Ukrainski Visti, July 22, 1957

              Сторінка 2
"Мй не забули наших братів"
У ТОРОНТІ БУЛА ВЕЛИКА МАНІФЕСТАЦІЯ В 40-Р1Ч- ЧЯ
УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
В неділю ЗО червня в То1-рон- ті
відбулася зустріч-мані-фестац- ія
для відзначення 40-річ- чя
української національ-
ної революції Імпрезу влаш-
тували організації: ЛВУ 00-ЧС- У
СУМ - СУМА Т-в- о б
вояків УПА Канади і Злучених
Держав
Уранці на площі "Всеканад-сько- ї
Вистави" була Архиє-рейськ- а
Літургія яку правив
Кип Існдор V сослуженні 00
П Хомнна Й Корби М Рійо-т- а
Я Бенеша В Жолкевича і
Н Свірського
Пополудні відбувся крайо-
вий здвиг СУМ з багатою
програмою Степан Бандера
голова проводу закордонних
частин ОУН і Степан Ленкав-ськи- й
член Проводу 34 ОУН
вислали президії зустрічі-ма-піфестац- ії
привітального ли-
ста З промовами виступали:
Р Маланчук Б Стебельський
і проф І Вовчук У маніфе-
стації взяв участь теж мін
Михайло Стар який між ін-
шим сказав: "Я гордий з то-
го що мені припала честь бу-
ти першим федеральним міні-
стром українського роду Я
невимовно радий що як мі-ніст- ер
праці оце вперше маю
нагоду публічно виступати на
такій численній маніфестації
для відзначення 40-річч- я ук-
раїнської національної рево-
люції
Україна перша підняла ре-
волюцію не лише проти цара-
ту але й перша виступила до
боротьби проти московсько-
го большевизму який загро-
жує цілому світові Бороть-
ба за свободу довга і тяжка
Але ми віримо що при Божій
допомозі вона буде заверше-
на перемогою Наших братів
що ждуть дня свободи і скла-
дають величезні жертви в бо-
ротьбі за цю свободу ми не
забули"
І Вовчук голова ООЧСУ
(ЗДА) у своїй промові гово-
рив про революцію і провід:
КУК ЗАКЛИКАЄ ВШИТИ
У виказах Українсько-
го Громадського Фонду що
їх для публічної контролі
друкує Бюлетень КУК можна
найти тисячі українських
імен Там є вже мабуть та-
кож ім'я Ваше і Вашої Рідні
Ваших приятелів і знайо-
мих Прийде колись час що
хтось буде писати історію на-
ших днів і ті викази наберуть
характеру історичних доку-
ментів До яких висновків
прийде дослідник розгляда-
ючи їх так як вони є тепер
проголошувані — поіменно і
з заподанням місцевостей в
яких ми мешкаємо?
його перший головний ви-
сновок буде той що тільки
незначна частина українсько-
го населення в Канаді викону-
вала свій основний громад-
ський обов'язок вплачуючи
свою національну вкладку на
Український Громад ський
Фонд Велика більшість з
Українським Громад ськнм
Фондом не була ніяк пов'яза-
на На тому він спиниться Не-
легко буде йому погодитися
з тим фактом що в добі ко-
ли українці Канади жили у
великому добробуті і колії
про їх свідомість іі організо-
ваність широко розписували-
ся газети вони у своїй жерт- -
о Метро Ромаїїиінин
рр
Час скоро біжить і покри-
ває заб}тіям усе зі собою: і
добре і зле Минаються без-попорот- о особи що колись
відігравали в ісіорії визнач-
ну ролю а пам'ять очевидців
з лігами починає недописува-
ти І ПОДІЇ ЩО КОЛИСЬ 6}ЛІІ
свіжі помалу затираються в
пам'яті і пропадають Істо-
рик який колись шукатиме за
-- жереіамн самовидців натра-
пить па неабиякі труднощі з
браку мемуаристики Причи-
ною цього є те що співтворці
історичнії ч подій чи їх оче-
видці не прикладають вели-
кої ваш до поточних подій і
не іігривалюють їх відповід-
ними виданнями Багато різ-
них цінних пам'яток знищила
минула друга світова війна і
ніхто про них знати не буде
Творець історії української
католицької Церкви в Німеч-
чині бл п Апостольський Ві-зитат-
ор
о д-- р П Вергун по-
мер у лютому ц р на Сибірі
Його щодеігник забрали і
мабуть знищили
"1917 року український і дру-
гі поневолені Москвою наро-
ди підняли прапори волі Від
цієї величної дати аж иосьо-год- ні
триває змаг між націо-
нальною — визвольноюі мос-
ковською — імперською ідея-
ми Саме в 1917 р були дві ре
полюції — національна лід
прапором України і москов-
ська — імперська
Чому величезна національ-
на стихія не довершила того
що могла і мусіла зробити?
