Ukrainski Visti, June 13, 1939

              __І
П(і
ШК
Л(
1$ червня- - 1939 — іДисло 24 УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Сторона 3
ї (лопР 01" і скл
"
шодо її у р п п імі о п а п а ц и і
Перед кількома днями закіп
чилася_ четверта сесія домпи- -
яльного парлямсиїу в Оттаві
1 Наіїважнішою подією не
лиш сесії але -- в історії канадій
ського парламенту були відві-
дини королівської пари в пар-
лямент і Після церемаиіяльїю
го прийняття король відчитав
- дві тронові промові одну в ан
ґлійській мові другу по фран-цуськ- ді
і їласноручно затвер-
див у сенаті кілька законопро-
ектів які до того часу перей-
шли в обох законодатних па-
латах
2 До пайважніших актів
які ухвалив парлямент на сво-
їй останній сесії належить за-
конодавство в справі продажі
пшениці Чотири законопро-
екти міністра рільництва Ґар-дипер- а
які опісля стали зако-
нами становлять основу дер-
жавної політики для рільниц-
тва Разом з додатком до Ак
ту про Пшеничну Раду який
пше міністр іорговлі і проми
слу Дилер становлять вони
урядовий плян допомоги захід'
цім фармерам на цей рік як та
кож на довгі роки вперед І Початкову ціну за пшеницю
яку изд нудніш ішеїінчнсі і Рада встановлено по 70 цеп
тів за бушель Но 1 Нортерн
Форт Виллям Гарантована ці
на належиться так західнім як
і східним фармерам
Для Заходу парлямент ухва
лив пшеничний бонус який
має прикмети асекурації збіж-
жя від неврожаю На основі
того акту держава буде пла-
тити фармерам бонус відпо-
відно до величини засівної
площі на случаіі недороду а-б- о
дуже низьких цін
Таку саму засаду буде при-ложен- о
до всіх інших фермер-
ських продуктів але про це
говориться в інших актах
Гарантована ціпа для коопе-
ративного збуту овочів шор-- 1
сткого збіжжя бараболі ху- доби або інших рільничих
продуктів буде встановлена па
основі пересічної ринкової ці-
пи якогось продукту яка була
на протязі кількох останніх
років
3 Міністрові фінансів Да-пінго- ві
не вдалося зрівноважи-
ти приходів і видатків у бу-дже- ті
Коли він предложпв
буджет 25-г- о квітня заповів
$60000000 недобору н біжу- -
1' !
Тепер Комиш дає снігові най-
більш економічний Комбайн дія
жніш 0 є ніш пін ііеііічн-- 1
1 1 1 і коііпе менше ІІк ПНІ Ц'ІІІІ
Сііьшпх і сіаршнч ішробіїї ком-баїїп- ш
Збдоііаппй для скороеш
і сіфіітііосіїї прилади ч 6 пкчю-чают- ь:
леї кс оперміаїшя одним
чоіоніьом прості іфіїїкі рпмн що
сгяіпені і споєні як міст смар-нанн- я
сйлмшИа ипсокої якоглі
біірішп які їладко іфліпсі
НО 6В
БАЙНДЕР
ЩАДИТЬ РОБІТНИКА
ЧАС 1 ЗЕРНО
Комбайн Кокшат ч 6В заподпть
понші сапдарт сиріїтпоспі При-
лади іікіючакнь: І'алкоііі і на іко-
ні биріши з наї'шпшоГ икости ста-
лі заб лопані і обер гаються
її оіі-іи- і триби еленагора закрпп
смар нашій сильним тисненням
цепний р поКіікіп псиний і:н- -
ц удН Д І
♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦ иППММ
Що зробив Домініяль-ни- и Парлямент
1УЛІЛЛ„
нім році
4 Видатки па краеву обо-
рону майже подвоїлися і пред
ставляю і ь суму $63000000
5 У сенаті пайважпішою
подією було прннпття звіту
меншості! залізийчого ко'міїе-т- у
в якому дораджується всі а
повити спільну управу для
обох залізниць сіенарської і
сіпіярської
6 Парлямент ухвалив за- -
ісоп про 'Центральний ~Морґе-джови- й Банк Новий закон
