Ukrainski Visti, October 14, 1957

              Сторшка 4
УКРАЇНСЬКІ НІ
Український католицький тижневик
Вида Спілка "Українські Вісті"
під адресою
і 'кга1в1апІеігіРпЬІШівпитМа
1967-9- 7 8ІКЄІ ЕітопІовА1Ьеги
Телефон 25708
"ічна передплата в Канаді $3-5- 0
і Іоаа Канадою $4 00
Зміна адреси: 10 центів
Аиіпогкед весопсі таїї
МетЬег Сапаі1ап еекіу
ОДшврарега Аваосіаііоп
РигЛіапей еуегу Мопсіау Ьу
цкгаїпіап N78 РоЬІквІїеп ІіпйСвЛ
10987-9- 7 8гтееі ЕйтопІопЛІЬеги
Рпопе 25708
УеагІуБиЬзсгірііоп іп Сапайа$3 50
Оиіакіе Саласіа $°°
о г„ііа и йічппвілав аа оголошення
аз сіазз Розі ОШсе Рерагітепі Оіиа
СПРАВА ОТЦЯ ГОЛТОНА АБО ЛІБЕРАЛІЗМ І ДОГМИ
Л о Роберт Гопн президент Прнпстоиського універси-
тету одного з найкращих в Злучених Державах подаВДові-том- а
ідо правління університету розглянуло справу о Гью
І ттона духовного асистента католицьких студеііпв Принс- -
омського університет) і позбавило згаданого священика
виконувати свої обов'язки в університеті Ка-
лмицькі церковна влада може вислати до Принстону пішою
священика Чим о Голстон не сподобався правлінню ушиер-ите- т'
А тим що критикував деякі 'теорії" професорів і
аякі 'розпорядження' правління школи Після президента
мпверситету зяв слово Треіітопськии єпископ Джордж Н
який зверхннком о Готіоіп "Ощблікова-іп- ' Лп є церковним
зшдомтення — лише єпископ Ар - не подають докладно
і і цпої ситуації ні головної справи про яку йдеться Ідеть-- я
ті іьки про це чи священик якому доручено цховшги
ировіт над католицькими епдептами світського університс-- т
міс право виступати перед тими ж студентами в оборону
і іри і моралі''"
Нарешті заговорив і о І олтон і сказав що він рооив
Нін обвинуватив Припсгонськии університет у нездоровій
і киши атмосфері Від 1890 року 57% католицьких студен--і- в
які студіювали в тому університеті пето виливом своїх
професорів утратили будь який з будь яким християнством
Чан юрік о Голтон критнк-увп- в правління школи за ге ідо
Запросто А Гисса якому в суді доведено фальшиву лрисл- -
шполосити доповідь дія студентів Найбільшою і най-
частішою "провиною" о Гол топа було ге що він вихованок
Оксфордського університету і добрий знавець християнсь-ло- ї
фі юсофн своїх промовах і проповідях доводив що
леям георп" деяких прпіїстонськнх професорів пропонова-
ні ст іентам як "наукова філософія" є насправді нісенітни-
ці а іе на жа іь дуже шкідливі
На принстонському інцнденп певне великою мірою за-
їдки 1 1 особиста нехіп до палкого католицького провід-- і
ика з боку вельмишановних професорів вражених у свош
професійній гідності Проте крім особистого конфлікту
гам вийшов пл верх також джс типовий і зовсім не новий
сниопядовин конфлікт І тут хотілось би нагадати майже
іак саму суперечку яку пні сторіччя тому назгад великим
ш іьіськии тіисі мениик Джі іберл Кіт Честертон (1874 —
19К) мав з тогочасними пберілами Своїм погідним гумо
