Ukrainski Visti, April 19, 1949

              19 квітня 1949 — Число 16
ч Г
Дерсвлши перина бойківського стімш на Иідкарпатті ц І ашчииі
І НАЧЕ СОН ЯВЛЯЄТЬСЯ МЕНІ
Ще й нині бачу церковцю стару
З дубоних брусік наче на картині
Доріжка ветьси під гору
Село іежить а доїнні
І "Жучка" й "Зельчана" м "Воротаря"
І "Зайчика' й "Через попоиі лозн"
Крізь прірву літ так чую я
Неначе сміх крізь сльози
Др Іван НІмчук
Осередок української науки
З ПРИВОДУ 75-ЛІТ- ТЯ НАУКОВОГО Т-В- А ЇМ ШЕВЧЕНКА
Наукове Товариство їм Шев
ченка то розвивало довгі де-
сятиліття таку живу п корисну
діяльність на рідних землях і
вславило імя України в широ-
кому науковому світі продов-
жує далі з успіхом свою пра-
цю на чужині (тепер осідок
Т ва в Мінхсні у Німеччині)
На роки 1948 49 припадає 75-літ- тя
НТШ тому не від речі
буде сказати про цс Товари-
ство і ного славне минуле кіль-
ка слів
Минуло вже 75 років як у-краш-
ські
патріоти заснували
у Львові Товариство їм Шев-
ченка що згодом перемінило-
ся в чисто наукове Мета Т-в- а
була плекати українську нау-
ку й культуру на західно-укра-шськи- х
землях бо на централі
них і східних землях що бу-
ли під московською царською
владою українське друковане
стово було тоді цілковито за-
боронене і про українську на-
укову працю не можна було
там навіть мріяти Завдяки ве-
ликії! матеріяльпіп допомозі
кількох діячів з Великої
Іни і поспішні дотації лвстрлГ
сі кого уряду могло МТШ при-дбатт- и
імаснни дім улашту
пати власну друкарню розви
нути широку видавничу робо
ту зорганізувати найбільшу на
західно - українських землях
українську бібліотеку му аси
книгарню і г д А ко пі провід
Т ва обнян слашши наш ісго
рик і знаменитий оріанізатор
наукової праці проф Михайло
Ірушенськіїн що пмін при і пі
ну ти до роботи н ньому цілий
іург учених з Великої Украї
іш і виховав не менший гурт
чотодих науковців з Галичини
и Буковини то праця в Т-- ві
пішла так що за короткий час
упажали ного і свої і чужі не-
офіційною Українською Ака-
демією Наук
Ті славні традиції старалося
НТШ продовжати і в часах
финалежности західно-украін- -
ьких земель до Польщі Та а
гих важких часах мусіло Т-в- о
іробиватисн вже вчасними си
рами бо відпали всі дотепер-
ішні підмоги и дотації Що
пльше польська влада шді- -
рала йому навіть друк укра- -
псіжнх шкільних книжок що
приносив давніше Т-в- у поваж
чи прихід Не дино що ви- -
іашінча діяльність Т-п- а за
Іоіьщі послабла хоч і в тих
!слх ного наукові Секції про-ювжал- и
свою пріцю і вину-клл- н
правда здсбільша непе- -
юдично свої Записки
о приходом больїпсвикіи до
аллчини 1939 р НТШ злито
крашськоіо Академією Наук
оіо бібліотеку члзеі робиш
д підчннено ВІ10І1Ш ЦІН
станові В роках німецької о- -
Мації (1941-44- ) пробувало
ІТШ відновній свою діяль- -
сть а коли це не вдалося то
ото наукові Секції вели Пра
го конспіративно без змоги
їдати щонебудь друком Ро- -
рмієтьси що в таких умовн-
их праця Т-в- а не могла бути
Ішт видатна
Минули вже два роки як
ТШ відновило свою діяль- -
сть на еміграції в Німеччині
березні 1947 р ) За ті дна