знижує процент від моргеджо-ви- х
ПОЗИЧОК ДО 5!£% від мі-
ських маєгностей і 5% від фар
мерських маєтпостей Цс є
найвищий законно дозволений
процент хоч за згодою віри-
теля він може бути нижчий
Центральний морг є д ж о в и~и
Ьапк буде інституцією під кой
тролею уряду й управою Ка-надійськ-
ого Банку з $10000-00- 0
основного капіталу При-
значенням банку буде уділяти
позички на морґеджі
7 Парлямент ухвалив за-
кон який предвиджує заложен
іш Ради Закупна для Оборони
цей закон забороняє контрак
торам для армії заробляти
більше як 5 процент цілої кой
трактової суми
Про менше важну працю
парлимеїітунс згадуємо
Сесія треваіа майже 5 міся
ців і па початку було багато
довгих а маловажних промов
послів ьагато послів здавали
сооі справу що це може
остання їх промова в парля- -
мепті
Бо все вказує на тс що під
осінь парлямент буде розвя
заний і відбудуться норі за
гальмі вибори
Злучені Фермері просять ко-
роля щоб не затвердив
пшеничного акту
Са'ска'чеванська секція Злу-
чених Фармерів Канади вис-
лала петицію до Короля Юрія
VI щоб не затвердив пшенич-
ного акт}' який ухвалив додіі-піяльпи- н
парлямент В пети-
ції говориться що постанови
акту не є вистарчаючі щоб
принести фармерам задоволя-
ючу ПІЛЬГ}'
Псіпціга вислано на руки
генерального говернора йо-
го офіс потвердив що пети-
цію дістав 6 червня
тне під V' до 26 цатін понад
землею 38-ц- а іетшй рапаїїий цп-ііні- ер
іік'іііі оперле як комбайн рсі або мотором Зб лопані
н не шчііііі 5 фіш і 7 налін і 8
Фііін Можна илбти зі сьріші-ко- ю
па зерно або а приладами па
мішки
Иобачтс цей сеіпаційпш'І гміп-нірсік- ш'і Комбайн у нашою іі-ііісн-
оіо
продашія Кокшлтл або
ншніїь за бропоркою ще інші
зач попої моди дшпленпй трок
який скоро повертаться Пайидср
збдопаппіІ гак що збирає нпсокс
або низьке рідке або іхсте иоля- -
1ЛС або П0крЧЄПЄ збІккЯ
Побачте ч 6В у нашою достан-
ая Комнлта або шпіігі по бро-
шурку С1010ДПІ
ЯЛ к Ї"Д "ИМШм
КО К ШАТ Число &
модерний жниварським колишні для ОБСЛУГИ однрго ЧОЛОВІКА
"фтЩ
Чпсіо
КОКШАТА
риби
ЕОМОХТОМ САЬСАКУ 5А8КАТООХ ЛЕОІМА ШХХП'ЕС
ЗАСІВИ В СЕРЕДУЩІЙ АЛБЕРТ1
НАЙЛІПШІ ВІД ТРЬОХ 'РОКІВ
Перше збіжеве звідомлення
едмопт опського "Джорпала"
подає що засіви в середущій
Албергі мають задоволяючу
кількість вогкосіи і сприятли-
ві умовним до росту Пшени-
ця пересічно має б цалів висо
ти і здорову темно-зелен- у кра
ску Росте 5 до 10 днів скор-
ше як у минулому році Кіль-
чення відбулося краще як у
давіпшйх'роках Засівна пло
ща мешпс-оільш- с така як у іуіо році Пільш коники зав
важено лиш у сімох дистрик-та- х
однак шкоди від них не
було Мороз ударив па збіж-
жя у ЗО дистрикіах але' не по-
шкодив
Група Гериджа виставить 21
кандидатів
Нова політична група під
проводом В Д Гериджа шу-
рина б премієра Беиета і був-
шого канадійськогб посла до
Вашингтону яка зветься ру
хом "Нової Демократії" вис- -
іашіїь и і_искичіиаш л кип
дпдатів в домініяльпих вибо
рах Партія відкрила свій про
вищіопальнии офіс в Ріджаині
В днях 3 і 4 липня відбудеть-
ся в Ріджаині конвенція тої
парти
ЗЛИВНІ ДОЩІ В САСКАЧЕВАНІ
У вівторок 6 червня впа
ли зливш дощі майже в ціло-
му Саскачевані поправивши
надії па добрий урожай
Там де давнішими роками
була найбільша посуха в вів-
торок впало найбільше дощу
