Ukrainski Visti, January 31, 1939

              "І&гїі:"& -- 7
ДОШАРОГО КРАЮ
Гл Ідете скоро І приємно нашими популярними
ч паровимнкорзблями:і?
ВКЕМЕИ ЕІШОРА соіііімвііе г
" КЕОТУОНК НАМВ1ЛІС
НІШ5А' ОЕІТТ8СНІіиіО
'Знамениті 'ззлізніїчі получення 'з Бремену І Гамбургу
Спеціальні' знижені прогу'льков11ЦІни-длягвііїзд-
у
-- з Евроші між 3-т- нм квітня а 23-тіі- м квітня Ґ між
26-тим'Гчер-
вня а' -- 23-тнм 'липня з правом побуту
чотирьох' тпжнів'в 'Америці" - '' г '
Ближчих 'інформацій'дасть вам місцевий 'агент
--'Еілі6піоп Хогопіо МопїгеаІ ОДппірек Уапсоиуег'
гіпР
НАМВВВС-АМЕВІСА- Я ИЯЕ
шшовятнманввмндм іьотві ІіЛЯНШВВіІІІІ
Вісте з Украіясмх Земель
Iі--
УКРАЇНЦІ ПРИЗНАЮТЬ
- ВСІ ПРАВА МЕНШИНАМ
3 Праги телеграфують що
Влада Карпатської України прк
знає заступництво в новім
соймі меншинам '
' Лріїнято засаду що один по
сол має бути' на 20000 населе'н
ня: Отже Жіідн дістануть три
мандати Чехії два або однії
Мадярїґ'одйи а навіть по од-
ному Німці' й Румуни яких" є
менше як по '20000
Польська преса не перестає
цікавитися Карп Україною
У всіх часописах розписуюті
ся про нужду в Карпатські?
Україні та про злу господарку
теперішньої її' влади На осо-
бливу увагу заслугує статтг
"Курєра Варшавського" з 2£
ХІІ де автор зясовуючи- - тепе-
рішню європейську ситуаціїо
не:шщуе нічого' доброго з то-
го що граф Чіпно перемови
Мадярїцшіу щоб відсту'пііла
вже від своїх намірів до ко-трихво- на
зрештою й таквкла-дал- а
замало енергії
Рівночасно страшить Руму-- '
"ліію що' 'Ма'дяр'щйні гіриобіцп-ноз- а
"ії'з'реч'е'пня претенсій де
Карпатської України заокруг-- '
' лення мадярської території нг
''рахунок Румунії
Булапещтенськнй кореспон-
дент "Курєра 'Варшавського"
жалується що Аіадярщнна ма-
буть обіцяла гр Чіяні ідо не
буде вже робити ніяких захо-
дів у справі Карпатської Укра-
їни Доказом того вважає- - і
те що мадярська преса нагло
перестала займатися питанням
Карпатської України
0 Олесь у- - ХустІ
('гВнзіїачнпй український поет
ОІ Олесь приїхав доХусту На
другий день після його приїз
Українська
третій
відвідав розпоча-Волошиїі- а
ська
(Двацятнліття ясінського
(Продовження')
Це що правда
не було бо Західня
Україна з трудом
наступи Поляків на Львів і по-
требувала війська для -- себе
Західпьо-україпськ- а влада як
уже згадано не бажала те
мішатися війну з Мадярщи-ноі- о
тому підтримувала закар-
патських гуцулів тільки не'офі-ціяльі- ю
Про' це був хитрий
Сомборі поінформований'
тому не хотів переговорювати
на інших основах щобзахнтат
ти самопевністю делегатів
Мабуть уже знав що галпць
кнх старшин вислано до Ясіня
на їх власну відповідальність
Став переговорювати з недо-
свідченим надпоручнйком Во-робц- ем Заскочив його так
що вдалося" йому витягнути з
нього зізнання що ясінське
повстання це лиш сміливий
відрух самих гуцулів і ідо За-
хідня Україна не бажає вміщу-
ватися мадярські
справи
Тут перейшов від!
