Ukrainski Visti, October 07, 1957

              Сторінка 4
УКРАЇНСЬКІ
укшаініапнеШ
Українській католицький тижневик
Видає Спілка "Українські Вісті"
під адресою:
СкхгШІалеот РоЬИвпега ІНпИХІ
іМвГ-9- 7 Вігееі Е4топ1опА1Ьети
Телефон 25708
Нічна передплата в Канаді $350
Іоза Канадою ИО0
Зміна адреси: 10 центі
МетЬег СапаИап еекіу
нетарарега Азаосіаііоп
РиЬІІаЬей еуегу Моїиіау Ьу
СкгаШІап N08 РпЬІІвЬеп ІЛпМвЛ
10967-9- 7 Вігееі ЕвтопІопАІЬеги
РЬопе 25708
УеагІуЗиЬзсгірІіоп іп Сапаіа$3вО
ОиІвИе Сапала $400
п _- - _аи иа оІппАВІяаа яя ОГОЛОШЕННЯ
Аиіпогіхечі аз зесопсі сіазз таіі Розі ОИІсе Рерагітепі ОІІаа
Три голоси про мир
Лжон Фостер Даллес який сформулював --відому полі-тично-мілітар- ну
програму "масивної відплати на випадок
агресії тепер трохи змінив свій погляд І в сві-
жому політичному становищі і у воєнній ТЄХШЩ - каже
мериканськнй державний секретар - уже зайшли деякі
"міни тож і програма для забезпечення світового миру му-
си ь б ги в дечому змінена На цю тему Даллес опублікував
юш-'статт- ю в останньому числі квартальний Форін Аф:
Ьспс" (жовтень стор 25 - 43) яка має характеристичний
„і і- - "Виклик і відповідь па нього в американській полі-
пнії"' Цс не модне наслідування Тоіїнбі цс — каже Даллес
і є суть американської політики
Щойно перша світова війна привела Злучені Держави
1- -і ірещ-- світової політики а друга світова війна зробила їх
керівником тієї політики "Американський народ — пише
({пес _ мабуть іще не прийняв повністю тієї ролі яку
Історія' вчинила необхідною" Головною справою для амери-
канської політики є збереження миру в світі а головною не-
безпекою для миру є советськиії імперіалізм Цс — каже Дал-іс- с
стало ясним 1945 року Чому аж так пізно? З поблаж-'іижхл- и
до попередніх керівників американської політики
Чаліес ні словом не згадує про цю болючу справу
Чим Совєтськніі Союз загрожує мирові в спіті? Не сво-к- ю
офіційною доктриною г зв марксизмом "У сьогочасній
економіці ледве чи те якась інша теорія така застаріла як
уапксінм" — пише Даллес Марксизм зродився майже сто
років тому назад і з того масу в людському суспільстві за-
мш іи міни не передбачені Марксом Американське суспіль-
но і економічне життя каже Даллес не ідеальне "Ми не твер-
димо цього але ми можемо ствердити що в нашому віль-
ному суспільстві соціяльна справедливість за яку нібито бо-
реться 'комунізм здійснена куди більше ніж у СССР чи в
комміістичному Китаї" Мирові у свігі міжнародний кому-
ні пі загрожує 'тільки тим то він є засобом в руках вслико-ісржшннцьк- ої
російської політики яка не гребує ні оома-ио- м
пі агресією І при цій нагоді Даллес кис раз обіцяв по-пеиоісн- им
Москвою народам піо Злучені Держави не бу-а-- 1
ь байдужі до їхньої недолі і будуть мирними засобами
н'їмп ітися домогтися волі для них Однак головну увагу
Чапес присвячує іпшом питанню а саме: як запобігти
