Ukrainski Visti, June 20, 1944

              20 червня 1944 Число 25
ГОСПОДАРСЬКІ СПРАВИ
ПОДБАЙТЕ СІНОЖАТИ
Всім відомо вже що сіно
ять нотпсбує обрібки гноєн
я її наводнення Обрібка по
агас іоловпо па тому щоб в
сени зглядно па весні здерти
ножатною бороною мох і бу
янм а далі скариірікатором
оздовж і впоперек прорізати
ірняк для доступу воздуху й
пла до коріння трав Знана
іи справа відноднення сіно- -
атей найлегшим способом о- -
ісртимн ровами так щоб заг-
ірна вода стояла на пів ярда
ід поверхнею сіножатн Знана
ж річ є гноєння сіножатей
ціпом опісля суперфосфа
ту і компостом Все це крім
дводнення можна робити теж
еля ПСШШ1Х СІНОКОСІВ
Зате досі ніхто в нас не звер
ге уваги на те що доорі тра- -
і діють і зникають иередівсім
гірших може менше доступ
а сіножатях де коситься
лькн раз через що багато
мгородних трав вигибає го
ловно тому що дають насіння
іднак усім відомо що нема
чого вічного все зміняється
віть земля ба і камінь змі- -
Віеться тим більше рослини
вдодатку ніжна трава яка
зе стільки ворогів у бурянах
надмірній вогкости и холо-Том- у
треба застановитися
вд тим як підсіяти сіножать
Кавами і Знаємо що
буряки не трудно Але тра
ві? Ми косимо трави вже в ча- -
цвіту Ніколи не дамо траві
чекатися насіння бо все хо- -
ио мати добре сіно а не со- -
Кшу Тому конче треба підсі
іти насінням трав а вдодатку
шюшишшн і пахучими зела- -
Коли хочемо мати багато і
вброго смачного та пожиточ
вго сіна мусимо мати на
дожаті самі благородні тра- -
конюшини і пахучі зела
отрі з трав конюшини і па- -
чих зел слід вибрати? Так
не всі роди збіжжя не всю-вдають- ся так само і трави
і трави конюшини і корисні
хучі зела будуть рости і які
Ьна любнть покаже сама сі-Ьжа- ть Тому хочемо пода- -
способи найкращого добо-сумішк- и
трав на дану сіно- -
зть
Щоб не завестися ь доборі
сіннн наїпних рослин треба
ме тепер в пору СІНОКОСІВ
д тим застановитися Тепер
Ьчинають цвісти трави По
іті найкраще розпізнати ро- -
трав итже треба піти на
ну сіножать нарвати всіх ро
в трав зел і конюшини які
путь на тій сіножаті хоч
віть дуже рідко Рвати тре- -
роди трав зосіоно або жме
ми по цілій сіножаті Цей
теріял по можности свіжий
дложити агрономові з по-ьня- м
котрої трави є най- -
у?'
ЗА
якими
—— _
і цільте а котрої дуже мало
В тон спосіб прослідиться які
роди трав і інші добрі пашні
рослини вдаються на даній сі
пожаті н відповідно до того
подасться рецепту кілько і
яких трап зглядно конюшини
і пахучих зел треба взяти до
підсіву -- сіножаті Коли нам де
які трави відомі як добрі а їх
нема на сіножатях то треба
перш усього перевести дослід
на осібній грядці а тоді ріши-
тися на впровадження тої тра-
ви наприклад золотий вівсик
костирява купчатка райграс
італійський і тд
В той спосіб добирається
роди трав до підсіву зглядно
до заложеиия сіножаті щоб
сіножать поправити мати біль
шПаимйнтзабйітре сіщнао ві дгоодбірвулі нхаудшо-у би найважніпшм чинником є
добре сіно
Скільки акрів землі засівали
в степових провінціях
від 1938-194- 4 рр
(До кожного числа додайте
"000' на означення акрів)
Пшениця Овес Ячмінь
1944 — 20483 11062 7358
1934 — 16729 11790 7896
1942 — 20653 9666 6414
1941 — 21140 8137 4735
1940— '27750 7818 3622
1939 — 25813 8227 3607
1938 — 24946 8518 3687
Жито Ден Разом
1944 — 396 2042 41341
1943 — 497 2768 39681
1942 — 1246 1466 39446
1941 — 861 982 35855
1940 — 943 364 40497
1939 — 1014 289 38950
1938 — 655 202 38008
Добра підстілка —добре
молоко
Кожний переконався вже
що паша має великий вплив на
якість молока і тревалість мо
лочних виробів Деколи моло
ко має иосмак по бараболі
або по деяких недобрих тра
вах що росли на сіножаті Од
пак не менше важною є також
підстілка Перегнила або силі
спіла а також стухла солома
псує якість молока бо моло
ко надоєне натягає скоро не
приємного запаху а шкідливі
бактерії розложені в підстілці
дістаються до вимені а здоєні
з молоком скоро розмножу-
ються і псують молоко Тому
на підстілку не можна вживати
якої небудь соломи а лиш
суху і здорову
Кигп&!
