Ukrainski Visti, May 28, 1956

              28 травня 1956 Число 22
УКРйЩСкШЕІСТІ
Український Католицький Тижневих
Видає Спілка Українські Вісті
піл адресою:
Скгаіпіал Кеев РпЬШЬеп ІітНеД
1М67-9- 7 Вігееі Ейтопіоп АІЬегіа
Телефон 25708
Річна передплата в Каналі $330
Поза Канадою $400
Зміна адреси: 10 центи
Редакція за о гол о
(МетЬег Сапайіап УГеекІу
ИеУ5рарег Аззосіаііоп)
РиЬІізЬесІ еуегу Мопсіау Ьу
Цкгаїпіап та РпЬШЬегв Ьітііей
10967-9- 7 Зігееі
Ейтопіоп АІЬегіа Сапай
РЬопе 25708
Уеагіу зиЬзсгірИоп 1п Сапасіа $350
Оиїзісіе Сапасіа $400
шення не відповідає
Великому Каменяреві -- - поклін
У СТОРІЧЧЯ НАРОДНІЇ І СОРОКРІЧЧЯ СМЕРТИ
ІВАНА ФРАНКА
Оцю іііпні Покійний д-- р Іаиі Мімч)к написав для Фран
ьшиьиіо кннлейного числа "У И" тявши її основу свою
допоїть на вечорах присвяченій Постові шо недавно від-
бувалися в І д мол гоні — Редакція
Ііаьіто українців зни- - Імама Франка тільки як письмен-
ника передовсім як нпега Тнмчасом Франко - це не тіль-
ки пост автор "Моїісси" "Панських жартів" "Івана Вишен-ського- "
"З першим і пиши" "Зівилоіо листя" "Мого Ізма-рагду- "
"Зетрег иго" га іншіїл Франко - це не тільки но-ін-ліст-опові- днч
автор сто-кількадеся- тн оповідань і таких по-
вістей як "Захар Ін'ркт" "Воа сопхіп'сіог" "Перехресні стеж-
ки" "Для домашнього вогнища" Ворнслав сміється" "Вели-
кий шум" "Маніїилянтка" "Делі і Пелеть" та інших Фрамко
теж автор таких драматичних творів як "Украдене щастя"
"Учитель" "Вудка ч 27" "Сон князя Святослава"" та кіль-
кох інших А до того Франко те Я прекрасний письмен-
ник для молоді і для дітей і н цін ділянці ного мабуть ніхто
не перевершив По хто з нас не одушевляпся колись і хто з
молоді не одипенлиьться й нині його "Лисом Микитою"
"Абу Казимовйми капцями" "Пригодами Дон Кіхота" збір-
кою оповідань "Коли ще з-вір-
і говорили" та іншими?
А до того всьою Франко ще й великий учений і науко-вець-дослідн- ик
що видав багато окремих наукових праць не
згадуючи вже про те то такими своїми працями заповняв
довгими роками всі видання Наукового Т-п- а ім Шевченка у
Львові передовим його Записки Але Франко відомий та-ко- ж
як знаменитий літературний критик та автор історії укра-
їнської літератури теоретик мистецтва дослідник "секретів
постившої творчостн" журналіст і публіцист довголітній
співредактор "Літературно-Науковог- о Вістника" а те перед-ти- м
журналу "Життя і Слово" в яких помістив безліч цінних
статтей розвідок рецензій не кажучи вже про всякі більші
й менші твори { красного письменства
Велика роботящість Франка отого гіганта праці - - як
називали його сучасники - проявилася також у тому що він
присвоїв українській літературі багато шедеврів з чужих лі-
тератур у своїх знаменитих перекладах як поетичних так і
прозових- - Це він присвоїв нашій літературі найкращі пое-
ми й --вірші Пушкіна Міцкевнча Ґетого Шіллера Гайного та
багатьох інших визначних поетів світового значення Самих
тільки поетичних перекладів Франка з чужих літератур було б
на кілька грубезних томів а всіх його літературних наукових
критичних і публіцистичних праць не вмістив би мабуть і в
сто томах
Тут не завадить може згадати що Ф-ранк- о писав не тіль-
ки по українськи але її по польськи (10 років тіровїв у ре-
дакції польського поступового щоденника "Кип'ег Ьмиошзкі")
по російськи і по німецькії при чом' п цих двох мовах ін-
формував про українську культурну й літературну творчість
Писав теж про Україну в чужомовних енциклопедіях А до
того цей великий та "універсальний дух мав ше час і на ши-
роке ділове листування на громадські літературні наукові та
політичні теми До найцікавіших та найцінніших належить
листуваїпія Франка з Михайлом Драгомановим яке кидас
ясний жмут світла на його духову еволюцію та на виразну
еманципацію віл політичних впливів Драгоманова
Крім того Франко в молодості та в розквіті своїх сил
