Ukrainski Visti, October 26, 1943

              Сторона 4
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
Український Католицький Тижневик
Видав кожного виггірка
Видавнича Спілка Українські Вісти
під адресою:
_'
_
""""1'0"012-10- А9 лберСттарітКаЕндамдаонтон
Річна передплата в Канаді $200
(МетЬег Сааааіааг¥Геек1у Иеігврараг
Ч'-гАаііосІаиоп)''- '5' "'
РвМШмд вву Тау іЬв
Окпівіао тга пьпавеп
100и-10- 9 8 ЕДамаІоа
і АІЬегіа СапаЛа
Поза Канадою $250 Уеагіу виЬвсгІриоп 1п Сапайа $300
Редакція за оголошення відповідає ОиШйе Сашйа $260
Ж Двадцятьпять-Літт- я
Шіпого Листопада
і'- - ' '
Великий День ':був той перший листопада 1918 року
Бо того дня не словом а Ділом заговорив український Львів
в імени українських сердець Галицької Землі про те що ті
серця любили за чим тужили
А українські серця тужили за тим щоб — по словам
Шевченка — мати в своїй хаті свою правду і силу і волю
І того памятного Першого Листопада 1918 року сказа
лося Львові те [велике українське Слово — Незалежности
й Самостійності ' '
и
аі
не
ті
у
На ратуші міста Львова залопотів побідно Український
Прапор Незалежної Галицької Землі І на сторожі біля цього
— станув Український Борець
І розійшлася по всіх містах і селах радісна новина що —
"ожила добра слава слава України"
В той великий день — народин державницької думки
власної влади армії боротьби за державність
Це був' перший крок уперед — на шляху нової доби в
історії Галицької Землі або й цілої України
А потім?
Хоч українське військо не було переможене в боях то
таки на останку мусіло Галичину залишити і то задля браку
муніції А набоїв не можна було дістати бо на Мадярщині
панували большевики румуни були противні українській
галицькій державі чехи ''хоч могли помогти та не хотіли на
сході були большевики на заході' поляки І так українська
Галичинаокружена зі всіх сторін ворогами мусіла втратити
волю передовсім задля несприятливого положення Це
треба виразно ствердити бо дошукуватися причин упадку
Західньої-Українськ- ої Республики виключно з вини самих
галицьких українців є несправедливо В Галичині було зовсім
інакше як на Великій Україні де ріжного роду соціялісти в
часі української революції кидали безліч демагогічних соці
яльних кличів про землю й волю Вони браталися з російською
"революційною демократією" і в імя тих кличів не дали сфор
муватись українській армії гадаючи що противника можна
переконати і щось на нім вимогти гарними й високопарними
паперовими резолюціями а не власною збройною силою Це
ті що говорили "якщо Україна не буде соціялістична нехай
не буде ніякої України" Так і сталося
Мусимо берегтися злорадної безплідної критики але
власне про тих непоправних грішників треба сказати згадую-
чи 25-літ- ні роковини преважних у нашій історії подій
Та перший листопад 1918 року не був вступом до пана-
хиди
Це був здвиг українських сердець і українських рук до
трудів і до ран — за волю й ліпшу долю народу
Це був перший крок уперед — на шляху нової доби в
історії Галицької Землі або й цілої України
І як ми сьогодні обходимо 25-літ- тя цього великого
Листопадового Дня — нам треба сказати що український
нарід на українській землі за всяку ціну хоче мати свою
Незалежну Українську Державу!
Ми хочемо в цім дні сказати тут на канадійській землі
що великий історичний український нарід який мав свою
незалежну державу мав таких князів як Володимир Великий
Ярослав Мудрий Ярослав Осьмомисл таких королів як Лев
і Данило таких гетьманів як Сагайдачний Хмельницький До-
рошенко і Мазепа таких поетів як Шевченко таких музйків
як Микола Лисенко нарід що створив високу українську
культуру — що він має право мати свою власну незалежну
державу так як поляки чехи французи англійці і хоче мати
її знову великим державницьким хотінням
'
_
Український нарід не хоче могили але хоче мати свою
незалежну Українську Державу!
Двадцятьпять-літт- я листопадового зриву обходить україн-
ський нарід у найчорнішій добі своєї історії Українська земля
стогне зруйнована жахливою війною ніхто не є в силі зміряти
невинно проллятої крови і сліз збагнути безмірну терпінь
счислити спалені села міста і вивезених людей з рідної землі
Ціна яку іплатить український наріду цій війні за волю наро
дів є безмірно більша як якого іншого народу в світі
Чого якої заплати сподіватися йому за ті жертви? Чи
застосують і до нього: міжнародні декларації про визволення
: поневолених народів?