ром простотою і і жбиною думки Чесгеріон мав великий
ьп їй па своїх читачп Але він писав нпирикпщі шкторінсь-м- л
ніби Це б) в час ліберальної наївної віри в пеміїтчнп і
гриві іии прогрес Освічена людина тим паче штелектуа
неї мусів відзначатися 'широким поглядом" на світ і як оі
ііо берсігисл всякого чпкоіо окресленого світогляду Чес
крюи наьпаки з самого початку свої творчости боронив
юі і її} що паинаж інвіпм річ не не технічні відомості а
ясним і розумний спігоіляд 1 варі додати ідо в тому часі
Чееіергоп нме не був каїоликом бо ю католицької Церкви
і ні пшсіан тонно 1с)22 року Яен і рі і ню и іоючіспіи Аи
іп іа по пні) типу Чееісріоіп псевдо пберали дивилися з
І ' 1 1) іоіо чи ирнн нічні зі спочу 1 1 ям мов іяв сипнії доі м і
пк то не роїуміе-- іі доби І от 50 років іому назад пі
і писі кіш писі мсішик Лрпо ід Бсішеп заагакував Чесіерю-і- м сь так На мою іумку а і наших часів є річчю абсо псі
і о неприйнятною щоб молоті людній з першорядним ште
нкгом моїла іоп скапі бу п як форму доіми Тому я при
чинений ствердити ідо и Честертон не має першорядного
чиє іекгл" На де Чесіеріон відповів "Насправді іспуюіь
п п ки два роди людей одні приймають догми і знають
про це дрп приймають догми - і не знаюіь про це Моя
є ішп переваїа над гплніовитим письменником (Ьениепом)
ііоіяглє в тому що я іпіежу до першої групи"
Відповідь Чсстергона не погребує ніяких коментарів
Доі ми справжні догми себто правди християнської три є
сні і лом дія правилі ноі оцінки кожної сиіуацп і для розум-
ною рішення в кожній ситуації А псевдолібсраіьит нсспідо
і догми є кінець кінцем упередженнями чи навіть агабобо
нами які звязуюіь інтелектуаліста так як нитки ліліпутів -- ' у пвера 1 іут треба шукати причини чому в Америці де
пссвлоліберальїп ментальність ще пе неревелісь є гак бага
і о науковців позбавлених ясною світогляду яким перша
с і річна і іел найчастіше марксизм забиває голову як аль-когол- ь
толову абстинента
КРІМ САТЕЛІТІВ С0ВЄТИ МАЮТЬ ЩЕ Й СУПУТНИКА
Сатетіг і супутник значать в астрономії одне і ге саме
! Іебесне ті ю що є затежпим і невідступним товаришем
більшої клянеш астрономи звуть сателітом Протягом ми-
нулих кільклнідцяіи років назву "сателп" сі яі пули з по
вітряних просторів вопі прийнялася в по шинному жарю
пі як визначення дерлпви яка задержавши формально всі
-- овнішііі ознаки незалежносіи стоїть під повною коптролею
Соиєїського Союзу Ясна річ що совєтська преса яка зав
ж їй тидіфсс іює "незтлсжіпсгь ' г зв країн народної демо
кратії ніколи не вживає слона "сателіт" Щойно тепер і со
і ьтська преса і еовєгські провідники з великим трпомфом
юворягь про супутника (по-російсько- му "спутшк") який
і ід декількох днів став головною новинкою світової преси
В чому річг А в тому ідо сонєтськнм науковцям удалось пу-
стити в повітряні простори першого штучного місяця який
кружляє навколо земної кулі зі швидкістю 18 тисяч миль на
