Ukrainski Visti, December 18, 1945

              --
Ж грудня 1945 Число 51
ГОСПОДАРСЬКІ СПРАВИ
КЛІМАТ САСКАЧЕВАНУ
Погода Саскачевану в
Лх порах року залежить у пс -
мірі ВД ~огОі к часто ки мерзпенпп оуває що по-
втягаться три окремі роди'лярно-морськ- а струн як дій- -
ГЖздушннх струн: полярно
1ИНТ1ШСМіа1іііч 1 1 мул о ипи
ІМК МІЖ АЛЯСКОЮ 1 і идши- -
Кнм Заливом полярио-мо- р
ка струя з північних сторін
оЖокііпіого океану і тропі- -
іьио-морсь- ка струя з текси- -
інського заливу та підтрош- -
тьннх ширин Атлянтшсько- -
океану Кожна з тих струн
їй іде находиться на терені
повстає набирає певних (рі
чних прикмет Полярно-кон- -
інеитальна струя є холодна
ха й устаткована сталість її
наслідком більшого охоло--
куваиня верств воздуху нан-шжчих- до землі ніж горішніх
рств Полярно-морськ- а струя
холодна вогка і досить уста-ован- а
Тропікально-морськ- а
руя є тепла вогка й звичай- -
неустаткована підчас того
кожна воздушна струя від- -
дить далі від своєї полоси
зветання характеристичні и
икмети головно в нижчих
арах зміняються відповідно
поверхні землі н води по
від якими вона переходить
олодиий воздух коли перехо
іть понад теплішою поверх- -
ю землі огрівається и має
іхил бути неустаткованим
пле повітря як проноситься
опад холоднішою поверхнею
млі охолоджується и має
іхил бути устаткованим Су
пі воздух коли стає неустат- -
Лованпи висушує вогкість на
Жверхиі землі і через тс стає
гкпи теплий вогкіш воздух
оли стає неуссаткованни зро-
шує бурі і в такий спосіб ви-ііа'ч- ує
з себе вогкість
В зимі полярно-континсн-ль- ні струї приносять морози
і в Саскачевані часто дохо-т- ь
до' 50 степенів' нижче зе- -
З другої сторони полярно
ррські струї в зимі приносять
ерюди лагідної погоди н тоді
ше що температура підпо
їться до точки топлення СИІ- -
Одиак нікотра з тих струй
е приносить більшої кілько- -
и вогкостн бо полярно-кон- -
лнептальна струя є постійно
ха а полярно-морськ- а ви- -
рчує свою вогкість в дорозі
іерсз Скалисті гори Чи зима
надзвичайно студена чи
егьга це залежить від того
[отра струя перемагає другу
літніх місяцях полярно-кон- -
инеитальна струя як дійде до
злудневого Саскачевану стає
іеустаткована н через те ви- -
ушує далеко більше вогкости
ж можна б сподіватися від
олодної температури з якою
а струя котиться Чисте небо
досить мала кількість вогко- -
и в воздусі роблять те що і
поверхні землі уноситься бе--1
тепла серед ночі іі темпе
ратура падає часом нижче точ- -
де до степових провінцій на
весні Гі на початку літа стає
неустаткована Цей нахил ра-
зом з її сухістю спричинюють
великі порохові бурі Неустат-кованіст- ь
помагає здувати в по
вітря малі порошинки землі і
вітри несуть їх з великою ско-ріст- ю
кидають ними до по-
верхні землі там вони зрива-
ють більше порошин які та
кож збиваються вгору під по-
дувом вітру
Дощеві опади на прерії зале
жать від допливу теплих і вог-
ких мас воздуху з полудня В
літніх місяцях сприятливий
напрям вітрів несе ті вогкі й
теплі маси воздуху в середину
Північної Америки а звідтам
аж до Саскачевану Загально
тропічно-морсь- кі струї стають
ЗЛІ ЗВІРЯТ
Зле невідповідно живлені н
позбавлені руху домашні зві-
рята попадають у нудьги в
ріжні злі налоги звані навич-
ками Найчастішою навичкою
що її стрічається в худоби —
є т зв лизавичність (лизави-ця- )
Худоба тоді лиже а на-
віть поликає ріжні неїстивні
предмети що мають солона-ви- й
смак Ту навичку спричи-
