Ukrainski Visti, February 20, 1940

              20 лютого ][Ш — Число 8
чЧ+++++++4+++++4
Т ---
♦ :: и- -
і новинки
ВАЖНІШІ ЗАКОНИ УХВАЛЕНІ
НАШАННЇЙгШІ АЯБЕРТІЙ- -
СЬКОГО ' ПАРЛЯМЕНТУ
З 36 актів ух палених їм ос-
танній сесії згадаємо такі:
Продонжено па один рік акт
п 1932 р яілп'і нідшісшує' по- -
# датки під корпорації"! 6 50''
Рішено заложіші клініку для
лікування' псдупі рака
Продонжено на один рік
акт з іУа р якпп додатконо
оподатковує банки на '100000
доляріи
ГІрмГпіято додаток до судо- вого аіпу якиї'і Перс іі оборо-
ну довжпнків перед продаж-ж- ю їх заморгеджовапого май-
на п деяких випадках
Ухвалено акт який уионаж-ніо- є
уряд дати грошеву Гаран- тію д'нґСтоцаришеппя' Вудови
Домів Цей закон вже мають
інші провінції
Ще інший закон має па у-на- зі посслюваїїпя гефбрідів в
окремих оселях
Доповнено закон про дохо-дови- їі
вийниткпиоддалтояк опялкаитй пдаопЧуесрквао-є
ний Хрест добродійні іі релі- гійні цілії т' і
На міста 'Едмонтон Калгани
і іМедисиі(%Гет„розтягнено по-стано'виГексРіка- вері акт від-гаісртребалмашід9- зпіл
міиі-стр- а
&іуі ііци тіл іпнх справ на
продаж землі за залеглі ПОДат-К- И
} т(-- і „
Пайковий акт дозволяє ви
дати $500000 з загальних при- бутків па інкорпорацію иро-віпціопально-
гр банку н Ллбер-т- і
Цей акт позволяє міні-
страм справувати уряд дирек-
торів у майбушім байку
Мораторію довгін жовнірів
і- - осіб на їх утриманні прого-
лошено ще па початку війни
Поний закон забороняє стяга-
ти довги від жовнірів і осіб
на їх удержанню до двох років
по війні а також звільняє їх
'від"податк'ів і' '
НЕМА НОВИХ ПОДАТКІВ В
ІЛБЕРТІЙСІКІМ БУДЖЕТІ
ГТровінціопальїшй скарбник
Солоп Лов иредложив 14-г- о
лютня буджет на фіскальний
рік що скінчиться 31 березня
194ІГ 'року 'однак без нових
податків Бз'джстовий недо-"бі- р
предвиджує уряд на суму
$1169841 Уряд сподіється
мати $20343466 приходів і
$21513308 видатків Провіп-ціопальпи- й
скарбщік сказав
що провінція заощадила $11-1000- 00
через тс що зменшила
'ЇЦ РЯООІІСТІОМ
ІК лі
'-- і-
++++++♦+++++ Ч-++4++++++-
+++Л-
з Канади
Викрили $53000 підроблених
грошей
ІЗ Торопіі знайшла поліція
п- - ресторані куфер з підробле
ними грішми яких було 53 ти-
сяч доляріи Кілька днів то-
му арештовано М (іаичука я-ко- го поліція підозріває що
піп має щось спільною з ти-
ми грішми бо мав ключ під
куфра Знову кілька днів по-
передньо арештовано в Кірк-леп- д Леік Пенсі Піл що мала
$25000 фальшованих грошей
і плити для підроблювання гро
ніей Обоє арештовані заві-
дували "румипґ '
ганзом" в Ру-
ли
Поліція каже що в Канаді і
Злучених Державах с чимало
фатьшіїїішків грошей а знай-
дені н куфрі гроші' були дуже
добре підроблені
Д08ГИ АЛБЕРТИ ЗМЕНШИЛИСЯ
0 7627229 ДОЛЯРІВ
Відповідно до запевнень
премієра Іїнбсргарга і-ироні-