Винна в цьому не несвідо-
мість мас як це часто чуємо
але неспівмірність провідних
сил і виявленої національної
енергії Національна стихія
була спроможна довершити
чуда але іспиту своєї зрілост-
і н не знав тодішній провід
який перебував в ідейному і
політичному полоні Москви
Проблема проводу постав-
лена 40 років тому важлипа
нині і вирішальна буде зав-
тра Найсвідоміший але обез-
головлений народ у паш де-
мократичний але як же лука-
вий час на ноги не встане То-
му большевнцька Москва
продовжує жорстоку політи-
ку терору й різних підступних
ходів з метою обезголовлен-
ня української нації Яка ж
талановита й могутня та на-
ція якя з року в рік породжує
нові провідні сили!
Ми віримо в нашу правду!
Мадярська революція показа-
ла що орієнтація на чужу до-
помогу — це самообман Му-
симо залишитися вірні сло-
вам великого гетьмана: "Сті-
на об стіну нехай зудариться
Одна впаде друга зостанеть-
ся" Працюймо н трудімся
щоб українська стіна була
сильна і могутня!"
Після промов була викона-
на мистецька програма (ви-
ступи хорів оркестр і солі-
стів) Маніфестацію закінче-
но могутнім "Ще не вмерла
Україна"
НАЦІОНАЛЬНУ ВКЛАДКУ
венпості на українські народ-
ні цілі стояли нижче як їх по-
передники з часів економіч-
ного недорозвитку й кризи
що мали водночас назагал
скромніші претенсії на гро-
мадське вироблення
Зустрічається дослідник ще
й з іншим не менше чудаць-
ким фактом наших днів що
люди які ніколи одного со-ти- ка
не жертвували на Укра-
їнський Громадський Фонд по
газетах і брошурах вимагали
від КУК розв'язки таких проб-
лем що на них треба мати ве-
ликі фінансові засоби
Відділи КУК почали від 1
квітня збірку Українського
Громадського Фонду на 1957
рік Вони будуть її вести без-перерив- но цілий рік Ніхто не
повинен чекати з вплатоіо на-
ціональної вкладки на Укра-
їнський Громадський Фонд
аж до того часу коли при-
йдуть від КУК спеціяльні збір-щик- и Кожний українець мо-
же вплатити національну
вкладку за 1957 рік сам не-
гайно після прочитання цієї
прнгадки
Комітет Українців Канади
ІЛсгаіпіап Сапасііап Сотлтітіее
416 Маіп 51 722 Мсіпіуге ВІсіе- -
№іппіре£ 2 Мап
♦ а
Українська католицька Цер
кип н Німеччині має свою тра-
дицію і історію вона є звеном
нашої Церкви іалицької про-
вінції тому слід її не забу-
ти
Боже Провидіння дозволило
залишитися між живими авто-
рові них рядків який працю-
вав з бл п о П Верг)иом від
перших днів створення Апос-
тольської Візитатури аж до
зліквідувавші її больїпсвіїклмм
після зайняття Берліну
Старатимусь вірно відтвори-
ти цей "зоіоіип вік" що так
назву тон короткий період
розвитку нашої Церкви лоза
границями України в тодіш-
ній Німеччині що бу іа цен-
тром заінтересуваппя всієї
Іівроли і звертала па себе
уваги цілого світу
ПЕРЕДІСТОРІЯ
АПОСТОЛЬСЬКОЇ
ВІЗИТАТУРИ
Українська еміграція в Ні-
меччині була багато меншою
як в Австрії Українці колиш-
ні вояки австро-угорськ- ої ар- -
Українська католицька Церква
в Німеччині в 1941-19- 45
ШшгЕШІшЩЦ
Шу4-і- 4 ШЛ '
€жи Яніцкі польський жур-
наліст з" Варшави і колишній
мешканець Львова недавно
був у Львові і тепер описав
як виглядає це місто Його
репортаж уміщений у поль-
ському тижневику "Сирена"
(б червня) що виходить у
Парижі
Що Яніцкі
бачив у Львові?