-
+++++
ДЕМОНСТРАЦІЯ
МОСКВОФІЬСЬКОЇ
Кореспондент часопису ""Ню
Йорк-гТаймс- " "подає що вХус- - сіЧі аНівіЛі чка- -
™)_мшивПи іуоу А:
звернену проти
деіітралізацінної політики Пра
ги Причиною це
ди оуло -- призначення празь- -
іі лі шдииіиішіїї у ьпкяі
ряду ларлатської о країни ге
аерала Льва Прхлі як міністра
5ез портфелю Це назначений
оуло для всіх великою "неспо- -
ІІванкою Про нього не 'знав
іічого навіть премієр' оА"Во- -
юшин Провід демонстрації
5ув у руках'ііедавно з'о'р'ганізб- -
іаної Карпатської Січи Бе- -
:ідннки гостро атакували пра- -
іький уряд кажучи щовін вер
гається до давньої централі- -
іаційної системи давнього у- -
)яду наруиіує незалежність К
України та 'відн'решїи між Че- -
ами н українцями іак сха -
бактеризував поступок Праги
ііж іншим Федір Ревай "брат"
иіністра Карпатської
Зін зажадав щоб''че"с"ькнй" гіре-VIІє'- р
Беран уступив ""'з' "уряду
ікщо він не може погодитися
і правдивими почуванкямн на- -
:еленіт Карпатської України і
москвофільську по-птик- у
Інші бесідники пред
ставляли чеських москвофілів
як ворогів змагань до створен
йя Великої України
Що демонстрація була го
лосна ії бурхлива видно най-
краще з цього що підчас неї
підпимались оклики "геть з Че
хами" Частина' демонстрантів
вдерлась до державного бу-
динку і поздирала чеські дер-
жавні емблеми Під вечір на-
став 4 спокій Переведено а-реш- тп
АСЕКУРАЦШНЕ ТОВ
"БЕСКИД'' У ХУСТІ
лика
зриву 1918 — 1919 р)
приманливих обіцянок до по-
гроз і домагався ' щоби" гуцу-
ли піддалися безумовно щбби
українських старшин відіслали
додому і обіцював дати" їм
краєвого кбмапдаїГта' якого
самі собі виберуть однак лиг'
ш'е тоді як присягнуть на ві'рг
иість мадярській державі! I-на- кше погрожував тяжкими
репресіями на 'житті та майні'"'
гуцули сердиті що іх)
жупан ві'д'крйв"і 'що'на'д-поручнп- к
Вбррбець еврєір не-
поворотністю зрадив "їх гілян
стали ще більше' неустіїгічііві
та з'Нявіїли що збройно боро-
нитимуть своєї ііезалежнбсти
Ба погрожували отвертр' "що
коли 'Мадя рідина не' признає
їх домагань вирушать у' най':
ближчих днях на Марморо-ськи- й
Снгот і займуть ного
зі зброєю в руках
На цьому розбилися пере-
говори
Воєнна виправа гуцулів проти
Мармороського Сиготу
Після повороту делегації з
невдалих переговорів"у Мар- -
ду він 0ув присутній на ака-
демії влаштованій зпрнводу господарська ін-йо- го
бО-п- х' уроднн На гстїі"туція акційне' асекура'ційне
день преміера 6 д-р- а товариство "Бескид"
' ' ло свою діяльність у Хусті
твердження
правдиве
відбивала
у
вже
у внутрішні
Сомборі
ПРОТИ
ПРАГИ
мрнстрацію
демонстра- -
України
іродовжує
хи-
трощі
її'Ч
РОЗДВОЄННЯ ПРАВОСЛАВНИХ
КАРПАТСЬКІЙ УКРАЇНШ
З Хуст'у повідомляють що
там відоуласи-- ' сейм кіімудало-но- ї
Православної' Церкви Кар-патсмсої"}Укра- їни
'"'
Збори -- започаткував -- предсід-ник
комітету Андрій Буркаць- -
кий що заповів чистку в Сй
подальшії Церкві і іравослав- -
на Церква Карпатської Ук'раї:
ніг не хоче чути гірсП сербську
юрисдикцію
З оеФеоатів виголошених у
часі 313ДуВИДНОщи впавші- -
'ській Україні V фактичнс"дві
православні церквкукраінська
нйках'іігдругщоідлягаею:
