Ukrainski Visti, January 11, 1929

              Сторона 2
Телефон 1341 Коот 201 КіїсЬеп Вік
Дрі Осип Мегас
Український Лікар
ФІЗИК і хірург
Х-Р- ЕП ЛЯБОРАТОРІЯ І ЕЛ6КТР0ПЛТІЯ
Напротив Стору Ітона
Урядові години:— Від 9 до 12 перед полуднем
Від 1 до 6 по полуднії
Від 7 до 11 вечером
10164а— ЮЬі Зігееі
І
мммм хйййі щ
ВІСТИ о РІДНОГО КРАЮ
-- --
І ~ И -
САМИМ ПОЛЯКАМ ЦЬО-
ГО ЗАБАГАТО
Біжуча соймова сесія
посвячена оуджетовим
справам має чимало ці-кавихмомент- івякі
кида-
ють ярке світло на ріжні
питання внутрішньої по-
літики Польщі
До ряду цих моментів
належить промова поль-
ського міністра внутріш-
ніх справ генерала Ф
Складковського в якій
він обговорював ріжні ді-
лянки "своєї праці на ста-
новищі міністра внутріш-
ніх справ
Понижче наводимо крн
тику тієї промови якої
вона дочекалася від одної
з польських газет і то
від газети про-урядово- го
табору а саме "Газети По-ранно- і"
і (ч 8698 з 30~ХІ
м р):
"У відповідь на закид
про завеликі пресові ре-
пресії ствердив міністр
що тут усе в порядку то-
му що відсоток конфіс-ка- т
зменшився Такий ви-
сновок доказує як сильно
можуть цифри людей об-
манювати Ні пане міні-
стре натиск цензури зів-сі- м
не злагіднів — він є
надалі не до знесення У--
падок конфіскат не пливе
з більшої толєранщі цей- -
зорів Він пливе 'звідси
що преса позбавлена
свободи слова наражена
на тяжкі матеріяльні втра-
ти і наслідком злого зре-даґован- ня
пресового де-
крету позбавлена всіх се-
редників оборони — мов-
чить або пише тільки це
що не викликує цензур-
них репресій Нинішня
дорога провадить зреш-
тою до цілковитого зане-
паду конфіскат вони бу-
дуть непотрібні' — так як
непотрібне звязування і
знущання над мертвим чо
ловіком
Подібні застереження
викликує оптимізм міні-
стра щодо т зв мілітари-
зації адміністрації Вва-
жаємо що висказ мініст-
ра що тільки пів процент
загалу урядників міністер
ства внутрішніх справ
творять колишні або від-
командировані офіцири
не ослаблює зівсім закиду
в цьому напрямі Міліта-
ризація це не питання
скількостн то факт що
найвищі становища в ад-
міністрації займають вій-
ськові Мілітаризація є
конечним злом у виїмко-
вих хвилях як війна коли
ходить про це щоби за
всяку ціну піднести справ
ність цивільної влади О-диа-
че
у мирній добі є ана-
хронізмом Замість вихо-
вувати урядничі кадри
деморалізує їх параліжує
й відбирає всяке зрозумі-
ння для тієї начальної за- -
"1
ЕсітогПоп — АІІа
ииихлпгхп -- - --- - ойалйл
— ' ііі'М'Чі'
сади адміністрації якою
є компетенція"
На закінчення своєї кри
тики зупиняється "Газе-
та Поранна" на місці в я-ко- му займається міністр
самоуправним питанням
"Газета Поранна" завва-
жує ще це питання по-трактова- не
в промові ко
ротко і поверховно
Марія Крушельницька
СІЛЬСЬКЕ ЖІНОЦТВО
ДЛЯ "РІДНОЇ ШКОЛИ"