В околиці Свифг Кореит Ша-наво- м
і Аспішбоя ішов дощ
день і ніч Далі на північ до$ц
захопив провінцію від Лойд-мппетер- у
до Гумболту і йорк-тои- }' Тільки від Естевану до
манітобської границі не було
дощу
Фармері в саскатунськім ок-
рузі побачили свої поля мало-щ- о
не залиті водою Це пер- ший дощ від кількох років
що так видатно змочив землю
До години 8 ввечір у 'вівто
рок впало 175 цаля дощу і ще
не було над и щоб перестав
В минулому році за цілий мі-
сяць червень впало 138 ца-лп- ~
Виглядає що 'буде і па-
ша і збіжжя
БУРЯ І ЗІВА В ВІННІПЕГУ
У вівторок коло 7 години
пополудні навістила Вінніпег
буря з силою 50 миль па годи-
ну Буря надійшла нагло з
полудня Випав короткий але!
зливний дощ При вулиці
Портедж вітрюга завалила
частину дому і місцями по-
переривала електричні прово-
ди Всі дороги в днетрнкті
залляла вода
О 10-і- й годині звіялася бу-
ря над Кенорою
ПОЧАЛАСЯ БУДОВА ДОРІГ
У МАНІТОБІ
Впродовж 1939 року побу-
дують дороги в 50 до 60 мі-
сцях у Мані тобі Кошти будо
ви представляють суму понад
міліон долярів і будуть по-
криті доміиією і провінцією ! Найбільше роботи буде при
паправі і вимощуванні транс-канадійсько- го
гостинця між
Портедж ля Прейрі і Сидні
Поважніші роботи будуть та-
кож па дорозі ч 4 що веде до
Клір Лейк Роботи вже поча-
лися в інших місцях почнуть
ся впедовзі
ВІННІПЕГ БУДЕ Л1АТИ
ФАБРИКУ ЦУКРУ
Т Кіп бувший президент
уряду підуст ріятьного розвою
Маштооп заявив перед тариф
пою радою в Оітаві ще вже
покіпчено приготування до бу
доші цукроварні в Вінніпегу
Цукроварню будує капітал з
Евроин а машинерію закупле-
но в Німеччині
8000000 ФУНТІВ МАСЛА
В МАГАЗИНАХ
Домініяльне статистичне бю
ро в Оттаві подає що в девя-гьо- х канадіііськнх містах було
в лолодільппх складах 8351-00- 0
фунтів масла в дні 1--
го
червня ц р Є це два міліони
фунтів більше як було в тому
самому часі в 1938 році Сира
є округло 15 міліонів фунтів
і
ВОГКІСТЬ НА ПРЕРІЇ --- (
НАЙОБИЛЬНІША ВІД 1932
Рідко коли вогкість була
так рівномірно розподілена в
західній Канаді як цього ро-
ку Не було дощів або" було
дуже мдло тільки на відносно
невеликих просторах в полуд- - Протягом минулого десяти-нево-східпі- м гт"іігоиплгуі тп'і"і уі САчасп'кГМапчгеів!1 анї іі ппоо"пл"іу І л( іття п0'су" ха „авідувала пів- -
Іільил ліииіл деінде
Холодне 'мокре вередія прй- -
пізнило ці'лягуваппя скакунів
Скакуни є в багатьох місцях:
у 105 багато в 134 мало а в
89 зовсім нема В Манії обі
тої язви небагато а як де є
то в [невеликій кількості В
Саскачевані найбільше запечн-ЩСШ1- Й
2-іі- іі дистр'икт па рівни-
ні коло' Ріджайнн и6-и- й дис-іри- кг
у центральній частині
провінції В Алберті найбіль-
ше скакунів є напо'лудне від
Кал гар
Збіжеве звідомлення віині-леґськ- ої
"Фрі Прес'' поддє що
тепер є ще завчасно говорити
про розміри шкоди яку мо-
жуть заподіяти скакуни бо во
іііі ще тепер вилягаю гьси Є
надія що скорий ріст збіжжя
спричиненні! дощами охоро
нить ного перед поважною не-
безпекою
Пшениця відпорна проти
ржі заняіа місце пшениці Мар
кіз майже всюди у східнім і
центральнім Саскачевані
Сніг у полудневій Алберті
На початку минулого тижня
випав сніг у полудневій Ал-
берті наполудне від 'Калгар
На коро і кий час сніг покрив
поля білою верствою Сніг
спричинив сильне обнпження
