ubbe1060 |
Previous | 3 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
24 5 10 липня 1945 Число 28
ГОСПОДАРСЬКІ СПРАВИ
ВИКРУЧУВАННЯ МЕДУ
Щільники з медом можна
рати для викручування тоді
х вони засклеплені повністю
бо хоч на дві третини Ті що
ають засклеплений мід лиш
ь горі ще не готові
В часі доброго медозбору
ильнии пень може принести
о вулика протягом одного
іна навіть до 15 до 20 фунтів
ектару її пасічники що не
ають подостатком витягну- -
оі вощини можуть витягати
астнну меду в часі медозбору
і негайно повертати надставки
рямкаминазад до вуликів Ці
ямки після викручення ліпше
--ґавити на вулики в вечері
доб не викликати нападки
{адставки з вуликів можна
ібирати при допомозі карболе
юі кислинн або накривок з ви-іучника- мн Ці вилучники тре- - ш ставити день наперед Де-- 1
то просто змітає бджоли щі- -
очкою при відбиранню рямок!
ле це дуже неприємна робота
а и самих бджіл турбує
Викручування меду треба ро
піти в помешканню куди не
южуть дістатися бджоли і во-- ю
має бути чисте та санітарне
і повнім розумінню цього зна--
ення
Мід найліпше викручувати
араз по зібранню рямок доки
ін теплий Для відсклеплюван
ш меду потрібно пасічницько- -
о ножа парового чи для га
рячої води стільця над яким
ідсклеилюватн та під яким
іає бути посудина на зрізки
і стікаючий мід і нарешті під
ставки де ставити відсклеплеш
ямки Хто має лиш кілька
шів може для цього викори- -
тати приладдя що є в домаш- -
іім господарстві але ті що
ід продають мають подбати
про такі прилади
відсклеплеш рямки дають
я до екстрактора яких є ба
гато всяких систем та розмірів
Пасічник що має біля десятка
пнів може обійтися з екстракт-
ором на дві рямки Ті що ма-
ють більше бджіл потребують
більших екстракторів
Той мід що стікає з рямок
часі відсклеплювання та є
змішаний зі зрізками має бути
відділений від возку На біль- -
ших пасіках є ріжного роду
воскотопкн — соняшні чи па-
рові але при топленню воску
а відділенню меду треба вва
жати щоб мід від відогрівання
и соняшного світла не стем
нів бо тоді його якість буде
понижена
З екстракторів мід виточу
ють до спеціяльних металевих
бочок (гальванізованих тен-кі- в)
де він має відстоятися
Найкраще мід перефільтрувати
в часі його переливання до бо-
чок бо він тоді ще теплий і
фільтрується легко До цього
можна можна вживати спеція-
льних лійок з дротяними сіт-
ками або перепустити його че-
рез одинарну чи подвійну мар- -
МЕССІП-ГЕРРИ- С СІНІОР
Для і
фармів Мессій - Геррис
102О Трактор 6-ий-ліндр-
овнм
дає
силу до ро-
боти на полі як і тягун
Тяжкого викону-
вання трансмісії і
диференціяли
те
робити довгу службу
удер
[лю Фільтровання очистить
Імід грубших кавальчиків
[воску мертвих бджіл і інших
сторонніх річей що зане-ічищую- ть
І По кількох днях відстоюван-
ня мід учиститься і все що в
нім лишилося виплине на-ївср- х
При розливанню до
І посудини ніколи не беріть йо
го згори а завжди точіть че-
рез отвір біля дна бо біля дна
він найчистіший Наливання до
посудин найкраще робити че
рез спсціяльш крани (гоні
геііт) бо тодміайменше возду-х- у дістається до меду і він не
так скоро гранулює та й до
ліпшого буде ного зарахова-
но бо навіть дрібні бульбочки
воздуху понижують
якість
Переховувати мід потрібно
в сухім та чистім приміщенню
В сухім приміщенню навіть не-
дозрілий мід може дещо випа-
руватися й після того він без-
печніше буде переховуватися
Якщо мід розливаєте до
шкляних посудин і підігріваєте
щоб він довше лишився рід-
ким не треба його нагрівати
до вищої температури чим 150
степенів Фарепгайта і то про-
тягом лиш пів години При ви-
щій температурі мід зачинає
темніти та тратить свій аромат
Підогрівання не можна робити
над відкритим вогнем бо мід
пригорить Якщо мід підогрі-ваєт- е
в слоїках чи бляшанках
варто їх закрити герматично
доки мід гарячий тоді він
довше лишиться рідким
ГНІЙ І БУРЯНИ
Багато фармерів бояться ви-
возити гній не тільки на поле
але й на город щоб не засміти-
ти ґрунту Такі побоювання
майже безпідставні наколи
чох трохи подбати про гній
Досліди на експерименталь-
них фармарх цілком певно до-
казують що насіння смітистих
рослин у гною замирає від од-
ного до трьох тижнів якщо
гній зложено в купу Лиш на
поверхні купи кілька цалів за-
вгрубшки гній може мати жи
ве насіння Розуміється що
гній треба складати так щоб
якнайбільше вогкости в нім
затрималося бр це сприяє ско
рішому перегниванню що в
свою вбиває життєздат-
ність насіння Перед вивожу-вання- м
гною на поле верхню
верству треба зібрати скину-
ти окремо на купу а решту
можна цілком певно вивозити
В мокре літо насіння скоріше
гине ніж у сухе бо при біль
шиї вогкости скоріше відбува-
ється гниття
Перший присуд смерти в Да-
нії за 50 років видано проти
хлопця який видавав німцям
данських патріотів
Дійсною причиною чому канадійські фармері
можуть продукувати малим коштом є що
вони знають уживати машин Машини
означають більшу продукція чоловіка Вони
виконують більшість фармерськоТ роботи де-
шевше ніж чоловік
Теперішнє знаряддя МЕССІИГЕРРИСА є