нює невідповідне н занадто
одностайне живлення а пе-
редовсім брак
складників передовсім соли п
паші Недостача соли в кор-
мі овець викликує те що вів-
ці скубають вовну других о-пе- ць Діється це передовсім
у зимі під весну коли то вівці
нудяться в тісних оборах То-
ді з нудьги починають скуба-
ти вовну -- а другі вівці їх на-
слідують За короткій"! час та
навичка дуже поширюється
серед овець Шкода з того для
господаря велика бо вівці
псують собі шлунки н хору-ют- ь
а крім того пищать собі
вовну ЯЦоб тому запобігти
треба постартися щоб вівці
все поширитися інші пта-сол- и
до
У коней що довго СТОЯТЬ V
стайнях без руху
ся інша навичка звана лика-внчніс- ть
(ликавиця) Лнкавич-- н
і коні ликають з нудьги по-
вітря й ним
собі шлунки так що дістають
від того кольки Найчастіше
ликають коні повітря так що
хватають зубами жолу-б- а
при чому стирають собі
зуби витягають шию й лика--
ють повітря Ликавичного ко- -
ня держати окремо щоб
інші коні Набралися від
нього злого прикладу Інша
Вят£
"Ції0
шш
ж тип таїш т амш
НАВИЧКИ ДОМАШНІХ
мінеральних
дісінфекціонувати
напомпоповують
ШРІЕИЕИТ
Для ЛІПШОГО ПЛОДЖЕННЯ
і МЕНШОЇ ВТРАТИ
І ПОПЛАТНОГО РОСТУ И ВИКІНЧЕННЯ
Поговоріть про це зі своїм Місцевим Продавцем або пишіть до:
Вили & Со ІлтііесІ
КВМОХТОИ АІЛЖВТА
устаткованими коли дійдуть
до Саскачевану Через тс мало
дощу надає серед бурі Щоб
падали зливні а до того дов-
гі дощі на те треба щоб хо-
лодна а тим самим густіша по-
лярно - континентальна струя
тягнулася з півночі на полу-
день долом і нижче тропічно-морськ- ої
сгруї яка є тепла ії
тим самим легша Ця тепла
струя мусить посуватися з пів-
дня на північ поверх північної
холодної Кожний раз ко-
ли тепла струя підноситься
вона охолоджується до темпе-
ратури в якій наступає згу
щення вогкости і тоді Гіде
мали достаточну кількість тоду на
лизання хи Також
розвиваєть
край
треба
не
струї
-
Ідощ Багато великих посух у
степових провінціях було на-
слідком не так з браку вогко-
сти в повітрі як через брак пів
пічної холодної струї що під-
носить на собі вгору легкі по-
лудневі струї де при обииже-ні- й
температурі вогкість згу-
щується та скроплюється в
виді дощу (Далі буде)
зла навичка у коней — це т
зв хитанняся або балннсуван-н- я
Кінь що довго стоїть у
стайні — старається забити
нудьгу в той спосіб що широ-
ко розставляє ноги й пересту-
пає з ноги на ногу киваючи
головою вліво то вправо
Щоб запобігти тим навичкам
треба молодих коней держати
на огороджених пасовнеках чи
токах на яких могли б свобід-н-о
брикати
ТРЕБА ЗАПОБІГАТИ ПОШИРЕН-
НЮ НЕДУГ СЕРЕД ДРОБУ
В часі змінної погоди у кур-
нику серед дробу поширю-
ються всякі недуги як віспа
перестуда та інші занедужаи-н- н Головно трапляється цс
тоді коли до курника дістався
птах заражений якоюсь неду-
гою тому треба уважати на
дріб за всякими познаками не-
дуг і безироволочпо усувати з
курника птаха що занедужає
заки заразки недуги мали на- -
коритця в яких дається їсти
й начиння з водою Багато
людей не знає з якою пора-жаючо- ю
спорістю ширяться
заразливі недуги серед дробу
спричинюючи смертність та
зменшення несливости Деяпі
годівці дробу щеплять дріб
щоб охоронити його перед не-
дугами а інші знову придер-
жуються санітарних способів
і добре кормлять дріб щоб
охоронити його перед занеду-жаиня- м
Обморожені підбородки й
гребені
У зимі обморожують собі
часто когути та курки гребені
й підбороки Особливо на!