Наше "читаюче" жіно-
цтво стрічається в остан-
нім часі аж надто часто із
статтями про "Рідну Шко
лу" Були це статті ріжно-г- о
рода між ними і статті
"дискусійні" та ні одна з
жінок не забирала у цій
дискусії слова певно не
тому щоб жіноцтво не
цікавилося "Рідною Шко-
лою" тільки так по ста-
рому звичаю щоб ніхто
не сказав що і жінки мі-
шаються в не своє діло
"В не своє діло?" ко-
ли б так хто думав то (із
жалем треба признати)
мав би велику рацію За
гал нашого жіноцтва
справді дуже мало ціка
виться "Рідною Школою"
немов та "Рідна Школа"
була для них зівсім чужо- -
ю установою — устано- -
вою якою жіноцтво па- -
трютичне наше жіноцтво
не має обовязку журити
ся А тим часом річ маєть
ся зівсім противно! Жіно-
цтво якраз повинно бут
всюди ініціятором не тіль
ки до організування при-
ватних шкіл ріжного ти-
пу так по селах як і мі-
стах — але також голов-
ним мотором до збирання
фондів на ту "Рідну Шко-лу- в
Не буду довго розво-
дитися над незвичайною
вагою рідного шкільниц-
тва в культурнім розвит-
ку кожного народа про
це говориться у нас май-
же на кожнім вічу — Кож-
на з нас напевно свідома
того чому ми такі упослі-
джені чому так легко да-
ємо винародовлюватися
чому майже з кожним ро-
ком наші міста більше й
більше затрачують укра-
їнський характер?
Ми не маємосвоїх шкіл
в теперішніх державних
закидають цілковито на-
уку української мови на-
ша молодь покинувши
рідну хату хоч-не-хо- ч му-
сить забути рідну мову
В чужій школі не навчить
ся її любити дуже скоро
байдужніє до неї а тверді
умови життя не рідко по-пихаю- ть її в чужі ворожі
нашому народові круги :
заставляють її працювати
на чужу користь і нашу
згубу
Щоб все те оминути4
Лр Іван Якияііщак
м о с м Мссш м и
АІЬегІа Ь М С С
ЛІКАР-ХІРУ- РҐ
ІКС-РЕ- Й І МОДЕРНА ЛЯБОРАТОРІЯ
ІЮВРЛМ'5 ШОПК ТріЬп п уг:нгл'імр аііа
щоо рятувати нашу мо- -
ЛОДЬ 1 ТИМ самим весь на- -
№ вв1Ч?Р??„0їїе"Н"І
МИ' ЖІНКИ ' Діуі-пт- и лип'
гасла д"'о_ негайної і безу- -
гііїнної праці для "Рідної наше сільське
Школи" жіноцтво не приготоване!
гВ школі наша будуч- - Нехай наша видатна 4
по-
вість"! Слова ті нехай не міч скаже про нашу куль-будут- ь'
пустим згуком! турну і національну сві-Круж- ок
"Рідної Школи" домість
мусить бути в кожнім селі
для піддержки вселюдної ПРОЧИТАЙТЕ й ВИКО-семиклясов- ої
ніколи в ко- - НАЙТЕ! ДАЙТЕ ДРУГО-жном- у"
місті По всіх мі- - МУ ПРОЧИТАТИ Й ПРИ-ста- х
мусять бути свої рід-- ПИЛЬНУЙТЕ АБИ ЦЕ
ні вселюдні школи щоб ВИКОНАВ!
молодь після укінчення їх І --у-
могла піти до промисло- - До "Просві-ви- х
і торговельних шкіл та" та всіх Дітей Украін-- и
и птїиипиі йілцшпму мі- - ського Народа в Спол -- --
СТ1 МИ МУСИМО МаТИ СВОЇ
промислові і торговельні
школи з яких виходила б
молодь вихована на щи-
рих доньок та синів сво
його народа!
