Ukrainski Visti, May 04, 1948

              Сторона 2
ІИСОЙРОПАТСО 14 МЛУ ІМО
Приязний Совп № Ощадні)! Людей
в Едмонтоні
О АНДРІЯ Г ТРУХ ЧСВВ І і На Фронті І
СПОМИНИ З ВЛАСНОГО життя І
Всі українські партії галицької України з хвилею вибуху
ійни зєдинилися в однім одностайнім однодушнім змаганні
— спасти рідний край від відвічного ворога України Дня 1 серп-
ня 1914 року повстала у Львові Головна Українська Рада Ве-
лика ідея збереження австрійської України перед царським яр-
мом та визволення російської поневоленої царатом України
зединила нас в' один табор
Ця ідея присвічувала нам у всій нашій діяльности для кра-
щої будуччинн українського народу Про всі жизненні пекучі
болісні справи українського народу думала Головна Українська
Рада займались ними галицькі українські посли й ті зпоміж дія-
чів і членів Головної Української Ради що опинились у столиці
австрійської держави в Відні Займались ними разом із посла-
ми представниками українського народу на Буковині
Займалась Головна Українська Рада політичною справою у-крзінсь-
кого
народу перед яким у теперішню історичну хвилю
стало питання — бути або не бути Українською справою заці-
кавились широко в усім цивілізованім світі- - Наша справа ста-
ла на деннім порядку всесвітньої політики Інтересуються нею
не тільки учені але й державні мужі не тільки в Австрії й Ні-
меччині але далеко поза їхніми межами не тільки в централь-
них краях але у інших державах питанння українське стоїть на
порядку дня Український нарід домагається для себе рівного
права в сімї народів цивілізованого світа
Видаються не тільки українські часописи: для інформації
про нашу справу виходять постійно періодичні видавництва в
німецькій мові Видають їх не тільки галицькі й буковинські у-краї-
нці
видають також наші закордонні земляки зединені в ор
ганізації "Союза Визволення України" що разом із австрійсь
кими украшцями підніс гасло зединення всіх українських сил
проти відвічного-ворог- а України проти царату
В імя цеї політичної спільної праці для визволення України
зєдинилися ще кріпше й міцніше всі українські діячі представ-
ники всіх українських партій всіх українських земель так Га-
личини й Буковини як і російської України в одну загально-національ- ну
загальноукраїнську організацію Так повстала 5 мая
ц р в Відні "Загальна Українська Рада"
Згідно й однодушно ведеться політичну справу українсько-
го народу під прапором Вільної України
Суцільно й постійно' інформується опінію всього цивілі-
зованого світа інформується всесвітню пресу про українську
справу видано цілий ряд брошур і книжок про українську спра-
ву в ріжннх мовах: не тільки в німецькій але й англійській іта-
лійській француській мадярській болгарській турецькій ру-
мунській і шведській
Тяжке лихоліття навістило наш край наш нарід Сотні на-
ших людей покинуло наш край пішли на поневірку на чужину
Сотні наших людей арештовано не сотні а тисячі й тисячі Сот-
ні й тисячі пішли в поневірку приневолені воєнним лихоліттям
сотні я тисячі зовсім невиннрі
Цими жертвами війни невинними жертвами страшного во-
єнного лихоліття займались українські посли й українські орга-
нізації займалася Головна Українська Рада займається тепер
Загальна Українська Рада- - Долею невинних інтернованих і а-рештов-
аних зайймались вони їх заходам повелось увільнити
цілу безліч невинних наших людей
Восние лихоліття спричинило величезні шкоди нашому
