Ukrainski Visti, December 07, 1943

              Сторона 2
З ширікого світа
Справа Карпатської України
в мадярськім парламенті
Лондон ЮНА") — Чеські
державні кола в Лондоні ма- -
ють вістку що недавно в ма- -
дярськім парляменті відбулася
дебата над тим щоб уряд ви- -
селив з Підкарпаття українське
населення Посли доводили
що підкарпатські українці ціл
ком не звертають уваги на дер
жавні прикази и поводяться
так як за старої демократич-
ної влади Місцеві українці гор
нуться до партизанських гурт
ків займаються саботажами і
слухають заграннчних воєнних
новинок Націстичні посли до
казували в парляменті що Кар
патсько Україна є осередком
аліянтськнх агентів і що укра-
їнці ігнорують всі урядові по-
станови Замість бути добри-
ми мадярськими підданими у- -
краінці тероризують представ
ннків влади і надіються що як
скінчиться війна то матимуть1
свої школи й демократичну си'
стему державного правління'
Посли скаржилися що украш-- !
ське населення відказується
вчити дітей мадярської мови
й називає мадярів зайдами В
виду того казали посли укра
їнське населення мусить бути
депортоване в чисто мадярські
околиці
Поляки знов апелюють
до українців
Лондон (ОНА) — До Лон-
дону прийшла вістка що по-
дяки ще раз апелюють до у-країнс-
ького
населення в Гали-
чині аби не давало себе води-
ти сліпим націоналістичним
провідникам але "щоб співпра
цювало з польськими підземни
ми організаціями Нелегальна
польська радіовисильня 'Світ'
передає апель до українських
людей що кілька днів і про-
сить їх робити все можливе
щоб вигнати ворога зі спіль-
них земель і будувати нове
вільне життя
Польський радіопромовець
вказує українцям на їх помил-
ки й доводить що німці їх без
соромно оманули Українці —
це наш братній народ гово-
рить бесідник який живе ра-
зом з нами цілі століття його
тепер німці тримають у неволі
так само як і поляків Українці
мусіли б єднатися з поляками
і спільними силами скидати з
себе- - спільне німецьке ярмо
Не слухайте проф Кубіовича
казав польський радіопромо-- і
вець бо він запродав свою ду-
шу німцям
$7541000000 МІСЯЧНО
ЙДЕ НА ВІЙНУ
Злучені Держави видали в
листопаді на війну $7541000-00- 0
На конференції Трьох буде
обговорений наступ на Балкан
В Лондоні говорять що на
конференції трьох Розвелта
Чорчила і Сталіна будуть об
говорювати наступ на Балкан
Балкан це Греція Болгарія
Югославія європейська Туреч
чина і частина Румунії
Наступ на Італію вважають
дуже коштовним але невідпо-
відним бо терен дуже гори-
стий і болотяний
В наступі на Балкан була би
великою поміччю Туреччина
коли б стала по стороні аліян-ті- в
Через Туреччину могли б
аліянтські війська перейти до
Болгарії аз Болгарії могли б
перейти до Румунії
Цю справу обговорив міні-сте- р
Іден з турецькими міні-
страми в Каїрі коли вертав з
конференції в Москві а тепер
будуть її обговорювати на сво-
їм зізді Розвелт Чорчил і Ста-
лін
Запрошують Польщу до
російсько-чеськог- о пакту
За кілька днів буде підпи-
саний у Москві совєтсько-чес- ь
кий пакт про взаїчну допомо-
гу З Лондону інформують що
він буде доступний також для
Польщі Це значить що Росія
й Чехословаччина хотіли б
втягнути до цього пакту свою
сусідку Польщу
Совєтсько-чеськи- й пакт має
бути важний на 20 років і звер
нений проти Німеччини Росія
мала в ньому обіцяти що вона
не має наміру ширити больше-визм- у
в менших' європейських
країнах У протоколі договору
нема згадки про територіяльні
границі
Чорчил має 69 літ
Бритійський премієр Вин-сто- н
Чорчил скінчив ЗО листо-
пада 69 літ життя
Замість святкувати свої уро
дими Чорчил як кажуть кон-феру- є
в Каїрі (в Єгипті) з а-мериканс-
ьким
президентом Роз
велтом і китайським президен-
том ген Чіян Кай Шеком а
звідтам усі три вибираються
на конференцію зі Сталіном у
Персії
Грозить страшне безробітя
в Злучених Державах
Звідомленя комісії для пово