ражені є на це кури що пере-
бувають у вогких курниках
Також обморожують собі ку
ри підбородки коли нють во
ду тому треба уважати щоб
начиння були такі щоб кури
не замочували собі підбород-кі- в
Якщо кури обморозили со
бі гребені або підбородки то
треба старатись щоб вони
розмерзлися Це робиться при
помочі ріжного натирання сні-
гом або занурюванням у хо
лодній воді Коли вдалося та
кі замерзлі гребені або під-
бородки розморизити то тре-
ба їх намастити карболіно-во- ю василіною н держати пта-
ха у місці де температура є
уміркована її нема небезпеки
морозу
Якщо на гребенях або під-бородк- ах
поробились міхурі
то треба їх перерізати її ви-
пустити воду
НЕ ПРОДАВ ІНДИКА ЗА
1000 ДОЛЯРІВ
Л Сендерсонові з Паяпот у
Саскачевані коло Мус Джа да-
вали $1000 за індика що ви-
грав першу нагороду на веска-надійськ- ій
виставі індиків ні
сході Канади Купцем був В
Голмен з Брукс в Алберті
який має вигрівальню індичат
Сендерсон відмовився прода-
ти
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Сторона З
Чи ощадність робітника
може принести добробут
Американський сенатор
Клод Пепер дає на це таку
відповідь:
Сьогодня можна почути від!
багатьох визначних людей
бизнесовців індустріялістів і
навіть від декотрих професіо-
налістів що "американські ро-
бітники заробили великі гро-
ші в часі війни Маючи великі
ощадности робітники будуть
тепер їх витрачувати і цим да
дуть підставу добробутові!"
На їхню думку показував 22 нижче зе
не треба підвищувати платню
і не треба щоби фабрики бу-
ли постійно в русі бо робіт-
ники і без того мають гроші
Таке балакання не має ніякої
варгостп Факти показують
що до серпня 1945 року 85%
пересічних американських ро-
бітників яких річний прихід
виносив менше ніж 5000 доля-рі- в
річно могли відложнтн
чорну годину всего яких 600
долярів річно Деякі газети
писали що робітники занад-
то розкидали грішми і стара-
лися наслідувати багачів На-
ділі робітники ие могли цьо-
го робити бо ціни на спожив-
чі й інші потрібні людям про- -
дукти так пішли игооу шо
з'їдали майже увесь заробіток
Крім того люди звичайно ма-
ли якісь довгії оплачували ро-
динного лікаря тощо
Як довго може така родина
що щадила всего шість сот
долярів річно видержати иіі-ІЯК0- ГО 6" Лб° для " """""' "'"'
її г-іі:-
ііукс ми ни зшіслш що за
мість іти вдолнну то ціни на
життя підносяться вгору
Коли говоримо що пересіч-
на робітнича родина якої річ-
ний прихід був меншин ніж
5000 долярів зложила річно
шість сот долярів то цс тіль-
ки загальне обчислення Не
кожна родина це зробила Бу-
ли такі що відклали тільки
половину з того а 25% заріб-кі- н
зложили всего по ОДНІЇ!