гл їтїі 1
вЕ вв а вУ виввШвввІ
Г&~?г4@
носіітіші
ШРШШІТ
к мм асашита
_ __
Для ЛІПШОГО ПЛОДЖЕННЯ
МЕНШОЇ ВТРАТИ
І ПОПЛАТИОГО РОСТУ и" викінчення
Поговоріть про це зі своїм Місцевим Продавцем або пишіть до:
Витік & Со Ілтіїео!
ЖОМОМТОМ АЬВІЯТА
СУХОТИ В ХУДОБИ
Одною з ііайнабезпечнішнх
недуг худоби є безперечно су- хот На неї хорують також
сниш кози собаки коти го- -
лури навіть риба часом коні
та вівці Вона поширюється
дуже легко коли хору худоби
ну хримається разом зі здо-
ровою бо її воздусі є багато
заразків з відходів хорнх
штук (з харкотиння слини ка-
лі' і т п) і приходить до ор-
ганізму здорових звірят (до
легенів з воздухом до органів
травлення разом з нашою)
Цсю дорогою дуже легко під
одної або кількох хворих
штук заражується вся обора
Заразки атакують ріжиі частії
організму худобини отже леге
ні органи травлення родні ор- гани ними кости і т п Роз-
пізнати недугу може лиш лі
кар ветеринари отже з огля- -
на неоезпеку грозить року ріжних допомог на суму
коли захворіє слід
ганно звернутися за порадою
до фахівця щоб нринаймсіїше
здорові штуки охоронити від
зарази Штуки з т зи отвер-то- ю чахоткою попити бути
призначені на заріз так як і те
лята підозрілі що хорують
на недугу
Як проявляються худобячі
сухоти
Сухоти є хороба довга що
може тревати цілими роками
одначе нераз хоч дуже рідко
має гострий перебіг і кінчить
ся смертю до кільканадцяти
днів Тому що у худоби
звичайно не лікується слід
звертати увагу на певні підо-
зрілі прояви що кажуть дога-
дуватися тої недуги Отже те
плота тіла є підвищена на ве
сні худобина не міняє шерсти
яка є наїжена не має полиску
часто звернена до переду Ко-
рова скоро мучиться кашляє
худне тратить апетит На ви-
мені можна намацати тверді
обряки часами у мязах (пе-
редовсім на ногах і бедрах)
повстають тверді зимні боля-к- и Після запертя слідує на-
гло розвільнення і т п Важко
вичислити всі прояви бо сухо
ти атакують ріжні частії орга
нізму та ці прояви можуть
оути дуже ріжнородні
Як запобігати недузі
Лікування є безуспішне і то
му треба запобігати цій хоро
бі
Найважнішою річчю є три
матися приписів гігієни От
же ооори повинні бути ясні
сухі і провівні воздух все
чистий Не треба переборщу
вати щодо теплоти воздуху
здоровіший є воздух чистий
хоч би холодний від теплого
іле стухлого воздуху Дуже
добрий є рух на свіжому по-
вітрі — тим якраз толкується
що худоба яка перебуває ба-
гато на пасовищі і є в безна
станному русі звичайно не
хворіє на сухоти Передовсім
слід на не звертати увагу зи
мовою порою
Дбайте про молодник
Ще більше руху н свіжого
воздуху потребує молодник
незалежно від пори року пе- -
Йгдовсім коли вже старший
є вказане щоб мо-
лодник тримати віддільно від
старих штук щоб не заразив-
ся Під ніяким оглядом не
можна поїти телят молоком
від коров хорих па сухоти
бо напевно заразяться Помі-
щення для телят повинно бути
очищуване з гною хоч би й
щодня слід стелити багато
сухої соломи
Дотепер не вияснена ще мож
ливість зараження людей від
худоби хорої на сухоти але
саме тому треба уникати пиття
сирого молока від коров хво-
рих на сухоти Натомість пере-
варене молоко не пошкодить
ПАЛІЙ ПЕРЕД СУДОМ
В Темилтоні Онт згорів
24 'травня будинок з салею на
танці причім 10 осіб згоріли
на смерть і було попечених
Поліції вдалося викрити палія
в особі 25-літньо-
го мужчини
якого оскаржено за злочин
морду Виявилося що давні-
ше він підпалив три інші бу-
динки
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Сторона З
Студенти й замужні жінки —