рйсднкції ' сербського і патріярд
хя '" '''"" ч" ' " 'г1 "'
Бесідники! атак'уваліСу 'своїх
промовах: прііхнльниківпатрі:
яршої [сербської церкви-- Д під-кр'ее- л
ю вали)"" що ном інаці я епи
скопа Володимира Раїча" є не'-конституцій-
на'
' "бої пруський
уряд затвердив її'" вже" після
повстання '
карпато-українськ- б то уряду'' _'" "' ''] Після зборів вибрано деле
гацію яка пішла де преміера
о Волошина й міністра РеваЯі
Опісля вибрано синодальний
(комітеті на чолі якого станув
Андрій Буркацький
ПЕРЕДВИБОРЧІ НАСТРОЇ
Карпатська" Украша пригр- -
товЛЯЄТЬСЯ ДО СОЙМОВНХ ВНбО- -
рів Будуть перші вибори
£ своїй''автономній державі'а
населення вп6вні уявляє4 "собі
вагу 70І$ моменту ' "
Хоч-термі- н виборів ще не
установлено настрій передви
оорчии уже помітний Але як
відмінний від тої передвиоор
чо кампанії якої свідками ми
були за попередніх 20 років
Давніше їздили по селах усякі
партійні агітатори та обіцян- -
кщи алькоголем та грішми
старалися переконувати що
лиш їх партія спасе край що
'" 1л Щн1} Л1Н ч?Чі1} юди а
кандидати "противників це' зло: чіїнці' хабарники "зрадники
іНераз дослідним переконую
1 №" чу° '" аоч
кіі иіівиїїіш з плити
Партійнпцтво що такрозбиг
валр наиі' іїарід ' пропало їіа
ВІКИ
І якщо хтось плаче за пар-тіііництв-
ом то лиш ті що че-ре- з ііього глядалїі собі пожи--
ВУ- -А
народ сам відітхнув немов
камінь би звалився з його гру-
дей: Село перероджується Ку
ди лиш не доводилося меіп
упоїхатн чи до окружіїих мі-
стечок чи до відлегл іїх '"гір
ських сіл всюди стрічав людей
з синьожовтимй стрічками на
грудях усюди лиш довелося
чути побажаїрія щоб при "в-
иборах ставити одну українську
л'істу" Пов'орять 'громадяни:
"Не-мож-
е й' бути ііішоГ-лісти-
і бо 'всі ми одно Українці і 'всі
за нашою українською ' вла-
дою"" "
Зворушливі і так' правдиві
були слова старенького діду- - о Сидора Росбхії які він
промовив на зборах у Ниж-
ньому Бистрому: "Люди довл
гр ми ходили чужими дорога-
ми' і артіями аж тепер най-
шли нашу дорогу У нас мо- -
ЯККІІКІІ}аИййИМ?К8МіК88і$8С
самі на власні очі переконали
ся про повну безрадність' і без
сильність мадярських: урядів і
одноголосно постановили пі-
ти проти Марморось-когоіСнгот- у або ще й далі аж
до-Хуст- у де хотіли взяти у-ча- сть у великих народніх збо-
рах що були скликані на 21
січня в цьому місті та своєю
присутністю рішити про будуч
чннугвсього Підкарпаття
13 січня 1919 р вирушило
їх військо сплою 500— 600 лю-
дей з Ясіня до Рахова Части-
на війська їхала 'залізницею
узброєною у скоростріли та
дві гармати (для яких не ма-
ли амуніції) а частина висла-
ла передні стежі та здовж Ти-
си маширувалидо Квасів' Пере-
д-тїєїр малою куіГелевріомі:
сцевістю прийшло "до "пере- -
стрілкіь з мадярськими стелеа
ми висланими" з Рахова' одна- -
іс"_:МадірІіг скоро вте'клй перед
жваво наступаючими гуцула-
ми У Квасах" персно-чу'вали'- а
другий день1 вії- -' бралися др-"н6в- ої сутички" "в
якій гуцули наступали ві и важію що частина Мадярів
кинула зброю бо вже не мог-
ла рятув"атис~я втечеїб' і підда-
лася'' Було це щось 1 5 мадяр-
ських добровольців я~кйх""п
і'1!' І ?'""'