Може дехто подумає
що це затяжке завдання
для нас бідних? Так прав-
да дуже тяжка це справа
коли нею займаються не-
численні одиниці але не-
ймовірно легка коли весь
загал приложнть до неї
свої руки! Не дурно ж і
приповідають: "В єдності
сила!" "Громада великий
чоловік" "Громада по
нитці сироті сорочка"
Ось о ту одну ниточку по-
дбайте ви жінки! І не тіль
ки складайте самі — всіх
своїх рідних близьких і
дальших і сусідів заохо-
чуйте до хоч не великих
але постійних жертв на
"Рідну Школу" на свою
школу в котрій наші діти
будуть учитись рідною
мовою і виховуватися на
українських пожиточних
громадян Підпомагаючи
"Рідну Школу" ви спов-
ните свій святий обовя-зо- к
який так щиро ви-
повнюють жінки инших
культурних народів
По містах працюють
жінки (точ також не за-
гал) в Кружках "Рідної
Школи" уряджують на її
ціль вистави фестини л
т и займаються збірка-
ми жертв — але сільське
жіноцтво поза коляду і
писанку досі майже не
проявило зацікавлення
тою справою хоч треба
признати в деяких пові-
тах були вже спроби пр
в Рогатинщині збирали
жінки на ту ціль яйця і
приносили до кооперати-
ви де їх по
ринковій ціні а гроші пе-
редавали Кружкові "Рід-
ної Школи"
"Рідна Школа" є спра-
вою загальною ніхто не
може сказати "мені вона
не потрібна" — тому весь
наш загал має обовязок
і повинен працювати для
неї для неї пожертвувати
те що може! Нехай то бу-
де одно яєчко місячно
але постійно з кожної ха-
ти! Все те можна склада-
ти в кооперативах і там
продавати а гроші пере-
давати до Кружків "Рід-
ної Школи" — але ті жер-
тви мусять бути сталі
певні не доривочні Му-
сять знайтися одиниці по
селах що тою справою
займуться що будуть про
вадити спис тим що скла
дають жертви і пригаду-
вати їм про їх громадсь-
кий обовязок Хто знає
наше сільське населення
особливо жіноцтво той
знає що браку доброї
волі йому не можна заки-
нути треба тільки підійти
і заговорити Ініціятора-м- и
повинно бути сільське
інтелігентне жіноцтво а
па і зрозумі- -
лі вашим
жертви ваші хоч скромні
громадою складані по
можуть здвигнути велику
Йлгпіпліп "Ріпного ІІІКІЛЬ -
яка тому така
хитка дотепер що загал
бандх'жно до
ЗАХІДНІ ВІСТИ
виключаючи жіно- -
знайдуть
ЧленівТ-в- а
продавали
неї не
цтьа пслаи же лал"і
?'Аі '" о™„лигилЖі - Чй—" У пі ТтІ- - нок шл " нр 1 1ДПШ - ш -- -
мержавал и„ 1Я1пМЛі і П"І"ВЛ
лмермці
Від 8 грудня 1928 до 8
грудня 1929 р святкує
Матірне Т-в- о "Просвіта"
у Львові 60-літ- тя свойого
істнування та сциьі шию- чої праці
Цілий край всі товари
ства и всі члени українсь
кого народа приготовля-
ються до цього рідкого
свята аби здати іспит зі
своєї праці зібрати під-
сумки здобутків критич
но глянути на успі-
хи невдачі й занедбання
на полі народньої культу-
ри й освіти та намітит і
певний шлях до ясної Ме-
ти
В часі приготовань д-Свя-
та
української Культу-
ри вечером дня 1-- го ли-
стопада 1928 р впав жер-
твою погрому 60-літн- ий
доробок Матерн-Просві-т- и
Виломано й знищено
велику дверей
й вікон знищено клішар-н- ю
й переплетню маши-
ни до переплету
шафи столи магазини а
в них десятки тисячів кий
жок стоси паперу при-
значеного для друкуван
ня книжок та багато ста-риннн- хч
книжок неоціне-но- ї
вартості! Понищено
календарі й книжки при-
готовані гудо нащих-чле-ні- в
в Америці подерто
'кожну картк
призначене читачів
громади в Киченер Онт
дерто и виколювано очі і
портретам Шевченка
Франка
Спричинені шкоди ви-тисяч- ів
носять сотні зо- -
лотих
Ці матеріяль'ні шкоди
не підірвуть нашого ду-
ха "Просвіта" далі вести
ме свою працю над підне-- }
сенням культури и освіти
українського народу
культурно-освіти- а праця
праця організована й по-
зитивна вимагала й все
буде вимагати грошевих
фондів їх дотеперішня
недостача 'тіобільшена
ендавнім погромом му-
сить обмежити наші засо-
би потрібні до ведення
нашої праці
Ці шкоди може й по-
винен покрити сам Нарід!