п-ціопальпогоскарбника Лова
довги Ллбертп зменшилися ВІД
приходу до влади суспільио-кредиговог- о
уряду о 7627229
долярів
БРАК ВОГКОСТИ НА ЗАХОДІ
Підраховують що 22 міліо-іи- і
акрів із 25 мітіоиів акрів
які будуть засіяні пшеницею
па весну мають мало вогкости
Райони що мають недостат-
ком вогкости є такі: Піс Ри-пе- р
нас землі здовж гористо-
го заходу в Албергі малий кут
пішіічно-західні- м Саскаче-ваи- і
північно-західп- я Мапіто-б- а
долина Червоної ріки в
Манітобі Вся та полоса про-
дукує лиш 10 відсотків всеї
пшениці
70 відсотків пшеничної по-
лоси її 1940 році залежатиме
під сезоновнх опадів на весні
60000 фармерів дістали
: "
-- бонус
Біля 60000 фармерів дістали
бонус від акра па основі фе
деральїіого бонусового акту
сказав домініяльппи міністр
рільництва Гардпиер Він по
дав що иомнмо'доброго врб
жаю в 1939 ще є 1800 тави
шипів фармерськнх земель де
випродуковано нижче від 12
бушліи з акра Ті землі під- -
проценти від ировищіопальпнх ходять під Ооиусовс закопо- -
боидів Лдавство
N015 ТНЕ ТІМЕ ТО ІІЖІ5ТЕІГЕІ)
X оеміманагсмим І
сераятмент ог асяісшлчліе
&ЕКУІСЕ РЬАИТ РЯООЦСТ&
о Ггм іьи и$
у
й
р
МСО ШІКСТІС
— Смімаїїоп „— тмш—:
- - - „' і
ЗАПАСИ рсесІгіробюнацпіпї іонашпулсійпінчіерезнпшплркоодажзумсніпану'зїбтіжісснппх через юр-іа- х особіино зерип 'іііііеіінііі й ніііса пкі не ійддаїоіьсн ржі Тому'
замоичиНіс насінні запаси' іеііер дли сноїч нссіїшінч засінін '
1'сьстроііанс 'насінна" пірне 'щодо гаг)ііку Тому ноно й більш
ішлашс її намолоті пкосгі іп і рейді Не поіребуЕіс йою містити'"
Реєстроване насінна' -- продаєіься Лиш у запечатаних мішках з
урядовими картками й- - затверджене урндопими інспекторами- -
Купуйте' реЕСтропанс насіння! - '
(
- (
За інформаціііікін підносно джерел достанії аііробонашіч родіїї шпціть
до Оізігісі Зирепгізог-РЬп- І лРгоіис(з Оіуігіоп оі Ше Оотіпісп
Ьерагітепі о( Аегісиїїигв (! дїя нашою 'днетрнкіу до найближчої
Домініальної Експериментальної Фарми до ІІроніїїціоішльноіО'' Де-- "'
партамсіїту Рільпііцтиаі або до найближчої Рільничої Колегії
Постачальність кормових продуктів є 'важна в часі війни —
В цьому році сійте І (Плекайте тільки -- найліпші з іріх
А£ГІсиЦш-а-1 з'иррііез Воатсі
'ПОМШІОН ВЕРАПТМШТ ОГ АОНІСиЬТиНЕ ОТТАВА- -
-- і НопоигаЬІеагіісз СіСат(1іпег1МіпІ£Ісг г 'і "
(109)
БІЛЬШІ ШКІЛЬНІ ОКРУГИ в
ОАСКАЧЕВАНІ
ІЗ саскачевапській легісля-тур- і
предсіавлепо звіт комісії
Мартина яка від довшого ча-
су розсліджувала справу ре
форми шкітьішціва в провін
ції Комісія Мартина радить
папочагку запропади пі па про
бу бодай три більші шкільні
дпетрикти по одному в полу
дневій і цепграіьно-зам'дпїі- ї
частині провінції а один ко-
ло Піпавпп Ця проба т репа-
ла б пить ліг а після того мо-
жна б ріши їй чи запропади пі
такі округи в цілій нповіппії !