"
Продаж Реальностй
1(
і Оі'Іупи&тік1 іцпити апл - ппппати
хату 'фарііу або биінес (Інтерес)
гірЦходіть абоч пишіть до: '
" ? V А- - ВШЦ8КІ ' '6048 Алепие Базі' Саідогу АИа
жебутіг лиш одна партія: у-країс-
ька
з одною програ-
мою 'добро ' укріаїнського' на-- „
' '"" '"'г раду-"- :
А це нині слова цілої Кар-
патської " 'України ''
НА ВАС СІЧОВИКИ
Премієр Карпатської Украї
ни дгр ':А Врлршіін'Л' відвідав
ПоловнуКоманду й Хустський
Кіш --
: "Карпатської Січн'-'і- Г [Кр-ііібв- ий заявив"' у7 'привіті їдо
оиуи: здисциплінованих січови
внків чекаїрть наказупреііі'єра
та" закінчив привіїтання оклйт
ісомг "Слава 'пр'емієррві ""—
батькові нашого нарад Від:
повідаючи на привіт" премієр
сказав : і--т вас"- - січовики ди- -
виться наша мол ода держава 'з
гордістю та вірою: ідо' ви'Гста- -
нете" ііа її поклик у кожній хвн
лині і доложу всіх зусиль
щоб ваїда організація мала
справжній військовий хар'ак- -
геР
ОСТЕРІГАЮТЬ ЧЕСЬКИХ
РЕДАКТОРІВ
"Нова Свобода" (Хуст) з
1-- го січня ц р остерігає чес'ь
кнх журналістів і редакторів
щоб вони не лучилися з воро-
гами української державності!
й не' продовжували' старої по-літикй'- що показалася в остан-
нім конфлікті цілковито
Після короткої зміни го
Дорить ' '!Нова Свобода"' ті
чеські журналісти 'зїіов почи-
нають лучитнея з москвофіла-
ми і мадяронамп та знов почи
нають говорити про карпато- -
рускі лід" (нарід) про "руси
нів" та "русіііскі "лд"
"Нех жне Псльска"
Польська Агенція Телегра-
фічна подає що ві Мукачеві
що тепер є під Лїадярщннрїо
відбулася маніфестація за
спільну л
м'адярськр-іольськ- у граііицю лідчас якої кричали'
"Нєх жнє Польск'аі'і
ГОРИ КЛИЧУТЬ ВАС
Рахівщніїа' — серце тури:
стичного руху в: Карпатській
Україні вже" покрита чудовим
пухким "снігом 'Знайдете' --тут
гірські схили и узбіччя в кож
них ступнях склбіїу спосібіпіх
для1 добрих і мейще 'здатних
лещетарів
Де звернутися по інформа
ції? '
В Рахові працює аґільиа
секція клюбу туристів зі своїм
лещетарським гуртком тон
нам дасть щирі г правдиві по
ради а навіть вишколеного ле
щетарського провідника' та ін
структора
Іі Пахові та Яснію дістанете
все що потребуєте Нічліг в
окремих або спільних нічлігар-ня- х Денна пенсія 20—25 кч
Прогулькй їі тури но околиіі
Рахова чудові й легкі
ОТЖе ГУЦУЛЬСЬКІ ГОРИ КЛИті
чуть Вас Прийдіть Чекаємо
Вас
що не будуть більше воювати
Що тим Мадярам тепер не пі:
щ'ло добре можна здогадати-
ся
Пополудні дійшли гуцули до
Устєрік Тут стали обстрілю-
вати їх оборонці Рахова які
закопалися в окопах Також
поїзд що їхав туди мусів зу- пинитися бо шипи були від-мрнтова- ні
шлях ушкодженні!
Направа шляху забрала кіль-
ка годин часу і відбулася між
двома нсирйятельськнми від-
ділами аж до' пізпа вечеро'м
Гуцули були перекопані що
не зможуть здобути мадяр-
ських окопів без великих
втрат вислали до Мадярів сво
го парламентаря а знявши з
поїзду гармати загрозіїлп їм
що їх розстріляють Мадярські
оборонці Устєрік не знали що
гуцули не мають амуніції для
гармат тієї погрози злякали- -
ся та з вечірнім сумерком по-
кинули тихцем свої становища
Тому що то були в більшо-
сті спіські німецькі КОЛЬОПІ-ст- іі з Рахова розбіглися по
своїх хатах на приказ своїх
старшин поховали зброю що?