Ми мусимо самі дати
Матері-Просві- ті змогу в(і-ст- и
цю працю далі
буде двояка:
моральна якщо кож-
на українська громада на
віть найменча відсвяткує
цей ювилей та цим дасть
Матери-Просві- ті заохоту
до дальшої праці й витр:
валости помістить з того
свята звіт в заокеанській
чи краєвій пресі й такий
звіт по змозі фотоґра
фічною світлиною пере-
шле то Т-в- а "Просвіта"
2 Матеріяльна — а) якщо
всі ми від малого до ве-
ликого всі без виїмку
зложимо членську вклад
ку в квоті 2 (два) долярн
на рік за що кожний о- -
тримує грамоту калєн- -
лап та декілька членських
1 книжок році
б) якщо всі ми кожне
тогарнстго й установа
нагоди ювилею та на по -
ле не" всюди воно є то ж товариства установи чи-пайкра- ще
не ждіть витальш клюби і т д впи-жінк- и
що нераз вже дали шемося члени Просві-дока- з
своєї свідомости 7" У Львові (Адреса
Ініціятива ваша ваші сло- - Ринок ч 10 Львів) та
більше цінні
посестрам а
ництва"
підноситься
наші
скількість
книжок
евангелиє
Поміч
'"г—ігтіш"й~ лсаппри3члионжениимхо "'"буде віїпЬЬІдь гідна
свідомо-гог народу -V- --тї0 7тРШЯМ- СВЯТ ЗОЙ
ранням вкладок та дару
повинна закптися перед-
ілім Ти українська Моло
де! Ти пройнята вели
кою ідеєю посвяти Длп
свойого Народу и пдно:
го Краю все найде час і
потрібну енергію на те
аби заклик Матерн-Про-світ- и
не остав без відго-
мону аби її радісний а
при цьому й тяжкий мо-
мент не пройшов сіро й
звичайно як ланцюг дов
гих і буденних літ і днів
Возьмися до цеї пращ
швидко й щиро зі запа-
лом і завзяттям молоде-
чої душі й не спічни доти
доки всюди не відбудеть
ся це свято доки всі не
стануть членами та не
вложать свойого дару
Нехай в цьому році ні
йглр байдужних!
" Головний Виділ Т-- ва
"Просвіта" у Львові
Ювилейний Комітет
ЖІНОЧА ДОЛЯ" ТА У-КРАЇН-
СЬКЕ
ЖІНОЦТВО
Без найменшого сумні-
ву муснться признати що
розвій україньких жіно-
чих часописів залежить в
головній мірі від всього
українського жіноцтва
бо часописи такі видає
наша жіноча інтелігенція
ні для кого иншого лише
передівсім для всіх наших
жінок оудь вони селянки
мійські робітниці чи ін
теліґенткн
Часопис "Жіноча До
ля" а взглядно тії що ви
дають його — взяли на
себе святий пожаданий
для нашого жіноцтва о-бовя- зок
до того дуже тя
жкий
В "Жіночій Доді" пи
шеться про ріжнородш
справи так як само жит-
тя людське вимагає ріжно
родиости Тому-т- о ЖД-- така цікава а при тім
кооисна бо навчає своїх
жш інтересні і корисні
справи
Справи ті загально
просвітні гігієнічні гос
подарські головно дома
шнього господарства ку-
ховарства і много иншо-
го А все те так дуже по-
трібне знати нашому жі-
ноцтві'
Всі розумні люди сьо-годн- я
говорять що нема
кращого чинника роз-
повсюдженні патріотизму
як жінка А без наймен-
шого сумніву муситься
признати що виховати
свою дитину на патріота
для свойого народа може
найкраще — тільки рідна
матір дитини
Щоби матері були па-
тріотками і виховували
так свої діти вони мусять
інтересуватися загальним
життям свойого народу і
пізнати його минувшину:
