Ukrainski Visti, January 21, 1941

              21 січня 1941-- — Число 3 УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Сторона 3
+♦♦♦♦♦♦♦♦
Нбвинки
+♦♦♦+♦♦♦♦♦♦♦
Саскачеван буде мати овес
відпорний на посуху
На поленім шкілці Саскаче-вапськог- б
Університету внпл'с-кан- о'
овес який дасть доста-Ючп- у
кількість гі'а'іпі для пів-
денного Саскачеаапу навіть у
роках посухи Тон овес роз-
пивано під наглядом д-р- а Й
Б Гер'рінґтона Для виплекан-
ня того сорту вівса взяло 5
років часу 'Він дозріває па
один тиждень скоріше від дру-
гих трьох" найбільш 'відомих
сортів вівса' — ІЗсшісрГ Вап-і'ар- д
і Ґоф'ср Про цей сорг
вівса говорив сцм д-- ) Гсрріиґ-то- н
на коивепції Саскачеван-сько'г- о
Стоиарпшеипн Полсвих
Шкілок яка відбулася в сере-
ду в Сп скат у ні
Тому новому соріові вівса
дано назву "Вальор"
Д-- р Геріііґтон4 сказав що
той ' повни ' сорт вівса почато
виилекувати ще з 1927 року
від' часу як 'південний Саска-
чеван" спіла ' навідувати по-
суха аж дійшло до того що
фармері тих полос не мали
вже чим годувати свою худо-
бу і молочарство цілком там
підупало
І їси новин продукт вівса
що іібмудапо назву "Иальор"
іннілскано завдяки схрещення
інших двох сортів: вчасно до-
зріваючого апстрал ійського
сорту їїівса "Сонраиз" і ~ка па-
лійського найбільш вндат ного
сорту вівса — "Беппер-у- "
Цеп новий сорт вівса "Ва-
льор" доходить скоріше _ ви-
пині у сіеблі має більше' зер-
но стебло сильніше бушлева
міра більше важить важчий у
ядрі іі окутаний у тонший'Гко-жу- х
іііж дотеперішні відомі
сорти вівса '
Той повий сорг "Вальор"
дав зборів у 1940 році 411
буїиЛіи з" -- акра- тоді як "Бен-нер- "
дай 394 бутлів а Ґофср
402 бушлів '
Як цей ново - виплекапіїй
овес університет випустить у
розпродаж наші фармері по-
винні негайно його набути
~___1 "" ч-
-
Г-"-
Ч
Нові джерела нафтової ропи
Алберті
У Принесе - біля Пстришії
відкрито попе джерело нафто-
вої ропи й природнього газу
З того джерела почали добува-
ти денно по 160 бочок нафти
й по 5000000 кубічних стіп
газу
Кілька тижнів тому відкри-
то було із поблизу Іннісфрі
нафтовий' пісок з якого поча-
то вже витискати нафту
Сіїскачсііанськнн парламент
зійдеться на звичайну сесію
0 або 13 лютого замість 13 а-- бо 20'їікбуло'гілиноипмо
_
Ш#:
ГттТтТТтТтттТтттТТ'І
з Канали
І
Конвенція Злучених Фармерів
Ллбертн в Калґарах
Дня 21-г- о січня відбудеться
в Калґарах конвенція Злучених
фармерів Алберти тієї орга-
нізації що правила Албергою
до 1935 року З цієї пагоди
"Дії Вестерн Фарм Лідер" по-
дає зріст тії організації від то-
го року коли вона відійшла
від проводу в провінції а її
місце обняла друга політична
партія — Соціального Креди-
ту
І так у 1930 році та партія
мала всього 5948 платних чле-
нів V 1937 IV — 0590 членів
V 1938 р — 08'! 2 у 1939 р —
8434 у 1940 р —9151 членів
що шГлатіїлп 'сної'вкладки по
день 31-г- о грудня того року
Часопис каже'"іцота орга-
нізація нідзнекує між-фармер- -
ством силу и довіри
17 агрономів наділено
'' %
В Саскагуні відбулася на
Чому тижні конвенція Слска-ченаисько- го
Стовар її ш є п п я
Полених Шкілок і па тій кон-
венції наділено почестями 17
визначних фармерів Саскаче- -
пану членів того сі опари шеп-
ни що працювали н ньому й
визначились працею в ділянках
поліпшення культурних рослин
полсвих їм надано "почесні
патронів і почесних дожинот-ші- х членів того створншенпя
Лісту тих фармерів представив