енної відбудови подає що по
війні в Америці може бути
страшне безробіття а в нім
56000000 безробітних
Комісія радить щоб уряди
федеральний і стейтові роби-
ли всякі заходи щоб до та-
кого страшного лиха не допу-
стити
о Дамаскин ЧСВВ
Марш Шашшеч
(Продовження)
Коли ж Шашьевич довідався що деякі
народи словянські піднеслися з упадку
то став промишляти чи не міг би й україн
ський народ бодай свою мову охоронити
від загибелі Сумно стало молодому
Маркіянові що народові між другими на-
родами судилось бути послідним що цей
безталанний нарід не має своєї письмен-
ної мови коли другі підносяться просві-
тою й здобувають собі поважання навіть
у німців Він пізнав добре що українці
не пробудяться ніколи з глибокого сну
коли їм перше не засяє зоря рідної про- світи
Довго йшов він напомацки без провід-
ника довго не знав чи засвітає йому
світло в тій блуканині аж ось пізнавши
велику родину словянську став він шу-
кати за українським народом і найшов
його під сільською стріхою Але ж цей
народ виглядав як бідна сиротина що
всіма покинена пропадає під чужим пло-
том Треба було до тої сироти полюд-ськ- и
заговорити двигнути її з упадку й
завести її до зруйнованої хатини де би
при помочі добрих людей могла розвести
нове ґаздівство
Та от Маркіян Шашкевич ' був перший
у Галичині що бажав зблизитися до не-
зрячих простих братів що хотів до них
заговорити рідною мовою й показати їм
дорогу до ліпшої будуччини Став отже
наперед учитись рідної мови але 'не з
книжок а"з переказів люду переймаючи
запопадливо пісні й казки своїх непись-мени- х братів '
Чого вимагатимуть Совети
після завойовання Европи
Совєтська телеграфна аген-
ція ТАСС подає пляни совєт-ськог- о
економіста Е Варгаса
мадярського комуніста що був
свого часу головним дорадни-
ком Леніна а тепер виконує
ту саму ролю при Сталіні для
відбудови Росії по війні
Е Варґас заявив що страти
спричинені війною в СССР об
числяють на кількадесять мілі-ярді- в
долярів тоді як у всіх ін
ших країнах разом взятих
шкода досягає лиш половини
тої суми
Проф Варґас додав що ро
сілни будуть домагатися замі
щення страт тим більше що в
Европі а особливо в Німеччи-
ні рівень життя буде стояти
вищий ніж у країнах потер- -
п ївших від німецької окупації
Цілком льоґічно що ті ре
парації будуть сплачені перед-
іле континентальним країнам
а потім Великій Британії і Злу-
ченим Державам де станови-
ще не буде таке гостре
Професор Варґас заявив що
для відбудови всього зруйно-
ваного за час війни буде по-
трібна праця 10 міліошв робіт
ників на протязі 10 літ і додав
що з країн осі можна буде ви-
слати багато робітників до
праці в Совдепіі
Варґас зазначив що Німеч-
чина зможе виплачувати Со-вєтсько- му Союзові шкоди не
тільки робучими руками але
її грішми поживними продук
тами машинами скотом і т п
Тоталітарні країни будуть ма
ти досить засобів щоб спла-- і
чувати свої борги бо вони бу-
дуть обеззброєні й нематимуть
видатків що перед тим ішли
на військо
Він також передбачує змен-
шення життєвих вигод- - зазна-чуюч- и
що коли знизити ні-
мецький рівень життя тільки
на один відсоток то буде мо-
жливо стягнути півтора мілі-ярд- а
марок річно
Питання повоєнної Польщі
головна справа нової алі--
янтської конференції
У ріжних кругах заповіла- -
ші стане першим предметом
нарад на наближаючій конфе-
ренції Розвелта Сталіна й
Чорчила
Совєтські органи "Ізвєстія"
й "Війна й робітнича кляса"
вияснюють совєтське станови-
ще в тій справі Мовляв совєт-ськи- й
уряд стоять за самови-
значенням себто за правом
населення рішати якого уря-
ду воно хоче і не думає наки-
дати нікому совєтської форми
правління Одначе совєтський
уряд противиться власне на
тій основі поворотові до вла-
ди так званих урядів на ви-
гнанню Такий поворот має від
бутися тільки тоді коли насе-
лення перед тим такого уряду
собі забажає
Як Ваша передплата за УВ?