краєві Похід воєнний що його розпочав царат щоб знищити
нарід приніс страшні нещастя господарська руїна прийшла на
наш край слідом за війною Ми старались усіма силами напра-
вити те що заподіяла війна Завдяки нашим заходам видано 12
листопада 1914 розпорядок міністерства внутрішніх справ що-
до забезпечення повороту наших людей до краю На наші пред-
ставлення видала Найвища Команда Армії прнказ із 13 січня
щоб війська людяно поводились із населенням нашого краю
щоб не було невинних жертв
'Справа найбільше пекуча — життя й існування тих наших
людей що стали жертвою війни була справою що нею ми най- - живіше займались Займається справою наших людей наша
господарська організація Сільський Господар Занмався й
займасться досі долею збігців котрих війна кинула на чужину
наш окремий нашими заходами створений "Український За- - помоговий Комітет" Наші українські організації займаються
так само долею тих що поміщені в таборах збігців у ріжних
краях держави Загальна Українська Рада що зверталась у всіх
тих справах до австрійського уряду звернулась і в останніх
часах тепер коли наш відвічний ворог тікас з нашого краю з
представленнями про те що конечне щоб наш нарід не гинув із
голоду щоб було зерна досить на засіви щоб людям иа'ші й
худобі' не забирали для війська та щоб людям платили за те
що вони дадуть або зроблять для війська
НашМимиинізанхаодхавмилию пноевсзтааблуивалуикрпаїрноськкуільштукронліи птоуттребниа нчауржоиднуі
щоб молоде наше українське покоління не оставало без науки без освіти в часах цеї довготриваючої війни Існус окрема Укра-
їнська Культурна Рада що займасться як справою українських
шкіл так і шкіл середніх а також справою вищої університет- ської освіти
Займалася й займається бережешшм прав українського Сі-
чового Стрілецтва доповненням його рядів і організуванням
нових відділів разом із Загальною Українською Радою Укра- їнська Боєва Управа Не відтягнулось від нашої громадянської
Рпарнацені иіхі "назшайемжасітньосцятвогар—яче "Жнаішноичмиий рКаноемніитемти Рвяотяукнакмоивийнашдил-я
ми раненими Січовими Стрільцями
Уся та діяльііість політична економічна й культурна конеч-
знгаідднлоп нпаошстоіїйнкоращі осїуцбіулдьунчочиднінячаумкираїнвссьіхкогуокранїанрсоьдкуих везедметеьлсья
що зединені тепер у Загальній Українській Раді
Зединені одною думкою визволення рідного краю підемо
далі вперед із вірою й певністю що по нашім боці буде перемога
Вперед ідуть переможні війська разом із ними наші Січові
Стрільці — переможно йдуть вперед!
Витайте їх витайте наших братів щиро й радісно! Стійте
завзято й непохитно так як досі завзято й непохитно стояли!
Це ж вони йдуть проти відвічного ворога України!
Дбайте про те щоб там де щез уже наш ворог наново
мпоічвнсітайваклуильтнуаршніі дВавенліикуакртауїчнасьпкеіреойршгалнаізачцеірїезпонлашітичкнріай екТоаноя-к
по -- чейжвееснвянідірї одбиутрьісяпринхаошдиатьрідянснае ксроанїцнеа! й пЩогеіздннуитйи бмлауксиятть туаскі
їсвнівкнзпеірасйлошигьсиввакьнкрдикніяяийоалчвржиии1ніемдахрнрстіевдзвДіпі_айирзцоиасивтовпвтадобиоівилмохньв:еннясеизщщлп—охиооокхввУипрлвтіекатшнррдіаойеаардїюмнмвптсиііврьйїьінокйзітивнп—иейорршюотвндиаоаодрліррбооиоіврлксдгоюіьачвапінслоініаСьнзраниіввшосноеідийорнвгнтіеоаипнлєіаиммшрснкаополасісдиаирьджуоадетлУурвииекітсрпрвяндеанич-рооаі
наших Січових Стрільців у кривавий бій
Не сміють повторюватись давні кривди В неправди Для
українського народу для міліонів робучого люду мусить бути