конвенції д-- р Сіґср Гвілер з
Ростсрн старий саскачевап-ськ'и- й
агрокультурна- - і бувший
світовий іішепнпіний король
В числі тих визначних і ус- пішних фармерів є її один
Українець Андрій Воробець
з Кридору
Фармерські товариства За-
ходу манзть 30000 Членів
'ч'їуі '
Джордж кСеїіс директор
"ІІрейрі Фарм Рсгабілітейшсп
Адміїїістреінисн'за'яуив у Рі-джай- иі
дня 17 'січня144 що фар-м'ерсь- кі
товариства икі вхо-
дять у склад'ПЇФІ'А начислю
ють тепер крлоД 30000 Дчлсніи
Та організація 'Д'б'ає} про роз-
вій і улііішсїпиґ'фармерського
господа реї ваЬ-Найважніш- а йо-
го ділянка це запобігання пе-
ред виснажуванням грунтів
ЯКА ТЕМПЕРАТУРА В
КАНАДІ
В пмтшіцю було в Едмонто-
ні 26 ннзче зера в Калґарах —
б в Ванкувері 41 Вікторії 44
Саскатупґ — ЗО Ріджаііиі — 18
Мус Джо — 21 Бсгелфорді —
28 Вінніпегу — 18 Тороіпі —
28 Монтрсаті '— 6
== ніш дикр8—зааяеага і щ тад—ашедш
НЬьп
ЯК ' "Г" ПАЧКАМИ ' гНКяШ ~И{Воііи так:танше коштують! "1 'Р£шШР'
Кажуть що Сіпіяр купив
три летунські компанії
Торонтопський часопис Стар
написав що Кападійські Тихо-
океанські Залізниці мали ку-
пити три летунські компанії в
Канаді за 12 міліоиїв долярів
Крім того мають викупити
ще інші компанії й розвинути
воздушну комунікацію в до-мін- ії
Куплені компанії мають бу-
ти: Юкон 'Сантсрн Ейр Транс-
порт яка' оперує 'лііж Веикувс-ром- (
і Юконом та Едмонто-
ном' і Юконом Друга компа-
нія оперує між Всикувсром і
Венкуверським островом а
третя — Мексизі Ейр Сервпс —
МІЖ ГДМОПТОПОМ і ДОЛИНОЮ
іікп Мексизі значить з да
лекою північчю лгар пише
що в будуччшй Сіпіяр може
зоргапізуваїи воздушну лінію
між Всикувсром і Аляскою
Сибіром Москвою іі Піанга- -
єм
Запитаний у справі тих по
внії президент Сіпіяра сер Ед-вар- д
ІЗіті відповів що він не
має що сказати
Брехливі поголоски
Департамент иочтті в Оттаві
прослідив поголоски що ніби
то були от порені посилки тю-
тюну папіросів чи інших річей
для жовнірів за морем та що
хтось їх викрадав Доходжен-
ня виявили що ті поголоски
були неправдиві І іс було од-
ного випадку щоб був отворе-ііііі- і
покупок з посилкою для
жовнірів від їх родин або при- ятелів
стрінула людину на
гладкій дорозі
Діялося то па саме Різдво
Христове о піп до восьмої
годині! ранку в саскачевап-ськом- у
містечку ІЗсттлфорді
Головний герой цікавої сценки
буй місцевий сториик на імя
Джап Томас Не молодий уже
собі той герой бо вік його чи-
слять па 60 років однак почу-
вається те молодо а тому хо-
тів собі погуляти бо ж роковс
свято то й як не погуляти
молодій людині!
Вийшов собі Джап Томас зі
стрільбою в руках того памят-иог- о
ранку на вулицю і глянув
до хати своїх сусідів Никола-сі- в Бачить він сусіди-батьк- и
зібралися зі своїми діточками
довкола різдвяного деревця й
приглядаю і вся весело як їх
діти на радощах відчнпюють
різдвяні дарунки від св Мико-
лам Сцена була гарна й ра-
дісна Це піддало Томасові
нову ідею Він підняв рушни-
цю й бахнув з неї в вікно
Розуміється — куля нікого не
поцілила А не поцілила не
тому що він так хотів а пря-
мо тому що стрілець хибив
І так жарт йому пе вдався
Але справу передано до суду
й суд засудив 66-літпьо-
го хло- -
паку па рік тюрми з тяжкими
роботами
Почувши про такий спра-
ведливий засуд покривдже-
ний хлоиака сказав: "Як я вий
ду з вязниці то оуду старатись
пе дружитись з такими сусіда-
ми як І Інкотаси"
А суддя па те йому відповів:
"Так вам треба буде брататись
з відмінною кіясою людей!"
