляшані ігу-мер- ки П'ять хвилин перед
початком праці шафку де ті
нумеркн висіли відкривали
Точно у восьмій її закривали
і чий медалик залишився —
того значить на роботі не
було або він запізнився
тобто допустився "прогулу"
А за прогули як вже в попе-
редніх розділах було згада-
но доволі гостро карали
Так само було і при закінчен-
ні праці Докладно п'ять мі-ну- т
по закінченні робітничо-
го часу шафка була вже під
ключем і хто не віддав сво-
го числа отже вііі дотерміно-
во залишив своє місце праці
значиться — це "вредітель
саботажнік" А за це також
не давали медалі 4
Цього однак ще замало
було щоб людину всевладно
перемінити в робочий меха-
нізм зробити з неї бездуш-
ного робота Тоді якийсь
сатана придумав нову мето-
ду на "експлуатацію що-
правда вже не людини люди-
ною але людини державою
себто "соцзмагання" та "ста-хановщин- у" Обіцяй ками
ГОРОЩЕНКА
як я її бачив у рр 1939 -- 1941
на
наші
точно
у
ШПІІтал з Злучених Державах
ПдМОІІТОЛу ЯКИЙ МЛТИМЄ ДСТаТИ ВІДШКО
"лид будовою жування німецького уря
Всстн шпиталь будуть "Р"енсп треоа зголошу
ЄЛЖС0ІИЦ1 перед німецькими уря
шиііиіп іиь
старанням Преосв Кир
Ніла міністер здоров'я про- -
вінційного уряду Алберти
дост В В Кросе затвер- -
див будови шпиталю в
Голдені Алта Шпиталь бу- -
де записаний на єиархіяльну
корпорацію і служитиме по-
требам усіх мешканців Голде-
ну й околиці без уваги на їх-
ню національну та релігійну
приналежність Збіркою фон-
дів на будову шпиталю а о-піс- ля
й веденням шпиталю
гппия чангтпп пл ипш іііп
_
Катешіною К'оавс ' г"о'л'о'„во7ю еканадської „ Управи ЛУКЖ
У Топонті чекала наших
іІ(ідмк щсшлігинклрдимала Дпиж чеМпцкіГввіигаеснналіяндалуі ҐвпіндивГбі
чиеундцстівокуСтудтнатськогомігУіоснтрапвпуІ
ХРИСТИЯНСЬКОЇ Люб О ВИ V Бимсвіл МппПпат
Іван поїхав з Торонта Лон
треалю де в неділю 10 бе-
резня його вітала коло 20-тисяч-
на українська громада
п тому місті В понеділок Н
березня від відлетів літаком
до Риму куди кличуть ііого
пильгі обов'язки Поеосв
Кир Гавриїл задержався
На КОРОТКИЙ V Каналі
щоб відвідати деякі більші
українські осередки у Схід--
пій Канаді
принукою погрозами за-
ставляють змагатися наир
плановика з доставцем бух-гальте- ра зі статистиком при- биральницю з главбухом і т
д М а ш и н а ланцюгового
змагання починає котитися
вперед підбнчовувана гас-
лом: не лише "догнать"
і "перегнать" та "достроко-
во" викопати протоколярно
окреслену на змаговім засі-
данні працю Крім змагань
поміж фізичними особами
йшли і між у-стано-
вамн та підприємства-
ми а тоді цілий службо-
вий апарат мусів докладати
всіх зусиль аби вийти пере-
можно Просто сама ам-
біція була того принукою
Трохи на відмінних заложен-ня- х була оперта т зв стаха-новщи- на Тоді як соц-змаган- ні
суперничали дві сто-
рони стахановіцина — це бу-
ли осягн у видатності праці
одної особи А проте од-
не як і друге було ніщо
як тільки ненаситний да-ву- н якого мотою було як- найбільше видушити фізич-
них соків з рабів двадцятого
віку
До якогось часу бодай те-
оретично існувала можли-
вість зміни місця праці та
враз щось немов на замов-
лення посипались у пресі
атаки на "скакунів" обильно
підлиті сосом совєтського
простацького лексикону пі-
шли мітинги з осудженнями
та "проханнями" до влади
щоб вона негайно вкоротила
сваволю всяким отим "зло-
чинним елементам" свої
шкурні інтереси кладуть ви-
бщае "лньаоряолдмниюх ппортирзенба"ти І тре-
партія й уряд вислухали "по-
бажання трудящих" і рішили
"сократіть сваволіє мерзот-
них скакунов та прикріпіть
нєподвіжно веєх рабочіх к їх
станкам" А сталось те не
кБіолжькоаго в1ік9і4в0 втомкруаїні де рборке-у
хлива пропаганда безсором-