правда й справедливість]
ливісВтьіритмаок всамцео щяко втіраикмбоудвепещреомонгаустаанрме іїпрщаводатепйерспрпраовгеа-дн-- а нашого відвічного ворога з нашого рідного краю (д б)
Доба Богдана Хмельницького
(Докінчення)
Оскільки український уряд
доби Хмельницького відчував
себе певно і незалежно свід-
чать переговори посла семиго- -
родського князя накоці —
Франца ШебешІ Підчас цих пе
реговорів український уряд за-
жадав присяги семигородсько-г- о
князя На це семигородський
посол завважив що у князів і
королів нема такого звичаю
щоби вони персонально скла-
дали присягу На це була від-
повідь українського уряду що
"Князі міняються і союз не мо-
же стояти коли він не асекуро-ванн- й
краєм"
Під датою 28 червня 1656 р
Шебеші також записує розмо-
ву Внговського з другим мос-
ковським послом "Московсь-
кий посол сперечався про те
як' це без відома царя зложено
союз зі шведами і семигород-ськн- м
князем і чому гетьман
ніколи не приїде персонально
і порозумітися з царем а посн-
ідає послами простих козаків
ІВиговський на це говорив що
як цар в своїй землі цар так і
гетьман в своїм краю князь або
король він свій край шаблею
здобув і з ярма визволив Ко-
ли хочете заховуйте приязнь і
жийте з нами по доброму коли
ні — будемо боротися і наведе-
мо на вас татар шведів угрів"
До другої половини XVII ст
відноситься кілька цікавих по-дорож- ів
та інших писань що
змальовують Україну в добу
гетьманш І Виговського і І Са-мойлов-
ича
добу яка ще жила
традиціями та побутом часів
Хмельницького
До таких належить передов-
сім подорож по Польщі й У-кра-
їні
У Вердума в рр 1670-167- 2 його помічення українсь-
кого життя особливо рельєфні
на тлі опису життя поляків
Вердум писав: "У ввічливості! і
розумі полякам не бракує од-
наче вони легковажні і змінли-в- і
та віддані зайвій розпусті
Коли мають у чомусь інтерес і
а слабшою стороною вміють по
водитися дуже покірно і миро-
любно але ж коли зустрічають
ся з слабшою стороною і запа-
нують то стають горді заро-
зумілі й жорстокі так що або
понижено служать або гордо
панують як такий характер
(поводження) описує Лівій У
звичайному житті й товарись-
кій розмові вживають1 так ба-
гато компліментів і п{длссло-ст- и
як може ніякий інший на-
рід Зрештою польський нарід
у цілому недбалий і лінивий у-правля-
ють лише найбільш не-
обхідні грунти а решту зали-
шають пустувати"
Описуючи ріжні польські
страви які "виготовляють по-
ляки дуже неохайно" пише:
"Після дуже солоних і перче-
них страв поликам добре сма-
кують напитки Пиятика є тут
так розповсюджена у вищих і
нижчих верствах мужчин і жі-
нок як нігде на світі Спеціяль
но дуже люблять водку котру
по польськії називають гораль-ко- ю по русинськії горілка а
у своїй латині "крематум"- -
При великій КІЛЬКОСТІ! випито-
го приходить у них часто до
бійок при чім мусить завжди
блищати шабля- - Тою шаблею
тнугь і рубають взаємно по гру
дях по обличчю і де тільки
можна і це береться у них як
оборона і так позначених тут
і там спеціяльно на обличчю
добрими загоїнами і шрамами
як то вже у гетів і сарматів —
найближчих сусідів поляків ще
більше як перед 1000 роками
— уважалося за щось похваль-
не Також цілий спосіб життя
польського народу ще дуже гру бий і власне варварський"
Кажучи про вбрання поляків
завважує: "їх сорочки сягають
по пас а коли є дуже охолод- жені мають з правого боку
продовгасту хустку до носа за
вішану коло ножа на пасі від
шаблі а зрештою не уживають