одиноке жерело робучої сили
Директор державної селєк
тивної служби Мекнемера ска-
зав у Торонті що Канада всту
пає в період коли оуде най
більший брак робучої сили за
ввесь час н існування пай
прикріший час оуде десь у
жовтні
В грудні 1943 року коло 57
процент канадійського насе-
лення від 14 років угору бу-
ли в збройних силах або за-ня- ті
в праці а тепер ця цифра"
мабуть дійшла до 62 процент
Мекнемера сказав що біль-
ше робітників взятії нізвідки
хіба що звернемося за ними
до молодих людей у школах і
до замужних жінок
Дня 2-г- о червня треба було
134117 мужчин щоб ними об-
садити незаняті місця крім та-
ких як рубання дерева або
праця на фармах Крім того
потребували 67323 жінок
Також треба для збройної си-
ли 90000 мужчин у 1944 році
Яка була допомога
степовим провінціям
З Оттави подають що домі
пильним уряд виплатив фап- -
мерам у степових провінціях
від іузу до 31 березня 1944
ду яка
корова ііе-іфіЗУші- мм
ту
сухіт
20
За зменшену управу пінени
ці ви платив $82000000 в' ро
ках 1941 1942 і 1943 Цей бо- -
нус тепер перестали платити
За недорід було виплачено
$32000000 В 1942 році коли
був урожай за недорід не пла
тили
В Манітобі всі роди допомо-
ги в чотирьох роках винесли
$16697000 з чого $12000000
за зменшену управу пшениці
В Саскачсвані вся допомога
представляє суму $85391000
з чого $45000000 за зменше-
ну управу пшениці і $40000-00- 0
за недорід
Албертійські фармері діста-
ли всього $37613000
Знову гострий брак робітників
Не раз і не два нам говори-
ли що Канада щораз більше
потребує робітників иа своїх
фармах у своїй воєнній інду
стрії і мужчин для своїх зброй
них сил іака велика є гютре- -
Оа для доповнення армії що
уряд задумує перечистити ад-міністрані- йні
уряди та інші
організації індустрію и інсти-
туції і звідтам забрати для
збройних сил всіх мужчин що
є фізично спосібні і в військо-
вім віці
У звязку з цим підносяться
голоси щоб подібно як у Злу-
чених Державах використати
воєнно полонених до праці на
фармах у лісах і деінде Далі
щораз голосніше домагаються
щоб на фронти вислати армію
краєвої оборони Це хлопці
молоді здорові й добре вивчс
ні для війни Кажуть що Ка-
наді не загрожує небезпека
а якщо яка й була б то на це
внетарчить резервова армія і
ветеранська сторожа Одно
можна певно сказати: Фарме-
рі які тепер потребують робіт
ників знайдуться в ще біль-
шій потребі у жнива Підно-
сить думку щоб початок
шкільного року пересунути і
до жнив забрати студенті з
університетів 1 вищих ШКІЛ
Чорні мухи мабуть
причиною недуги
Провінціональний ветеринар
Саскачсвані пише:
Напливає багато запитів у
справі походження и лікуван-
ня динної недуги що спричи-
нила смерть великого числа
худоби овець і коней в дис- -
трикті Помне Алберт
ветеринар д-- р Миллар від
повідає що він і інші встерика
рі що приїхали до Принс Ал
берт для прослїдження недуги
є тої думки що смерть тварин
є наслідком гострого затроєн-н- я
спричиненого кількаразо-
вими укушеннямк чорних мух
Хоч це відкриття не було по-
тверджене безумовно пише
ветеринар то все ж зібрано
певні докази що худоба
вівці й коні були виставлені
на сильні атаки тих мух 3 1--
го
травня і всі випадки смертн
сталися до 24 годин потім
Ветеринар радить фармерам
покищо ріжними способами
відстрашувати мухи і тримати
худооу в закритим місці скоро
появляться чорні мухи Розу
міється це нелегко
Калґари мають 97 427 насе-
лення
Вилив Ріки Північного Саскачевану
9&вцкВЖВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВ
в№Щ гІЯввввввмжвввжіІЯвв&мІвІеввввввміві ШІВжя£ЗДиий"ИиЯИИИИигРяВРнЯІР'
ИНКЩ&ШвВЯвВ— РЧ'-іввИ- Н кКМьВ0ИАВвІЬВвв£тПі9Аж№9ЯЯИИЗвиКМві ~""тиі у А ллівиииииииТгУИм :Ї"ЩЩвЯжШч''1Ті ''' "♦Чх жЖіВм'ВгПнМЗвВТвУВвШшЛВїШНкЧТНЗВЗНнвЯВЖВВВшВшВшВапіИ ~ УВВВВИВВВВтРді їм—
вкетмдНвтвНІЩ -- - -
-- К і вв9в ▼вжЖуїТквжАвхЧЧ' авммммммммммі7лммммммммммммммвмммм1
вТвВвТвТвТвЖІЩГУгі44С ЮТРШИ ЩшШШл -- РЯввНВЬвШг МФ' 1%'-
-1'ШшшшшЮШЯШ
ШКЛа£ - _мйВшВВвЖТ Л- - °ЛХал& НННИНШж „ЛВлВкВВЛв ВВВВКВВН
Світлина показує один з домів в долині ріки Північного Саскачевану (на "флеті") в місті
Едмонтоні й побіч нього знищений другий дім Подібні сцени можна бачити на більшім
просторі підчас виливу цієї ріки
Від неділі вночі з 11 на 12
іервня падав безпереривио
дощ в цілій Албсрті через що
вода в ріці Саскачсвані підне
слася від четверга до пятниці
о 16 стіп В Едмонтоні вода
виступила з низько положе-
них берегів на "флеті" і в дис
триктах Ровздейл і Рнвердейл
по обох сторонах моста коло
копальні вугля Давсон Шість
десять родин мусіли залишити
свої доми кільканадцять до-
мів вода залляла по вікна або
тільки салєрн Сотки мужчин
жінок і дітей у загрожених мі
сцях винеслися і зі своїх домів
з річами і провели безсонну
ніч стежучи за водою що під-
ходила до дверей їх домів
Ріка котить мутні води зі
скорістю 20 миль на годину
Рікою пливуть корчі дерева
навіть малі шекп і річи людей
що живуть багато миль в горі
шнім бігу ріки Бачили як пли
ло шатро з деревляною підло-
гою плуг і мертва корова Во-
да змила землю і з берегів
видніють білі коріння дерев
"ЩО МОЖНА ПАНОВИ
ТО НЕ МОЖНА ІВАНОВИ"
ПРО ПІДВИШКУ ДЛЯ
ЗАЛІЗНИЧНИКІВ
Перед Державною Воєнною
Робітничою Радою в Оттаві
вже кілька місяців лежить
просьба від сто тисяч канадій-ськп- х
залізпичих робітників
які домагаються підвиїики
платні нарівні з залізничимн
робітниками в Америці
Фінансова преса вже довгий
час пише про те що ця п ід-
ей піка захитала б цілою еко-
номією Канади іцо це наруши
ло б цілу платннчу структуру
в краю і тим подібне
Цікаво що коли підносили
платні соткам тисяч держав
них урядників на службі уря
дів провищюнальних і домин- -
яльного то такого крику не
було й ті иідвишки якось не за
хитали економією краю Не
було такого голосного проте-
сту зі сторони фінансової пре-
си й тоді коли фабричним та
іншим пгдустріяльннм рооїт-ішка- м
підносили платні Счи-нив- ся
цей крик аж тоді коли
підпишки платні зажадали за-лізно-родо- жні
робітники між
котрими так звані секціони бу
ли і є низько платні хоч їх
праця дуже тяжка іі дуже від-вічаль- на
Перед нами один канадій-ськп- й
журнал з редакційною
статтею проти підвишки плат-
ні залізничникам Аргументи в
тій статті ті самі що і в інших
журналах та щоденниках Ди-
вує нас що проти підвишки
платні залізничникам виступа-
ють часописи й журнали які
одні з перших подвійно підне-
сли свою власну ціну Напри-
клад журнал який остерігає
Раду перед підвишкою платні
залізничникам коштував пе-
ред війною 5 центів а тепер кр
штує 10 центів за число хоч
воно менше обємом і переси-
чене оголошеннями
Видно що не однакова міра
буває в тих людей або інши-
ми словами — що можна па-
нові то не можна Іванові
В Італії під німецькою оку
нацією живе 6 кардиналів
У нятницю ввечері вода по-
чала опадати і коли не прпіі
дуть нові води з Ракі Мавитсйн
Гавз то небезпека виливу
промине
В Едмонтоні впало від неді-
лі до пятниці 390 цалів дощу
Через непогоду було нечинних
у місті 100 телефонічних ліній
ПОВЕНІ ПРИПИНИЛИ
ЗАЛІЗНИЧУ КОМУНІКАЦІЮ
Виливи рік і потоків здер-жалі- !