"Руська Трійця"
Маркіян завязав тоді кружок шкільних
товаришів що обіцяли працювати для до-
бра своєї батьківщини Крім Якова Голо-вацьког- о
й Івана Вагилевича належали до
цього кружка Лопатинський Ількевич
Бульвинський Козанович Козловський
Іван Головацький і деякі інші Всі вони
прибрали собі словянські імена заявляючи
цим почином що бажають свої молоді си-
ли присвятити словянщині а іменно Нень-
ці Руси-Украї- ні Так Шашкевич прозвав
себе Русланом Яків Головацький — Яро-
славом Вагилевич — Далибором
Члени цього товариства обіцювали сло-
вом чести що все своє життя будуть тру-
дитися для просвіти українського народу
Вони вписувались у книжку що звалась
"Руська Зоря" Крім свого імени і прі-
звища вписували вони тут якесь відпо-
відне прислівя Так Шашкевич вписав із
пісні народньої ці слова:
"Світи зоре на все поле
Заки місяць зійде"
а Яків Головацький примітив:
"Пізнай себе буде з тебе!"
В тім кружку визначались особливо три
товариші Шашкевич Головацький і Ва-
гилевич своїми працями в хосен україн-
ської мови і проте їх звано "Руською
Трійцею" Душею цеї трійці буб Маркіян
Шашкевич Середнього росту тонкий мет-
кий волосся русяве очі сині тужні ніс
невеликий кінчастий лице худощаве блі-
де що виражало тугу й пригноблення —
от і образ нашого Маркіяна Він мав рід-
кий дар у товаришів запалити любов до
рідного слова промовити до серця заохо-
тити до праці Сам був мягкого доброго
серци в товаристві дотепний і забавний
Коли ж розговорився про українську на-
родність про українську мову тоді пока-
залася вся сильна його душа: очі блиснули
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ 7 грудня 1943 Число 40
ІНІІНВНіи ХввмН іггНКІВК¥ввНввввввН
вввввввввввввввт ч іввввввввм "ш ::ввввШжввввввввввв1
Дівоча О рганізація в парохіі МБНП в Торонті 1943-- 4 Всередині: о кан Каменецьмий парох По боках: Сестра
Матея й Сестра Натанаїла учительки
ФАБРИКА ФАЛЬШИВИХ
ПАСПОРТІВ
В Букарешті поліція ви-
крила друкарню в якій підро-
бляли фальшиві паспорти Ко- -
ристаючи з загального замі
шання яке тепер панує в Бу-
карешті румунські спекулянти
продавали фальшиві паспорти
зі швайцарською візою по
5000000 леїв (на американські
гроші: $25000)
Румунські багаті верстви вже
втратили віру в перемогу сво-
го союзника над червоною ар-
мією і рвуться втікати закор-
дон Вибираються втікати до
Швейцарії і Туреччини дехто
аж до Аргентини До швейцар-
ського консуля в Будапешті ми
нулого року зголосилося око
30000 румунських громадян з
просьбою за візо на виїзд до
Швейцарії
БУДУТЬ БАЧИТИ ВНОЧІ
Напади німців на Мальту ста
ли причиною епохального від-
криття для людського ока
Нужда та брак харчів прине-
волили населеня здаватись
лиш на овочі а саме помаран-
чі цитрини та подібні інші
Серед такої нужди завважили
що людьске око може проник-
нути нічну пітьму й бачити
предмети як у день Це ствер-
джено на річному зібранні то-
вариства військових лікарів у
Филаделфії Після основної
дискуісї прийшли знавці до
висновку що тут мається до
діла з якимсь досі незнаним
вітаміном який находиться в
згаданих овочах Рішено роз
живо чоло тоді приморщилось і лице на-
брало якоїсь грізної поваги говорив сер-
дечно й сильно переконував Ось яким га-
рячим словом заохочував він земляків
любити рідну мову:
Руська мати нас родила
Руська мати нас повила
Руська мати нас любила —
Чому ж мова єй не мила?
Чом ся нев стидати маєм?