жадного полотна Ще дуже ви- зснпаідчнніі пуабнрианунжяиваі юптьошсеовроокчкина постіль з турецького шовку" і
носять їх не перучи доти доки
тримаються купи Нарешті не
ма в Польщі багато старих лю
дей чи то тому що їдять за
мало хліба і забагато коріння та
заоагато пють водки і тим спо- собом спалюють і нищать жит-
тєздатність чи тому що саміт-
не і так непорядне життя не
дозволяє їм дожити до старих
ришо % Про українців У Вердум пи-є- : "Найбільше ласкавости в
еловах і жестах знайдеш на Ру-
сії спеціяльно у жінок до чого
спричиняється також русинсь-
ка мова вимова котрої не така
тверда ям- - польська Тому ка-
жуть що у Львові'живуть гар-
ні делікатні й спокусливі не-віс- ти як зрештою ніде на цілій
земній кулі Зустрів я там сам
порядну "жінку котра коли я
щось хотів у неї купити вміла
мені сказати чемний комплімент
у латинській мові і вміла вис
ловитися в дуже підлесливих
виразах"
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ 4 травня 1948 — Число 18
"На Руси носять мужчини й
жінки селяне гніду опанчу з су-
кна яку самі виробляють Шля-
хта і купці носять блакитну
Селяни-козак- и носять літом о-пан- чу з білого сукна зимою з
баранячих кожушин котрі ся-
гають від шиї аж до ніг виши-
вані на плечах взорамн черво-
ними жовтими гнідими та ін
кольоровими шкірками вигля-
дають дуже добре- - Літом хо-
дять лише в сорочці у селянок
сорочки з грубого полотна у
міщанок у заможніших дівчат
з гаптованої китайки Горішня
частина таких сорочок є коло
шиї і паса стягнена у збори
як плащ і чепурно обрамована
ріжнокольоровою баво вію ю
При тім вони підперезані по-
над бедрами червоним жовтим
зеленим чи іншого кольору па-
ском і виглядають так цілком
не зле Щодо оздоби голови
то вона визначається великою
зграбністю Оздоблюють її лі-
том свіжими квітками і зеле-
ними вінцями зимою мусять їх
заступати восковими вінцями
Уживають також- - перстенів на
пальцях і дуже великих куль-чикі- в
в ушах і намиста з криш-
талю шкла міді мосяжу згід-
но з фантазією та засобами
Польські селяни не є так гарно
прибрані (одягнені) мало од-
наче ріжниці між міщанською
і тою людністю"
Вердум що походив з Цен-
тральної Европи дивувався гі-
гієнічними засобами українців
у вихованні дітей: "На Руси ку-
пають дітей аж до року щоден-
но два рази в теплій воді кла-
дучи їх цілих у воду так що
тільки вистає голова Так вони
лежать у воді довше як годи-
ну й полощаться як жаби Вва
жають що це сприяє зростові
дітей"
В другій половині XVII ст
зявлясться вже чимало ріжних
подорожних книжок — щось
подібне до сучасних туристич-
них провідників — які не рід-
ко згадують також Україну
Один з таких провідників по
південно-східні- й Европі і Ма
СВІТОВІ повшіжп
ПАПА В ОБОРОНІ РОБІТ-
НИЦТВА
В розмові з американськими
кореспондентами Папа Пій XII
виявив своє велике вдоволення
вислідом виборів в Італії та під
креслив своє велике зацікав-
лення соціяльними проблемами
в країні Папа взивав італійсь-
кий уряд щоби вій головну
увагу звернув на умовний праці
і життя італійського робітниц-
тва та робив усі можливі за-
ходи щоби забезпечити їм ні-
чим необмежені можливости
розвитку і поліпшення життє-
вого рівня та участи в громад-
ському й державному житті
ДАЛЬШІ ЗАСУДИ І ЗАСЛАН-
НЯ УКРАЇНЦІВ
Підтверджуються вістки про
дальші увязнення засуди і за
слання діячів української нау-
ки літератури і культури Ком-
позитора Д-р- а Бориса Кудри-к- а
та колишнього редактора
"Народньої Справи" поета й