сотці
Наприклад в Бирміиґгсм А-лаба-
ма з усіх ошадпостеїі в
банках 60% людей мали з то- -
го тільки 15% В одній фар
мерській околиці н стеіїті 1л
лимон з усіх ощадностси в
місцевім банку 50% людей ма-- 1
ли з того лиш 16 відсотків
З цього видно як на доло-
ня що пересічний американ-
ський робітник не є в стані ку-
пувати дорогі фабричні виро-
би і "стимулювати промисл"
який дававби йому заняття
Впрочім педавна депресія нав-
чила його ховати гроші на
чорну годин)' Нині робітник
грішми не розкидає бо не
знає що його завтра чекає
Він буде цс робити доти по-
ки ми не уведемо в Америці
такі закони які давали б йо-
му певну запоруку що він не
втратить роботи а коли втра-
тить то матиме асекурацію
від безробіття асекурацію сво
го здоровля асекурацію від
нездатности до праці й асе-
курацію від старости
Багата кляса в Америці ста-
новить 15% населення Вона
заробила так багато грошей
що не знає що з ними роби-
ти Маючи гроші вони мо-
жуть в своїм тіснім кружку
гуляти але питання є як дов-
го Ми знаємо що коли маси
народу є без праці коли во
ни ие жнють а мучаться і ко-
ли вони не знають що їх че-
кає завтра то скорше чи пі-
зніше така сама доля чекає
усе населення Ми знаємо що
депресія не перебирає Вона
підкошує всіх так само як
смерть
Для того щоби в краю на
пував добробут то треба що- -
би робітники працювали і
щоби добре заробляли Це є
дуже велике питання і над ним і треба серіозно застановитись
Робітники мусять дістати під- -
вижку платні Крім того ми
мусимо постаратись щоби ро- -
бітник мав відповідне соціяль- -
ДО ДООрООутуг
(Коли йде про
точно така сама)
НА
РІК 2431822 ДНІВ
Згідно з юліянським калєн- -
світ
днів існування дня 1
1946
ВІДРОЧЕННЯ ФЕДЕРАЛЬ-
НОГО ПАРЛЯМЕНТУ В
ПОНЕДІЛОК
Відрочсння сесії доміиіяль-ног- о
парляменту (першої сесії
20-г- о парляменту Канади) від-
будеться в понеділок 17-г- о
грудня Нова сесія буде скли-
кана 28-г- о грудня 1946 або
десь у тім часі
робітникам'рано ст
на
"' Р°5°™? "? вироби а'тоіих
НАИЗИМНІШИИ ДЕНЬ
В АЛБЕРТІ
В пптницю 14-г- о грудня тер
мометер упав в Едмонтоні біль
ше як 40 степенів через ніч і
ра Того дня було на півночі в
Форт Всрмилюн -- 38 в Калґа-ра- х +2 в Ріджайні —18 в Са-скату- иі —18 в Вінніпегу —3
ВІД НОВОГО РОКУ
ЗМЕНШУТЬ пайку масла
Канадійська пайка масла бу-
де зменшена з 7 на 6 унцій тиж
нево на особу почавши від
січня Знижка потреває кілька
місяців як каже Контроля Цін
"щоб не було браку масла піз-
ніше в 1946 році" Вартість
купона останеться така сама
тільки купон має вистарчати на
довший час як є тепер
ЗНАЙШЛИ поклади
УРАНУ В САСКАЧЕВАНІ
С а с к а ч сванський міиістер
природних багатств Фелпс ска
зав що коло Ґолдфілдс у Са-
скачевані відкрито поклади
рідкого мінералу пічблепд з
бомб
НЕ ДИВО ЩО КАНАДІЙСЬКА
МОЛОДЬ ВТІКАЄ ДО
АМЕРИКИ
Доміиіяльний міиістер ріль-ннтц- ва Гардинер сказав у пар- ляменті що в його департа
менті є 267 офісовнх робггни- -
ків з університетськими
"Бечелор" з платнею!
від $1000 до $2000 па рік і
358 таких самих робітників з
платнею від $2000 до $3000
З академічним степенем "Ме-стер- "
є 60 і нони дістають від
$1000 до $2000 річної платні
Докторів фільософії є 10 з річ
пою платнею від $1000 до
$2000 41 докторів фільософії
заробляють н його лепяптл- - менті від $2000 до $3000 па
рік
НАБІР РЕКРУТІВ ДО
ЛЕТУНСТВА В СІЧНІ
Канадійськс військове лступ-ств- о
буде мати 20000 вояків у
мирному часі самих добро-
вольців' Поверх 9000 зголо-
силося добровільно з тих що
служили в війні Для допов-
нення стану відбудеться набір
по всій Канаді почавшії від
нового року
СОЦІЯЛІЗАЦІЯ ТРАНСПОРТУ