кн виконало Т-в- о не зва- -
ючн на більше як несприит- -
ь умовний величезну пра- -
про що варто сказати де-шир- ше
тим більше що та
аця в Канаді майже нені-м- а
апередодні другої світової
ти НТШ мало 134 дійсних
енш українців і 49 чужинців
справді ж це число буломеи
оо з 24-о- х дійсних членів
І наче сон яплнютьси мені
Сільських діичат нсселі хороводи
Лунають спиш голосні
Немов весняні коди
Не знаю чи ще церковця стара
Стоїть чи гагілон там співають
Та на Великдень буду я
З тобою Рідний Краю
Богдан Лепкий
що перебували в СССР аж 14
були на засланні від них не
було довгими роками ніякої
вістки і якась частина їх на
певно загинула Із загалу член
стна до Історнчпо-філософіч-п- ої
Секції належало 49 укра
нщш і 2 неукранщчі до Філо-
логічної — 33 українців і 25
неукрашцш до Математично
природописно-лікарсько- ї — 52
українців і 21 неукраніцш
За роки 1939-194- 6 одержа-
но вісті про смерть 29 дійсних
членів украшцш вибрано 5 по
внх членів так що в часі від-новіеї- шя
дія ііііюсги Т ва во
по мало теоретично 110 дій-
сних членів українців 3 них
опиннчось на еміграції 42 чле
пін на батьківщині залиши
лось коло ЗО членів решта за-
тнула померла або місце їх
перебування невідоме
За час від ЗО березня 1947
р до 15 березня 1949 р по
мерто на батьківщині 4 діне
них членів Колесса Філярет
Кордуба Мнроп Кримський А-іаташ-
ел
і Щурат Василь На
см н рації померли Брик Іван
В є р г а ноиськии Володимир
їси Петрів Всеволод і Ракоп-ські- ш
Іван з чужинецьких уче-
них — Пліііік Макс У тому ж
часі вибрано 43 нових дійсних
членів так що пніг перебуває
па емп рації 81 дійсних членів
НТШ а невідома доти 67 ч іе
пін з 1939 р 3 іи 67 ч існш
15-2- 0 с на засланій або помер
ти в пенолі к 25 живе іл бать
кішшіні нині пропані без ні
сги 3 81 дійсних членів укра
нщш живуть п Німеччині 51 в Злч Державах і Канаді по 11
в Аріентши и у Франції по 2
та по одному в Австрії Англи
Бельгії і Голянди
Крім членів дінсних (науков-
ців) має НТШ і членів зви-
чайних — исьою 63 3 того 35
членів прийняв Виділ НТШ
вже на еміграції це переваж-
но молоді українські вчені й
адепти науки
Як уже сказано на початку
цсіпраля НТШ себто ного Ви-
діл Секції Наукові Комісії та
Інститути працюють у Мпіхеш
Але для усправисння роботи
з уваги на розпорошеність чле
іпв у різних країнах створено
ще п окремі Відділи НТШ в
Америці (Ню Иорк) та в Го-чин- дп
(Кулсмборґ) Крім тою
для зпязку між українцями і
чужинецькими науковими ко-
лами створено представництва
НТШ у Франції Бельгії Ан-
глії та Аргентині Найбільшу
діпчьілсть розвиває америкап
ськии Відділ НТШ в Ню Иорку
під проводом невтомного про
фесора дра Миколи Чубатого
Щодо праці централі то во
на іака широка і нсестороннл
що представити н в одній
статті нема змоіи На цс по-
трібна ціла книжка яка і вин
де як Хроніка НТШ за 1939-194- 8
рр Тут для інформації
читачів "Українських Вістей"
ми вичислимо тільки всі Сек-
ції Комісії та Інститути які
працюють у рямках НТШ Ось
воші:
Історично-філософіч- на Сек-
ція що працює під проводом
директорі (голови) ироф д-- рі