"Війна повелася з цим міс-
том досить ласкаво" — лише
Яніцкі "Бомба зруйнувала
"Пасаж М і к о ляша" який
зрештою не відбудовано й
досьогодні Були деякі зни-
щення при вул Листопада
згорів "Бачевскі" були зва-
лища на Знесінні і Замарсгн-нівські- й
вулиці — звалища
найбільш трагічні і болючі
бо це гроби Там же під час
німецької окупації було гет-
то
З найдавніших назв вулиць
залишилися такі: Коперника
Снкстуська Зелена Словаць-
кого Галицька Городецька
Руська Трибунальська Вір-
менська Стрийська і багато
менших вуличок у поодино-
ких дільницях Вулиця Лича-ківськ- а
теяер називається —
Леніна Сапіги — Сталіна Ко-хановськ-
ого
— Маяковсько-г- о
Потоцького — Пушкіна
Листопада — Енгельса Бато-рог- о
— Ватутіна
На Високий Замок вже
трамвай не їздить На Карме-
літській і багатьох інших ву-
лицях знято трамваєві рейки
Там тепер їздить давніше не
відомий у Львові тролейбус
На Високий Замок треба йти
пішки На вершку гори побу-
дована сталева вежа телеві- -
мпвяваоаямавваив сяя
'мії частіше 1 1 оселювалися в
Австрії До Німеччини прибу-
вали 'переважно сезонові ро- бітники Нони їхали на жни-
ва як попи самі паиівали "до
Пр)с" або як вуглекопи до
шах і у Руршиїн чи у захід-
ній Сілезії (Шльонську) їхні
'Пашпортн були тимчасові і після закінчення коиіракту
робо і и нони мусіли вертатись
додому Інакше було в Ав-
стрії: українці і ромідинп Ав-
стрії могли там залишатися
назавжди
Пластина еміграція україн-
ців ло Німеччини почалася
після першої синової війни і після наших проіранпх виз-
вольнії змагань Правда Пу-
ли ще її раніш деякі із наших
людей що працювали н Бре-
мені Гамбургу і Берліні од-
наче їхні-- число бто дуже не-
значне Після окупації Захід-
ні ої України (Га'ліічніїм) по-
ляками в 1920-и- х роках поль-
ська влада почала іптеріпиа-т- и членів Української Галиць-
кої Армії а згодом почала ї
та інших українців вербувати
до польської армії Толі то
сильніші характери не 'могли
цього етерніти і дезергували
з польською війська і через
польський або чеський кор-
дон переходили до Німеччи-
ни Там вони оформлювали
свої папери як хто міг і за-
лишалися в Німеччині В ні-
мецькому Райху знайшлися
також після першої війни ос- -
УКРАЇНСЬКІ ВІСТІ 22 липня 1957 Число 29
ШзШііїтШиШпЩЯШшшіШШш
щі іщ і піишиіии
Вістки про Львів Перемишль
РЕПОРТАЖІ ПОЛЬ СЬКИХ ГАЗЕТ
зійної антени в п підніжжі те-
левізійна студія Радіови-сильн- п
як і давніше — при
вул Баторого Великий Те-
атр — тепер Опера ім Івана
Франка
З костелів — відкрита тіль-
ки катедра костел св Аитонія
і Марії Магдалини Під час
богослуження я чув як люди
говорили по-українсь- ки Це
дуже характеристичне коли
брати під увагу колись вели-
кий антагонізм вірних римо-- і
греко-католицько- го обрядів
Присутність українців (у кос-
телі) треба вияснити тим що
львівські церкви замінено на
православні
Львів має сьогодні двічі
більше мешканців як перед
війною Тільки далеко "на пе-рифері- ях"
на Стрийській
Перснпкінці Богданівці по-
будовано доми для нових
мешканців Поза тим обмеже-
но житлову площу
В місті де колись був сміт-
ник (на розі Стрийської і
Пелчинської) збудовано парк
ім Хмельницького Недоста-
чу води у Львові розв'язано
побудовою двох штучних
озер: шестнгектарного "Ком-
сомольського" — на шляху
до Віпшик та двадцятигектар-ног- о
"Піонірського"
Про поляків у Львові Яніц-