зшп млмісп тартпиа про- - пересаду під юл-иопуєть- ся законодавств що' г-тг-
у забезпечило б мінімальну платі =======
шо для вчителів
Годівля' свиней в Ллберті
збільшується
Департамснт рільництва о-иовіс- тив що в1! 939 році в Лт- -
оергі продано 919898 свиней
поверх 2о процент шльше як-
ії 1938 році
Ллберга сіоїгь тепер на дру
гому місці щодо годівлі сви-
ней Одиноке Оптеріо пере-
вищило Ллбсріу
В 1939 році Албсрта прода-
ла 248748 штук худоби З то-
го Вритіпська Колюмбія ку-ни- ла 65235 штук а Злучені
Держанії — 61884 штук"
Овець продано в Албергі ми
нулого року 27388 а коней —
15426 До провінції Квебек
продано 10108 коней
Відклики до Лондону
19 січня вирішено в найви-
щім суді Канади що партя-мен- т
може ухвалити закоц сн
лою котрого всі відклики до
суду в Лондоні від рішень ка-надійсЦк- нх судів в цивільних
і конституційних справах бу-
дуть спинені
Це дуже підпеслоб повагу
каиадійських судів і змсіїшн- -
ЛОб 'МОЖЛИВОСТІ! КОШІІВ
місяців тюрмі за
протавші летючки
Поліційішіі суд в Монгреаті
засудив двох' місцевих боль-шевикі- в
на заіілачсиня- - $500
грошевої кари або шість мі-
сяців тюрми за поширювання
противоєнні летючки виданої
комуністичною партією
СКІЛЬКИ ВИДОІЇУТО ВУГЛЯ
В КАНАДІ В 1939
Доміиіяльне статистичне бю
ро сповістило що в 1939 році
видобуто в Канаді 15460897
топ вугля 1200000 топ біль-
ше -- як у 1938 році Да Кана-
ди спроваджено чужого вугля
13884816 той
ЗАБАГАТО БУЛО ФАРМЕ-РАЛ- 1
БАЛАЧОК
Около 18 миль дорогії в о-кол- иці Лейк Ситі засипав сніг
Дорога лежала так засипана й
неможлива до вжитку вже від
ряду днів бо вичистити не бу-
ло кому Плуги до відгортан-
ня снігу мав повіт чотири
мала також державна управа
три Однак пі одна пі друга
не знала хто з них має взяти
ся до тієї праці і так на ба-
лачках і персконуваишіх про-
ходили їм дні а фармері тер- піли: їх "жінки мусіли родити
дітей без лікарської опіки а
худоба не мала корму бо не
можна було дістатися до міс-
та щоб його купити Нарешті
фермерам не стало терпцю: зі-
бралися разом і зорганізовано
наскочили па державшій га-
раж де були плуги і витягну-
ли їх па двір- - з повітового га-
ражу витягнули чотири Ше-
риф заскочепий тим просив
щоб фармері порозумілися з
державшім і повітовим падш- -
тепдаптами Фармері нослуха
ли й обидва иадіитенданти на
решті мусіли собі взаємно по-
пустити: і один і другий дали
по одному плугу и людей до
нього Дорогу вичищено
Фармерам'гіюлегшало
Носить ті самі панчохи 29 р
І' Томйч в Едмонтоні має
зимові панчохи які носить'
кожної зими від 1911 року
Хоч 'прані вони вже сотки ра-
зів" то щс] не діраві і Томнч
сподіється 'носити їх ще довгі
роки
УКРАЇНСЬКІ В І С Т II Сорона 3
Не пгдтягайтб носом
і не пчихайте
о
попрооуііавши зарадиш
лихові
13іісгіп кіпкі крапель Уіскх Уа-Іго- - поі її ііосоііі ніздрі піки зпра1 а иід-'чіі- ге ііоіо дітліпн Зашшжше ніс
цсіі лік аііітьішп 'нас під прикрих
дразпеиі і пкаїіренші Цс і лис ь
і спішний бо Уа-іга-п- оІ це ділашча
медицина — що посідаь кілька иаж- -
ііііх тічничіїх прпкмеї з додиком
ефсдріїїу — І СЧНПІ'ПІІІІІО ІфІІШГІЧЄІІ1
для носа іі юріпі- -
іпоі о і орла Л то
бІІІІІІС КОЛИ ІІЖІІ- - Уг
пі йою іимс то 4
Уа-Іюпо- І сшіпніє ШСШ-- І ШЖОШІ