Івана Мірчука Членів на емі-
грації має Секція 40 всіх зі-
брань відбула вона 13 При
цін Секції діють такі Комісії
історична (чл 25) філософіч-но-педагопчн- а
(чл 36) права
її суспільних наук (чл 44)
археологічна (чл 12) музико-лопчн- а
(чл 8) І Секція і чіі
Комісії збиралися для вироб-
лення пляну їх збірної роботи
для вислухання рефератів сво
їх членів та для справ оргаиі-злцішіи- х
До Комісії! належані
ісж иеччепи І ІТШ що цікав-
ляться даною ділянкою науки
Філологічна Секція працює
під проводом проф В Радзп-кевич- а
Членні 21 зібрань 4
При Секції дпоіь Комісії етно-
логічна (чл 28) біблюлопчпл
(чл 20) мовознавча (чл 23)
літературознавча (чл 34) кля
сичпої філології (чл 25) Шев-
ченкознавства
Математично-природописно-лікарсь- ка
Секція: директор
проф др І Розі їй членів 29
-- іасідапь Я При Секції діють
Комісії ісоїрлфічііл (чл 14)
фі мої рлфічпл (чл 10)
З унлін на грошеву скруту и
комунікаційні труднощі і Сек
ції п Комісії не мають можли-
вої і н збиратися частіше то-
му баїаю справ нриходитьсн
по іагоджунапі інсіовшім шли
хом
Поза звичайними зібрання
ми Сскцін і Комісій відбува
лися теж спільні зібрання всі
Секціи (напр у четь І Фран
ка із б 1947) та Наукові Зіз-д- и:
в Міттенвальді (15 - 18 9
1947) тав Бсрхстссґадеіи (5 -- 7
З 1948) що був ірисвячепип
памяті Т Шевченка Обидва
Зіздн проти їй під проводом
заслуженого застгпика голо-
ви Т на проф д-р- а Зепопа
Кузелі
Від травня 1947 НТШ пе-
ребрало патронат над Акаде-
мічними Вечорами в Міпхені
(прилюдні наукові доповіді з
дискусіями) Від акад року
1947 - 1948 перебрало воно
повністю на себе її організа-
цію тих Вечорів при співучас-
ті Українського Католицького
Академічного Сенюрагу і м
Митр А Шсптнцької о та Цен-
трального Союзу 5 крашсько-г- о
Сіуденстпа Ті Вечорі здо-
були собі повне признання се
ред широких кол українською
громадянства що цікавії і ьсн
науковими пробісмами
Крім того утворено в Т-- ві
окремі Інститути: Інститут Сп-цикіопе-
дп
під проводом
проф д ра 3 Кчслі Публі-цистични- и
Іисгніут під прово-
дом д ра М Шлемкевнча Ін-
ститут Національних Дослідів
під проводом проф д-р- а В
Кубиювнча Інститут Українсь-
кої Мови під проводом ироф
д-р- а Я Рудннцькою і Біблю-логічни- н
Інститут під прово-
дом ироф д ра Є Ю Пелен-сько- ю Найкраще діяли два
Інститу ти Піщиклоиедії і На-
ціональних Дослідів Праця
над Енциклопедією Україно-
знавства що має появитися в
двох томах (по 800 сгор кож-нн- п
іекснконового формату)
українською і чужими мовами
добігає до кінця Число ті
співробпииків паикрашич у-країп-
ських
наукових сн і до-
ходить до 100 сті іькнж і чи
сло рецензентів Зі минулих дна ромі нин-
ішні заходом НТШ 4 томи по
го записок (томи 156 157 158
і 159) в тому чисті ібіриик
"В 300 лити Хмельниччини" за
ред проф Ь Крупнії цького
та "Україніка в чужих мовах"
Є Ю Пеленського (видання
укр лнгл і нім ) Крім того
кварт альник українознавства п
3 "Сьогочасне и минуле" Дру-
куються "Історія України" І
Холмського (25 аркушів) та
"Вступ до расової будови Ук-
раїни" Р Єнднка (28 арк ) в