письменника Юру Шкрумеля-к- а
засуджено на 10 років ка-
торги кожного Відомого укра- їнського вченого й письменни-
ка проф Дениса Лукіяиовича
увязнено та заслано
ПЕРЕНЕСУТЬ НАЦІСТСЬКИХ
ЗЛОЧИНЦІВ
Американські і брнтіііські о-купац- ійні власти задумують за-
пропонувати перенесення 7 го
ловних папістських злочинців з
иерлша до іншої тюрми Засу-
джені свого часу іацісти і які
не одержали кари смерти разом
з Ґерінґом Рібептропом та ін-
шими відбувають тепер свою
кару в тюрмі на Шпандау у
Берліні На цілу тюрму що має
700 келій їх тільки сімох тоді
як відчувається недостачу тю
ремного приміщення на інших
ЗЛОЧИНЦІВ
Розуміється що Росія на те
не згодиться
КЕРЕНСЬКИИ ЛЯКАЄТЬСЯ
РОЗГРОМУ РОСИ
і Російський білогвардист О-лексан-
дер Керенський бувший
премієр тимчасового російсько
го уряду до приходу больше-викі- в
пишучи в нюйорському
"Новому Журналі" про майбут
не СССР бідкається що в ви-
падку як Сталій пічне реалізу-
вати свій плян "другого жовт-
ня" -- цебто походу на підбій
світу — "Росію жде розгром
тріюмф усіх ненавистей і сепа- -
ратизмів розчленування і роз-торощуюч- ий
у ще більшій мі-
рі ніж ленінсьький новий Бе-
рестейський мир"
лій Азії торкається також У--
країни — "Суапеае" видана в
Авгсбурзі в 1687 р
"На Дніпрі — читаємо в —
"Суапеае" — на численних ос-
тровах живуть козаки що ма-
ть також свої осідки доми і
землю в Київській і Брацлавсь-кі- й
окрузі Є вони частинно
грецької релігії добрі вояки
багато клопоту завдали тур-
кам на Чорному морі- - Вони
погорджують уеім навіть вла-
сною смертю За короля Сте-фа- иа
їхнім визначним вождем
що є великим героєм був Під-
кова Він робив сво'м ворогам
немалі шкоди Коза ч вжива-
ють малих човиів-кораблі- в у я
ких могло сидіти 60 чоловіка
досить забезпечених харчами
котрими їздили по Чорному мо-
рі — часами захоплюючи мі-
стечка і села коло Царгороду"
Про гетьмана Б Хмельницько
го читаємо що "був це досвід-
чений і вченик вояк Після пе-
ремоги під Корсунем він приєд-
нав до повстання проти поля-
ків селян і татар та вивів у по-
ле 200000 війська"
Описуючи ріжні міста Укра-
їни "Суапеае" спиняється над
Камянцем: "Угорі на північ по
Дністру лежать на Поділлі ду-
'нжиех мінцанйібімльісштаимй зєамКкиамяснеерцеьд
званий Подільським Був засно-
ваний данійцями (!) а укріпле-
ний за короля Зигмунта" --Як
відомо Камяпець був побудо-Івани- й
на скелях на острові на-
вколо котрого тече ріка Смот-ри- ч
серед високих повислих
скель Вїзд до міста через оди-інок- ий міст боронив сильний за
'мок-фортец- я побудована теж
на скелях Тому Камянець вва-
жався зовсім не доступним мі-
стом З приводу цього в "Суа-
пеае" оповідається відому ле-
генду що коли в 1621 році ту-
рецький султан підійшов до Ка
мянця то запитав місцевих лю-
дей:
— Хто так міцно укріпив не-
доступний Камянець?
— Бог це зробив! — була
відповідь
— То нехай Бог його і здо-
буває! — сказав на це Оеман
і наказав' трубити відступ
ПЕРЕВЕДЕНО НОВУ ПРОБУ
З АТОМОВОЮ ЗБРОЄЮ
Комісія Атомової Енеогії о- - іповістила що біля острова Е--
півсток на іихому океані пе-
реведено пробу з атомовою
зброєю Не подано дати коли
це сталося ані не сказано яка
це була "атомова зброя" Все
це затримано в тайні " з огля-
ду на безпеку" Панують здога-
ди що це могла бути нова ато-
мова бомба щоб випробувати
її наслідки в порівнанні з нас-
лідками первісних бомб Мож
ливе теж що йшло тут про ді-
яння бомби у великих підвод-
них глибинах
МОСКВА "ОБЄДНУЄ" ПРА-
ВОСЛАВНУ ЦЕРКВУ
