Ukrainski Visti, April 13, 1953

              ІЇІІ
№
сторона 4
УКРАЇНСЬКІ ВІСТІ
Український КатошцькиЯ Тижневик
Видає Сппка Українські Вісті
шд адресою
ІЛігаіпіап )ен5 РиЬІІзЬегз ІЛтІІей
10У--7 - 97 8ІГЄЄІ
Е(ітопи4і АІЬегіа Сапай
Телефон 25708
Річна псредтата в Канаді $3 00
Поза Канадою $4 00
ККАINIАN У8
УЕЕКЬ¥
(МетЬег Сапайіап Уеек1у
Иешзрарег Аз5осіа11оп)
РиЬЬзЬесІ еуегу Мопйау Ьу
ІЛігаіпІап РиЬІІзЬегя Ьітііей
10967 97 5(гее( Еітопіоп АІЬегіа
РЬопе 25708
Уеагіу їиЬзспрІюп ш Сапагіа $3 00
Оизізісіе Сапасіа $4 00
Редакція за оголошення не відповідає
Тільки страх перед силою
В передовіші 'Не слова а діла" (див "Українські Вісті"
ч 14 з Ь цм ) ми поінформувати читачів про те з яким оп-
равданим недовірям поставились відповідальні державні чужі
майже всіх держав світу до "миролюбних' заяв большевиць
ких головачів Маленкова Берм та Молотова що їх вони ви-
голосили після смерти Сталіна Разом з тим ми з'ясували
становище офіційних представників ЗДАмерикн Великої Бри-
танії і Західної Німеччини які відповідаючи на солодкі сло-
ва згаданих вище совєтських вождів із Кремля заявили твер-л- о
С юва ваші гарні але ми маємо вже досить ваших слів
Коли ви справді бажаєте замирення у світі докажіть це не
швами а ділами
Після того почався геиби мирний наступ' нових совет-
ських володарів 3 московського радія не чути вже істеричних
вигукж проти американських ґенґстерів" і "палив війни"
совєтський уряд виявляє нібито "щире" бажання довести
до перемиря в Кореї і натякає на бажання відновити перего
вори в справі мирового договору з Німеччиною большевиць-к-а
делегація в Обєднаннх Націях погодилась на нового кан-
дидата на генерального секретаря цієї установи большевики
заговорили знов про потребу обмеження зброєнь і погоди-іис- ь
уже на вимін) хворих та ранених воєнних полонених
з обох воюючих сторін у Кореї Взагалі можна сказати що від
двох місяців себто від смерти Сталіна видно познаки деякої
зміни становища СССР до Заход бодан під ог іядом фор-
мальним
А іе на змін курсу совєтської політики вказували б також
леям події а --внутрішньою життя в СССР Тут згадаємо
ті іькн про ту амнеспю для міпонів вязшв що її проголосила
президія Верховної Ради СССР 28 3 (див У В" ч 14) та
про несподіване зві іьнення з тюрми всіх тих лікарів що були
заарештовані шс за життя Сталіна звязку з обвину вачен
нячи в свідомому бивстві невідповідним лікувлнняч члена
Псптбюра Жданова в 1948 р політичного комісара армії
Шербакова в 1945 р та в нляш вбити таким самим способом
кі іькох найвизначніших провідників большевицького режи-
му військових і цивільних Ці дві важливі події з внутріш-
нього життя в Совєтському Союзі як би їх не коментувати
означають напевно одне що совєтські во юдапі хочуть за
всяку тну здобути собі популярність серед наиіпііриіих на
родпіх мас що їх терористично зючиніїии курс політики Ста
пна доводив до розпуки (} звязку зі звіїьненннч лікарів по
нви шсь у пресі го юси що хпнісгср безпеки Ьсрія впповідаль-ни- п зі арешту нання згаданих пкарін та за мі нони з іарсш-гован- пх
і зічучсішх іромадян СССР буде незабаром з іік-відова- нии
так само як його попередники Ягода і £жон)
І вропсиські знавці відносин у Совєтському Союзі по
ниіюють собі пси нібито повни курс у совєтськш по птиці