"Бібліотеці Українознавства"
далі "Сьогочасне и Минуле"
4 1- -2 за 1949 рік Хроніка
НТШ та ні Разом че дає коло
120 аркушів друку Поява чер-
гових томів Заннюк (ютові
до друку 3 томи) та інших
праць ("Україна під Сонет-
ами" "Історія Нак Т ва їм
Шевченка" етнографічна карта
Галичини) залежатиме від то-
го чи Т-в- о здобуде потрібні
на це фонди
При кінці не завадить ще
згадати що довіоптши ди-
ректор Бібліотеки НТШ у Льво
ві В Дорошенко зібрав на
еміграції коло 6С00 позицій
(книжок журналів газет дріб-
них друкін та ілюстрацій) для
нової Бібаюгски НТШ Ця
збірка йде далі
Всю цю величезну працю
па еміграції могло І II III ви-коні- ти
завдяки ідейності та
посвяті свої о проводу і олов-н- о
ж спері нікого тепер ільпо-г- о
секретаря Т-в- а проф Вол
Кубпюнича як теж матеріяль-
піп допомозі що п дали Т-н- у
ліквідатори "Українського Ви-
давництва" Краків— Лі вів А-постоль-
ська Візнтагура в Мпі-
хеш група українських куп-
ців і промисловців під прово-
дом и Ярослава Пастушепка
українська кооперація та про-
води деяких українських та-
борів у Німеччині а також по-
одинокі громадяни До часу
грошевої реформи помагало
Т-п- у щомісячними датками та-
кож Центр Управління Укра-
їнської Еміграції (ЦПУЕ) Але
найбільшу допомогу дістало
НТШ від Прсосв Кнр Івана
Бучка та Його Еміненції Кар-
динала Тіссерана з Риму Ви-
діл Т-в- а відмічує теж з вдпч- -
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Сторона 3
Др Ярослав Рудницькиїї
Дещо про "гадаївсьвий"
І арка и баїата українська
моїм мова піших баїьків
дідін і прлцідів А що н нслика
українська мовна територія н
С і арім Краю топ баї ат о на ній
місцевих відмін днілсктів чи
по нашому говорів Хоч і ешль
па для всіх українців є всеукра
шська лі герої урна мова і о про
те паш народ а го юшю просто
люддя по селах збери ас свої
місцеві говори н попи млюїь
ііезвнчаїїно нажлппе зн нісшій
для науки І літераіхрпл мова
багато може скорис та і п і і о
ворів зіадаїн б піькп таких
західпьо українських писі мсп
іпікш як Стсфаппка Черемши
її V Мартовича п ш що збіга
їй пі українську літера і у ру ціп
ними творами писаними в міс
цевому юворі
Гонорів на українській терп
тори в Сиропі баїаю Р західні
(га інцькі) ювори с схі ци а с
и північні (поліські) гонори)
Відповідно до гою з яких
околиць походять паші пере-
селенці в Канаді такни їхнім
говір І Іаибі'іьіие тут західпьо
українських говорів
ІЗ часі нашої поїздки по зах
Канаді в березні квітні 1949 р
ми мали змоіу ознайомитися м
ш із і овором що в у крашськіи
дія тектології уже кільклкраг
по опрацьовувався а який ми
назвати б "гадаїнським" Цей
говір - це мова українців з тс
ренін Перемищиии Яросіавщи
ни н Мостнщпни Багато лю-
дей із цих теренів є и Канаді н
Албсрп н вони збери ають сво-- ю
мову дуже чисто па новому
тереиі поселення Ми мати па-
году чути її в окочицях Едмон-
тону у людей з Ледук Ка імар
і Торсбі и хочемо дещо бтиж
че проана пзувати п па цьому
місці
Насамперед декілька с лв про
назву "гацлі "іадашськип го-
вір"
Ні цілому світі и у всіх сю
вян відомі племінні назви від