Чом чужую полюбляєм? ' '
Видите отже що Шашкевич не дарму-
вав від того часу як його вигнали з семи-нар- ії
Можна напевно сказати що він не
достиг би пізнішої своєї слави якщо про-
бував би без перерви в тім' духовнім заве-
денню і якщо не познайомився б із істо-
рією й мовами словянських народів Та
працював Маркіян не тільки в хосен своєї
народности він учився також для школи
і в 1832 році скінчив науку фільософії
Маркіян знов у семинарії Смерть батька
Відбувши отже за малу провину велику
кару подався він знов а прийняття до семи-
нарії бо хотів учитись богословії та ста-
ти священиком І дійсно старшина ду-
ховна прийняла його знову до семинарії
коли довідалась' що він через три роки
без догани жив на світі Ледви вступив
до духовного заведення як недоля вра-
зила його тяжким громом Вмер його
батько (30 січня 1833) і відтак мати ли-
шилася з сиротами без усякої помочі
Деяку "пільгу подавав нещасним сиротам
дідич Княжого Тадей Василевський який
над ' ними заопікувався й займався щиро
долею Маркіяна
Від смерти батька став Маркіян сумо-
витим і западав часто на здоровлю Що
весни виїздив з семинарії до села Княжо-
го де по смерти Симеона Шашкевича по
"ДІТИ МАРИ"
поїзди ПРЕЗИДЕНТА КОМІТЕТУ УКРАЇНЦІВ КШДИ
ВСВ О Д-Р- А В КУШНІРА НА СХІД
(Від Комітету Українців Канади)
Справи Комітету Українців
Канади вимагали щоб Прези-
дент Всв о Др В Кушнір ви-
їхав на схід Щоб поїздка була
використана вцілости Всв о
Др В Кушнір рішив виголоси-
ти кілька віч в певних місцево
стях у Східній Канаді Ці місце
івости були: Оттава Монтреал
почати -- працю над йбго ізольо
ванням
ШЕ ОДНА ВЕРСІЯ ПРО
МУСОЛІНІЯ
Ще один образ Бен'іта Мусо-ліні- я
малює генерал Антоніо
Бассо що був військовим ко-
мендантом у Сардинії коли
Мусолінія посаджено в форте-
ці Мадалена
Генерал Бассо стверджує чут
ку що Мусоліні зовсім злома-н- а
людина фізично умово й
морально Він лежав на ліжку
цілими днями встаючи тільки
на хвилину в полуднє Жив'мо
локом і овочами Кожного дня
два рази кликав священика
для сповіді й поради Колись
діяльна людина лежала тепер
у ліжку зломана засумована
сварлива
Генерал Бассо певний що
Мусоліні не поповнить само-
губства Зрештою він усе ще
має великі політичні амбіції
В Оттаві Всв о Др В Куш-
нір відвідав ріжних державних
представників як і рівночасно
наших українців які тепер
знаходяться в Оттаві Помимо
малого українського населення
в Оттаві віче відбулося в чет-
вер 16-г- о листопада в україн- -
Іській католицькій парохіяльній
І салі На віче прибуло поважне
І число наших оттавців Збірка
принесла $2300
Віче в Монтреалі відбулося
в салі філії УНО в суботу
20 листопада Крім Всч о Д-р- а
В Кушніра говорив п посол
А Глинка Простора саля була
переповнена На жаль обстави-
ни не позволили Всесв і о
Д-ро- ві Кушніреві бути довше
як пару годин щоб відвідати
ріжні українські організації й
мати побачення з передовими
українськими місцевими про-
відниками
В понеділок 22-г- о листопа-
да відбулося віче в Торонті
в Українськім Народнім Домі
на Липинкот вулиці На вічу
було поважне число присут-
ніх Українська інтелігенція бу
ла присутня спорим числом
Збірка на салі принесла поверх '$27000 на Фонд Комітету У- -
краінцш Канади
В повороті до Вінніпегу о
Др В Кушнір відвідав Содбурі
в середу 24-г- о листопада Віче
відбулося н салі УН О Хоч
ставлено завідателем парохії Терентія Сме-
тану що був оженився з Юлією сестрою
Маркіяна Цей панотець одержував при
собі також матір жени й проте тим милі-
шим був Маркіянові побут на-батьківщ- ині
В семинарії не міг Шашкевич розстатися
із тими гадками якими переймивсн тоді
коли гірко бідував на світі Вступив отже
н тісніший звязок із українським кружком
і був провідником молодих товаришів у
патріотичних змаганних
Перший літературний виступ "Маркіяна
Уже в слідуючім році (1833) доказав
Маркіян що тою українською мовою що
нею говорять хлопи можна розмовляти з
людьми письменними і в ній списувати най-
кращі галки В семинарії є такий звичай
що час від часу збираються всі питомці
з настоятелями своїми н обширній кімнаті
що зветься "музей" Тоді виступає зпо-мі- ж
них один товариш і виголошує мову
будьто в честь якої високо-поставлен- ої
особи будьто по причині якого церков-
ного чи народнього свята Давніше виго-
лошувались такі мови по-польсь- ки а ча-
сом по-латинсь'- кіі й понімецьки аж ось
Шашкевич відважився перший у зборі
старших і молодих відозватись по україн-
ськії Ця новина подобалась всім вельми
і відтоді намааіись деякі між собою го-
ворити рідною мовою В тім самім часі
написав він також дуже красну українську
пісню прославляючи відвагу і мужність
давніх галичан що в році 1139 мали по-
бороти польського короля Болеслава Кри-воусто- го Ця пісня написана під заголов-
ком: "Болеслав Кривоустий під Галичем"
Вона починається цими словами:
Не згасайте ясні зорі
Не вій вітре в низ Дністра!