спеціально спішне в иадженню робітника Воно
виконує більше роботи щздить більше часу
робить більш економічно ніж коли поперед- -
І0
середніх великих
з
мотором
паса
сильні
є збудовані щоб
при низькім кошті
жання
від
його
меду
його
ще
чергу
і
форму аплікації
ТРАКТОР
шк нищити лярви
КАПУСТЯНОЇ МУХИ
Куклн (лярви) капустяної
мухи ушкоджують капусту ка-ляфіо- ри
редьківку
інші рослини Доросла форма
лярви це двокрила муха яка
кладе яєчка в стеблах рослин
на весні Ті комахи можна ви
нищувати розчином сублімату
(коросив сублимеит)
В англійській мові ця лярва
"кеббедж маґґот
а доросла форма — "кеббедж
флаи Сублімат можна купити
в кожній аптиці або в насінній
фірмі Одну унцію сублімату
треба розпустити в 10 ґальо
нах води Тому що сублімат
швидко тратить свою силу при
дотику до металів розчин тре
ба тримати в шкляній або де- -
ревляніи посудині Добре та-
кож надається поливяна чивза
галі якась посудина з глини
Два або три дні після того
як рослини досаджено на поле
розчином сублімату треба по-
лити всі стебла рослин а та-
кож доглянути щоб стебла бу
ли оброблені тою рідиною аж
до самої землі Добре є поли-
вати з горнятка бо тоді земля
довкола рослини буде змоче-
на отрутою Поливати треба
три рази Другий раз поливан-
ня робиться семого дня по пер
шім а третє семого дня після
другого поливання
Редьківку поливається тре-тог- о
дня по появі молоденької
рослини понад землею а сім
днів пізніше ще раз Коли редь-ківк- а
готова до вжитку полива
ти розчином сублімату не мо-
жна бо це велика отруя для
людей і для всяких звірят
Як зі свиньми
Данія скоро відзискає свою
передвоєнну позицію в вивозі
вепровини до Англії каже про
фесор Р Накс з Онтерійської
рільничої колегії Тому Кана-
да конечно мусить поправити
якість коли хоче
вдержатися на бритійськім рип
ку Найближчі два або три ро-
ки вирішать чи Канада зможе
здобути поплатніші ринки на
мясо по війні або чи буде
змушена обмежити продукцію
тільки для домашнього ринку
Хоче маркування мила
Герберт Легман директор
допомоги європейським держа
вам (ЮНРРА) Америці хоче
щоб в Америці заведено пай-куван- ня
мила і (тим способом
дістати" більше мила для євро-
пейських країв яким грозять
ріжні з причини бруду
Як би заведено пайкування ми-
ла в Америці то і в Канаді мо-
жна сподіватись подібного роз
порядження Та про це нема
ще ніякої вістки Оттави
тепер
Сила Машин Коштує Менше ніж Людська Сила - Спеціально з Теперішніми
ПРИЛАДАМИ МЕССІ-ГЕРРИ- С
те
як
на
й
економічну
на
брукву й
називається
бейконів
в
епідемії
з
ньо Воно продуке дешевше й через те лишає
більше місця на зиск
Коли бажаєте-новог- о приладу то нехай ваш
місцевий торговець МЕССІП-ГЕРРИС- А випише
вашу аплікацію потреби Нові машини МЕССІИ-
ГЕРРИСА будеться виробляти н 1945 році до
меж набуття матеріяліи і розподілюватн після
лляну урядового пайкування Нехай ваш місце-
вий торговець МЕСС1ГЇ-ГЕРРИС- А випише вам
ДР?'ИИдк1ИИИИИИИИ рТІ {Гл#£рЕрМЯРН1у-Н- н
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Сторона З
ДРІБНІ ВЕТЕРИНАРНІ ПОРАДИ
РАНИ В КОПИТІ
Часом через зле підкуття пов
стають рани на вінку копита
або цвях дістається заглибоко
і кінь храмає В Таких випад-
ках при зраненню вінка копита
треба внетаючі частини легко
відрізати й вимити копито кре
оліновою водою та забандажу-ват- и
аптнчною ґазою і ватою
При загвоздженню копита тре-
ба негайно відняти підкову і
копито купати в креоліновій
воді Коли копито гаряче да-
вати оклади з холодної води
Підкову прибивати аж тоді
коли кінь перестає храмати
але не вбивати цвяха в те саме
місце де було загвожджено
Взагалі всякі ушкодження ко-
пита треба старанно лічити й
слідкувати щоб кінь не хра-ма- в
В кожнім випадку помагає
тут чистота змивання креолі-но- ю
(яку кожний фармер по
винен мати про 'запас) і пере- -
вязка (оклади)
ЛИШАЙ
Лишай є заразливий Найча-
стіше дістають цей лишай во-
ли корови телята Пізнати по
тім що на шкірі випадає
шерсть а гола шкіра покрита
парплями або білявою коро-
стою В рогатої худоби появ-
ляються лишаї на голові й
шиї у коней на хребті
Хору худобу треба відділити
від здорової щоб зараза не
ширилася Лишаї змивати ми-
лом і теплою водою та мастиш
2 до 3 рази денно креоліновою
маспо (1 унцію креоліни на 10
унцій масла)
ВОШІ НА ХУДОБІ
Змивати ціле тіло що третій
день 1-проце-
нтовим розчином
креоліни (ложка креоліни на
кварту води) Цілий хлів чи
стайню вибілити свіжо гаше-
ним вапном гній викинути ува
жати щоб у стайні не було про
дувів
Корови ліпше змивати во
дою з милом і що кілька днів
водою з оцтом бо від креолі
ни молоко буде чуги Поможе
також відвар з тютюну Зава-
рити й натерти завошивлені мі
сця
ГЛИСТИ В СВИНЕЙ
Коли безрога їсть і все го
лодна худне и кашляє то в неї
глисти Мішати до корму від-
вар з полину і трохи соли
ЗАПАЛЕННЯ ВИМЕНИ
Робити оклади з оцтом здо
ювати що дві години аж до
останньої краплі а потім на
тирані вимя несоленим маслом
або смальцем Крім того дава
ти що кілька днів на прочищен
ия
ЗНАЧІННЯ ВОДИ В
ПРОДУКЦІЇ ЗБІЖЖЯ
Лябораторія для досліджу
