Ukrainski Visti, January 22, 1946

              УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ 22 січня 1946 Число 4
Сторона 2
А Кащенкко ПІД КОРСУНЕМ
ІСТОРИЧНА ПОВІСТЬ
(Продовження)
Микита її Ганна лишилися дуже збентежені її засмучені
не знаючи що чинити Пріся ж радіючи що минулося лихо
почала умовляти чоловіка її матір що то вже не таке страшне
'гГлпЧр ак-ш- п ~л~ військові лю-- д—и- поживуть V них деякий час
-- 1 „ „_„ „„„ Папо — ЩО Ж МаЄМО рООИТН МаМОГ — гинирила оупа — ш_рч-- -
всі в малій світлиці а уланам віддамо ваші дві горниці
будемГясння охала й бідкалася що таке сталося без чоловіка
а проте врешті мусіла скоритися її почала переносити свою її
чоловікову постелю до дочки
Після того дня в хаті Цимбалюка життя повелося неве-
селе її пригнічене У дворі її по хаті ходили чужі люди її ха-зяїїнува- лн
як хто хотів З першого дня в Ганни почализника-т- и
всякі харчі далі не ставало дробу а нарешті черга дійшла її
до свиней Ганна плакала її сварилася з уланами але це було
ні до чого бо вони лаяли її її робили ще гірше
Микита пішов був поскаржитись уланському полковнико-
ві але з того трохи не сталося нового лиха: полковник дору-
чив Квіцінському розібратиМнкитову скаргу її тоїї приїїшов-ш- и
до хати Цимбалюків знов почав жартувати та залицятися
до Прісі а Микита знов хапався за шаблю так що Прісі вдру-
ге довелося благати шляхтича щоб пробачив її чоловікові
В кілька день після того Пріся як і щодня пішла ввечері
з вітрами до Росі по воду
' 3 того часу як до Корсуня прийшли поляки сумно стало
над Россю Не маячили вже тут під вербами чорні шапки
парубків не червоніли стяжки та плахти дівчат не бренівесе-ли-й
сміх не лунали понадрічною лагідні пісні Замість того
мов тіні ходили тут засмучені жінки та потаи ховаючись од
гусарів та жовнірів поза кущами прноігали до річки дшчаїа
з відрами Замість пісень тепер тут вчувався плач та жалі З
усякої хати жінки н дівчата принооилн сюди свої кривди
образу її ганьбу що їх зазнавали од поляків: по хатах поляки
гуляють та пиячуть бють та нівечуть хазяйське збіжжя її
посуд грабують добро ріжуть худобу Та нехаїї би вже це
а то почалося таке що не можна ні дівчині ні молодиці з
хати вийти
Сьогодні Пріся почула ще таке що її аж пропасниця по-
чала бити: у Криванюка напали на жінку а коли чоловік почав
її обороняти так гусари забили його на смерть
Наслухавшись поо такі новини та наплакавшись разом з
жінками Пріся помітила що то вже добре смерклося й ухо
пивши СВОЇ Відра На КОрОМИСЛО ПОСП1шиадчиіь пішли ди списі
левади
Хутко проминула вона верби що мов вартові стояли над
кручею перебігла всю леваду її наблизилася вже до кущів
бузини що росла понад межею садка коли зза тих кущів
виникла постать Квіцінського її перепинила іїї шлях
— Я давно чекаю на тебе красуне! — сказав шляхтич —
Так ти мені в' око впала що просто спокою не маю Прича
рувала ти мене своїми очима!
Скористувавшись з того що Пріся держала руками коро-
мисло він обняв її її хотів поцілувати але молодиця відхили
лася розплюскавши воду
— Не жартуйте пане бо ви знаєте — в мене чоловік є!
