Ukrainski Visti, July 27, 1953

              Сторона 2
І УКРАЇНСЬКА КРАМНИЦЯ
55
І
Іван Кривко
Продаємо й шиємо на
міру мужеське убран-і- і
і плащі продаємо
краватки скарпттки Я
взагалі всяке мужесь-к- е
олійня
Коли в Едмонтоні за-
ходьте до нашої мо-
дерної крамнині!
Орест Саиьків
СоІІеде СІ0ІІ1Є5 (ДІЬегіа) ишіїесі
Іван Кривко а Орест Сацьків — власники
п
з
:у104х5ЄххІлхзпхегхАхлесх?—егЕвБМхОхІЧкТхОЯ'есЛхІГхАі8х— ххРЬхоп-сх2-4303 £ ч
ЗА ВСТАНОВЛЕННЯ МІСІЙ ЗДА В КИЄВІ ТА МІНСЬКУ
Конгресмен ЛоренсГ Смит з воленпя" а не угодовости як
Вискансин запропонував Пала- - би цс на перший погляд мог-- ті
Репрезентантів щоб втягну-'т- о видаватись заявляє проф
ти до Конгресового Рекорду Дворянський стверджуючи то'
підтримку внесеної ним Рсзо-- ' резолюція застрягла в Конгре- -
люції 58 яку предложив проф 'сонні комісії для закордонних
Лев Дворянський предсідник
Українського Конгресового Ко
мітету Ця заява проф Доб-пянсько- го
помішена в Конгре
справ Але тому то сири
чинила велике зацікавлення
формальне переслуханий в цій
справі таки мусить відоутись
совім Рекорді З Н-Г- О ЛИПНЯ ПО- - КОЛИ О Конгрес уднашв Ци рс- -
на є аналізою "політики здер-ізолюні- ю каже проф Добрян-жування- "
з її "зигзакамн" іськнй то тимсамим він поста- -
підтримує Резолюцію 58 нюнив би уряд СССР в дуже'
пропонує встановлення дитіло- - скрутне положення Це було б
матичнмх місій ЗДА в Києві іі теж виявом нової "динамічної
Мінську столицях України і політики департаменту стеиту
Білоруси бо ця резолюція вдаряєв най- -
(
™
Такий крок був би виявом слаоші місця совьтеькш імис-американськ- ої
"політики виз-'рі- ь
і
КОМУНІСТИ ПРОТІЇ ЦЕРКВИ В ЧСР
липня
ЛЮДИНИ прііидіївті
може занюхатн та ворожу міну поверх-
нею земт Таких ивченнх нгіїї жітиіі
стежі недавні) на ні далекій
ЗАРОБЛЯЄ РОБІТНИК СССР?
I Книги"
і
і
її
варварство
цього
над
над
Ук- -'
ПІД
І
"Найбільша
Злучених Державах
ду-- і
років
"Да
Метюс
!
і
І Злучених
і тестів у
Огляд бараболя то ціну які його закид
р до основним"
танша 1928 і сам
"Голос Америки" передав до Єпархії вірним заробіток робітника ським і міеюна- -
ЧСР звіт наступ хоч і в порівнянні ціни харчів є '"' таіс уЧИв мов універ
там насильно москов-ітсПЄ- р менший був там приблизно 3 [ентеті опісля став соціялістом
Церкви шорське 1928 шо години і 6 мінут щоб ку-- : поплентачем
після з'їзді цр там ціни харчі і потрібних на!3 зірвав 1934
Словаччини в дМЄр статистики з 1928 р еПесічної полини Р- - став
комунізму Провід підносилися гострі голоси що тоді рівень жит "жа-"- ь ч Г Ко
справі католиць- - був розмірно чотирьох членів тоото міТЄту Даєса
видав наказ зміцнити віри Словаччині Секре- - високий бо селяни фунтів Він працю- - Метюс має найбільший
традицій компартії Боджіх по- - '
-- ш змушені іти вати понад 5 годин щоб приватний архів про
і словацького народів містившу щоденнику Пра- - "Совєтський робітник мусить до хати 4 фунти і ських комуністів
що статтю в якій закликає 1953 45% д них у комунізмі
чеські католики всіх членів парні июи рал па- - довше як він працював у ІУОі
зберегли національ- - зірвали релігією і рм щоб купити
не почуття а одночасно й во-- ' Церквою бо правдивий кому- - кількість харчів' тижнево яка'
рожість до комунізму Батато ніст признає ніякої віри ані складається з сімох
і словацьких патріотів Церкви родів їжі якими є: хліб
які давніше байдужі до Одночасно з цією вісткою бараболя волове мясо масло
віри сьогодні стають активни-- 1 про наступ Цер- - яйця Коли
ми Цер-!кв- и з Праги про взяти иодрібно то совєтський
кви вчать своїх нищення церковних памятни- - робітник у дійсності мусить
і взагалі шукають у вірі ду- - ків у Чехії і на Словаччині Ко- - тепер працювати коло 67%
зміцнення для мунїсти почали нищити ви- - довше на те щоб купити фунт
ру комунізму решту церковних хліба коло 43 довше
У східні'їі частині Словаччн- - торичних памятників які на-- 1 щоб купити фунт волового мя
Пряшівщині гадують Като-'с- а і коло 244 проц
греко-католи- ки Пряшівської лігцької Церкви щоб' куншти літру молока Єди- -
о М С-і- н м'"" '++++++++
причина церковного роздору?