кі пише таке: "Офіційних чи-
сельних даних про цс нема
Кажуть що їх є 14 — 16 ти-
сяч Хто є ці поляки у Льво-
ві? Я вибрався па вул Лича-ківськ- у
па якій колись на- -
ЕНвИСЕ:'
танки армії VI ІР з таборів ін-
тернованих що находилися
в Німеччині і Чехослоначчин:
Додамо до цьою уряди
Нін єна Пеірупіенича і гетьма-
на Павла Скоропадського
і по по ііроірапііі війні також
опинилися в Німеччині По
пілерси і етських міс і ах як
Берлін Гамбург Росток Ляі'і-пці- г
і ДанціГ студіювали на-
ші сідспіи з Галичини Ось
це буде приблизний образ" на-
шої еміграції в Німеччині піс-
ля першої світової війни
До першої світової війни
паші робітники працюючи
між протестапіським довкіл-
лям па сезопових роботах не
маючи своєї душпастирської
обііуіи байдужіли або й
ііірачалп віру Щоб рятувати
них шиєм Миіропотпг ІЛі'н-тицьмі- и
вислав 1910 р до І Іі-мічч-
ннн
до д)іппастирської
робо їй Исесв о митрата
Оіекчія Балом Він був пер-
инні критський католиць-
кий сияшеник у Німеччині
Після першої світової ніГшн
до оОслуїи еміграції в Німеч-
чині Митрополит вислав о
прелаїа Леоитія Кумицького
Нін також не залишився дов-
го Зіодом в 1922 році прибу-
ває па сталий побут у Берлі-
ні о Михайло Кіндін Він
мешкав у домі при вул св
Івана 4 (Иоганнісштрассе)
який вели німецькі католиць-
кі черниці О Кіндій працю-
вав до 1926 року 1927 року
В КАНАДІ РОСТУТЬ НОВІ ВЕЛИКІ БУДИНКИ — Зліва 21-повер-хо- віїй
будннн компанії "Бритиш Коламбія Електрик" у Ванкувері
служить за "морську ліхтарню" для всіх подорожніх на мор) в
повітрі і на землі бо світла в цьому будинку горять цілу ніч Ця
найкраща з усіх конторннх будівель у Канаді має ромбопобідну
форму і герметично закриті вікна З правого боку: новий тором-тонськ- ия
"Вестбері Готел" при вул Янґ недалеко Каледжу В
готелі є 400 кімнат Незабаром поруч готелю буде збудована нова
модерна крамниця
і
вчився ходити говорити ду-
мати В кам'яниці де я колись
мешкав віднайшов трьох дав-
ніх мешканців Це три ста-рушк- и
всі понад сімдесятку
Большевнцька влада не ви-
плачує їм належних емери-
тур їхніх чоловіків кол ав-
стрійських і польських уряд-
ників Вони випродують ста-
ре дрантя і взаємно собі по-
магають Таких людей серед
поляків чи не найбільше
З інтелігенції науковців
артистів залишилася тільки
горстка
В традиційних совєтських
скороченнях окружні реєс-
траційні уряди звуться "Ові-ри- "
Вони тепер переповнені
поляками які бажають по-
вернутися до краю
В цих днях очікує виїзду
100 родин зі с Чуква б Сам-бо- ра
У Львові є три школи з
польською мовою навчання
Разом взявши там вчиться
1500 дітей Вчителі в розмо-
ві вживають багато русициз-мі- в
ними теж переповнені за-
дачі дітей і стінні газетки Ді-
ти взагалі не знають історії
Польщі Предмет що зветься
"Країни народної демократії"
дає їм стільки знання про
Польщу як і про Болгарію"
З камерою по Львові
У Львові був теж В'єслав
Пражух Він умістив у вар-
шавському і л ю с тровапому
тижневику "Свят" великий
фоторепортаж про Львів
"Пражух - каже "Свят" —
С2зксг5
він виїхав до Злучених Дер-
жав Па його місце приходить
о прелат д-- р Петро Вергун і з їюіо особою власне зв'яза
на світла історія української
католицької Церкви в Німеч-
чині Як з вищесказаною
видно дуіпиастирів назначу-
вав і їм фінансово допомагав
сам Митрополії г Кир Андрсй
У Німеччині передусім у Берліні було багато право-