вання ґрунтів при домініяльніи
експериментальній фармі в
Свитф Коррент зібрала цікаві
числа щодо кількости води
якої потрібно для продукції
одного фунта збіжжя Ці до-
сліди показують що в роках
1929-4- 4 на чорній паренині в
степових провінціях потрібно
було пересічно 1417 фунтів
води на кожний фунт зібрано-
го збіжжя Приблизно 78 про
цент тої води "видихують" ро-
слини а 22 процент випаровує
з землі Один цаль дощу на
однім акрі виносить 226113
фунтів води а це які показу-
ють повищі обрахунки може
вважатися достаточннм для ви
плекання 26 бушлів зерна
Дістаньте собі пермітову
книжечку
У збіжевім році 1945-4- 6 я-к- нй
зачнеться від 1-- го серпня
всі продуценти збіжжя як і ті
що мають свою частку в уро-
жаю мають постаратися о
пермітову книжечку на доста- -
ву збіжжя
Пермітн на купно пашного
на
тих що не мають збіжжя на
продаж але потребують купи-
ти для себе ячменю або вівса
Приписи зістали змінені в та
кий ІЛІІДШ щц в піпкііи уаді пс
вільно видавати більше родів
книжочок як один рід для аплі-кант- а
в одному році Можете
мати пермітову книжечку на
доставу збіжжя або перміт на
купно однак не можете мати
обох Порадьтесь із вашим
елеваторним агентом який
дасть вам бажані інформації
В Америці вже не будуть
виробляти опонів (таєрів а
самії природної гуми але бу-
дуть мішати її зі штучною гу-
мою-
ШІСТЬ РОКІВ СУБСИДІЙ
"Алберта Гвіт Пул Баджет"
пише: В шістьох роках від
1939 року канадійський уряд
виплатив фармерам субсидій
(доплат) на суму $319000000
На ділі це були "субсидії кон-сумента- м" Політика уряду бу-
ла і є тримати низько ціни по-
живи а в тім самім часі вдер-
жувати продукцію якнайвище
Однак канадійське населення є
тої думки що з цього скори-стал- и
передовсім фармері
Канадійська Федерація Ріль-
ництва виказує що гуртові ці-
ни фармерських продуктів бе-
ручи за основу 100 пунктів у
1926 році були 1029 -- пунктів
у 1944 р (Деталічні ціни які
платить консумент були розу
міється далеко вищі — При
мітка недакци) це значить
що канадійське населення на
протязі війни купувало пожи
ву майже по ціні мирного ча
су отже ціни в Канаді піднесли
ся за війни менше як у кожній
пиши воюючій державі
Доплати в сумі 319 міліонів
долярів уряд виплачував фар
мерам на те щоб вони підне
сли продукцію якнайвище За-
гально за молоко й молочні
продукти було виплачено $86-6776- 52
в двох трьох або ші-стя- х
роках (залежно за які
продукти) Прейрі Фарм Асси-степ- с
коштувала $145809000
корм для худоби $13278000
штучні погної їі вапно $2248-00- 0
премії за свині в однім ро-
ці $14069000 Субсидії за яй-
ця вовну воловину й цукрові
буряки винесли менші суми
Зменшено пайку цукру
Том}' ідо запаси цукру в
ріжних краях дуже змаліли в
Канаді зменшено пайку цукру
для індустріяльного вжитку
Тим способом Канада сподієть
ся защадити до кінця цього
року 184 міліоші фунтів цукру
126000 війська вернеться
перед кінцем цього року
Міпістер МекНотон заповів
що до кінця цього року вер-
неться зза моря 126 тисяч воя
ків і летунів У слідуючих двох
місяцях венегься до Канади
около 50 тисяч війська а реш-
та в осени
Комуністи протестують проти
звільнення Арканда
Канадійська влада випустила
на волю Адрієн Арканда кве-бесько- го
француза який від
початку війни сидів в таборі ін
тернованих Аркаид зробив се
бе "фірером" опереткової Груп
ки канадіиських фашистів яка
числила ледви кількадесять чле
нів і яку передвоєнна преса
брала радше на кпини ніж
трактувала поважно
Проти звільиеня Арканда
запрротестували канадійські
комуністи В телеграмі до пре-міє- ра Кінґа і міністра спра- -
ведливости Сан Лорана вони
зажадали поставлення Аркан-
да на суд й покарання його
за державну зраду
(Як треба було кого судити
ц їлиішді за дсжиопу лрлду
то комуністів Комуністи були
одинокі що в цій війні допу-
стилися державної зради За
премієра Бенета за те саме
судили комуністичних лідерів
кільканадцять літ тому)
КУПОНИ НА МАСЛО НИЖЧЕ
115 НЕВАЖНІ ВІД 1 ВЕРЕСНЯ
Купони на масло від 90 до
115 не будуть важні для куп-н- а
масла після 31 серпня Ку-
пон 115 стане важний 26 лип-
ня
СПЕЦІЯЛЬНА СЕСІЯ
АЛБЕРТІИСЬКОГО
ПАРЛЯМЕНТУ
Спеціяльна сесія албертійсь-ког- о
' парляменту пічнеться в
вівторок 24-г- о липня й три-
ватиме яких чотири дні Ця
справа обговорення п л я н у
сплати провінцюнального дов
ніяких інших справ
ПІДНЕСЛИ ПЛАТНЮ
УЧИТЕЛЯМ У САСКАЧЕВАНІ
Почавши від 1-- го липня
шкільні округи в Саскачевані
піднесли платню учителям згід
но з новим законом який при-
значує найменше 1200 річно
для учителів з перманентним
цертифікатом і $1000 річно
для учителів з іншими цертифі
катами
БРАК ДРОВ В ОТТАВІ
Оттаві грозить великий брак
дров на зиму бо фармері пере--
стали рубати й продавати дро- -
ва опал
збіжжя будуть видавані длягуй ній не буде порішених
Щеоп-А- а (Еотроао
ІНСОЙРОЯАТІО іл МАУ іт
Щиязний Склеп для Ощадних Людей
в Едмонтоні
ПОДЯКА ПОСЛА ГЛИНКИ
Дорогі Виборці веґревільськоїів день голосування
округи і Приятелі В останньому тижні кампанії
поза округою: помогли мені також своїми