передовсім смерте іьиим страхом нинішніх во юдарів Кремля
перед війною до якої СССР ще не приготований Того стра
ху нагна іа їм не п іьки тверда постава нововибраного пре
--пиенга ЗДАмерикн Аінснгаисра і всі його заходи включно з
іірнспішсііою продукцією атомових бомб дія оборони Аме-
рики та всього Заходу перед чосковсько-большевицько- ю агре-
сією але и заключення різних оборонних союзів між европей
ськими державами ш яких недавно прилучилися на такій же
оборониш блі також Ююсіавія Іреція і Туреччина Не
мою страху наїаияє московським ватажкам також ворожа
постава всіх ііоіісво іепих Москвою народів у першу чергу
не нікого українського народу як теж постава країн сателітів
більшість пасе іення яких бажає за всяку ціну позбутися мос
ковсько-б- о льшевицьких каидан
Отже страх перед сконсолідованою силою Заходу а не
що інше подиктував московсько-большевицьки- м можно-- в
іадцям нібито 'повий курс у совєтськш внутрішній і за-
кордонній політиці Своїм теперішнім мирним наступом вони
бажали б зискати бодай дешо на часі щоб могти сконсоліду
вати свою владу та опанувати захитане смертю Сталіна внут
рипне поюження Ьо нема сумніву що як тільки вони це
осягну пі б то зараз скінчилася б їх 'миро побшеть і зача
лися б нові атаки на Америку та и союзників нове загострю-
вання холодної війни 3 цього наука й висновок дія цілого
ві іьиого світу такий большевицькі диктатори можуть
піти на деякі устуики й компроміси тільки тоді коли будуть
примушені до них силою
:Ш
I1
ІІ
І
1
І
І
а
МОДЕРНЕ УКРАЇНСЬКЕ ФОТОГРАФІЧНЕ ЗАВЕДЕННЯ
викоте портрети весільні зничмі великі групи фотокопії Крім
нього вихіик)є фиічи та виконе першорядні коїьорові роботи
АЮЕК50И РНОТО 5ШРІ0
10269 - 97 81
і я
'
-
і
ІІ1АН ЮРКІВ власник і
ЕПМОМтО АЬТА — РЬопе 22829
ПОЛЮЖІТЬ ЗБУДУВАТИ ЩЕ ОДИН СОНСЕТ
ДІЛА ДЛЯ СТАРИХ ГРОМАДЯН
Понад 5000 доларів нагородами
ГРАЙТЕ
БІНҐО ЗА АВТО ЛАЙОНС
1953 М1ТІОР АВТО
І 14 ІНШИХ ВАРТІСНИХ НЛГОРОД РАЗОМ
НА Сі МУ ПОНАД $5000
Нагороди для потішення всіх шо виграли та
багато інших нагород Спеиіяльні нагороди
для потішення дальших переможців за Мітіор
В СЕРЕДУ 15-г- о КВІТНЯ
В ЕДМОНТОН ҐАРДЕНС
Продаж тикетів у Ґарденс
8:00 вечором -Т- ОЧНО
Двері отворені в год 645 вечором
Спеиіяльні баси до Ґарденс і назад
ВСТУП: $200 дає право грати на кожну нагороду
КІ
1
І
1
щ
І __—===———————— І
8роішгес1 Ьу Ейтопіоп Ьіопз СІиЬ іп аісі оі 8ип5еІ Соїіаеез
13 15
іяііяііяНН№і'іііііяііН
ТРИҐВЕ ЛІ 'ієн секрет ір Обе ііпнмч Іеріш (він ис істпші)
псрібиріе сім шкіеио срібних лнерій лір Каїтм ііябгшік
СЛинішіх Ісркаи ) Ню Порь% ІІеіеіи к итійсі мій зікордон
шііі мішетер Лесії ІЬрсон тепер прсзіпіит Асімбтсі О Д
На
УКРАЇНСЬКІ
мистецькі теми
(Голос у дискусії)
В ' Українських Вістях ' з 16 ми маємо схи м ність
цр' появилася цікава стаття іховп ішли імжоїші
н
К думок впт Мог ІИ І цоо укра на ти Зброї 31 1 ) Ьо ча- - ІСторичну
всп л
цін етапі автор порушує ак- - іярські картини інше при
тхальїп питання української мовлять до чу митів і своїх
ку іьтури Це питання як слово По и ськии маляр
широке різногранне що я Воііцех Ічоссак ( ю укра
обмежитися в своїх інськоіо роп) НІС п іеко ю
ка ті ш образотворчого першої ситової війни ті
мнетешва за тіпаючи драма нон іения поіиікої держави
тичік мистецтво (тою якою створив па сноїх образ їх иоль