температури місцями заното-
вано мороз Шкоди були в п-ри- ні збіжжя не потерпіло
ЗАГРОЗА СКАКУНІВ У
САСКАЧЕВАНІ
З Ріджайпи звідохгляють
що в Саскачевані є велика за-
гроза сарани Дітепер найбіль
шс шкоди заподіяли цільні ко
пики в полуднево західній ча-
стині провінції та в околицях
Свифт Кореит і Мус Джо
Учительський страйк
у Саскачевані
З Мірон Саск подають:
140 учителів включно з 35
школами цього інспекторату
урядили 1 і 2 червня демон
страційний страйк в містечках
протестуючи в той спосіб про
ти відносин у школах і невн-плачувап- пя ґреитів школам
провіпціональннм урядом
ЗАГАДКА З ЧОЛОВІКОМ
ЯКИЙ ЗГОРІВ І ЖИВЕ
Поліція в Алберті має до
розвязки загадкову подію
'На фармі коло Торсбі згорів
дім і па згарищах знайдено
кости мужчини Дім був вла-
сністю 27-літньо-
го фармера
Ґарпета Клостона то ж полі-
ція була думки що то він зго
рів Судово-лікарськ- а комісія
вже мала проголосити Клосто-
на небіжчиком як ппипшла
вістка з Калгар около 200
миль на полуднє від
що там бачили Клостона жи
вого лата згоріла в середу
а Клостон вибрав у четвер не
ред обідом трохи грошей з
банку в Калгарах
Бачив його в Калгарах та-
кож його рідний брат а навіть
говорив з ним
Клостона бачили в його хаті
у вівторок день перед вогнем
Він жонатий але свою жінку
відвіз перед місяцем до шко-
ли кілька миль від Торсбі
ЗАСУД ЗА СМЕРТЬ ДОЧКИ
У ВІННІПЕГУ
Лава присяглих визнала вин
нйиогмо Стіва АЛлера за смерть 6-літн-
ьої дочки а суддя
Доповап засудив його на 9
місяців вязпиці
Катерину Рикупик яка при- зналася до вини і помагала
завязати рот дівчинці засу- джено на один рік вязпиці у-мов-
но
Суддя Донован сказав ви-
даючи присуд що хоч не має
доказів па те що Айлер мав лихі наміри супроти своєї ди- тини то є певний що заткаи-и- я
рота було кримінальним
злочином
НА ГОСПОДАРСЬКІ ТЕМИ
У
МОКРІ Й СУХІ РОКИ
денні околиці степових про- -
вищій Канади майже кожно-
го року Манітоба Саскаче-ва- н
і Алберта дуже потерпіли
від неврожаїв Така ситуація
вцкл'икала їіоважие зацікав-
лення історією степового клі-
мат)' а" головно кількістю опа-
дів в ріжці роки На основі
ріжииць дощевпх опадів за
минулі роки можливо обраху
ваги правдоподібність добрих
років у майбутньому а також
можна обрахувати й можли
вість появлення періодів посу-
хи
В теперішніх послужливих
околицях степової Канади
історія річних опадів і взагалі
меісорольопчшіх запасів по
чнеться тільки від року Іеоо
За інформаціямн з попередніх
періодів треба звертатися до
історичних записок колишніх
дослідників студновати кіль
ця старих дерев '
і інших подю
них джерел
З таких хоч і це цілком точ
них джерел можна бачити
що посушливі роки на степах
Канади та Злучених Держав
тр'аплялися від 1825 до 1865
року Під кінець цього пері-
оду 'досліджував канадійські
степи капітан Пелісер і його
спостереження говорять що
теперішні південно околиці За
ліііііііішшіїїіііішііііііііііііііішішін:
Про Здрршя
7ШІІІІІІІІІІІШІІІШІІЩІІІІІШШІІШІІІІ- І-
Як відживлятися
Які харчі легкостравні а які
тяжкостравні
Щоб запевнити собі нор-
мальне діланпя органів трав-
лення треба конечно держати
в доброму стані ус гну яму зо-
крема зуби Коли внаслідок
злих зубів або цілковитого
браку зубів ми не всилі відпо-
відно роздрібнити приймані