би' в" відповідну пору могли
зііову вжити її А нічну тем-
ряву використали на тс що
ог'р'абил'и зовсім харчові й іїі:
мороськім Снготі гуцули на-- ( цулн тому тиждень були ви-Рал- и Ще'більїііої відваги бо пустили па волю під умовою
походом
гуцули
на
так
хиб-
ною
громадські вибори на
!ііі!-Ді!Дііпшііш"''-
Т:
і 3 Берестя повідомляють: На
просторі поліського в6'євідг'
ства відбулися' вибори до гро- -
АЇ'адськііх рад" у др'огбчинськр-м- у
кошйрському й косівськб-м- у
повітах ' Вислід виборів
такий:?7" ""?
Дрб'гбчннський повіт — 139
громад' "віїбрали 2219 радних
у-т'б- му 1924 Поліщуків (Укра-їнців)27- 1
Поляків і 24 Жидів
Коширськин повіт — 112
громад" вибрали 1966' радних
У"ічтоіїу''1'ї705 Поліщуків' 228
Поляків21 Жидів 7['Москалів
'4" Німців і' 'І' Біло'русйна
КосівськиГиповіт— --С"1 1 7 гро-
мад вибрали 1836 радних у
тому 1'5'42?Пбліщ'уків' 263 По-ляків}-30Жйді-
в'Х
1 Біло'русйна
Нових 130 польських
кольоній
На просторі1 тернопільськоі:о
воєвідртва парцелюють маєтки
в Городку 'заліщи'цького пові- -
уу'к Олсксшіцях борщіізського
повіту Кальнім бережансько
го повіту Плетенчах нере- -
мишлянського повіту і в Сеп-кб- ві
Старім радехівського 'по-
віту
3: неї парцеляції має новста
ти 130 осад "на частЛіхпо Б-- 7
гектарів Колоністи дістанз'ть
готові частки 3' будинками до
мешкання найдальше в другій
половині 1939-г- о року
Це лиід частина нових кольо
ній їцо повсталії під 1937-г- о
року
Полонини Карп України
Полоишш в Карпатській У-кра-
їні займають площу 80000
гектарів з того около 90 про-
цент державні а 10 процент
власність приватних осіб Лан-
цюг полонин тягнеться здовж
Карпатської України зміж них
'найбільші два комплекси її
Рахівщиііі які розділює Тиса
то є: масив "Чорногіря і Свн-дбвец- іі
Дальші меіїші' ком-плєкс- н
це Боржава полонина
Красна і ще менший: полонина
Рівно н Ужгор'о'дГциііі Чим
дальше па схід тим менші по-
лонини (Чорнбгіри вище 2000
Рівна тільки 1400 метрів над
морем) па більших полони
нах випасається худооа ялова
(телиці воли) а на таких де
мало води випасаються вівці
В нижчих полонинських поло-
сах (Івасівський Мепчіл 1300
метрів) випасаються коровії
Статистично на одпі катастегі
припадає для 'випарування од
на номальиа штука то є худо-
бина ваги'400 кґ або тій вазі
відповідне число меншої худо
би (коло 10 овець аоо три
ялівки) Раціоналізацією (то
є швайцарським способом по-
лонинського господа р с т в а )
ліпшим гноєнням тощо можна
би" цс число іібдррїти а "наиіть
потроїти
Емеитачьські сироварні до
тепер находяться тільки в Ра-хійщи- пі
(Менчул і Рогпеска)
де продукується річно коло
два пагони 'емейтальського си-Р'- а
Вирівнуйте залеглости!