Москва покликала до себе
владик православної Церкви з
Румунії Югославії й Болгарії
на конференцію в Москві Ніл- -
лю конференції с привести до
ооеднання православної Цер-
кви у вище згаданих країнах
під зверхністю московського
патріярха Алексія
Царгородський патріярх від-
мовився брати участь в конфе-
ренції Туреччина не є під зверх ністю Москви отже царгород-
ський патріярх міг Москві від-
мовити Та такого вибору не
мали церковні владики п Руму
нії Болгарії та Югославії яких
Москва буде вживати для своїх
політичних цілей
ОСТОРОГА ПРЕМ СМАТСА
Премісо Південно - Ашпикям- -
ського Союзу ген Сматс так
схарактеризував теперішнє між
народне положення:
"Світ переживає піл шо по
ру найбільшу кризу в історії
людства Все що ми здобули
в двох останніх війнах може
бути знищене якщо ми оста
точно не поставимо енергійно
го опору тому що тепер відбу-
вається в Европі Повстає пи-
тання: СКОГ)ИМОЄЯ МИ ЧИ 1111 ПІЧ
перед лицем Бога і людей під- -
псісяшсн та з усюю рішучістю
держатимемо те що на нашу
думку в справедливе"
МУЧАТЬ ЛЮДЕП
Совотського композитора
Сергія Прокофієва відомого
в західнім світі з його компози-
цій "Петрусь і Вовк" знову о- -
скаржнлн перед Радою Совєт-ськи- х
Композиторів (і чрез-вичайк- и) за 'індивідуалістичне'
відношення до музики Конгрес
вислухав вдруге покаяння та-
кож другого голосного совет-ськог- о
композитора Шостако-вич- а
Він признався до '-'п-
оми лок" у своїх композиціях і обі
цяв поправитися
1 1
=
ВЖЕ ПОЯВИЛАСЯ И ПРОДАЄТЬСЯ ДОВГО
ОЧІКУВАНА КУХАРСЬКА КНИЖКА
Гевіесі Кесірез 99
ЯКУ ЗРЕДАГУВАЛО ЖІНОЧЕ ТОВАРИСТВО
"ДОБРА ВОДЯ" В ЕДМОНТОНІ
Наклад Кухарської Книжки скоро вичерпу-
ється тому просимо ще нині присилати свої
замовлення коли бажаєте мати в себе цю
пожиточну і корисну Книжку
Кухарська Книжка в англійській мові
ЦІНА: 80с з ПЕРЕСИЛКОЮ
Замовлення разом з грішми просимо слати на
слідуючу адресу:
МК8 3 МЕЬОТСНШ
9627 -- 110 Ае- - — Ктопіоп АІЬеііа
справі поїздки на Свячення
ЕПИСКОПІВ- - НОМІНАТІВ
Згідно з припорученням їх Ексцелєнції Кир Василія у цій
історичній події нашої Церкви в Канаді а це: Свяченнях Епи- -
скопів-Номінаті- в Ізидора Борецького і Андрея Роборецького в
іоронті инт дня її фавни ц у ішвиїїпі влпил ікіісшиїюшс
численну участь вірні нашої Церкви під проводом священиків
Щоби улегшити в поїздці всім тим що задумують їхати на
це велике торжество створився за благословенням Пре-
освященного Ординарія комітет з нижче підписаних осіб Члени
Комітету вже переговорювали з представниками двох залізни-чи- х
ліній СНР і СПР в справі знижки для тих що будуть їхати
на це Торжество до Торонта Обі компанії дуже радо від
неслися до членів комітету і обіцяли поважні знижки цін на бі-
лети коли зголоситься відповідне число учасників Розходиться
однак про скору відомість для комітету відносно скількости
зголошених Тому звертаємося отсим до людей що заміряють
їхати:
На свячення Епископів-Номінаті- в до Торонта Онт щоб
зголосилися до комітету найпізніше до дня 15 травня 1948 чи
бажають їхати СПР чи СНР з котрогобудь міста і чи спальний
вагоном чи денним Коли зголоситься напр з Винипегу 15 уча-
сників то сама подорож в обі сторони (рітурн) буде коштува-
ти $4545 спальний вагон $605 додатково в одну сторону
Вертати домів можна до ЗО днів коли хто хоче
Білети по зниженій ціні можна буде дістати також з котрої-буд- ь
місцевости Саскачевану Алберти і Бр Колумбії якщо з
даної місцевости зголоситься найменше 15 осіб Якщо буде