харчі слід звернутися до ден-тист- а
й довести зуби до по-
рядку зглядно вставити шту-
чні зуби Роздріблення харчів
— річ дуже важна бо зле пере
жуті харчі лежать довго у
шлунку 'й не можуть пересяк-нут- и
шлунковими соками Во-
ни обтяжують шлунок і затро
юють помалу ввесь організм
Зпочатку шлунок виконує свої
чинности ще доволі добре та
згодом тратить сили і врешті
появляються перші прояви
недуги шлунка Що робити
щоб уникнути обтяжування
шлунка надмірною працею?
Передовсім треба примінити в
дієту тобто їсти тільки лтакі
страви які не перебувають
довго у шлунку і які влегчу- -
ють працю шлунковим квасам
їмо тільки такі річн про які
знаємо що вони легкостравні
натомість уникаємо страв які
обтяжують шлунок До лег-костравн- их
річей належать у
першу чергу вуглеводні які
обтяжують шлунок і органи
травлення дуже короткий час
Існують три відміни вуглевод- -
іпв: папки з каші рижу або
іорсоїімондамінн клсікп з вівсяної
та пшеничної каші і білий
хліб сухарики кеііки біске-т- и Пнтльованпй хліб ріжні
присмаки з родзинками н го-
ріхами як також тісточка
крім крихких належить до
тяжких страв Молоко це
один з найбільш легкострав-ип- х
віджнвних середників Най
ліпше пити молоко з сухари-
ками Сир — легкостравний
тільки по перемеленій або ко-
ли його добре пережувати
Яйця натвердо належать до
тяжкостравннх до легкострав
них можна зарахувати яйця
на мягко яєшшо садженії цю
й сирі яйця Відживлювлпня
мясом ніколи не повинно стоя
ти в першому місці ні у здо-
рових людей ні в хорих До
найлегчестравнпх мясних хар- чів належить дріб теляче мя-с- о далі йдуть інші мясні від-
міни які тим легче стравити
чим менше в них товщу До
легкостравних яріш зарахову-
ємо шпінак моркву каляфіор
іцпарагп Стручкові яріпііі
(біб горох сочевиця) нале-
жать до тяжкостравннх З
овочів найлегчі суниці мали-
ни банани й помаранчі Овочі
з грубою шкірою треба перед- ні ожиттям обстругати
НА СТЕПАХ КАНАДИ
хідпьоі Канади уявляють собо-- ю
напівпустиню Таке вражен-
ня безсумнівно було виклика-
не наслідками періоду посухи
Від року 1865 до 1885 опади
дощу були значно більші і цс
спонукало Американців роз-
почати заселювати Велику
Прерію та перетворювати її па
хліборобський край
Інший посушливій"! період
про який ми знаходимо ВІДО-
МОСТІ! в метеорольоґічппх за-
писках мав статися в роках
1885—1894 Та тому що тоді
степи ще не були так багато
переорані не було іі такої ве-
ликої шкоди як це помічуєгь-с- я
тепер Більш того тому
що більшість степів була вкри
та травою не було й таких
порохових бур як це трапля-
лося за останні роки
В рр 1895—1928' па степах
було подостагком дощу для
продукції збіжжя Правда в
окремих днетриктах були ріж-ш- щі
щодо кількості! опадів
ЯК ДОЇТИ
Без сумніву багато госпо-
динь здивувалися б як би їм
сказати що вони не вміють до
їти А тимчасом так воно на
жаль і є Бо доять у нас так
що потягають дійку вбік і
вниз і таким рухом опорожню
ють дійку з молока Саме та-
кий спосіб доєпня є причиною
багатьох схоріпь вимени на
слідком чого видатність моло
ка обинжується є воно худе
а часто вимя деформується"
стає торбовате або мппкова- -
те одна аоо н дві дійки не
дояться зовсім а буває й так
що лихе й невміле доєнпя ви-
кликує ріжні запалення що
очевидно провадить до спад-
ку МОЛОЧНОСТІ!