Шляхтич спалахнув
Як не будеш до мене ласкава її не будеш мене любити то
забю на смерть твого нахабного хлопа-чоловік- а! — Ліпше йди
до мене волею — додав він ухопивши Прісю за руку —
Бо все одно як забю твого чоловіка то не минеш моїх рук
— Ох мені лихо! — злякано скрикнула молодиця її хотіла
тікати але шляхтич уже міцно обхопив її рукою
Коромисло з відрами впало Прісі з плеч а вода розлилася
по землі
Пріся змагалася її почала кликати Микиту але ного не
було
Нарешті на репетування Прісі од хати почулося тупотіння
То біг не Микита бо він саме ходив у степ по коні — від
хати бігло четверо уланів
Наляканий тупотінням шляхтич випустив Прісю з рук
розглядівши ж що то були улани знов хотів ухопити її але
було вже пізно: покинувши відра там де вони впали Пріся як
сполохана куріпка кинулася за кущі н побігла через сад до
хати
— Чого вас нечистий приніс сюди? — накинувся хорун-
жий на здивованих уланів — Не сміть мені сюди вибігати
хоч би що тут почули! Гетьте к бісу!
Обурений мов звір що тсеряв здобич шляхтич пішов
вулицею
IV
Вирвавшись з обіймів шляхтича Пріся не добігши ще
до хати почала думати чи сказати Микиті про те що сталося
чи не говорити Сказати страшно: Микита такий запальний —
він убє пана н тоді загине сам на шибениці а проте й не ска-
зати було неможливо бо мати зустрівши її біля хати поба-
чила що вона така збентежена й зараз почала питати де
відра Пріся не мала сили таїтись і з плачем почала розказу-
вати матері все жахливо озираючись і тремтячи всім тілом
бо їй здавалося що шляхтич женеться за нею
Тут саме приїхав Микита н Ганна розказала йому що
було Микита заскреготів зубами і стиснув шаблю
— Убю як собаку!
Боронь тебе Боже любий! — ридаючи сказала Пріся
Ти занапастиш себе й нас усіх!
Микита суворо відхилив Прісю від себе й оставивши
коней пішов у хату Він хоч і знав що Пріся невинна в тому
що божевільний панок чіпляється до неї а проте в козака
виникло якесь вороже до неї почуття
— Бач як причаровує своїми очима чарівниця!
Смутний і обурений він мовчки ходив по світлиці
— Голубчику Микито — говорила Пріся трохи заспоко-
ївшись — ти неначе на мене гніваєшся Чи винна ж я?
— Не дивилася б на нього не було б того!
— Я тепер радніша б щоб мої брови полиняли а очі поза
падались щоб на мене бридко було й глянути бо тоді б пан
до мене не чіплявся!
Пріся почала так гірко плакати що Микиту взяв жаль
і він почав її заспокоювати сказавши що тепер він сам' про- -
вожатиме її на річку
Другого дня над вечір коли Пріся лагодилася йти по воду
Микита справді надів свій козацький черес запхнув за нього
пістоль зачепив шаблю й пішов разом з жінкою
"Вони йшли через садок де ще недавно так любо жениха
лися ховаючись увечері від білого проміня місяця під захи
стом кучерявої яблуні
Взявшися за руки молоді перейшли сад вийшли на лева
ду й проминувши верби почали сходити вниз до річки От
і воно те місце де Микита вперше попросив у Прісі напитися
води й вона причарувала його своїм поглядом Але яка од-мін- а:
там де срібним дзвоном понад річкою бренів дівочий
сміх' та співи тепер стояла зловісна тиша що перебивалася
тільки плачем та зітханням покривджених та ображених жінок
Пріся навчки набрала води а Микита підсобив їй підняти
відра на плечі й обоє' пішли назад Скоро вони проминули
верби й наблизилися до кущів аж тут на зустріч їм вийшов
Квіцінський
Микита спалахнув
— Чого це пан тут тиняється по чужій леваді? Чи не під-
стерігає він тут чужої жінки як учора?
В ті часи на шляхичів у Польщі не було ніякого суду
Навіть саме життя хлопів було у владі шляхти Через те зма-
гання Микити за честь своєї дружини здавалося Квіцінському
нечуваним нахабством й обурювало його
— Геть з дороги нахабний хлопеї — скрикнув він — Як
смієш ти пся крев ставати мені на перепоні?
Він підступив ближче до Прісі
— Бачу ляше — одповів Микита заступаючи жінку
її виймаючи з піхви шаблю — бачу що або тобі або мені не
жити на світі Ставай до чесного бою!