На сторінках української відчитамн провінціяльні посли:
преси бажаю зложити Вам як-- Василь Томин з округи Віл-найщнрі-
шу
подяку за Вашу лінґдон Дмитро Попіль посол
так щедру піддержу мойого
поновного вибору до феде-
рального канадійського парля-мент- у
дня 11-г- о червня
Із глибоким чуттям дякую
всім що піддержали мене сво-
їми голосами Всім тим що так
віддано посвячували свій час і
труд належиться сердечне при-
знання не лиш від мене але й
від усего українського загал)'
який бажав мойого переви-бор- у
Знаю також що певне число
моїх виборців які не були того
самого політичного переконан-
ня що я вважали відповідним
віддати свої голоси на мене
Це робили вони тому що це
оули люди широкого и гли
бокого світогляду Вони підпо-
рядкували свої особисті інте-
реси нашому спільному інте-
ресові За цс їм належиться
щире признання
Кривдою було б коли б я
не згадав праці яку вложив
п Николай Шевчук з Виллинг- -
дон в успішне переведення мо-
єї виборчої кампанії Бо Яйусім
відомо кожна виборча кам-
панія вимагає багато праці й
труду щоб вона принесла ба-
жаний результат Помимо ж
цих вимог п Шевчук вже дру--
іии раз успішно перепровадив
мою кампанію і за це нале
житься йому повне признання
па особливу подяку заслу
жила собі українська преса за
п щиру піддержку мене у цій
виборчій кампанії Маю на ува
зі: "Українські Вісти" "Новий
Шлях" Український Робітник"
'Український Голос" "Канадій-
ський Фармер" "Світло" і "Бу--
дучність Нації" Вся ця преса
поставилася до моєї кандида
тури полицарськи і я певен
що наш загал це щиро оцінить
і візьметься до приєднання но
вих передплатників для неї
Згадавши українську пресу
годиться також і подякувати
всім тим що були ласкаві віді-
зватися до вегревільських ви-
борців через українську пресу
з закликом піддержувати мене
ВІДЖИВА В ВИДУЖУВАННЮ
Віл Інформаційної Услуги
Консументів в Оттаві
Довгі періоди видужування
після різних слабостей у вій-
ськових лічницях заставили ме-
дичних знавців застановитися
над якістю поживи Як важного
чинника в приверненню загаль
ного здоровля Відповідна по
жива може скоротити період
видужування й усунути небез-
пеку комплікацій Все те в та-
кій самій мірі відноситься до
видужування кого небудь не
тільки вояків
Слабість приносить вели-
чезну шкоду організмові Фі-
зичне ушкодження тіла приво-
дить до втрати білковини го-
ловного складника кожної ті-
лесної клітини н це нарушує
фізіольогічні чинности та
ослаблює відпорність до інфек
цій Тому в видужуванню по-
трібно багато білковин щоб
відбудувати шкоджені клітини
Щей період відбудови забирає
довший час і на протязі того
часу білковини має бути подо
статком
До білковин належать такі
поживи як молоко сир яйця
мясо риба печінка Звіринні
поживи мають ліпшу якість
білковини Рослинні білковини
що знаходяться в фасолі го-
росі й горіхах не дорівнюють
звіринним білковинам
Деякі вітаміни уважаються
також необхідними в відбудо
ві знищених клітин Головно
багато потрібно вітаміну Ц
що знаходиться в помаранчах
помідорах та різних ягодах
Цей вітамін склеює клітини і
кріплює їх У хорім організмі
багато вітаміну Ц виділюється
через моч тому його потрібно
вдвоє або втроє більше ніж
у часі здоровля Після опера-
цій вітамін Ц впливає на гоєн-
ня ран
Другі вітаміни не є виклю
чені Вони всі разом співпрацю
ють у відбудові і скріпленню
'тіла
з округи Редвотео: М Понич
посол з округи Вегревіл Флоїід
Бейкер посол з округи Кловер
Бар і п Д Б Мекмнллен мі-ніст- ер рільництва в Алберті
що говорив для мене на одно-
му мітінгу в містечку Вегревіл
Добре вивязались також зо
своїми відчитамн елєктричний-інжіне- р
Василь Дорош з Ед-
монтону і п Мазуркевич та-
кож з Едмонтону коли гово-
рили для мене на одному ве-
ликому пікніку в околиці Бор-
щів Брати Юрій і Петро Хаба
говорили для мене на мітіигах
в Опал і Елдорена
В додатку до згаданих про- -
мовців вегревільські виборці
ще мали приємність почути
одного гостя з Форт Внллям
а цс п Степана Боровця Гром
Боровець подорозі до Ванку-
вер іспннпвся па кілька днів у
веґревільщині щоб помогти
мені у виборчій кампанії Він
говорив дуже річево їі захоп-
лююче й виявляв дар промов-
ця Кількох громадян вже за-
питували мене чи не можливо
було б спровадити п Боровця
до Алберти щоб він дав ряд
відчитіву нашій провінції Пан
Боровець є один із наших пе-
редових свідомих робітників
і таких гостей ми завсіди бу-
демо радо витати
Ще бодай згадаю про всіх
тих своїх працівників які не
пожалували час бути моїми
скрутинірами в день голосуван-
ня про всіх тих що помагали
мені з висилкою часопису про
тих що розвозили для мене
голоси без найменшого гроше-
вого винагородження За все
це буду старатися відплатити-
ся всім Вам ділами у парля- -
менті н поза папляментом на
скількн ЛІІШе МОІ- - СКпомні сили
позволять Оце Шановні Ви-
борці і Приятелі є моя скром
на подяка Вам
Ті що помогли мені своєю
грошевою лептою в короткому
часі одержать осібні листи по-
дяки від мене
З глибокою і щирою по-
шаною до Вас
Антін Глніїка
ПОТРЕБУЄМО
СМЕТАНИ!!!