саме
27 1953 Число ЗО
коли під
У
видала
Ця
ос- -
про
яка мо-- I
Італії
про
неї
група шо під- -
скла- -
'понад
у
Заява
по сильним
у
повінь
ви- -
знизили 1953
то трохи як
про новий до чоловік
проти як у
році дарма квітні на
че- - знизили на ще
зголом ін-т- и
ДІМ
ще СССР проти
на ще не бу- - 27
проти ч"е-та- р Вода до
сти цукру та
во"
завжди те ту
не
піших
були
новий проти молоко цукор
членами
дітей молитов
певного відпо- - та
проти возити іс- -
ни славу довше
Акції
на
ти
Стра-- 1
виявляє
шо
до
Зі
по як то
"Аж до XII Схід стояв
Іже) вкінці без умів легко
на-нян- ня від волі
стало
на
ну за звалювати Отже коли по словам митр латинян як на (стор Рим був завжди
роздору на одну на За- - поділ пло-83- ) 'На мови у Вірі тому знав мало
Фотія 867 р і хід чи на папів Та митр їла-Д0- м природних латинської знали й знати чень єресів Схід
1054 р) є ріон у своїй держиться І хотіли люди шукав усе нових
й вірно ті' ще що їх вищих сильніших від поодн- - як то ми 77)
причини іі чинники що дове- - головно ноких людей Те саме бу-- та
ли до цього сумного поділу : таки явиш то чому він й там знавців основі своїй були
поділ як кожне усю вину за поділ скла за чей при ні різними йшли до
ІСТОрИЧНе ЬВИЩе 3 і Дає На -- ЗаХІД На "Гчс дваіічс на идші маіім к)тіі і-- ш іи) икічппл івдиші ливчді шші
ний причинами й Рим папство на Захід вза- - чин-'прима- т на на
никами на них (стор на на католицьку Церкву? Пре
па цер- -
знає кву вони мо- -:
має звернути СВОЮ у-'Н- Є над ким "раиои на якім оі-мц-
и! и1аIИ іс іци іш — чи ира- -
ваГу світом" ("стор 83) По думці за розді- - в руках силу вильніш від- -
ІІьптп тпрйя "не Ни- - '""" спихає він на й тиснули від пішла
тнсь від митр колан папську коли Схід чим своєю власною бо в
ВЗЯВСЯ і ДО ПО- - 'ид"ми '"І'-- „ щ" І ' ""С1-"- "' нипоки
р кОвного поділу у 867-ом- у
роках папи
книжка про поділ 'У
країнські Вісті" ч 27) На
жаль автор не дав належного
висвітлення церковного
Він на різних
своєї книжки різ
ні причини
а навіть має про це окремий
розділ причини
Вселенської Церкви" стор
209-21- 9) однак саме в
про церковного роз-
дору проявив недостачу
критицизму недостачу логіки
й послідовности і
І
Дослідники церковного роз-
дору
Ґрівец
Дворнік Паргуар
Гай-ле- р
та слушно
увату на те пю до Цер-
ков довели не тільки особисті
амбіції і різні
вона
ТаКИ ги лриї і їй члілпп
ж
и
над
Таке митр
грубо ненаукове переста-ріл- е
надто
знайдемо і
щоо ихід його
Нірі а
її
що ду від
своя
шо він є "наслідок розвою
Він далі твер
дить "певний антагонізм
і
від часу і
то з
різ- -
царгородських світами якими
хів (Фотія але тут валася спільнота і
також і і що "не
політич- -'
церковні
дослідів цілковито національна по-ведли- во
і всю ви- - Сходом Заходом
АШТЙОНО'5
ОШ&ШТІОШУ
— ЕБМООТЮЧ
КЕЬІАВЬЕ 8ТОКЕ
СКОРО СПРАВНО І
У АПТИЧНИХ ПОТРЕБАХ
Володимир і п-- во Ю Наконечні
УКРАЇНСЬКІ
НАЙЛІПШИЙ є
ше відшукати
розумний і канадійські
півночі
СКІЛЬКИ ТЕПЕР
саму
любови
нсобєкгивности
ІТАЛІЙСЬКІ КАТОЛИЦЬКІ
ПРО
В
Дипломованих
пере-
слідування Української Като-
лицької Церкви
зладжена
релігій
не переслідування в
появилася в
ві поширюється в
примірників по всій
доказовий мате-- і
комунізму поповнене
в Україні
сторінці
Христа
"Мовчазної в
і
за Голос)
ПРОТЕСТАНТСЬКИХ
ДУХОВНИКІВ ВПЛИВОМ !