славних українців УНР-івсь-ки- х
еміграпіів Свої релігійні
потреби і обов'язки вони ви-
копували в російських біло-
гвардійських церквах а деякі
не приховували своєї непри-
хильності! до української ка-
толицької Церкви Російська
еміграція в Німеччині була
добре зорганізована і фінан-
сово добре забезпечена То-
му праця українських като-
лицьких дуіпиастирів зокре-
ма о д-р- а Вергуна в чужому
краю серед несприятливою
оточення не була легка
КОРОТКИЙ ЖИТТЄПИС
О Д-Р- А П ВЕРГУНА
Апостольський в і зитатор
українців католиків у Німеч-
чині о Петро Вергун наро-
дився 1890 року в Городку
Ягайлонському в Західній
Україні Точнішої дати його
народження (день і місяць)
не вмію подати Не закінчив-
ши гімназії молодий Петро
Вергун пішов 1918 року до
ніколи раніш не був у Львові
Тепер уперше бачив це міс-
то І здається що саме тому
його фоторепортаж — най-
більше об'єктивний Він не
їхав туди щоб щось знайти і
порівняти зі спогадами" Пра-
жух запевняє що у Львові
велика чистота Міліція бере-
же порядку на вулицях Хто
кине на вулицю недокурка
цигарки платить три рублі
кари"
Серед багатьох більш чи
менш цікавих фотографій є
теж світлини селян "Селяни
— каже Пражух — невід'єм-
ний елемент міського краєви-
ду Приїжджають сюди щоб
купити продати полагоди-
ти справи і "побути" в місті"
Невідмінний одяг: сибірська
шапка і фуфайка
"Перемишль — дивне місто"
Таке каже Станіслав Паґа-чевс- кі
в репортажі про Пере-
мишль опублікованому в
двотижневику "Гейнал Марі-яцкі- "
В цьому ж полягає пе-ремись- ка дивовижа? Пише
Пагачевскі: "Коли в роках
1775 — 1778 греко - католиць-
кий єпископ Атанасій Шеп-тнцьк- нй
зачинав пізніш пере-
рвану будову церкви иа Вла-ди- чі
не припускав що в по-
ловині 20-г- о сторіччя тут бу-
де приміщення туристичної
оселі На середині площі
видніє пам'ятник Сверчевсь-кого- "
(польського комуніс-
тичного генерала вбитого
українськими партизанами)
"Може будуччина — кінчає
Пагачевскі — буде ласкавіша
для Перемишля ніж теперіш
ність" митіідл:
Української Галицької Армії
З вояками УГА він перейшов
і дні слави і дні горя Зазнав
теж злиднів у таборах інтер-
нованих }' Чехо-Словаччи- ні
Там він далі вчиться і кінчає
гімназію складає іспит зрі-лосі- и
("матуру") і иирішє
стати священиком І Іа теоло-
гічні студії він записався ті
Карловому (німецькому) уні-
верситеті її Празі В цьому
університеті теж одержав
диплом докюра філософії
(з ісіОрії Церкви) 1926 р у
львівській церкві св Юра
Митрополит Кир Апдрей ви-
святив йоіо па священика і
зараз таки призначив душ-пастире- м
у Берліні У німець-
кій столиці о д-- р Вергун
крім душпастирстиа займа-
ться теж науковою роботою його іменують асистентом
при катедрі церковної істо-
рії н берлінському універси-
теті
Покійним о Вергун був
жартівливої і товариської
вдачі але водночас це був
зразок точності! і обоп'язко-вост- и
Він об'їздить цілу Ні-
меччину нав'язує багато
зв'язків з високими католиць-
кими колами його знають
усі: і кард Бертрам і кожний
архиєпнекоп і єпископ навіть
священики У всіх він втіша-
ється пошаною і любов'ю
Вистачало нашому священи-
кові чи світському чоловіко- -
ПОМЕРЛИ
ІНЖ СЕРПИ ШЕМЕТ
Щойно тепер наспіла з Ав-
стралії вістка ні ро смерть інж
Серпя Шемета Покійний був
один із найближчих співпра-
цівників гетьмана Павла Ско-
ропадського