ДРОБУ!!!
ЯЄЦЬ!!! §Виси-
лайте
Свифта
до
ДІСТАЄТЕ ПОВНУ
БІЖУЧУ ЦІНУ
ТОЧНА ВАГА І ТЕСТОВАННЯ
Скора Обслуга при Виси-
ланню Баньок Пачок І
ЧЕКІВ
СТАНЬТЕ ОДНИМ ІЗ
ЗАДОВОЛЕНИХ
КОСТУМЕРІВ 3МРТа
5У1РТ САОЬШ СО
ІЛМГТЕО
Есітопіоп АІІа
Object Description
| Rating | |
| Title | Ukrainski Visti, July 10, 1945 |
| Language | uk |
| Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
| Date | 1945-07-10 |
| Type | application/pdf |
| Format | text |
| Identifier | UkrVid2000772 |
Description
| Title | ubbe1060 |
| OCR text | 24 5 10 липня 1945 Число 28 ГОСПОДАРСЬКІ СПРАВИ ВИКРУЧУВАННЯ МЕДУ Щільники з медом можна рати для викручування тоді х вони засклеплені повністю бо хоч на дві третини Ті що ають засклеплений мід лиш ь горі ще не готові В часі доброго медозбору ильнии пень може принести о вулика протягом одного іна навіть до 15 до 20 фунтів ектару її пасічники що не ають подостатком витягну- - оі вощини можуть витягати астнну меду в часі медозбору і негайно повертати надставки рямкаминазад до вуликів Ці ямки після викручення ліпше --ґавити на вулики в вечері доб не викликати нападки {адставки з вуликів можна ібирати при допомозі карболе юі кислинн або накривок з ви-іучника- мн Ці вилучники тре- - ш ставити день наперед Де-- 1 то просто змітає бджоли щі- - очкою при відбиранню рямок! ле це дуже неприємна робота а и самих бджіл турбує Викручування меду треба ро піти в помешканню куди не южуть дістатися бджоли і во-- ю має бути чисте та санітарне і повнім розумінню цього зна-- ення Мід найліпше викручувати араз по зібранню рямок доки ін теплий Для відсклеплюван ш меду потрібно пасічницько- - о ножа парового чи для га рячої води стільця над яким ідсклеилюватн та під яким іає бути посудина на зрізки і стікаючий мід і нарешті під ставки де ставити відсклеплеш ямки Хто має лиш кілька шів може для цього викори- - тати приладдя що є в домаш- - іім господарстві але ті що ід продають мають подбати про такі прилади відсклеплеш рямки дають я до екстрактора яких є ба гато всяких систем та розмірів Пасічник що має біля десятка пнів може обійтися з екстракт- ором на дві рямки Ті що ма- ють більше бджіл потребують більших екстракторів Той мід що стікає з рямок часі відсклеплювання та є змішаний зі зрізками має бути відділений від возку На біль- - ших пасіках є ріжного роду воскотопкн — соняшні чи па- рові але при топленню воску а відділенню меду треба вва жати щоб мід від відогрівання и соняшного світла не стем нів бо тоді його якість буде понижена З екстракторів мід виточу ють до спеціяльних металевих бочок (гальванізованих тен-кі- в) де він має відстоятися Найкраще мід перефільтрувати в часі його переливання до бо- чок бо він тоді ще теплий і фільтрується легко До цього можна можна вживати спеція- льних лійок з дротяними сіт- ками або перепустити його че- рез одинарну чи подвійну мар- - МЕССІП-ГЕРРИ- С СІНІОР Для і фармів Мессій - Геррис 102О Трактор 6-ий-ліндр- овнм дає силу до ро- боти на полі як і тягун Тяжкого викону- вання трансмісії і диференціяли те робити довгу службу удер [лю Фільтровання очистить Імід грубших кавальчиків [воску мертвих бджіл і інших сторонніх річей що зане-ічищую- ть І По кількох днях відстоюван- ня мід учиститься і все що в нім лишилося виплине на-ївср- х При розливанню до І посудини ніколи не беріть йо го згори а завжди точіть че- рез отвір біля дна бо біля дна він найчистіший Наливання до посудин найкраще робити че рез спсціяльш крани (гоні геііт) бо тодміайменше возду-х- у дістається до меду і він не так скоро гранулює та й до ліпшого буде ного зарахова- но бо навіть дрібні бульбочки воздуху понижують якість Переховувати мід потрібно в сухім та чистім приміщенню В сухім приміщенню навіть не- дозрілий мід може дещо випа- руватися й після того він без- печніше буде переховуватися Якщо мід розливаєте до шкляних посудин і підігріваєте щоб він довше лишився рід- ким не треба його нагрівати до вищої температури чим 150 степенів Фарепгайта і то про- тягом лиш пів години При ви- щій температурі мід зачинає темніти та тратить свій аромат Підогрівання не можна робити над відкритим вогнем бо мід пригорить Якщо мід підогрі-ваєт- е в слоїках чи бляшанках варто їх закрити герматично доки мід гарячий тоді він довше лишиться рідким ГНІЙ І БУРЯНИ Багато фармерів бояться ви- возити гній не тільки на поле але й на город щоб не засміти- ти ґрунту Такі побоювання майже безпідставні наколи чох трохи подбати про гній Досліди на експерименталь- них фармарх цілком певно до- казують що насіння смітистих рослин у гною замирає від од- ного до трьох тижнів якщо гній зложено в купу Лиш на поверхні купи кілька цалів за- вгрубшки гній може мати жи ве насіння Розуміється що гній треба складати так щоб якнайбільше вогкости в нім затрималося бр це сприяє ско рішому перегниванню що в свою вбиває життєздат- ність насіння Перед вивожу-вання- м гною на поле верхню верству треба зібрати скину- ти окремо на купу а решту можна цілком певно вивозити В мокре літо насіння скоріше гине ніж у сухе бо при біль шиї вогкости скоріше відбува- ється гниття Перший присуд смерти в Да- нії за 50 років видано проти хлопця який видавав німцям