щоб нові народи не сіалії жеріаою совєтської агресії? Аме-
риканський державний секретар — сказати правду — ніде
вира шо не підмовляється від попередньої програми "масив-
ної відплати" він тільки проголошує нову тезу "про обо-
рот проти совєтського аі ресора новими родами тактичної
ігмної зброї яка не чпиіпить великих обширів"
Що має па цілі ця нова і не зовсім ясна модифікація
ироіріми Даллеса? Чи американський державний секретар
хоче іакпм способом вияснити чому у Злучених Державах
і дііі ведуться випробовування атомоної зброї? Чи може він
іірінп розвіяні побоювання деяких "невтральних" дерлсаіз
мовиш кожний рішучім спрогин проти Совєгською Союзу
інпюзначпий із тотальною війною і цілковитим знищен-
ням людства Не беремось ииріппнати котре з цих впяс-ікн- ь
правильне Л віім нові зміни політичної ситуації пев-
не принесуть ще поні зміни в програмі для збереження сві-
тового миру
Після Даллеса заговорив Трумси статтю якою надру-- к
пали деякі американські й канадські щоденники
Чи можливо зберем и мир у світі? Так — відповідає
Трмеп - але під умовою що Злучені Держави і далі
ніержагь свою мілітарну силу Це єдиний засіб який може
перепинити дорогу будь-які- й новій соїзєтській агресії
Правда дехіо з американських союзників переобтяжених
ііпратами иа зброеппя зачинає виявляти більші чи менші
ьпмпня що власне далі робити Злучені Держави зі свого
боку ні за яку ціну не сміють зрезиґнувати з посту першої
мілітарної 'потуги в світі — Як довго триватиме теперішнє
напруження? "Мені здається — пише Трумеп — що є тіід-иав- и
сподіватися що ше за нашого життя в Росії будуть
великі зміни" Дух 'волі неминуче розвалить тиранську імпе-
рію бо "ше не було загарбника чи диктатора якому б уда-іос- ь
довго тримати поневолених під ногою" Єдина
справжня ціль кремлівських провідникш — не задержати
владу Вони зовсім не прагнуть миру в світі вони навіть не
дбають про добробут власного населення І велетенські збро-шп- я
які безперебійно продовжуються в Совєтському Со-
юзі є пострахом теж для совєтського населення і совєтсь-мі- х
сателітів не тільки для закордону Це і є причина чому
лондонські переговори у справі роззброєння покінчилися
невдачею "Зрештою -- - каже Трумен — з гіркого досвіду
знаю що слово "честь" не існує в кодексі кремлівських ко-
муністичних провідників і що ніяких угод вони й так не до-іримаю- ть"
З таких гірких міркувань аж сам напрошується простий
і'исиавок: найкраще отже ніколи не вести переговорів з со-мєтськи- ми тиранами і виключити їхніх делегатів з Органі-
зації Об'єднаних Націй Таке моральне осудження без сум-
ніву приспішило б розвиток 'Подій у совєтській імперії
Однак такого логічного висновку колишній президент не
робить
Третій голос у справі миру насправді був хронологічно
перший Це не стаття це книжка німецького автора Райн-гольд- а Шпайдера іп з "Світовий мир" яка одержала миро-