ші склади в Рахові дак їцо
гуцулам па другий день не
впала пінка добіїча крім кіль-
кох старіїх заліз'їпічнх возів і
пересувних льокомотпв
15' січня рано вирушили гу-
цули до Рахова зайняли за-
лізничну ста цію" і головні уря-
ди Одначе' добичі ііе здобу-
ли ніякої А що про прохар-
чування цього малого військо-
вого відділу не були як слід
подбали розбіглася частина
вояків щоб роздобутії якихсь
харчю- - Це самособою не при
чинилося до вдержання дисци-
пліни Тяжко було зарадити
тому щоб вояки не розбігали-
ся бо хоч воші були узброєиі
розмірно добре п'є мали одно-строї- и "Збігців" було тяжко
контролювати або гінсплатй за
ними погоню бо деякі з них
були у гуцульських одягах
інші її старих' австрійських вій-
ськових мундурах ще інші' в залізпичпх одностроях а ли- ше то тут то 'там нидію було
між ними однострій Недо'ста ча' виряду виявилася найлін- -
ВШШШвЙйлбнлаі!і
г И л' НА 1939
Всі календарі 'в-р"жіш-
х ііароднїх красках чудесно викін-
чені прегарне украшеїнія для кожної родини маємо
календарі релігійні патріотичні любовні побутопі п
чудові ішди природи Канади і Старого Краю
вЩШИаЧШШж1! -- Золотоиерхнп Київ І™К8№І$'Ада2ЙіМЧ!$ Аіолода Українка Геть'маигМазепа ЕІЖ Наталка Полтавка ШШШїСШШІЇ ТаРас Шевченко- - Ште'г-Г'- Ж Ангел Хоронитель дітей ШШШ&Щ&ІЇ Дві Дівчинки на бальконі
Ш$ШІ '3 :&&{%--№ Діти л пізрчком тШЩІЇЩі і багато інших
100 "Серце мо': Зй центі
З штуки 'За $100
Книжкові Календарі на 1939 Рік
Календар Червоної Калини (Приятель Жовніра)
львівський
Калєплап Українського Інваліда львівський
Календар Голосу Спаснтслі
м:і 1 ПЯ9 пік- -
Календар Львівської "Просвіти" 4ас
Календар "Батьківщини'' Львів '40с
Календар "Золотий Колос" ' : іС'
ІЛсгаіпзка Нагосіїіа КпуЬагпіа
юібвіоГіі'гккі:і' IСймоNТ1і лглгсктл
"{дцгидиіїмйДйадліи'й'тУіУ
ІОВИЛЕЙ 0 ОЛЕСЯ
У грудні 1938 оку минуло
00 літ "під народження одного
з найбільших українських по
етів Олександра Олеся (Кан- -
днбп)
Оіексапдер Олесь походить
і української купецької родп-и- н
Народився пост в селі
Крича па Харківщині 6 грудня
1878 р Учився н сільсько-господарські- й
школі а потім за-
кінчив ветеринарний інститут
у ларкові
Перші свої вірші почав пи
сати ще н ранніх хлопячпх ро-
ках під впливом Шевченка
Друком появилися 'вперше
1У03 року Пять років пізніше
вийшла його перша збірка по-
езій що принесла відразу по-
етові славу й популярність
Була це "З журбою радість об-
нялась" Потім ного літера-турнр-поетнч- на діяльність на-
брала широкого' розмаху Ви-
ходять одна за другою збірки
його поезій що знаходять
скрізь на українських' землях
широкий відголос Збірка
"Будь мені мечем моїм" пое-
зії кіі: НІ "Драматичні етюди''- - Поезії кн V Поезії ки VI
сьома готова до друку книжка
поезій ис вишила-- 1 залишила
ся п Україні Потім т Відні
1919 року вийшла його збірка
Чужішою Далі вийшли по
го "Дитячі казки" "Віршована
історія Кляті часи" Кому
повім печаль мою - що впп-іпл- а
недавно у Львові і яку по
ст видав уже па еміграції
Потім вийшла ще книга 'одіша-цята- :
Поезії Крім того шн'і-шо- и цілий ряд його цінних пе
рекладні: Пісня про Іаявату"
Лопґфелла казки Ґріма ітд "'
його велика громадська та
культурна діяльність позначи-
лась па ріжппх ділянках на
шого -- життя Був дониній час
головним редактором Літера
турно-гіауковог- о містинка у Львові перед віііпою За ре- волюції приймав участь у ріж-