данських патріотів Дійсною причиною чому канадійські фармері можуть продукувати малим коштом є що вони знають уживати машин Машини означають більшу продукція чоловіка Вони виконують більшість фармерськоТ роботи де- шевше ніж чоловік Теперішнє знаряддя МЕССІИГЕРРИСА є спеціально спішне в иадженню робітника Воно виконує більше роботи щздить більше часу робить більш економічно ніж коли поперед- - І0 середніх великих з мотором паса сильні є збудовані щоб при низькім кошті жання від його меду його ще чергу і форму аплікації ТРАКТОР шк нищити лярви КАПУСТЯНОЇ МУХИ Куклн (лярви) капустяної мухи ушкоджують капусту ка-ляфіо- ри редьківку інші рослини Доросла форма лярви це двокрила муха яка кладе яєчка в стеблах рослин на весні Ті комахи можна ви нищувати розчином сублімату (коросив сублимеит) В англійській мові ця лярва "кеббедж маґґот а доросла форма — "кеббедж флаи Сублімат можна купити в кожній аптиці або в насінній фірмі Одну унцію сублімату треба розпустити в 10 ґальо нах води Тому що сублімат швидко тратить свою силу при дотику до металів розчин тре ба тримати в шкляній або де- - ревляніи посудині Добре та- кож надається поливяна чивза галі якась посудина з глини Два або три дні після того як рослини досаджено на поле розчином сублімату треба по- лити всі стебла рослин а та- кож доглянути щоб стебла бу ли оброблені тою рідиною аж до самої землі Добре є поли- вати з горнятка бо тоді земля довкола рослини буде змоче- на отрутою Поливати треба три рази Другий раз поливан- ня робиться семого дня по пер шім а третє семого дня після другого поливання Редьківку поливається тре-тог- о дня по появі молоденької рослини понад землею а сім днів пізніше ще раз Коли редь-ківк- а готова до вжитку полива ти розчином сублімату не мо- жна бо це велика отруя для людей і для всяких звірят Як зі свиньми Данія скоро відзискає свою передвоєнну позицію в вивозі вепровини до Англії каже про фесор Р Накс з Онтерійської рільничої колегії Тому Кана- да конечно мусить поправити якість коли хоче вдержатися на бритійськім рип ку Найближчі два або три ро- ки вирішать чи Канада зможе здобути поплатніші ринки на мясо по війні або чи буде змушена обмежити продукцію тільки для домашнього ринку Хоче маркування мила Герберт Легман директор допомоги європейським держа вам (ЮНРРА) Америці хоче щоб в Америці заведено пай-куван- ня мила і (тим способом дістати" більше мила для євро- пейських країв яким грозять ріжні з причини бруду Як би заведено пайкування ми- ла в Америці то і в Канаді мо- жна сподіватись подібного роз порядження Та про це нема ще ніякої вістки Оттави тепер Сила Машин Коштує Менше ніж Людська Сила - Спеціально з Теперішніми ПРИЛАДАМИ МЕССІ-ГЕРРИ- С те як на й економічну на брукву й називається бейконів в епідемії з ньо Воно продуке дешевше й через те лишає більше місця на зиск Коли бажаєте-новог- о приладу то нехай ваш місцевий торговець МЕССІП-ГЕРРИС- А випише вашу аплікацію потреби Нові машини МЕССІИ- ГЕРРИСА будеться виробляти н 1945 році до меж набуття матеріяліи і розподілюватн після лляну урядового пайкування Нехай ваш місце- вий торговець МЕСС1ГЇ-ГЕРРИС- А випише вам ДР?'ИИдк1ИИИИИИИИ рТІ {Гл#£рЕрМЯРН1у-Н- н УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Сторона З ДРІБНІ ВЕТЕРИНАРНІ ПОРАДИ РАНИ В КОПИТІ Часом через зле підкуття пов стають рани на вінку копита або цвях дістається заглибоко і кінь храмає В Таких випад- ках при зраненню вінка копита треба внетаючі частини легко відрізати й вимити копито кре оліновою водою та забандажу-ват- и аптнчною ґазою і ватою При загвоздженню копита тре- ба негайно відняти підкову і копито купати в креоліновій воді Коли копито гаряче да- вати оклади з холодної води Підкову прибивати аж тоді коли кінь перестає храмати але не вбивати цвяха в те саме місце де було загвожджено Взагалі всякі ушкодження ко- пита треба старанно лічити й слідкувати щоб кінь не хра-ма- в В кожнім випадку помагає тут чистота змивання креолі-но- ю (яку кожний фармер по винен мати про 'запас) і пере- - вязка (оклади) ЛИШАЙ Лишай є заразливий Найча- стіше дістають цей лишай во- ли корови телята Пізнати по тім що на шкірі випадає шерсть а гола шкіра покрита парплями або білявою коро- стою В рогатої худоби появ- ляються лишаї на голові й шиї у коней на хребті Хору худобу треба відділити від здорової щоб зараза не ширилася Лишаї змивати ми- лом і теплою водою та мастиш 2 до 3 рази денно креоліновою маспо (1 унцію креоліни на 10 унцій масла) ВОШІ НА ХУДОБІ Змивати ціле тіло що третій день 1-проце- нтовим розчином креоліни (ложка креоліни на кварту води) Цілий хлів чи стайню вибілити свіжо гаше- ним вапном гній викинути ува жати щоб у стайні не було про дувів Корови ліпше змивати во дою з милом і що кілька днів водою з оцтом бо від креолі ни молоко буде чуги Поможе також відвар з тютюну Зава- рити й натерти завошивлені мі сця ГЛИСТИ В СВИНЕЙ Коли безрога їсть і все го лодна худне и кашляє то в неї глисти Мішати до корму від- вар з полину і трохи соли ЗАПАЛЕННЯ ВИМЕНИ Робити оклади з оцтом здо ювати що дві години аж до останньої краплі а потім на тирані вимя несоленим маслом або смальцем Крім того дава