ПШЕНИЦЯ В ЕОРОПІ ВЖЗЛА
Внаслідок небувалих моро-
зів вимерзла озимина в Іівро-- п
і від Чорного Моря по Бель-
гію і па полуднє до Італії Цей
пас включає наддунайську кіі-лопн- иу
б Польщу І Францію і частинно ІАімшс'чіічюпп'у
ЗМЕНШИЛАСЯ ІМІГРАЦІЯ
ДО КАНАДИ
Н 1939 році прибуло до Ка-
нади 16994 іміґрантів У 1939
році Канада впустила 17244
осіб
З гЗриіійських Островів при
було 3544 зі Злучених Дер-
жав 5649 З півпїчпо-евроис- н
ськпх країв прибуло 7957 з
інших' країн 5844
ПАДАЮЧЕ ДЕРЕВО ЗАБИЛО
ФАРМЕРА
48-ІІТНІ- Й Павло Пасслюк у
Ви п па Ллта зрізував вели-
ке дерево так нещасливо що
придавило його на смеріь
Канадська сіль
Як гіодаіоть""Останиі звідом-ленн- я
кападійсько комерційна
продукція звичайної соли за
рік 1938 виносила 440045 тон
що представляє вартість
1912913 долярів Поперед-
нього року продукція соли ви
носила 458957 тон на суму
1799465 долярів Року 1938
сіль добували в Новій Скошії
Оптеріо Манітобі й Алберті
88 процент цілої продукції або
388130 той було здобуто в
Оптеріо Сіль у Канаді добу-
вають головно в солоної во-
ди лиш у Новій Скошії добу-
вають її у виді покладів соля-
ного каменю
іШЮЯДОГНІПК
РайірЙ1 "ч гчТТУ лйхм "Ви тніть це
і -- шV І я— Зашліть з ордером д о
3 З НатЬІсу
а дістанете 10
курят даром
на к о ж п и х
100 куряток
Так Пане! Ніпіііпьсііоє замовлен-
ий до Гемблея тепер за ношіу
юіінку — п місяці Лютім — а
дістанете 10 клрпіок даром з кож-
ною соткою 5 куряг па кожних 50
Катальоґ на 32стор ДАРОМ
Л'АНІТОБСЬКІ ЦІНИ
ФОБ: Вінніпег Брсндон Дапфнн
I іюрісдіь ЛП ІІІ'Ч
За1 100 ліартадо лш 11- - Кряі Мая 10 Пул ЧрвЮ П'і
У Ьед $10 75 $24 С0 9 75 $2200
V Ь Сісіз 3 00 3 00
В Поскч 12 75 20 00 1175' 18 00
Іі Я Сісіь 10 00 10 00
НятрьШгеь 12 75 20 00 1175 1800 Іпоісв 12 75 25 00 1175 23 С0
IV Уувпс1 13 50 22 00 12 50 2000
САСКАЧЕВАНСЬКІ ЦІНИ
ФОБ: Ріджайнз Сасьатун
За 100 Мар і а до Лая11-Чріі- Ю
Клриг Май 10 Пм Пул
XV" Іед 51150 $24 00 $10 50 $2200
У Ь СкІЗ 3 00 3 00
В Кос1ч 13 00 21 00 12 00 19 00
ІІатрМііге 13 50 ?2 00 12 50 20 00
Міпоіепя 13 50 2400 12 50 2200 ит скі5 всю 5 00
іУуппсІ 13Г0 22 00 1250 20 00
АЛБЕРТІИСЬКІ ЦІНИ
ФОБ: К'алгзрі Едмонтон
За 100 Мартадо лЬяП- -
Крш Мая'10 Пул ЧрііЮ Пуі
V' Ьее $1175 $25 00 $1125 $24 00
V Ь СкІЗ 3 00 3 00
В Поекз 13 75 2100 13 25 2000
НатрвМге 13 75 2100 13 25 2000
Ууапа 15 00 2100 14 50 20О0
Міпогсаа 1375 2100 13 25 20 ТЮ
Гарантуємо 100% жиної достанії
Запеїшюємо 98% курочок
5 лгллхьЛ'о
МйЛіріііЯМЖІіІДтіі
'Закрята оплачєте пересилку з:
Н'іппрес Нгашілп Пс£Іи:і Яаікаїоог
Са1к" Гіііпзіі(оіі{ Гогиіс 1л РіаІгГс
' ЦачіЧип і
НА ГОСПОДАРСЬКІ ТЕМИ
ЩО ТРЕБА ЗНАТИ
Постачання вітамінів дома-
шнім тваринам через додаван-
ня до кормів рнбячого туку
стало вже загально пошире-
ною практикою Досліди по-
казали що в Канаді вживають
коло 1300 тон рнбячого туку
річно лиш у тих кормах" які
приготовляються в комерцій-
них иідприємсівах па продаж
Рпбячпіі тук постачає вітаміни
Д і Л Вітамін Д часом нази-
вають "сопяшипм пі і аміном"
а його завданням є поліпшу-
вати зужиткованим мінералів
для росту костеп оо тим упи
нається кривухи Вітамін А
часто називають "вітаміном
росту" та тепер уже довідали-
ся іі про інші його вартісні
властивості!