3 ким? З тобою? — глузливо скрикнув хорунжий —
Шляхтичеві не личить рубатися з хлопом Хлопська смерть не
на поєдинку а на палі й ти зараз покуштуєш як сидіти на
н'ім Гей гайдуки! ( Зза кущів вибігло двоє дужих поляків що були гайду-
ками біля хорунжого Він навмисне привів їх з собою щоб
силою захопити сьогодні Прісю до себе
Та не вспіли ті гайдуки підбігти до Ґалаґана як шляхтич
уже впав на землю простромленин-- у серце шаблею козака
Жахливий крик вирвався з грудей Прісі Вона зрозуміла
що загинуло її життя бо загине тепер Микита Скрикнули и
гайдуки і вихопивши з піхов шаблі почали наступати на
Микиту
Три шаблі перехрещуючись і бючись одна об одну жа-
лісно брязчали розкидаючи в темряві блискучі іскри з своєї
загаптованої коиш
— Прісю! — гукнув Микита — Тікай до хатн поки я їх
здержу!
Але в Прісі буяла по жилах козача кров Вона не покинула
иплппшп п ппигплі я скинувши з коромисла відра вдарила
ним очного ч гайдуків по руках і вибила в нього шаблю У
ту ж мить Микита зачепив другого гайдука своєю шаблею по
щоці її той з прокльонами відскочив від нього й скрівавлений
почав тікати Слідом по ньому побіг і другий покинувши
свою вибиту Пізісею з рук шаблю
Все сталося в одну мить Пріснії чоловік був врятований
од смерти але молода жінка розуміла що та смерть стояла
зараз за плечима її чоловіка оо за кілька хвилин мали сюди
надбігти цілі натовпи поляків і Микита буде вбитий Ті ж
думки блискавкою бігли й у голові садюго Микити
— Прощай голубко — сказав він притуливши до себе
дружину — Я втечу її переховаюся в крутому байраці А по-
тім потім сподівайся мене разом з Хмельницьким!
Пріся хотіла щось говорити обхопила чоловіка за шию
та так і зомліла
— Схаменися Прісю бо обоє загинемо — умовляв
Микита дружину — Не вдавай серця в розпуку Бог допомо-
же нам знову зєднатися
Побачивши що Пріся не розплющує очей він почав
її трусити щоб довести до притомности
Тимчасом з вулиці почулися голоси: Поранений гайдук
підняв цілу хоругву уланів і вони бігли до левади Небезпека
зростала що мить
Хапаючись Микита поніс Прісю на руках до кущів бузини
що росли зараз за межею саду Тут нарешті вона розплющила
очі іі прочуняла
Прощай мила! Тікай до матері та не журь себе а
сподівайся мене разом з волею! — ще раз попрощався Микита
з дружиною
Пріся почула любий голос і зрозуміла що чоловікові
треба скоріше' рятуватись Вона поцілувала ного востаннє
кинулася в сад і зникла за кущами Зник за кущами її козак
(Далі буде)
З Мандрівного й Таборового
Життя Скитальців
Прикіиці травня і напочатку
червня ц р почали з Лондону
в польській мові а з Люксем-
бургу в німецькій мові оголо-
шувати радієм що демарка-
ційна границя між большевиць
кою а англійською її амери
канською заїїманщнною німець
кої держави буде значно пе
ресунена на захід і поважні те-
риторії обсаджені дотепер
англійськими її американськи-
ми військами перейдуть у цей
спосіб під большевицьку обса-д- у
Тоді тисячні маси україн
ської еміграції що якраз пе-
ребувала під той час на тих
територіях (Меклємбурґ Ту-ринґл- ія
й Саксонія) з осеред- -
кол! Ваимар у іуринґп почали
подаватися на захід у терито-
рії що мали оставати й нада
лі під англійською и американ-
ською обсадою Велика части-
на еміграції з територій при-
значених большевиками пода-
лася до Баварії й далі на пів
день у бувші австрійські аль- -
пейські країни а менша ча
стина (хоч ще таки досить
значно) в північні й північно-захід- ні
провінції Німеччини
По остаточному визначенні й
усталенні англійської й амери
канської заиманщини повста
ли на цих територіях дві групи
української еміграції а це:
південна з осідком централь
ним у Франкфурті над Меном
бо тут перебуває головна ква- -