ти що кілька днів на прочищен ия ЗНАЧІННЯ ВОДИ В ПРОДУКЦІЇ ЗБІЖЖЯ Лябораторія для досліджу вання ґрунтів при домініяльніи експериментальній фармі в Свитф Коррент зібрала цікаві числа щодо кількости води якої потрібно для продукції одного фунта збіжжя Ці до- сліди показують що в роках 1929-4- 4 на чорній паренині в степових провінціях потрібно було пересічно 1417 фунтів води на кожний фунт зібрано- го збіжжя Приблизно 78 про цент тої води "видихують" ро- слини а 22 процент випаровує з землі Один цаль дощу на однім акрі виносить 226113 фунтів води а це які показу- ють повищі обрахунки може вважатися достаточннм для ви плекання 26 бушлів зерна Дістаньте собі пермітову книжечку У збіжевім році 1945-4- 6 я-к- нй зачнеться від 1-- го серпня всі продуценти збіжжя як і ті що мають свою частку в уро- жаю мають постаратися о пермітову книжечку на доста- - ву збіжжя Пермітн на купно пашного на тих що не мають збіжжя на продаж але потребують купи- ти для себе ячменю або вівса Приписи зістали змінені в та кий ІЛІІДШ щц в піпкііи уаді пс вільно видавати більше родів книжочок як один рід для аплі-кант- а в одному році Можете мати пермітову книжечку на доставу збіжжя або перміт на купно однак не можете мати обох Порадьтесь із вашим елеваторним агентом який дасть вам бажані інформації В Америці вже не будуть виробляти опонів (таєрів а самії природної гуми але бу- дуть мішати її зі штучною гу- мою- ШІСТЬ РОКІВ СУБСИДІЙ "Алберта Гвіт Пул Баджет" пише: В шістьох роках від 1939 року канадійський уряд виплатив фармерам субсидій (доплат) на суму $319000000 На ділі це були "субсидії кон-сумента- м" Політика уряду бу- ла і є тримати низько ціни по- живи а в тім самім часі вдер- жувати продукцію якнайвище Однак канадійське населення є тої думки що з цього скори-стал- и передовсім фармері Канадійська Федерація Ріль- ництва виказує що гуртові ці- ни фармерських продуктів бе- ручи за основу 100 пунктів у 1926 році були 1029 -- пунктів у 1944 р (Деталічні ціни які платить консумент були розу міється далеко вищі — При мітка недакци) це значить що канадійське населення на протязі війни купувало пожи ву майже по ціні мирного ча су отже ціни в Канаді піднесли ся за війни менше як у кожній пиши воюючій державі Доплати в сумі 319 міліонів долярів уряд виплачував фар мерам на те щоб вони підне сли продукцію якнайвище За- гально за молоко й молочні продукти було виплачено $86-6776- 52 в двох трьох або ші-стя- х роках (залежно за які продукти) Прейрі Фарм Асси-степ- с коштувала $145809000 корм для худоби $13278000 штучні погної їі вапно $2248-00- 0 премії за свині в однім ро- ці $14069000 Субсидії за яй- ця вовну воловину й цукрові буряки винесли менші суми Зменшено пайку цукру Том}' ідо запаси цукру в ріжних краях дуже змаліли в Канаді зменшено пайку цукру для індустріяльного вжитку Тим способом Канада сподієть ся защадити до кінця цього року 184 міліоші фунтів цукру 126000 війська вернеться перед кінцем цього року Міпістер МекНотон заповів що до кінця цього року вер- неться зза моря 126 тисяч воя ків і летунів У слідуючих двох місяцях венегься до Канади около 50 тисяч війська а реш- та в осени Комуністи протестують проти звільнення Арканда Канадійська влада випустила на волю Адрієн Арканда кве-бесько- го француза який від початку війни сидів в таборі ін тернованих Аркаид зробив се бе "фірером" опереткової Груп ки канадіиських фашистів яка числила ледви кількадесять чле нів і яку передвоєнна преса брала радше на кпини ніж трактувала поважно Проти звільиеня Арканда запрротестували канадійські комуністи В телеграмі до пре-міє- ра Кінґа і міністра спра- - ведливости Сан Лорана вони зажадали поставлення Аркан- да на суд й покарання його за державну зраду (Як треба було кого судити ц їлиішді за дсжиопу лрлду то комуністів Комуністи були одинокі що в цій війні допу- стилися державної зради За премієра Бенета за те саме судили комуністичних лідерів кільканадцять літ тому) КУПОНИ НА МАСЛО НИЖЧЕ 115 НЕВАЖНІ ВІД 1 ВЕРЕСНЯ Купони на масло від 90 до 115 не будуть важні для куп-н- а масла після 31 серпня Ку- пон 115 стане важний 26 лип- ня СПЕЦІЯЛЬНА СЕСІЯ АЛБЕРТІИСЬКОГО ПАРЛЯМЕНТУ Спеціяльна сесія албертійсь-ког- о ' парляменту пічнеться в вівторок 24-г- о липня й три- ватиме яких чотири дні Ця справа обговорення п л я н у сплати провінцюнального дов ніяких інших справ ПІДНЕСЛИ ПЛАТНЮ УЧИТЕЛЯМ У САСКАЧЕВАНІ Почавши від 1-- го липня шкільні округи в Саскачевані піднесли платню учителям згід но з новим законом який при- значує найменше 1200 річно для учителів з перманентним цертифікатом і $1000 річно для учителів з іншими цертифі катами БРАК ДРОВ В ОТТАВІ Оттаві грозить великий брак дров на зиму бо фармері пере-- стали рубати й продавати дро- - ва опал збіжжя будуть видавані длягуй ній не буде порішених Щеоп-А- а (Еотроао ІНСОЙРОЯАТІО іл МАУ іт Щиязний Склеп для Ощадних Людей в Едмонтоні ПОДЯКА ПОСЛА ГЛИНКИ Дорогі Виборці веґревільськоїів день голосування округи і Приятелі В останньому тижні кампанії поза округою: помогли мені також своїми На сторінках української відчитамн провінціяльні посли: преси бажаю зложити Вам як-- Василь Томин з