Бл л інж С Шемет помер
5 травня ц р у Мелбориі на
82-ом- у році життя
ПРОФ ЛЮЇДЖІ САЛЬВІНІ
У Римі 4 червня помер на
46-м- у році життя Люїджі
Сальвіні професор слов'яікь-ки- х
мов у римському універ-
ситеті і юлонний інспектор
міністерства освіти
Покійний був небуденною
постаті ю філолога і літерату-
рознавця Він зтіан не тільки
псі західньо - європейські мо-
ви знав теж всі слов'янські
мови деякі з них досконало
Знав теж румунську мадяр-
ську і фінляндську мову По-фінляндс-
ьки навіть писав вір-
ші Українська література і
культура втратила в особі
проф Сальвіні свого щирого
приятеля Щоб познайомити
Італію з українською культу-
рою він не жалував ні свого
часу ні своїх грошей Поряд
з українцем проф Євгеном
Онацьким покійний Сальвіні
був справжнім амбасадором
українсько культури в Італії
Про кого-ког- о а про проф
Сальвіні можна сказати що
знав кожного українського
поета і 'письменника 1940 ро-
ку фльорентінське видавниц-
тво В Валсккі видало антоло-
гію новітньої української но-
велі "Кваттро шаболе" (Чо-
тири шаблі) в перекладі Саль-
віні 1949 р Сальвіні видав
другу антологію західно-ук-рашськи- х
новелістів (перед-
усім Стефаника і Черемшину)
п з "Алль' алтоп'яно деі пас-
торі" (На верховині) В іта-
лійських літературних журна-
лах він надрукував довгу низ-
ку статтей про Лесю Україн-
ку Стефаника Івана і Юрія
Липу Був теж талановитим
перекладачем українських по-
етів Франка Лесі Українки
Олеся Тичини Ольжича та
інш Покійний допоміг опра-
цювати і видати великий Ук-
раїнсько - італійський слов-
ник € Онацького один із
найкращих і найповніших
словників нашої мови
Тепер у Римі створився
спеціяльний гурток науков-
ців що 'приготовляє до дру-
ку дотепер не видану літара-турознавч- у
спадщину покій-
ного
НЮ ПОРК ВІТАВ
ЛОЛК А МЕЛЬНИКА
У суботу 6 ЛИПНЯ В ІІЮ-йорксько- му
"Статлер Готел-і- "
відбувся бенкет у честь полк
Андрія Мельника На бенкеті
були приявні представники
політичних і громадських ор-
ганізацій разом коло 300
осіб
Усі промовці підкреслюва-
ли потребу об'єднання укра-
їнських політичних сил Ні
еміграції
Також полк Мельник вшо-лоси- в
коротку промову в м-к- гй
підкреслив що тільки об-єднани- ми
зусиллями можемо
добитися СПІЛЬНОЇ ЦІЛІ
пі одержати цід о Верхні
записку - візіпівк до коїр' --
гонсбудь німецькою кати-лнцьког- о
досіойники а спрі-в- а
вже була полагоджена Він
знаний у кокпом} монпстііі
і духовних есміпарях Усюди
пропагує своїми науковими
викладами та рефератами
упіііпу справу нашу Церкш
наш обряд і здобуває при-
хильників У католицькому
журналі "Германія"' друк -- і
статті про Мнірополита ІІІєїі
тицького Всі пою знанні
всі поважають та числяться
ним Доший німецьке като-
лицьке Д}хоненпио і орди 1 1
ся ним бо правд про ідшс ь
Христової Церкви він засиі і-- чни
мучеництвом Спою СИ І
вій все клав на католицькі і"
ла і Л ними держав аж до кім
ця Він ніколи не пі кав ні і
тримкн ні не робіт "ВПМІЛ'І
сіп" у бік держави чи парі
за що пера і деякі наші "т
лііики" докоряли йому По І'
тикаитом він ніколи не 6іі
не належав до жодної парні
але був щирим українським
патріотом До ньою прихо
днли всі наші 'політичні про-
відники і для всіх них він був
українським католицьким свя-
щеником і українським патрі-
отом До нього горнулися і
його любили головно всі на-
ші студенти бо він був їх щи-
рим опікуном
(Далі буде)