прикмет мови Так напр у пні
денних-- с'іоини маємо "іптокав
цій" від слова "што" "чакав-ці- в
' від "ча" и "канкавцш" від
"кап" В українців напр "лем-
ки" названі від слова "лем"
(тільки) "бойки" від слова
"боиє" (справді є) "Гадлями"
названо людей що вживають
еюна "іадаю" замість "гово
рю ' І в цьому немає ніякої об
рази чи якоюсь приниження
Аджсж є в нас і такі одиничні
прізвища як "Гикавин" "Гар-кани- н"
"Мимра" н ні що їх
інхіо не вважає за образу а
підпису єн ся так у переконанні
що не нменнн особу а людина
прикрашає назву яку носить
Досидиш іалнцькнх юво
ріп Іван Всрхрагськин називав
цеп ювір " ю іівським" Ма-
рія І ІшснЮрсі кі "иадеяпсь
ким" (1938) ми вважаємо оба
іермнш дчя Канади невідповід
ними вводячи нову казну
"Гідаївськии" ювір о иш
з ктіицьких гонорів мсжівнпи
із польською мовою Цін об-
ставині він завдячує деяку кіль
кість запозичених слів включ-
но до "іадам" в значенні "го
ворю"
Основні прикмети ЦЬОЮ 10
нору такі
1) відрізняння старих звуків
и іа і напр биті (бути) миті
(мити) рубт (робити) и ш
2) ситьііс мякінепня с з ц
иш ирнгоіосшок напр сьеду
зьеть цьілии
3) і зв "укапни" — вимова
"у" на місці ненаголошеного
"о" мує (моє) твує (твоє)
кужух (кожух) муіутіті (мо
лотіпн)
4) "є" ні місце "я" еєду (ся-
ду) мєео (мисо) биісє (били
ся) 1 1 діеж ЖІПЄ ВІІСЬІЛЄ
5) іверде "р" цар журу-с- є
гупору II НІ
6) тверде закінчення "ец" —
па ісц хлопец вурубец
7) тверде закінчення— "скнп
цкии" — "іадаївскин люцкии
аіпельскпії (анґліпськип) ми
8) закінчення "ом" замість
"ою" напр руком нуюм ьішж
ком гулувом (головою)
9) закінчення "лм аш-а- Г
іадім іаіаш гада і пувідам
пу відані пушдлі і ні
10) закінчення "ая - оь" —
малая мапоє такая іакос и ш
) Диви іочіпиі про це н
авторошп публікації "Нарис
української діялєктолої п" Авг
сбурі 1946
іпстю допомоіу зіслуженого
для української нау кн Чина оо
Васіпіяп ЗУАДКу Українсь-
кою Нар Союзу в Ню Норку
н американського Відділу
НТШ
Види І ІТШ що працює вже
третій рік серед крайнє ненор-
мальних обставин намітив па
панблпжші час широкі пля-п- и
роботи зокрема и видання
різних прщь українських уче-
них н аипінськш мові Допо-
могти Т ну здійснити його
плини попиши також канадій-ськ- і
українці
говір
1Цс н інші прикмети ЦІ ого
ювору напр у наюлосі у під-
міні с іпі іощо є своєрідні ха-ракіе- рш
і цікаві а тс про них
ми туї з браку місця не зіа-дуєм- о Так само н про прнкме-і- и
сюшіика який іще моасс
найбільше відрізняє старокра-євн- х "гадані" від їхніх клплдлі-ськи- х
братів з уваги па велику
кількіеіь ані письких зіпозик
("гара" "иаипа" "формап"
"бучер" "машп" п ні) Та не
Великдень
(Спомин
Житія в концтаборі па Ко
німі І Іршск (виборничин о-бь- кт
видобутку золота) під
назвою "! Іечаяннии" Мілюн
рабів - невільників ка горжан-політвязш- в
па Кошмі Вели-
кий і а багаїни на золото аче
суворіш це крап Зимою мо-
рози 65 до 70 степенів тітом
спека 35 до 40 Кругом иепро
хідні болота лпом літають
хмари комарів і це обовязко-н- о
примушує кожною жіітстя
надягати на обчиччя накомар-
ник а він лтруднює та ускчад-ню- є