ппх організаціях і мусів по
устуиленш української армії
відійти па еміграцію через Ві-
день та Берлін до Праги де
перебуває під року 1923 до
цього часу
Сто вихрестів
Польська преса попідомпла
що н Дрогобичі отиорішсії
курс для жидів які хочуіь ви
хреститись Сьогодні з Дро-
гобича повідомляють ідо на
цей курс вписалось понад 100
жидш які хочуть вихрести-
тись Кожний впхпест платить
за курс 40 злотих
ЛьУвіЛвсььпкоапі вітреожіспвоивхірдепща"уюгртоьмсая-
да занотувала в останніх міся-
цях значний зріст числа осіб
що зголоейли своє виступлеіі- -
11 І 11-ї- 1 :і 71 II оагалом ч лл
ГИР II РлУППЇ 71ґ гііпісі ппапЛпп''! -- — — „ „ ици-луд- н !_ _ І
_ єішя жандармерії обідрані нпступіїло около тис гу-'осі- б Вихрести стараються як-цул- н сївтипиа пжноааннаддгаоярглмаолсвьиикихжвкаінноцддіапромсі тсіьючка-і:- сні майїіішадонвицшхьеомнуеспкротпрлтоінзудмзоімхніоьндуитбрьоелідгіої ко-чак- а що мальовничу ріжио- - жпиіі львівський жид 'підозрі-родшеть- - одягу бщуеде)збільшило 'ївіиацетисівоїх"" зна"йомих' V вічетун-(Дал- і
- ИЙ РІК
вибір стінних
КАЛЄІІДЛРІВ
Лін зарядили велику ви-прод- аж
книжок за півціни
Жадайте спеціяліпого
Катальога
СОс
50с
з Уставом Церковним
25с
ПОЛЬСЬКИЙ НШЩЙЙ' СУД
ПРОТИ УКРАЇНЦІВ
Польський найвищий суд у
Варшаві рішив що українські
священики н Галичині мусять
нести метрики '110 польськії
Цим суд хоче скріпити судо-
ві процеси ії Галичині проти
українських священиків у я-к- мх
за метрики багатьох укра-
їнських священиків засуджено
па тюрму
Події в Краснім
В Краснім золочінського по-
ні гу 1 0-г- о грудня 'знищили
польські напасники ко'ісра- -
типу домівку "Сокола' "Рід-
ної Школи"' і -- кружка "Сіль- -
ського Господаря" та дна и'ри-игп- й
українські склепи Нп
пасинків було около ЗО:
До члена" падзірпої радії ко-
оперативи який закликав по- мочі стрілили через вікно' до ііою хати Стріл па шас'гя пі
кого не поцілив
ВОВКИ В ТУРЧЛІІЩІШІ
Внаслідок морозів і браку
поживи ) лісах у Турчаніциїн-вовк- и
покинули' "лісп ' Гї появи-
лися цілими "стадами коло люд
ських "осель
ГОлод додав їм такої підва-
ги що хоч були прияппі пас-
тухи понкіі кинулися коло
громади Рикіїї па стадо овець
і загризли кілька овець
УКРАЇНА - ВАЖНА СПРАВА
Вати'каиськніі щ о де и н нк
"Римський Обсерватор" шіпн-са- н
щу паїіважнішою тепер
справою світової політики є
справа Середземного Моря'
що па цім схрещуються інтере-
си Італії Франції та Англії
"По за тим відтинком оди-
нокою на часі справою в Єв-
ропі є питання української пе-залежио- стн
(£ це складна
справа яка може викликати
нажпі наслідки"-- — Так пише
пай поважніший католицький
щоденник
ВИЇЗД ДО КАНАДИ
Реєстрація родин па виїзд
до Канади з Польщі в 1939
році вже зачалася Зможуть
виїхати родини з капіталом
1000 долярів але в -- обмеженому
числі якщо не мають ніко-
го и Канаді Крім того гімо:
жуть виїхати родини з капіта-
лом 500 долярів коли мають у
Канаді свояків або добрих зпа
іірмих Щодо вивозі' иоказу-во- ї
суми 500 долир'п поль
ський уряд ис робить обме
жень
Комуністи в Оольшевії вида-
ли розказ щоб до кінця берез
ня ііш року списати всіх свя-
щеників псі церкви каплиці й
доми молитви що ще залиши
шся до тепер Хочуть знати
кілько залишилося до тепер
тих хрпстіяпських рештків що
б з новою сплою давити і
переслідувати