юдину Совєтськии супутник має автоматичні радюперс-іилач- і
і їхні сигнали було чути в різних місцях світу Цим
сНоівкєіттаськХирмущодвосягУненпноянмеділозакхо7плженовитйня і нгаордпирйийнянтатсіамупесхріде-ндь- о німецькій амбасаді в Москві він гукав "Коли ми нещо-
давно подали до відома що маємо міжконтинентальну ба-
лістичну ракету дехто казав що це тільки психологічна
пропаганда Тепер коли штучний супутник кружляє навко-
ло землі кожний — вибачте за слово — ідіот може діткну- тись ного --власними руками"
Штучний супутник що його совєтські науковці пусти- ли в шростори є неабияким технічним досягненням Це ясне
Можна припускати тцо після цієї першої проби науковцям
удасться сконструювати нового супутника який назад по-
вернеться іп землю Покищо доводиться ствердити дві речі
(1) щораз яснішим стає факт ню головною може навіть
єдиною зброєю в майбутньому буде балістична ракета
(2) у змаганні за першенство в посіданні цієї зброї
совєтн випередили американців Для Злучених Держав та- ке становище очевидно мало приємне І нема сумніву що
совєтськии штучний супутник заставить американський у-ря- д ЗлучепноисхилиДтеиржтаевхніічнніавдітоьсліпдоичастии взимпордоибфувікаунвнаяти насвоютерезна-і
кордонну політику Дотепер совєтські сателіти (держави
"народної демократії") були вимовним свідоцтвом що
жертвою совєтської агресії можуть стати й інші вільні дер- жави І загрожеш держави дивилися на Злученім Держави як
на свого союзника й оборонця Тепер совєтськии супутник
виявив що до загрожепих націй належать теж Злучені Дер-
жави
пишуть
Про бідних
Вінінпсґське комуністичне
"Українське слово" пише су-
воро
"Радянські люди — трудо-люби- мі
високо цінять пра-
цю ' Але є очевидно серед ра
дянських людей невелике чис-
ло неробів — зюрових лю-
дей які не працюють а жи-
вуть з дрібної спекуляції або
з пращ інших членів сім'ї В і
союзних респубпках тепер у-води-
ться
закон зі ідио з яким
більшість громади серед якої
живуть працездатні нероби в
нандемокра гнчнішии спосіб
буде вирішувати що робити
з дармоїдами Якщо біль-
шість громади рішить вони'
можуть бути покарані заслан-
ням до ірудових таборів еро-ьо- м
2 — 5 років
Трудящі і в СРСР і в усіх
країнах світу нринняли цю ра-
дянську розв'язку схвально"
Редактор комуністичної га-
зети дарма що належить до
трудящих не завіав собі
власне ніякого труду і прос-
то передрукував 'схвальну
розв'язку" Зате ангор редак- -
ХТО Б ВЛАСНИКОМ
(К С ) Пів сторіччя тому
ипзат неіикий канадеї кпи
прем єр сер Вилфрід Лорьь
исретскізупап що "двадцяіе
століття пі лежатиме Кліпи"
Навівши слова щою держав-
ного мужа огтавськии корес
понтепг Мапіель Барквеп у
заключній стати своєї серн
сгаттеп пі тем люстороших
торговельних і економічних
ви іпшп у Канаді оиублікова
пій в ошому з останніх чисел
передового бізнесового 4 1
сопису Канади ' Фапнсніпе і
Пост" сіавиїь своє власне пи-- г
шия "А іе до кої о на іежн 1 1
Капі іл?"