но захвалює "радісне і ща- сливе життя" де "так воль-
но дишет челавєк" Затемнене
давністю призабуте навер-ствування- ми часу кріпацтво
віджило у повній своїй силі
Колись кріпак усе уав --можність покинути свого
пана і пересилитися на віль-
ні простори куди влада то- го не сягала новочас- -
УКРАЇНСЬКІ ВІСТІ 18 березня 1957 Число 11
Будують новий загальний шпиталь Голдені
займеться окремий шпиталь- -
пий комітет до якого нале- -
жить м ін теж місцевий
раїнськнй греко-каголицькн- й
парох Голдену як представ- -
ник едмонтонського єписко- -
Затверджений план шпита-
лю має 12 ліжок для
хворих операційну кімнату
підділ немовлят рентге-
нівську кімнату ("екс-рей"- )
мешкання для черниць і кап-
лицю В підвалі має бути
кухня пральня до огрі-
вання та кімнати госпо- -
Дарських потреб
_
шпиталю
Сам будинок має форму хре
ста ' бУде будований з цег- - Пппст™п і і іуіі уиии
жатн передбачені законом
Ка
ар- - м ляк
ТЄЖ ІіаДІ можУть
над від
Се- - ДУ- -
ППМ НЯ пати
"іии иІ' іпйимі инмішяхіїі
За
д-- р
СС
ІГіігл
до
ще
Час
але
змагання
вже
до
при
так
ін-
ше
що
що
але
бо таки
пана
ук- -
мати
для
піч
для
іиж
теж
вже
субвенції від провінційного ™ причину свого уо язиення
та федеральною урядів Він (політична расова)
діставатиме теж допомогу час свого п?бУтУ и концта-уряд- у
на покриття оплат за боР' чн ТЮРМІ' Документація
побут хворих шпиталі як 'ведеься тільки індивідуаль-
не є її муніципальних "° не групово) то за до-таля- х
помогою німецьких
чи уря дових службовців
20 лютого п о відбулися Ближчі ішпопмаиії на бажан- -
чгїппн мпрігтяпііиіїп гч'у по
рафіяльних представників
церков усіх віровизнань та
всіх організацій у Голдені на
ний кріпак такої можливості
не має Кривава рука нового
визискувача-держав- и тієї а-покаліпт- нчноі
потвори про-
стягнена всюди і зарозумілі
та самопевні погрози: "ми
вас даже на днє морой най-дьом- "
на превеликий жаль
мають усюди ще і сьогодні
успіхи
І так проходили нам дні
Ми вживалися у нові
обставини вислухували вся-
кого роду "поученій" від по-
кликаних і непокликаних до
того типів Одному не до
вподоби було те другому он
те Не знати було на яку
ступити Прибереш усміхне-
ний вигляд— іронія з тебе
б'є зробиш марсову міну —
в тобі ненависть до совєт-ськ- ої влади гніздиться Ні
в ні в двері Під тягарем
шикан ми вгиналися перед
кожним мовчки корилися
тягли свої обов'язки як мог-
ли самі собі мусіли давати
раду в потребах дня Там не
питають чим і на чім те чн
те має бути зроблене але во-
но зроблене мусить бути! А
ти радь собі як знаєш Наші
запаси паперів миналися а
про поповнення їх наразі і
думки не могло бути Вправді
приписові формулярі нам
прислали але — о ложалься
Боже! на якому папері вони
були друковані? Напр фор-
муляр балянсу в московській
мові був на грубім сірім па-
пері дописапня зрештою ще
можливий зате український
формуляр таки нікудишній
Папір рідкий грубий шорст-
кий кукурудзяної краски і
треба було дійти до велико-
го вміння щоб замість ци-фе- р
не вийшли позаливані
чорнильні плями Бібули до
сушення написаного не треба
було бо рідкий папір скоро
вглитав у себе чорнило На-
вчить біда ворожити — як
нема з чого жити каже при-
казка Вимоги дня заставля-
ли нас користуватися стари
ми архівними документами
та всякого роду краски та
якости наперу якщо він бо-
дай з Одної сторони був не
записаний РСС побудовані
на базах б Союзів ще на
якийсь час такими паперами
були забезпечені але ті в
новозорганізованих' районах
під тим оглядом таки біди-л- и
Спершу всякого роду
дрібні друки (бланки) ми ви
якому м ін вибрано вуж- -
чий комітет у такому складі:
почесний голова — Н Л
Кемпбел голова — І Білик
перший заступник — В Ог- -