займався те Я громадською і політичною прапею писав
освідомні політичні бпонгури і навіть каидидував на посла з
радикальної партії Тут можна тільки додати то цей період
у його житті коли то він не тільки захопився був соціялістнч-нкм- и
доктринами але й ппопонілував їх словом і пером ми-
нув безповоротно ше перед 1808 роком коли то українське
громадянство влаштувало Франкові ювілей у Львові в 25-рі- ч-
чя йото літературної творчости Толі Франко усвідомив собі
вке ясно що він представляє собою цінність для всього на-
роду а не тільки для якої одної йою частини що він всена-піональн- ин український письменник
Свої тодішні літературно-мистецьк- і і національио-політич-н- і
погляди з'ясував Франко на ювілейному святі в його честь
м ін такими словами: "Двадцять і пять літ я був тим пекарем
шо пече хліб для щоденного вжитку Я завсіди стояв на тім
що наш народній розвій має бути міцною стіною Муруючи
стіну муляр кладе в неї не тільки гранітові квалри але як
випаде то і труск і обломки і долає до них цементу Так са-
мо і в сім що я зробив за ті літа може й знайдеться деякий
тверлший камінь але певно найбільше буде того труску і
иементу що ним я заповняв люки і шпари В кожнім часі
я дбав про те щоб відповісти потребам хвилини і заспокоїти
злобу дня Я ніколи не хотів ставати на котурни ані щадити
себе я ніколи не вважав свого противника занадто малим я
виходив на всяку арену коли боротьба була потрібна для
прояснення справи Я знай шо з моїх творів дуже мало пе-- и
ізжХтгико аті візи зігв 'чщионои хиьХтХо идкиеи оіг зігнасі
дбав поперед усього про теперішніх сучасних людей"
І далі "Як син селянина вихований твердим мужицьким
хлібом я почував себе до обовязку віддати працю свого
життя тому простому народові Вихований у твердій школі
я від малку засвоїв собі дві заповіді: Перша — то було власне
почуття того обовязку а друга — то потреба ненастанної
праці Я бачив віл малечкущо нашому селянинові нішо не
приходиться без важкої прані пізніше я пізнав шо й нам
усім як нації нішо не прийде задармо що нам ні віл кого
ніякої ласки не надіятися Тільки те що здобудемо своєю
працею буде справді наше надбання 1 тільки те шо з чужо-
го культурного добра присвоїмо собі також власною пра- цею стане нашим добром От тим то я старався присвоюва-
ти нашому народові культуоні здобутки інших народів і зна- йомити інших з його життям"
моїйІ дпііяельондонстоі мбісуцлео пчриимакліонціпоймоиглоокпр—омоваил-е - х"тПоевжна рроібчля-у
чи якесь діло не помилявся? Та нині я можу дивитися на ці
помилки спокійно бо знаю що або мені самому або Іншим
вони служили осторогою і наукою А щодо себе самого — я
завсіди держався тої думки: Нехай пропаде моє імя але не- хай росте і розвивається український наоід!"
Ці сильні слова Франка ніяких пояснень чи коментарів не
потребують Але на завершення треба би пригадати ще такі
істини: і) Величезну просто неймовірну муравлину працю
що її вів Франко в усьому своєму житті працю для добра
рідного народу що мусить викликати подив у кожного сві- домого українця і бути прикладом для нас усіх Навіть и остатігх 8 роках свого життя вже важко хворий з жахливо
покрученими пальцями він намагався писати далі хоч це
було получене для нього з величезними муками та приготов- ляв щось до друку із своїх писань --майже щороку 2) Вели-
кий Фраігко дбав як мало хто інший із західно-українськи- х письменників про чисту літературну мову і в усіх своїх нових
творах чи в чергових їх виданнях старався обчишувати свою
мову від чужих впливів та всякого хабаззя наближуючи її
лоступнево до полтавсько-київськог- о діялекту що став осно-
вою для все-українськ- ої літературної мови Це можна просте- жити легко на всіх творах Франка зокрема на тих що вихо- -
НЯЯ '-ІВРЧІИ-
МяЯНІЙшкІііїші&іІ" І Лг'вввт ЯкІР'1 -- 'іІІІтаШІіїйавМвж?'"