ЛИНИНІ І-ЛСІІА-
ТОРМ ВИДА-
ЛИ КІІИЖОЧКУ ПРО ГУІ'ЯІШ
'{ коліроішми іліосі раціями
і Рільничий депаріамепг з
Порт Вест Лаііп Елснсйторе А- -
ссошіенпінп видав книжку про
оурини па ()армах у Канаді
Ілюстрації зел викопані в прп-родні- х
красках Кпижочку мо-
же дістати даром' кожний" фар-ме- р
треба тільки зверну і нея
за нею до місцевогр елеватор-
ного агента І? 1 1 і її написано
як треба боротися з бурянамн
Лінійні елеватори заішере-сонап- і
в вичитуванні піль з бу-
рянії) і через кілька років во-
ни помагали рільничому катс-джо- ві
па мапітобськім універ-
ситеті и дослідженні праці над
буряпаміі Оцінюють що кож-
ного року фармері тратять че-
рез буряті $100000000
РІК ТЮРМИ ЗА ОБРІЗУВАН-
НЯ КІНСЬКИХ ХВОСТІВ
Поліція арештувала недале-
ко Едмонтону молодого Хін-ц- и
який узявся за повни бнз-пе- с
— обрізувати коням хво-
сти За це її інші иромашки
нідприемчивніі Єн Чіп поман-
дрував відсиджувати рік вяз-Ніі- ці
п Форт Саскачевапі
Ч'Ч V Чт !▼▼ Ч ▼ ♦44 ♦444 ФЧ? ▼ '▼
і НА ГОСПОДАРСЬКІ ТШИ +++++++++-і+4- і
К С Продап аї'рбіюм
КОНВЕНЦІЯ АГРОНОМІВ У МАНІТОБІ
Цьогорічна конвенція в Ма- -
нітобі відбулася успішно
Предсідником конвенції був
проф д-- р II Дж Олс'он з ма- -
иітобського університету а
сскрсіарював п Р Вайтман з
"Екстепшен Сервис" Департа
менту Хліборобства в Манітобі
Всі збори відбулися в будин-
ку Маиітобського Університету
у Форг'Ґері Присутніх було
коло 100 осіб
Звіти подавали ріжпі комі- -
і сі і про свої досліди
Звіт комітету відносно буря- -
іів подав п Вуд секретар кр- -
міси доповідь про вівсюгу
дав н К С Продай в якій
було вияснено що найдешев-
ший спосіб позбутися 'шкоди
від цього буряну є' той коли
вживається сівозмін в якім ли
шаються поля па сіно та ласо
вище як також один рік під
парешшою
Про молочій (ліфі снордж)
подали звіти Вуд та Тавпсспд
Нищення цього буряну прова-дпіьс- я
па більшу скалю при
помочі хемікаліп У північнім
судовім діістрнкті в якім є
17 іМупіиипаіііі минулого --тії а
було вжито 20500 фушів хемі
калів па латках молочію Ни-
щення там цього моіочію було
успішне хоч кошт великий
Вуд доповів що у трьох му-піцппат-
ах коло Еімерсону
І Іортсдж ля Прері й Райдіпґ
Мавп і спи кошт оприскуїзашія
молочію та тонкії (березки —
Філд Ііаііпдвід) виносив 59'
за хемікал а 41' за роботу
Хемікаі коні іував 59 центів за
фунт Це означає що хемікал
і роботи коштує біля 10 цен-
тів за фунт Па один акер вжи
валося коло 479 фунтів Отже
загальний кошт виноснії 3870
долярів Баю подав до відома
що в Манітобі знайдено три
нові бурянії
Комітет недуг рослин під
проводом д-р- а Крейгі подав
до відома про бактерійну
гниль на бараболях Це ду-
же шкідлива недуга Під кі-
нець ліга бараболяипя вянеа
бульби часом мають гниль
Господарі повніші слідити за
цією недугою й коли знайдуть
щось подібне нехай засилають
до "Домініон Ботапіст Сентрал
Експсримеитал Фарм" Оттава
Опт Або нехай занесуть до
місцевого агронома
В Гаґборґ подав що чорні
колоски на пшениці спричинює
недуга як також цс може сири
чишіпі й падь іржі
Д-- р Дж Е Хахачек подав
до відома що відзаражувашні
злбеінлуьшиплрои випдоамтоокчі зерснеареосадпвуа
і вісім десятих бушлів з акра