я п нотжуюся з піанон ські іспо ш і виетав іяв їх май
івгором) дія окремої же всіх ґа леріях світу А цс
ст ІТТ1
Зітаїїно віломо що образо
творча ку льтура це моїутніи
чинник у духовому розвою на
родів і мібуть нема сьогодні
народу який не мав би ми
стецьких здобутків та зма-
гав би до шоразто вищих чи
стецьких досягнень Зокрема
і д ля ніс українців шо змага
є чо ю якісніш своєї дер
жавної сачостшностн образо
и роди
І просто необхідні Ьо на під-Іста- ві чіобутків нашого лхха
ОУ 1УТІ ИгГ оціню
вати чужинці Точу слушно
завнікуе івтор статті що нам
треба покізаіи чужинцям най
кращі нашої ку
Доки не чаємо своєї держави "аролу
ооразотворче мистецтво
сіужити визвольниць
кін псі і показу світові
ті іьки тачі зразки
які ія ш б у ко
Ми повинні показати
і світові екпрби
будівництва ьч тс-особіи- во деревяних щоб
церков їй казати зразки муро
архнтектури княжих
часів почавши показати в пі-
ни ширині булівпицтво ко
іаш кої те лячіни особливо ко
Зсіиькс бірокко часів Ллазенп
рококо ла пізнішої
часів як так і будівництва
Зі тс бажано пропаїуві
ти чи
рпьбу Харкова Кривого Ро
гу чи Іо ібасу бо ці фазки
не відповзають нашій духо-нос- ті
їх були такі
країнам мистш як
тайн Манпр Лягбард або Ко
налєрілзе Це казьон
пою конструктивізму 'пу-
ризму і паси іьно
насаджують шоб спотворити
об шччя української
А ми маємо показати чужий
цим і у країн
духа В малярстві
здобутися на картини-кочи- о
з найсвітліших моментів
нашої Не тільки малю
вати іу Ьерсстечко
М Паничик
ВІСТІ квітня 1953 — Число
а
Чорт- -
дуже завікило на здо
тванню прнхи ників для
по іьсі ких ьіпвоіїїіпх
Попоні теж багато
причини би і ія освідоч
існня укп ііниїн у ро кспшв Ка
на їй і ютьея ченшс
вартними інших
нот
Копі
вілчічує ню
а
мистецькі
і є янська хата з об
ітнорче млетецтво іф"аішю ючяпою стріхою
вілиовілпо
повинно
мистецтва
промої1
іриеть
деревя
клясипнзч
церковного
світського
молерну
окупанти
культури
кіргини
ооса іівччна поросята в ха
ті пжиїн і і одної миски де
ревмпими ложками або Шев
ченко в и кожусі ді
іоть тіі'ки н иекористь
тоото потнають нам у чу
ПІ ои
Ясна рі і чи не мусимо}
нокснуваті подібні речі чу
жницям бо маємо шо показу
вати без тою А іе такі
чі не не мистецтво не ті п-- кн
тематика 3 мистецької точ І
ного іюглплу оаіиуже яка
наших матнка Іле про те да- -
вшої віл
або
тут
Кру
які
і і інші цо ни у вікоііічнсш н
Ми погребу ечо
пін ми селянська нація В
и нелиі що ми селянська
нанія і не не
їй а чмаїаємо до своєї
лержавної Ми-ете- ш
твір говорить
про і справжнє мистец-
тво думку
ця наш
шіч тпькі власного по шо неестетично він
нам н шр іка з люлькою в зу
бах але і дуже ви
г ля тт модерна жінка в
штанах (ло ду
до та
ти Ьазар Ьроди до коли штанка закочена
УКРАЇНСЬКЕ ПОХОРОННЕ ЗАВЕДЕННЯ
вЗИН
Найкраща обслуга
НАЙНИЖЧА ЦІНА
ЗВЕРТАЙТЕСЬ ДО НАС
З
РАКК ОМЕ НОМЕ
81 320 — Еік
Пасекко
по коліна а друга
по землі В додатку прилюдно
курить папіроску Теж не ду-
же естетичне видовище Або
всякі о-дя- ги
Чи поїш мило вражають
око глядача' Кожна країна
має свій побут А нитка тра-
диції нашого побуту перерва-
на з упадком нашої держави
точу годі нам представити на
картині модерний та мо
дерного селянина Хіба пред-ставн- чо
"чодерно" обшарпа-
ного колгоспника
Ще відповідь на
питання автора статті "На
що ж у нас стільки чистців?'