роднік другий заступник —
- або
СГП'
план
релігійна
'
і шли- - і
" иотарів
і
помалу
кут
І Г Тімі член комітету — С
Комаршщькии секретар-скарбнн- к
— К Л Форен До
найближчих завдань комітету
належить переведення збір-
ки грошей на будову шпита-
лю
ПОЛІТИЧНІ В'ЯЗНІ МОЖУТЬ
ДІСТАТИ ВІДШКОДУВАННЯ
Українці що були політнч- -
ними в язнями у німецьких
„аішстських концтаоорах чи
тюрмах і т_епер мешкають
_
у — - - - - -
доиані мають удокументува- -
чи плппт иплпиппімопмА
Ліги Українських Політичних
В'язнів и М Марунчак:
1 16 ІЧоЬІе Аує Уіппіре8 Мап
готовляли на цикльостилю
та коли згодом міліція цик-льости- ль
сконфіскувала (в
СССР таких речей не вільно
мати) --треба було з усім вда-
ватися до друкарні Але і там
не була така проста оправа —
прийшов договорився за-
платив і все О ні! В першій
мірі треба було дістати до-
звіл на право друкування
пред'являючи форму бажано-
го друку папір на якому
друк має бути виконаний
лодаги докладну кількість
тощо Без такого дозволу са-
мозрозуміло в друкарні з
вами ніхто навіть не стане
говорити При тому не слід
забувати які круті та довгі
стежки треба пройти щоб
такої "довідки" добитися
Ах ті довідки пропуски
"командіровки" що зморою
повисли над цілим СССР до
решти затроювали нам дні
Куди не повернешся а все:
паш порт довідка пропуск
Без тієї "няньки" пі кроку не
поступиш ні дрібки щось са-
мостійно не зробиш Навіть
така дрібниця як печатка в
СССР уявляє собою щось та-
ке важливе та знатне що му-
сить перейти аж через руки
поліційної влади Коли напр
якась установа потребує пе-
чатки то мусить перейти та-
кі процедури нарисувати
коло подати приписаний для
даного роду підприємств роз-
мір написати зміст виєдна-т-и дозвіл від міліції і те все
переслати до своєї обласної
надбудови для дальшого по-
ступування І поки таке "де-ло- "
пересунеться через всі ін-
станції совєтської бюрократії
декілька ісяців легко про-
минуть До того ж слід зга-
дати що печатки в СССР
завжди бувають під ключем
і ними можуть розпоряджа-
тися тільки начальники уста-
нов
А тепер коротко ще про те
захопленій та невміло прихо-
ваний подив для деяких пред-
метів що з ними принагідні
совєтські відвідувачі у нас
стрічалися Треба було бачи-
ти з якою шанобою якийсь
там демобілізований червоно- -
армієць брав у свої руки наш
звичайний канцеляргйний па-
пір або з яким зацікавленням
приглядався роботу на цик-льости- лі
а вже вершком йо-
го подиву був хемічний роз-
чин який можна було змива- -
у##1ФФЛФІ Український мінере в
ваш одяг
СІ-ЕЛ- И - КІТЕ
9516 - 111 Аує —
І Сошорків і і)
+++++++++ ++++Ф+++++0++++ # 4
Ч
шмтштя
Едмонтоні
найкраще
НОтООІІІМВЕКСОМРАИУ
(Жісе ЕОМОІЧТСЖ їагсі шпЛ РасЮгу
1120Я-8- 6 81гееІ— РКоп 73092 8201-11- 4 Ат— РЬоие 7151
Р ФІРМАНЮК влспггель
вгаяв тссттеаігтетустстжлс
АІісе НоГеІ Сатгозе АІго
РопаІсІ НоІеІ 5 РаиІ АІа
Коли переїзджаєте попри міста Кемровз і Ст Пса
не забудьте зайти до цих готелів що є найкращі в
тих околицях В них дістанете найкращу обслугу по
уміркованій ціні
ВАСИЛЬ ЯКІМЕЦЬ власник
СІЕАИЕК5
ВВВВВВВВВВВВВВРВВЬ1ВВВН
ВЕЛИКДЕНЬ НАДХОДИТЬ
Вже тепер замовляйте пачки на УКРАЇНУ
З МАТЄРІЯЛАМИ І ХАРЧАМИ з цінника
ч або
приносьте власні речі НОВІ И УЖИВАНІ В
пачках ВИСИЛАНИХ з'КАНАДИ
ДОСТАВА КОЛО 2 МІСЯЦІВ
ГАРАНТІЯ 100%
ОБСЛУГА ШВИДКА ДЕШЕВА й ПОРЯДНА
Відділи:
Тоооито Оптяпіо 4А1 Раш-ргкі-к ііміп
л Коваль
1 уАііігіуЧіі
ти чорнило з паперу Вони
видно не тільки щось такого
в своєму житті не бачили
але певне й не чули Також
й інше наше канцелярійне
приладдя підказувало їм що
"загниваючий запад" у світ-
лі фактів трохи інакше ви-
глядає як те що роками в
їхні голови втовкмачували
Вони бо привикли бачити
примітивні "щоти" цю не-