'_ Та як би тамне сталося одно нехай кожний має на
увазі що тільки такі народи не гинуть котрі боряться Укра-
їнський нарід чекає! невідоме може жахливе невідоме' Але
і волю він виборе — скорше-ч- и пізніше-- — тільки своїми вла
хними силами його журба за власну волю має виявлятися у
сильній вірі що він є здібний і що може мати свою власну
державу Зерно що його посіяв Перший Листопад наново
зійде другого 4листопада
Московська Конференція
ІЦ иіГі 1' 'і- - 'ї і"
7! Підчас того як німецька воєнна сила відступає на всіх чфгяк'Чіянтська перемога є "тільки справою часу в
' Москвіу зібралася конференція Британії Злучених Держав і
советської Росії щоб вирішити лляний для цілковитого по-
грому їх спільного ворога й шукати "ґрунту для основ пово- -
енного світа Багато було конференцій на протязі цеї війни
але кожний раз відбувалися вони між двома з тих трьох ''великих 'держав1 На конференціях укладали пляни як( вза-їмн- о собі помагали в воєнних операціях і ці плянй вратували
' КОЖИу З НИХ Перед 'ркрЄМИМ ПОГроИОД ТВрнуЛИ ХІДг війни
шпроти держав ось московська конферещіяе першою конфе- -
фіреншею на: якій -- зібралися всі триідеМкШи разом І
: она є тільки4 вступом до зізду голов трьох !урядіі:-іРоз- в і'Ліі'орфім'ТХІіоІ'зшіщця її дуже' велике На ній
Гл їх' іп"-- - и-і- --
'!' ': V
Ьу
хоч
елта
пбкж'- -
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ 26 жовтня 1943 — Число 43
жеться чи ці три держави обєднанкдля ведення війни проти
спільного ворога' можуть погодитися' також на повоєнний
мирі!? '-М-
"тг"1-' - -- 5 'К---Н-- +---і -- &!- '
Ситуація серед якої відбувається конференція є дуже
відрадна' Армії союзних держав наступають на всіх фронтах
і ворог є битий на сущі морі і в повітрі" ' Ворожа коаліція
розлетілася Італія один' !із стовпів держав осі виповіла
війну Німеччині: Інші "європейські держави змінюють свою
політику щоб приподобатися завтрішнім побідникам Порту
галія віддала до розпорядимости аліянтів свої бази на Азор-ськи- х
островах Еспанія яка дотепер симпатизувала з дер-
жавами осі проголосила "чуйну невтральність" і відкликала
свою добровольчу "синю дивізію" з російського фронту де
вона билася по німецькій стороні Підбиті народи готуються
до револьти а німецькі союзники чи радше'сателіти шукають
першої нагоди г щоб покинути спілку з Гітлєром Росія зго-
дилася щоб королівський італійський уряд прийняти до
табору воюючих аліянтських держав
Але є ще важні справи які осталися до вирішення Для
Росії справою основної ваги є отворення фронту в західній
Европі що за словами московської "Правди" є необхідною
передумовою повоєнної співпраці Росія підозріває що алі-янт- и
отягаються з другим фронтом з політичних мотивів
тоді як для аліянтів це справа мілітарних мотивів На бритій-ські- м
міністрі заграничних справ Іденові й американьскім
Галові та їх воєнних дорадниках тяжить обовязок цю справу
вияснити в Москві
Для аліянтів з другої сторони є рівно важними пляни
Росії у східній Европі а передовсім що думає вона зробити
з Німеччиною Це не так справа границь Росії як справа долі
н будучности цілих народів і чи засади застосовані до Італії
будуть стосовані також деінде
і
іуЦ-ч- і
ТУТ
і':і-2-ц- -
?ї і! й
№)'
г'іац гніа'і" '' і
: 4
-- к
-- і' я? АГ
інші
іг ї тіпіт _інгт
І іхоаі'п
Це поважні справи їх можна вирішити лиш тоді коли
Росія і Злучені Держави далі будуть співпрацювати
в добрій віріяк'співпрацювалн дотепер і к6ливо'нн матимуть
перед очима наслідки'що можуть з тіраку згоди!1
ПЕРША КАНАЛШСЬКА МІ-СІЙН- А
ВИСТАВА в ТОРОНТІ
УСПІХОМ
Першу Канадійську Місіо-нарськ- у
Виставу яка відбувала
ся в Тороііті від 16 до 18 жов-
тня у Варситі Еріна відкрито
урядово 'в суботу в'вечір 16-г- о
жовтня в катедрі св Михаїла
Апостольський Делегат
Антонютті промовив
до виповненої катедри в якій
було також 45 єпископів і єпи-
скопів з Канади Дер
жав і Нової Фунляндії
В неділю рано Апостоль-
ський Делегат відправив Архі-
єрейську Службу Божу
виголосив єпископ Кер-ро- л
з Калґар Пополудні і вве-чі- р
маси народу оглядали мі- -
еюнарську виставу варені між
іншими онтерійськйй лефте- -
нант - ґовернор В салі
ба в неділю пополудні три
до публи
ки Епископ О Тара що недав
ТІЛЬНІ жити й працювати в спокою
й вигоді Вільні снувати мрії
вільні плянувати свою власну будучність
Вільні від жорстоких розпорядків
Вільні від конфіскат від терпінь від
безпідставних арештувань
Так ви є ВІЛЬНІ в Канаді Задержіть
її такою Поможіть визволити Канаду
з довшої війни від дальшого терпіння
від жертв Прискоріть нашу
Побіду прискоріть поворот
військ!