залізничу комунікацію
в кількох місцях на провінції
іі понищили гостинці Річка
Волф Крік 10 миль на схід від
Едсон підмила залізничнії
шлях і здержала їзду сіенар-ськи- х
потягів на захід Два
потяги що прибули в питнії-ц- ю зі сходу до Едмонтону
спрямували до Кемлупс у Бр
Колумбії через сіпіярську лі-
нію через Калґари Два сіенар
ські потяги з Венкуверу завер-
нено в четвер назад до Блю
Рнвер і 'пущено окружною до-
рогою через сіпіярську треку
Сіпіярські і Північно-Алберті- їі
Зла новина для дентистів
На засіданню міського комі-
тету здоровля в Вінніпегу мав
доклад д-- р В Гаттон міський
лікар здоровля в Брентфорд
Онт Він говорив про дослі-
ди з флуоріпом Це отруя але
як її додати до води одну ча-
стину на міліон частин води
то флуорін зовсім нешкідли-
вий В онтерійських місцево-
стях коло Брентфорду дода-
ють флуорін до питної води з
таким наслідком що в нікого
з мешканців зуби не псують-
ся Кошт флуоріну якщо б
його додавати до води в Він-
ніпегу виніс" би денно $60
ські залізниці не мали клопо-
ту
Також телефонічні лінії на
полуднє під Едсон мали клопіт
і часово були перервані
Чимало фармерських будин
кін на захід від Едмонтону
між Евансбургом і Едсоном
стоять у воді іі ІЗО'ІЬОІІІІІ від
світа
Коло Торсбі фармер Бил
Дорн їхав на коні через міст
на річці Від Крік Кінь поховз-нувс- я
і впав з моста в ріку
де його і фармера схопила
прудка вода і несли вниз рус-
лом Фармер якось схопився
звисаючої гиляки й висів на
ній поки його й коня не ви-
рятувала лодка
Фармер Пилип Брод дві
милі на захід від моста віз "бо
милі на захід від міста віз "бо-нулис- я
з моста в ріку й пропа-
ли під водою Фармер виря-
тувався
Подібних випадків було
більше в північній середущій
і полудневій Алберті аж до
Ред Дір
Допомог) Канади союзникам
Міністер муніції Гав сказав
у парляменті що від ЗО трав-
ин 1943 до 31 березня 1944
Канада дала дарунку союзни-
кам розуміється матеріялами
на суму $912603200 Найбіль-
ше дістала Англія бо $723-7527- 86 Росія $23282292 Ав-
стралія $20959845 Китай ді-
став допомоги на суму $4101-58- 7
Захіані Індії $875478 і Ін-
дія" $482192
Король Юрій у' відвідав
фронт у Нормандії Прибув на
кружляку
ПРОСЯТЬ ВАШОГО
ПОПЕРТЯ
Як пічнуться цьогорічні жнива буде
досить місця для достави збіжжя в
Елеваторах на фармах Багато фармерів
які попирають Албертійські Пулові
Елеватори не могли доставити збіжжя
до цих елеваторів у минулих кількох
роках з причини браку місця та інших
услуг Дуже можливо що цеї осеии
вони знов будуть мати нагоду попирати
цю фармерську збіжеву організацію
АІЬегІа РооІ Еіеуаіоге
Р МММИ6 шмвея со по
За найпевнішою обслугою й низькими цінами ріжяого
роду будівельних' матеріалів давайтеся до нас
1443 - ІІЬ Атепие ВОМОШТОН ТеІеоЬопе ДО51