то певно що як таких жі-нок-мате-
рей
буде нас
міліони то не страшний
буде Україні і найгірший
воріг
"Жіноча Доля" поста-
вила собі за обовязок по-
при инші пекучі що-ден- пі життєві справи — підне-
сти й патріотичного духа
серед українського жін
цтва І цей часопис вже
частинку сповнив бо як
видно із звідомлень—на-
ше жіноцтво в Галичині
рухається то тут то там
Та радіти цим рухом аж
так дуже щоби остовпі-
ти від радости — не мож-
на Треба майже одино-
кий того рода наш часо-
пис "Жіночу Долю" під--
тримати и помогти всіма1
нашими силами в ного1
розвиткові щоби він ще
частіше гостив до нас
не лиш літ паяй п мігши і а не не так тяжко зпо- - бити Кажуть що в самій
(Східній Галичині є около
'чотири тисячі громад
з окрема дляїчнтачок і про рі
Але
1
з
в
?
в
є
в
в
а
2
л-М-МЧ-
-М-Н-Ч
Н"1-- 1 ! ! 1Ш И-И-М-- Н"' Ч НІНІ
НАЙКОРОТША ДОРОГА ДО КАНАДИ
Як- - р'обнте коли яку прислугу своїм Рідшім або Приятелям то
робіть таї: аби нони на Вас не нарікали Як хочете спровадити
когось до Канади то вибирайте таку Лінію що везе скоро тано та
ьнпдпо Знана Українцям п Старім Краю і в Канаді Балтійсько-Анерииаиеь- на
Лінія везе З ҐДАНСЬКА ДО ГАЛІФАКСУ ПРО-
СТО БЕЗ ПЕРЕСІДАННЯ Ви знаєте що се значить Кілько то
клопотів мають імиранти в дорозі з пакунками та паперами Не-
хай ІЗііші Рідні чи знайомі не муч}ться так як Ви мучилися А Ви
ііепііо зробите їх подорож-- приємною як виробите їм афідавіт або
як фіш ге Шнфкарту у Балтійсьно-Американсьні- й Лінії
Продаємо Шнфкарги з Краю до Канади і з Канади до Краю
Виробляємо Афіданігн і Снсціяльш Позполсння ("Пермітп")
Впробіясмо і продовж) смо иашнорги Посилаємо гроші до Старого
Краю і н найдальшім та найменшім містечку аб селі виплачуємо
Американським Доларами Також висилаємо гроші телеграфічно
Спроваджуйте своїх кревних і знайомих через
БАЛТІИСЬКО-АМЕРИКАНСЬК- У ЛІНІЮ бо
БАЛТІЙСЬКО-АМЕРИКАНСЬК- А ЛІНІЯ везе
з Ґданська до Галіфаксу просто БЕЗ ПЕРЕСІ-
ДАННЯ
Пишіть за інформаційнії до:
ВАЬТІС АМЕКІСА ШЕ
ї 1ПЯКП_1ГПЯ1 Яігссі
І І І П І І І 1 1 М Ш І III Ч Ч ' Д"г ' '
(даруйте коли трохи по
милюся) Щоби до кож-
ної доходило лише по 5
примірників нашого часо-
пису то було би около
20 тисяч передплатниць
а якби по 10 то булоби
два рази тілько Чей же в
кожнім місті чи селі є по
кілька одиниць що розу-
міють вагу друкованого
слова для наших жінок —
Можуть без великого і
тяжкого труду бодай тро- -
шка поширити в своїй
громаді "Жіночу Долю"
Не менчий обовязок
спадає і на наших тепері- -
ніх читачок взглядом сво-його~часопису-Кожна- -ціи
тачка мусить зрозуміти
що вона через те що ста-
ла передплатницею "Жі-
ночої Долі" мусить себе
уважати членкинею орга-
нізації що видає часопис
А кожна розумна член-киня-передплатни- ця
по-
винна старатися помогти
своїм спів-товариш- ам щоби якнайкраще могли
видавати часопис Отже
чого треба? Треба гро-
шей! Нині ггакий світ що
без грошей не посунеш —
ні за пліт Все коштує: па-
пір чорнило почтова пе-
ресилка — а тії що пи
шуть друкують — хиба ж
Божим духом мають жи
ти?