в иорішіапні з певідзаражепим
Д-- р І'ріней та С Джансоп до- повіли що відзаражувашні
збіжевого насіння від головні
та спіти 39% фармерів роб-
лять сересаиом 36% фармерів
формалілою 2% синім каменем
а від 23% до 29% цілком не
відзаражують Біля 53% на-
сіння з в'рожаю 1940 року має
заразу корінної гнилі (рут
рат) Цс вказує що фармері
зробляїь добре якщо будуть
відзаражувати насіння іішеїіп- -
НАЇЗД СКОРПІОНІВ
і одній дільниці Ріо де Жп- -
пепро появились у масовій
скількости скорпіони" малі 'фін
липі гадюки і так залякали
людей що воші всі повтікали
з неї дільниці Двоє дітей від
укушеним померло Вмішались
власти і новели па скорпіонів
"бліцкріг" уживаючи до того
тріїітншіх плинів По якімсь
часі скорпіони були вигублені
до одного
інепшайте
не попробувавши заради і її
лихові
І'ихаііь кіііік1 іфіїпсчіі Уісічч 'а-ііи-і-
ю ЧІІІС ік(ІіОсоНї)іі ЛиІ'іІслІМдрІШі іікиЗШ:іІіІрГМііІІСі підпк
псі) іік ліілііііііь іііс під іірмкмл
дрглісш і зікГііірсимн Цсії лік
успішипІІ 6ІУ Уа-Іім-п- оІ цс діллома
мсліішііі1 — що посілле іачькм важ-
них лічішчік прикмет з додатком
сфедріму — і є особлішо призначена
п чи іігллі а --тіні- ( ііии її і VI луї -
І11_ГІЛ І ЛІ _ _ 1- -І А %г
більше коли нжіі' !Рч--£А- і
ти Иоіо вчпс чо
Уа-іго'п- оІ С11ИІІІ11Є УІСКІі перестуду під роз-і- Ч
1 1 ку УАТЯОМСІІ
'И'ТЧ ♦▼♦♦♦♦'♦♦♦♦♦р ♦▼♦чі
ці нівса та ячменю паіітіовппи-м- п
способами —г серасаном
або лейтосаиом Також порад
по буде сГяти більше зерна
па акер чим звичайно робило-
ся --"
і Б Валас подав що темні та
червонаві плями на пшениці
(кернел смодж)
г
знайдено в
14% всіх вагонів які продали
фармері Окремі сорти пшеип
ці мали стільки зарази: Рі- -
джспт — 03" Ріііоші — 00%
Течер — 22% Маркіз — 14%
ЕГніекс — 39% Мабуть з цієї
причіпні цього року мало хто
дістає перший грейд за шиє- -
пицю
Комітет зернового- - збіжяся
під проводом г д-р- а Пстерсоца
доповів що реєстроване насін-
ня пшениці Ріповії року Ш40
видало 23 бушлів з акра біль- -
шс ніж пшениця Ріповії яку
було перше- - іяіпущеп6 між
фармерів у Канаді Пересічним
видаток пшениці за минулі три
поки представляються так: —
Ріджепг — 397 фунтів муки
Ріповії —- 379 фупіін а Течер
— 385 фунііи
ІІЦодо відпориостп пшениці
проти ржі то Течер підлягає
більше па листю іі стеблах ніж
Ріповії та Ріджспт
Між скородозріваючимії' вів-
сами сорт ч 11Н видав у ця-тьо- х
околицях 859 бушлів з
акра тоді як Ґофер — 774
бушлів- - Овес ч 85 видав —
799 бушлів Вспгард — 747
бушлів з акра Дж II Встіи
подав звіт і про' пізні вівси
І Ісрссічні видатки з иятьох
околиць Манітобн були: Анто-
ні — 746 бушлів Бенер —і 757 ч 741 — 811 бушлів Вів-
си що „мають лиш числа ще пе
було випущено між фармерів
У недалекій будуччйі воші бу-
дуть пущені для загального
вжитку
Зпоміж ячменів які випро-
бовувалось у шіснадцятьох о-колн- цях Манітоби пересічні
видатки були такі: Плош —
522 бушлі Висконсип — 38
до 484 бушлів ОАС 21 до
452 бушлів Ґартои — 433
бушлів з акра Сорт Плош
виплекаио при Експерпменталь
пій Фармі в Брендоні Маніто-
бі
Між ячменями що мають ще
тільки числа багато надії по-
дають Брепдон ч 34-6- 0 та Ма-нітобськ-
ий
Університет — 41- -
Цей комітет зробив лісту