КОМУНІЗМУ
тримує
в
з протестантських
ховннків духовників за І
виявилося
17000" Таку неймовірну
Меркіорі" липень
Метюса протестанта
релігії
і викликала
протестантських
на її вважають "без-давани- й
американським в половини
Статистики у протестант- -
в СССР' проповідником
Церкві Алс муситьірЄЛ1) східних в
Католицької заведено баГато
в Чехословаччині православія в те і комуністичним
почався демонстрацій комуністичної пар- - барабоіь комунізмом в
хословацького робітництва 'тії Братиславі! '
комуні- - віпоказуютЬ) вестигатором Конгресового
партії Чехословаччіїни поборювання тя в 3 коло комуністів
настутгкої мусить мабуть
американ-
ського "Руде запідозре-Комуніст- и
в т
і словацькі
з !іа
найголов-чеськи- х
і
повідомляють
та пр'оц
на українській колишню
Де
Церков"
Дематракопулос
в
Сходом
й
ПЕ-
РЕСЛІДУВАННЯ
ко-'греко-католи- цькій
№ № Неаііпд ИіееІ МеІаІ
контрактори вставляють роду
ФОРНЕСИ РИНВИ і виконують
Роботу гарантуємо ціни
Володимир
23057 - - Ейтопіоп Аііа
і допровадили темних здисциплінований тво-д- о
церковного поділу" ст рив правну систему
і що одиниці
є ""завершенням природних више Заходу" (стор'дати громади Для
ціонально-історични- х причин"42) "Візантія (ще в ЇХ Християнство програмою
малокультурних громадського
Найважливішим поділ Церков варварів консерватив-історик- а
сторону нпр Церков є звичайно збо-(з- а
Керулярія національно-- ! не та тоді як
висвітлити річево'1 книжці політично-історични- х чинників'не постійно
історично "старих поглядів" і культури бачили
виробили грецькі а І особистостей тапатріярхом Фотієм Словом: "Західня
російські ло на Заході Церква в різ-Церковн- ий
і Церков ВИ1У конечний історич- - грецької загальній доротами
Ііа иНІИ""'"
різними "теократичний і
і історик 'абсолютизм" 70) їх-і£- ал'
грубу
греків
Михаїл великими
ішиишпиі
про
церковного
("Головні
(як
ходи
Самії" чуппмн дсм( унаї-ііди- и цсрлоа
10о4-ом- у римські
правда місцях
по-
ділу
питанні
інші)
ЦерКВИ ирплкіїу
головно
Жюжі
папської ненаситна
спрага світом"
(стор
Крім
того самі'й праці митр
багато даних
р"
під- -
ииііплп її сому
оути не
і і
—
бгіг "' і
і та
'
і ділу але і_ииі спіїсіліпг илпчімі'іі ін
Нова
і
лаіиіпцинпп
люють
ЧЖепеЛО осілиду
шііаопиі) іішрпіаїм іидирсі-- т заходу заходом
тягнувся віки" (стор 209)
різ-
ниць політич-
них" (стор 215)
мусів (стор
"Захід і Схід
віків двома
східних забу--
діяли деякі культурні (стор 216)
національні етнічні обрядові
гли-ни- х
неопра- - бока
та
10343 27211 —
ШШС
ВАМ ВВІЧЛИВО
ВСІХ
власники
приятелем
вправах
ІНТЕЛЕКТУАЛІСТИ
Секція
"Білої
італійській
безбожно-іг- о
цільного
'заклик
раїні моли-
тись
17000
Таких
відгомоном
Праці тому
Праці Метюс
прине- -
&
дахів різні
варварів" (там- - завжди
поділ порів- -
Риму
віці)
220) нового устрою
Сході
навіть вищої
зжок" (стор
Східня
уМОВЛЄ- -
їхній 216)