дихання та працю низин
Сама праця наикаторжншіа н-к- у
можна тільки уявити Ґрунт
цілком камянистин та завжди
мерзлий (літом на 2 місяці від
мерзає на 1 до 1 5 метри) Кір-
ка та лопата — це у вязня ю-ловн- ни
інструмент праці Ме-
ханізацій процесів виробниц-
тва була мало розвішена Н і
початку 1937 р життя почіт-ппзіп- в
на Колимі різко міня-
ється І Іімецькии фашизм по-
чав проявляти свою аїресію
на заході Ідзропи Газом з цим
політична конюлкіура для С-С- СР
різко змінюється та заго-
стрюється Провадяться всі за-
ходи для збічьшенпя видобут-
ку золо і а якого так дуже по-
требував Кремль дія скріплен-
ня воєнною потенцій чу К 1Ь
мінацнпіии пункт цих заходів
прояв чяєгься в 1937-3- 8 р и т
зн епоху "єжовщини" Сотні
тисяч політ вязшв за цей час
знаходять собі на Колимі мо-іил- у або стають на віки ншалі
дами відморожуючи ріжш ча-
стини гіча В цей час праця н забоях провадиться 12 до 14
і один на добу при 60 до 65 ст
морозу га без дня відпочинку Цінна та ревматизм як пза-іа- лі північні хвороби завершу-
ють все
вважаючи па це "гадаївськіні"
ювір ючшсько відповіаас сво-
єю будовою старокраєвому н
цпПпе і ь иоі о канадіпської о ин
ду під ісперішіпо пору в тому
що нш зберігає ирикмеїи мови
з іих укрипсьміх теренів що
їх у іісінкін часини висе ієно
Бої шле куди в звязку з дого
вором між Ло'іьшею и Совєіі
ми в 194Ь році Копі оіже н
Ріднім Краю насипаю іпкні-дован- о
украліськість т зв за-керзоп- ня ю саме па капіднісь
кнх "іадаїв" принад іь почес-- і
її 1 1 1 обовязок збери аги ції п
н чекані мову н куіьіуру їхніх
предків
на Колимі
утікача)
Середній лікарським иерсо
пал складався переважно і кар пою середовища вязшв який
пройшов на сміх 3 ох місячні
медичні курси і ці особи очо
'повали посади злвіїувлчт ті
карських дільниць а икарі з
дипчьомамн працюна ні в шах-
ті з кіркою та чоплгою в руці
Хабар серед медичною иерсо
палу був нормальним звичай-
ним явищем Хто мав мож їй
вість підкупити тон звільняв-
ся від праці В час "проми-почного- "
сезону зотота (це
саме жахіивии час був дчя
пас) дчя підтримки здоровя
а гочовне — дія охоти до пра
ці видавався спирт ректифі-
кат Але ж нам иотігвпзням
він рідко попадав Його ви-
пивані за нас криміналісти та
керівництво концтабору Тоді
ці дні бути для пас ннітяжчнм
іспитом бо коли інша ватага
починала виявляти свої звіря
чі інстинкти завжди закінчу на
лась побиттям "нашою бра-
та" "Фашист баї піт порої
народу" — пішої назви вони
нам не давали Ніяких черг за
одержуванням хар гупання во
нн не дотримуватись Ми зачи
шачись поза всякий ечєментар
ним законом про охорону лю
днин і віддавались на паску
та "мичосердя" людині звірю-
ці яка мала на своїй совісті
декілька убивств або вечикі
ірабунки і яка рахувачася
вже непоправною і тому тако-- ю злочинця надсилати сюди
на Колиму
При такому нашому заіачь-пом- у
стані илідодин Ветик-ден- ь
в 1938 р В нашій бригаді
працював бувший священик о
Пономарчук (українець) Ми
н цей в можчишсгь співпраці
імпії і іііііііш'іп "додому о С
іиліші ілю Зіадапип свяще
ник заздачепдь дістав сінину