ву нагороду уфундовану західньо-німецьким- и видавництва-
ми Р Шнайдер не має ніяких рожевих надій щодо світово-
го миру У своїй книжці він повертається до філософа Емма-нуел- я Канта то написав теж і "Трактат про мир" Кенігс-
лббиуерлвзииьйктиітйліьлкьифкиілдоотсвоошдфіі ткчвоилеиркодротишбів-пердемиерщ'-ржоя авв-а- свсіттіаланік' оМлиирнебубвулбои ммиоржу-: справжньою "мо-
ральною особою схожою на людську істоту що втішається
гідністю волі" Не мир є природним станом речей а війна
чи принаймні загроза війни Мир казав Кант буде "на ве- ликому цвинтарі людства"
якийЯкнаможжаллиьвоє пвеіррнеобюороотциінктоаюкийлюд'псеьскиомї ісдтіийчснниойсти?погТліляьд-
вкиідпзоавіддоаєпомШогноюайдервчеМнния пХраркитситчонвоог' озабі уллаискидогХмруистпорвоої їіер-вородн-
ий яннізсмтваТеплюердгсртьіркхеабіа глніедагнмкіосщдтьуемрпнарозопупасощввіадіроимлТиитеижв фдааевкрттжоамвщаитоичбняеикзйхщригеустмиан-і-- коли раніш стоять тепер перед дилемою: або цвинтарний
мир або християнський мир А всі що борються за світовий
вмоилрі млюусдяитньи пайм'няатраотидів щєо купдриинвцаижплихвріишситйияннсьіжкоїзагсіаддіаюст"риів-й новаги сил"
теоріПя роЦекнижку Р Шнайдера дехто скаже що вона чиста не-зак- ид а похвала 'Теорія — нагадаймо старий парадокс із сократійських часів — це власне найпрактичні-ш- а річ у світі"
ЩЕ ОДНА НАРАДА У СПРАВІ У ПОЛЬЩІ
5 вересня після тримісяч-
ної перерви у Варшаві зно-
ву радили над справою по-
вернення розсіяних по цілій
Польщі українців на рідні
землі Засідання відбулося в
Уряді Ради міністрів Голову-
вав уповноважений уряду
Станіслав Ткачов Участь у
засіданні взяли представники
південно - східніх воєвідств і
два українці: голова Українсь-
кого Суспільно - Культурного
Товариства і заступник голов-
ного редактора варшавської
газети "Наше слово"
Покищо міряють землю
Першою точкою засідання
була інформація про те що
дотепер зроблено в українсь-
кій справі Виявляється що
зроблено небагато Покищо
міряють землю Колгоспне
господарство в Польщі зде-
більшого ліквідується В пів-
денно - східніх воєвідствах
буде досить багато вільної
землі Пляи передбачає що
напр у ряшівському воєвід-ств- і
(повіти: Горлиці Кросно
Сяніг Дісько Устрики Пере-
мишль Радимио Ярослав і
Любачів) буде понад 100 ти-
сяч ісктарів землі Українці
питали чому нема даних про
повіт Ясло їм відповіли що
той повіт не береться до ува-
ги бо там зможе вернутися
тільки 3 — 4 родини а решта
землі віддасться малоземель-
ним (польським) мешканцям
Багато землі буде теж у люб-
лінському поєвідстві (16 ти-
сяч гектарів) У краківському
воєвідстпі справа стоїть і ір-ш- е
Польський представник
заявив що в 48 селах де ко-
лись були українці (повіти
Новий Торг і Новий Санч)
усю землю вже роздано і що
туди можуть повернутися хі-
ба 3 -- - 4 родини
Деякі вернулися
всі хотіли б вертатися
Скільки дотепер поверну-
лося до своїх рідних сторін?