римлян (латинян) водності
ГОЛОВНУ "Намагання 'Панувати ііаршн рилншлии
відповідальність "мали Церква
Ілапіона Фотій Церков нелюдськи ділилася Східньої
(Керулярій) гординю моглносооливо дорогою
ІСТОріЮ СПРИЧИНИЛИСЯ іми)шіуи ичіспіоііиік
(Пор
поділу
говорить
поділу
'причини
автор
крайню сто-ронничіс- ть
'кардинал Гергенри-те- р
Піхлер Ергард
Су-вор- ов
звернули
поділу
деяких
гордостн
панувати
становище Іларі-
она
примітивне
Іларі-
она
основі
ДУХ і
'-'-
ніші пса сдиіісмі уі прикмсіп гпч іил апіотчи- - ііюпн ліпалаіа ііир -- о
мислителі як п мрсенєв ліо а в и ного намагання і нарочно довший
Карташев і Н Бердяєв шо В' світом" (стор 'витяг із самого автора
своїх творах заторкують різ- - вдачу греків і таки з його власних слів
ниці в духовості культурі і та взагалі притаманні як тенденційно ба-хі- ці
між Сходом і си митр їла-- 1 жає він вину за поділ
зовсім далекі від того щоб ріон отверто симпатизує За всяку ціну прищепити За-- '
вину за ці і послідовно зі і І тому ха- - і його "гордині" Ми'
поділ односторон- - рактеристнка його завжди ви- - не входити в
ДОКаЗІВ ЯКІ ЗОВСІМ ІІЄрЄКрЄС-і""- и іюдаіи псі ми ічирпкін і ііилваіу нидріипу кришпу
Його про1-"1'41- -- павиаки вони на- - хцд і іиеідкені і не оудемо спори- -
"папську як головне і кикаюгь Д° того піз- - розумів християнство ти чи
Р1ИНР і а ' " ічиїиіпі і ріли тисі і иі-іі- д цім ьиілиду і ііріппіьмі иа- -
ПОД'ІЛУ кипірсім ілсрди- - дииа підміна хлоласліи і мїьмі од- -
митр пише ьв залишити методу ви- - (стор VI) "На не: поли між і і_хо- -
поділ Церков дов'хвалювания свого Сході ше за Апостольського :Дом існували та'кі глибокі різ-ги- м
процесом іГо і паплюження като- - часу витворилася ідеоло- - ниці щодо психіки
цілі
національних та
шо
між Заходом існував
уже
вилитися назовні"
8І) бігом
стали зовсім
патпіяп! ними між
Керулярія) ! колишня їх
єдність"
й тільки й
ні чинники На історич-- 1 але
різниця
неоправдано між конеч
- 97 РЬоію АЬТА- -
ПОСЛУЖИМО
Мадай
ВІСТІ
ПРИЯТЕЛЬ
колах
92
своєю
був
ирчичім
тому навели
83)
Сходу й
Сходом греками
иоіирооил
головну тезу
гординю
ЦЄПКОВНОГО Iи-пI1- 1V
Іларіон
Гстта
ВАШИХ
заходу і а нашому помісних церков (43) і вдачі ідеологи а
митр Іларіонові дуже "Східня 'навіть щодо розуміння самого
леко навіть тої скромної зміст Християнства вглибину
обєктивности їі мало про міцну
правди її вчать його "стар- - нішню та дисцип- - російські автори ліну вони вяжуть
II людини а не було проти
Крім тої і гословської філософії
непослідовности митр Іларіон (стор 42) а Церква
му
і
Італій-
ської Католицької
коротку інформацію про
ція-конспе- кт
нові
Україні
кількасот
сичах
служить за
ріят'
кому-
ністами
першій
конспекту образом
помішений
роздумати трагеді-
єю Церкви"
памятати про неї
(Х'рист
комуністичну апарату-
ру
дається
минулих 17
'заяву зробив
Амерікен за