ВЕЛШКОДИКЕ
Великдень Немає мабуть н світі укра-
їнця в якого це слово не порушува ю б
ОКреМОЇ СіруїШ В ДуіИІ 3 ОСОбЧІіВОЮ СІІ1010
і свіжіспо бринить воно в тих що ще ВІД
посію недавно опусти чи землю рідну де
Великдень вже від віків народ зустрічає в
своєрідній формі з величезним баїатством
звичаїв і з вечикодпім настроєм
В чому криється оцей чар українського
Веіикодня? Відповідь на це питання міс-
тить в собі нанбітьпіе Божественне чудо —
Воскресеипя Христове Та цс було б за-
мало сказано бо в інших християнських
народів також існує віра в неремоіу житі
над смертю що мато місце точу б пізько
2000 чи В іінх також стикується Велик-
день а однак яка колосальна ріжшіцн —
Великдень в нас і у них
Якась неземна радісіь оюргає людину
на іомш воскресних пісень і на вид на-
ших Встпкодннх обрядів що своєю чу-
довою формою і ілпбииою змісту спону-
кують злет нашої душі понад усі будні
Має і ьсн враження що акт Воскресепня
сіався не перед 2000 лп а іенер па наших
очах Нерідко під звуки пісні "Хрисюс Во-скре- с"
можна побачити с іьозн рідости
Тою пс сіршсмо де шдс
Особ півим моїу ним чинником який ІП-дл- е
нашому Великодневі стільки велично
ст н п іоржесгнспиостп є ніщо піше як
подібність іерпнстпх ШЛЯХІВ якими колись
ипон Хрпстос і якими вже ЦІЛИМИ сточи
іями з кріпіавнмн ранами в пчі пробива
ється наш український Нарід Цей шлях —
це шлях на скалнету Голюфту з шжним
хрестом на раменах Нанкруїн шаліє лютим
кроножадшін ворої а несвідома товпа
з цікавістю приглядається не здає собі
справи з тою що оце на її очах розпина-
ють Живу Правду 3 кривавою в серці ра-
ною глядять в безсиллі однодумці н друзі
а дехю н відрікається
Яка незвичайна подібність образів
І сьогодні ми є свідками або радше
кажучи живими учасниками Гоігофти
Щемить в вухах наруга що її чинить над
рознятою Правдою червоний кат Замість
ганебних слів з перед 2000 літ "розпий
розмий Пою" чути Разсреіять сволочь'"
'Чл неісходімую с ним" і т д Кругом
глядить байдуже товпа п шепоче "Добре
що не мене" а повни Пплат вмиває руки
мовляв "народ так хоче" Безсильно зіт-
хають приятелі п сусіди і з острахом че
поставив бі ія себе і почав ппів
голос сінна ти "Хриеіос Вос-крес- " Поступово мою приєм-
ніш причини тенор зрушив
піше зачерсіиис почуття в та
кін мірі що це Вепікодпє спі-
вання перешию в дружиш хор
ці іоі нашої бріпаїн а релігій
ним екстаз охопив нас у та
кіп мірі що ми забути де ми
Папи думки поіетіпі до Того
який доломи нам не затнут- и іут по ієн їй до Рідною
Краю до сімі до рідних дру
зів та зпіномнх Не довго тяг
тнсь и хіпі піші нашого "ща-
стя" Співи привабити вязшв
і піших брніад Появився на-
гони ПКВД ївськнн охоронник
ночуй також наш спін і дав
иеіаііііо знані охороні табору
Через коро і кпи час ця "бо
нош ватліа" кинулася в пашу
паїатку і криком та чайкою
"Ви фашисти ще н туї про
натане свою коптррсвочюціи
пу ісмонстрацію зпапіе що
це вам не пройде"" Запрлцю
ваш іеісфонн Через гнвіоди-п- н
приїхачо авто Почалися до
піни Священика ніхто не ви
дав Тільки тому що наша бри