Не темнійтесь красні звори
Днесь Галиче честь твоя!
час на проголошення був над
звичайно короткий на віче
прибуло гарне число Збірка
на салі принесла поверх $100
Форт Виллям Всч о Др В
Кушнір відвідав у пятницю
26-г- о листопада Свій реферат
виголосив у салі Просвіти при
Огден'с вулиці Хоч погода бу
ла дуже несприятлива однак
публика добре Дописала Збір-
ка на салі принесла поверх $80
На засіданню Екзекутпви Ко
мітету Українців Канади пре-
зидент Всесв о др В Кушнір
висловив глибоке признання
всім відділам Комітету Україн-
ців Канади й поодиноким осо-
бам які були відповідальні за
успіх його віч котрі були про-
голошені на дуже короткий
час В своїм звіті з поїздки ска
зав що українське канадійське
населення в Східній Канаді
ставиться надзвичайно поваж-
но до всіх питань канадійських
воєнних зусиль і справ які від
носяться до них як канадій-
ських горожан і канадійшв
українського походження Суґ
гестії й завваги які одержав
від Відділу Комітету Українців
Канади є надзвичайно цінні в
веденню дальше праці Коміте-
ту Українців Канади
Екзекутнва Комітету У країн
ків Канади складає щиру подя-
ку всім відділам і одиницям
які були такі ласкаві занятися
проголошенням віч президен-
та КУК Всесв о Д-р- а В Ку-
шніра Суггестії подані о
Д-ро- ві Кушніреві підчас його
поїздки будуть узгляднені Ек-зекутив- ою
Комітету Українців
Канади
Гей! хто русин підлітайте
Соколами на врага
Жваво в танець заспівайте
Піснь веселу тура га!
Рік опісля сечпнаристи хотіли звелича-
ти письменним "ловом день уродин тодіш-
нього цісаря Фраіша І І знов відозвався
український со іонні Маркіян Шашкевич
милою піснею н честь австрійського мо-
нарха ось наймеш він відповідні стишки
и р'ліін мові і якій українці досі ще не
заявляли свого привіту цісареві Цей сти-чотві- р
видруконано V Львові 1835 р під
заголовком: "Голос Галичан у пресвітлий
прерадісний 66 день рождества його ім-
ператорського всличества Франца І ціса-
ря австрійською' короля їх наймнлостив-іного- "
Ця пісня належить до кращих між
стихотворами Маркіяна Ось її слова:
Що то за краса всім світом зацвила?
Чи сонце ясне зпід небес ступило?
Чи небо звізди на небо спустило?
Чи зоря ранком землев ся розплила?
Не сонце не звізди не ясна зоря то
Народи велике днесь святкують свято
Куди мир веселий так лриквапно скорить
В одежах святрчний Всякий ся являє?
Чи труба ангела світ на суд скликає?
Чи Бонн віщий князям пісни творить?
Не пісня Бонна не труба ангела
Усердна подяка в храм народи звела
Що то за голос світом розлягаєсь?
Чи ангелів пісня пливе воздухами?
Чи чудними морс грає голосами?
Чи соловій-птиц- я весну розвиває?
Не ангел не птиця піснь чудную творять
Народи усердну молитву говорять
Мудросте вічна Доброто прекрасна
Що з віку водиш світи воздухами
Що ублажаєш народи царями
З котрими весь рід вся сторона щасна
Милось безконечна Ти жерело світа
Ще царем Францішком в многа тіш нас літа!
(Далі буде)