Джозеф
відбилася
Дер-їжава- х
про- -
Місячмі'й
був
полишилися
муністів працювати
про !__„ головним
стичної"
релігійних колгоспів
стверджують працювати коло
найбільше
Католицької
Боиовані різного
бляхарські
роботи уміркованІ
Пилип власник
РЬоііе 10839
провадили
церковну
Церков культурою волю
(стор Ідивнлася
завданням
церковного Іларіона ний
сте-критич- но
полемісти Він історичних
мови
ПаПІВ
лйім
миір
всю вони Західня
ГПП1ІНЯ-імит- п
Іларіона
ОПИСуВаТИ цер- - Найперше
209-210- )
політичні
8ТКЕЕТ
лін
панувати слів
Порівнюючи рим [щоб
пси ляп рн-Івнказ- ати Заходом Заходу Церкви
зовсім
різниці ходові
за Церков зовсім бажаємо
лидпііі
характеристика
Сам та
"вироблявся конфесійно- -
еволюційним характеру
найдавнішого
суперечки
(там-іж- е)
іицького пн духовости
ще да- - Церква розвивала
до
до але дбала зов- -
що організацію
ші брати" бож волю
бо- -
греків"
"Західня
УКРАЇНІ
На
журналі
Бюром
На
що
християнства то здорова лоп- -
ка вимагає щоб за поділ Цер-- '
ков не винувати сам Захід і па-- 1 пів але або взагалі перейти'
над справою вини до денного
порядку або винувати також і
ч--
лід і і рсків І Піпріирді'в і їм
прогрішується також і край-завжд- и вимагала церковної од-ператор- ів Сходу Коли Сходові
ньою тенденційністю коли йде ности інтернаціональності! та вільно мати свою вдачу тво-пр- о різниці між Сходом і Захо-- 1 підпорядкування" (стор 43)1рнти свою ідеологію розуміти
лом та про чинники церковно-(Грецьк- а Церква ніби плекає 'християнство "тю - своііому"
го поділу а нього на кожно- - місцеві церковні особливості 'мати свої погляди йти своїми
кроці
наївненьк
ия всього
"правос
іпформа- -
приходить до слова плекає націоналізм церковну дорогами і завжди 'шукати но-- а метода захвалював-- 1 автокефалію і місцеві "тради- - них доріг" та відкидати все
що грецьке східне ЦІЇ" (стор 43 77) а Західня шо противиться "східному" по- - лавне" Наша народня Церква "пильно дбала про єд- - чуттю то чому ж не мав би до!
иословиця каже: "Кожний ци- - нкть універсальність та інтер- - того права і Захід? І коли Схід
ган свої діти хвалить" і то без національність своєї Церкви" має право філософувати ви- - іліиду нате чи вони заслужи- -' істор ) а до того ще оула 'тнорювати свої поняття про
ли на похвал чи ні титр тієї "схіл- - -- і нересякнепа нездоровим "їм- - церкву і в розмах
ларіон вибрав собі саме оцю періялізмом" так що на Сході ньої" свободи падати навіть у
циганську методу і надає ія мус їли відоивати ці "імперія-- 1 зоочення та єресі то чому ж ніби форму науковости ілістичні потягнення Римського таврувати Рим за те що він
Для прикладу наведемо де- - єпископа" (стор 83) 'По сво-і"б- ув консервативний у Вірі"1
які уривки зі слів самого ав- - йому духовому характеру За-!ш- о не любив "метафізичних
]тора: 'Треки були першими в хід не був здібний до метафі-- 1 роздумувань і богословських