Не ілвно прем'єр Діфсибсн
кер промовляючи в Дортмунд
сі кому у інверсні є п в ЗДА
вис іоізппся іп тему каиіісі
ко імериканськіїх взісчип
більш одперто ніж коїрпііпе
будь з ютеперіпііііх речників
каиаісікою ряіу Він звер
ниіунну на обставиш що
торі ним і промне л не можуть
пн цоиюм і тому самому
напрямі якщо Каппда мас
встоятися як незалежна іср
ж пні і о шпиця Цюю року
Кіп иі мппімс лорюве н піні
'сфіцит користь ЗДА при- бій зпо ні суму одного міЛь
яри іол іншими словами —
Канада зікупн іа в ЗДА ні о
дми мільяр і юл більше това-
рів ніж продала т їй своїх
Кана іл збанкрогуїила б як
що б тк і ситуації не рівпова-жпл- и
пінії чинники до певної
міри вища нарис 1 1 канадсь-
кого доіяра а головно — ве-
ликі американські капітале
вк іа ш в канадську промисло
вісгь і в перерібку сирівців
Оби та ці прояви еконо
мічно не зовсім здорові Що-ирав- ла Канада дуже баї аго
сьористала з посгоронпгх ка
пі та юіж іадін головно аме
рикінських але теж у поваж
ній кількості з еиропеиських
О шачс людина чи підприєм-сів- о нклііаючи ікудись свої
іронії хоче мни деяку кок
іро по над цім вкладеним іро
ніс чі Коли американська фір
м і відкрив іє свою філію ф іб
рик л Канаді пбо (і це тран-ляєіьс- я
напчпсгіше) просто
к п є існуючу канадську
фір_м іо хоче за ісржапі н
своїх руках керівництво тією
фі нею - фібрикою Засадни
чо ця коїітроля є доброзичли
па але вона тел спричинює
що ніша економіка стає дуже
вразлива п і зовнішні впливи
и умови Ось напр одна ве-
лика фабрика радіоапаратні і
телевізорів відкривши свою
фпно фабрику в Канаді ви-
рішила припинити свою ира
цю тут бо в тому часі потре
бувала капіталу на поширен
пя свого виробництва в ЗДА
Досвід показує що канад
ські відділи американських
фірм не суперничатимуть зі і
своїми американськими цен-
тралями за здобуття заокеаи
ськнх ринків збуту Очевидно
американська а втомобільна
фірма чи фабрика приладдя
яка посідає свій відділ у К-
анап — п Торонті чи Вшдзорі
не буде розглядатися за
заокеанськими ринками збу-
ту на продукт своєї канадсь-
кої філії якщо б експорт то-
го продукту з Канади спри-
чинив утрати центральній
фірмі у ЗДА На цю пору —
твердить "Да Файненшел
Пост" - більш ніж половина
прибутків канадських компа-
ній відпливає до ЗДА
Далі більшість великих а
профспілок (юнги) є філіями
американських профспілко-
вих об'єднань що приводить
до значної американської
контролі канадської економі-
ки Коли американський ста
УКРАЇНСЬКІ ВІСТ! 14 жовтня 1957 Число 41
Що інші
дармоїдів
гДіпної стати V вііініпсгськіґі
"Фрі Пресе" виявився більш
трудящим Він пише
"Якщо закон про соціяльне
перевиховання дармоїдів був
конечний 10 вш не свідчить
похвально про мораль совєт
ською ііасс'іепия Вже 40 ро
ків минуло відколи гам нема
поіаних вп чинів кіпіталізму
комуністи вже від 1917 року
ведуть свою систему вихован-
ня 1 тепер можна хіба припус-
кати що росіяни розуміють
гідність пращ
Проте є ще и друге мож-
ливе вияснення Хрущов зда-
ється має іп думці не дармо-
їдів він думає як дістати
більше робучнх рук для вико
наїїня державних проектів
Коли таке вияснення правди-
ве то кожний район буде
примушений дати свою квоту
жебраків бродяг і спекулян-
тів Зрештою в Роси це не
новина Кочи Дуіс Фішер за-
питав секреіаря комсомолу
звідки він бере добровольців
на казахстанські "цілинні згем-лі- "
топ відповів "Ми зроби-ч- н
список"
КАНАДИ?