тира головного команданта
аліянтськими військами а дру
га північна з осідком у Ганно
вері що на підставі рішення
делегатів представників стабо- -
рованих у поодиноких місце-
востях українців з дня 24 жов
тня ц р має перенетсися до
місцевости Бад Ойенгавзен у
Вестфалії бо тут знов перебу-
ває зі своїм штабом маршал
Монтгомері командант анг-
лійських військ Інтересне бу-
ло це пересунення на захід емі-
грантів Цілі тижні котилися
їхні валки битими німецькими
шляхами Одні автами (це най
щасливіші зпоміж нещасних)
інші возами запряженими кінь
ми треті малими візками що
їх самі тягнули а багато таких
що попросту втікали пішки а
в руках та на плечах несли все
що в цей спосіб удалося їм
урятувати з їхнього майна
Правдива мандрівка чи пере-
селення народів
Вкінці по упливі цілих тиж-
нів удалося емігрантам якось
улаштуватися на новодобутих
місцях Переважна частина
концентрувалася по таборах
("форин кемпс") а поодинокі
родини (заможніші й відважні
ші) по приватних мешканнях
З таборових людей найкраще
почувають себе ті що попали
в українські табори Багато гір
ше проживають ті сотні чи ти-
сячі наших людей що попали
в т зв мішані а властиво чу--
жинецькі табори Бо по укра-
їнських таборах почалася під
виливом і проводом інтеліген
тів що туди також дісталися
жива організаційна праця пе-
редовсім звернули увагу на ви
ховання дітей і молоді Пов
стали в ріжннх місцевостях ді-точ- і
садки для найменших (т
зв дошюлля під проводом ко
лишніх садівничок) вселюдні
школи для шкільної дітвори
середні школи для старшої мо-
лоді а навіть організується вла
сниїї український університет у
Регенсбургу в Баварії
Також релігійна сторінка не
стала незавидно По кожних
численніших таборах повстали
душпастирські станиці зі свої-
ми сталими священиками що
заспокоюють релігійні потре-
би своїх вірних Пішла також
рухлива культурно - освітна
праця зрілої молоді і старших
Повстали хори драматичні гур
тки спортові товариства фа-
хові курси ріжннх ремісничих
ділянок якщо на такі праці
були можливі обставини і від-
повідні люди Зате українці що
попали в чужинецькі табори
а загал їх це переважно селя-
ни й робітництво у значній мі
рі деморалізуються і денаціо
налізуються в чужому середо-
вищі під чужим впливом ду-
же часто під натиском і доціль
ною працею чужинецького про
воду а з браку рідного вла
сного інтелігентного Так най- -
сумніше під тим зглядом пред
ставляється нурщина — най-
більш промислова частина Ні-
меччини Покищо нема навіть
докладної статистики скільки
в ній проживає українців по
чужинецьких таборах (поль-
ських і інших національно-
стей) бо українських таборів
у цій країні цілком нема По
достовірних даних має там пе-
ребувати по ріжннх таборах
около 10000 українців робіт-
ників і селян
У дні 24 жовтня 1945 відбув
ся зїзд делегатів представни-
ків поодиноких таборів з ан-
глійської зони в Ганновері Зі-
бралося около 60 осіб з ріж-
ннх сторін і таборів На цьому
зібранні стверджено приблиз-
но що в англійській зоні пере-
буває около 100000 українців
(ця статистика ще досять не-
докладна) а з них — у табо-
рах перебуває тепер около 51-00- 0 осіб а інші ще не стаборо-ван- і
Рішено тому поживити
працю в ціли переведення всіх
українців з чужинецьких табо-
рів до українських Вибрано
звязкового для постійного
контактовання з англійською
військовою владою адвоката
Д-р- а Лисяка що дотепер гарно
зорганізував українські табори
в округах міст Бравншвайгу й
Гільдесгадом А на ЗО і 31 жов-
тня вирішено вислати пред-
ставників українців з1 анґлій- -
ської зони до франкціурту
над Меном щоб там у порозу-
мінні з представниками україн
ців американської зони вибра
ти спещяльннн украшьскин
Допомоговиїї Комітет Німеччи