Тук з печінки риби тріски
(кад) вже давно відомий і з
цієї причини багато людей
уважають його за найкраще
джерело згаданих вітамінів
Та тепер стало відомо що іі
інші риби дають вартісний
тук Наприклад тук з сардслі
(пнлчард) витиснутий з цілої
риби яку ловлять біля берегів
Тихого Океану є таким самим
вартісним джерелом вітаміну
Д а в останніх роках його бу-
ло вживано не менше як туку
з тріски Інші туки з таких
риб як пульт ус (галібат) тю-н- а
акула і морський пес (дог
фіші) мають у собі надзвич'ай
по багато вітамінів Д і А але
цих туків дуже мало на ринку
Ці багаті на вітаміни туки
дуже часто вживають для по-
силення туку з тріски та сар-
дслі щоб довести їх до стан-
дарту якого вимагає ветери-
нарія та медицина
Тук з якої будь риби чи ри-бяч- ої печінки не все має ту
саму силу як джерело вітамі-
нів часом то та сила аж над-
то маленька Тому то покуп-
ці мусять дбати не тільки про
тс з якої риби топ тук добу
ПРОДУКЦІЯ
Канада купує на чужих рин
ках так льняний олій як і
льняне сімя За останні шість
років до Канади ввезено по-
над 800000 бушлів льняного
сімя річно іі коло 36000 сот-парі- в
льняного олію що в
свою чергу є рівповартісним
180000 бушлів сімя Льняний
олій вживається головно в
промисловості! для постачан-
ня якої за минулих десять ро-
ків було бито па олію пере-
січно 1800000 бушлів сімя
річно Запаси сімя в Канаді
порівнюючи малі бо довший
час треба було його купувати
в інших країнах а домашня
продукція стало змепувалася
Рік 1912 був рскордовнм
для Західньої Канади щодо
посівної площі лену коли ним
було засіяно понад два мілі-он- н
акрів з яких зібрали 26
міліонів бушлів сімя Протя-
гом воєнних років продукція
лену дуже підупала бо вино-
сила всього від 6 до 8 міліонів
бушлів річно При кіпці вій-
ни 29 міліонів акрів землі на
стенах було під управою
збіжжя та тільки два і пін
процент з цього було відведе-
но під лей Від того часу ще
десять міліонів акрів було до- -
ІЛЯНП 1П ППИПЇ ЧРМ' Л НЛ ГТР п_и„л„ іиіі ді:іі зЛ(і іIIиі і и- -
ловно на рахунок пшеничної
продукції За останнього ча-
су продукція лену на степах
так упала що часто виносить
далеко менше як один процент
загальної посівної площі
Року 1939 посівна площа ле-
ну підскочила на 49 процент
в порівнянні з двома поперед-
німи роками а врожай обра-
ховано на два іі пів міліонів
бушлів За нормальних умо- вив промисловість може легко
сиотребуватн цілий цей вро-
жай нічого не лишаю% чи ні на
насіння ні па годівлю 'госпо
дарських тварин При пере-
січнім врожаї вісім бушлів сі
мя з акра в степових провін- ціях імпортований лен за
останнє десятиліття має зай-
мати 125000 акрів річно
Якщо іі мала коли Канада
надвишку льняного сімя на
нього завжди було знайдемо'
добрий збут у Злучених Дер-
жавах де пересічно бракує я-к- их 15 міліонів бушлів Хоч
па кападійськнн лем і наложе-
но велике мито у Злучених
Державах (65 центів не бу- шель)' все ж висока якість
ПРО РИБЯЧИЙ ТУК
то але яку він має силу Про
це тепер легко довідатися бо
вс'і рнбячі туки продають "з
гарантією що пін перейшов
бюльоґічпу аналізу п подають
влелід тієї аналізи Досить
точну аналізу па вітамін А
можна перевести скорим і де-