Дійсно нащо у нас стільки їх
та ще и у де й для од
ного замало пращ До
відома чначів хочу подати
них
Г-ягяи-
хочете гарно одягнені задоволені
МЕN'5
її 9713 ЕМОNТОN
II Йліштіажоїиі
Перед Конгресом
Українців Канади
Як Всеканадій-прав- о
у прирік Канади
10 цр
вже
що по другій війні при сиою І]Р'1Ш0 Надходятьзголо- - „ к0прьс
було до Канади зі скитальщн- - шення де іегатів гостей
ни кільканадцять українських 1 1е коротку довідку щ іЗсеканадіиськии Конгрес
мистщв-- м і Майже всі з "і'" чп Ішпг Українців Канади відоувся
чаютл високу мистецьку
освіту (Академія Мистецтв
Плястнчний Інститут і п )
Приїхали сюди не на те } щоб
дальше своїй музі та
вати іІКТУ- -
жиішів
бути
до:
8НОР
АУЕ 24684
ш
відомо
Конгрес Українців повну незалежність
українців
і
почали боротьбі свою
світовій
і
"""Ч'1-"- 1
Ніншпеїу КОНҐРСС ' подією на
Перший Кон іКошрроесзгі ляду справа
робити бнзнес з ч' " "м- - українців Канади і переведен- -
служити гіапїнмпш
'-- —
чи війни червим ЗМ1Н _ - „ г По Л-і- о чп-іиі- „ тіп-іі- а І рн нашої спільноти Іиччасоч ла іь не знайшли піддерж- - т-- о-го™з"а "-'- !1це не °УЛ°- - ніх Кщоенгресах пяікдкреслено за
ки загалу Розкинеш по Цілком справедливо назвав Гр03у від
чезшй кожний з них своїм вступнім слові Прези цого механічно-чатеріялісти- ч
як може і вчіє шукає засобів дснт Кочітету краінців ного ц0Стпч ) би 'тільки
ДО ЖИТТЯ ОДНОМУ ЧИ ДМ ° Д"Р КуШНф СТИЯНСЬКІ ОСНОВИ уКИТТЯ мо
бо ча іюдіюсттаьтицепрркавцию по фаінхшу і сл01ід° капмоидієюв жз иітсттіоруикчрнаиїмнсиьких зродити нову кращу ] тільки закон
їй до звичайної чорної поселенців на ти просторій га та рИСТОва бережуть
реба жити та вдер-ІН0ВІ- И зеМ11 і працю й управильнюють
родини В боротьбі за' Перший Конгрес проходив Вання чайна"
їсиуваня серед ве ентузіязчу в глітнчних питаннях Кон-св- ої
сіни і погоні за до- - присутності С00 делеґа-(гре- с прийняв основну
іяром нема часу )іл мистецьку пв ці юі Канади Головною прИ на'
Так минає рік за темою резолюцій два заперечуючі
роком і інжається старість бу іа справа виграння і з
сили ду Конгрес закликав тоді у країн тичннми не за
хові Цс хи ців Канади "робити дальші нев --нітитися нейтральним бо
лгмши - ГІНІІІІІ 11ГІІПЯ 'галйли а п гк 1 і 1 1 ції м і--
іЛ_
і
! скорої та вирішної перемоги" для людства і
А скі іьки вони могли б да А іе вже тоді Кошрес домагав втни мир осягну
V - ти дія ку іьіурм маючи иідио- - ськни нарід і ціпе ТОДІ ко їй ЛЮДИ
о О ЧСВВ п н '3 квсі кх офсзшу та Свято обсвиІИ б СТВ0 ДШІЧ Землях був краях буд
українське мистецтво В серпня ритн ІІСОДім картину ний по внп 'з „вість жити на свій власний
таке
и речі
мушу
іьки и
впоіііп
ним
не
о
зразки льтупи
наше
віти
пашу
нашого
не
Епш
іу
уродженич
треба
ниції
Кая
(пга_о
п
ічагань
шсь
ч нераз
серед