"Наше слово" (14 вересня)
подає такі дані і то тільки
про люблинськс воьвідегво:
Досі до іповігу Біла Підлясь-к- а
вже вернулось 60° висе-
лених родин до повітів: Гіо-лода-
ва — 75' Парчін
70°' Холм — 12'$ Томаппв
21'? Грубе іп і в — 1% Піл-юра- й
8 родин
Усього складено заяв иа по-
ворот — 3957 З того числа
привернено господарства -- 1022 родинам По окремих
повітах: Біла Підл -'-
- складе-
но заяв 1030 привернено
— 261 Володава — відповід-
но — 111 1 і 420 Парчів — 384
і 151 Холм — 255 і 80 Тома
60 років минає з того часу
коли перші українські піоне-
ри поселилося в степових
'провінціях Канади Багато
знаряддя вони виробляли са-
мі щойно згодом стали купу-
вати фабричні речі Ці ручні
вироби иа жаль здебільшого
пропали і далі пропадають
Пора звернути більшу увагу
па цю справу і зібрати їх до
музею Треба похвалити наші
жіночі організації які в дея-
ких містах взялися до цієї
праці Незабаром буде прого-
лошене зарядження про збір-
ку музейних речей і про їх
приміщення у Вінніпегу Тож
уже тепер варт подати до ві-
дома всім і прохати допомог-
ти знайти ось такі чи подібні
речі:
1 Серп ціп коса кушка і
брусок до коси сапа мотика
сокира свердел шилка ги-
бель долото барда молоток
ножиці і коцюба
2 Колиска плетена з лози
колиска з дошок дерев'яні
граблі масничка нецки ма- -
День 1 вересня 1955 р буде
датою не тільки в
історії Едмонтону але ті в іс-
торії едмопгонських україн-
ців Того дня 'перший наш по-
садник (мейор) українського
походження ігоклав наріжний
камінь під будову нового Си-
ті Голу Переходячи попри
той величавий кож-
ний відчуває втіху
і що на тому камені
видніють вирізьблені велики-
ми буквами слова: "Поклав
мейор В Гавреляк" Мейор
В Гавреляк справді виявився
знаменитим
який розуміє і проб-
леми населення міста
Цей мій лист не є ніякою
партійною пропагандою бо
ВІСТІ 7 жовтня 1957 Число 40
тів — 270 і 17 Грубсшів --
400 і 17 Білгорай — 117 і 6
явища"
На засіданні польські деле-
гати говорили чіро "тривожні
явища" в горлицькому пере-миськом- у
і раднмнянському
повітах Які ці "тривожні яви-
ща"? Українцям які поверта-
ються до рідного села не від-
дають їх господарств а да-
ють інші і то часто п іншому
селі Тільки частина давніх
господарці погоджується зі
своєю долею інші домага-
ються назад своєї землі
Польські делегати і міністер
Ткачов заявили що впертих
українців треба переконува-
ти що вони таким способом
тільки зруйнують себе
Що є тривожним явищем?
Насправді тривожним яви-
щем є що інше В деяких о-колиц- ях
місцева влада нічо-гіськ- о
не зробила в справі по-
вернення української землі да-
внім власникам
Міністер Ткачов заявив що
уряд буде ще шукати вільної
землі але ледве чи багато її
знайдеться "Основна увага
'повинна бути звернена на те
щоб українське населення в
своїй масі стабілізувалося на
Заході Основна маса зали-
шиться талі де вона живе"
Виходить що основною
програмою польського уряду
в українській справі є стабі-
лізація замість повернення
па рідні землі Така програма
має Па цілі знищення україн-
ського елементу в Польщі
Виселених із ирадівських зе-
мель українців не поселено иа
західпіх землях гуртами чи
більшими скупченнями але
порозкндувшо поодинці або
щонайбільше по дві чи три
родини по чисто польських
селах щоб вони не мали нія-
кого українського середови-
ща і чпмскоріпе втопилися в
польському морі З цього по-
гляду цілком демагогічними
є заходи 'польської комуніс-