округи Віл-найщнрі- шу подяку за Вашу лінґдон Дмитро Попіль посол так щедру піддержу мойого поновного вибору до феде- рального канадійського парля-мент- у дня 11-г- о червня Із глибоким чуттям дякую всім що піддержали мене сво- їми голосами Всім тим що так віддано посвячували свій час і труд належиться сердечне при- знання не лиш від мене але й від усего українського загал)' який бажав мойого переви-бор- у Знаю також що певне число моїх виборців які не були того самого політичного переконан- ня що я вважали відповідним віддати свої голоси на мене Це робили вони тому що це оули люди широкого и гли бокого світогляду Вони підпо- рядкували свої особисті інте- реси нашому спільному інте- ресові За цс їм належиться щире признання Кривдою було б коли б я не згадав праці яку вложив п Николай Шевчук з Виллинг- - дон в успішне переведення мо- єї виборчої кампанії Бо Яйусім відомо кожна виборча кам- панія вимагає багато праці й труду щоб вона принесла ба- жаний результат Помимо ж цих вимог п Шевчук вже дру-- іии раз успішно перепровадив мою кампанію і за це нале житься йому повне признання па особливу подяку заслу жила собі українська преса за п щиру піддержку мене у цій виборчій кампанії Маю на ува зі: "Українські Вісти" "Новий Шлях" Український Робітник" 'Український Голос" "Канадій- ський Фармер" "Світло" і "Бу-- дучність Нації" Вся ця преса поставилася до моєї кандида тури полицарськи і я певен що наш загал це щиро оцінить і візьметься до приєднання но вих передплатників для неї Згадавши українську пресу годиться також і подякувати всім тим що були ласкаві віді- зватися до вегревільських ви- борців через українську пресу з закликом піддержувати мене ВІДЖИВА В ВИДУЖУВАННЮ Віл Інформаційної Услуги Консументів в Оттаві Довгі періоди видужування після різних слабостей у вій- ськових лічницях заставили ме- дичних знавців застановитися над якістю поживи Як важного чинника в приверненню загаль ного здоровля Відповідна по жива може скоротити період видужування й усунути небез- пеку комплікацій Все те в та- кій самій мірі відноситься до видужування кого небудь не тільки вояків Слабість приносить вели- чезну шкоду організмові Фі- зичне ушкодження тіла приво- дить до втрати білковини го- ловного складника кожної ті- лесної клітини н це нарушує фізіольогічні чинности та ослаблює відпорність до інфек цій Тому в видужуванню по- трібно багато білковин щоб відбудувати шкоджені клітини Щей період відбудови забирає довший час і на протязі того часу білковини має бути подо статком До білковин належать такі поживи як молоко сир яйця мясо риба печінка Звіринні поживи мають ліпшу якість білковини Рослинні білковини що знаходяться в фасолі го- росі й горіхах не дорівнюють звіринним білковинам Деякі вітаміни уважаються також необхідними в відбудо ві знищених клітин Головно багато потрібно вітаміну Ц що знаходиться в помаранчах помідорах та різних ягодах Цей вітамін склеює клітини і кріплює їх У хорім організмі багато вітаміну Ц виділюється через моч тому його потрібно вдвоє або втроє більше ніж у часі здоровля Після опера- цій вітамін Ц впливає на гоєн- ня ран Другі вітаміни не є виклю чені Вони всі разом співпрацю ють у відбудові і скріпленню 'тіла з округи Редвотео: М Понич посол з округи Вегревіл Флоїід Бейкер посол з округи Кловер Бар і п Д Б Мекмнллен мі-ніст- ер рільництва в Алберті що говорив для мене на одно- му мітінгу в містечку Вегревіл Добре вивязались також зо своїми відчитамн елєктричний-інжіне- р Василь Дорош з Ед- монтону і п Мазуркевич та- кож з Едмонтону коли гово- рили для мене на одному ве- ликому пікніку в околиці Бор- щів Брати Юрій і Петро Хаба говорили для мене на мітіигах в Опал і Елдорена В додатку до згаданих про- - мовців вегревільські виборці ще мали приємність почути одного гостя з Форт Внллям а цс п Степана Боровця Гром Боровець подорозі до Ванку- вер іспннпвся па кілька днів у веґревільщині щоб помогти мені у виборчій кампанії Він говорив дуже річево їі захоп- лююче й виявляв дар промов- ця Кількох громадян вже за- питували мене чи не можливо було б спровадити п Боровця до Алберти щоб він дав ряд відчитіву нашій провінції Пан Боровець є один із наших пе- редових свідомих робітників і таких гостей ми завсіди бу- демо радо витати Ще бодай згадаю про всіх тих своїх працівників які не пожалували час бути моїми скрутинірами в день голосуван- ня про всіх тих що помагали мені з висилкою часопису про тих що розвозили для мене голоси без найменшого гроше- вого винагородження За все це буду старатися відплатити- ся всім Вам ділами у парля- - менті н поза папляментом на скількн ЛІІШе МОІ- - СКпомні сили позволять Оце Шановні Ви- борці і Приятелі є моя скром на подяка Вам Ті що помогли мені своєю грошевою лептою в короткому часі одержать осібні листи по- дяки від мене З глибокою і щирою по- шаною до Вас Антін Глніїка ПОТРЕБУЄМО СМЕТАНИ!!! ДРОБУ!!! ЯЄЦЬ!!! §Виси- лайте Свифта до ДІСТАЄТЕ ПОВНУ БІЖУЧУ ЦІНУ ТОЧНА ВАГА І ТЕСТОВАННЯ Скора Обслуга при Виси- ланню Баньок Пачок І ЧЕКІВ СТАНЬТЕ ОДНИМ ІЗ ЗАДОВОЛЕНИХ КОСТУМЕРІВ 3МРТа 5У1РТ САОЬШ СО ІЛМГТЕО Есітопіоп АІІа |
Tags
Comments
Post a Comment for ubbe1060