шевим способом Та для ви-
значення сили вітаміну Д який
уважається більш важливим
одиноким надійним способом
покищо є біольоі'ічпа аиаліза
цебто випробовуваний його па
звірятах Для цього звичайно
вживають турів а висліди по-
дають у так званих міжпарод-Ііі- х
одиницях (інтернешепел
іспите) скажемо: І Ю 50
І] Ю С0 і т д Та ця аналізи
визначена в міжнародпіх оди-
ницях не є певною в годівлі
куреі'і бо вона основана на
дослідах над щурами Тому
то в тім туку що призначено
для домішування для корму
курей силу вітамінів визначу-
ють па основі біольоі'ічпої
аналізи переведеної над куря-гам- н
а в англійській мові її
подають гак: "АОАС Кик
Юиитс" в однім грамі туку
Більшість рнбячого туку що
тепер продають у Кана„ має
визначену курячу аналізу як
більш певну іі крім того самі
туки звичайно дуже концен-
трують підносячи силу вітамі-
нів кілька разів вище нормаль-
ної Природньо що й КОВІТ
такого туку є більший та його
не треба вживати так багато
як туку неконценгровапого
Покупці завжди мусять купу-
вати рпбячий тук на основі
біольогічної аналізи Для ху-
доби аиаліза може бути визна-
чена в міжнародпіх одиницях
а коли його вживається для
курей тоді треба домагатися
туку з курячою аналізою Чим
більше одиниць виказує аиалі-
за тим більше вітамінів має
тук
ЛЕНУ В КАНАДІ
цього насіння прокладає туди
дорогу іі через митні перешко
дн Досліди показали що в
тих дистриктах степової Ка-
нади де кліматичні умовний
не сприяють продукції високо-
якісної пшениці все ж там мо
же родитися найвищої якости
лен '
Як Канада так і Злучені Дер
жави імпортують леп з Арґен
тиші Продукція лену в Ар-
гентині сильно зросла іі пові-
домляють що цього року там
мають добрий збір Та довіз
лену з далекого краю вимагає
великих видатків па трапспор-таці- ю
а за воєнного часу стає
ще іі непевним З цих причин
бодай па час війни Канада му
сить продукувати недостатком
лену для задоволення домаш-
нього заиотребуваппи
Леп легко конкурує з ишс
иицеїо коли ціна сімя два ра-
зи вища як пшениці Якийсь
час ціпа вже дійсно тримаєть-
ся на цім рівні іі можна споді-
ватися що затримається пев-
ний період в такій пропорції
З погляду фармера ріжиома-нітн- а
продукція є ліпшою за-безиек- ою
проти хитання цій
на ринку а відведення якоїсь
частини свого поля піл лен
може бути гарантією іі проти
перепродукції якогось одного
збіжжя Хоч продукція лену
має й свої невигоди все ж не-
має сумніву що фармері звер-
нуть серіозну увагу на нього
от хоч би за цього періоду
коди ціна на нього стоїть до-
бра
РАСИ БДЖІЛ
На початку в Канаді були
бжолн чорнії як гадають "ні
мецького походження Ці і цкилії шілмчипюі доорою
працьовитістю вперто затри- -
р==їтрюг вання —Ч
Ді
мували свої расові ознаки" й не
були аж такі злі як дехто при
пускає На думку С Б Ґудср
гема доміиіпльного пасічника
головною відємиою рисою
тих бджіл є їх кольор бо ду- же тяжко знайти латку пои
перегляді пня а також їхма-л- а' відпорність до занедужаи-и- я
на американський гшґлець
Ці бджоли ще іі тепер легко-зна- й
ги в Квебеку та в нримор
ськпх провінціях італійські
бджоли було привезено ДО Канади пізніше ніж чорні ні
мецькі але тепер вони перева-
жають у цілій доміпії Свою