тичної парні й уряду для за-
безпечення культурно - ос-
вітнього розвитку українців у
Польщі
Коли судити з численних
листів що їх українці в Поль-
щі пишуть до "Панюго сло-
на" то ї не заспокоять ні
стабілізація їх па зіхідиіх
землях ні скупчення н більші
осередки ні такі чи інші гос-
подарські доиомоіи їі акції
а тільки підданий їм того що
довгими піками було їх влас-
ністю Л зч' цієї найпростішої
розв'я змі польські офіційні
чинники не бачать і не хочуть
бачити І юму з усіх сил ком-илікую- ть
справу створюючи
такі умови і ситуації щоб до-
битися своєї ліспі: раз назав-
жди зліквідувати українську
справу зліквідувавши укра- їнців
Листи гшнагіа
збираймо музейні речі
'пам'ятною
будинок
гордість
адміністратором
потреби
УКРАЇНСЬКІ
УКРАЇНЦІВ
+++++фф+чффффффффффффффф оід
ФФФФФФЛФФФЛФФвфффф
кої іп дерев'яна миска і лож-
ка стіл сіілець праник коро-
мисло дерев'яний рискалнк
до корінців ступа довбня та-чал- ка
жоріїй олійня варстат
до полони маіістерський вар-
стат хатня мітла (віник) жу-
равель ірлбки до коси маі'і-стерськ-
ш'і "коник" труба з
худоб'ячою рога січкарня
корито довбане хатній ослін
домашніп замок до дверей
домашні завіси до дверей
перший леміш до плуга ба-
тіг плсіений лісовий мох (як
іпсулиція) в'язанки тростини
до витягування води з вікон
хрест на стіл
Наші предки також привез-
ли різне насіння городних
рослин і квітів як: мак ко- ноплі гречка м'ятка васи-
льок і любисток
Не забувайте теж і старо-
винних книжок і речей для ре- лігійного вжитку Цінні є теж
'музичні інструменти як цим- бали бубон і т д
Вінніпег Май
П Гуменюк
ПЕРЕД МІСЬКИМИ ВИБОРАМИ В ЕДМОНТОНІ
українець
"Тривожні
міські вибори в Едмонтоні не
ставлять перед українцями ні-
яких пеясностс'й Покажім
свою зрілість і 16 жовтня пі-
дім віддати свій толос за єди- ною кандидата українського
роду Василя Гавреляка
Едмонтон Алта
Михайло Лучкович
ЩО ТАКЕ ПІЯНІНО?
Щойно тепер місіонер у станиці Гемпер у Новій Гвінеї
склав словника папуаської
мови Деякі слова толовно де-
фініції технічних речей є ду- же кольоритні Наприклад тгі-яні- но називають папуаси в
"пДероевкглаад-іскрнианя -набшитуа - мову: по-зу-бах-в- она кричить"
ЦІ ОБЛІГАЦІЇ МОЖУТЬ ЗБУДУВАТИ МАЙБУТНІСТЬ
Ще одна Павлопа або Флоренс Найтінгейл?
чим попа буде як шіросте?
Канадські Щідшічі Облігації куплені те-
пер можуть забезпечиш потрібні фонди ко-
пі іірпіідс час іти іо калелжу на її по-
саг або улллженпл лому Все те причи-
ни і ься до вартісної майбутності!
У ішілШ потребі можна Канадські щадпп-ч- і обіікінії ішнідкі) її лсіко шіміниіп зі гроші
по номінальній шірюсті з додатком заробле-
них ІІІЛСОГКІІІ
Купіть собі Канадські щадничі облігації
сьоюдні іМожеіе це зробити черел банки
Сіром'ри іін шик пініті іростоиі або по-иі'іко- ні
компанії або через плин иідчислепнії
під нппгїі м і ти де прщюек'
А Веііег Виу ТЬлп Енет - Іпкте&І: Рігзі 2 Уеагз аі ЗМ% Петагпіпд її ¥еат8 аі гЛ%
Управа Сепаратних Шкіл в
Едмонтоні влаштовує кур-
си спрощеної системи ви-
вчення англійської мови і
громадянства які будуть
відбуватися в год 730 ввс-чо- рі кожного вівтірка і чет
перга в школі Сейкред
гарт 10840 - 96 Стріт Курс
нічиєї ься у вівторок 8-г- о
жовтня
Треба: Дівчат І Жінок!
Чиста робота — Ліпша платні
Недосвідчених хочемо вчити
ТЕИРДРЕСаНГ
Готове зайняття для тих що
закінчили практику Ніколи
передтим не було такої нагоди
для амбітних панночок
Пишіть за безплатним каталогом
Магуеі Веаиіу §сЬоо!