У днях 7 і Н трапик ц р чпдбувся ц Едмонтоні і ш Кірнаїмл Народів на яьоч} -- представники
рмннх народні осі ін в Канаді покивали іцпкн снчіо мнсісіпиа киТ}рн га свої націо-
нальні вичаї ІІі сипліші бачимо ) критський кнкь и фііїлун українською мистецтва При
полик) цім дрміні ездді п II Грецька пі 'чин Ірсшк лірана Гоїова Єнархіялілюї Управи
ГУК Ж іі- -і Імііія Списі Підчас карнавалу нашЛ пшінки иі-ііікн-
м спіхом чоловічий іор Україн-
ською ііаролньоіо Дч під проводом Вир о її Інібди ЧСВН що ііпсіушіи пЛірамі кон-
церту двома пкінічк На загальне бажання пубшкії місі хор співали як додаток ше дві лісні
ТИ БРАТЕ ЛЮБИШ РУСЬ
Пні поезію написав Іван Іфанко
ях відповідь тим зкраіішяч що на-кинли- ся
на ньою аі йою псредчюн
н з "Не люблю Нусн" до польсько- -
іо перекладу його опооідань "Добрий
Зарібок" Пя лерсдчона яку Ррлн- -
ко іілпнсав під враженням невдачі
одсі'жатн катедру української' літе-
ратури на львівському уиівірснтсті
ііикликала б)-р- ю протестів серед то-
дішнього українською сспільтва
проти ньою Франка обвннувічува-і- н
у іг-ад- і українських інтересів
Ях своі "Вірую" в національних
справах Франко помістив відповідь
ьіршоч повний гексг якою подаємо
нііА-ч- е Редакція
Ти брате любиш Русь
Я ж не люблю сарака!
Ти брате патріот
А я собі собака
Ти брате любиш Русь
Як любиш добре пиво
Я ж не люблю її як жнець
Не любить спеки в жниво
Ти брате любиш Русь
За те що гарно вбрана —
Я ж не люблю її ігк раб
1 Іе любить свого пана
Тн любиш в ній князів
Гетьмання панування
Мене ж болить її
Відвічнее стрзжлания
Ти любиш Русь та те
Тобі і честь і шана
У мене ж тая Русь
Кривава н серці рана
Ти брате любиш Русь
ік дім воли корови
Я ж не люблю її
З надмірної любови
в'їзд
Варшава Польські кому-
ністи дуже що Дер-
жавний Департамент відмо-
вив без подання причин в'іч-дов- ої
віти редакторові ілю-
строваного тижневика "Свят"
у Варшаві Стефанові Арсько-- м
скресливши йою з листи
коммю-поіьськн- х журналістів
які збираються приїхати н)
відвідини до ЗДА Американ-
ські часописні коментарі по-
яснюють шо заборона в'їзди-
ло Америки Арському спричи-
нена трьома книжками Ар-ськог- о "Тінь над країною
Рузвелга" "Дипломатія доля-ра- "
і "Вулиця злочинців" шо
їх той автор видав у р р 1048-5- 2
В сіх тих книжках пи-
шеться про Америку найбіль-
шу погань та ше й у вульгарно-образли-
вому топі Тому
польському комуністичному
журналістові закидають злу
У К РАІНСЬКІ ВІСТ Сторона
шо
Проф Ол Грановський залишає професуру в
Міинесотському Університеті
Міннесотський університет
слешнльнігм бюлетенем пові
домив що відомим українсь
ким вчений і діяч проф д-- р
Олександер Грановський з
днем іО-г- о червня цього року
залишає активну професуру в
цьому університеті з яким ВІН
звязаний 26 років і переходить
у стан спочинку тільки частин
но бо продовжуватиме ше
дослідно -- н а у ко в у працю
Проф Гранопський має тепер
68 років Університетський бю-
летень а за ним місцева преса
широко описують наукову ді-
яльність нього видатного у-країнсь-
кого вченого підкре-
слюючи його великі заслуги та
КІЛЬКА ДАТ З ЖИТТЯ
ШАНА ФРАНКА
15 серпня 1856 року наро-
дився Іван Франко в селі Нагус-вича- х
Дрогобицького повіту
1875 р склав іспит зрілости
з відзначенням в Дрогобиць-
кій гімназії
1875 р записався у Львів-
ський иіінерситет
1877 р перше ув'язнення
Франки
1880 р друге ув'язнення
н Коломиї Відгомоном його
сграіііннч переживань в тюрмі
оповідання " На дні"
1885 і 1886 рр був пост дві-
чі в Киян що н було причиною
його попонною ув'язнення
18с)2 р виїхав І Франко до
Відня для закінчення своїх
студій
1895 р провів Франко у
Львівському університеті габі- -
ЗДА заборонили польському журналістові з Варшави
обурені
волю і примітивний брак лри-стонност- и
ще й тому що він