ііііор
такі
твори як
шиї ео
нішу
ре
цьо-
му
себе
речі
чистця
Каиа
портрет піших князів гетьма
нів письмі ніінків Дали б ве
ликі цішп ті в скарбницю ук
п канадіиської куль-
тури А іе чаші провідні чиїши
кн не надто цим турбуються
і навіть не цікаві скі іьки на-
ших чистий у Канаді іа в
умовинах вони живуть Як
іронія звучать дек шматі про
тяжко качанова
образ
Ів
справа
чотири
замовлень
Атберп
АЬТА
ПЕТРО СВИСТ власник
Кап?- -'
його
плесові комісії
Ниж--'
інрів
лютого
цьому
статуту
метою ка"'°
""А""Л ньому важних
часУ
світу
даюся на-жт- ь
боти
нікого
наявнім поділі світу
взаємно
війни ніякий нарід
ідеями повинен
ПГЯГНРИНЯ
буде
призи націями спосіб народи
родині
КОНІРГС
червня
Конгрес Українців
джено що до
нашу ку іьтурну ипішііі Кіилти нпнлішіли
не ті іьки порож --н
звуки Ь) шо щоб кпшпср мп
признання Урялові
незалежність
Конгресі
фобіено
сил
цю тралиьпо продовжу днти вперше що хоч він- - чає
Маючи деякий гіркий досвід скінчи іася то засади IV Конгрес
можу що в наших нона пронадн іаси да минулих
сиїль- -
ти це ви
зга іаної сгітті дітч друм'М вже продати -
иаїші
теперішня роки
ситуація
грїїл справжнім конечність даль і час над
іііііьуі бо ніхто Комітету Укра ними застановитись предло
минає рік тшв Канади жити
видав свій графічний порт резолюції лоручнв йо- - Ще краще про писати
Шеп % облумати сторінках української
тицькою які проголосити приготов опінію
леш крашського національного
і третина Не
бмьіпі успіхи має Лн гу
о піню примітивного гроно і немалії
ХОТІВ ТУТ ЛеїПО """"П' ироіШМИГНІ
ШП! СНИ іпчиііі і йди
нкі
н
здобутки
обтислих
"'-5- В
волочиться
сороьаті
тих роковин поселення укра-
їнців Каналі а вже
пропамяпнх виї лядає
просто сумно цілому нашо
Західншу І кзархаті впро-лов- ж
двох років замовили таї-
м таблиці пара
Фп'
КУРЧАТА ПРИНГЛА
НаІсЬегІез
Коли та
обслуги зайдіть
МОБЕШЧ ТАІШК5
IV
українського
державну
від8б9удеться українському народові
поміч
іУоСі
була глибшо
Всеканадінськии Комітету
деяких
поперед-н- а
території
ДВОМ
наука
ужи
найкращі
творчість ухвалених
демокра-сіабну- ть
фізичці
три
м£и
про
рят
ріінсікої
тими коли будуть
шльннн ооєдиапнн член
європейських ІНШІЇ
лнях
відбувся Торопті Всекана
дійських
тому
пкнчрічщ
тралити)
млголу гтвеп
иеза конгрес
беззастережне
Канади
агресією
соборність
політичних
IV КОНГРЕСОМ
вати годі лри іісяці
Всеканадпіськни
ствердити яких онраишін
дуже
тяжче його
досі Ба- -
дає вели- -
тривати життя вирішити
оути потверлжуючи ічоіііїє'сі спер
бє обрали От нжпеотре Конгрес вирішен-я- к
реміи
рет іита Анлрея евентуально пре
успіхіН запровадження піти для
кого іаду 000 прим наикраіпоговнрііиення
латку
козака
СНІІИ
тціімі
іиць
заходи
свого тепер друж
дискусії вийде
украінсікш визвольній користь нашіи спіль-спра- ві