нн що заступав би перед алі- -
янтськими демократіями за
гальні і спільні інтереси и по-
треби від українців на всіх те-
риторіях — англійської аме
риканської и французької зо-
ни Очолювати його мав би ре
дактор п Василь Мудрий
УКРАЇНСЬКИЙ Д0П0М0Г0ВИЙ
КОМІТЕТ У БРАЗИЛІЇ
По всьому світу чесні й по-
рядні українські люди орга-
нізуються для допомоги своїм
бідним братам і сестрам па скн
танню розуміючи що вони
викопують великий патріотич-
ний і історичний обовязок пе-ре- сь
українським народом і
це свідчить про високу мораль
ну культуру і людську гідність
українського громадянства де
воно не було б то про мізерію
і продажність душ тих немно-ги- х
ІОдів що далися на спо
кусу тридцяти срібняків щоб
продати кров своїх братів
Українське громадянство ре-публн- ки
Бразилії створило
свіїї Комітет під протекцією
Бразнлійського Червоного Хре
ста і вже висилає свої жертви
для українських скнтальщв-че- -
рез Центральне Українське Ью
ро Допомоги в Лондоні Цей
Комітет створено в жовтні
1945 під назвою:
Сопііте ІІсгаіпа сіє Аихіїіо аз
Уііітаз іа Сиегга
Киа у"І5с йо Кіо Вгапсо по 557
СигіїіЬа Рагапа ВгагіІ
Заряд цього Комітету такші:
Головою є о І МаланякЧСВВ
Заступником голови — Прокіп
Моркатун першиіі секретар —
Гр Тарда другий секретар —
Серафим Волошин перший
скарбник — Петро Курац дру-
гий скарбник — їв Базан кон-
трольна рада: М Решітник І
Ящннськнїї Л Парубочий
ЗІ СКИТАЛЬЩИНИ
Число українців скитальців у
Німеччині ще досі невідоме У
Франкфурті над Меном нахо-
диться півофіціпна українська
порадня але практичної і прав-
ничої сили вона не має бо
урядові чинники ще досі не
мають жадних точних вказівок
щодо українців Там де пред-
ставник військової влади не є
настроєний ворожо-д- о україн
ців українське життя набирає
більшого розмаху В жовтні
відбувся в Ашафенбурзі зїзд
українських делегатів Німеччи
ни Прибуло 100 делегатів Го-
ворили про зорганізований
українців і спільне представ-
ництво перед владою як і обо-
рону перед примусовим виси-
ланням до Совєтів та тіснішу
співпрацю з УНРРА Україн-
ська Подєбрадська Академія
організує свої курси Працю
припинюе недостача книжок і
бібліотеки Архів і бібліотеку
Подєбрадської Академії скон-
фіскувала окупаційна совєт-ськ- а
влада і вивезла до Мос-
кви
ПОЛЯКИ ПРО ТЕ ЩО ПОЗА
ЛІНІЄЮ КЕРЗОНА
Обєднана польська преса в
Америці що має в Вашингтоні
своє постійне бюро й видає
бюлетини заповідає що одер-
жала матеріяли про те що ді-
ється на давніх польських схід-ні- х землях що опинилися під
Совєтами або за т зв лінією
Керзона Отже каже що там
далеко гірше як у Польщі та
що звідтам страшно тяжко ді-
стати якісь відомости Пише
про переслідування "патріо-
тичних поляків" але рівноча-
сно твердить що з українцями
є ще гірше бо їх уже вважаєть
ся за совєтських громадян а
поляки можуть ще вибратись
до і юльщі і інше що "все ак
тивне українство є гноблене
без милосердя" Влада позбу- -
ваеіеі--н українців ще В такий
смпіїосіаб дрщугоиходвниисхилбаєерена дрообаор
ти до Росії
КЛЕИНОДИ КАРЛА ВЕЛИКО
ГО ЗВЕРНЕНО АВСТРІЇ
А м є р и к анська окупаційна
влада звернула Австрії казочну збірку коронаційних клейнодів
римської імперії німецького
народу" Ними був укоронова-ни- й папою цісар Каоло Вели
кий у 800 р Клейноди були ви
везені націстами в іазб році з Відня до Нірнбергу
ВКРАВ НЕЖИВОГО ПСА
В Портленд у Злучених Дер
жавах жінка чекала на трам- вай з грубою паперовою тор--
оою в руках явився незнано
мия чоловік і чемно сказав
що потримає торбу Жінка да
ла тороу а він чмихнув з нею в торої оув здохлий пес
якого вона везла на фарму за
копати
1$пЬш$ Ілщ (Еошропа
ІНСОЯРОПАТІО МАУ 170
Приязний Склеп р Ощадних Людей
Едмонтоні
Витаємо Тебе Бояне!