сортів збіжжя які є відповід-
ними для плекання в Манітобі
Пшениці: Ріджспт Ріповії і
Течер Не радиться сіяти в
Манітобі — Ейпекс Короией-інеі- і
Паіілот Преміер Мерит
і Картідс
Вівси: Всі'ард а де є більше
дощевих опадів — Антоні Не
радиться сіяти — І'ріп Рошяп
Каршіє і Лігасі
Ячмені: ОАС 21 Мезурі
Оттава 60 'Ґарюп Ці три
сорти є відповідні для бровар-ств- а
На годівлю відповідні:
Плош та Внскопсии 38
Лей: Редвіиґ і Байзои
Жито: Озиме: Даколд яре:
І Іролифік
Цільний і орох: І отден Ванн
Елі Блю і Чеселор
Комітет фармерських заря-
джень під проводом д-р- а Г
Гомернетла подав що досвіди
п ріжпнх частинах американ-
ського континенту вказують
що більш: фарми дають більші
прибутки чим фарми менші
Поняття про те що великі
фарми випихають малі — змі
нилося іеиер є менше ірар- -
мів по 3000 акрів кожна як
було колись Виглядає що
фармерська родина яко оперу-
юча одиниця є задоволяючнм
мірилом фармерського підпри-
ємства Для такої одиниці ве
личина і рармп залежить від
числа осіб у родині та їх здіб-
ності! робити па час роботу З
практичного досвіду управи
телів фарм їв для фінансових
підприємств вказує що фар-мп-- з
трьох секцій (480 акрів)
є більш зручними для оброб-
лення одпоіо машинерією Ко-лн- ж
па фармах є 350 до 400
акрів до річного виробу по-
трібно додаткової машинерії
як:' дві сіварки дві жниварки
і т д Якість і'уигу топогра-
фія та здібність управителя є
важливими чинниками коли ви-
рішується про величину фар-
ми
Талман та Расін подали до-
повідь про машинерію Щоб
трактор оплачувався на фармі'
потрібно його вживати най- -'
менше 500 годин протягом ро
ку На одній секції землі тягло
на сила коштує 60 центів від
акра па пій секції коло 75 цен-
тів від акра Трактори з гу-
мовими шинами дають силу о
17'!% дешевшу ніж сталеві
Кошти утриманий одної кін-
ної сили трактора протягом од
поі години роботи є такі:
Газолінові
мотори
Пасова сила 166 цт
Сталеві колеса 247 цт
Гумові 1 1 1 1 1 1 1 1 1 203 цт
Газоліна коштувала по 22®
центи дистілейте по 175 цен-
тів а 'дизель ойл" по 13 центів
за гальои
Комітет ґрейдованин збіжжя
під проводом проф Герисона
подав що ґрейдн пшениці
усталені па підставі млива та
печива Ріжпі хиби у зернах
пшениці видають менше муки
або печиво пе вдається Грей-д- и
пшениці випробовують- - у
лябораторіі меленим та печи-
ва Після впслідів описуєть-
ся ріжпі грейди а на підставі
цього інспектори грейдують
Блеймаи подав що цього року
можна буде продати кукурудзу
на пасший що є реєстрована
або що походить від'реєстро - лпл о ваного насіння _іг_г рій ііі '„'ли '
во це робити илекателі кукуру
дзи на насіння мусятть піддати
ев'ої поля інспекції коли куку-
рудза ще не зібрана аби ін-
спектори бачили що топ сорт
росте' пе менше гяк -- ПІП 'МИЛЬ
від іншого кукурудзяного по-
ля В цей спосіб усунеться
змішування кукурудзи 'й еррт
буде ліпшої ЯКОСТІГ
Комітет бороіьби з комаха-
ми та іричупами під проводом
д-р- а Бпрда та декана Мичепе- -
ра подали що цього року са-
рана зробила багато шкоди
Отруї було вжито па 0000 до-
лярів а вряюваио врожаю за
188000 долярів там де всі в
околиці вживали трійла па час
Розстіди яєчок сарани вказу-