іада рахувалась одною з кра
щих це "свяікуваипя" ирон-- ш
ю н їм без вечиких пока
рань Адміністрація табору (ЗО
чоч ) неї липо підняла нею бри
гаду нл ноги і поеіала в тіс
злгогончити дрова
(На Кочимі над Північним
океаном караються в концен
іраціиних іаборах українські
засланці а зокрема наші Вла
дики і сотки священиків з І а
тичини)
Португалія за принятгя Еспанн
до Атлянтійського пакту
В телєгр іфічиому штервю
що пою дав 7 квітня порту
га іьськии прсмієр др Аптоіпо
де Олівера Сачязар представ
ннкоізі Юнантед Прес закли-
кав він західних союзників
нкіючнти іаколч Вспанпо в Ат-лянгіиськ-
иїї пакт бо його о
бороппе значення без тої кра
пін не буде повне Др Салязар
пок цікався на іспграфічне і
сграісмчне по іожсінш Гспапії
її боєвоздаппеть та --участь
Поргуґа пі в тому пакті яка
тпьки при співучасті Сенаті
зможе якелід виконати свої
завдання з титу іу членства в
пакті На думку Сатязара не
зважаючи на труднощі полі- -
пічііою характеру треба знай
наші дія справи оборони я- -
кш сіужіпи маюіь крашн-чл- е
І нн Ат іяптіпського пакту
ирацюваїи і іс иічпілти Пс
що
гчмь л щ М оШ
кають своєї черні
Як жахливо п безпадншо міло б бути
тоді копі б розпиши похоронений та
прнва іенин важким кеменсм Хрпстос не
трпомфував перемоіи свого Світлого Вос-
кресепня
Та ми знаємо що прийшов третій День
— і ангел з ноіиенинм мечем у нешкідли-
віш сторожу і відвалив камінь від гробу
з якого повний блеску і слави вийшов
воскресчии --Хрпстос
І цього року на чужині далеко під
рідних сторі І ми всі в кою ще не висохли
соки української зем л стрічаємо цеп Ве-
ликий День Воскресепня Христовою з і зр- ячою вірою в скору перемогу Нашої Прав-
ди До наших сердець пробиває і ьсн з
Укріпні зойк і еіопп каїовапнх рідних
та брязкп зброї вопіш Правди що пама-іаютьс- я відвалити камінь під і робу Укра-
їнської Державності! Українська мо юдь
паші брати і сестри на Батьківщині скла-
дають під цю йору іпнвищу жертву на Іоігофп нашої історії па те щоби дати
жнігя сучасним і майбутнім поко іпшям
"Немає більшої ліобови над ту коли хто
життя своє віддає за друзів своїх" сказав
безсмертнії Хрнеюс 1 с юна ці знаходяп
своє і іубокс відзерка іення в чин їх су-чісі-
юі іероїчпої УПАрмп
В сніг пін День Воскресепня Христової о
кожпии з нас пошиє думками до своїх
рідних батьків братів сестер перенесеть-
ся душею н незабутню Крашу ч ару4 де
радісним іомоиом дзвеніли колись вели-
кЬоодініі здзВвооснкирсснпипмроДсінлевмчялПи о шВнсеемгоуідуичодюе
панотець святив баїап "сшди" у кошах
наших матерш де воскресни пісня злива-
лась зі співом лсапворонкїв V мої у типі хе-
рувимський інмп де на тн збудженої весни
цвіли красою дівчата що мов мовки па
церковному майдані виводи пі чудові га-- п
ікп
Тому "хто м іє вуха хай с іу хае" — напевно почує і є чою найбільше кожіїнп
із пас праше Очпстьмо пашу душу від
всякої ничіоки нанесеної на неї емігрант-
ськими вітрами і зєдиаимось в мої утиш
мопочіт щоб пдпо зустрінути вліе близь-
кий День — Воскресепня вільної Україн-
ської Держави
Хрпстос Воскрсс — Воскресне Україна!
("Вісті")