Передусім видоювати треба
все аж до останньої краплі
Молоко видоєне прнкіпці є
найтовстіше якщо його не
видоїмо то очевидно обнижу-єтьс- я
через те процент товщу
Крім цього молоко що його
оставимо в дійці або в молоч-
ній цистерні заквашується
що може викликати хоробу 1
ВИМеїШ
Якщо при доєпіп сидимо в
надто далеко від корови то
мусимо сильно відтягати дійку
вбік що веде до скривлення
молочної цистерни (збірни-
ка) і до здеформованій! ціло-
го вимени Наслідком цього
докладно видоїти все молоко
— трудно частина остає в ци-
стерні Про наслідки недо-
кладного доєпня була згадка
вище
Дуже часто доять корови
цей спосіб що найперше до
ять задню половину вимени
відтак передню (черевну) "а
потім знову вертається до зад-
ньої частини Цей спосіб до-
єпня шкідливий тому що зад-
ня частина надмірно розвива-
ється
"не
а тому сприяє ще й до
того що ноги постійно вдаря
ють у задню частину вимени
Зате передня частина розвива не
ється тоді слабо Вимя стає
ТПП1 ПЛПЛІЧГПІІ 1ІІЛГ іііі -чї- чіЇ і [лиі іции цииіи ЦС
уникнути треба доїти в відвер кп
нешм
задні видоїти докладно укінці -- іі
ДЕЩО ПРО
Лоша по уродженні живить-
ся
са
як знаємо спершу тільки
молоком матері при якій по-
винно остати окою 4 місяці
Відтак треба лоша відділити
Дуже добре не здоровля кля-ч- і ніс
як і лошати впливає
бо рух на свіжому по-
вітрі позволяє лошатам роз-
вивати легені і мязи при чо-
му лошатко легко прпучується
скубати траву Треба "памя- - ми
татн що кобила яка мусить бо
кормити лоша мусить бути не
краще живлена
Лоша наїіскорішс росте в
першім році життя сміє б- ракувати й„ ому' тпоомжуиви
Крім молока матері вже по не
четвертім тижні повінню воно
діставати трохи душеного вів
са по відлученні треба йому
давати свіже відтовщепе мо-
локо (не більше як 10 кварт
денно) Крім вівса й доброго
сіна — розвій і ріст лошати
добре впливає морква її
можна давати 10— и фунтів
денно Як нема доброго сіна
треба збільшити кількість вів
дощів і навіть --траплялися льо- - '
кальні посухи алсде не було
загальний"' явищем ' Загальна 1 посуха явилася роиу 1912 а"
також року1917 і 1919 Цього [л
останнього року розпочалися''
поважні звівання грунту вітра
ми в провінції Алберті Треба І!