ють що є їх найбільше від
1934 року Обсяг де знайдено
яєчка охоплює 13809 квадра-
тових -- миль- Знайшли яєчка
сарани у південних частинах
під ріки Асшіибойи здовж пів-
денної частини ріки Рсд та па
північ від Вінніпегу
В літі 1940 року Маніюба
мала вперше напад хробаків
па цукрові буряки Були вони
в Манітобі віддавна Минуло-
го літа вони наробили багато
шкоди Троїти їх треба опри-- 1
скуванпям плином з 2 фунтів
паризької зелені 2 фунтів ми-
ла розведених у 40 гальоиах
води
Минулого літа також було
найбільше мух "калсід" на лю-
церні Хробачки цієї муси з'-
їдали зернятка люцерни Вони
спричинюють дуже багато чор-
ного та брунатного насіння лю
церни З 250 зерен люцерни
найшли що 28% мали дірочки
в собі 9% мали хобачки а 84% були поморщені Поганий
збір насіння люцерни в Мані-
тобі минулого літа був спрнчн
псини цими мушками Щоб
зменшити шкоду треба стара
тпся щоо пе лишалось кущів
люцерни о насіння па зиму
ізуркупова свинка (світ кловер
вівіл) також наробила багато
шкоди минулого літа а тому
и намолот насіння оуркуну був
малий Запобігти шкоді-мож-и- о
переорюванням стерні бур-
куну і Так само й у шпіхлінах ньо
мгоільрокуЦе згноалйодвенноо тампшдеенизчсни-у
палося вогку пшеницю Ця
міль витворює тепло її вогка
пшениця пріє Щоб зарадити
ціп оїді пшеницю треба пере-
сипані з одної засіки до дру- гої
проф аж плис май допо-
відь про штучні угноєння в
якій заявив що міцніші угпоєи
пжяайхочдеші девошроижмчі коншпдтоамюіь унріжо
угноєння дешевші
Комітет наипшх рослий під
проводом В Дж 'Брекея- - по-
дав до відома що є великі
можливості! плекати кукуруд-
зи на зерно Досліди показу-
ють що Канада вживає коло 16'і міліопів бушлів зерна ку-
курудзи Цс зерно спроваджу
ється зі Злучених Держаїь- - (2
міліоип бушлів) з Аргентини
(З міліони бушлів) з' Південної
А())іікіі-(- 4 міліопа бушлів) і
з Австралії (50000 бушлів)
Південні околиці Манігобп мо-
жуть плекати кукурудзу на
насіння більше ніж тепер пле-
кають Збут па псі є в Кана-
ді
У справі штучного заплідпеи
ня цвітім люцерни зробив до- повідь д-- р II Дж Отсон Він
подав до відома що проба тя-
гання ланцюга дрючка и інших
приладів коли люцерна цвіла
не збільшило видатків насіння
але навпаки навіть шкодило
бо багато рослин поломилось
та потолочилося
Щодо пристосування хлібо-
робства до теперішнього
часу побули 'подані доповіді
Меитером редактором з Фрі
Прес Прейрі Фармер Тннланн
суперінтендентом Експеримен-
тальної Фарми в Брешюні Д
Бравії з тої самої 'фарми та
Скот з маиітобської цукровар-
ні
—
—
її
Дистилейтс Дізель
мотори мотори
147 цт 08 цт
215 цт 11 цт
171 цт 098 цт
З огдялу на ізоєпний стан
Велика Британія поробила змі
ми у підживлюванні свого на-
селення Інші краї що купу-
вали з Канади хліборобські
продукти не купують або та-
кож поробили зміни і Відживлення всяких істот
включаючи й людей вимагає
певної кількості! кальорій 'теп-
ла або" енергії яку видає по-
жива' Д-- р Бейкср у Злучених
Державах зробив підрахунок
який показує що для прокорм
лепия дорослої людний мясом
воловим треба 13 акрів землі
--—зїЛ"пгп"'г'"и тшг іітітіігті ігп -- —7 ""' "- -
иш' що° видала отршну кічі