Кошрес ствердив справі
Крізь вушко голки
--"ЦАРСЬКС ПРАВОСЛАВІЄ"
вираз царське милкою
правосіавіє' питає змову славній Церкві було гідних
чонтреальпжии Нашої 'свого становища
ніш твір ти виконанні! всі инг іядає нас спраКу льтури цр ре- - було добрих священиків Зви-и- и
мист цькими пимоіами'ні образотворчого мистецтва дікгортого журналика відпоічаино вони були
щоб ікому була екс Виходить що воно иотріб- - втє 'цс образ швии нолітич було чимале тул
прееія жи-гє- ва правда Паша пишнота просто ний вираз греко католиків про окремих осіб про ту
реконуюгь пхоп іююгь і шічуви потреби мистецтва шоб понижати кожного пра- - систему що внаслідок
лача баміуже буде 'ю иьою підготована восіавною українця" обчнршення Церкви
картині іьоііовнп Треба щоб українська преса Ніхто розумних українців іержавну
лоби найкращі зраїки наших жанр іеіятькс середови іьшс присвячувала уваги като шцького віровизнання
авторами
зрізки
історії
""'"'нях
1СТ0РИЧ"
ссі1ПЬц1сть
табори
ькпх аоо пастир цьому питанню На думку думас ображати
ських теч побки торка нам слід би створити При котр українця іншого
іикі іфоиенські чистці чильників крашського Ми- - віровизнанчя Однак ніхто теж
Курбе іет Дочієр Сезан яке бу зворушуватися наїв-Ііберм- ап Иогаїпен тИся іьки справою наших нені кичи уболівшиячи вічно
історії мік тенти 1
етнлатнея
топ тільки про
-- самостійності!
ким сам
чужий
про Пев
лядає
гуцу
естетично
лає
поліпна хісдведяї ще
тбо чого одна
ДОВ1РЯМ
РШЕРАЬ
Раиі РЬопе Роіпі
кавбойські
побут
хоч дати
Канаді
МІСтимо
Знаменною
д1я
Всі
жувати
вимогу
наб
інши- -
я-к- их
учовах
шта
Потрудімся
справою країн 'Нашої Кулі
кої льтури взагалі
Іван Кейван
Прпнгсл високо
якісні кріт р
15000 інших зілоноісшіх косі-ме- р
Ііршіг
Ніни пберт йськнх і Прішгіі
1953 за
запл
Міш Курочки
00 Лсг
2100 Ісмп
В Рікс
ОДОБРЕНІ
Курочки
Мшіпгш) 20
КУР'ПТ
зготошеїшх
іпереї
100
МІш
(Лсг Іеми
10гг
Тмюзікі $195
$50 Білі кнтійсікі
олне
ні иііісі брені ВВВ
шіііігіті
Ргіпеіє Еіесігіс
Саіеагу БоиІН Есітоп- -
апсі
ІЛТ)
ДА8РЕК РЬопе
IV
ськни
від
днях липня Кон-- 1 в
"
—
"-
-" у """""-- в світової
1У4Л ясніше
вели- -
" хри
Бо-ш- ш
ро- -
бо
поверх
щ0
а
В II
р0ч всього
можна
нарівні
тао
чи як
та
II
В 1946
в II
Ка
пади І знов же ю ствер
на
ге
бо
ні
православіа спсшялістка
перший
ИімяііГііс ДОЛАЄМО
БЬЗПЛАТНО
Ґірчнхемо лікурсніий
Ейтопіоп
СгіШи'аск
ш
ш
народу
ик- -' у
У р
А світоглядових
и "фальши
у- -
й
вмтрачують
III
потрактова- -
Р
іл
народнього
архптектурх
п
в р
„
да
за
оборонні
комуністичною і
крашського иаролу
та
заапелював єіности всіх ук
' За відбутися
л за
іі не--
є осякіені і багато змінилося
нових видвигнуло
надій мир" і їх треба
цс ил є
не існування та
II в и Конгресі
я ня них
Митроио на
І 3 у- - си та
п ік (1 по- - їх
не розійшлася
ОН 1-
-'л