БАСАМИ В САСКАЧЕВАНІ
Саскачсванський уряд опові-
стив свій намір викупити на
власність провінції цілу систе-
му комунікації басами Це
перше поважне рішення удер-
жавлення (соціялізації) при-
ватних підприємств у тій про-
вінції
ЯЙЦЯ ПОТАНІЛИ 6 ЦЕНТІВ
Дня 15 грудня скінчилася
угода Канади з Англією на до-ста- ву
яєць в шкаралупах З
тою хвилею канадійський уряд
перестав доплачувати 6 центів
бонусу за дозеи Через тс ціна
яєць яку гуртівники платять
доставцям впала на 36 центів
за великі яйця 34 за
28 за пулетс 28 за "В" і 22 за
грейд _"С" Однак консументи
платять далі етапу' ніну по
склепах - 51 цент за великі і
т д
МИЛОСЕРДНІ ЗЛОДІЇ '
На вінніпеґськім передмісті
Іст Килдонан сидів при столі в
кухні Едґар Дарт з жінкою й
'" МИІ "" лииаоши фич і)а біжн""и вийшли з хати
ЗАТЬМІННЯ МІСЯЦЯ
18 ГРУДНЯ
Як буде чисте небо 18 гру-
дня то мешканці Албеоти 6у--
дуть бачити затьміння місяця
Воно зачнеться в годині 6:40
ввечір повна затьма буде в
год 8 а скінчиться о 9:30
не забезпечення і щоби вразі об°є числили гроші Мали за-слабос- тн
мав забезпечену лі- - платити рату за дім Серед то-
карську опіку і то за малу о- - го хтось застукав до дверей
плату таку яку він є в стані Коли господар вийшов на по-заплати- ти" ріг два незнайомі показали ре
Доки цього всего в Америці вольвери а потім без опору
не буде доти американський ввійшли до хати Повязали
робітник не зможе свобідно об°є господарів і почали бу-вндава- ти свої незначні ощад- - шуватн за грішми Один з
пости А коли люди трима- - ІИХ приніс дві подушки зі
ють свої ощадности трима спальні підвів голови повяза-ют- ь ізза непевности свого зав- - н" поклав їх на подушки
тра то як вони можуть дати приговорюючи: "Щоб вам бу--
ПОЧИН
Канаду то
відповідь
СВІТ МАТИМЕ НОВИН
дарем матиме 2431822
січня
степе-
нями
середні
Посол Глинка Домагається Наладнання
Пошти між Канадійцями іСкитальцями
швпдо'"деі' -г- г-"-
1 Іідчас дискусії поштових
видатків па біжучий рік по
сол Антін Глинка дня 1 груд
ня ц р підніс питання в от- -
тавському парляменті пошто-
вої услуги між скитальцями
які знаходяться в ріжних та-
борах на територіях окупова
них англійськими американ-
ськими та французькими мілі-
тарними урядами а канадій-
цями і домагався негайного на-
ладження цеї услуги До сьо-
годні як усім відомо україн-
ські скитальці не мають пря-
мого способу пересилати ли-
сти до своїх родин і знайомих
у Канаді Час-від-час- у декому
вдається переслати листа до
Канади через руки американ-
ських та кападійських вояків
але цей спосіб рішучо неви-старчальн- ий
В Злучених Дер-
жавах Америки вже отворено
відповідну поштову услугу і
посол Глинка домагався щоб
канадійський уряд зробив по-
дібне зарядження Зміст апе-
лю посла Глинки подаємо по-нпжч- е:
Посол Глинка: Чи можу спи-
тати міністра чи скоро мож-
на сподіватися отворення по-
штової услуги між Канадою
а ріжннмп таборами в терито-- '
ріях окупованих бритіиськн-м- и
американськими й фран-
цузькими мілітарними уряда-
ми? Я завважав у часописі
КИТАЙСЬКА ЗАГАДКА
В Едмонтон місцевий хінець
зголосився до шпиталю за ро-
ботою Не зрозумівши його
апґлійщинн норса затягнула
його до ліжка а шпитальна
обслуга тримала його коротко
щоб не втік Нарешті китаєць
якось доповів свому сусідові
їло він хоче роботи а не ліку-
вання Почервонілі з досади
шпитальні адміністратори на-
гнали його додому
ЦАП ПІГНАВСЯ ЗА СВИНЬМИ
Коло містечка Олдс в Албер-т- і
бачили на фармах такс ди-
во: Полями вкритими снігом
гналися три свині а за ними
цап Сипні були перелякані іі
немепше помучені але як тіль
ки приставали цап підбігав
до них з рогами Так і погна-