філософії й науці" (стор 42) зичних роздумувань та до тон- - спорів" а зате дбав про ед- -
I і реки завжди були горді зо ких богословських спорів як ність внутрішню і зовнішню
своєї високої культури і ста- - не ми бачили на Сході Зате' плекав дисципліну і старався
вилися до своїх завойовників він був високодержавний у зберегти вселенський і надна-римля- н з глибокою погордою своїх думках і поступуваннях діональний характер Христо- -
Слухайте СРІШ
КОЖНОГО ПОНЕДІЛКА 10:35 Д0 10:45 ВЕЧОРА
РАДІОПРОМОВ
Антона Глинки
КАНДИДАТА СУСПІЛЬНОГО КРЕДИТУ НА
ВЕҐРЕВИЛСЬКУ ОКРУГУ
Також
4-- го СЕРПНЯ — 8:15 ДО 8:25 ВЕЧОРОМ
і Іпзегіесі Ьу ІоЬп М Бісіиск оШсіаІ аеепі СЬіртап АІЬегІа
Голоси видатних людей
про Антона Глинку
Мтікращим сш'лченням про здіб-
ності характер і заслуги громад-
ських діячів опінії про них видат-
них людей а не похвали які заін- -
іересонана особа сама про себе може
написати чи сказати Нижче подаємо
декілька опіпій видатних каналіД-ііі- н
про Антона Глинку вашого соці-яльно-кредитов- ого
кандидата:
"І ат уегу Ьарру 1о їау апсі І
ат хиге іЬе Соттіїїее вЬаге ІЬе
зепіітепі ІЬаІ уе Ьауе іп 4Ьіз
Ьоизс а тетЬег оГ ІЬе ІІкгаіпіап
гасе І 'І5Ь 1о яау іЬаІ Ье І5 ап
асиізіїіоп Іо ІЬе Ноизс"
— Ноп Т А Сгегаг (ЬіЬегаІ)
Міпізіег ої Міпез апсі Не5оигсе5
поу Зепаїог Напзагсі Аргії 27
1944 р 2474
"Оигіпй а сІеЬаїс іп ІЬе Ноияе о(
Соттопя оп а тоііоп Іо ІЬе еіГесІ
(Ьаі ІЬе Ноизе Ьоиісі сіесіаге "О
Сапасіа" Іо Ье ІЬе паїіопаї апІЬет
оГ ІЬе Оотіпіоп а сШхеп о{ ІІкгаі-піа- п
ЬігіЬ ЬгоиНІ ІЬе тетЬегз
Ьаск Іо ІЬе геаШіез АпіЬопу Ніуп-к- а тетЬег їог Уе£геуШе іп ІЬе
зипііі АІЬегІа уаз ІЬе тап ТЬіз
ГогІЬгїеЬі Сапасііап Ьасі огсіз о(
заіиіогу ізсіот Іо оііег ІЬе Ноиве"
— Ьопсіоп Кгее Ргезз Аргії 1
1949
"Іп тапу уауз опе оі ІЬе тозі
гетагкаЬІе теп іп ІЬе Ноизе о{
вої Церкви? Чому ж то митр
Іларіон таврує як провину За-
ходу що він ніби то "відділив-
ся від Сходу" і пішов своєю
дорогою? І чому тут добачу-ват- и
"духа гордині"? І чи вза-
галі воно послідовно іі логічно
винувати Захід за його вдачу
і відмінну духовість від Схо-
ду? І чому єдино правильною
має бути східна грецька вдача
ментальність духовість та іде-
ологія?
Всі ці нелогічності й непослі-
довності в писанні митр Іларі-
она дадуться пояснити тільки
його крайнє ворожим настав-лення- м до Риму Заходу й ка-
толицької Церкви Нехіть упе-
редження й ненависть до Риму
не дали йому річево І тверезо
проаналізувати історичний хід
та причини церковного поділу
Метою його книжки ніяк не є
виложити історичну правду
але за всяку ціну і то якнай-
сильніше "переїхатись" по За-
ходові вдарити папів і вселен-
ську Церкву Такою тенденцій-
ною методою очевидно він
тільки себе осмішує і плямить
своє імя науковця бо бючн не-
справедливо Захід папство