левий чи аіпочобілевин ро
бітник осягне підвншку плат-
ні тоді кап ідськии робітник
бажає одержати іаку саму
підшивку Аче кошти вироб
ництва в Кіп ні є і іак знач-
но вищі з у в п и на нижчу шро-дуктивніс- гь
і па менший пнуї-рішпьокраиов-
пп
ринок збту
Це спричинює непотрібний
інфляційний тиск ні Канаду
іобго канаїсікии консумент
платить виші ціпи за кана і-с- ькі
вироби ніж повинен У
деяких ділянкіх ситуація ста-- є
сирпнді з проз шва
Каніді с четвертою най-бі- лі
шою юргонслі пою дер-жіво- ю
у сніп і тому торгівля
повинні зрівноважиш Ш де
фіни пі Кін їдці не виявили
охоїи лін пі іп її и інвестувати
спої капи і їй у власній краї-
ні і зате прояви пі п амерп
капці Том п бпіатюх вина і
к їх пчернкіиді випере ЦІ їй
Кан і і в іпк ніш і викорис
логічніші іімспих скарбів З
друююбок канадські під
приємні і киїщ не пробують
як елі і проникп іп в амерп
канськнм ринок
ЯК МО КИЇ ІМІІІИІН юи ст ін'
Ось не пі кс питання що сюя
міме пері і феїсрпіьним уря
іом К іпі їй н черкжому ро
ні Нііолаїшим митих іарш)
на імерик шсі кі товари'
Можіиво а іс канадці вірягь
в доці п ніс ті ні іьної торі ЇВ ЛІ
Виров і ікениям імпортовнх
кнот що їх практиковано ні і
час і шс ія війни? Також мож
ливо але такий крок прона
див би до інфляції па впут
рпшгьому каипдському риик
Зовсім можливо 1Ц0 ПОДЛІ
кова система буде змінені в
тому напрямі що компанії я
кі не допускають у себе чужо
го сіпші іаепика мусітимуть
п іа і и і н вищі податки
Осі і найбільша дилема що
п б п коли досі доводило
ся рош'язупаги Кан щ за чпс
своєї історії Сказав прем'єр
Діфсіібсикср- - "Вдержати Ка-
на іу пеплежпою не буде леї -- ше і с пер ніж це було колись
пі і деяким оілядом цс па
ні гь груїншк бо ми зайшли
вже джс длчеко Однак не
ІІС Є бі ІЬІН ІІЄМОуКТНВЄ НІЖ
бу К) колись "
В Свистун гостює в Києві
Комуністична преса принес-
ла вістку що віншпсґськии
адвокат Василь Свистун який
проліном останніх кількох
місяців друкував у комуніс-
тичних газетах серно статтеи
кроти КУК тепер перебуває в
Києві куди він разом зі своєю
жінкою иіоїхан на запрошен-
ня Слов'янського коїмітету
СССР Комуністична преса та-
кож подає що В Свистун є
оловою Канадського куль
турпого зв'язку з українсь-
кою совєтською республікою
"На аеродромі гостей з Ка
пади зустрічали члени прав-
ління Українського товарис-
тва культурного зв'язку з за-
кордоном іи чолі з головою
правління К 3 Литвином за-
ступник міністра вищої осві-
ти УССР Л Є Кизя та інші
особи "
Люди які вітали В Свисту-
на на київському аеродромі
ам ніяк не є невідомі К Лит-
вин уславився тим що недав-
но у Варшаві вів чистку про-
ти "націоналістичних" елемен
тів серед тамошніх українців
Лука Кизя був членом укра- їнської совєтської делегації до
Об'єднаних Націй де навіть
виголосив промову точніше
лайку проти мюнхенського
радіо "Вільна Европа" і про-
ти націоналістів на еміграції
ПРО АГІТАЦІЮ
Один пані аклор що за від-
сутністю геатру став журна-
лістом працює тепер в одній
"наїивурндовш" радюаґеііцп
і з цього тшулу часто засідає
за спільним газетярським сто-
лом із такими важними шиш-