сказати що завжди за добрих --
років помічалося найбільше '
заселення степів та переорю- - вапня цілини
Теперішня посуха на півдні
канадіііськнх степів почалася
року 1928 коли випало абнор-мальп- о
мало дощу Та посуху
відчули тільки наступного ро-
ку 1929 коли знов було сухе
лі ю Від того часу й доіеиср
кожного року випадає так ма-
ло дощу що за винятком ро-
ку 1935 навіть для внрощувап
пя збіжжя мало воі косім в '
грунті Видування грушу ві- -
грами стало звичайним яви-
щем
Зі сказаного вище можемо
припускати що посушливі та -- мокрі роки будуть і падалі чер
гуватися в Західній Канаді З цієї причини навіть за мокрих } років треба готовитися до по-
сухи такий спосіб забезпе
читися проти неврожаїв 1 Іа- - '
саджуваппя дерев на фармах є !
одним з' найневпіших засобів
проти видування грунту вітра- - і
ми ("КР") І
КОРОВИ?
знов вернутися до передніх
При такому доєнпі вимя роз- вивається рівномірно
Отже як бачимо невміле
доєнпя провадиться до скрив- лення молочної цистерни п
до здеформувапня вимени
Види вимени можуть збільши-
ти ще скорин біг крови і ссан-
ня теляти Якщо корову зму-
шується до скорого бігу то
важке вимя надто сильно ко-лихаєть- ся вільиюютьсянасслуіхдікожмилчиого(туржо-з
ні) які його піддержують і
вимя опускається вниз Знов
же телятко якщо дійки є ма-
лі (це буває в первісток) —
ловить при ссанні тільки
дійку але й частину вимени
враз з молочною цистернною
втягаючії її до дійкового кана-
лу Це очевидно скривлює
цистерпну іі деформує вимя
що потягає за собою згадані
вже шкідливі наслідки Вкін-
ці досвіди ствердили що 90Я дійок не дояться іменно з при
ШШІ невмілого доєпня
У ПОСТУПОПНУ гпгптяпгтпох- -
яких дбають про здоровля
коров доять тепер потя-
гаючи дійок вбік але пастис-каюч- п дійки пальцями Дійку
обіймається пальцями так
щоб малий палець находився
біля самого отвору дійки Як-
що та особа що доїть має
малу руку або дійка надто
довга то завжди треба обій-
мати її так щоб передусім
обійняти її від долу Ніщо не
шкодить як рука иедоторка-тнді- с внмеші 'Якщо б нато- мість обійняти довшу діііку
від гори то її долішня части-
ннаевиосдтоаїнлаогоб вімльонлаокйа тамщотрохяик
знаємо є шкідливе Дійки
вільно ані згинати ані скру
чувати бо вона — цс продов- жеМнноялокмоолоучснуовїаєтцьиссятернидійки
тягнучи іі вбік але натис-
каючи пальцями згопи шшч
- 1 ІІС формує ЗОВСІМ аіИ ДНІ- - ані цистерни або впмепп
ЛОШАТА
порядку то значить н завдяки тому можемо впдо-сперш- у передні дійки відтак їти молоко до останньої ішаи- -
пасо-
вище
не
на
дуже
не
не
Не треба теж забувати
про відчищену крейду яка ' ''
потрібна для будови костей ?
Лошата повинні пкнайбіль- - г перебувати на свіжому по- - і
вітрі У стайні навіть зіімою
вікно повинно бути відчинене - г(ітвіл) ькиСвіщжоеб понвеітрбяулонай-- пкрроатщя-е
стереже звірята перед золза- - Холоду не треба боятися £
добре віджпвлюване лоша
змерзне і")
Лоша треба від малого при
звичаювати до людини Треба
1ІМГГ II ГТІІТІІ по л -- ~~ '"'ч'іі -- ии_ ду часу ОГЛП нути ного попі й копита Коні
дістраоєдяткьінсяь тноодріовияскті з нтоіомовиу невластивип в невідповідний
г
к
V
і в
з
р
спосю ооходпться замолоду '-
-і або підчас вїзджуваппя Коли
від часу до часу будемо дава- - ' і-т-
и лошаткові з руки кусник' хліба то легко йо'го призви- - Иі
чаїтп Тоді воно перестане Л
боятися її уникати чоловіка 'м
стане лагідне Тоді теж не па- - Н
бере жадних норовів К'
Т
ій