популярність воші здобули
почасти завдяки гарному жон
тому кольорові
Італійки виказалися витри- валими працьовитими досить
лагідними й дуже підпорними
протії недуг хоч цей останній
чинник не є однаковим у всіх
відмін цієї раси Головною
відємиою рисою італійок е їх
нахил грабувати сусідііі "пні
бчиомги спрПирчоитняюгоюмть осптоавнанлеіхні кітльу-р
кох років велику увагу звер-
нули на себе ще дві расі бджіл
Це є бджоли карпіольські та
кавказькі темного кольору а
тому й проти них 'виставляють
той самий аргумент що було
згадано про бджіл німецьких
Обидві ці раси виявилися ви-
тривалими іі працьовитими
хоч їх відпорність до недуг ще
не досліджена
Про всі темпі бджоли гово-
рять ніби вони мають здіб-
ність працювати прн нижчих
температурах ніж італійки' та
це ще має бути перевірене в
Канаді За часу досліджень в Оттаві вони не дорівнювали
італійкам своєю працьовиті
стю бо їх пересічна продукція
меду за десять років була мсп
ша від продукції італійок Всі
ці три раси тепер знаходяться
під дослідами в ріжинх части
нах домшп І оловпою відєм-
иою рисою карніольок вважа
ють їх нахил до надмірного
роєшія а тому й сумнівно чи
нцяикрівасамізжнайкдаепабдаігйастьокимприихипла-ь січниками З іншого боку кав казькі бджоли мають ту пере-
ваг}' що вони є наіілагідиіші
зі всіх тут згаданих але дуже
заліплюють прополісом вхід
до вулика Та цю хибу мож-
на їм простити якщо воші ви-
кажуться працьовитими а 'До
того ще іі лагідними В тих
місцевостях де тримають
бджоли ріжних рас неминуче
повстають мішанці Хоч ці мі
шапці іі визначаються вели- - кою працьовитістю та на жаль
вони дуже злі Все ж є іі такі
пасічники що волять терпіти
злючим бджолам але мати
більше меду
ЯКОГО КОНЯ НЕ
Не купуй і є такого коня:
1) Коли йому звисає доліш-
нії губа або в кутах губ є за-
дирки бо це кінь старий або
хоч молодий то хорніі — або
норовистий
2 Коли в нього поранений
язик або рот у середині — бо
це кінь норовистий г'
З Коли зуби стерті — бо це
старий кінь В молодого коня
до 5 років є всі зуби Коли в
коня стерті коронки па заче-
пах долішніх (2 передні' сіка-
чі) то йому до 7 літ а коли
стерті па серединках долішні
або всі корони на долішніх
сікачах то йому 8 ліг — коли
стерті іі заокруглені два горі-
шні сікачі то йому 9 літ —
коли стерті й горішні серед- ники то йому 10 літ коли
стерті горішні окрайці (два
зуби коло клеваків) то йому
II до 12 літ коли всі спідні
сікачі іі горішні окрайці ви- рівняні то коневі 13 літ коли
сікачі прибирають трикутну
форму то йому 14 до 15 літ
а коли окрайці трикутні' а го- рішні сікачі вирівнюються то
коневі 16 до 18 літ коли ж
усі зуби кругляві то це шка-
па 20 років стара
Не купуйте консіі у гаїІдля-рі- в бо вони всяко шахрущть
і обробляю і ь коням зуби щоб
вас ЗМИЛИТИ КуііуіІТС В зна- - (йомих людей
ЛІПШЕ НАСІННЯ '"
Щоб заохотити до вживання й розповсюджу
'№&
КУПУВАТИ?
тили насінь Албеїзта Пасік пік-- тмяля
участь у заходах що їх веде в цін '
ділянці Атбертійське Стоварншеиия"4
Поліпшення Врожаїв '' і }
Ваш "АП" агент дасть повні ін- - : формації щодо закупна насіння і '
лляну виміни насіння
ТНЕ ] Г
г АЬВЕКТЛ РАСІРІС СКАШ
ІСОМГАХУ ММІТЕЦ- - іг{23) і