З нагоди приїзду оперового співака Михайла Голинського
до Західньої Канади
Вона та Трон наша Україна
буквально в попелах Вона та
чарівна казкова царівна роз-пнят- а
па хресті Міліони її ли-
царства згинуло смертю фені-ї- в
Нові гскатомби-жертв- и ги-
нуть перед кровожадними опи-рям- и
Діти матері сиві ба-
бусі й дідусі гинуть з нужди
з голоду від морозу від куль
НКВДистів в дорозі на Сибір-Голгот- у
Увесь лукавий світ
осквернив маєстат України і
сплюгавив її хрест з насміш-
кою Юдн Іскаріотського у вре-меп- и
страстей її кривавих Сам
Ти Господи все знаєш Тільки
на Тебе наше все уповання те
пер і завжди і на віки вічні
Доки на небесах Господь свя
тин доти надія для нас не
згасла Доки живе в нас наша
пісня наша дума доти жеврі
тиме в нас іскра святої віри в
чудо Господнє А те чудо му
сить статися
Пісне українська серце
бється на твою згадку Пі
сне українська яка ти ніжна
яка побожна яка ти чиста яка
велична яка ти стихійна!
2л6
в
як
Як серце моє бється! Я знов
тебе почую пісне у всій вели
чі твоїй маєстатичіпн Почую
тебе з грудей найбільшого
українського віртуоза - тенора
Ьо Він приходить до нас Він —
з ласки Божої найбільший Бо- -
ян-Трубад- ур України Він що
Перупом мольнії бє мольни
піо серце розривають і налива-
ють у нього вогню величі лю-бов- и
віри її надії
Трубадур до нас іде До
нас приходить наш великий
Бонн Пісні Української! Це
І в
— {аМВаІ
Т=дГ£р гмеот
Аг®
наш безсмертний Михайло Го--
'ПІНСЬКИМ '
Витаємо Тебе Бояне!
Перемо наші хіром і бурун-чуко- м забирані рушники і
ранніх росах водах непоча-
тих у сльозах радісних і сте-
лимо у стопи Твої великий
наш Бояне розстелюємо їх
Тобі на наших вільних кана-дійськи- х
стенах широких та
високих Скалогорах Просимо
Тебе ступи на них на ті наші
білі рушники нехай розсте
литься по них Твоя пісня —
наші мережані скрижали!
Витаємо Тебе бо в пісні
Твоїй перед нами воскресає
вся наша Україна Бо в Твоїй
гомонять високі смерє
кн шумить наш Прут наш Че
ремош виринає наша Чорно-гор- а
красується наше Поділ-
ля Підгіря Покуття воскреса-
ють нові фаланги легендарно-
го стрілецтва і красується
ввесь наш Рідний Край перед
нами як найбільша красуня в
"віночку вишневого цвіту на
Великдень
Витаємо Тебе! Ждемо на Те
бе й числимо нетерпеливо не
кожну днинку але кожну хви
липку і йдемо на Твій концерт
Славутою Ми витаємо Іеое
як на велике державницьке
свято Йдемо зблизька і зда
лека Всі йдемо малі й великі
молоді її старі хлопці й дівча
та жінки й чоловіки діти ді
дусі іі бабусі Бо Ти є радість
наша бо Ти є Ладо з нашої
кости і кровн Чада нашого
Бо Ти — Бояп наш що розлн
ваєш пісню Свою могутньою
г Василь ГІетрашків
£)ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІМІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІШІІІІІІІІІНІ ви Якість Покаже
Канада внедовзі зустрінеться з завзятою компети- -
Е цією в продажі заграницею пшениці й іншого
5 збіжжя Якість покаже Щоб поправити якість треба вживати
Е ліпшого насіння Ліпше насіння дає більший збір 1 ліпшу якість для
Е фермера
= Щоб дістати найліпше насіння— Реєстроване й Цертифіковане—
= по уміркованих цінах побачте найближчого Сирл Агента =
І 5ЕАКІЕ СКАІИ СОМРАгЧУ ІТР
Е (46) Е
ПІІІІІІІІІІІІШІІІІІІІІІІІІІІІШІШІІІІІІІІІІІІІІШІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІШІІІІШІІІ?