від'ємну частину московської
канцелярщини губкований
папір фіолетне ч о р нило
тверді олівці (хотівши роз-
пізнати котрий з них хеміч-
ний треба було звогчувати
написане) радирки що слу-
жили радше до розвожуван-н- я
аніж до стирання пера
сталівки якісь повнкривлю-взн- і
однобокі інколи без
серединою (інваліда-
ми ми їх охрестили) лінійки
без належного викінчення
нефризовані та ще й по-
кривлені Одним словом що
не 'візьмеш а все просте
схиблене без притягаючої
сили так і видно було що
тим які ті речі виробляють
абсолютно не залежить на по-
купцеві Роблять щоб тіль-
ки приписану норму викона-
ти а решта — байдуже А
наприклад колірових олівців
пер різного роду чорнила і
то не якогось там
зеленого синього але
таки звичайного нашого чор-
ного ніхто з нас не бачив
Отож 'під напором таких
невеселих обставин деякі ко-
нечні речі доводилося пово-
лі закидати бо не було тих
додатків які їх вжитковість
зумовлювали Напр прилади
до збивання актів пішли в
кут бо дротиків не було Бу-
ла в нашій установі писаль-
на машинка марки "Адлер"
німецького виробу дуже со-
лідної конструкції Особли-
вістю тієї машинки було те
що вона мала на однім таст-р- і
кириличні і латинські бук-
ви отже була вельми прак-
тична бо не тільки що засту-
пала дві машинки але теж і
мала ту догідність що можна
було писати тим і тим шриф-
том не переставляючи папір
Ще була одна добра її прик-
мета а саме — черенки не
літали півколом але їздили
по позбмім містку а це да-
вало завжди рядки рівні
без огляду на те якої сили
вичистить
РЬопея 71355 - 782С6
Ґардзнлснич власники
++++++
ДТГ— ЧІ"ГТ ГТУТГГ тТ7 Р1" " т ~"?гТ
есе Подібне для Будови
ні) уифкиаянш цті
Діста&ьтс в Своїм Склад)
Будіьельиого Матеріалу
Гамільтон 6нт„ 655 Біртон Ст1
Д1іі1Ч1
ТРА- -
ля- -
Темфоа: ЕМ 44874
ЛІКАМИ
12
розрізу
червоно-
го
були удари по клявішах Од-
ним словом машинка під
всяким оглядом добра Але
ось-ос- ь і а приходилося від-
кладати на бік бо ленти (33
мм) для' неї ніде було діста-
ти Правда по довших роз-
шуках вдалося ще одну таку
лепту на'бути очевидно по
"паскарській" ціні аж у Ста-
ніславі але це справи на дов-
шу мету не розв'язувало от
хоч би так як питання спи-начі- в які взялись ручно ви-
робляти місцеві жиди Зайво
говорити як такі спиначі ви-
глядали (поправді не дуже
вони своїм виглядом різни-
лися від (інших фабричних
виробів) та й ціна їх невспів-мірн- о була висока Що ж од-
нак було діяти ?
А проте беручи справи без-сторонн- ьо треба сказати що
крім численних мінусів були
теж і деякі плюси От хоч
би поширення канцелярій
по відмежовування окремих
відділів тощо Новий голова
придбав два великі письмові
столики (бюрка) на які при- йшли грубі скляні шиби що
з естетичного та практично-
го боку було цілком незле
Рівна і гладка поверхня нада-
валася добре до писання а
під шибою можна було дер-
жати різні справи та розпо-
рядки які треба було мати
все на оці Також чорнильни-
ці були симпатичні На скля-
ній тафлі насаджений каламар
(один або два) а на переді
виступці для складання ру- чок в часі писання Зіолоду
чотири ніжки Каламар ви-
ступці та ніжки з чорного
ебоніту Бібулярі (імітація
мармору) хоч на вигляд і
гарні практично менше під-
хожі дещо затяжкі А згада-
на вже 'рахівниця (щоти) бу-
ла теж великим допоміжни-ко- м
при рахуноковості На
вигляд прилад простий не-
складний але на ньому зовсім
добре можна робити всі чо-
тири математичні ділання Бу-
ли між ними деякі що мали
на правду велику вправу в
орудуванні тією рахівницею
Зайти було до бюра де
кілька а то й кілька десять
рук скачуть по галках то ні-
чого іншого не вчуєш тіль-
ки безугавний тріскіт та цо-
котіння
(Далі буде)