кілька років жив в ЗДА за
другої синової війни і тут мав
навіть державну посаду у
Службі воєнної інформації а
потім приїздив уже на відві-
дини до ЗДА З репортажів і
споминів з тієї останньої по-
дорожі іліпив він книжку
"Підноситься заслона" яку
ілюстровано рисунками шо
уподібнюють Америку ї її
життя і а керівних державних
діячів до нацистської Німеч-
чини порівнюють між іншим
Айзешавера з Гітлером! Вез-личніс- ть
польських комуністів
дійшла до того шо вони під-мо- н
візи такому "редакторо-
ві" налають "кривдою" і за-
кликають комуно- - польський
уряд ло обмежень супроти
американських журналістів я-- кі хотіли б поїхати до Поль-
щі
лили новими виданнями (папр "Лис Микита") 3) Фраігко
як і Шевченко сини українського села: Франко — син сільсько-- і
о коваля (Левченко син сільського кріпака Отже обидва
нони вийшли і народньої і уші й обидва забллетілн своїми
моїутніми талантами як геніятьиі письменники Тому обидва
вони найбільші поети й письменники Української Землі є те
одним доказом на те які величезні скарби - таланти скриває
в собі український нарід та яку ролю він міг би відіграти не
тільки на Сході Ьвропи але й у світі коли б засів нарешті
згідно з пророчими словами Франка " у народів вольних
колі"!
Український нарід з пошаною і з любоью згадує вели-
кого Каменяра у 100-річч- я його народнії Не від речі буде
згадати шо й другий великий син цього ж кутка нашої землі
Митрополит Андрей ІЛептицький глибоко цінив і шанував
величезні заслуги Івана Франка На Франковім ювілеї що від-
бувся у Великому Театрі у Львові Митрополит Андрей не
тільки прийшов особисто віддати поклін Франкові але її під-гаря- чі оплески присутніх впровадив його під руку на почесне
місце А Митрополит Посип Сліпий що сьогодні страждає на
засланні далеко від рідної землі підчас зеено-святочни- х по-
минок у 1943 р на львївськоому личаківському цвинтарі в чи- сленній асисті духовенства відслужив урочисту Панахиду на
могилі Івана Франка
+ Д-- р Ідей НІмчук
його великий вклад у досліди
та боротьбу з сільсько-го-сподарськіс- ми
комахами-шкід-ннкам- н
При цій нагоді пода-
ється основні дані про життя
та наукову карієру проф Гра-новсько- го
широко відомого
українському тромадянству не
тільки з його наукової але н
громадської політичної публі-
цистичної та письменницької
діяльности До Америки при-
їхав проф Грановський мав-
ши 25 років і тут власними
силами не тільки здобув ви-
соку освіту але й добився по-
чесного місця --в американьско-м- у
й міжнародиьому науково-
му світі ("Свобода")
лгташннин виклад на тему
"Наймичка" Т Шевченка
В роках 1891-189- 7 видавав
літературно - науковий двомі-
сячник "Життя і Слово"
З 1898 р був одним із голов-
них редакторів "Літературно-Науковог- о Вістника" та спів-
робітником "Записок Науко-
вого Товариства ім Шевчен-
ка"
28 травня (916 року помер
у Львові
Перещеплювання очної рогівки не суперечить релігії -з-
аявив Папа
словлюючнсь у справі пере-
щеплювання рогівки з очей
тількн-щ- о померлих осіб ПІ-
ШИМ особам заявив перед
групою різнонаціональних о-кулі- стів
що Католицька Цер-
ква не висуває моральних ані
релігійних застережень проти
таких цензі гшх хірургічних о- -
иерацні коли нони служать
добру людей Однак Папа пе
рестеріг лікарський світ щоб
такс перещеплювання очної
рогівки переводити ТІЛЬКИ
згідно з останньою волею по-
кійної людини та з"а згодою
кревних? Далі казан Папа пе-
рещеплення комусь очної ро-
гівки не можна вважати ні
Т
ПОСМЕРТНА ЗГАДКА
Проф СТЕПАН ЛУКІЯНО-ВИ- Ч
народжений на Західній
Україні бувший старшина ав-
стрійської армії бувший пред-
ставник Уряду УНР і ЗУ1ІР в
Югославії з титулом генераль-
ного коисуля в Загребі помер
в Мельборні в Австралії 31
березня 1956 р на 73 році
життя
й П!