менше як 15 осіб з одної місцевости можна буде взяти льокаль-ни- й білет до Винипегу а з Винипегу можна буде їхати по зни-
женій ціні
Ще раз просимо голоситися якнайскорше і точно відповісти
на наші вище згадані питання
о Мирон Кривуцькнй голова о Мих- - Григорійчук аранжер
Іван Новосад писар
У всіх запитах зголошеннях і в прочих справах відновно
ци поїздок проситься писати лише на таку адресу:
ТКАN8РОВТАТIОN СОММІТТЕЕ
49 Кеппесіу 8іч Уіппір£ Мап
ВІДГОМІН ПРО НОВІ ЦЕРКОВНІ ГРАНИЦІ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ
Під таким наголовком при-
несла знову чергову статтю Ін-
формаційна Служба Східньої
Церкви на першій стороні з
днем 15 квітня 1918 р- - з Риму
Згадана стаття переповідає
про надзвичайно одушевлення
українців у Канаді що його ви
кликали вістка про основання
нових Дієцезій як і також іме-
нування нових єпископів Заз-нач- ус
при цім одночасно про
дуже щире вдоволення Єрархів
латинського ооряду у Канаді
на вістку про доконаний на ча-
сі і конечний поділ границь 'у
Церкві українців у Канаді
Подаючи вістку про інтроні-
зацію їх Ексц Кир Ніля як А-постольс-
ького Екзарха для у-краї-
ннів Екзархату Західньої
Канади в катедрі св свящ йо-сафа- та в Едмонтоні у дні 13-г- о квітня у вівторок згадує од-
ночасно що на 14 квітня матиме
місце -- свячення Ексц О'Ніла на
Архієпископа Ріджайин також
в Едмонтоні Інтронізація Кир
Ніля й консекрація Арх О'Ні-
ла в Едмонтоні враз із участю
єпископату обох обрядів у цих
двох днях являється найкра-
щим доказом одности великої
родини у св Вірі під одним
проводом непомильного Пасти-
ря
Згадуючи про обох нових е- -
гископів-номінаті- в їх Ексц Кир
ицрецького і їх пкец кир ро-
борецького що в перших днях
місяця березня прибули до сво
його старшого Декана Еписко-пі- в
для українців у Канаді їх
Ексц Кир Василія Ладики із
порадою для своїх надходячих
свячень подає що день консек
раиії усталено на 27 травня у
катедрі ев Мнхаїла у Торонті
ФІНСЬКИЙ ПАРЛЯМЕНТ яя
твердив совєтсько-фінськи- й до
говір приязні і взаїмної допо
моги 157 голосами проти 11
НЕ ТЕРПІТЬ БОЛЮ
НЕПОТРІБНО
Умивайте на Ревматизм або
Біль Крижей
УКРАЇНСЬКУ МАСТЬ
Усуває ріжіі Соді як ревматизм
біль крижей ломашн костей
і рук ніг і інших пастей тЕла За
одним натертям біль устукае
ІМІТАЦІЙ НЕ ПРИНИМАПТЕ
Правдива Українська Масть
має поііидгчу марку
Ціна $110 з пересилкою Сп:иі- - Д
яльно 6 слошв за $5 Пишіть:
ТЬе Т Еаіоп Со И6 ТОіппІрсс
або до
ОиГГЕКЖ АУЕ ОВСО &ТОВЕ
239 Оаііегіп Атс — ТТІжяІрег
іСог Кіпр аші БаТГеЛа)
МИ ПОРУЧАЄМО ВИМІНУ ПРОДУКТИВНИХ
ОЛИВНИХ РОЯЛТІС ЗА
СоїиїпепїаІ 011 Сошрапу ої Сапала Ш
ТРЕЖЮРІ ШЕРП (УДІЛИ)
ПО 50 ртів ЗІ ОДИН УДІЛ
3 ПРИЧИНИ СЛІДУЮЧИХ РІЖНИХ ІНТЕРЕСІВ:
І — Одна продукуюча криниця олмвн в Ледук
2 — Тепер вертячнхея це три криниці в Ледук
З — Одна продукуюча криниця в Тирнер Веллій
4 — Роялті інтерест в 96 інших чинних ьерннцях в Тирнер Вехііа
5 — Чверть Інтересу в продукуючі кернииі в ЛлоЙдмннстер
МИ СУҐЕСТУЄМО щоб ви заміняли свої рояітіс щоб дістати вимін
в вище згаданих криницях і посілостях які тепер посіла Континенти
як також в послостях які мається набути в недалекій будуччшіі
МИ ВІРИМО що уділи мають ліпшу будучність на зиск капіталу ніж
продуктивні олнвні рояЛтіс в поодиноких криницях
По Контнпентал Інформаційний Обіжник фотографій і мап
та купко трежюрі уділів вдавайтесь до:
Магіапсі ІпсІивігіаІ Согрегаїіоп
ІЛМІТЕО
407 Іллсшвіет Вій — РН014Е В 1513 — ОДагу АІЬетТа