ками як коресподентн "Ю-пайт- ед
Пресе" чи "Асошіей-ле- д
Пресе" чи репортери т
зн великих щоденники]
Час до часу ірапляєіься ко-
му пагода бу наш в і ому ша-
новному товаристві і па ма-
ніфестаціях вічах прескои-ферспціи- х
організованих бра-іам- и
українцями
Два роки тому наприклад
була іака врочиста оказія в
"Меіігатсн Сеитер" у Пю йор-к- у
Виступали сенатори кон-іресме- ни
представники поне-
волених Москвою народів та
зчив дюжини промовців із
рідного давнтавпського по-
двір'я
За пресовим столом паш
земляк став можна сказати
центральною фігурою коли
тільки на трибуні з'явився
українець білорус чи якийсь
піший словак і починав жари-
ти промову тоді американсь-
кі репортери шарпали нашого
земляка з усіх боків і проси-
ли перетлумачити їм що ж
таке епохальне той чи інший
патріот сказав
Отож земляк рятував ситу-
ацію — служив цим панам за
перекладача
Між пішим — цілою пара-до- ю
командував тоді широко
знаний український адвокат і
політик іперсоиаж цікавий
тим що коли промовляє в
англійській мові то говорить
як державний муж а тільки
перескочить на українську
що він залюбки практикує
тоді з державного мужа ро-
биться щось посереднє — (МІЖ
Грицем Зазулею і "спікером"
на парафіяльнім пікніку
А того що він витворяє з
нещасною українською мо-
вою хай йому Бог не пам'я-
тає бо Україна напевне не
забуде Так і тоді в "Менге-те- п
Сентер" після блискучої
як писала "Свобода" промо-
ви сенатора стеиту Ню Иорк
встає наш адвокат і політик
підходить до мікрофона і ка-л- е
до тритисячної переважно
скніальської авдиторп
— Вел ви чули що він го
порив той Гай за Укрішу?
Він говорив очраит бо він то
всьознає ви мене А за те що
він мій добрий френд і ми со
бі говорили "ти" то я бим
дуже іюбпп як би пи номх
ше рпі заилеска ні в долоні
за ного спіч оксн?
Заля гримить ми оплесків
але пішого державного мужа
це не вдоволяє
— Вел калсе того раз бу
ло трохи ліпше але я бачу
що н тлмтому корнері і на ґа
лери пірід спить то я би ду-л- е
любив щоби всі ся -- збуди
ли і разом до купи дали вели-
ке браво сснаторЬві оф Юнай-те- д Стейтс'
І знову грім оплесків по
лучеиии зі симпатичним свис-
том і тупотінням сколихнув
мурами "Мепгетен Сентер"-- у
Па лаві журналістів — велике
пожвавлення всі цікаві зна-
ли на що власне тритисячна
Листи від читачів
ВСІ ІДІМ
ДО МІСЬКИХ ВИБОРІВ
У середу 16 жовтня грома-15ПІ- Н
І гмонгону вибирають
посадника міста (меиора) і
місіких ранніх (алдермашв)
Одним із кандіпапн на меио-
ра є Василь І авреляк що в
осіаіипх двох лліборах був
обраний мепором через акля-маїїп- о
Він виявимся добрим
адміністратором у час неймо-
вірно швидкого росту нашого
міста і дає запоруку що і на
майбутнє вміло поведе ском-плікова- ні
справи міської гос-
подарки для добра міста і йо-- ю
'мешканців
Серед досить багатьох ук-
раїнців створився шкідливий
погляд мовляв муніципаль-
ні вибори ліеііш важливі В ос-
танніх міських виборах голо-
сувало тільки коло 20% гро-маля- н
Едмонтону Між 80%
тих що не голосували певне
було і велике число українців
Такс не сміє повторитися те-