РІСКЕКЗСІЬЬ
Похорон відбувся квітня
УедгеуіІІе ЕІесІгіс НаІсЬегіех
ПРОГОЛОШУЮТЬ випродай старших курчат
СТАРШИХ індичат
курчата індичата здорові
УедгеуіІІе НотсЬегіе$
ХОРОНІТЬ родину хворК випади
вШвамГІ# Щ
'Г:лвТяяяя)вяяяяі
ввввввввввівввввві
Родинної буде відбува-
тися шо гри місяці Щоб цю
Допомогу подання
кінці періоду осід-
ку до або
Оттаві Для
квартальним чеком буде
висланий для вжитку
періоді
) V
3
Ц Р В
4
яким зобовязанням наложс-ни- м па особу якій перещ
ллено очну рогівку іншиук не вільно робити
таких операцій для заробітнії
цілей не вільно користуна
тись для таких операцій оч пою рогівкою бідних чн Ці ком самітних осіб їк ілпита-- лях не тильно школи иозі
ляти очей ще живих хіб ж узагалі не вільно для таких
лей позбавляти живу ліодщ
органу тіла — г
супроти тріоі хІГі
ту пошану що її мається сї
людний створеної ї(
образ і нодобіє Боже
МИКОЛА ДЕІШСЮК ПРЦ
ЇХАВ ДО ЗЛ ДЕРЖАВ
З Аргентини приїхав до Ні
Иорку на сталнп осідок
кола Денпсюк відомим у країн ський видавець і редактору
палу "Овид" М Денис юк 'в
ІфОТЯЗІ СЄМН рОКІВ ВІВ Д)і
діяльність
видав цілу низку цінних ориг
пальних і перекладених ті
українського і світвого пна
менстна В Америці буде про
довжуватн свою видавничу :
ІІЛЬНІСТЬ
і
І
Наші ціни приступні для вашої кишені
Ці та сильні і
ЕІесїгіс Ш
ТеІерЬопе 2733
++ФФ++Ф+Ф
єебе І свою проти І
Зараз зверніться до Томика
Наші спеціяльні корнети із
включають:
1) $750000 за шпитальну опіку
2) Платимо всякі інші шпитальні кошти ло
3) Платимо операції до $37500
4) Платимо платню за івооооу або
палок навіть ціле життя разі повної втрап
ЗЛОиОВЛЯ НВСЛ ІПК Такт ІйлппЛи
Василь Томим палку
Тедефоиуте або пишіть:
ТОШЛМ ТОМ™ Зрссіжі Кергатіаііуе
МШНАЬ ВЕМ2РІТ НЕАЬТН & ЛССІВЕОТ
101М 102 81 ЛІІа РЬопе 4252 Д
"Родинна Допомога"
для Іміґрантів
в першому їх році в Каналі
Щоб помогти новоприбулим влаштуватися і тримати
родини вкупі Родинна Допомога ч доступна:
оІмсіісгтриаспятам які прибули до Канади щоб тут
Канадійськнм громадянам які повертаються
з думкою осісти стало в Канаді
Після вдобрення парляментом будуть такі:
$500 за кожну дитину нижче 16 року
кожного місяця (почавши з днем квітня
1956) поки не до 16 років або
вже живе 12 місяців у Канаді
Виплата Допомоги
матерям дістати
матері мають вносити
мри кожного тримісячного
найближчого (міграційного Офісу
до Іміграції в вигоди
з кожним виплати
аплікаційний блаикет
в наступному тримісячному
НОгЧ
Міпівіег
словами
будьякого
мертвих
проти
активну видавничу
л —Л
Василя
забезпечення віднови
Платимодо
$60000
місячну
в
В ии
А38ОСІАТІ0К
- Е4тоаіоо 7ШІ
постійно
плати
1
дитина дійде
Директора
Подання приймають тепер
Якщо нас в(іщсио до Канади нл
постійний осідок і ви маєте дитину
(або більше дітей) шікме 10 ікаііі
киття які кинуть у Канаді менше
року вн матс право на Родинну
Допочоїу На докладнішими і її — формаціями і а аплікацінліт
біанкетом верніться ло свою
найближчого (міграційного Офісу
або напишіть до Директора Імігра-
ції в Департаменті Громадянства
та іміграції в Оттаві
ТНЕ РЕРАКТМЕІЧТ ОР СІТІ2ЕМ5НІР А№ ІММІСКАТЮИ
ОТТАВА — САРА
ЬАУАЬ' ГОКТІЕК
ГЗериІу Міпїзіег