Ось як ви можете це зробити ПОЗИЧ-
ТЕ СВОЇ ГРОШІ КАНАДІ Вам
Бонди Побіди як запоруку І кожний
доляр буде сплачений вам ВЦІЛОСТИ
— з процентом! Це є приречення
Канади вам а Канада завсіди дотриму-
вала приречень сплати
Коли ви ПОЗИЧАЄТЕ свої гроші на
Бонди Побіди то це є ВАШІ гроші
Вони приносять дббрий Кож
''гН'иіП':іі мК'ГішзгО
гтЬ-іо- К оі'Уіо:1"'
'Британія
повстати
ПРОЙШЛА З ВЕЛИКИМ
Архіє-
пископ
Злучених
Про-
повідь
Колум
єпископи промовляли
більших
наших
дадуть
своїх
процент
но вернувся з 'Японії другим
був китаєць — епископ Павло
гО-П- ш третій еп Троселіе із
дистрикту Мекензіонаі далекій
канадійській півночі" ) сж
Виставу уладжено на особи-- :
сту просьбу Папи Пія XII я-к- ий
післав власноручно під
писанні! лист до архієпископа
МекГвиґена президента Виста
ви В полудневій частині аре
ни була подоба церкви св
Петра в Римі якої копула ся
гала вгору на 60 стіп Напроти
була подоба ліонської' катедри
у Франції Від сходу стояла
китайська пагода Була на --25
сті висока воєнна пррпамятна
статуя Лицарів Колюмба В
однім великім павільрні були
виставлені річи з дієцезій за-хіднь- ої
Канади
В понеділок уладжено офі-
ційне прийняття кардиналові
ні)
ний доляр що ви ПОЗИЧАЄТЕ умож-
ливлює Канаді дати її військам більше
сили прискорює побіду приносить
ясний повоєнний період ближче й по-
магає вам остати вільним
ПОЗИЧАЙТЕ свої гроші тепер Пози-
чайте щедро Позичайте кілько лиш
можете з ощадносте й а тоді позичайте
на сплату Ви дістанете Бонд Побіди на
кожний ПОЗИЧЕНИЙ вами доляр і
кожний бонд буде запорукою для бу-
дучности вашої власної й вашої родини
ЯК КУПУВАТИ
Дайте своє замовлення продавцеві Позички
Побіди який прийде до вас або дайте замов-
лення в якім небудь відділі банку 'чи в тростовій
компанії Ви також можете купувати Бонди
через свого працедавця за готівку або після
Щадничого Плану з платні Або вишліть своє
замовлення до вашої місцевої Централі Позич-
ки Побіди Котра небудь з тих агенцій радо
дасть вам усяку поміч при виповненню апліка-
ції Бонди можна купити в висоті $50 $100
$500 $1000 І більше
'-
-'(
"'-Ь- с
?%? 'ї ?'
'' ПНІ
Внліісв який у вівторок рано
відправив Архієрейську Служ-
бу Божу в катедрі на закінчен-
ня вистави Мейор і міська ра
да Трронта уладили Кардин-
алові урядове прийняття У вів-
торок відбулася інформаційна
дискусія про 'Церкву в захід
ній Канаді в які 'прийняли
участь владики виставі
були заступлені 27 релігійних
чинів які виконують місійну
працю в Канаді і чужих краях
Всі вони надіслали місонар-ськ- і
річи лпіізд „„
ми п(й :ЧНл?иЯЬкоіппреси)
ИН'ІІ!
5 ЯК БАГАТО ГРОШЕЙ
Війни в староримських ча-
сах мали також ґльобальний
характер як і теперішня Би
твн відбувалися над Реном і і
північній Африці в Англії І
над Евфратом у Мезопотамії
Як подає історія тих битв
десятки й і сотки тисяч бралі-- в
них участь
Фінансові чародії в тих ча
сах мали також свій біль голо
ви але напевно програли б бу
ли війни коли б потребувалі
були стільки гроша кілько в
носить одноденний видаток ні
нинішню новочасну армію
(Докінчений на стор 5)
БІЛЬШ!
Л)'!І !Ші
Приспішіть Побіду І кМ
НУПУИТЕ БОНДИ ПОБІДИ Іу)
НАТІОМАЬ ЧГЛЖ ГШЛІіСК СОММЛТТЕЕ
:'-- ' до'-- ' ' (--
„у „гч$-- г-
іглцсг ртУ? 'ЩіМф-?ії-- ї УЖ ' -- Ггл„ Й'иим::іі' і' Чу -- й іи '
- І" "і- - 4--
г " -- і имгI:V-V__1Ш1Пцд_шIЕі!1_с- уї ііуьл-'ї+- уі '?:'улчуу'уя Ч А умл -- - !„ цу + „у „ ( -і-- и
-- цп'а"л'
' ' л::т: '?=? '" --:-
-'"" -- 4' га' -- V -- "' ?:? 1ІК' і" _
ЩУ {Я $'Шь й"л !1
'З
На