і
аіасі
ШЕАТМЕОТ
томдея
пісні
Замовляйте Пчоли Тепер
Тепер найліпший час замовляти пчоли
на весну Маємо на складі всякі пасічни-ч- і
прибори Пишіть по наш катальог
К088 СВЕЕК АРІАВІЕ8
11419-9-3 Вігееі Штопіоп ЛІІа
УНИКАЙТЕ ОПЕРАЦІЇ ЖОЛУДКА ЖОВЧІ!
ЗДОРОВЛЯ ЦІННІШЕ ВСІХ ГРОШЕП
Чи ни знаєте що найменше нарушения жолудка
нарушуе жовч печінку нирки міхур творить гази
кваси корчі кольки запалення сліпої кишки творить
каміння жовчі-ниро- к запалення жолудка геморо-Ід- и
ревматизм розстроення нервів та 'приводить
людину до дуже серйозної слабостн а часами А
невилічимої найліпшою медициною Отож коли
страдаете на жолудок жовч печінку гази кваси
корчі жолудка біль під ребрами біль з правого чи
лівого боку зага здуття чи тиснення в ямці за
твердження клопіт мочевого каналу нестравність
чи брак апетиту ревматизм гемороїди і т п Не чекайте до завтра бо може
бути запізно лічити найліпшою медициною а НИНІ зараз СЕИЧАС ужнйте
одну малу чайну ложечку лікарства РУСКИИ ТРГГМЕНТ перед кожною
їдою а одну ложечку на вечір як лягаєте спати що день аж доки ви не
позбудетесь зовсім свого клопоту Тоді будьте певні за своє здоровля
Запевнена поміч і полегша від першої фляшки Тепер є до набуття в кожній
аптнці книгарні і в склепах мішаного краму в цілій Канаді
Мізарг є ворогом Ревматизму і Простуди
ОДИНОКА ПРАВДИВА АМЕРИКАНСЬКА - МИШі
у
МАСТЬ МІЗАРГ
МІЗАРГ є знаний у кожній хаті в Аме-
риці й Канаді роками Дає ЧУДОВУ
запевнену і скору поміч від першого
посмаровання Мізарг масть витягає най-
тяжчу застуду чи ревматизм наверх тіла
прищиками які наповнені застудою чи
зіпсутою кровю Страдаючі на біль
крнжей плечей лопаток карку рамен
і рук біль у грудях астма-задух- а біль
у клубі — саетика опухлі штмвні чи дуже болючі ноги коліна литки
чи котики холодні обстуджені ноги почуття поза шкірою тіла як би му-
рашки лазили грубі жили по ногах у чоловіків і жінок і тп Уживайте
одиноку чудово помагаючу правдиву Американську масть МІЗАРГ Нема
другої масти в Канаді щоб так чудово 1 скоро помагала як масть МІЗАРГ
Так говорять всі люди ті що вже вживали МІЗРГ Другі масти то с тільки
аіароСкн— неправдиві й не такі самі ні тої сили що масть МІЗАРГ Тепер є
до набуття в кожній аптнці книгарні і в склепах мішайого краму в цілій
Канаді
СШКШІ "ДІЯЛА" толі ВІД ШИЮ
Каплі "ДІЯНА" я щоденною медициною в кожній хаті в Канаді
не лишень вони помагають на кашель але на ріжні випадки ак
біль горла кашель катар біль у грудях протяг уха а також
сиатуватнсь як линиментом Тепер є до набуття в кожній аптнці
книгарні в склепах мішаного краму в цілій Канаді
ЬШСОЕ РКОШІСІВ ЬІМПЗД) (ГШ)
5 5 7 Кіп Зігееі Уіпи Тогоаіо 1 Опі СашкЬ