кість мяса і т д Коли б лю- -
днна мала Підживлюватися сви
ііячіім мясом потрібно '7 ак-
рів 'землі набілом 4 акри пше
иицею — 1% акра а бараболя-
ми — "і акра Велика Брита-
нія а правдоподібно й інші
краї поробили зміни щоб як-
найменше 'землі було'потрібно
для відживленим людей 'ЦІ змі
піп відбиваються в (Канаді бо
маємо меншим збут па свої
продукти які потребують біль
їм є землі Щоб зарадити цьо-
му н Канаді треба продукува-
ти такі продукти які потребу-
ють більше землі а це приведе
до менших засівів пшениці й
правдоподібно побільшить за-
сіви 'вівса та ячменю' які -- потрібно
для годівлі худоби і а
надвишка пшениці тоді може
зменшитися Більш старанна
годівля дійних коров також
може забрати певну площу
землі від пшениці Фармері ма
ють більший прибуток від' ко-
рів ніж із пшениці
Студії того 'ж комітету пока-
зують що видатки з1 акра збіж
жя зменшуються Цс вказує
на постсиенне виснаження зем-
лі Крім того час від часу
лучаються неврожаї що також
вказує що фармері замало сі-
ють пашних рослий'' Коли б
дійні корови діставали зо 600
фунтів дерті то кожна корова
магла б дати молочного товщу
о 40 фупіін більше' Зернова
дерть ' може коштувати' Коло
6 долярів Тих 40 фунтів 'тов-
щу коли продати лишень по
20 центів фунт принесли 'б 8
долярів Та як тепер (на 0
січня) сметана була по 31 цен-
тові за фунт тих 40 фунтів
товщу принесли б 1240"долн-рі- в
Загальна кількість сіна що
річно збирається в' Манітобі
є замала щоб прогодувати
коло 3000000 худоби' коней
і овець Належалося б щоб
фармері плекали коло 500000
акрів люцерни замість 150000
акрів Люцерні! повинно 'б
бути від 5 до 10 акрів на кож-
ній фармі Кукурудзи на зер-
но бути коло 100000 акрів
Сорго просо і соя також по-
винні б мати більше'' місця на
фармах як є дотепер Пробами
100 акрах біля Пітерсфілд як
подав н Д А Бравії показалд
що року 1940 коли було 126
цалів опадів (дуже мало')' при-
буток з акра' лтену'иа 'насіння
та клоччя виноси 4974 лол
Кошт плекання іі робленим кло
ччя виносив 5074 дол з акра
Коли зважити що як клоччя
так і чеиу продалося за готів
ку плеканим лену є поплатні-шепі- ж тіІекаппн пшениці В
околицях де опадів є менше
як 17 цалів плекання лену на
прядиву і робленим з нього
прядива може 'бути більш'-ко-риспи- м бо чесане прядиво те-
пер коштує від 500 до '740 до- - лярів за топ З одного акра
можна зібрати від 100 до 300
фунтів чесаного прядива
Плекання цукрових "буряків1
це також така галузь що нри-чпіпоєть- ся до зменшення нше-иишип- х посівів Плекати цу- крові буряки можна на чорній
землі Плекання буряків' на від
далі більшій як 50 миль від-цукровар- ні стає перешкодою
бо тоді не понлачується Ми-
нулого літа пересічний вндаг
ток цукрових буряків у МанЬ
тКообші т випнлоексаинвня6Мв: интісо-й з акра: - 30 доля-
рів за акер Фармсрцдивиила-чеи- о 30 до 35 долярів від ак-
ра Решіу виплатить як про?
'- дару ть цукор ' - V Манігобська цукроварня ма-
ла успішний рік 'Фармері що
мали від 10 до 12 або й 13 '
топ буряків з акра є вдоволені
й побільшують число акрів під
засів буряків на рік 1941иФар-мер- і
що мали від Згдо4'тон
буряків з акра — невдоволень
Цих цукроварня має намір оми
пати