Жінка - передплатниця
повинна бодай два або
один раз в рік постарати
ся і хотяи ои наименчу
суму дати від сеое та зі
брати від других на пре
совии фонд свойого ча
сопису
Також повинні не забу-
вати передплатниці на о-д- ин свій важний обовя-
зок — а цс передплату
Не одній вийде перед-
плата а вона довгий час
чекає щоби її відновити
Не бере на увагу цього
що затягуванням перед-
плати шкодить видавниц-
тву бо примушує людей
що працюють при часо-
пису писати упоминаючі
письма а цс забірає час і
гроші коштує
Число
ЕОМООТОЛ АІЛЕВТА
' 'А---г-кг-л-&АЛАЛ'і-м-м~-
~'-++
Наші жінки в Канаді і
Америці також повинні з
обовязку ширити між со
бою часопис Жіночу
Долю" Що наша поміч
може бути корисною сві-
дчить про це хотяйбн за
ява самої ред Жш До
лі минувшої осени що
завдяки помочі з Канади
й Америки "Жіноча До
ля виратувалася з труд
ного грошевого положе
ння а також заздяки тій
самій помочі змогла за
чати видавати ж Д
два рази у місяць і тут
муситься сказати що тая
поміч в грошах не була
аж так велика бо всього
фонду здається не оуло
навіть одної сотні доля-рі- в
Тож жінки памятаитс
на свій обовязок до сво-
його часопису: нехай кож
на забава весілля чи хре-
стини не обійдуться оез
того щоби ви не зібралі
там фонду чи яку перед-
плату для "Жіночої До-
лі" Я вам ручу що під-
час забав навіть лекше
як коли инше зібрати та-
ку грошеву допомогу
свойому часописові Але
пробуйте і робіть! Бо хто
не пробує той не зро-
бить
Ще одно памятайте
жінки в Галичині що ко-
ли ми чуємо про паш рух
організаційний і проеш'т-ни- й то нас за морем не
підносить на духові і нам
ваш рух наказує іти в по-
міч до спільного нам діла
Помагаєте ви "Жіночій
Долі" і користаєте з неї
то це дає нам заохоту до
жертв бо бачимо що поа
ця наших передових жі-
нок на марне не йде
А М-- ва
Вест-Фор- т Канада
ШУКАЄМО
солідних і оборотних агентів
до збирання передплатників
ашого часопису Добра наго-
да побічного зарібку Проси-
мо звертатися до нашої редак-
ції по інформації
цю картку
Есігаопіоп
ПАТЕНТИ
ЕДҐАР Д КРОМП
ПатснтошіП аднокат
(ЗарсіісгронашіП в Канаді і Ял)ч Державах)
Телефон 1255 24 Вапк ог Мопггеаі Вісів
Есітопіоп АІЬегіа
КАРТА ЗАМОВЛЕННЯ
Замовляючи часопис вишліть
до нашої Адміністрації:
ЛУЕ8ТЕІШ КЕЛУ8
9757 тазрег Аус
До Адміністрації "Західних Вістей":—
Прошу шісилат ичасопис "Західні Вісти"
ЦеРез і на що залучаю "Моней Ор-
дер" (або "Постал Нот") па
Лїоя Адреса:
Імя і иазвиско
Почта і провінція
іі$