паї
у
В
му
ал
Г0
на
як основи бюджс- - в
з
В зага іьна
II ній
вважати шо в право
і
читач пастирів не
за І Ось як у (ч 4 5 ) І
і їх число
у л не а іе іде не
не ци не а
і ія і іа
чи не іе ш не та пе--
торичпа са ретворення п на у- -
і чи бі не станову"
ші Сс и мою ооражає і не
іа шся Т во будь
ве є
М стецтва чаю б зацікавн- - не іе
Іяпблі ті
не
па н
заперечить
причітивізч
ч
же
п
—
т
мистшв а іе н у го ли
еі ку
ппотмоє н п
22 ки Прмєтнлйтеся
то
н п
ь% р іт
н р
Р О П
20 00 Н
22 00
21 00
22 00
22 00
36 00 М
37 00
20 35 00
14 00
00
боїай
37 00
шс іатл
50
клн от
В
з
на
Вінніпегу та
І
ця
££
на
мистецтво''
ся
не
па
)
цс
не
не
тури В таких речах слово хіа-ю- ть
фахівці ось що пише
пер
ковної історії проф Н
1
і
в
в
і оо 00
п і- - вст 2£2і0ш0 3367 іик„іш„и':ї іи
(Рок Гсмп в
шті чіш ) 2100 3600
до всіх
4 ми н
пся і о
00 100 гусяті
$1
кі
к її
ишн н
іоп С
й
дн в
а
-- і
д0
та
4
бу
І
р
ДНІ
Біб — давні
в питан
і'
в
в
з
себе
н
п ви-- с
іовни своє
його перед
зсо
у
за свою
і
раїнськнх
ПГРІ Д
гчіінади
попгпет
по-- 1 три
птична гато питань
ких буде
пюго
ок- - до
и
ча- -
усі ти цього
Що за
творі
які
повста
іян
іго
!ах
іетанта з
Пні
36
Редактор 'Нашої Культури
би щонапбі іьшс дати від
на таке сучасне дуже
актуаіьне питання яке тле
жить до обсягу ного компетен
Ції саме чи справжня єдність
у краінських твтокефальних
греко - соборно-правни- х
самоправних і тд іє
Ііасиленко Полонська уг студи рархів можлива оез украш
' Теорія III Ричу ' (Мюнхен ського Побєдоноснева який би
452 стор 33) "В питаннях всіх тих "смиренних" єписко
релігійних було б великою по- - пів погодив ними управляв'1
БУМЕРАНГ
Український православний революцію чи просто втому
ірод виявився глибше христи'що еспанці на жаль католики5
яшзованип аніж еспанські ка-- 1 В толіу ахіому числі 'Нашої
лоликн" твердить самопевно Культури" на щастя ціниш ав
редактоп Нашої Культури 'ітор який живе Гспани дхже
(ч 6) В чому нижчість еегган впору пише про "духовість
шв3 Чи точу що еспанці 'еспанського народу якого ми
змели в себе большевицьку зовсім не знаємо"
КОМПЛІМЕНТ ДЛЯ КОМЕНТАТОРА
н54и™є жніесікссскс 00 Розграмивши еспаншв ре -- ~" В 00 -- іак'иІ' іиіуп
перекидається біблійного ко
хіентатора Про розділ
тн
ка
зп
Г1 пі
д
КНИГИ ілпія він пише
ти це цілі епохи
в природному житті"
ісжнг
лідаризувався з боротьбою
а
з
ми
повідь
а
православних
п
Хоч
ний і —
раз зробім
гадаємо заелуже-приємни- и
комплімент для редактора для
якого не існують таємниці ні
на землі ні на небі його авто-
ритетне вияснення є під цю по
ру його виключною власністю
Увага! ДОБРА НАГОДА Увага!
З причин переїзду з Едмонтону дешево продаю бнзнес:
С а І і р к С а є
10864 - 97 8ТВЕЕТ — ЕОМОМЧШ АЬВЕКТА
Положення луже добре близько катедри і галь
Зголошуватись до власника