10114 Іаярег Лте ЕДшопІоо
ВгапсЬеа: СаІ£агу Кевіпа
Зазкаїооп МГІппірев Тогопіо
І НАШ ВАШУ
ЦЕ ЄДИНА УКРАЇНСЬКА
ПЕКАРНЯ В ЕДМОНТОНІ
що пече всякий хліб булки пай
і т ті приймає замовлення і весільні й уродинові кеіки
Наше печиво- - а високої кости]
ц
Н а п А у Вакегу
Семен Ґрегорет власник
8660 - 118 Аує ЕЛлмтІов
-
РЬопе 774842
#########
НГАШІіЬШ МИНЕНІ
ВИЧИСТИТЬ ВАШ одяг
НАЙКРАЩЕ
ЕХРЕКТ ОУЕК5 &
СІЕАИЕК5СО ЛОЛ
10056 105 8ІГЄЄІ— РЬопе 25X52 1
ЕОМОМЧЖ АііТА
АмвросМ Головач управитель
Г
вмвмвмвмїїГИ
~гЬЬггЬ
Купуйте
КАНАДСЬКІ
ЩАДНИЧІ
ОБЛІГАЦІЇ
Поручаемо у великому виборі та по при-
ступних цінах чоловічі одяги в
наймолніїні десені білля скарпетки ітд
СоІІеде СІоІЬеі (АІІа) Ш
МЕІЧ'8 УЕАК А№ ТАІШПІЖ
Іван Кривко
10156 Даьрег Аує — ЕОМОіТОі АІГА — РЬопе 24303
ДО ВИНЛИМУ — НА ОДИН РІК
Повий український фільм "НАША СПАДЩИНА"
кольоровий повної довжини звуковий
п що хочуть зроонтн кар єру виїжджаючи з новим
українським фільмом накрученим філмовою студією
Тгміепі Моїіоп Гісіиге 81и1іоя ІЛлиіеЛ нехай звернуться до
ТКЮЕгЧТ МОТІОИ РІСТІШЕ $ТІШІО$
ЬІМІТЕІ)
518 Опіагіо Зігееі
ВеатвУІІІе Опіагіо — РЬопе: Ьодоп 38813
Ч"С~:"Хх~м'0"5"ї~х~:~4
+++++++++++'0+Ф+ф0Лфі44Л4—І
ПРОВІНЦІЙНИЙ З'ЇЗД УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО
ОБ'ЄДНАННЯ БРАТНІХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЗАХОДУ КАНАДИ
з нагоди 25-рІч- чн Існування філії УНО в Едмонтоні
відбудеться
12 13 і 14 жовтня в домівці ІфлІІ УНО в Едмонтоні
(10629 - 98 Ст)
ПРОГРАМА З'ЇЗДУ:
Субота 12 жовтня: год 10 - 12: реєстрація делегатів і гостей 1 - 5 попол: відкриття вибір президії і комісій
з'їзду звіти НЕ і делегатів філій УНО год 7 веч: юві-
лУеНйОнийКанбаедникетп МпідПлчаавс'юяккого промовлятиме президент
Неділя 13 жовтня: год 8-3- 0 - 12: участь у богослужеинях
в українських церквах год а - о: пленарна сесія допо-
ївхіндььогнороф Б Боцюркова відзначення членів з приводу 25-річио-
го членства в філії УНО вибір ПЕ УНО
схвалення резолюцій год 8 всч:вистава комедії І Тобіле-вич- а
"Чумаки" (режисер І Чорновол)
Понеділок 14 жовтня: год 930 - 12: окремі сесії УНО
УСТ ОУК МУН справа визвольного фонду пляи праці
внески і запити закриття з'їзду
Запрошуємо членство всіх філій УНО і Б О Заходу
палоАп ли учаіп а о івді а у лиаіпиш: І (плНіідиііі І ви 9фи- - хаємо прибути на ювілейний бенкет і театральну виставу
ПЕ УНО І Ювілейний Комітет
—————————'——'—— #—і