пер коли є аж три кандидати
на пост меиора Тому кожний
українець і українка дослів-
но кожний і кожна які ма-
ють 21 років повинні викона-
ти свій громадський обов'я-
зок ідучи 16 жовтня до вибо-
рні Ні політичні різниш НІ
різниця віровизнання в цьому
випадку не мають ніякого за-
стосування тож кожний із
нас повинен піти до виборів і
голосувати так як відкриті
очі і громадська совість йо-
му наказують
Ніхто з нас буквально ніх-
то хай не занедбає свого о-бов'я- зку
Едмонтон Алта Д Янда
І ПРОПАГАНДУ
говпа так спонтанно реагує
Газетярі емнчуть аа іполи на-
шого земляка й допитуються
— Скажи переїлумач нам
що він гам бллакаві
Ну земляк зрозуміла річ
не в тім'я би тни не буде ж він
ілумачши американцям тих
смалених дубів що їх плів до
мікрофона наш знпмснитий
"лоєр" Толе рятуючи ситуа-
цію місця фантазує
— Він сказав що волелюб-
ний нспокоренип українсь-
кий нарід та інші поневолені
Москвою народи маючи за
собою підтримку волелюбних
Злучених Держав ніколи не
зречуться д июго їм Богом
права на самостійне вільне
незалежне — і т д і г д
Американці бистро запису-
ють це до своїх погесін і так
загрожеиа па момент націо-
нальна спріиа — врятована1
— Інша річ — зауважив
меляїіхоліпно паш земляк —
що ще не було випадку щоб
американські газетярі надру-
кували потім у газетах те все
що чули від мене про воле-
любну Україну
Ікер ("Вісник" Ню йорк)
у
ПЕРЕВИБЕРІТЬРОЙ
НА 3-І- Й РЕЧЕНЕЦЬ
ІшНИШ1№1іакввШвввввввввввНвЯ ІВВВнИЛші МІІІІІІІН
1ввввЖЯІвВіввввН
1ввввввЖІІКІлвІввввЯ
(ІІІКОУ
Сііігеп'в СотліШее
Едмонтон має ДОБРУ І ЗДОРО-В- У
МІСЬКУ АДМІНІСТРАЦІЮ
НЕХАЙ ВОНА БУДЕ ТАКОЮ
ДАЛИ
Голос) йте на Громадську Лісту
Можете купити
Канадійську Щадничу
облігацію
лише за $250 згори
тут
Канаді иські Щадничі облігації є для Вас найкра-
щим вкладом бо
Вони на 100% певні їх забезпечує Канада
Вони даю її вищий зиск ніж будь-кот- рі
попередні випуски Канадійських Щаднн-чи- х обінацін коли придержати їх до дня
плалности вони приносять 4 46% прибут-
ку річно
Можсіс купити їх за і опоку або на ви-- п
і пн
Вила і а згори є тільки 5%: $2 60 за 50-доляро-
ву облпацію $5 00 за 100-доляро- ву об ііґлшю і і д решта на легкі виплати
ироіягом року
І можсіс купи їй їх у будь котрому відділі "Мон-ірсальсько- ю Банку Ваічк ог Моічткеаь
огкіпд уиЬ Сапаїїіапз іп еуегу шаїк оі ІіГе япсе 1817
Для ЗДОРОВОЇ міської
адміністрації
В ЕДМОНТОНІ
перевиберіть
МЕИОРА
ВАСИЛЯ
ГАВРЕЛЯКА
КАНДИДАТА ГРОМАДЯНСЬКОГО КОМІТЕТУ
Розгляньте адміністрацій!!! досягнення меиора Гавреляка
за минулих шість років Від часу його вибору на меиора
була виконана кожна обіцянка з того часу Міські услу-г- н
для населення збільшилися вдвоє деякі —втроє або
навіть більше Плин меиора Гавреляка на майбутнє
включає знижку податків через збільшену фінансову
допомогу уряду та продовження розвитку нашого міста
під кожним оглядом
ЦЕ ДОКАЗАНЕ СВІДОЦТВО ПРО ЧЕСНЕ
ЗДОРОВЕ КЕРІВНИЦТВО СПРАВАМИ
ВАШОГО МІСТА
ГОЛОСУЙТЕ НА ПІДСТАВІ ЗАСВІДЧЕНИХ ФАКТІВ
НЕ НА ПІДСТАВІ НЕЯСНИХ ОБІЦЯНОК !
16 жовтня голосуйте на цілу лісту Громадянського
Комітету
Уоіе НШЕиКШІіат X