вселенську Церкву він іде так
далеко що водночас дає по-личн- ик історичній науці Бю-ч- и без основи й без потреби
Захід і католицьку Церкву він
вбиває разом з тим у собі по-
чуття здорової логіки й науко
вого критицизму
Соттопз із АпіЬопу Ніупка Зосіаі
Сгесііі МетЬег оГ Рагііатепі і"ог
ІУеегеуіІІе АІЬегІа"
І — Сапасііап Визіпезз МагсЬ 1943
: ипйег ІЬе Ііііе "Рагііатепіагу Рег-зопаїіііе- з"
Ьу Аизііп Т Сгозз
І
і "Рагіісиїагіу уаз І ітргеазесі Ьу
ІЬе зиррогі б'Уеп Ьу ІЬе Ьоп Мет- -
'Ьег іог Уеегеуіііе (Мг Ніупка)
'апсі ІЬе Ноизе із тозі Іогіипаїе
іп Ьауіпс Ьіт Ьеге аз а тетЬег
Ьзсаизе Ье Ьгіпез из ап оиііоок
] ЬісЬ регЬарз тозі оГ из сіісі поі
Ьауе"
І — Ноуапі С Сгееп (Рго{ Соп)
1 тетЬег ґог Уапсоиуег ЗоиіЬ Нап-
загсі Аргії 27 1944 р 2469
І "Вот іп ІЬе ІІкгаіпе апсі ЬгоиеЬі
' іо Сапасіа аз а сЬіїсІ АлІЬопу Ніуп-ка'- з
регіесі ЕпІізЬ із а ІгіЬиІе Іо
ІЬе Сапасііап зсЬооІ зузіет"
і — Л Н ГізЬег іп ІЬе Еуєпіпй
Теїеегат Тогопіо Мау 9 1941
1
І "І уаз Бгеаііу ітргеззесі лагііН ІЬе
гетагкз оГ ІЬе Ьоп тетЬег Іог
Уеегеуіііе (Мг Ніупка) ІЬіз аїіег-поо- п
ІЬе опіу регзоп ої ІІкгаіпіал
паїіопаїііу іп ІЬіз Ноизе ої Сот-
топз апсі а уегу уогІЬу тетЬег
Ьо оп тапу оссазіоаз Ьаз соп- -
і ІгіЬиІесІ егеаііу Іо ІЬе йеЬаІез ої
ІЬіз Ноизе"
— ЬІ-С- ої А Нозз (Ргое Соп)
тетЬег Гог Зоигіз Мап Напзагсі
і Аргії 27 1944 р 2481
"Беїіпііе ої ригрозе сіупатіс ої
регзопаїііу апсі ипзЬакаЬІе іп ЬІ5
' сіеіегтіпаїіоп Іо їо11оу ІЬе раїп
ироп луЬісЬ Ье Ьаз зеї Ьіз їееі
АпіЬопу Ніупка єіуєз ІЬе ітргез-- I
зіоп іЬаІ Ье сап зЬоиІсІег Ьіз Іазк
уііЬ еазе апсі ІЬогоибЬпезз"
— ВіпегарЬісаІ зкеїсЬ іп "Кеш
Уог1с1" КоуетЬег 1941
"ЗисЬ еиезІ5 аі ІЬе Сопгелз а
АпіЬопу Ніупка МР Гог Уевге-уііі- е
аге егапсі асіуегіізетепіз ої
ІЬе уаіие Іо Сапасіа ої зесопсі беп-егаїіо- п
ІІкгаіпіапз'
— "ТЬе Еуєпіпє Теїегат" То-
гопіо Іипе 7 1946
"ТЬе Ноп МетЬег їог УеегеуШе
(Мг Ніупка) риіз из Іо зЬате
--Ьеп Ье зреакз ІЬе ЕпеїізЬ Іап- - еиае пз уегу їеш ої из аге аЬІе
Іо зреак іі'
— М А ИісЬоІзоп (ССГ) тет-
Ьег їог Маскепгіе 8азк Напзагсі
Аргії 27 1944 р 2486
і "І ат поі геасіу Іо асітії іЬаІ ІЬе
ЬіЬегаІ МР уЬо із гаІЬег геегуесі
іп паїиге із аз еоосі аз Топу Ніуп
ка Виї еуегуЬосІу саппоі Ье аі
Іиску іп регзопаїііу аз Ніупка
уаз"
— Аизііп Г Сгозз езіегп Визі-пез- 5
апсі Іпсіизігу Мау 1950 р 194
— Аиіпогігесі Ьу ЛоЬп М
Бісіиск Оїїісіаі Авепі
СЬіртап АІЬегІа
(платне оголошеині)
ПЛАСТИНКИ (РЕКОРДИ)
Маємо найбільший вибір новонаграних пластинок в українській
польській німецькій та в інших європейських мовах по дуже таннх
цінах Продаємо також газет журнали книжки галянтерію
споживчі мясні та інші товари
КРАМНИЦЯ ВІДКРИТА ВІД ГОД 830 РАНО ДО ГОД 1130 ВЕЧ
Замовлення в Канаді висилаємо за післяплатою
Приймаємо також одяг ло чишення ШагЬу С1еапег5)
КОВ ВА2ААК
10402-9- 7 8ТКЕЕТ — РНОІЧЕ 26774 — ЕОМОІЧТОІЧ АЬТА