лися далі Фармер розтелєфо-нува- в
до всіх сусідів фарме-рі- в шість миль довкруги й ні
один з них не мав цапа Вид-
но цап зайняв свиней зподаль-ш- а
й пігнав їх світами
ЖИВИХ АБО БИТИХ
ІД ІІДVОI" ІГІ
"
"Ню Йорк Тайме" з дня 24
листопада 1945 наступну но-
винку:
"Проголошено сьогодні
що вже отворено ограниче-н- у
листову перепнеку між
американцями й скитальця-
ми в територіях Австрії і
Німеччини окупованих аме-
риканцями
"Державний Секретаріят
роблячії проголошення
заявив що під цим розпо-
рядженням можна буде та-
кож пересилати иять фунто-
ві пакунки з цеї сторони до
біженців згаданих терито-
ріях
"Сказано також що для
успіху цеї услуги показа-
лось конечним у першій мі-
рі щоб кожний листовий
звязок був започаткований
біженцями Для цього роз-
дається спеціяльні поштові
картки в зонах окупованих
американцями
"Американці що бажають
переписуватись зобовязані
виказуватися цими картка-
ми при надаванні листів чи
пакунків на пошті"
Моя просьба є продовжав
посол Глинка щоб міиістер
(пошти) переговорив ню спра в' зо своїми урядниками й
урядниками Департаменту За- -
граничпих трав для того
щоб і Канадійський Уряд о- -
творнв цю поштову услугу при
нанблншін нагоді при цьому
можу завважити що велике
число канадійців головно під
цей час заінтересовані згада
ними скитальцями і нетерпе
ливо очікують позволення
щоб вони могли посилати па-
кунки поживи лікарства й у-бра-
ння
щоб помогти цим не-
щасливим людям Вони також
нетерпеливо очікують часу
коли їм буде вільно перепису-
ватися з членами своїх родин
З огляду на те що Злучені
Держави вже отпорнли таку
поштову услугу вірю що й
Канада повинна негайно зро-
бити таке саме зарядження і
піти слідом американців у цій
справі закінчив посол Глин-
ка
Відповідаючи послові Глин-
ці Міиістер (Бертраид) ска-
зав що так скоро як можливо
буде прийти до згоди зі зга
даними державами Канада та
кож отворнть поштову пере-писк- у
міиістер зробить від-
повідне проголошення в ско-
рому часі
І ФАРМЕРІ в околицях Райлей Коперник Голден Борщів =
= Мондер Вегревил і других поблизьких околиць Е
І КУПУЙТЕ 1
= у своїй фармерській копальні по уміркованих цінах: = І Ломп найліпший вуголь $250 тон
Е Дрібний вуголь (нот ковл) $175 тон Е І Слек — даром! (Ціни в копальні) Е
Е Доставляємо своїм троном по 10 центів на тоні за милю Е
Е Замовлення приймаємо листовно або телефоном Е І КУІЕУ СОМ СО І
Е ТеіерНопе 605 Нуіеу АІЬегіа Е
ПОТРІБНО
І Ц II II 1 1 І И МІДГІІ1Ш
КДЧП"К і КУРНІ
це
у
й
Ш(Я[нр£7ірш
ишііііііііііішііііімшшшіїїііііііііііііііішішііміііішііпімміїніїїііііііішшіїїіі:
ВУГОЛЬ
=
ЛІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІНІІИІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІИІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ
V "ЦЧЧИки
Подаємо інтересованпм понижчі ціни і'ОН Едмонтон які
тепер є в силі але які можуть бути змінені без поперед-
нього повідомлення — Комісове тут включене
СКУБАНИЙ ДРІБ
Індики А В С
Молоді Індики всякої ваги 33 31 27
Старі Індички всякої ваги ЗО 28 24
Старі Індики всякої ваги 29 27 23
Качки І Гуси
Качки (без голов) 23 21 16
Гуси (без голов) 21 19 14
(З головами 1 цент танші)
Старі Курки 24 21 20
Старі Когути 15 13 09 амг вмг в о
Курочки всякої ваги ЗО 28 25 20
На бажання подаємо ціну за живу вагу — Доставляємо
койці — Обслуга Рейл Ґрейд на ваше бажання
Як Дістати Ліпші Ціни
Бийте дріб як він голодний
Обскубіть хвости і крила
Скоро остудіть і запаковуйте до висилки до:
ТЬе ЗшіїЬ Ргосіисе Со
ЕСС & РОІЛЛЯУ ОЕАІ£К8
Шепм N0 г-- м 8002-10-2 8гееі 8ои(Ь Ейммімі
Зараз на полуднє від сіпіярської стації